ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ РЕСПІРАТОРНУ ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

КУРІЦИНА СВІТЛАНА АЛЬБЕРТІВНА

УДК 618.3-06:616.988.7:616.2-022-084

ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ РЕСПІРАТОРНУ ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Вдовиченко Ю.П.
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
Стор.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ЖІНОК, ЯКІ
ПЕРЕНЕСЛИ РЕСПІРАТОРНУ ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ” 12
1.1. Етіологія гострих респіраторних захворювань. 12
1.2. Значення гострої респіраторної вірусної інфекції
у формуванні патології вагітності, пологів і внутрішньоутробного плода 15
1.3. Патогенез вірусної інфекції при вагітності.
Імунологічні і патоморфологічні аспекти ускладнень
вагітності при гострій респіраторній вірусній інфекції
і внутрішньоутробній інфекції вірусної етіології 25
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 36
2.1. Клінічна характеристика та обсяг досліджуваних
груп 36
2.2. Методики досліджень 39
РОЗДІЛ 3
ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРОЇ РЕСПІРАТОРНОЇ
ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ВАГІТНИХ ЖІНОК 44
РОЗДІЛ 4
СТАН СИСТЕМНОГО ІМУНІТЕТУ У ВАГІТНИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРУ РЕСПІРАТОРНУ ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ 49
РОЗДІЛ 5
ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ГЕСТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У ВАГІТНИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРУ РЕСПІРАТОРНУ ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ 59
РОЗДІЛ 6
МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ
ГОСТРУ РЕСПІРАТОРНУ ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ 87
РОЗДІЛ 7
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 100
ВИСНОВКИ 113
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 115
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 117

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД аденовірус
ВДШ верхні дихальні шляхи
ВІ вірусна інфекція
ВПГ вірус простого герпесу
ВВР вроджені вади розвитку
ВРГ віруси респіраторної групи
ВУІ внутрішньоутробна інфекція
ВРІТН відділення реанімації та інтенсивної терапії
новонароджених
ВРРН відділення ранньої реабілітації новонароджених
ВФПН відділення фізіології та патології новонароджених
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ГРЗ гостре респіраторне захворювання
Г грип
ГА грип А
ГВ грип В
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ЗВРП затримка внутрішньоутробного росту плода
ЗППП захворювання, що передаються статевим шляхом
ІДС імунодефіцитний стан
ІТЛЗ імунотропні лікарські засоби
ІФА імуноферментний аналіз
КРДС- кардіореспіраторний дистрес-синдром
МВП міжворсинковий простір
Мп мікоплазма пневмонії
МФА метод флюоресцюючих антитіл
МФН морфофункціональна недостатність
НС- нервова система
НСТ нитросиній тетразолій
ПМЦ порушення менструального циклу
ССС серцево-судинна система
ССтС- сечостатева система
ПГ парагрип
ПН плацентарна недостатність
РНІФ реакція непрямої імунофлюоресценції
РС респіраторно-синтиціальний вірус
РГГА реакція гальмування гемаглютінації
СЗРП синдром затримки розвитку плода
СН50 комплемент
ССС серцево-судинна система
УЗ ультразвук
УЗД ультразвукове дослідження
ХПН хронічна плацентарна недостатність
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦМВ цитомегаловірус
ЦНС центральна нервова система
Ig імуноглобулін
М середнє значення показників
m помилка середньої
N, n обсяг вибірки
р достовірність відмінностей порівнюваних величин
r коефіцієнт кореляції

ВСТУП

Актуальність теми
Останніми роками у зв’язку зі зростанням вродженої патології плода підвищився інтерес до проблеми перинатальних інфекцій. Нині внутрішньоутробна інфекція (ВУІ) складає одну з найважливіших проблем акушерства, перинатології й неонатології, що пов’язано зі стійкою тенденцією до зростання числа інфекційних захворювань, особливо вірусних [4, 40]. За даними різних авторів [37, 45], ВУІ дають від 10 до 30% перинатальної патології. Крім того, дотепер ВУІ вийшла на 2 місце за рівнем впливу (після прееклампсії) на частоту плацентарної недостатності (ПН) і затримки внутрішньоут-робного розвитку плода (ЗВРП).
Широкий спектр можливих результатів для новонароджених при інфекційному ушкодженні залежить від численних чинників, серед яких найважливішими є вид збудника і термін вагітності до моменту інфікування майбутньої матері [65, 73]. В структурі екстрагенітальної патології вагітних респіраторні інфекції посідають перше місце за розповсюдженістю більше 2/3 від загальної захворюваності гострими інфекціями [58, 112]. Це пов’язано з високою сприйнятливістю вагітних до вірусних інфекцій, схильністю до хронізації патологічних процесів, що зумовлено особливостями імунітету вагітних [84, 137].
