ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНУ СИСТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ ТА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано завдання дослідження, розкрито загальну методологію та методику вивчення проблеми, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ – “Теоретичні засади та історичний екскурс у дослідженні мовних запозичень з англійської мови в українську” – присвячено викладові наукових засад дослідження. Він містить всебічний огляд літератури з питання, аналіз стану його вивчення. Концептуальним підґрунтям дослідження стали праці таких науковців, як: О.С. Ахманова, Р.А. Будагов, С.В. Семчинський, Л.В. Щерба. У розділі характеризуються поняття і терміни, що використовуються в процесі аналізу, викладаються основні вихідні положення дисертації.

У тривалому часі від зафіксованого початку мовних контактів між Україною та англомовними державами і до кінця ХХ століття такі автори, як С.А. Бєляєва, Л.П. Крисін та інші виділяють чотири періоди.

Перший – до об’єднання України і Росії, коли контакти українсько-англійські відбувалися нерегулярно, через що запозичення з англійської були поодинокі. Мовою-посередницею у цей час виступала переважно польська, наприклад: слово сенс увійшло до української мови саме тоді.

Другий період – після об’єднання з Росією – характеризується тим, що посилювалася роль посередництва мови російської, а на Правобережжі до кінця XVIII століття мовою-посередницею продовжувала бути польська. Ці роки характеризуються не тільки тим, що в українській мові з’являються іншомовні слова через посередництво інших мов, а й тим, що українська мова в свою чергу виступає посередником при запозиченні іншомовної лексики в російську мову.

Третій - час інтенсивного проникнення англіцизмів в українську мову – це перша половина XIX століття та його останні три десятиліття. Серед української інтелігенції з’явилося чимало людей, що знали англійську мову – писемну й розмовну, вони стали перекладачами творів англійських письменників і поетів. В українській мові протягом XIX століття перші запозичення пов’язані переважно з художньою літературою та мистецтвом. Велику роль у рецепції запозичень з англійської мови в українську відіграли переклади і переспіви з англійських авторів, зокрема Д.Г. Байрона, зроблені П. Кулішем, Лесею Українкою та іншими поетами. Із кінця XIX століття у зв’язку з розвитком публіцистичного та певних сфер наукового стилю української мови в неї проникає англійська лексика відповідних стильових шарів і представлена такими лексичними одиницями, як резолюція, парламент, балет та іншими.

Із початку XIX століття Англія стала провідною країною у розвитку науки і техніки та утвердила своє лідерство в промисловому виробництві. Це посилило інтерес у світі до всього англійського і викликало новий потік англіцизмів в інші мови, у тому числі в українську. Протягом XIX століття зростання впливу англійської мови в світі, в тому числі і на українську мову, зумовлювалося геополітичною роллю Англії як колоніальної імперії, мова метрополії поступово поширювалася на різних  континентах і в різних країнах, функціонуючи як мова державна.

Ще однією з причин поширення англійської мови в світі з початку XIX століття були успіхи Англії в економічному й науково-технічному прогресі, де вона посідала передові позиції завдяки появі парових двигунів у промисловому виробництві, пароплавів, паровозів тощо.

Четвертий період пов’язаний із соціально-культурними перетвореннями в колишньому СРСР, до складу якого входила Україна, зокрема запровадження обов’язкової середньої освіти, в системі якої певне місце посідало обов’язкове вивчення однієї з іноземних мов: англійської, німецької або французької. Відповідно видавалася значна кількість навчальної і довідкової літератури, словників і самовчителів. Як наслідок цього кількість осіб у країні, які більшою або меншою мірою знали англійську, німецьку або французьку мови, порівняно з дореволюційним часом дуже зросла. Після перемоги у Великій Вітчизняній війні суттєво зменшилася кількість тих, хто вивчав німецьку мову, і збільшилась кількість бажаючих вивчати англійську. Це пояснювалося як психологічними факторами (небажання вивчати мову ворога), так і тим, що з другої половини ХХ століття позиції англійської мови як мови міжнародного спілкування стали посилюватися, зокрема через зростання впливу англомовної Америки в світі.

