Каталог / МЕДИЧНІ НАУКИ / внутрішні хвороби
- Назва:
- КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В СПОЛУЧЕННІ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ ТА ЇХ ТЕРАПІЯ
- Альтернативное название:
- Клинико-патогенетические особенности ПЕПТИЧЕСКОЙ язвы двенадцатиперстной кишки в сочетании с синдромом раздраженного кишечника И ИХ терапия
- ВНЗ:
- ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- Короткий опис:
- Луганський державний медичний університет
На правах рукопису
ЛІПАТНІКОВА ГАННА СЕРГІЇВНА
УДК 616.33+616.342]-002.44
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В СПОЛУЧЕННІ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ ТА ЇХ ТЕРАПІЯ
14.01.02 внутрішні хвороби
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Науковий керівник:
Іванова Лариса Миколаївна,
доктор медичних наук, професор
Луганськ 2008 рік
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПАТОГЕНЕЗ ТА СТАН ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПРИ СПОЛУЧЕННІ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ (огляд літератури)
1.1. Сучасні уявлення про патогенез пептичної виразки дванадцятипалої кишки, асоційовану з HР 11
1.2. Стан імунної системи у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, асоційовану з HР 15
1.3. Сучасні уявлення про патогенез синдрому подразненого кишечнику і порушення мікробного пейзажу кишечнику 22
1.4. Вплив антихелікобактерної терапії на мікробіоценоз кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з HР 32
1.5 Обґрунтування використання імуноактивних препаратів в лікуванні хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, сполучену з синдромом подразненого кишечнику 34
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Методи дослідження 37
2.2. Матеріали дослідження 40
2.3. Загальноприйняте лікування хворих на пептичної виразки дванадцятипалої кишки 44
РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, СПОЛУЧЕНУ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ
3.1. Клінічні прояви пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику 47
3.2. Верифікація діагнозу пептичної виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з HР 58
3.3. Клінічні прояви синдрому подразненого кишечнику та стан мікробіоценозу у хворих на ПВДПК 60
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, СПОЛУЧЕНУ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ
ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ 68
РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА ЦИТОКІНІВ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, СПОЛУЧЕНОЮ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ
5.1. Стан цитокінів в гострий період у хворих з вперше виявленою пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, сполученою з синдромом подразненого кишечнику ПВДПК, сполученою з СПК 75
5.2. Цитокіновий профіль у хворих з рецидивним перебігом пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику ПВДПК, сполученої з СПК 80
РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ З ВКЛЮЧЕННЯМ ІМУНОФАНУ У ХВОРИХ НА ПВДПК, СПОЛУЧЕНУ З СПК
6.1. Клінічна ефективність імунофану у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, сполучену з синдромом подразненого кишечнику 91
6.2. Результати катамнестичного спостереження за хворими із сполученою патологією 94
6.3 Вплив імунофану на стан клітинної ланки імунітету у хворих на ПВДПК, сполучену з СПК 95
6.4 Вплив імунофану на рівень цитокінів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, сполучену з синдромом подразненого кишечнику ПВДПК 100
6.5. Динаміка показників імунітету та рівень цитокінів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, сполучену з синдромом подразненого кишечнику ПВДПК 104
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 109
ВИСНОВКИ 126
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 128
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 129
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АХБТ антихелікобактерна терапія
ДПК дванадцятипала кишка
ІL інтерлейкіни
ІПП інгібітори протонової помпи
ПВДПК пептична виразка дванадцятипалої кишки
CD3+ Т‑лімфоцити
CD4+ Т-хелпери/індуктори
CD8+ Т‑супресори/кілери
CD22+ В-лімфоцитів
CD4/CD8 співвідношення Т‑хелперів/індукторів до
Т‑супресорів/кілерів
СО слизова оболонка
СПК синдром подразненого кишечнику
НР Helicobacter pylori
УПФ условно-патогена флора
ФГДС фіброгастродуоденоскопія
ЦК цитокіни
ЦП цитокіновий профіль
ВСТУП
Актуальність теми. На теперішній час пептична виразка дванадцятипалої кишки (ПВДПК) залишається однією з найбільш актуальних проблем захворювань органів травлення (Н.В. Харченко, 2001, 2003; Г.Д. Фадєєнко, 2003; О.Я. Бабак, 2005). Частота захворюваності на ПВДПК серед різних категорій населення земної кулі досягає 10-25,0% (В.Г. Передерій, 2003; А.В. Калинін, 2004), а на диспансерному обліку з цим діагнозом у теперішній час знаходиться близько 2 млн. осіб ( Ю.О. Філіпов, 2003). В Україні розповсюдженість на ПВДПК за останні 5 років (2001-2006) зросла на 15%, а захворюваність підвищилася з 2509,9 до 2847,9 на 100 тис. населення (Ю.О. Філіпов та співавт., 2006). Частота рецидивів ПВ впродовж 1 року досягає 70%, на протязі 2-х років зростає до 80-90%. При цьому встановлено, що етіологічним фактором розвитку ПВ є інфікованість Нelicobacter pylori (НР) (Аруин Л.И., 1999; V. Kist, 2002; S. Kimura, 2004) і без його ерадикації не настає повної та стійкої ремісії. Еволюція методів ерадикації НР за останні 10-15 років привела до розробки сучасних трьох - й чотирьохкомпонентних схем терапії, які, згідно за Маастрихтським консенсусом ІІІ (2005), є комбінацією антибактеріальних препаратів.