Будучи основним етіологічним чинником вторинних імунодефіцитних станів збудники інфекційних захворювань активно впливають на імунну систему (імунокомпенентні клітини, систему макрофагів-фагоцитів і комплементу). Тим більш значущим стає взаємодія хронічної й гострої інфекції на фоні вагітності [92, 96]. Серед дослідників, що займаються проблемою впливу вірусної інфекції на перебіг гестаційного процесу, не склалося єдиної думки про те, яка патологія є найчастішим ускладненням вагітності й при гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ). Як наслідок реалізації патологічної дії вірусів на систему мати-плацента-плід, основною патологією гестаційного процесу при ГРВІ вважають невиношування вагітності, прееклампсію, гіпоксію плода, опосередковану через гостру й хронічну ПН, а також такі ускладнення пологів, як передчасний розрив плодових оболонок, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти й аномалії пологової діяльності [40, 60].
У практичній охороні здоров’я специфічних профілактичних і лікувальних заходів проти ГРВІ у вагітних не проводиться, зважаючи на відсутність наукового обґрунтування їх вживання. У зв’язку з цим назріла необхідність виробити певні критерії оцінки тяжкості процесу, ефективності лікування, термінів і способів розродження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі ” № держ. реєстрації: 0106U010506.
Мета та завдання дослідження
Метою дослідження було зниження частоти перинатальних ускладнень у жінок, які перенесли гостру респіраторну вірусну інфекцію в різні терміни вагітності на підставі вивчення клініко-вірусологічних, імунологічних, морфологічних і функціональних особливостей організму вагітних і стану плода, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Для реалізації поставленої мети було визначено такі завдання:
1. Провести аналіз спектру респіраторних вірусів, що зумовило перинатальну патологію у жінок, які перенесли ГРВІ при вагітності.
2. Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів, внутрішньоутробного розвитку плода й стану здоров’я новонароджених у жінок з ГРВІ.
3. Оцінити характер імунної відповіді у вагітних з ГРВІ залежно від терміну гестації й тяжкості захворювання.
4. Дослідити особливості формування ПН за даними морфологічного дослідження плаценти у жінок, які перенесли ГРВІ при вагітності залежно від методу лікування.
5. Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів у жінок, які перенесли ГРВІ під час вагітності й оцінити його ефективність.
Об¢єкт дослідження гестаційний процес за наявності ГРВІ.
Предмет дослідження вірусологічний статус, стан системного імунітету, функціональний стан фетоплацентарного комплексу й морфологічне дослідження плаценти.
Методи дослідження клінічні, вірусологічні, ехографічні, імунологічні, морфологічні й статистичні.
Наукова новизна одержаних результатов
Вперше дано оцінку ролі ГРВІ у формуванні симптомокомплексу ПН й захворюваності новонароджених залежно від терміну вагітності й тяжкості клінічних проявів інфекції. Вперше дано оцінку імунологічній реактивності організму вагітної жінки у відповідь на ГРВІ залежно від терміну вагітності.
Вперше науково обґрунтовано й показано ефективність вживання комплексу противірусного й антигомотоксичного препаратів з метою лікування ГРВІ при вагітності, корекції імунної недостатності й профілактики ускладнень гестаційного періоду на підставі клінічних спостережень й морфологічного дослідження плаценти.
Практичне значення одержаних результатов
Розроблено скринінгові й уточнюючі правила прогнозу виникнення перинатальної патології після ГРВІ залежно від терміну вагітності, що дозволить обгрунтувати призначення противірусних і антигомотоксичних препаратів з метою профілактики ускладнень вагітності навіть при стертих клінічних проявах ГРВІ у вагітних жінок.
Розроблено алгоритм ведення вагітних жінок, які перенесли ГРВІ під час вагітності, який включає діагностично-прогностичний і лікувально-профілактичний етапи, що дозволило знизити рівень ускладнень гестаційного періоду й сприяло народженню здорових дітей.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2003 по 2007 рр. Автором проведено клініко-лабораторне та функціональне обстеження 116 вагітних жінок, які перенесли ГРВІ в різні терміни гестації. Самостійно зроблено забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальних ускладнень за наявності ГРВІ під час вагітності. Статистичну обробку отриманих результатів виконано безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданні пленуму акушерів-гінекологів України (Львів, жовтень, 2005), на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Києва та Київської області (червень, 2006), на засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія” Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (2007); на науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктивного здоров’я жінок” (Київ, 2004, 2005, 2006); на міжнародній школі-семінарі „Досягнення та перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 116 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 252 вітчизняних та іноземних джерела. Робота ілюстрована 26 таблицями та 6 рисунками.

Список літератури

Висновки

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й нове вирішення актуального наукового завдання зниження частоти перинатальних ускладнень у жінок, які перенесли гостру респіраторну вірусну інфекцію в різні терміни вагітності на підставі вивчення клініко-вірусологічних, імунологічних, морфологічних і функціональних особливостей організму вагітних і стану плода, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходов.
1. Вірусна інфекція у вагітних сприяє збільшенню частоти ускладнень при вагітності: загроза переривання (48,3±4,8%), прееклампсія (74,7±3,1%) і плацентарна недостатність (52,6±5,5%) та у пологах: аномалії пологової діяльності (23,6±2,2%). Частота ускладнень збільшується прямо пропорційно терміну виникнення вірусної інфекції.
2. Стан плода і новонародженого у жінок з перенесеною вірусною інфекцією під час вагітності характеризується високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку (34,2±2,6%), асфіксією середнього ступеня тяжкості (17,7±1,6%) й набрякло-геморагічним синдромом (2,9±0,2%).