Новий етап інтенсифікації проникнення англійських запозичень в українську мову спостерігається після 1985 року, коли перестали існувати обмеження в питаннях свободи контактів із представниками зарубіжних країн, у здійсненні свободи слова, що створювало передумови для широкого проникнення іншомовної лексики в українську мову.

Зміни в економічному й політичному житті України в 90-х рр. ХХ ст., включення її в міжнародні суспільні процеси призвели до необхідності значного збільшення кількості запозичених (особливо з англійської мови) слів із відповідних сфер, появи нових англомовних елементів, що використовуються в міжнародних стосунках. Актуалізувались ті запозичені раніше лексеми, що перебували на периферії лексичного складу української мови і позначалися в словниках як такі, що використовуються в капіталістичних країнах. У них відбуваються певні семантичні зрушення. Усе це дає підстави розглядати 80–90-ті роки ХХ століття та початок XXI століття як окремий – п’ятий період у запозиченні слів англійського походження в українську мову.

У процесі швидкого включення великої кількості англійських слів спостерігається і надмірне захоплення англіцизмами, запозичення яких не зовсім виправдане або й зовсім не виправдане потребами комунікації, як, наприклад, маркетинг мікс, що буквально означає ринкова суміш.

Особливість цього періоду полягає в тому, що з початку XX століття посилюється вплив англійської мови вже не безпосередньо з Англії, а зі Сполучених Штатів Америки, які поступово стали лідером в економіці, політиці та науці. Американський варіант англійської мови, який почав поширюватися особливо у період після другої світової війни, в кінці ХХ ст. став провідним.

Другий розділ – “Напрямки розподілу на лексико-семантичні групи слів англійського походження в українській мові” – присвячений розглядові динаміки лексичних запозичень з англійської мови та місцю англійських запозичень у семантичній системі української мови.

У часи великих політичних і економічних зрушень, до яких належать сучасні перетворення в Україні, відбуваються інтенсивні мовні процеси. Найбільш відчутні вони в лексичному складі мови. Для української мови в останнє десятиліття  в запозиченій лексиці характерними є два процеси: 1) збільшення кількості англомовних за походженням слів; 2) розширення актуальності слів англійського походження, що функціонували в українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах.

Розгляд запозичених з англійської мови в українську слів дозволив визначити, що вони належать переважно до таких лексико-семантичних груп: суспільно-політична, економічна, інвестиційна, фінансова, банківська, зовнішньоекономічна лексика, лексика бізнесу та ринку, маркетингу, торгівлі, технічна, наукова, музична, культурна, спортивна та  побутова.

Англійські лексичні запозичення, наявні в сучасній українській мові, за їх місцем у лексико-семантичній системі можна поділити на кілька груп.

До першої групи належать давно запозичені слова англійського походження, які органічно ввійшли в українську мову і тяжіють до центру української лексичної системи поряд з українськими. Наприклад: бекон, біфштекс, бутерброд, комфорт, лайнер, парк, пудинг, фарватер, гандбол, гол, танк, трамвай, тролейбус, спорт, старт, фініш, футбол, хуліган, банан, бісквіт, вітамін, вино, гараж, кіоск, фактор, шорти, шоколад та інші. Такі слова  часто у словники іншомовних слів уже не включаються.

До другої групи можна віднести слова, відомі в українській мові, але розташовані на периферії української лексичної системи, наприклад: о-кей, хело, уїк-енд, спіч, ланч, вестерн, хепі-енд та інші. Такі слова з огляду на їх специфіку включаються в словники іншомовних слів і виконують не номінативну, а експресивну функцію.

Третя група – це слова вже давно запозичені, але в силу позамовних причин - раніше маловживані й тому маловідомі. У наш час вони входять до активного складу лексичної системи,  наприклад: брокер, шоу, істеблішмент, лобізм, менеджмент, імпічмент тощо.