Однак, при використанні антихелікобактерної терапії (АХБТ) частота розвитку побічних явищ становить 40% (Бабак М.О., Фадеєнко Г.Д., 2002). За останні роки також збільшується кількість штамів НР, що резистентні до препаратів, які використовуються згідно до угод Маастрихтського консенсусу (Артамонов В.Е., Машарова А.А., 2001). У 45% пацієнтів після ерадикації НР має місце поновлення симптомів захворювання при відсутності рецидиву морфологічного дефекту слизової оболонки ДПК, до далі значно частіше спостерігаються випадки рецидивів ПВДПК без наявності реінфікування хелікобактером (Вільцанюк І.А., 2003; Глушко Л.В., 2004, V. Volf, 2004).
Резистентність штамів НР до терапії, що проводиться, викликає необхідність збільшувати кількість препаратів, які використовуються одночасно (або підвищувати їх терапевтичну дозу). Антибактеріальні препарати, які входять до складу антихелікобактерних схем, можуть викликати або посилювати негативні зміни з боку мікропейзажу шлунково-кишкового тракту, що робить обов’язковим вивчення їх впливу на стан мікробіоценозу кишечнику (Христич Т.М., 2002;). Згідно останніх даних Міжнародної громади з вивчання гастроентерологічних порушень за 2006 р., близько 15-20% населення земної кулі страждає на синдром подразненого кишечнику (СПК), головною причиною розвитку якого є порушення мікробіоценозу, що викликають розлади моторно-евакуаторної функції кишечнику, а також сприяють порушенням імунного гомеостазу. Незважаючи на те, що проблемам патогенезу та лікування ПВ ДПК присвячена велика кількість досліджень, відкритим залишається питання про імунні механізми виникнення рецидивів ПВ та загострення запального процесу у слизовій оболонці (СО) шлунка та ДПК. Імунні механізми в патогенезі вказаної патології, зокрема роль порушень цитокінового спектру, до кінця не вивчено. У теперішній час існують поодинокі роботи (Гриднєв О.Є., 2002; Новицька І.О., 2003), в яких простежений вплив АХБТ на стан мікробіоценозу кишечнику у хворих на ПВДПК. Однак, у літературі практично відсутні дані про стан імунної системи, а саме цитокінового профілю (ЦП) крові, у хворих на ПВДПК у сполученні з дисбіозом кишечнику на фоні АХБТ.
Залишається актуальним питання щодо вивчення імунних механізмів розвитку ПВДПК, сполученної з СПК й дисбіозом кишечника, та поперед усього цитокінів (ЦК) крові, розробки критеріїв ранньої діагностики порушень імунного гомеостазу та обґрунтування можливостей їх корекції. У цьому плані нашу увагу привернув сучасний імуноактивний препарат імунофан, який сприяє відновленню імунного гомеостаза, та поперед усього, нормалізації ЦП корві хворих з гострою або хронічною патологією різного ґенезу (Г.М. Драннік, 2006).
Таким чином, використання імуноактивного препарату імунофану в комплексному лікуванні хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, є одним з можливих патогенетичних шляхів покращення результатів лікування даної коморбідної патології.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з основним планом науково-дослідних робіт (НДР) Луганського державного медичного університету і є фрагментом теми НДР кафедри пропедевтики внутрішньої медицини: «Клініко-патогенетичні особливості пептичної виразки шлунку та дванадцятипалої кишки в сполученні з дисбіозом кишечнику та їх терапія» (№ держреєстрації 0106U009527).
Метою роботи було вивчення особливостей клінічного перебігу, патогенезу ПВДПК, сполученої з СПК, та підвищення ефективності лікування таких хворих із використанням сучасного імунокоригуючого препарату імунофану.
Для досягнення вказаної мети були поставлені такі задачі:
1. Оцінити особливості клінічних проявів ПВДПК, сполученої з СПК.
2. Вивчити динаміку показників клітинної ланки системного імунітету у хворих на ПВДПК, сполучену з СПК.
3. Встановити характер змін цитокінового спектру крові стосовно вмісту прозапальних та протизапальних ЦК у хворих на ПВДПК, сполучену з СПК.
4. Проаналізувати ефективність впливу сучасного імуноактивного препарату імунофану на клінічні та імунологічні показники, в тому числі ЦП крові у хворих на ПВДПК, сполучену з СПК.
5. Проаналізувати віддалені результати лікування хворих на ПВДПК, сполучену з СПК при застосуванні імунофану.
Об'єкт дослідження: - динаміка клінічних, біохімічних, ендоскопічних та імунологічних показників у осіб з наявністю ПВДПК у сполучені з синдромом подразненого кишечнику під впливом імунофану.
