ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, ПОЄДНАНУ З ХРОНІЧНИМ НЕОБСТРУКТИВНИМ БРОНХІТОМ, В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

Короткий опис

Луганський державний медичний університет

На правах рукопису

Афанасьєвська Марина Сергіївна

УДК 616.342-002.44-08+616.233-002

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, ПОЄДНАНУ З ХРОНІЧНИМ НЕОБСТРУКТИВНИМ БРОНХІТОМ, В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
Бурмак Юрій Григорович
доктор медичних наук,
професор

Луганськ - 2008

ЗМІСТ: Стор.
Перелік умовних позначень......................................................................4
Вступ..6
Розділ І. Огляд літератури...12
1.1. Сучасні аспекти етіології й патогенезу виразкової хвороби ...12
1.2. Окремі питання клініко-патогенетичних особливостей пептичної виразки за умов поєднання з іншою соматичною патологією..26
1.3. Сучасні напрямки в лікуванні виразкової хвороби...31
1.4. Есенціальні фосфоліпіди і біофлавоноїди передумови і можливості використання в практиці лікування коморбідної патології.36
Розділ ІІ. Матеріал та методи дослідження..42
2.1. Загальна характеристика хворих.....42
2.2. Методи дослідження45
Розділ ІІІ. Зміни метаболічних, імунних та мікрогемоциркуляторних показників у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом...52
3.1. Особливості інтенсивності перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту..52
3.2. Особливості вмісту ліпоксигеназних метаболітів арахідонової кислоти...54
3.3. Особливості клітинних, гуморальних показників імунного статусу та вмісту цитокінів56
3.4. Особливості стану мікрогемодинаміки..64
Розділ IV. Зміни метаболічних, імунних та мікрогемоциркуляторних показників у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом в динаміці лікування засобами базисної терапії68
4.1. Зміни інтенсивності перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту.68
4.2. Зміни вмісту ліпоксигеназних метаболітів арахідонової кислоти..71
4.3. Зміни клітинних, гуморальних показників імунного статусу та вмісту цитокінів73
4.4. Зміни стану мікрогемодинаміки.80
Розділ V. Зміни клінічних, метаболічних, імунних та мікрогемоциркуляторних показників у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом в динаміці лікування засобами базисної терапії в комбінації з кверцетином та есенціальними фосфоліпідами.......84
5.1. Зміни інтенсивності перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту.85
5.2. Зміни вмісту ліпоксигеназних метаболітів арахідонової кислоти...88
5.3. Зміни клітинних, гуморальних показників імунного статусу та вмісту цитокінів.90
5.4. Зміни стану мікрогемодинаміки...100
Розділ VI. Зміни метаболічних, імунних та мікрогемоциркуляторних показників у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом в динаміці спостереження після лікування...106
6.1. Особливості інтенсивності перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту106
6.2. Особливості клітинних та гуморальних показників імунного статусу..112
6.3. Особливості стану мікрогемодинаміки121
Аналіз і узагальнення результатів досліджень..128
Висновки...141
Практичні рекомендації.144
Список використаних джерел...145