До четвертої групи відносимо нові слова, що ввійшли або входять до вжитку (особливо через засоби масової інформації) за останні 10–15 років. Цілком природно, що їх немає в словниках іншомовних слів. Прикладом можуть бути слова: грумінг, кайф, піар, маркетинг, шопінг, чіпси, профіцит і багато інших.

У зв’язку із сказаним вище можна відзначити, що запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу, що пов’язано з суспільно-економічними процесами в Україні. Динамічність його полягає в тому, що певні шари запозичених слів пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних шарів. Актуалізація англійських запозичень, що раніше належали до пасивних або спеціальних шарів лексики в українській мові, відбувається переважно в сфері економіки, бізнесу й фінансів, у сфері політики, культури, мистецтва. Такі слова, як брокер, дилер, оф-шор, що раніше позначалися в словниках як властиві економіці капіталістичних країн, нині широко вживаються в повсякденному спілкуванні. Окремі запозичення з англійської мови втрачають негативну оцінку чи іронічне забарвлення (наприклад, бізнес, шоу). Деякі зі слів, що раніше називали явища буржуазного світу (наприклад, парламент, мер, спікер та ін.) виступають у неофіційному спілкуванні як синонімічні до власне українських назв. Це особливо стосується лексики економічної сфери, сфери управління виробництвом, тобто галузей, які зазнають найбільших перетворень. Інші – відсуваються на периферію. З нових запозичень частина відразу входить в активний обіг (наприклад, маркетинг, менеджмент), що ж до інших, то тільки час визначить доцільність їх широкого вживання (наприклад, кайф, шоп, маркет). За останній час лексеми цих груп широко використовуються у повсякденній практиці та насичують публіцистичну мову, як наприклад: імідж, інвестиція, менеджер, офіс, офшорна зона, технік.

У третьому розділі – “Лексико-семантичні процеси в англомовних запозиченнях в українській мові кінця ХХ  - початку ХХІ століття” – розкриваються чинники, що зумовлюють інтенсивність запозичень з англійської мови та семантичні зміни в групах слів англійського походження в українській мові зазначеного періоду.

Інтенсивність використання англійських запозичень в останнє десятиліття значно зросла. Це пов’язано з факторами, які з’явились останнім часом: зміна суспільних та виробничих відносин, зняття обмежень на контакти з іншими країнами та людьми, гласність і відкритість преси. У зв’язку з цим не тільки збільшилася частотність уживання раніше відомих запозичень, але з’явилось і багато нових. Це стосується, насамперед, таких сфер, як бізнес і ринок, фінансова діяльність і банківська справа, маркетинг і менеджмент, суспільно-політична і юридична сфери, спорт і спортивна діяльність, культура та мистецтво і певною мірою побутова лексика.

Так, в українській мові є значна частина англіцизмів, що проникли в українську мову ще в XIX-му – на початку ХХ-го століть, наприклад: клерк, мер, лобі, лайнер, маклер, коледж, о-кей, застосування яких до останнього часу в літературній і розмовній мовах було обмеженим. Вони траплялися в основному в художніх творах і перекладах, частково в термінологічній і спеціальній літературі. У періодиці, а тим більше в розмовній мові, такі слова, як брифінг, бос, спікер вживалися рідко. Зняття всіх обмежень і будь-якої цензури для засобів масової інформації призвело до сплеску використання ними лексики, вживання якої раніше обмежувалося.

Спостереження, проведені в 2002 році, показують, що використання засобами масової інформації в Україні запозичених з англійської мови слів і понять не тільки не зменшилося, а зросло, до того ж, не тільки уже відомих і засвоєних слів, а й зовсім нових номінацій, а також іншомовних слів, що містяться у словниках, які, однак, раніше засобами масової інформації не використовувалися.