Предмет дослідження - особливості клінічних проявів та патогенезу ПВДПК у сполученні з СПК при наявності дисбіозу кишечнику, стан ЦП крові, кишковий мікробіоценоз, вплив імунофану на перебіг та патогенетичні механізми ПВДПК та СПК, ефективність лікування.
Методи дослідження - клінічні, біохімічні, імунологічні, іструментальні, cтатистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлений патогенетичний взаємозв`язок розвитку ПВДПК у сполученні з СПК на тлі порушень з боку імунної системи, зокрема, дисбалансу вмісту у крові прозапальних (ІL-1β, IL2, ФНПα) та протизапального (IL4) ЦК.
Проаналізовані особливості порушень з боку загального імунітету у хворих із вказаною вище сполученою патологією. Виявлений кореляційний зв’язок між імунними зсувами та ступенем клінічного перебігу ПВДПК у сполученні з СПК. Встановлена залежність частоти рецидивів ПВДПК від наявності СПК та вмісту у сироватці крові прозапальних та протизапальних ЦК. Патогенетично обґрунтована доцільність використання в комплексному лікуванні ПВДПК у сполучені з СПК сучасного імуноактивного засобу імунофану, виходячи з його позитивного впливу на динаміку клінічних, біохімічних та імунологічних показників.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені раціональні підходи до поліпшення якості діагностики хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, та включення до комплексного лікування сучасного імунокоригуючого препарату імунофану. Створені і впроваджені в практику адекватні схеми лікування хворих з ПВДПК, сполученою з СПК. При цьому клінічно доведена ефективність імунофану, який покращує показники як клітинного імунітету, так і ЦП крові. При застосуванні імунофану в якості засобу медичної реабілітації у хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, доведена ефективність у динаміці клінічних проявів коморбідної патології та усунення проявів тимчасового вторинного імунодефіциту. Розроблена і впроваджена в практику корисна модель «Спосіб лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику», отримано позитивне рішення на видачу патента України стосовно заявки №U200801127 від 30.01.2008.
Основні результати проведених досліджень впроваджено в лікувальну практику терапевтичних відділень лікувальних установ мм. Луганська, Донецька, Харкова, Київа, Чернівців. Вони використовуються в навчальному процесі на кафедрах пропедевтики внутрішньої медицини, внутрішньої медицини № 1 та 2, сімейної медицини факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету, а також в Київському й Донецькому національних медичних університетах. Розроблені і впроваджені в практику інформаційні листи для лікарів-терапевтів (№ 15, 16 від 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати дослідження полягає у підборі, клінічному обстеженні і лікуванні хворих на ПВДПК, сполучену з СПК. Автором безпосередньо обстежені 30 практично здорових осіб, 150 хворих на ПВДПК, яка перебігала у сполученні з СПК та 30 хворих з ізольованою ПВДПК (контрольна група), у яких вивчалися клінічні, лабораторно-біохімічні, імунологічні показники, проведені фіброгастроскопія (ФГДС), внутрішлункова рН-метрія та іррігоскопія. Автором запропоновано, а також впроваджено в клінічну практику використання імунофану у комплексній терапії хворих на ПВДПК, яка сполучена з СПК, проведена оцінка клінічної ефективності та впливу цього препарату на імунологічні показники. Здобувачкою самостійно систематизовані, статистично оброблені і проаналізовані результати дослідження. Дисертанткою не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2007), на Всеукраїнський науково-практичній конференції Сучасні підходи до аналізу стану здоров’я” (Луганськ, 2007), науково-практичній конференції, присвяченій 165-річчю Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Новини внутрішньої медицини лікарю-інтерністу” (Київ, 2007), науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю лікарні УМВС (Луганськ, 2007), на засіданнях Луганських обласних товариств терапевтів і гастроентерологів (Луганськ, 2005, 2006, 2007), на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішньої медицини, внутрішньої медицини № 1 та 2, сімейної медицини факультету післядипломної освіти, фтізіатрії, клінічної імунології, алергології та медичної генетики Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2007).
Публікації. Результати дисертації опубліковані у 15 наукових роботах: 10 статтях, з них 8 у фахових виданнях, затверджених ВАК України ( 9 статей без співавторів), отримано позитивне рішення на патент України на корисну модель, а також надруковано 4 тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі оптимізації лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику. Було досліджено вплив цитокінового профілю на клінічні прояви, стан мікрофлори кишечнику, функціональні, ендоскопічні, морфологічні зміни слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки у пацієнтів з коморбідною патологією. Розроблена ефективна схема лікування в комплексі з імунокоректором.
1. Клінічний перебіг ПВДПК, сполученої з СПК, мав деякі особливості. Пацієнти скаржилися одночасно на біль в епігастральній ділянці та за ходом товстого кишечнику (98,5%) або почуття дискомфорту в животі без чіткої локалізації (56,0%). У всіх хворих на коморбідну патологію водночас мали місце больовий, диспептичний та астено-невротичний синдроми на тлі симптоматики з боку товстого кишечнику (метеоризм, закріпи, зміни зовнішнього вигляду стільця тощо).
