Яриш В.Л. Закономірності динаміки чисельності популяцій ратичних (Artiodactyla) в лісових біоценозах Гірського Криму

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ТА БІО-ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГІРСЬКОГО КРИМУ

Розташування та районування території, рельєф, геологічна будова. Південна частина Кримського півострова утворює фізико-географічну провінцію Гірського Криму з висотами до 1545 м. Регіон являє собою крупне і складне антиклінальне підняття, південна частина якого опущена і затоплена водами Чорного моря. Кримські гори складаються з Головного пасма та двох передових куестових пасмів на північ від нього. Пасма глибоко розчленовані долинами на окремі ділянки, мають пологі північні і круті південні схили (Мильков, Гвоздецкий, 1986).

Клімат, гідрологічний режим, природні ресурси. В горах Криму проявляється ландшафтна висотна зональність. На узбережжі Чорного моря розташовується Південний берег Криму, де відмічається висока середньорічна температура та низька кількість опадів. По мірі просування вгору по схилу клімат стає прохолоднішим, а кількість опадів збільшується (Мильков, Гвоздецкий, 1986). Сприятливі кліматичні умови, широка мережа природно-заповідного фонду та роботи з відновлення лісів зумовили функціонування у регіоні розвиненої структури мисливського господарства.

Геоботанічне районування та типологічна характеристика лісового фонду. За геоботанічним районуванням (Андрієнко та ін., 1977), Гірський Крим належить до Середземноморської лісової області. Цю територію виділяють як Гірськокримську підпровінцію Евксинської провінції Субсередземноморської підобласті ксеротермічних дібров. Вкрита лісом площа становить 309 тис. га (Генсірук, 2002). Дуб пухнастий (Quercus pubescens Willd.) і скельний (Q. petraea Liebl.) займають 64% площі, бук (Fagus silvatyca L.) – 14,7%, граб (Carpinus orientalis Mill.) – 6,3%; серед хвойних порід (7,2%) переважають сосна кримська (Pinus pallasiana Lamb.) і сосна Сосновського (P. sosnowskyi Nakai.). М’яколистяні породи і чагарники займають 3,6% площі.

Зоогеографічне та лісомисливське районування. Фауна Гірського Криму характеризується великою кількістю ендемічних форм. За зоогеографічним районуванням (Щербак, 1988), вона відноситься до Евксинського району, Східно-Середземноморського округу, Середземноморської провінції, Аридної Середземно-Центральноазійської підобласті Палеоарктичної зоогеографічної області. За лісомисливським районуванням (Бондаренко та ін., 1993), Кримська лісомисливська область включає в себе Гірськокримський лісомисливський округ з двома лісомисливськими районами – Північнокримським і Південнобережним.