3. Встановлено різні варіанти реагування імунної системи вагітної у відповідь на вірусну інфекцію залежно від терміну гестації: зниження в периферичній крові кількості лейкоцитів, лімфоцитів і їх популяцій; зміна синтезу сироваткових і імуноглобулінів та підвищення рівня функціональної активності лейкоцитів; імунна система вагітної в ІІІ триместрі зазнає вірогідні зміни щодо контрольних показників, ніж в ІІ триместрі.
4. Дані гістологічних методів дослідження свідчать про появу хронічної плацентарної недостатності: запальна альтерація й дегенеративні зміни морфологічних структур, порушення диференціювання плацентарної тканини, пригнічення компенсаторно-пристосувальних судинних реакцій ворсин.
5. На основі стану імунної системи розроблено методику прогнозування ризику виникнення перинатальної патології, яка в ІІ триместрі дає вірогідність 90,0%, а в ІІІ триместрі до 95,5%.
6. Ефективність профілактичних заходів для вагітних, які перенесли вірусні захворювання, підтверджена зниженням рівня плацентарної недостатності і затримки внутрішньоутробного розвитку в 3 рази; рівень декомпенсованих форм плацентарної недостатності і питома вага запальних проявів у ворсинах хоріону (тотальне запалення) знизилися в 3,6 разу.
7. Викориcтання запропонованої лікувально-профілактичної методики дозволило знизити питому вагу оперативного розродження в 2,4 рази, а кількість здорових новонароджених зросла в 3,2 рази.

Практичні рекомендації

1. Вагітні, які перенесли вірусну інфекцію під час гестації, складають групу високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної патології.
2. Стерта клініка вірусної інфекції характерна для вагітних, але вона не викликає виникнення гестаційних ускладнень, таких як плацентарна недостатність, затримка внутрішньоутробного розвитку, ранній початок і швидке прогресування симптомів прееклампії, інфекції перинатального періоду й ушкодження центральної нервової системи у новонароджених.
3. Після перенесеної вірусної інфекції необхідно використовувати противірусні та антигомотоксичні препарати. Кількість курсів та їх тривалість підбирали індивідуально, але максимально використовували не більше 3 курсів.
4. Оптимальним є проведення лікування відразу після перенесеної ГРВІ у ІІ і ІІІ триместрах вагітності.
5. Застосування даного комплексу ІТЛЗ показано також при госпіталізації вагітної з приводу вже виниклих ускладнень вагітності, незалежно від давності захворювання ГРВІ. У ІІІ триместрі вагітності з метою профілактики ВУІ новонародженого доцільне проведення даного курсу лікування за 10 14 днів до передбачуваного терміну пологів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В.В. Интеграция иммунной и нервной систем // Иммунология. - 2004. - №3. - С. 62-64.
2. Авакян Т.Г., Арзаканян Э.Х., Азизян СИ. Морфофункциональные изменения плаценты при внутриутробной гипотрофии плода у беременных, перенесших ОРВИ // Актуальные вопросы диагностики, профилактики и лечения гестоза: Матер. междунар. симп. - М., 2001. - С.226-227.
3. Айламазян Э.К. Антиоксиданты в комплексной терапии позднего токсикоза беременных и связанной с ним хронической гипоксии плода // Акуш. и гин. - 2004. - №3. - С.30-33.
4. Акунц К., Акунц Н., Багдасарян А. Акушерские аспекты острых респираторных вирусных инфекций // Акуш. и гин. - 2003. - №3.- С.44-46.
5. Алабугина И.Г., Пасман Н.М., Черных Е.Р. Прогнозирование возникновения гестоза и его профилактика в группах высокого риска // Актуальные вопросы диагностики, профилактики и лечения гестоза: Матер. междунар. симп. - М., 2002. -С.112-114.
6. Алехин Е.К., Лазарева Д.Н., Сибиряк СВ. Иммунотропные свойства лекарственных средств. - Уфа, 2003. - 208 с.
7. Ананенко А.А. Процессы перекисного окисления липидов при экспериментальной вирусной инфекции и влияние на них альфа-токоферола. // Вопр. мед. химии. - 2001. - №4. - С.86-89.
8. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные нарушения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности. -Новосибирск, 2001. - 505 с.
9. Анастасьева В.Г., Жукова В.А. ЭХО-морфологические параллели изменений внезародышевых органов при различных путях внутриматочного инфицирования // Основы перинатальной медицины: плацента в этиологии, патогенезе и диагностике внутриутробно формирующихся заболеваний: Тез. докл. Всеросс. конф. - Новосибирск, 2002. - С.39-41.
10. Антонова Л., Левина Н., Киселева Л. Клинико-иммунологическая характеристика новорожденных, родившихся у женщин, перенесших ОРВИ в последнем триместре беременности // Вопр. охр. мат. и дет. - 2003. - №1. - С.ЗЗ-37.
11. Аржанова О.Н. Нарушение механизмов адаптации при гестозе и методы их коррекции // Вестн. Росс. ассоц. акуш. - гин. - 2001. - №4. - С.48-51.
