УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Статья

Актуальність теми дослідження. Економічна ситуація, що склалася в економіці України вимагає змін в усіх сферах господарювання та функціях управління виробничими процесами. При подальшому формуванні ринкового середовища, планомірному курсі на удосконалення управління підприємством головною умовою зростання виробничого потенціалу хлібопекарської промисловості України є перехід до нової системи управління виробництвом, інтеграція методів управління в єдину систему управлінського обліку, основою якого є формування інформації про собівартість продукції.

Оскільки собівартість продукції є одним із найважливіших показників, який комплексно характеризує зміни в техніці, технології, організації праці та виробництва, що відбуваються на підприємстві, то саме він є індикатором прибутковості хліба та хлібобулочних виробів та однією із основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його роботи.

Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від інформації про формування собівартості тому, що є основою прогнозування і управління виробництвом. В собівартості знаходить відображення якість усієї виробничо-господарської діяльності підприємства: чим краще використовуються його основні і оборотні засоби, менші витрати праці на одиницю продукції, чим чіткіше та більш узгоджено працює апарат управління, ефективніше запроваджуються передові форми організації виробництва і прогресивна технологія, тим нижче собівартість продукції, а недоліки, які виникають в роботі підприємства, викликають її збільшення.

Коли посилюється конкурентна боротьба на внутрішньому і зовнішніх ринках збуту, зниження собівартості продукції в сукупності з податковими пільгами набуває особливо великого значення. Варто зауважити, що в останні роки спостерігається тенденція до зростання собівартості продукції підприємств хлібопекарської промисловості. Це пояснює підсилення значення показника собівартості продукції в діяльності хлібопекарських підприємств, оскільки разом із адміністративним втручанням в процес ціноутворення вони призводять до збитковості. Підприємство в межах собівартості повинно покрити витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво та отримувати доходи.

Отже, найбільш повно проявляється взаємозв’язок собівартості з такими категоріями як прибуток і ціна. Підсилення значення прибутку в розвитку підприємства, галузі і усього господарства призводить до збільшення ролі собівартості, як одного із найважливіших якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства.

Проблеми калькулювання собівартості продукції та витрат підприємства постійно знаходяться в центрі уваги багатьох відомих вчених. Значна увага цим проблемам приділена в працях таких економістів: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова‚ З.В. Гуцайлюка‚ В.І. Єфіменка‚ Б.М. Литвина, Ю.Я. Литвина‚ М.Р. Лучка‚ М.С.Пушкаря, В.В.Сопка‚ А.В. Череп, М.Г.Чумаченка та ін.

Вагомий вклад у розвиток методологічних питань обліку витрат виробництва внесли зарубіжні вчені: О.П. Аксененко‚ П.С. Безруких‚ Р. Вандер Віл‚ Фандель Гюнтер‚ К. Друрі‚ В.Ф. Палій‚ Т. Скоун‚ В.І. Ткач‚ Д. Фостер‚ Ч.Т. Хорнгрен‚ А. Яругова та ін. В той же час поза увагою науковців залишились питання управління собівартістю продукції та шляхи покращення цього процесу, як одного із основних чинників впливу на рівень витрат та політику ціноутворення підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові розробки, теоретичні положення і висновки дослідження були здійснені у межах наукових тем Національного університету харчових технологій, зокрема: «Розроблення економічного механізму функціонування підприємств харчової промисловості і перероблення сільськогосподарської продукції» (номер державної реєстрації 0107U00475).

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка й обґрунтування теоретико-методичних і практичних рекомендацій і пропозицій з удосконалення процесу управління собівартістю продукції на підприємствах хлібопекарської промисловості у відповідності до вимог національних положень (стандартів), використання яких сприятиме підвищенню ефективності розвитку зазначеної галузі‚ задоволенню суспільних потреб у її продукції‚ забезпеченню отримання підприємницькими структурами достатнього рівня прибутковості і рентабельності виробництва. Для досягнення визначеної мети в дисертаційній роботі передбачено постановку, формулювання та вирішення завдань теоретичного, методичного та практичного характеру, зокрема:

- визначити сучасний фінансовий стан підприємств хлібопекарської промисловості та якість управління собівартістю продукції на них, як основи для подальших досліджень;

