Управління відтворювальним процесом основних засобів аграрних підприємств

Короткий зміст

Основний зміст дисертації

У вступі показано актуальність теми, зв’язок з науковими планами, сформульовано мету і завдання, предмет і об’єкт дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі «Економічна сутність та теоретичні засади відтворювальних процесів основних засобів аграрного виробництва» узагальнено інформаційне відображення основних засобів виробництва в економічній системі аграрних підприємств, досліджено господарський аспект відтворення натуральної і вартісної форми основних засобів аграрного виробництва та його інтенсифікацію.

У роботі визначено, що у суспільно-економічній системі всі суб’єкти господарювання тісно взаємозалежні, їх дії детерміновані і у визначеній мірі регламентовані регуляторами суспільного відтворення, як переплетіння матеріально-речовинної, вартісної і грошової форми вираження суспільного продукту. Оскільки процес суспільного відтворення, створення вартості –закономірний, то матеріально-речовинна, вартісна і грошова форми суспільного продукту, переплітаючись, переходять з однієї в іншу – нерозривно взаємозалежні. Таким чином, з розвитком науково-технічного прогресу, удосконаленням продуктивних сил суспільства і виробничих відносин, поділом праці визначаються ступінь рухливості макро- і мікроекономічної структури суб’єктів господарювання з їх динамічною спрямованістю до відтворювальних процесів.

Категоріальні ознаки основних засобів важливі для повного їх відображення в економічній системі аграрних підприємств, що надає змогу подати інформаційну базу для їх функціонально-вартісного аналізу, дотримання технологічних вимог у виробництві, принципів узгодженості їх чинників, а також для створення у господарствах системи управління основним потенціалом засобів праці. Економічною категорією засоби праці стають тільки тоді, коли вони розглядаються як вартість, як засоби їх використання, характер яких визначається правом власності. Категорія «основні засоби» і «основні фонди» знаходять своє інформаційне обґрунтування у методології національного обліку, де надано визначення об’єкту основних засобів як активу, і основних фондів, як вартості цього активу. Отже, основні засоби аграрного виробництва являють собою економічні ресурси у сукупній формі майнових вартісних цінностей, використовуваних господарствами у довгостроковій перспективі з метою отримання доходу. Основні фонди – джерела створення з відтворювальною вартісною функцією майнових цінностей.

Враховуючи кругообіг, основні засоби проходять три стадії. На першій стадії основні засоби надходять як товар тривалого виробничого споживання. Даний процес здійснюється протягом багатьох операційних циклів і продовжується до повного зносу окремих видів засобів праці. Друга стадія – виробнича, в процесі якої відбувається зношення основних засобів і накопичення амортизаційного фонду. Третя стадія – перетворення товарної форми у грошову, яка направляється на відновлення діючих або придбання нових основних засобів (рис. 1).