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах від 50 до 65% хронічних захворювань внутрішніх органів характеризуються коморбідністю, тобто поєднанням водночас двох або більше захворювань, які можуть негативно впливати один на одного в плані реалізації так званого «синдрому взаємного обтяження» [81, 124]. Нашу увагу привернула коморбідність пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) та хронічного необструктивного бронхіту (ХНБ), які досить часто поєднуються в теперешній час, особливо у мешканців екологічно несприятливих регіонів з високим рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками, що мають негативний вплив як на місцевому (слизові оболонки) рівні, так і впливають на стан імунної системи в цілому з порушеннями як системного, так і місцевого імунітету [186, 290]. Значна розповсюдженість ерозивно-виразкових та запальних захворювань ДПК, асоційованих із Helicobacter pylori, і перш за все ПВ ДПК, що привертає увагу багатьох дослідників [9, 10, 68, 123, 129, 149, 161, 173, 248, 292], ріст захворюваності та підвищення інвалідізації хворих на ПВ ДПК [59, 124] така невтішна характеристика цієї патології, котра за рейтингом знаходиться в градації найбільш розповсюджених в Україні серед захворювань шлунково-кишкового тракту [37, 164].
Якщо за період 1997 2001 р.р. за статистичними даними в Україні було констатовано збільшення показника розповсюдженості ПВ на 12% - з 2239,7 до 2509,9 на 100 тис. населення [164], то в наступному п'ятирічному періоді (2001-2006 р.р.) цей показник дорівнював вже 15% (з 2509,9 до 2847,9 на 100 тис. населення), при цьому відзначено, що частота рецидивів ПВ ДПК на протязі року сягає 70%, а на протязі двох років до 90% [145]. Означене, перш за все, є відображенням далеко не вирішених питань формування та перебігу захворювання і, окрім того, доказом недостатньої ефективності лікувальних і профілактичних заходів, що, в свою чергу, потребує ретельного вивчення.
Нерідке поєднання пептичної виразки ДПК із захворюваннями інших органів і систем і, зокрема із ХНБ, медико-соціальна значущість котрого ні в кого не викликає сумнівів [32, 162163] може суттєво впливати як на характер запального, регенераторного процесів, так на якість і тривалість ремісії [175, 176, 275, 290, 338]. При цьому, суттєва роль у розвитку даної сполученої патології належить імунним механізмам і зсувам метаболічних процесів, в тому числі активації ліпопероксидації з накопиченням у крові біологічно активних сполук, та порушенням з боку мікроциркуляторного русла й мікрогемодинаміки в цілому [112, 114, 186, 188, 193]. Не дивлячись на певну кількість робіт у даному напрямку, інтимні патогенетичні механізми формування цієї коморбідної патології та особливості її клінічного перебігу досконало не вивчено. Потребує подальшого удосконалення також тактика лікувальних та профілактичних заходів у хворих зі сполученням ПВ ДПК та ХНБ. В цьому плані нашу увагу привернула можливість використання комбінації кверцетину та есенціальних фосфоліпідів (ЕФЛ) завдяки інтегральній спрямованості їх впливу на імунні та біохімічні процеси [59, 139, 167], при цьому серед основних властивостей, притаманних означеним субстанціям, необхідно підкреслити антиоксидантний та мембраностабілізуючий, який приділяє широке коло для застосування власне препаратів ЕФЛ, а також наявність антилейкотриєнової спрямованості і імунотропних властивостей у біофлавоноїного засобу кверцетину.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота (№ держреєстрації 0104U004327) виконана у відповідності з основним планом НДР Луганського державного медичного університету і є фрагментом теми: «Клініко-патогенетичні особливості перебігу захворювань внутрішніх органів з наявністю синдрома взаємного обтяження, шляхи оптимізації лікування та профілактики» (№ держреєстрації 0104U012115), а дисертантка є відповідальним виконавцем роботи.
Метою роботи було патогенетичне обгрунтування раціональних підходів до підвищення ефективності лікування та медичної реабілітації хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом в амбулаторних умовах.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити клінічні прояви ПВ ДПК, поєднаної з хронічним необструктивним бронхітом.
2. Оцінити динаміку показників перекисного окислення ліпідів, ферментів системи антиоксидантного захисту та ліпоксигеназних метаболітів арахідонової кислоти у хворих з даною сполученою патологією.
3. Встановити характер та вираженість змін з боку показників системного імунітету, в тому числі вмісту у крові хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, прозапальних (фактору некрозу пухлини a (ФНПa) та протизапальних (інтерлейкін-10 (ІЛ-10) цитокінів.
4. Дослідити стан мікроциркуляторного русла, показники мікрогемодинаміки та визначити ступінь їх порушень у хворих на ПВ ДПК у поєднанні з ХНБ.
5. Оцінити вплив комбінації кверцетину і препарату есенціальних фосфоліпідів (Есел-форте) на метаболічні, імунні та мікрогемоциркуляторні показники при лікуванні хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ.
6. Патогенетично обгрунтувати раціональні підходи до лікування і медичної реабілітації хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, з використанням комбінації кверцетину і препаратуесенціальних фосфоліпідів та встановити доцільність їх використання при даній сполученій патології.
Об'єкт дослідження динаміка клінічних, біохімічних, радіоімунних, імунологічних, мікрогемодинамічних показників у осіб на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, під впливом застосування комбінації кверцетину і препарату ЕФЛ Есел-форте.