- проаналізувати та систематизувати підходи до визначення економічної категорії собівартості продукції та процесу управління нею в сучасних умовах господарювання;

- уточнити теоретичні підходи до класифікації витрат підприємств хлібопекарської промисловості відповідно до сучасних вимог управління та визначити склад витрат, що включаються до основних видів собівартості продукції, які передбачені П(С)БО 16 «Витрати»;

- здійснити оцінку діючої методики калькулювання собівартості та визначити напрямки її удосконалення відповідно до міжнародної практики та національних стандартів бухгалтерського обліку та запропонувати напрями її удосконалення;

- визначити основні напрямки використання калькулювання маржинальної собівартості в управлінні підприємством;

- обґрунтувати пропозиції щодо застосування в практиці управління собівартістю продукції маржинального підходу, як одного із найбільш ефективних у світовій практиці;

- дослідити сучасні методи розподілу загальновиробничих витрат та удосконалити методику їх розподілу;

- визначити місце собівартості продукції у формуванні багатономенклатурного асортименту підприємств хлібопекарської промисловості;

- проаналізувати можливість використання показника собівартості в прогнозуванні економічної безпеки підприємств хлібопекарської галузі.

Об’єктом дослідження є процес управління собівартістю продукції на підприємствах хлібопекарської промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів управління собівартістю як основи беззбиткової діяльності підприємств хлібопекарської промисловості.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану управління собівартістю продукції підприємств хлібопекарської галузі. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи пізнання: поєднання абстрактного й конкретного, індукція та дедукція, аналіз і синтез, групування й порівняння. Теоретичне узагальнення, групування та порівняння використовувалися для розкриття сутності понять «собівартість», «калькулювання», а також при дослідженні законодавчих і нормативних актів України, інструктивних матеріалів з питань методики формування і калькулювання собівартості продукції, економічної літератури вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародних та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Для удосконалення процесу управління собівартістю продукції підприємств хлібопекарської промисловості, класифікації видів собівартості, методики розподілу загальновиробничих витрат застосовувався абстрактно-логічний метод і метод причинно-наслідкового зв’язку. Для обробки даних, наведених у дисертації, було використано такі методичні прийоми: огляд, техніко-економічні розрахунки, аналітичні групування, структурний аналіз.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, статистичні та фактичні дані, праці вітчизняних і зарубіжних вчених із зазначеної проблеми; законодавчі акти; довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні дані, фактичні показники діяльності підприємств хлібопекарської промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає в теоретичному обґрунтуванні і методичному вирішенні комплексу проблемних питань, пов’язаних із удосконаленням процесу управління собівартістю продукції підприємств хлібопекарської промисловості, зокрема:

вперше:

- розроблено методику розподілу складових загальновиробничих витрат пропорційно тривалості виробничого процесу як критерію, що має причинно – наслідковий характер. Це дає можливість підприємствам хлібопекарської галузі максимально точно розподілити вказані витрати на собівартість хліба та хлібобулочних виробів в залежності від тривалості технологічних стадій;

- запропоновано методику розрахунку впливу собівартості продукції на асортиментну політику підприємств хлібопекарської промисловості, що дає можливість оптимізувати випуск самоокупної продукції з метою підвищення ефективності діяльності;

удосконалено:

- теоретичний підхід до визначення понятійного апарату теорії собівартості, зокрема надане авторське визначення виробничої собівартості продукції та процесу управління собівартістю. Виробничу собівартість запропоновано розглядати як вартісну оцінку використаних в процесі виробництва прямих витрат, а також частини загальновиробничих витрат, списання яких здійснюється згідно з обліковою політикою, яка прийнята на підприємстві. Управління собівартістю продукції – це систематичний процес, який спрямований на формування максимально точного значення показника собівартості через планування, нормування, облік з метою визначення можливостей його зниження через аналіз та моніторинг;

- підходи до визначення класифікаційних ознак собівартості, що дозволяє здійснювати коректне віднесення виробничих витрат на продукцію, що випускається, та управління собівартістю, а саме: у якості додаткових класифікаційних ознак запропоновано: тривалість періоду, об’єкти розрахунку, калькуляційна одиниця, що дозволить задовольнити потреби управлінського персоналу в оперативній інформації стосовно собівартості в розрізі окремих видів продукції і термінів планування;

