ЗАХИСТ ПРАВ НА ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Необхідність дослідження проблематики захисту прав на торговельні марки (надалі - ТМ) у міжнародному приватному праві обумовлена економічними причинами, потребами адаптації законодавства України до вимог Acquis communautaire, прагматичними інтересами теоретичного та практичного спрямування. Інтеграція України у міжнародне співтовариство за Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV неминуче потребує приведення її національного законодавства у відповідність до міжнародних вимог та європейських стандартів. Більш того, вдосконалення національного законодавства з правової охорони об'єктів інтелектуальної власності, в тому числі й ТМ, його гармонізації до міжнародно-правових норм визнані пріоритетними напрямками розвитку.

Потреба встановлення єдиного режиму охорони прав на ТМ зумовлена економічними зрушеннями у структурі економіки та інноваційній політиці, розбіжністю існуючого категоріального апарату в чинному законодавстві України та в європейському законодавстві; «торговельні марки», «торговельні знаки», «знаки для товарів та послуг». Тож становлення єдності правової охорони ТМ вимагає приведення законодавства України до вимог ВОІВ та міжнародної правозастосовчої практики, збереження єдності судової практики. Попри те, що Україна приєдналася до Паризької конвенції про охорону промислової власності, Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію ТМ тощо, поточне її законодавство та особливості національного тлумачення його норм свідчать про необхідність їх єдності щодо ТМ. Зокрема, на парламентських слуханнях з проблем інноваційної політики та у постанові Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації» від 27 червня 2007 року № 1244-V вказано на сталу тенденцію до погіршення матеріально-технічної бази наукових установ, що негативно позначається на результатах їх діяльності, та на необхідність сприяння прискоренню розгляду проектів законів про наукові парки, іннополіси, венчурне фінансування інноваційної діяльності, використання об'єктів права інтелектуальної власності, створених із залученням бюджетних коштів. В іншій постанові за цією датою — «Про Рекомендації парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» констатовано, що підписані угоди з країнами СНД, зокрема про заходи

щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків і географічних зазначень, про співробітництво щодо припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності, Угода ТР1ПС сприяють вступу її учасників до COT.

Проблематика ТМ має високий ступінь дослідженості: її торкалися О.О. Підопригора, О.М. Мельник, Т.С. Демченко. Окремі аспекти правової охорони ТМ в Україні також розглядалися у роботах Г.О. Андрощука, В.О. Жарова, В.І. Жукова, І.Ю. Кожарської, М.В. Паладія, О.І. Піхурець, О.А. Підопригори та інших вчених.

Разом з тим, в Україні відсутні комплексні дослідження особливостей та практики захисту прав на ТМ у міжнародному приватному праві: всебічно не досліджено способи захисту прав на ТМ, європейські стандарти такого захисту, повноваження міжнародних та регіональних органів щодо такого захисту, міжнародна практика захисту прав на них тощо, що ускладнює адаптацію національного законодавства України щодо охорони ТМ та підвищення ефективності практики їх застосування.

Науково-теоретичну основу дисертаційної роботи склали праці відомих українських і зарубіжних вчених - цивілістів, правознавців, спеціалістів у сфері дослідження окремих питань інтелектуальної власності: С.С. Алексеева, Г.О. Андрощука, Ю.Л. Бошицького, Е.П. Гаврилова, М.В. Гордона, О.В. Дзери, В.А. Дозорцева, B.C. Дроб'язко, В.І. Жукова, О.С. Іоффе, В.О. Калятіна, Я.А. Канторович, Ю.М. Капіци, Н.С. Кузнєцової, Н.М. Мироненко, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, И.О. Покровського, О.А. Пушкіна, О.Д. Святоцького, О.П. Сергеева, В.І. Серебровського, О.Ф. Скакун, І.В. Спасибо-Фатєєвої, О.А. Сурженко, Є.О. Харитонова, П.М. Цибульова, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки, М.І. Штефана та інших.

Емпіричну основу дослідження склали цивільне законодавство України, законодавство України про промислову власність, практика його використання та захисту прав володільців виключних прав, законодавство іноземних держав, міжнародно-правові акти, декларації, конвенції, угоди у сфері, що досліджується.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії на 2001-2005 роки «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U0001195) та теми «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970).