Ясковець ЮЛИЯ ВЛАДИМИРОВНА РАЗВИТИЕ взаимодополняемости инфраструктурных отраслей УКРАИНЫ И ЕС
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження взаємодоповнюваності інфраструктурних галузей України та ЄС" розкрито економічний зміст взаємодоповнюваності інфраструктурних галузей у світовому господарстві, визначено особливості процесу інфраструктурної інтеграції в ЄС та 7 передумови розвитку взаємодоповнюваності між Україною та ЄС в інфраструктурній сфері. У дисертаційному дослідженні систематизовано підходи вітчизняних та іноземних вчених до визначення категорії ―інфраструктура‖. Зокрема, виділено галузевий, системний, інституційний, діалектичний та інші підходи. Слід підкреслити спільність точок зору щодо нерозривності зв’язку інфраструктури з виробничим процесом. Вона виконує визначальну функцію для створення умов для адекватного функціонування виробництва та перерозподілу в економічній системі країни. Обґрунтовано, що взаємодоповнюваність – складне та багатогранне явище, яке охоплює різні сфери суспільного життя та притаманне всім періодам цивілізаційного розвитку людства. У наш час економічну природу та сутність взаємодоповнюваності країн світового співтовариства можна розглядати, принаймні, у таких аспектах. По-перше, у міжнародній господарській практиці взаємодоповнюваність виступає органічною складовою та кінцевим результатом дії міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації господарського життя. По-друге, міжнародна господарська взаємодоповнюваність є, безумовно, вагомою передумовою виникнення сучасних якісно нових форм розвитку міжнародних економічних відносин, передусім таких як міжнародна економічна інтеграція. По- третє, серед сучасних напрямів розвитку взаємодоповнюваності суб’єктів світового господарства треба виокремити її рівні, зокрема, міждержавний, галузевий, прикордонний, регіональний, інтеграційний, глобальний; типи, а саме, функціональний та структурний; форми, зокрема, констеляція, мережева взаємодія, дуальність. У роботі надано авторське визначення поняття "міжнародна інфраструктурна взаємодоповнюваність", економічний зміст якого полягає у процесі гармонійного зближення, поєднання й органічної адаптації інфраструктурних галузей національних господарств зацікавлених держав з метою оптимізації їх функціонування на взаємовигідних засадах. У теоретико-методологічному аспекті це поняття відображає відносини в межах світового господарства, що виникають з метою обслуговування основних форм прояву міжнародних економічних відносин і характеризуються складною ієрархічною структурою. До сутнісних рис останньої віднесено, зокрема, наявність великої кількості взаємопов’язаних інфраструктурних елементів; постійна мінливість відповідно до глобалізаційних процесів, що відбуваються у світовій економіці; нерівномірний розвиток інфраструктурних зв’язків між країнами світового господарства. Доведено, що формування зв’язків між інфраструктурними галузями країн світу перебувають на різних стадіях розвитку, що є результатом дії факторів, які викликають їх якісні та кількісні зміни, призводять до перетворень елементів інфраструктури. До ендогенних факторів належать: державне регулювання, екологічні, природні умови, рівень економічного розвитку, cоціокультурний чинник. Екзогенними факторами визначено: світові інновації, іноземні інвестиції, наддержавне регулювання, рівень економічного розвитку, кон’юнктура світового ринку товарів і послуг. 8 Політика Європейського Союзу у сфері інтеграційної взаємодоповнюваності енергетичної та транспортної галузей ґрунтується на принципах сталого розвитку, економічної безпеки та конкурентоспроможності національних господарств. У цьому зв’язку у дисертації виділені основні завдання Європейської комісії у сфері транспорту, а саме: розробка та використання нових видів екологічно-раціонального палива; оптимізація функціонування мультимодальних логістичних мереж, зокрема, введення в експлуатацію центральної мультимодальної мережі ―TEN-T‖ до 2030 року та перехід 30% шосейних вантажоперевізок на залізничний та морський транспорт до 2030 року та 50% до 2050 року; підвищення ефективності транспортної інфраструктури за допомогою модернізованих систем управління, таких як, SESAR, ERTMS, ITS, SSN, LRIT, RIS. В енергетичній сфері, політика ЄС основується на завданнях Комюніке ЄК ―Енергетичні пріоритети до 2020 року та далі – програма для інтегрованої європейської енергетичної мережі‖, а саме, до 2020 року, джерела відновлювальної енергетики повинні забезпечувати 20% споживання, викиди парникових газів повинні скоротитися на 20% та споживання енергетики повинно скоротитися на 20% шляхом підвищення енергетичної ефективності. Передумовами щодо розвитку взаємодоповнюваності інфраструктурних галузей України з ЄС є енергоефективність, енергозалежність, енергоємність, показники кон’юнктури, зокрема, обсяги виробництва, споживання, імпорту, експорту, обсяг вантажних та пасажирських перевезень, вантажонапруженість, транзитний потенціал, стан технічних засобів та рухомого майна. Також до таких передумов слід віднести недостатні можливості транспортної та енергетичної галузей України, а саме, низький інвестиційний потенціал, нерозвинена нормативно-правова база, низький рівень безпеки, повільний темп оновлення рухомого складу, незадовільний стан технічних засобів, використання застарілих технологій, значні обсяги шкідливих викидів в атмосферу. У другому розділі – "Механізм функціонування взаємодоповнюваності між Україною та ЄС в інфраструктурній сфері" досліджено особливості державного забезпечення інфраструктурної взаємодії України з ЄС та організаційно-економічні інструменти регулювання взаємодоповнюваності інфраструктурних галузей між ними, визначено роль фінансових важелів в адаптації базових галузей економіки України в європейське інфраструктурне середовище (рис. 1). У теоретико-методологічній площині розгляду взаємодії системи міжнародних економічних відносин України з механізмом її інфраструктурної взаємодоповнюваності, зміст останньої варто розглядати як сукупність державних регуляторів, інституційних форм прояву міжнародних економічних відносин України з державами світу з приводу реалізації їх спільних інфраструктурних проектів. Основними складовими механізму інфраструктурної взаємодоповнюваності України та ЄС визначено принципи, методи, форми державного регулювання, організаційно-економічні інструменти, ринкові важелі. Державне регулювання передбачає взаємодію сукупності державних органів, окремих інституційних і нормативно-правових інструментів, спрямованих на 9 розробку політики та здійснення нагляду і контролю за процесом інфраструктурної взаємодоповнюваності України та ЄС