12. Арнаудова В., Давидова В., Николов 3.П. Отражение на гриппа та инфекция върху бременността и новорожденото - София // Акуш. и гин. - 1999. - Т.XXI, №4. - С.284-291.
13. Бакшеев Н., Максимович Н., Медведева И. Грипп и беременность // Вопр. охр. мат. и дет. - 1968. - №12. - С.8-15.
14. Башмакова М.А., Савичева A.M. Особенности акушерских инфекций // Вестн. Росс. ассоц. акуш. - гин. - 2001. - №3. - С.78-81.
15. Башмакова Н.В., Глазкова Л.К., Моторнюк Ю.И. Состояние здоровья новорожденных от матерей с урогенитальной хламидийной инфекцией: эффективность санации ровамицином и неовиром во время беременности // Здоровый новорожденный: перинатальные проблемы и прогнозирование. Современные аспекты перинатальной медицины, гинекологии, анестезиологии и педиатрии: Матер. респ. науч. - практ. конф. - Екатеринбург, 2000. -С.114-116.
16. Башмакова Н.В., Шабунина-Басок Н.Р., Казакова Н.В. Влияние вирусов респираторной группы на формирование фетоплацентарной недостаточности // Здоровый новорожденный: перинатальные проблемы и прогнозирование. Современные аспекты перинатальной медицины, гинекологии, анестезиологии и педиатрии: Матер, респ. науч.-практ. конф. - Екатеринбург, 2000. - С.28-31.
17. Безнощенко Г.Б., Шарыпова Л.В., Долгих Т.И. Роль оппортунистических инфекций в невынашивании и недонашивании беременности // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.9-10.
18. Беккер С. Внутриутробная инфекция. - Л.: «Медицина», 1963. 248 с.
19. Беклемишев Н.Д. Положительно - обратные связи в механизме иммунного ответа // Иммунология. - 2004. - №5. - С15.
20. Белоусов Ю.Б., Моисеев B.C., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. Руководство для врачей. - М.: «Универсум». - 2006. 278 с.
21. Борисова А.В., Сидельникова В.М., Сухих Г.Т. Интерфероновый статус и эффект противовирусной терапии с использованием индукторов интерферона у женщин с привычным выкидышем в анамнезе, хронической смешанной вирусной инфекцией в сочетании с аутоиммунными реакциями // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 2004. - №4. - С. 15-20.
22. Боровская Т.Ф., Ганьчева Е.А., Козлов В.К. Особенности иммунных взаимоотношений в системе мать-плацента-новорожденный при угрозе прерывания беременности и гестозе // Иммунология. - 2005. - №4. - С.47-48.
23. Бубнова Н.И., Зайдиева З.С., Тютюник В.Л. Морфологические изменения в плаценте, вызванные смешанной инфекцией // Актуальные вопросы диагностики, профилактики и лечения гестоза: Матер. междунар. симп. - М., 1999. - С.222-223.
24. Бумагина Т.К., Шмелев Е.И. Использование активированного НСТ-теста для выявления расстройств фагоцитоза при воспалительных заболеваниях легких // Лаб. дело. - 2004. - №4. - С.200-201.
25. Бурмистрова Т.И., Лушникова З.А. Факторы риска реализации внутриутробного инфицирования плода и новорожденного // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.16-17.
26. Васильева З.Ф., Шабалин В.Н., Иммунологические основы акушерской патологии. - М.: «Медицина», 2003. 186 с.
27. Вашукова С.С., Макарова Н.Г. Особенности лабораторной диагностики внутриутробных инфекций методом иммуноферментного анализа // Пробл. репрод. - 2001. - №4.-С.78-81.
28. Веденеева Г.Н., Сельвов С.А. Клинико-диагностические аспекты цитомегаловирусной инфекции у беременных и новорожденных // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 2001.-№3.-С.56-58.
29. Виксман М.Е., Бабуцидзе Т.Я. Оценка функциональных резервов фагоцитарной активности нейтрофилов у детей с использованием стандартного стимулятора // Педиатрия. - 2004. - №3. - С.38-40.
30. Виксман М.Е., Маянский А.Н. Способ оценки функциональной активности нейтрофилов человека по реакции восстановления нитросинего тетеразолия нейтрофилами человека // Казан. мед. жур. - 2004. - №4. - С.67-68.
31. Волков Н.А. Эволюционный взгляд на внутриутробную инфекцию // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.21-23.
32. Волков Н.А., Голубцов П.С, Цхай В.Б. Зависимость функционального состояния плода и новорожденного при внутриутробном инфицировании от адекватной терапии и способа родоразрешения // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001.-С.23-25.
33. Гаузер В.В., Иванова О.В., Аутеншлюс А.И. Значение бактериальных инфекций в развитии пренатальной гипотрофии // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001.- С.33-34.
34. Гаузер В.В., Иванова О.В., Аутеншлюс А.И. Роль инфекции в невынашивании беременности // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.31-33.
35. Говалло В.И. Иммунология репродукции. - М.: «Медицина», 2004. - 304 с.
