ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ Автореферат

У Вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета, задачі, об’єкт і предмет роботи, формулюється наукова новизна одержаних результатів, висвітлюються їх практичне значення й апробація.

Розділ 1. «Загальнотеоретична характеристика правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» містить 3 підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Зміст і соціальне значення правового статусу працівників органів прокуратури як суб’єктів трудового права» обґрунтовано, що основна риса професії прокурора полягає в тому, що вона несе безпосередньо політико-державний характер та є, перш за все, державною роботою, яка стосується питань дисципліни, законності, боротьби зі злочинністю. Політичний характер цієї професії, суттєво відрізняючий її від багатьох інших, визначає державно-правовий статус прокурора.

Доведено, що правовий статус працівників органів прокуратури – це система прав та обов’язків, закріплених у нормативно-правових актах України та заснованих на конституційних принципах, які визначають реальне положення працівників органів прокуратури у системі суспільних відносин. Відповідно правовий статус працівників органів прокуратури як суб’єктів трудового права – це встановлені у трудовому законодавстві їх правові положення.

Окреслено структуру правового статусу працівників органів прокуратури як суб’єктів трудового права, яку складають: (а) основні трудові права та обов’язки; (б) юридичні гарантії; (в) відповідальність за порушення трудових зобов’язань.

Зроблено висновок, що працівники органів прокуратури підпадають під спеціальний правовий режим, який відрізняється від загальних норм права.

У підрозділі 1.2. «Сутність, особливості та структура правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» звертається увага на те, що правовідносини у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей наділені особливими рисами та мають специфічну структуру.

Доведено, що структура змісту правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей – це юридичне становище працівників органів прокуратури та членів їх сімей і зобов’язаного суб’єкта, яке визначає їх поведінку, виходячи з прав і обов’язків, закріплених у законодавстві.

Аргументовано, що змістом правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей є (а) суб’єктивні права у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей; (б) суб’єктивні юридичні обов’язки учасників правових відносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей; (в) реальні дії працівників органів прокуратури та членів їх сімей при реалізації належних їм прав і дотриманні відповідальним суб’єктом покладених на нього обов’язків.

Під змістом правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей запропоновано розуміти сукупність конкретних суб’єктивних прав і обов’язків, реальних дій працівників органів прокуратури та членів їх сімей і зобов’язального суб’єкта.

Визначено характерні особливості правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей, а саме: (а) не можуть існувати поза сферою правового регулювання й функціонують, виходячи з норм законодавства щодо соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей; (б) чітко регламентовані чинними нормативними актами; (в) мають матеріальне вираження і зміст – завжди виражені у наданні грошової допомоги чи пільг; (г) мають особливі підстави виникнення, зміни та припинення; (д) підставою виникнення є юридичний факт; (е) комплексність, тобто сукупність соціальних ризиків (старість, інвалідність, загибель працівника органів прокуратури тощо), що слугує як юридичний факт підставою для виникнення правовідносин у сфері соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей; (є) єдність цільової спрямованості – здійснення соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей; (ж) охороняються державою; (з) конкретна юридична модель – виникають між конкретним надавачем соціальних виплат і послуг й працівниками органів прокуратури та (або) членами їх сімей; (и) матеріальний зміст – об’єктом завжди є грошова виплата чи надання пільг; (і) активний тип – виникає у результаті активних дій (виконання службових обов’язків) працівника органів прокуратури й зобов’язаного суб’єкта; (її) вольове суспільне відношення.

У підрозділі 1.3. «Нормативно-правове забезпечення соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» проведено аналіз нормативно-правової бази у сфері соціального захисту прокурорів та членів їх сімей.

Обґрунтовано, що нормативність потрібно розуміти не лише в розумінні, що акти мають нормативний характер, а й у тому, що за нормативних актів досягається загальна впорядкованість цієї групи суспільних відносин.

Доведено, що важливим засобом нормативно-правового регулювання соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей є нормативно-правові акти, які визначають загальні правила поведінки людей, працівників державних органів.

Зроблено висновок, що рівень соціально-правового забезпечення працівників органів прокуратури на сьогодні знаходиться не на найвищому рівні й потребує вдосконалення та нормативного закріплення. Обстоюється думка, що необхідним є суттєве поглиблення досліджень проблематики нормативно-правового регулювання праці працівників органів прокуратури саме з точки зору трудового права.

Розділ 2. «Зміст соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» охоплює 3 підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Загальна характеристика механізму соціального захисту працівників прокуратури та членів їх сімей» з’ясовано, що механізм соціального забезпечення – це самостійна система взаємопов’язаних між собою правових засобів, способів і методів, які створюють фактичні умови для реалізації, захисту та охорони прав і свобод кожної людини у сфері соціального забезпечення.

Доведено, що під механізмом соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей слід розуміти систему тісно взаємопов’язаних між собою правових засобів, способів та методів, що виступають передумовою для належного захисту прав працівників органів прокуратури та членів їх сімей у соціальній сфері.

Обґрунтовано, що складовими елементами механізму соціально-правового захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей є такі: (а) юридичні норми; (б) юридичні факти та правовідносини; (в) засоби та способи соціального захисту; (г) правова культура працівників органів прокуратури.

