ЖИЛІНСЬКА Оксана Іванівна РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРІЯ і ПРАКТИКА АКТИВІЗАЦІЇ

Короткий зміст

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження розвитку науково-технічної діяльності” актуалізовано проблематику дослідження розвитку феноменів науки і техніки у контексті такого системного об’єкта як науково-технічна діяльність, розроблено концепцію дослідження розвитку науково-технічної діяльності, розкрито її сутнісні характеристики та з’ясовано системну природу її розвитку, здійснено періодизацію еволюції науково-технічної діяльності за результатами ретроспективного аналізу конкретно-історичної визначеності її складових.
Узагальнення результатів філософських, наукознавчих, економічних досліджень феноменів науки і техніки, інтеграції принципів інтерналізму та екстерналізму у розгляді проблематики їх еволюції дало змогу обґрунтувати висновок про посилення взаємодії таких соціальних інститутів. Показано функціональне збагачення цих феноменів у техногенному типі суспільства, їх нову інтегративну якість - появу в індустріальному типі господарювання НТД, яка забезпечує функціонування і розвиток науки і техніки як економічних інститутів. Становлення НТД як самобутнього явища актуалізує необхідність методологічного оновлення наукових підходів у розкритті її сутності і природи розвитку.
Розроблено методологічні засади дослідження НТД як полісистемного явища, самобутність і вектор розвитку якого у зовнішньому середовищі визначає й реалізує єдність і взаємодія генетично споріднених складових:
- ДіР, які спрямовані на генерування суспільно нових наукових і технічних знань та разом з наявним їх доробком визначення напрямів їх господарського використання;
- підготовки наукових кадрів, де здійснюється формування пізнавальних здатностей нових поколінь дослідників генерувати нові знання під час самостійного проведення ДіР;
- надання науково-технічних послуг, які створюють систему науково-технічної інформації, що забезпечує інтеграційну цілісність НТД та підвищення ефективності її складових через зниження трансформаційних і трансакційних витрат у процесах генерування, об’єктивізації, трансляції наукових і технічних знань.
Розгляд науково-технічної діяльності як системного об’єкта актуалізує проблему розвитку і розробку методологічних засад її дослідження, що показано на рис. 1. Логіку наукового дослідження визначило положення щодо системної сутності НТД та системної природи її розвитку як походження джерел якісних змін цього самобутнього явища і механізмів закріплення їх незворотності. НТД охарактеризовано як відкриту складно структуровану систему, існування і розвиток якої забезпечує механізм самоорганізації, його утворює інтегративна єдність складових діяльності у функціональній взаємодії з зовнішнім соціокультурним середовищем. Системну сутність НТД виражає генетична спорідненість її складових, яка втілена у першооснові цього явища - її сутнісних характеристиках, зміст яких розкрито з використанням інструментарію діяльнісного підходу. Системна природа розвитку НТД полягає в здатності до якісних змін - змістовному оновленні її сутнісних характеристик, в якому джерело ідентифікації змісту сутнісних характеристик розкриває походження і механізм закріплення змін у системі НТД через саморозвиток і розвиток, що має якісно відмінні типи розгортання - прискорення розвитку та активізацію розвитку. Саморозвиток засвідчує самоідентифікацію сутнісних характеристик НТД домінантною складовою ДіР, якісні зміни системи закріплює механізм її самоорганізації. Розвиток відображає здатність системи НТД до гібридного збагачення сутнісних характеристик складових НТД через активізацію їх взаємодії і взаємовпливів із зовнішнім середовищем.