36. Головизин М.В. Инфекция как пусковой фактор аутоиммунных процессов, обусловленных патологией Т-клеточной селекции // Иммунология. - 2002. - №1. - С. 12.
37. Гориков И.Н., Воскобойникова О.Р., Шальнов В.В. Клинико-эхографическая характеристика беременности, осложненной ОРВИ на 6-12 неделе гестации // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001.-С.34-35.
38. Гриневич Ю.А., Алферов А.Н. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных // Лаб. дело. - 2002. - №8. С .493.
39. Грищенко В., Яковцева А. Антенатальная гибель плода. - М.: «Медицина», 2000.- 280 с.
40. Грищенко В.И., Кузьмина И.Ю. Состояние гемодинамики в маточных артериях при фетоплацентарной недостаточности различной этиологии // Вестн. росс, ассоц. акуш.-гин. - 2002. - №3. - С.82-84.
41. Гуртовой Б.Л., Анкирская А.С. Современные проблемы внутриутробной инфекции // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.35-36.
42. Давидова В., Арнаудова В., Влажева Н. Гриппните и парагрипните инфекции при беремената и родината и тяжнето отражени въерху плоди и новорожденото // Педиатрия. София, 2005. - Т.15, №2. - С.120-127.
43. Данченко О.В., Зайдиева З.С., Тютюник В.Л. Пути профилактики внутриутробной инфекции у беременных с генитальным герпесом // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001.-С.38.
44. Диагностика и профилактика неблагоприятного влияния герпетической инфекции на течение беременности, плод и новорожденного // Метод, рекоменд. - Минск, 2005. -28 с.
45. Дорошенко Е.Н. Влияние гриппозной инфекции матери на развитие плода и здоровье новорожденного ребенка: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Л., 2004. 23 с.
46. Дрейзин Р.С. Респираторно-синцитиальные вирусные инфекции. - Л.: «Медицина», 2005. 255 с.
47. Дрейзин Р.С., Астафьева Н.В. Острые респираторные заболевания. - М.: «Медицина», 2005. 134 с.
48. Дрейзин Р.С, Жданов В.М. Аденовирусные инфекции.- М., 2002. 304 с.
49. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактора в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 2001. - №4. - С.25-27.
50. Ерман Б.А., Тулакина Л.Г., Шабунина Н.Р. Ультраструктурная патология врожденной инфекции, вызванной респираторными вирусами // Арх. пат. - 2005. -Т.53, №2. - С.27-32.
51. Ерман Б.А., Шабунина Н.Р., Тулакина Л.Г. Поражения центральной нервной системы плодов и новорожденных при внутриутробной инфекции, вызванной респираторными вирусами // Арх. пат. - 2004.- Т.60, №2.-С.27-31.
52. Ершов Ф.И., Тазулахова Э.Б. Индукторы интерферонов. // Система интерферона в норме и при патологии. - М.: «Медицина», 2002. - С.222.
53. Жданова Л.И. Роль внутриутробных вирусных инфекций в патологии сердечно-сосудистой системы у новорожденных детей раннего возраста: Автореф. дис....канд. мед. наук. - 2001. 22 с.
54. Заварзина Л.П. Профилактика осложнений гестационного процесса при урогенитальной инфекции в супружеской паре: Дис....канд. мед. наук. - Екатеринбург, 2006. 160 с.
55. Зайдиева З.С. Состояние фетоплацентарного комплекса при герпетической инфекции (клинико-морфологические параллели): Автореф. дис....канд. мед. наук. - М., 2001. 25 с.
56. Зайдиева З.С, Тютюник В.Л., Орджоникидзе Н.В. Клинико-морфологические параллели фетоплацентарного комплекса при герпетической инфекции у беременных // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 1999. - №2. - С.27-30.
57. Земсков В.М., Земсков A.M. Принципы дифференциаль-ной иммунокоррекции // Иммунология. - 2002. - №3.- С.4.
58. Злыдников Д.М., Смородинцев Ал.А. Острые респираторные заболевания. - Л.: «Медицина», 2004. 296 с.
59. Иванов В.П., Чурносов М.И., Кириленко А.И. Эпидемиологическая характеристика врожденных пороков развития у новорожденных Курской области // Росс. вестн. перинатол. и педиатрии. - 2001. - №4. - С.18.
60. Иванова В.В., Аксенов О.А., Курбатова Г.П. Влияние вирусных инфекций на течение беременности и состояние здоровья детей // Педиатрия. - 2004. - №10. - С.68-73.
61. Иванова Л.А., Кетиладзе Е.С., Константинова Л.А. О возможности вертикальной передачи аденовирусной инфекции при хроническом и латентном течении ее у матери // Вопр. охр. мат. и дет. - 2004. - №5. - С.14-18.
62. Ивановская Т.Е., Покровская Л.Я., Талалаев А.Г. Характер основной патологии перинатального периода на современном этапе // Арх. пат. - 2004. - T.XLVIII, №9.- С.3-7.
63. Иммунологическая диагностика вирусных инфекций. Под ред. д.м.н. Т.В. Перадзе и проф. П. Халонена - М.: «Медицина», 2004. 36 с.