Значно частіше вживаються зараз деякі слова, давно зафіксовані в словниках іншомовних слів, але колись маловживані, наприклад, англіцизм лейбл, за словником - це товарний знак, етикетка, тобто спеціальний термін, а в пресі зустрічаємо його у такому значенні: “… лейбли (виробники фонограм) шукають захисту у президента” (З газети). Англіцизм  букмекер, за словником - особа, що збирає і записує застави від публіки на кінних або інших змаганнях. На сьогодні це слово розширило свої семантичні рамки: “А зараз в однім тільки Харкові існують десятки букмекерських контор, що заробляють на виборах та інших подібних заходах” (З газети).

Ще ряд слів англійського походження лише нині стали широко вживаними, вони зрозумілі більшості без словника і навіть набули відповідного морфологічного оформлення, наприклад: ексклюзив, клон, хакер.

При характеристиці лексико-семантичних груп англіцизмів окремо розглянуті в роботі слова, що ввійшли в останній час і не представлені поки що в словниках іншомовних слів, але часто вживаються у засобах масової інформації і в фаховій літературі. Багато нових англіцизмів укоренилися в лексичній системі української мови так, що використовуються не тільки в прямому значенні у певній сфері спілкування, а й, переосмислюючись певною мірою, входять у розмовну мову. Наприклад, слово праймериз – первинні вибори в США, з’явилося на сторінках газет у зв’язку з останніми виборами президента США, але раніше воно вживалося тільки в спеціальних наукових та офіційних текстах.

Слово бартер належить до сфери економіки, але на побутовому рівні нерідко вживають слово бартер у значенні обмін. “Пропоную бартер: ти мені даєш…, а я тобі…” (З газети). Слово пресинг раніше належало до сфери спортивних термінів та ілюструвало спосіб виведення з гри кращого гравця супротивника за допомогою силових прийомів, а зараз воно широко використовується у політичній лексиці та позначає спосіб впливу на політичного суперника, а також зустрічається у лексиці, пов’язаній з підприємницькою діяльністю, та означає психологічний тиск з метою коригування дій конкурентів.

Із торгових термінів англіцизм бестселер відомий уже давно, він виражав у англійській мові поняття ходовий товар, з таким значенням наведений у словнику. В українській лексиці це слово звузило значення до “книга, що добре продається”, і тільки в такому значенні застосовується тепер. “Ніхто не забороняє писати бестселери…” (З газети).

Збільшилася частотність уживання в побуті раніше запозичених слів, таких, як: уїк-енд у значенні вільний час у кінці тижня. Хоча слово відоме давно і зафіксоване в словниках, особливої поширеності воно набуло в останній час і не тільки стосовно американського, але й  нашого побуту.

Нині постійно вживається в пресі слово блок-пост, що означає озброєну варту на перехрестях доріг, при в’їздах у населені пункти та в інших важливих місцях для контролю за прямуванням транспорту у так званих “гарячих” точках або в зонах військових конфліктів. За словником: блок-пост – це пункт на залізниці, обладнаний перегінним блокуванням для керування світлофорами і семафорами, тобто суто спеціальний технічний термін.

Слова з нетиповими для української системи флексіями включаються в родову категорію за смисловою аналогією з власне українською лексикою. Назви напоїв мають форми тільки однини як в англійській, так і в українській мові: джин, портер, ель, грог, ром та інші. Прикладом розширення і звуження значення слова на матеріалі виявлених запозичень, що входять до складу побутової лексики, є звуження значення слова чіпси.  Лексична одиниця чіпси, етимоном якої є англійське слово chip, була запозичена в похідному значенні свого етимона. У сучасній українській мові це слово вживається тільки тоді, коли йдеться про підсмажені шматочки картоплі (чіпси – хрустка картопля), хоча в англійській мові слово chip у відповідному значенні може означати як шматочок картоплі, так і іншого овоча або фрукта: “Сhip – тонкий неправильної форми шматочок фрукта”.