2. При ФГДС-дослідженні хворих з вказаною коморбідною патологією, було встановлено, що в таких пацієнтів переважає помірна глибина виразкового дефекту з ураженням всієї товщі слизової оболонки та більшим ступенем активності запалення СО ДПК. При ізольованому перебігу ПВ ДПК (контрольна група) у більшості випадків спостерігалися помірна ступінь обсіменіння НР, І або ІІ тип запального інфільтрату, а при поєднаному перебігу ПВДПК з СПК виражена ступень обсіменіння СО НР та ІІ тип запального інфільтрату. У 127 пацієнтів (84,7%) з наявністю сполученої патології були також виявлені чітко виражені порушення з боку кількісного та якісного складу мікробіоценозу кишечнику, з переважанням умовно-патогенної мікрофлори (Klebsiella, Citrobacter, Clostridium), що додатково сприяли розвитку СПК.
3. Загострення ПВДПК, сполученої з СПК, супроводжувалися порушеннями з боку показників клітинної ланки імунітету у вигляді Т-лімфопенії різного ступеню вираженості, дисбалансу основних субпопуляцій Т-клітин, внаслідок чого імунорегуляторний індекс CD4/CD8 мав чітку тенденцію до зниження. Вивчення функціональної активності Т-лімфоцитів показало суттєве зниження показників РБТЛ у хворих з коморбідною патологією. Ступінь виявлених імунологічних порушень корелювала із частотою виникнення загострень ПВДПК.
4. В групі осіб з вперше виявленим дефектом СО ПВДПК, сполученої з СПК, спостерігалося зростання у крові рівня прозапальних ЦК (IL-1β, ІL-2, ФНПα) в 1,5-3,0 рази, на тлі зниження вмісту протизапального ЦК (IL-4). При хронічному перебігу ПВДПК, сполученої з СПК, в періоді загострення відмічалося менш виражене зростання вмісту прозапальних цитокінів (IL-1β, IL-2 та ФНПα) на тлі помірного підвищення вмісту протизапального цитокіну (IL-4). Виявлений позитивний корелятивний зв`язок між ступенем зростання концентрації прозапальних цитокінів у крові та розміром виразкового дефекту і вираженістю активності запалення у СО ДПК.
5. Включення імунотропного засобу імунофану до комплексного лікування хворих із сполученою патологією, сприяє досягненню стійкої ремісії ПВДПК, сполученої з СПК, а саме, прискорення зникнення болю в епігастрії та за ходом кишечнику, нудоти, метеоризму тощо, при цьому загоєння виразкового дефекту відбувалося на 4-5 днів раніше в порівнянні з хворими групи зіставлення. Додаткове включення імунофану до АХБТ в комбінації з еубіотиком, сприяє рубцюванню виразкового дефекту, більш повної нормалізації стану мікрофлори кишечнику та усуненню проявів СПК.
6. Застосування імунофану в комплексному лікуванні хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, сприяло корекції порушень клітинного імунітету: ліквідації Т-лімфопенії, нормалізації основних субпопуляцій, імунорегуляторного індексу CD4/CD8, а також зниженню рівню прозапальних (ФНПα, ІЛ1β, IЛ2) та протизапального (IL-4) ЦК у крові з нормалізаціею й ЦП.
7. Комплексна терапія з додатковим призначенням хворим на ПВДПК, сполучену з СПК, імуноактивного препарату імунофану дозволила досягнути стійкої ремісії, яка зберігалася впродовж 6-12 місяців.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдулхаков Р.А., Гриневич В.Б., Иваников И.О., Исаков В.А. Схемы тройной терапии язвенной болезни луковицы двенадцатиперстной кишки на основе препарата Де-нол (Результаты мультицентрового исследования) // Рос. журн. гастроэнтер., гепатол., колопрокт. 2000.Т.10.-№2.С.26-30.
2. Абдулахов Р. А., Кудрявцева Л. В., Исаков В. А. Резистентность Helicobacter pylori к основным компонентам эрадикационной терапии // Педиатрия. Приложение «Диагностика и лечение заболеваний, ассоциированных с Нр».-2002.-№ 2.-С. 21-22.
3. Авраменко А.А., Чеботарев А.П., Невировсмая Э.С. Частота выявления НР-инфекции у больных с хронической гастродуоденальной патологией // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2000.- № 2 С. 36.
4. Агапова Н.Г. О медикаментозных гастродуоденальных язвах // Мистецтво лікування.- 2007.- №3(39).- С.9-11.
5. Аксенов О.С., Молчанов В.В., Хибин Л.С. Эрадикационная терапия Helicobacter pylori при язвенной болезни и ее влияние на структурное состояние слизистой оболочки желудка // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2000. №3. С.17-19.
6. Активатор местного иммунитета имунофан в комплексной терапии дисбиотических нарушений кишечника / Парфенов А.И., Ручкина И.Н., Атауллаханов Р.И. // ЦНИИ Гастроэнтерологии, Москва.- Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология.- 2003.- №3.- С.66-69.