- класифікацію видів калькуляцій за характеристиками: період господарської діяльності та об’єкт витрат, що дозволить підприємствам спрогнозувати потребу в оборотних активах та терміни їх залучення;

- методику визначення рівня економічної безпеки підприємства з урахуванням операційного важеля, що дозволить підприємствам хлібопекарської промисловості оперативно прогнозувати можливі зміни фінансового стану;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні підходи щодо процесу управління собівартістю продукції через вдосконалення послідовності процедур, таких як калькулювання на стадії нормування та стимулювання, що дозволить підприємствам хлібопекарської промисловості виявити внутрішньовиробничі резерви, усунути нераціональне використання ресурсів;

- теоретико-методичні підходи до процесу управління собівартістю на основі порівняння існуючих систем калькулювання продукції підприємств хлібопекарської промисловості, що дасть можливість підприємствам визначити адекватну, справедливу і конкурентоспроможну ціну реалізації продукції;

- методика управління діяльністю підприємства з урахуванням маржинальної собівартості, що дозволить приймати ефективні управлінські рішення стосовно оптимізації прибутку і рентабельності продукції, що випускається;

- методика формування виробничої собівартості продукції для диверсифікованого виробництва у відповідності до пропорційності виходу продукції, норми виходу окремих продуктів з одиниці сировини, сукупних споживчих властивостей (ціни).

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні дослідження, які виконані в межах дисертації, становлять основу наукових положень і висновків стосовно понятійного апарату собівартості та оцінки процесу управління собівартістю в сучасних умовах на підприємствах хлібопекарської промисловості України.

Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності визначення собівартості хліба та хлібобулочних виробів, оперативності отримання інформації у розрізі об'єктів калькулювання, дають можливість у повному обсязі використовувати потенціал такого показника як собівартість в плануванні асортименту продукції та визначенні ціни при різних умовах господарювання. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони озброюють управлінський персонал новими інструментами управління.

Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи доведено до рівня практичних розробок, спрямованих на підвищення ефективності управління собівартістю продукції підприємств хлібопекарської промисловості України й використано в практичній діяльності підприємств галузі Донецької області (Довідка № 02-63 від 16.09.07) , зокрема, ВАТ «Шахтарський хліб» (Довідка №107-21 від 07.08.07), ТОВ «Голландський хліб» (Довідка №89/1 від 27.09.07), ВАТ «Сніжнянський хлібокомбінат» (Довідка № 147-1 від 07.07.07).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донецького інституту залізничного транспорту при викладанні таких дисциплін: «Економіка підприємства», «Контролінг», «Менеджмент», «Маркетинг», «Управлінський облік», «Управління витратами», «Економіко – математичні моделі в управлінні та економіці», «Методи і моделі прийняття рішень» для студентів економічних спеціальностей (Довідка №1475/01 від 27.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. У ній викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання – удосконалення управління собівартістю продукції підприємств хлібопекарської промисловості в умовах конкуренції. Сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові висновки та пропозиції належать автору дисертації і є його особистим внеском в економічну науку.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2005» (м. Дніпропетровськ, лютий 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (Кривий Ріг, березень 2005 р.); науково-методичній конференції Донецького інституту залізничного транспорту «Проблеми удосконалення форм і методів навчання. Нові технології навчання» (м. Донецьк, травень 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії розвитку України у глобальному середовищі» (Сімферополь – Севастополь, жовтень 2007 р.); Всеукраїнській науково - практичній Інтернет – конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» (Київ, листопад 2007 р.).

Публікація результатів дослідження. За результатами дослідження у фахових виданнях опубліковано 8 статей загальним обсягом 2,6 друкованих аркуша, 5 тез доповідей загальним обсягом 0,55 друкованих аркуша. Весь опублікований загальний обсяг друкованих аркушів належить особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 250 сторінок, з них основний текст викладений на 218 сторінках, матеріал дисертації ілюстрований 50 таблицями і 23 рисунками. Обсяг додатків складає 13 сторінок. Список використаних джерел містить 203 найменування і займає 18 сторінок.