Приклади спрощення семантичної структури на основі прямого номінативного значення можна виявити серед багатьох запозичень з англійської мови. Наприклад, тільки пряме номінативне значення етимона збереглося в українській мові в запозиченні сандвіч – дві складені разом скибки хліба з маслом, сиром, ковбасою та іншими продуктами між ними; переносного значення – людина, що несе два рекламних щити, які звисають з плечей, один попереду, інший позаду – втратилося при запозиченні і залишилося невідомим носіям мови-реципієнта.

У такій сфері, як спорт, нові слова й терміни з’являються постійно. За останні 2 - 3 роки з'явилися такі спортивні терміни, як армреслінг, боулінг та інші. Використання цих запозичень виправдане, бо вони, з одного боку, називають нові спортивні явища, яким немає однослівного найменування в українській мові, а з другого, – включають українську спортивну термінологію в міжнародну систему. У сфері музики і культури останнім часом теж з'явилося чимало нових запозичень, що активно використовуються у пресі і на телеекрані, наприклад, замість словосполучення “ведучий дискотеки” - ді-джей. А в назвах сучасних музичних ритмів узагалі переважає американський сленг: трип-хоп, реп тощо. Це ж стосується і назв сучасних молодіжних рухів: ролери, репери. Деякі з цих слів належать до тієї частини лексичного складу, у якій безупинно відбувається ротація у зв'язку з появою нових явищ та слів і зникненням інших. Це особливо стосується прикладного застосування можливостей інформаційних технологій, звідки до повсякденного використання надійшли лексеми: диск, картридж, принтер, процесор, сайт.

Даниною моді можна вважати і такі нові запозичення, як бутик, бренд, девайс (вигадка), біг-мак, хот-дог, гамбургер (різновид бутерброда), шопінг (прогулянка по магазинах), шоп. Без них цілком можна й обійтися. Тим часом, наприклад, англіцизм бренд (у перекладі клеймо, фабрична марка, товарний знак якості) уже вживається й у назві якісного морозива, і в класифікації естрадних груп і програм, і в характеристиках політичних партій, у чому виявляється переосмислення на власне українському мовному ґрунті. У процесі вживання англійські запозичення вступають у лексико-семантичні зв`язки з власне українськими словами на правах синонімів, антонімів та ін.

Великого поширення останнім часом набув і перейшов із розряду маловживаних у розряд засвоєних англіцизм РR (піар) – суспільна думка. Він набув не тільки українського морфологічного оформлення, але й іншого значення, а також став мотивуючим ряду деривантів: піар, піарщики, чорний піар, піарити. Всі ці слова використовуються у фаховій літературі, а також засобами масової інформації в передвиборній політичній боротьбі із значеннями: компромат, творці компромату, брудний (нечесний) компромат, займатися компроматом, хоча іноді окремі журналісти надають йому протилежного значення з метою створення позитивного іміджу якоїсь особи.

З часом, тобто на початку XXI століття, процес запозичення з англійської в Україні не слабшає, а посилюється, що, з одного боку, збагачує лексику, а з іншого – у ряді випадків негативно впливає на самобутність рідної мови. Проте в цілому цей процес має об'єктивний характер і повинен оцінюватися позитивно, за винятком тих моментів, коли це не виправдано.

У цьому розділі розглядаються також часто вживані англіцизми, що відбивають мовний снобізм, а не необхідність, наприклад: о-кей, хело, вау, уїк-енд і особливо численні англійські найменування фірм, організацій, магазинів, речей. Немає ніякої необхідності застосовувати слово тінейджер замість підліток, бос замість начальник, бо в таких випадках іншомовне слово конкурує з власне українським. Особливо тяжіння до моди виявляється у рекламі. На кожнім кроці трапляється реклама, яка не містить для більшості людей ніякої інформації, і не тільки тому, що в ній використано латинський алфавіт, а й тому, що в назвах фірм, компаній, магазинів переважають будь-які іноземні, але тільки не українські слова. Лише окремі слова із подібних послуг із числа проаналізованих відомі українським мовцям, такі як, назви фотопослуг, кафе швидкого обслуговування, магазинів одягу, що був у вжитку, копіювальних послуг тощо, наприклад: ксерокс, фаст-фуд. Усі інші назви невідомі, особливо коли запозичені слова представлені на вивісках, написаних кирилицею: Аверс, Кемел, Вест, Спайк, Елтекс, Фарт та інші.