7. Андерсен Л.П. Новые виды рода Helicobacter у человека // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2003. Т 13, № 2. С. 81-84.
8. Андерсен Л., Норгаард А., Беннедсен М Клеточный иммунный ответ организма на инфекцию Helicobacter pylori // Российский журнал гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. -1999.- № 2.- С. 22-26.
9. Антихеликобактерная терапия и ее нежелательные эффекты / Верткин А.Л., Артамонов В.Е., Городецкий В.В., Машарова А.А. Международный медицинский журнал.- 2000.- № 2.- С. 28-31.
10. Ардатская М. Д., Дубинин А.В., Минушкин О.Н. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечения // Терапевтический архив.-2001.-№ 2.-С. 67-72.
11. Артамонов В.Е., Машарова А.А., Городецкий В.В., Верткин А.Л Переносимость и безопасность антихеликобактерных препаратов при лечении язвенной болезни. //Клин. мед. 2001. №2. С.53-57.
12. Аруин Л.И. Неliсоbасtеr и хронизация гастродуоденальных язв // Клин. мед. 2000. - №3. С. 60-64.
13. Аруин Л.И, Капуллер Л.Л., Исаков В.А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника // Монография.-М.,«Триада-Х».-1998.-496с.
14. Бабак О.Я. Нужна ли антихеликобактерная терапия при хроническом гастрите и пептических язвах? // Сучасна гастроентерологія.2001.№3.С.3-8.
15. Бабак О.Я. Противоязвенная терапия: новые препараты новые возможности // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. №1. С.29-30.
16. Бабак О.Я. Ингибиторы протонной помпы. Вопросы и ответы // Сучасна гастроентерологія. 2003. №3(13). С.4-8.
17. Бабак М.О., Фадеєнко Г.Д. Порівняльна ефективність потрійних схем антихелікобактерної терапиії у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки, асоційованою з резистентними штамами Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерологія.2002.№1(7).С.39-41.
18. Баранская Е.К. Язвенная болезнь и инфекция Helicobacter pylori // Болезни органов пищеварения.-2000.-№ 1.-С. 8-14. 17.
19. Барчук М.А., Харченко Н.В. Использование блокатора протонной помпы прояза в противохеликобактерной терапии у больных язвенной болезнью //Гастроентерологія. Вип. 31. Дніпрпетровськ: - 2000. С. 298-303.
20. Барчук М.А., Прилепова І.А. Динаміка показників перекисного окислення ліпідів та ферментної ланки антирадикального захисту під впливом лікування пацієнтів з виразковою хворобою // Сучасна гастроентерологія - 2002. - № 2 (8). - С. 59-61.
21. Белоусова О.Ю. Кишечный дисбиоз при синдроме раздраженного кишечника у детей: причина или следствие // Здоровье женщины.-2003.- №4 (16).-С.142-144.
22. Белоусов Ю. В. Дисбиоз кишечника: современные аспекты пробиотической терапии// Мистецтво лікування. 2005. - №3(19).- С.11-13.
23. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Комплексная терапия синдрома раздраженного кишечника у детей // Здоров’я України. - 2006.- №9(1).-С.8-10.
24. Бельмер С.В., Симбирцев А.С., Головенко О.В. Значение цитокинов в патогенезе воспалительных заболеваний толстой кишки у детей./ Русский медицинский журнал.-2003.-Т.11.-№3.-С.67-73.
25. Березницкий Я. С., Гриценко И. И., Ратчик В. М. Стандарты диагностики и лечения язвенной болезни // Сучасна гастроентер., гепатол.2000.№2.С.16-20.
26. Белова Е.В., Вахрушев Я.М. Характеристика агрессивно-протективных факторов при эрозивном поражении слизистой оболочки гастродуоденальной зоны // Тер. архив. 2002. №2. С.17-20.
27. Бельмер С.В. Лечение язвенной болезни двенадцатиперстной кишки: нерешенные проблемы и спорные вопросы // Доктор.-2003.-№12.-С.17-19.
28. Биоценоз-сберегающая терапия кишечных инфекций у детей. Новокшонов А.А., Учайкин В.Ф., Соколова Н.В., Тихонова О.Н., Портных О.Ю. / РГМУ.- Приложение к "РМЖ" "Болезни органов пищеварения".- 2004.- Т. 6.- №1.- 25с.
29. Блайзер М.Дж. Решение проблемы инфекции Helicobacter pylori неоднозначно // Междунар. журн. мед. практики. 2000. №7. С.70-72.
30. Бондаренко В.М. Метаболитные пробиотики: механизмы терапевттического эффекта при микроэкологических нарушениях // Consilium medicum.-2004.-Т.6.-№6.-С.12-15
31. Бондаренко В.М. Молекулярно-генетические и молекулярно-биологические исследования представителей родов Bifidobacterium и Lactobacillus //Вестник российской академии наук.-2006.-№1.- С.18-24.
32. Бондаренко В.М., Грачева Н.М., Мацулевич Т.В. Дисбактериозы кишечника у взрослых.- М.- 2003.-67с.