64. Калашников В.Г. Роль цитомегаловирусной инфекции в акушерской патологии (клинико-морфологическое исследование): Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 2005.-16 с.
65. Канторович Р., Волпин Е., Цервадзе Г., Инфекционные заболевания в структуре экстрагенитальной патологии беременных // Акуш. и гин. - 2005. - №3. - С.47-48.
66. Капранова Е.И., Белоусова Н.А., Мельникова Е.В. Клиническое течение и диагностика внутриутробных инфекций у новорожденных // Эпидемиол. и инф. болезни. - 2001. - №1. - С.27-32.
67. Карсонова М.И., Пинегин Б.В., Хаитов P.M. Иммунопрофилактика и иммунотерапия хирургических инфекций. // Практикующий врач №12. - 2004. - №1: Клиническая иммунология, инфекционные болезни, вып. 4. - С.5-8.
68. Ковчур П.И., Самородинова Л.А. Врожденные пороки развития плода и инфекционные заболевания у матери // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.46-48.
69. Когут Е.П., Наговицына Е.Б., Баглай И.А.Врожденная гипотрофия плода - один из показателей антенатальной вирусной инфекции // Вирусные инфекции.: Сб. науч. трудов. - Екатеринбург, 2006. - С. 127-134.
70. Козловская Л. О прохождении вирусов кори и гриппа через плаценту // Вопр.вирусол. - 2003. - №4. - С.241-242.
71. Кокая И.Ю. Клинико-иммунологическое обоснование тактики ведения беременности у женщин с рецидивирующей герпес-вирусной инфекцией: Автореф. дис....канд. мед. наук. - М., 1999. 25 с.
72. Комплексная перинатальная профилактика тяжелых органических повреждений центральной нервной системы плода и новорожденного у женщин групп высокого риска // Метод. рекоменд. №96/217. Екатеринбург - Ростов-на-Дону, 2001. - 30 с.
73. Коптяева И.Б., Миловидова Н.И., Добротворцева В.Г. Роль некоторых вирусов в патологии плода // Вопр. вирусол.- 2003. - №2. - С.50-53.
74. Кошелева Н.Г. Современная тактика лечения и профилактики невынашивания беременности с учетом этиопатогенеза // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 2002.-№3 - С.45-50.
75. Кузнецов В.П., Беляев Д.Л., Гагаринова В.М. Профилактика и лечение гриппа и других ОРВИ препаратами интерферона // Вирусные инфекции: Сб. науч. трудов. - Екатеринбург, 2006. - С.51-62.
76. Кузнецов М.И., Белковская М.Э., Бабаева О.И. Эхографическая картина «инфицированной» плаценты - наиболее вероятные признаки // Ультразвук, диагн. в акуш., гин. и педиатрии. - 2000. - Т.8, №4. - С.284-288.
77. Кузьмин В.Н. Воздействие вирусной инфекции на возникновение аномалий развития и гибель плода // Острые заболевания и повреждения органов брюшной полости: Сб. науч. трудов. - М., 2002. - Т.5. - С. 102-103.
78. Кузьмин В.Н. Значение внутриутробной инфекции в акушерской патологии // Автореф. дис....канд. мед. наук. - 2003. 27 с.
79. Кучерова Н., Чиркова Л., Чарчирян Г. Эпидемиология гриппа и врожденные пороки развития (генетика аномалий развития человека). - Киев: «Наукова Думка», 2004. - С. 138-139.
80. Левицкая С.К., Елиневская Г.Ф. Некоторые аспекты внутриутробного инфицирования новорожденных // Акуш. и гин. - 2004. - №2. - С. 5-7.
81. Ледина А.В. Тактика ведения женщин с привычным невынашиванием беременности на фоне персистирующей энтеровирусной инфекции: Дис. ... канд. мед. наук. - М., 2002. 169 с.
82. Ледина А.В. Роль энтеровирусных инфекций в этиологии невынашивания беременности (обзор литературы). // Пробл. репрод. - 2001. - №3. - С.29-33.
83. Ледина А.В. Тактика ведения женщин с привычным невынашиванием беременности на фоне персистентной энтеровирусной инфекции: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. -М., 2002. 29 с.
84. Лозовская Л.С. Хронические вирусные инфекции у беременных женщин, их значение в патологии матери, плода и ребенка // Росс. Национальный конгресс «Человек и лекарство»: Лекции для практических врачей. Вып. 2.- М., 2004. - С.115-125.
85. Лозовская Л.С, Зубкова И.В., Хелленов Э.А. Экспериментальная модель вертикальной передачи энтеровирусов группы Коксаки и ее использование при разработке методов профилактики врожденной Коксаки-вирусной инфекции // Вопр. вирусол. - 2006. - №5. - С.218-222.
86. Лозовская Л.С, Коноплева Т.Н. Хелленов Э.А. Патология матери, плода и ребенка, связанная с вирулентными энтеровирусами, передающимися вертикально // Педиатрия.-2004. - №4. - С. 11-16.
87. Лозовская Л.С, Осипов С.М., Зубкова И.В. Значение вертикальной передачи энтеровирусов группы Коксаки в этиологии врожденных иммунодефицитных состояний // Вопр. вирусол. - 2001. - №4. - С.175-179.
