УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ У ДУХОВНО-МОРАЛЬНОМУ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ Автореферат

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичне значення, наведено дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.

У Розділі 1 «Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм» обґрунтовано парадигму дослідження, визначено сутність та зміст процесів, які визначають розвиток СЕС, визначено систему цілей СЕС та їх зміст, розроблено типізацію та дано характеристику СЕС за критерієм їх орієнтації на духовно-моральні цінності, цілі, вектори розвитку та дотримання норм моралі в економічній діяльності.

Основою парадигми дослідження є: прийняття концепції нелінійного розвитку та визнання унікальності СЕС, сформованих у західній та східнослов’янській цивілізаціях, прийняття онтології духовно-моральної культури, сформованої у східному християнстві; визнання домінуючого впливу на соціально-економічні процеси духовно-моральних та соціокультурних детермінант та необхідності оцінки не тільки соціально-економічних, а перш за все внутрішніх параметрів системи (як оцінки наявного духовно-морального стану суспільства, культури та етики господарювання, так і оцінки культури та етики господарювання в ідеалі, який задає культуростворююча релігія).

Соціально-економічна система - це не просто сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних і економічних суб'єктів та відносин щодо розподілу і споживання матеріальних і нематеріальних ресурсів, виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг, а цілісний організм, включений у соціокультурне середовище, що має аксіологічні основи життєдіяльності. Вона формується під впливом конкретного типу соціальних відносин, які у свою чергу визначаються впливом культури, ядро якої утворює певний тип вірування. СЕС локалізована в часі та просторі, має певні історичні, духовні, географічні, етнічні, політичні та економічні межі. Її можливо розглядати на макро, мезо, мікрорівнях.

Розвиток СЕС відбувається під домінуючим впливом закону духовно-моральної детермінації та закону соціокультурної (цивілізаційної) ідентичності суспільного, у т. ч. економічного розвитку. Перший закон відображає визначальний вплив духовно-моральних чинників на весь суспільний розвиток, у т. ч. розвиток економіки. Другий закон відображає вплив типу релігії (вірування) і, відповідно, типу культури на особливості, стан і розвиток соціальної системи, в т. ч. її економічної складової. Наслідком першого закону є необхідність випередження духовно-морального розвитку суспільства порівняно з його матеріальним розвитком. Наслідком другого - необхідність відповідності управління всіма складовими СЕС принципам, нормам тієї культури, в якій вона сформувалася.

Сутність та цілі економіки є фундаментальним питанням, яке визначає істотну різницю в розумінні відмінностей та особливостей СЕС, що склалися в економічній думці вчених західної та східнослов’янської цивілізації. Відповідь на нього потребує певних уявлень про природу та сенс життя людини, про її цінності та потреби. Економічний детермінізм, який є суттєвою характеристикою західної економічної теорії, базується на матеріалістичному світогляді, цілі життя людини, її потреби бачить у матеріальній площині, а основну мету існування економіки - в зростанні матеріального добробуту, суспільного багатства, а на рівні господарюючого суб'єкта - в отриманні прибутку.

Відповідно до антропологічного підходу до економіки, бачення людини згідно із християнським світоглядом, який був притаманний східнослов’янській філософсько-економічній думці, систему цілей СЕС визначено наступним чином. Базова – забезпечення реалізації базових потреб особистості та суспільства, життя і його зростання. Гуманна – забезпечення економічних умов для гармонійного розвитку особистості, накопичення культурного і інтелектуального потенціалу особистості і системи в цілому. Соціальна – забезпечення економічних умов для миру і згоди в суспільстві, справедливості, умов для соціальної рівності, якісного існування суспільства у цілому, сприяння діяльному служінню людини суспільству. Екологічна – забезпечення умов та сприяння збереженню і розвитку довкілля. Економічна – забезпечення покриття витрат (як мінімальна умова існування СЕС), отримання достатнього для стійкого розвитку прибутку, забезпечення фінансової стійкості СЕС.

Цілі вищого рівня - це сотеріологічна та моральна (забезпечення передумов для духовного розвитку особистості та суспільства, морального господарювання) і есхатологічна (позитивний духовно-моральний вплив на весь навколишній світ, це і природне середовище – екологічний аспект, і соціальне середовище, а в глобальному масштабі – вплив на інші СЕС).

Відповідно до такого критерію, як орієнтація СЕС на духовно-моральні цінності, цілі, вектори розвитку та дотримання норм моралі, виділено такі типи СЕС: духовно-моральна (система ведення господарства і соціального ладу, яка базується на духовно-моральних цінностях та принципах, вона спрямована на гармонійний розвиток особистості, в т. ч. духовний, творчий, інтелектуальний; накопичення духовного та інтелектуального капіталу особистості і суспільства; злагоду і мир у суспільстві, збереження і розвиток всього навколишнього світу; соціальний комфорт і матеріальний добробут усіх членів суспільства); аморальна (система, в якій порушення норм моралі в усіх сферах суспільства, в т.ч. економіці, стає нормою, її цілі - збагачення вибраних і отримання необмеженої влади за рахунок експлуатації потенціалу інших систем, членів суспільства, навколишнього середовища), соціально орієнтована але морально обмежена (система, спрямована на забезпечення добробуту, соціально-економічного розвитку та порядку у суспільстві за рахунок дотримання норм права та моралі в усіх сферах суспільства, в т.ч. економіці; в ній діє принцип подвійних стандартів та не висуваються духовно-моральні цілі).