33. Бондаренко В.М., Лихохед В.Г., Воробьев А.А. Иммунорегуляция численности микрофлоры кишечника./ Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии.-2004.-№4.-С.90-93.
34. Березницкий Я.С., Гриценко И.И., Ратчик В.М. Стандарты диагностики и лечения язвенной болезни // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - № 2. - С.16-20.
35. Буглак Н.П., Мошко Ю.А. Применение кваматела для лечения гигантских и осложненных кровотечением язв двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 1 (11). - С. 99-101.
36. Вахрушев Я.М., Белова Е.В., Ефремова Л.И., Романова Т.П. Сравнительная характеристика течения язвенной болезни в различные возрастные периоды/Терапевтический архив.-2004.-№2.-С.15-18.
37. Вахрушев Я.М., Белова Е.В., Ефремова Л.И. Эрозия гастродуоденальной зоны: самостоятельная нозологическая форма или фаза язвенной болезни/ Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология.-2003.-№2.-С.19-21.
38. Вдовиченко В.І., Бодревич Б.Б. Регіональні та індивідуальні особливості лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерологія - 2001. - № 2 (4). - С. 22-26.
39. Вдовиченко В.І., Бондаренко О.О., Вдовиченко А.В. Пептична виразка: нерозв’язані питання // Гастроентерологія. Вип. 31. Дніпропетровськ. 2000. С. 94-99.
40. Вдовіченко В.І., Швидкий Я.Б. Післяерадикаційний синдром: міф чи реальність? // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №3. С. 16-17.
41. Верткин А.Л., Артамонов В.Е., Балагурия И.Ф. Дисбактериоз кишечника как побочный эффект антихеликобактерной терапии и новый способ его коррекции // Мед. картотека МИРа.2000.№10.С.26-27.
42. Верткин А.А., Мартынов С.В., Колобок Н.Н. Побочные эффекты антигеликобактерной терапии, прогностические критерии их развития и коррекция // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатолог., колопроктолог. 2000. - Т. 4.- №1. С. 34-38.
43. Верткин А.Л., Машарова А.А. Синдром раздраженного кишечника и кишечный дисбактериоз. Синонимы ли это? // Междунар. мед. журн. 2002. Т. 8.- №1-2. С. 35-39.
44. Використання ендогенних факторів імунітету в лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori / Гриценко І.І., Гайдар Ю.А., Мосійчук Л.М. та ін. // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. Дніпропетровськ, 2000. - Випуск - 30. - С. 389-392.
45. Вильцанюк И.А. Нові підходи до діагностики та антимікробного лікування пептичних виразок і хронічних гастритів // Автореф. дис. к.м.н. Сімферополь, 2003.20с.
46. Витковский Ю.А. Роль цитокинов в регуляции системы гемостаза./ Автореферат дисс. ....д-ра.мед.наук.-Чита.-1999.-25с.
47. Воеводин Д.А., Розанова Г.Н., Стенина М.А. Дисбактериоз и иммунопатологический процесс// Иммунология.-2003.-№2.-С.103-107.
48. Воздействие фтора и его производных на окружающую среду и организм человека / Попов О.И., Подригало Л.В., Даниленко Г.Н., Семко Н.Г. // Врачебная практика. - 2000. - № 1. - С. 87-89.
49. Влияние микробиоценоза толстой кишки на патогенетические механизмы развития заболеваний внутренних органов / Дегтярева И.И., Скрипник И.М., Скопиченко С.В., Оседло Г.В., Потяженко В.М. - Медицина світу.- 2000.- Специальний выпуск: гастроэнтерология.- С. 63-69.
50. Ганчо В.Ю., Гриневич В.Б., Успенский Ю.П., Кутуев Х.А., Саблин О.А. Медикоэкономическое обоснование терапии синдрома раздраженного кишечника // Российский журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктологии. 2001. №5.- С.5560.
51. Гебеш В. В. Ефективність лактувіту в комплексному лікуванні хворих на дисбактеріоз // Мистецтво лікування.-2005.-№9(25).-С.5-7.
52. Герасимова Е.В., Несвижский Ю.В., Воробьев А.А. Изучение фекального микробиоценоза человека при экспериментальном моделировании запора // Вестник РАМН.-2006.-№1.-С.15-18.
53. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення // Сучасна гастроентерол. і гепатол.- 2000.-№1.- С.17-20.
54. Говорун В.М., Гущин А.Е., Исаков В.А. и др. Молекулярная диагностика и генотипирование H.pylori в биоптатах слизистой оболочки желудка // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2000. №10 (№2, прил.10). С.12-15.
55. Григорьева Г.И. Функциональный запор и синдром раздраженного кишечника (дифференциальная диагностика и лечение) // Врач.-2006.-№7.-С.3-6.
56. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., Таланова Е.В. Эффективность семидневного комбинированного курса эрадикационной хеликобактерной терапии у больных язвенной болезнью и хроническим гастритом // Клин. мед.- 2001.- №6.- С.41-44.