88. Малевич Ю.К., Коломиец А.Г. Патогенез перинатальной герпетической инфекции // Вопр. охр. мат. и дет. - 2004. - №1. - С.64-68.
89. Малиновская В.В. Новый комплексный препарат Виферон и его применение в иммунореабилитации в педиатрической и акушерской практике // Interactional Journal on Immunoreabilitation. - 2004. - №10. - С.76-84.
90. Малиновская В.В. Особенности системы интерферона в онтогенезе // Система интерферона в норме и при патологии. - М.: «Медицина», 2002. - С.117-134.
91. Манухин И.Б., Кокая И.Ю., Захарова Т.П. Иммунотерапия беременных женщин с цитомегаловирусной инфекцией // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 2004. - №4. - С.67-70.
92. Марковская М., Кулаженко В., Давыдов О. Течение родов и послеродового периода при острой респираторно-вирусной инфекции // Акуш. и гин. - 2001. - №11. - С.63.
93. Мельникова В.Ф., Аксенов О.А. Инфекционные плацентиты, особенности плаценты как иммунного барьера // Арх. пат. - 2006. - №5. - С.78-81.
94. Мельникова В.Ф., Цинзерлинг А.В. Сочетанные вирусно-микоплазменные плацентиты // Арх. пат. - 2006. - №5. - С.22-27.
95. Мельникова В.Ф., Цинзерлинг А.В., Аксенов О.А. О поражении последа при гриппе // Арх. пат. - 2004.- T.XLIX, №9. - С. 19-25.
96. Милер И. Иммунитет человеческого плода и новорожденного. - Прага: «Авицениум», 2004. 228 с.
97. Милованов А.П. О рациональной морфологической классификации нарушений созревания плаценты // Арх. пат. - 2004. - Т.53, №11. - С.3-8.
98. Милованов А.П., Брусиловский А.И. Стандартизация методов морфометрии плаценты человека // Арх. анат. - 2004. - Т.92, №8. - С.72-78.
99. Милованов А.П., Курин Е.Т. Морфометрия вневорсинчатого цитотрофобласта при невынашивании беременности // Арх. пат. - 2000. - Т.52, №11. - С.26-30.
100. Милованов А.П., Шатилова И.Г., Кадыров М. Гистофизиология плацентарно-маточной области // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - 2001. - №2. - С.38-45.
101. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2004. - №2. - С.33-35.
102. Мирчинк Е.П. Грипп и врожденная патология // Вопр. вирусол. - 2005. - №5-6. - С.226-228.
103. Михайленко А.А., Федотова Т.А. Роль корреляционных взаимосвязей в оценке функциональных возможностей иммунной системы // Иммунология. - 2000. -№6. - С.59-61.
104. Михеенко Г.А., Михайлов В.Д., Стародубцева А.К. Профилактика внутриутробного инфицирования при беременности высокого риска // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. - С.59-60.
105. Мукашева Г.К. Значение различных внутриутробных вирусных инфекций в развитии патологии плода и новорожденного ребенка: Автореф. дис.канд. мед. наук. - М., 2003. 22 с.
106. Мухамадиева М.В., Сперанский В.В., Ахмадеева Э.Н. Морфофункциональное состояние плаценты определяет иммунный и физический статус плода и новорожденного // Факторы клеточного и гуморального иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях: Тез. докл. XIII Росс. конф. - Челябинск, 2001. - С.88.
107. Мухитдинова З.А. Этиологическая роль внутриутробных смешанных вирусных инфекций в неонатальной патологии: Автореф. дис.канд. мед. наук. - М., 2004. 23 с.
108. Нагорная В.Ф., Зелинская Н.А. Роль спиральных артерий в патогенезе ОПГ-гестоза // Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза: Матер. I Междунар. симп. - М., 2001. - С.44-45.
109. Неовир // ASGL-Reseach Laboratories. Информация о новом препарате. - СПб., 2002. 11 с.
110. Нестерова И.В. Программы иммунореабилитации больных вторичными иммунодефицитами // International journal on immunorehabilitation. - 2004. - №9. - С.40-44.
111. Нефедова Н.Б., Гордеева М.С., Зуев В.А. Влияние материнских вирусспецифических Т-лимфоцитов на формирование патологии беременности и плодов при экспериментальной врожденной гриппозной инфекции // Вопр. вирусол. - 2000. - №6. - С.456(16)-458(18).
112. Нисевич Л.Л., Бахмут Е.В., Королькова Е.Л. К вопросу о диагностике внутриутробной инфекции у новорожденных // Акуш. и гин. - 2004. - №3. - С. 16-20.
11З. Нисевич Л.Л., Талалаев А.Г., Каск Л.Н. Значение различных вирусных инфекций в невынашивании, мертворождении, перинатальной и младенческой смертности // Педиатрия. - 1999. - №1. - С.4-10.
114. Общая вирусология: руководство в 2-х т. Под ред. Жданова В.М. и Гайдамович С.Я.- М.: «Медицина», 1999.- 234 с.
