ЖЕЛАЙ ОКСАНА ПЕТР1ВНА РОЗВИТОК В1ТЧИЗНЯНОГО Б1БЛ1ОТЕЧНОГО ЕЛЕКТРОННОГО СЕРВ1СУ

Короткий зміст

У встуш обгрунтовано актуальнють теми до^дження, висвiтлено його теоретичне пiдгрунтя, джерельну базу; визначено мету, завдання, об’ект i предмет дослщження. Розкрито наукову новизну, теоретичне i практичне значення одержаних результат, зв’язок роботи з науковими програмами, темами i планами; окреслено особистий внесок здобувача, подано вщомосл про апробацш та впровадження результатiв дослiдження, публжацп автора.
У першому роздiлi «Трансформащя бiблютечноl дiяльностi в умовах розвитку шформатизащУ в УкраУш», який складаеться з трьох пiдроздiлiв, здiйснено анаиз праць, пов’язаних з темою дисертацп, обгрунтовано вибiр методично! основи дослщження, дослiджено понятiйний апарат.
Для розкриття значення бiблiотечного електронного сервiсу, а також функщонування бiблiотек як цен^в збереження i органiзацii використання суспшьно значущо! iнформацii в умовах розвитку глобального шформацшного простору базовими стали висновки, зроблеш в працях О. Онищенка, В. Горового, Т. Добко, Л. Костенка, О. ВоскобойшковоьГузево!', Т. Гранчак, К. Лобузшо!', К. Впурського, Т. Берестово!, I. Давидово!, Г. Шемаево!, О. Мар’шо! та ш.
Важливим джерелом iнформацii стали нормативно-правовi документи, що регулюють дiяльнiсть бiблiотек та iнформацiйних установ Украши. Зокрема, вивчалися закони Украши, укази Президента Украши, постанови та розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Украши (КМУ), документи вчено! ради НБУВ (рiшення, звiти, плани, концепцп i т. iн.) та С1АЗ i НЮБ НБУВ, ресурси веб-сайлв бiблiотек.
Звернення до результат наукових розробок М. Кейсi, Д. Мейнеса, Р. Холл^ П. Мшлера, О. Gлiсiноi, А. Земськова, Д. Соловяненка, В. Копанево!, Т. Ярошенко, З. Романухи, В. Бондаренко, С. Кулик та ш. дало шдставу зробити висновки стосовно наукових уявлень про особливост використання в дiяльностi бiблiотек технологiй Web 2.0 як шновацшних каналiв i засобiв шформацшно- комунiкацiйноi взаемодii; можливостi оновлення спектра бiблiотечного електронного сервiсу та урiзноманiтнення iнформацiйних продуктiв i послуг.
Проте роботи згаданих дослiдникiв не передбачали комплексного аналiзу та узагальнення специфжи електронного iнформацiйно-аналiтичного сервiсу бiблiотеки для певних категорш користувачiв, зокрема представниюв владних, бiзнесових, громадських структур; оргашзацп обслуговування ВПО.
Вивчення бiблiотекознавчоi лггератури стосовно бiблiотечного електронного сервiсу дало змогу виокремити ряд питань, як належним чином не розкрито та не узагальнено, а саме: розвиток понятшного апарату з дослiджуваноi теми, особливост виробництва iнформацiйно-аналiтичних продуктiв iз застосуванням новiтнiх електронних технологiй з урахуванням еволюцп користувацьких запитiв; вироблення практичних рекомендацш для формування стратеги електронних форм шформацшного бiблiотечного забезпечення як широкого кола користувачiв, так i цiльових категорiй.
Пiд час до^дження розглянуто термiни й поняття, пов’язаш з бiблiотечним сервiсом користувачiв електронною iнформацiею: «онлайнове обслуговування», «шформацшно-аналггичш продукти», «штерактивне спшкування» тощо.
Запропоновано визначення понять «бiблiотечний електронний сервю», «цiльовi користувачi бiблiотеки».
Дослiдження процесу адаптацп вiтчизняноi бiблiотечноi мережi до цифрового середовища показало, що в публiчниx, державних, наукових бiблiотекаx сфери впливу Мшютерства культури Украши та бiблiотекаx Украши рiзниx типiв i форм власност досить активно впроваджуються новпга IКТ, здiйснюеться пошук iнновацiй, створюються рiзноманiтнi електроннi ресурси: бази даних, сайти, портали, електроннi каталоги, цифровi бiблiотеки, вудкрит' арxiви, що, таким чином, урiзноманiтнюе бiблiотечний електронний сервю. Найбiльшi досягнення в цьому напрямi належать бiблiотекам нацiонального та державного рiвнiв, зокрема НБУВ, а також ОУНБ, якi створюють масштабнi локальш та корпоративнi цифровi проекти.
Визначено основш напрями цифрово1' модернiзацii бiблiотечно-
iнформацiйноi сфери для тдвищення рiвня задоволення бiблiотеками суспiльного iнформацiйного запиту.
У другому роздт «Досл1дження формування спектра шформацшних електронних ресурс1в у б1блютеках», який складаеться з чотирьох шдроздшв, висвiтлено основнi тенденцii розвитку електронних ресуршв бiблiотек; наведено результати мониторингу ефективностi забезпечення бiблiотеками користувачiв iнформацiею в електроннiй формi.
Дослщжено особливостi формування системи бiблiотечного шформацшно- аналiтичного обслуговування дистанцiйниx цiльовиx користувачiв. При цьому розглядаються перспективи розвитку технологш тематичного обслуговування широкого спектра сощальних структур у рiзниx сферах 1хньо1’ дiяльностi, кооперацiя бiблiотек у розвитку багатоаспектних сервiсiв обслуговування електронними шформацшними ресурсами корпоративних та шдивщуальних користувачiв, об’еднаних iнтересами суспiльного розвитку.
Проанаизовано тенденцii зростання затребуваностi шформацп в електроннiй формi. Уточнено, що в УкраА'ш останнiми роками частка тих, хто читае, не змшилася i становить 51%. Водночас користувачiв Iнтернету - 58 %, що наочно шдтверджуе важливiсть розбудови вгтчизняних електронних ресурсiв, i насамперед, бiблiотечного електронного сегмента, оскiльки люди, як багато читають, чимало часу проводять в Стерней у пошуках потрiбниx знань, тобто надають перевагу шформацп та знанням саме в електроннш формi.
В Украiнi 97 % жшеив у вiцi 15-29 роюв користуються Iнтернетом, i саме ця категорiя громадян становить найбiльший вщсоток серед тих, хто читае, потребуе нових знань для професшного зростання й саморозвитку та активно використовуе !нтернет i електроннi ресурси.
Узагальнено напрацювання колективу НБУВ у напрямi полштттення iнформацiйного забезпечення суспiльниx запитв завдяки систематичному вивченню змiн користувацького попиту, налагодженню якiсного доступу до сво1х ресурсiв та урiзноманiтненню бiблiотечниx iнформацiйно-аналiтичниx продуктiв i послуг на основi розвитку новiтнix комп’ютерних та телекомушкацшних теxнологiй. НБУВ формуе единий шформацшно^блютечний простiр, сприяе iнформатизацii бiблiотечно-iнформацiйноi системи Н^Н Укра1ни, серед активних користувачiв ЯКО! 60 науково-дослiдниx установ НАН Украши.