57. Гриднев А.Е. Динамика микробиоценоза кишечника у больных с неосложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Нelicobacter pylori, до и после антихеликобактерной терапии // Укр. терапевт. журн. 2001. Т. 3, №3. С. 60-63.
58. Гріднєв О.Є. Мікробіоценоз кишечнику в нормі та у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Врачеб. практика. 2002. - №3. С. 34-39.
59. Гриневич В.Б., Успенский Ю.П., Шабанова Г.Ж., Щербина Н.Н. Особенности язвенной болезни, не связанной с Helicobacter pylori // Тер. архив. - 2002. - №2. - С.24-27.
60. Гриценко І.І., Щербініна М.Б., Степанов Ю.М., Будзяк І.Я. Оцінка впливу внутрішньошлункового рН на ареал розселення та ступінь обсімінення Неliсоbасtеr руlori слизової оболонки при хронічному атрофічному гастриті, ерозіях, виразках шлунка //Гастроентерологія. Вип. 31. Дніпропетровськ: - 2000. С. 240-248.
61. Гриценко И.И., Щербинина М.Б., Кудрявцева В.Е. Применение пилобакта в лечении пептической язвы желудка // Медицина світу. Спец. выпуск: гастроэнтерология. - 2000. - С.18-22.
62. Гриценко І.І., Будзак І.Я. Роль пілоричного хелікобактеріозу у генезі ерозивно-виразкових роз’ятрень слизової оболонки гастродуоденальної зони // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №1(7). С.10-15.
63. Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Кудрявцева В.Є. Застосування цитокінів у комплексному лікуванні пептичної виразки шлунка // Сучасна гастроентерологія.2001.-№3.С.46-50.
64. Грищенко І.І., Новоженіна Л.І., Григоренко А.О. Ендоскопічні критерії ефективності застосування ланзапу в лікуванні гастродуоденальних виразок // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2000.- № 3 С. 58.
65. Дегтярева И.И. Клиническая гастроэнтерология/ Монография.- Медицинское информационное агентство(МИА).-2004.-616с.
66. Дегтярева И.И. Синдром раздраженного кишечника // Междунар.мед. журн. (Украина).-2003.-Т.9.-№2.-С. 22-29.
67. Диденко Т.В. Особливості перебігу та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих з токсигенними та банальними штамами Helicobacter pylori / Автореф. дис канд.мед.наук. - Луганськ, 2003. - 20 с.
68. Дисбактериоз тонкой и толстой кишки и его патогенетическое лечение (методическое пособие) / Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И., Мирзоева Л.А., Чернобай А.И., Сергиенко Е.И.- Харьков, 2000.-22 с.
69. Домарева И.В. Диагностика и лечение язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, в амбулаторно-поликлинических условиях. Автореф. дисканд.мед.наук. Москва, 2002. - 23 с.
70. Дорошенко Е.О. Еще раз о дисбактериозе // Журнал "Поликлиника"-2003.-№4.-С.39-40.
71. Ермолаєв Д.М. Роль медіаторів запалення у розвитку виразкової хвороби дванадцятипалої кишки//Проблеми медичної науки та освіти. 2002.- №4.С.64-66.
72. Ефективність потрійної антихелікобактерної терапії у хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки залежно від ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки / В. Г. Передерій, С. М. Ткач, В. В. Тищенко та ін. // Укр. хіміотерапевтичний журнал.- 2001.- № 4.-С. 24-28.
73. Железнякова Н.М. Механізми формування пептичної виразки у хворих на гіпертонічну хворобу // Мистецтво лікування.-2007.-№2(38).-С.5-7.
74. Жерлов Г.К., Рудая Н.С., Радзивил Т.Т., Кейян С.В. Язвенная болезнь желудка, двенадцатиперстной кишки, Helicobacter pylori и секреторный иммуноглобулин А до и после операции // Клин. мед. - 2001. - №1. - С.55-58.
75. Жукова Е.А., Соколова И.Л., Шабунина Е.И., Волков А.И., Кулик Н.Н. Состояние слизистой оболочки фундального отдела желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей в зависимости от фазы заболевания/ Российский педиатрический журнал.- 2006.- №1.- С.15-18.
76. Журавлева Л.Н Клинико-иммунологические параметры у детей с Н. pylori-ассоциированными заболеваниями гастодуоденальной зоны // Иммунопатология, аллергология и инфектология.-2004.-№ 4.-С.42-47.
77. Захарова Н.В. Кларитромицин - стандартный компонент антихеликобактерной терапии // Экспер. клин. гастроэнтерол.- 2003.- №3.- С.13-16
78. Звягинцева Т.Д. Дисбактериоз тонкой кишки: синдром чрезвычайного бактериального роста // Сучасна гастроентерологія і гепатологія.- 2000.- № 1.-С. 40-41.
79. Звягинцева Т.Д. Синдром раздраженного кишечника: принципы диагностики и терапии // Здоров’я України.- 2007.-№ 7(1).-С.10-16.
80. Звягинцева Т.Д., Чернобай А.И., Дахер Джордж М. Патогенетические механизмы липопероксидации и антирадикальной защиты в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №1(7). С.49-51.