115. Оганесян О., Чеботарев В., Чепулис С. О роли вирусных инфекций в патогенезе врожденных аномалий лица // Труды стоматологов Лит. ССР. - 1990. - Т.5. - С.87-89.
116. Патологическая анатомия болезней плода и ребенка: руководство для врачей в 2-х т. Под ред. Ивановской Т.Е. и Леоновой Л.В.-Т.1.-М.: «Медицина», 2002. 567 с.
117. Патологическая анатомия инфекционных поражений последа // Метод. рекоменд. ЛПМИ. - Л., 2004. 32 с.
118. Пауков С.В. Роль некоторых вирусов в развитии синдрома задержки внутриутробного роста плода и осложнений раннего неонатального периода у новорожденных с гипотрофией: Автореф. дис.канд. мед. наук. - М., 2005. 18 с.
119. Перинатальные инфекции: Метод, рекомендации. - СПб., 2004. 45 с.
120. Пестрикова Т.Ю., Юрасова Е.А., Князева Т.П. Тяжелые формы гестоза как причинно-следственный фактор плацентарной недостаточности // Актуальные вопросы диагностики, профилактики и лечения гестоза: Матер. междунар. симп. - М., 2004. - С.84-85.
121. Полетаев А.Б., Вабищевич Н.К. Состояние системы естественного аутоиммунитета у женщин фертильного возраста и риск нарушений развития эмбриона и плода // Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. - М., 2001. - №4. - С.21-24.
122. Полуяхтова М.В., Шабунина Н.Р., Головко В.Д. ОРВИ беременных и инфекции, вызываемые респираторными вирусами у детей перинатального периода // Тез. докл. II объед. съезда акуш.-гинек.-и дет. врачей Чуваш. АССР. - Чебоксары, 2004. - С.69-72.
123. Пуликов А.С, Данилов А.А., Цхай В.Б. Морфофункциональные особенности плаценты человека при внутриутробном инфицировании и поздних гестозах // Вестн. перинатол., акуш. и гин. Выпуск 7.- Красноярск, 2000. С. 135-139.
124. Резникова Л.С Комплемент и его значение в иммунологических реакциях. - М., 2004. 92 с.
125. Ритова В. Роль вирусов в перинатальной и постнатальной патологии человека. - М.: «Медицина», 2001.-256 с.
126. Севостьянова О.Ю., Теплова С.Н., Чистякова Г.Н. Популяционный и субпопуляционный спектры лимфоцитов периферической крови при неосложненном развитии беременности // Здоровый новорожденный: перинатальные проблемы и прогнозирование: Матер. республ. науч.-практ. конф. Екатеринбург, 2000. - С.69-73.
127. Семенов Б.Ф., Каулен Д.Р., Баландин И.Г. Клеточные и молекулярные основы противовирусного иммунитета. - М.: «Медицина», 2004. 238 с.
128. Сигуа Д., Кинтрая П., Эристави 3. Значение иммунологических исследований при вирусной и бактериальной инфекции в период беременности // Современные методы диагностики и лечения заболеваний перинатального периода. - Тбилиси: «Мецниереба», 2004.- С. 119-123.
129. Сидельникова В.М., Сухих Г.Т., Логинова Н.С. Использование индукторов интерферона у женщин с привычным выкидышем в анамнезе и хронической вирусной инфекцией // Инфекции плода, околоплодной среды и новорожденного: Тез. докл. науч.-практ. конф. (Красноярск, 27-28 ноября 2001). - Красноярск, 2001. -С.67.
130. Сидельникова В.М., Бурлев В.А., Бубнова Н.И. Невынашивание беременности // Акуш. и гин. - 1994. - №4. - С.14-20.
131. Сидорова И.С., Макаров И.О., Кузнецов М.И. Определение фетоплацентарной недостаточности при позднем гестозе // Росс. вестн. перинатол. и педиатрии. - 2001.- №5.-С.16.
132. Сидорова И.С., Макаров И.О., Сидоров А.А. Особенности течения беременности и исходы родов при внутриутробном инфицировании плода // Росс. вестн. перинатол. и педиатрии. - 2001. - №1. - С.15.
133. Сидорова И.С., Черниенко И.Н. Особенности течения и ведения беременности при внутриутробном инфицировании плода // Современные проблемы педиатрии: Матер. VIII съезда педиатров России (Москва, 24-26 февраля 2004). - М., 2004. - реф. 513. - С.225.
134. Сидорова Н.В., Кийкова О.И. Опыт применения дибазола как средства профилактики ОРВИ среди учащихся милицейских колледжей // Жур. микробиол. эпидемиол. и иммунобиол. - 2000. - №6. - С.122-124.
135. Скуинь Л.М., Кашкин К.П. Клинико-иммунологические критерии вторичных иммунодефицитных состояний // Лаборатория. - 2004. - №10. - С.3-5.
136. Слепушкин А.Н., Федорова Г.И., Кучеренко Т.П. О тактике применения иммуномодулятора «Курантила» для неспецифической профилактики гриппа и острых респираторных заболеваний (ОРЗ) на промышленных предприятиях // Вирусные инфекции: Сб. науч. трудов. - Екатеринбург, 2006. - С.62-66.
137. Слободенюк А.В