У підрозділі 2.2. «Заходи законодавчого забезпечення соціального захисту працівників органів прокуратури» встановлено, що в правовому регулюванні соціального захисту працівників органів прокуратури основоположну роль відіграють норми Конституції України, а саме ст. 46, де проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, яке включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обґрунтовано, що соціальний захист працівників органів прокуратури – це сукупність матеріальних (економічних) і нематеріальних (організаційно-правових) заходів, спрямованих на захист добробуту працівників органів прокуратури й на забезпечення належних економічно-соціальних умов для нормального їх існування.

Доведено, що заходи соціального захисту працівників органів прокуратури – це сукупність засобів для здійснення соціального захисту працівників органів прокуратури, за допомогою яких реалізовуються передбачені чинним законодавством права працівників органів прокуратури у сфері соціального захисту. До основних заходів віднесено такі: (а) державне обов’язкове особисте страхування, (б) державне пенсійне забезпечення, (в) медичне обслуговування, (г) державна соціальна допомога, (д) пільги та компенсації, (е) соціальні послуги.

У підрозділі 2.3. «Особливості соціального захисту членів сімей працівників органів прокуратури» аргументується точка зору, що на сьогодні питання соціального захисту членів сімей працівників органів прокуратури розкрито досить поверхнево й лише частково підлягає нормативно-правовому регулюванню.

Визначено, що соціальний захист членів сімей працівників органів прокуратури – це сукупність матеріальних (економічних) і нематеріальних (організаційно-правових) заходів, спрямованих на захист добробуту членів сімей працівників органів прокуратури й на забезпечення необхідних умов для нормального їх існування.

Заходи соціального захисту членів сімей працівників органів прокуратури – це сукупність засобів, здійснюваних державою з метою підтримки членів сімей працівників органів прокуратури, які опинилися в скрутному становищі. Встановлено, що серед основних заходів соціального захисту членів сімей працівників органів прокуратури України виділяють такі: (а) державне пенсійне забезпечення, (б) медичне обслуговування, (в) державну соціальну допомогу, (г) соціальні послуги, (д) пільги та компенсації, (е) державне обов’язкове особисте страхування.

Визначено поняття «пенсія у разі втрати годувальника» як щомісячна виплата у випадку смерті годувальника чи визнання його в установленому Законом порядку безвісно відсутнім, яку здійснює Пенсійний фонд членам родини, які є непрацездатними та знаходилися на його утриманні, у розмірі, прирівняному до середньомісячної заробітної плати годувальника.

Розділ 3. «Сучасний стан і перспективи розвитку законодавства щодо соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» складається з 3-х підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Сучасний стан соціальної захищеності працівників органів прокуратури та членів їх сімей» акцентується увага на тому, що дослідження сучасного стану соціальної захищеності працівників органів прокуратури та членів їх сімей на підставі аналізу нормативно-правових актів дозволить зрозуміти, на якому етапі розвитку знаходиться дане питання взагалі, а також виявити недоліки та проблеми, які потрібно вирішити у майбутньому.

Зроблено висновок, що сучасному стану соціальної захищеності прокурорів та членів їх сімей властива позитивна тенденція до поступового підвищення рівня життя. Ряд заходів соціального захисту, що визначені у нормативно-правових актах, відображають ставлення держави та повагу то такого важливого роду професійної діяльності, який здійснюють працівники органів прокуратури. При цьому наголошено на недоліках та проблемах, які необхідно подолати з метою підвищення добробуту представників правоохоронної діяльності та суспільства загалом. Зазначено, що дане питання є складним і потребує глибшого дослідження та пошуку шляхів удосконалення.

У підрозділі 3.2. «Досвід зарубіжних країн в організації системи соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» зазначено, що для того, щоб знайти шляхи вдосконалення вітчизняної системи соціального захисту прокурорів, необхідно дослідити особливості її організації у зарубіжних країнах. Це надасть, передусім, змогу виявити недоліки й проблеми у національному законодавстві, що стосуються організації системи соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей.

Серед позитивних моментів соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей зарубіжних країн виділено такі: (а) нормативне закріплення права на компенсаційні виплати пов'язані з наймом (піднаймом) житлових приміщень, до надання їм у встановленому порядку жилого приміщення для постійного проживання; (б) влаштування дітей працівників органів прокуратури у дошкільні заклади, а також позачергове місце у школах-інтернатах, літніх оздоровчих установах; (в) право прокурора на відшкодування всіх витрат, зроблених ним в інтересах служби; (г) співробітники та пенсіонери органів прокуратури не підлягають виселенню зі службових житлових приміщень без надання іншого житлового приміщення; (д) обов`язок прокурора проходити річну перепідготовку й право брати участь в інших освітніх програмах з перепідготовки, конференціях та інших професійних зібраннях юристів.

У підрозділі 3.3. «Напрямки вдосконалення законодавства щодо соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей» розглядаються шляхи вдосконалення чинного законодавства, яке стосується соціального захисту працівників органів прокуратури та членів їх сімей.

Виходячи з досвіду Білорусії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Росії та інших країн запропоновано: (1) прийняти Закон «Про державний захист суддів, посадових осіб правоохоронних і контролюючих органів», в якому визначити порядок та умови здійснення державного захисту прокурорів; (2) розробити Положення «Про участь прокурорів в освітніх програмах з перепідготовки, конференціях та інших професійних зібраннях юристів», у якому передбачити обов`язок участі прокурора не менше 2-х разів на місяць у різного роду освітніх програмах, конференціях та інших професійних зібраннях юристів; (3) внести зміни в Закон України «Про прокуратуру».