81. Звягинцева Т.Д., Дахер Джордж М. Эффективность ланзапа в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №2(8). С.62-63.
82. Звягинцева Т.Д., Дергачева А.В. Нексиум у больных язвенной болезнью. Первый опыт однонедельного применения в Украине // Новые медицинские технологии. 2003. - №1. С.30-31.
83. Иваников И.О., Исаков В.А., Кудрявцева Л.В. и др. Молекулярная диагностика инфекции Helicobacter pylori: достижения и перспективы применения // Кремлевская медицина. Клинический вестник. 2000. - №1. С.71-74.
84. Иванова Л.Н. Патология пищеварительной системы в условиях экологического прессинга.- Луганск.- Изд-во ЛГМУ.- 2000.- 170 с.
85. Ивашкин В.Т. Современные принципы антигеликобактерной терапии // Тер. архив. 2001. - №1. С.59-62.
86. Ивашкин В.Т., Григорьев П.Я., Васильев Ю.В. и др. Сумамед в эрадикационной терапии инфекции Helicobacter pylori при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Клин. перспект. в гастроэнт. и гепат. 2001. - №2.
87. Ильченко А.А. Язвенная болезнь и Helicobacter pylori. Проблема диагностики и лечения // Рос. гастроэнтерол. журн. 2000. - №3. С.22-31.
88. Ильченко А.А., Селезнева Э.Ю., Сильвестрова С.Ю. рН-метрия в оценке ингибиторов протонной помпы // РЖГГН. 2003. - №3.
89. Исаков В.А. Серологические методы диагностики инфекции Helicobacter pylori: показания к применению и перспективы использования // Клин. и лаб. диагностика. 2000. - №1. С.38-41.
90. Исаков В.А. Антихеликобактерная терапия на основе эзомепразола: мета-анализ // Клин. фармакология и терапия. 2002. т.11. - №4. С.1-5.
91. Исаков В.А., Домарадский И.В. Хеликобактериоз. М.:МЕДПРАКТИКА. М. 2003. 411 с.
92. Іспір’ян М.Б. Гуморальний антиендотоксиновий імунітет у хворих на псоріаз із дисбактеріозом кишечнику // Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2005.- №2.- С.15-17.
93. Казак С.С., Прокопенко И.Г. Изучение эффективности препарата Лактофильтрум в комплексном лечении синдрома раздраженного кишечника у детей и подростков // Мистецтво лікування.- 2006.- №8(35).- С.10-11.
94. Калинин А.В. Резистентность НР к антибиотикам. Место Де-нола в современных схемах эрадикационной терапии // Тер. архив.- 2001.- №8.- С.73-75.
95. Кисилев Д.В., Спирин Н.Н., Романов В.А., Степанов И.О. Корригирующее влияние на микрофлору кишечника и некоторые показатели иммунитета у больных с энцефаломиелополирадикулоневритом / Сб. материалов Х конференции «Нейроиммунология».- СПб.- 2000.-23с.
96. Клиническая гастроэнтерология / Анохина Г.А., Опанасюк Н.Д., Родонежская Е.В., Черненко В.В. / под ред. Харченко Н.В.- К.: Здоровя,2000.- 445с.
97. Клиническая иммунология и алергология / Под ред. Г.Лолора, Т.Фишера и Д.Адельмана: Пер. с англ.-М.: Практика, 2000.- 806с.
98. Кляритская И.Л. Синдром раздраженной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №1 (11). С.45-48.
99. Кляритская И.Л., Тищенко В.В. Достаточны ли существующие показания для эрадикации хеликобактерной инфекции? // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №1 (3). С.9-10.
100. Кобылецкий М.М. Особливості хірургічного лікування ускладнених виразок дванадцятипалої кишки з врахуванням стану місцевої імунореактивності і хелікобактеріозу шлунка // Автореф. дис. к.м.н. - Харків, 2000. - 19 с.
101. Колесник П.О., Чопей І.В., Книшев В.І. та ін. Серологічний моніторинг антигелікобактерних антитіл альтернативний метод контролю ефективності ерадикації // Науковий вісник Ужгородського університету. 2001. № 16. С. 119-126.
102. Конев Ю.В. Болезни кишечника. Дисбиозы и их коррекция // Consilium medicum.-2005.-Т.7.-№5.-С.12-16.
103. Кононов А.В. Местный иммунный ответ на инфекцию Helicobacter pylori // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колонопроктологии.-1999.-№2.- С.15-22.
104. Кононов А.В. Гетерогенность воспалительного ответа в популяции при Helicobacter pylori-инфекции // Педиатрия. 2002.- №2 (приложение). С.124-130.
105. Коркушко О.В., Коваленко Л.И., Нелеп А.Д., Врублевская Е.О. Морфологические изменения слизистой оболочки желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у пациентов пожилого и старческого возраста // Клін. хірургія. 2000. -№8. С.20-22.
106. Коркушко О.В., Коваленко Л.И. Особенности патогенеза и морфофункциональных проявлений язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у лиц пожилого и старческого возраста // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №3. С.10-13.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн