УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФРАСТРУКТУРИ ТРАНСКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й основні завдання роботи, предмет та об’єкт дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Основні засади інфраструктури транскор­донних територій” розкрито сутність транскордонного співробітницт­ва, виконано теоретичний аналіз розвитку інфраструктури транс­кордонних територій, визначено організаційно-економічний механізм управління розвитком інфраструктури транскордонних територій.

На основі теоретичного аналізу сутності транскордонного співробітництва та порівняльного аналізу основних понять  сфери транскордонного співробітництва обґрунтовано доцільність виокрем­лення терміна “транскордонна територія” як одного з ключових елементів понятійного апарату цієї сфери. Позиція автора ґрунтується на тому, що у вітчизняній науці основними об’єктами теоретичних досліджень у сфері транскордонного співробітництва здебільшого є такі поняття, як “транскордонне співробітництво”, “транскордонний регіон”, “єврорегіон”, “територіальні общини”. Натомість термін “транскордонні території” піддався ототожненню з терміном “транскордонний регіон”, унаслідок чого його вживають як синонім. Автором уперше сфор­мульовано поняття “транскордонна територія”. Транскордонна територія є територією, яка складається з двох або більше територій, розташованих у межах територій двох сусідніх держав, кожна з яких перебуває під юрисдикцією відповідної сторони і має однакові природно-географічні умови, а також зовнішньоекономічні, політичні, екологічні, соціальні, історичні, національні й інші особливості.

У дисертації на основі аналітичного огляду регіональної політики інших країн, зокрема, у європейських державах, обґрунтовано  позицію щодо перспектив розвитку транскордонних територій в Україні. З цією метою:

·      виконано історико-теоретичний аналіз становлення та розвитку

     транскордонного співробітництва у Європі;

·      визначено роль та місце транскордонного співробітництва в інтеграційних процесах і регіональному розвитку;

·      розкрито зміст та значення інфраструктури транскордон­них територій та окреслено основні тенденції сучасного її розвитку;

·      проведено аналіз структури управління розвитком інфраструк­тури транскордонних територій.

Вивчення стратегічних аспектів і проблем формування ринкової інфраструктури у контексті реалізації регіональної політики інвестицій­но-інноваційного розвитку, особливостей впливу рівня конкуренто­спроможності економік країн, які беруть участь у транскордонному співробітництві, розвитку малого та середнього бізнесу, внутрішньої конкурентоспроможності дало змогу виконати системну характеристику щодо розвитку ринкової інфраструктури на транскордонних територіях. Функціонування та розвиток ринкової інфраструктури визначається не лише соціально-економічними, політичними та інституційно - правовими умовами розвитку регіонів з обох сторін кордону, а й рівнем розвитку національних економік відповідних країн та станом співпраці між ними.

Автором запропоновано розглядати всі елементи ринкової інфра­структури транскордонної території як певні функціональні підсистеми, які її утворюють. Унаслідок аналізу функціональних характеристик ключових підсистем розроблено схему функціонування ринкової інфраструктури транскордонної території (рис. 1).

У дисертації запропоновано визначення  ринкової інфра­структури транскордонних територій як сукупності взаємозалеж­них підсистем, кожна з яких має свою специфіку діяльності, внутрішню елементну ієрархію та є своєрідним адаптером для створення й забезпечення руху товарно-грошових потоків. Кожна підсистема як самодостатня і важлива складова ринкової інфраструктури характеризується таким механізмом функціонування, який, взаємодіючи з механізмами усіх інших підсистем, здійснює вплив на розвиток ринкової інфраструктури, а отже, й  економіку транскордонної території загалом. На думку автора, головними у системі ринкової інфраструктури транскордонної території є фінансово-кредитна, економіко-правова, науково-технологічна, прикордонно-логістична, зовнішньоекономічна підсистеми.

 Аналізуючи   необхідності застосування організа­ційно-економічного механізму управління розвитком інфраструктури транскордонних територій автор обґрунтовує положення про те, що цей  механізм  доцільно розглядати як систему взаємопов’язаних та взаємозалежних організаційних, економічних, правових та соціальних елементів, суб’єктів та об’єктів управління розвитком інфраструктури, які діють відповідно до поставлених цілей у рамках механізму.