ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПРОЦЕСІВ ВІДТВОРЕННЯ І ЛАКТОГЕНЕЗУ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ

Короткий зміст

Роботу виконували впродовж 2003-2006 років у лабораторії кафедри акушерства і штучного осіменіння с/г тварин імені Г.В.Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. Виробничі досліди проведено на поголів’ї високопродуктивних корів, що належать дочірньому підприємству (ДП) “Ямниця” відкритого акціонерного товариства (ВАТ) Івано-Франківськ-цемент Тисменицького району Івано-Франківської області та приватній агрофірмі (ПАФ) “Білий Стік” Сокальського району Львівської області.

Методика роботи включала систематичне проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації корів за розробленою кафедрою методикою. При проведенні акушерської диспансеризації вивчали тривалість та характер перебігу вагітності, родів та післяродового періоду, реєстрували усі випадки захворювань вагітних тварин, абортів, патології родів та післяродових ускладнень. Хворим тваринам призначали відповідне лікування, яке включало методи патогенетичної неспецифічної та симптоматичної терапії.

Після отелення корів вивчали перебіг інволюцій органів статевої системи, тривалість виділення лохій та завершення інволюції матки; стан молочної залози, тривалість молозивного періоду та динаміку лактогенезу впродовж перших місяців лактації.

Гінекологічній диспансеризації підлягали корови, у яких не проявлявся естральний цикл впродовж 45 днів після отелення, а також при повторенні естрального циклу та з ознаками гінекологічних захворювань. Причини неплідності визначали за результатами клінічного дослідження корів, бактеріологічного дослідження виділень або змивів з порожнини матки та морфологічного і біохімічного аналізу крові. За результатами акушерської та гінекологічної диспансеризації визначали фізіологічний стан корів за розробленою нами схемою: – тільні корови; – у післяродовому періоді (до 45 днів після отелення); – осіменені, але не досліджені на тільність; – неплідні (з ознаками анафродизії, повторення або аритмії естрального циклу).

Отримані дані дозволили систематично контролювати стан відтворення корів молочного стада та застосувати належне лікування хворих корів.

Наступний етап експериментальних досліджень стосувався вивчення динаміки репродуктивного циклу у високомолочних корів залежно від рівня молочної продуктивності з урахуванням умов утримання та годівлі. Методика дослідження включала вивчення термінів і тривалості запуску та сухостою, характеру перебігу вагітності, родів та післяродового періоду, з’ясування причин патології родів та післяродових захворювань матки і проведення лікування хворих корів.

Об’єктивним критерієм оцінки перебігу післяродового періоду та ефективності лікування хворих корів вважали показники динаміки лактації, які порівнювали із термінами осіменіння та запліднення корів після родів.

Бактеріологічні дослідження виділень із матки корів у післяродовий період та при ендометриті проводили у лабораторії ветеринарної медицини. Проби брали безпосередньо з порожнини матки і висівали на МПА, МПБ та середовище Ендо і визначали видовий склад мікрофлори та чутливість до антибіотиків дисковим методом. Гематологічні дослідження стосувалися визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкограми і гемоглобіну. Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за загальноприйнятою методикою у камері Горяєва. Лейкограму, або відсоткове співвідношення форм лейкоцитів, визначали у виготовлених мазках, фарбованих  за Романовським-Гімзою.

Біохімічні дослідження крові включали визначення загального білка в сироватці крові рефрактрометричним методом, визначення глюкози за кольоровою реакцією з орто-толуїдином за допомогою (ФЕК-М).

Стан загального обміну речовин оцінювали за динамікою наступних показників: загального білка та його фракцій за І.П. кондрахіним 1985р., кількість глюкози реакцією з орто-толуїдиновим реактивом кров осаджували відразу після взяття на фермі за Фоліним, та кетонових тіл (бета-оксимасляної і ацетонової кислот та ацетону, за методом Енфельда-Пінкусена).

Для оцінки мінерального обміну у сироватці крові визначали концентрацію загального кальцію (з барвником арсеназо-ІІІ), магнію (з індикатором кальмагітом), неорганічного фосфору (з ванадат – молібденовим реактивом), іонів К, Nа за допомогою газового аналізатора “ІSE-614”.

Визначення кетонових тіл у сечі проводили за допомогою кетур-теста або мультитестових смужок. Порівняння із шкалою показувало кількість ацетооцтової кислоти у співвідношенні: (+) - 5-40 мг/ 100 мл; (++) -  від 40-до 100 мг/100 мл; і (+++) -  100 мг і більше / 100 мл;

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за методикою і таблицями Ст’юдента, використовуючи комп’ютерну програму Exel.