Причина використання в українській мові англіцизмів – прагнення до інтернаціоналізації лексики в політиці, науці, публіцистиці; необхідність у номінації нових предметів і явищ; економність вираження поняття одним словом, а не словосполученням; евфемізація мови; прагнення до експресивності; наслідування більш успішних в економіці, спорті й інших сферах країн.

Наведемо перелік англомовних запозичень, враховуючи й назви осіб, що проникли протягом ХХІ століття в Україну, за лексико-семантичними групами. Завдяки високій частоті вживання означені запозичення не потребують перекладу, бо стали загальновідомими. До термінів суспільно-політичної лексики слід віднести: блокбастер, іміджмейкер, спікеріада. Лексика у сфері економіки і бізнесу поповнилась такими термінами: дефолт, дедлайн, грант, тендер, топ-менеджер. Запозичення, завдяки яким розширилися межі спортивної термінології та галузей культури і мистецтва: провайдер, кастинг, кайт-серфінг, римейк, кліп, медіа. У сфері побуту також з’явилися  нові терміни. До них слід віднести: секонд-хенд, бой-френд, тінейджер, басет-хаунд, джек-пот, ноутбук.

Запозичені слова, в тому числі й англомовні, вступають у взаємодію з уже існуючими в мові словами і значеннями, адаптуючись у лексичній системі. Щодо нових запозичень, спостерігаються такі явища, як синонімічна конкуренція, розширення або звуження значення, поява переносних значень, невластивих мові-донорові.

Синонімічна конкуренція є процесом, у результаті якого нове запозичення витискує з активного словника назву (українську чи запозичену з інших мов), що існує в українській мові. До таких синонімічних пар, де переважає  нове англійське запозичення, можна віднести такі, як імідж – вигляд, образ, хіт – шлягер, шоу – вистава, бой-френд – коханець. При цьому нове слово може бути: тотожним за значенням до вже існуючого, наприклад, конкурс – тендер; відрізнятися стилістичними семами: піар – вплив на суспільну думку; евфемістичністю, наприклад, слово герл-френд через втрату в українській лексичній системі внутрішньої форми виступає як евфемізм до українського слова коханка.

Звуження значення виявляється в тому, що воно охоплює менше коло явищ, наприклад, слово шоу порівняно з українським вистава має вужче значення, бо шоу – це видовище, що спрямоване на зовнішнє враження. Ця додаткова сема робить значення слова шоу більш вузьким; слово кілер, на відміну від українського вбивця, має більш вузьке значення за рахунок семи найманець.

Одним із поширених видів семантичних змін у системі запозичень з англійської мови є виникнення нових переносних значень, що ускладнюють семантичну структуру слова, наприклад, слово клінч зараз використовується у значенні політичного тиску, а не тільки як спортивний термін, що позначає захват супротивника.

ВИСНОВКИ

1. Процес запозичення іншомовних слів в будь-яку мову-реципієнт, тож і в українську, зумовлений складним комплексом лінгвальних і екстралінгвальних чинників, рівнем розвитку мови та її структурою, повнотою словникового запасу в мові-реципієнті, хоча останнє не завжди виправдане. В Україні однією з історичних умов процесу запозичення іншомовних слів є довге співіснування з Польщею та Росією в межах однієї держави, внаслідок чого запозичення з європейських мов часто відбувалося не безпосередньо, а опосередковано через польську або іншу мову. При цьому посередництво польської мови більш помітне у західному регіоні країни. Однак на певному етапі (до об’єднання з Росією) українська мова через культурних діячів, що працювали в Москві, сама виступала посередником між європейськими та російськими мовами.

2. Запозичення окремих слів з англійської мови відбувається протягом кількох століть, чому сприяв розвиток торгівлі та економічних зв’язків майже протягом п’яти століть, починаючи з шістнадцятого, коли між Англією й Україною виникли перші політичні контакти. Посилюється приплив слів англійського походження в українську мову в XIX ст., особливо ж – в ХХ ст., що зумовлено інтернаціоналізацією науки і техніки, посиленням економічних і культурних зв’язків між країнами. Провідна роль Англії, а пізніше англомовних США, в галузі економіки й політики піднесли престиж англійської мови, що теж спонукало до запозичення. Однією з причин збільшення в українській мові слів англійського походження в кінці ХХ ст. є експансія американської культури і її пропаганда через засоби масової інформації. При цьому відбувається масовий приплив англіцизмів, переймання яких не завжди виправдане.

3. Для сучасного стану української літературної мови характерні два процеси, пов’язані з запозиченнями з англійської мови:

1) актуалізація слів англійського походження, що раніше належали до пасивного словника і були позначені ідеологічними семами;

2) запозичення нових слів, зумовлене переважно позамовними чинниками.

4. Увійшовши до лексичної системи української мови, багато запозичених слів вступають в її межах у системні зв’язки різного типу: словотвірні, парадигматичні (у рамках багатозначного слова синонімічного ряду).

Аналіз процесу запозичення виявив, що, незважаючи на об’єктивний характер процесу лексичного обміну між різними мовами,  у ньому відбивається вплив суб’єктивного фактора – зацікавленої особи або суспільно об’єднаної групи осіб. До зацікавлених осіб належать представники суспільства, що мають необхідність усно чи письмово викладати свої думки іноземною мовою перед явною або потенційною аудиторією. До таких осіб належать учені й політики, письменники і журналісти, викладачі й пропагандисти, діячі культури, науки та мистецтва, спортсмени, тобто соціально активні групи.

5. Запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу, що пояснюється суспільно-економічними процесами в Україні. Особливість динаміки англійських запозичень в українській мові полягає в тому, що певні їх шари пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних сфер. Це особливо стосується економічної лексики та термінології управління виробництвом, тобто галузей, які зазнають сьогодні найбільших перетворень.

6. Динаміка англіцизмів в українській мові виявляється у тому, що вони перебувають у русі, входячи в українську мову, деякі з них змінюють своє значення, набувають поширення в різних сферах ужитку, вступають у лексико-семантичні відношення з власне українськими словами. Особливо динамічною є лексика побутова, де велику роль відіграє фактор моди.

Динамізм англомовних запозичених слів у сучасній українській мові виявляється також у різних способах передачі на письмі та в різному ступені фонетичного й граматичного їх освоєння.

7. За період останнього десятиріччя корпус англійських запозичень у лексичній системі України значно зріс, сфери їх застосування суттєво поширились у політиці (наприклад, брифінг, іміджмейкер), фінансовій та банківській сферах (профіцит, рол-овер), інвестиційній діяльності (андерайтинг, пулінг), засобах масової інформації (ньюсмейкер, репрезентативність), культурі (промоутер, екшн), що дозволяє чітко визначити їх стильову належність. Особливо велика кількість нових запозичень належить до сфери побуту, де постійно відбувається ротація запозичених слів у зв’язку з динамічністю моди, що в цій сфері має особливий вплив.

Процес запозичення може викликати трансформацію окремих лексико-семантичних характеристик у мові-реципієнті: семантичний обсяг і семантична структура слів, їх стилістичні властивості.

8. Дослідження запозичень з англійської мови за частиномовною належністю виявило, що більшість із них – 2100 іменники, у тому числі назви осіб. Серед трьохсот проаналізованих англіцизмів, що прийшли в українську літературну мову за останнє десятиліття, 215 лексичних одиниць стали загальновживаними; трансформувались та одержали нове значення – 30 слів;  не мають аналогів в українській мові – 55 запозичень.