ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено проблемні питання, що потребують вирішення, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, відображено апробацію результатів наукової роботи, зазначено кількість публікацій, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи ефективності діяльності підприємств» узагальнено суть ефективності діяльності підприємств і підходи до її класифікації, обґрунтовано теоретичні аспекти забезпечення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у контексті їх стратегічної стійкості та здійснено систематизацію параметрів економічної стійкості, розглянуто методичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств.

Питання ефективності широко висвітлювалися в науковій літературі і детально розглядалися в нормативно-методичних та інструктивних матеріалах  органів управління в агропромисловій сфері. На основі узагальнення результатів досліджень вітчизняних і закордонних учених установлено відсутність єдиного підходу до категорії «ефективність»; часто поняття «ефективність», «результативність» та «економічність» використовуються як синоніми, що робить необхідним їх більш чітке розмежування. Запропоновано ефективність діяльності підприємств розглядати як економічну категорію, що відображає вплив зовнішнього й внутрішнього середовища на забезпечення ефективного використання наявних ресурсів з метою отримання позитивних результатів, які досягнуто за рахунок виробництва та реалізації конкурентоспроможної продукції.

Класифікація видів ефективності діяльності дозволяє проводити цілеспрямовану роботу з підвищення рівня результативності сільськогосподарських підприємств. Запропоновано доповнити існуючу класифікацію видів ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств ознаками за місцем одержання, ступенем збільшення ефекту, метою визначення, наслідками, статтями понесених витрат, видами витрачених ресурсів, сферами застосування ефективності, взаємодією системи із зовнішнім середовищем, часом, цілями, видами результатів та участю в підприємницьких проектах.

Визначено, що ефективне функціонування підприємств забезпечує їхню життєдіяльність. На основі узагальнення та систематизації результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень, розробок у галузі розвитку економічних систем сформульовано поняття «стратегічна стійкість підприємства», що розглядається як комплекс заходів, спрямованих на формування організаційно-економічного механізму їх реалізації, який забезпечить досягнення підприємством стратегічних цілей в умовах постійного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників.

Вважамо, що стійкість – це характеристика діяльності підприємства, яка відображає його здатність до сталого розвитку й досягнення намічених цілей усупереч впливу динамічного середовища, у якому наявні невизначеність майбутніх результатів і ризиковість господарських процесів. Запропоновано розширити існуючу класифікацію стратегічної стійкості за технологічним, виробничим, фінансовим, соціальним, маркетинговим і екологічним складниками. Також визначено їхні сутнісні характеристики та напрями забезпечення, що дозволить підприємствам ідентифікувати свою здатність до розвитку технологічного, матеріально-технічного, кадрового потенціалу, ефективного використання фінансових ресурсів, маркетингової інформації.

Стратегічна стійкість розвитку підприємства можлива при забезпеченні економічної стійкості, що передбачає досягнення сталих конкурентних переваг і запобігання банкрутству. Автором розвинуто існуючу класифікацію економічної стійкості підприємств за ознаками відношення до етапів життєвого циклу, кругообігу капіталу, складників виробничо-економічного потенціалу, видів діяльності та ринків, що дозволяє підприємствам забезпечити ефективну діяльність залежно від умов навколишнього середовища й комбінацій рівноваг різних рівнів. З урахуванням наукових досліджень, виконаних українськими та закордонними науковцями, автором удосконалено класифікацію стратегічної стійкості підприємств, подано характеристику, напрями забезпечення та визначено основні складники, а саме: технологічну, фінансову, виробничу, маркетингову, соціальну (кадрову), екологічну стійкість (табл. 1).