Предмет дослідження - особливості клініко-патогенетичних проявів ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ, стан ліпопероксидації, рівень лейкотриєнів, імунний статус, концентрація прозапальних та протизапальних цитокінів у крові, стан мікрогемодинаміки та мікроциркуляторного русла, вплив комбінації кверцетину та препарату ЕФЛ на патогенетичні механізми та клінічний перебіг ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ.
Методи дослідження клінічні, біохімічні, імунологічні, імуноферментні, радіоімунні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що у механізмах розвитку ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ, особливості клінічного перебігу даної сполученої патології патогенетично пов'язані з активацією процесів ліпопероксидації на тлі пригнічення ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ) - каталази (КТ) та супероксиддисмутази (СОД), причому низька антиокислювальна спроможність сироватки крові має зворотній корелятивний зв'язок з вмістом у сироватці крові ліпоксигеназних метаболітів арахідонової кислоти, а також рівнем продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) дієнових кон'югатів (ДК) та малонового діальдегіду (МДА) у крові.
Встановлено, що формування імунних порушень відбувалось на тлі дисбалансу співвідношення прозапальної (фактор некроза пухлини-альфа (ФНПa) і протизапальної (інтерлейкін-10 (ІЛ-10) складових цитокінового профілю крові. Вперше визначено односпрямованість змін і прямий корелятивний зв'язок між вмістом у крові ФНПa та лейкотриєнів В4 і С4. Визначено негативний кореляційний зв’язок ступеню мікрогемодинамічних та мікроциркуляторних порушень із зниженою антиокислювальною спроможністю крові, позитивні кореляційні зв’язки із вмістом у крові лейкотриєнів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та ФНПa. Патогенетично обгрунтовано доцільність та перспективність використання в лікувальному комплексі комбінації кверцетину та препарату ЕФЛ Есел-форте.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведеного дослідження розроблено раціональні підходи до оцінки стану і медичної реабілітації хворих на ПВ ДПК в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом. Доведено ефективність використання в практиці лікування хворих на ПВ ДПК, сполучену з ХНБ, комбінації кверцетину та препарату ЕФЛ Есел-форте. Розроблено і впроваджено в практику «Спосіб лікування хворих на пептичну виразку у сполученні з хронічним бронхітом з наявністю імунодефіцитних станів» (Патент України на корисну модель №29408).
Основні результати проведених досліджень впроваджено в діяльність лікувальних установ м.м. Луганська, Харкова, Донецька, вони використовуються в навчальному процесі на кафедрах пропедевтики внутрішньої медицини та сімейної медицини ФПО Луганського ДМУ, кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини з курсом клінічної кардіології Донецького НМУ, кафедрі загальної практики-сімейної медицини Харківського ДМУ.
Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отриманні результатів дослідження полягає в підборі, клінічному обстеженні і лікуванні хворих на ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ, вивченні клініко-лабораторних, імунологічних показників, аналізі даних вивчення мікрогемодинаміки. Автором запропоновано використання комбінації кверцетину та ЕФЛ у комплексній терапії хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, проведена оцінка клінічної ефективності лікування, впливу на метаболічні, імунні показники та стан мікрогемодинаміки. Здобувачем самостійно систематизовані, статистично оброблені і проаналізовані результати дослідження, сформульовані положення, висновки і практичні рекомендації, результати наукових досліджень впроваджені в клінічну практику.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на науково-практичній конференції факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2006), XI конгресі СФУЛТ (Полтава, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я» (Луганськ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону» (Луганськ, 2007), на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішньої медицини, внутрішньої медицини № 1 та № 2, кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2007).
Публікації. З теми дисертації опубліковано 13 наукових робіт (з них 11 у фахових виданнях, визнаних ВАК України), серед яких 10 статей (з них 5 - одноосібних), отримано патент України №29408 на корисну модель, опубліковано 2 тез доповідей у матеріалах Всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 182 сторінках тексту і включає вступ, 6 розділів (у тому числі огляд літератури, матеріал і методи дослідження, 4 розділи власних досліджень), аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації. Робота ілюстрована 31 таблицею і 21 рисунком. Список використаних джерел літератури містить 371 найменування, зокрема 195 кирилицею і 176 латиницею.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі виявлення клініко-патогенетичних особливостей проявів ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ, метаболічних, імунних, мікрогемоциркуляторних порушень у хворих з коморбідною патологією, розроблено ефективну схему лікування в комплексі з кверцетином та есенціальними фосфоліпідами.
1. Клінічний перебіг ПВ ДПК в поєднанні з ХНБ, за наявності НР-інфікованості, характеризується наявністю диспепсичного та больового синдромів, що зустрічаються у всіх обстежених, при цьому домінуючими ознаками диспепсичного синдрому є кислий присмак в роті, відрижка, печія; больовий синдром чітко виражений у 58,4% хворих, при пальпації локальна болісність в пілородуоденальній зоні виявляється в 69,6% випадків, наявність рефлюкс-езофагіту встановлено в 21,6% випадків, а дуоденогастрального рефлюксу у 30,4% хворих.
2. Динаміка змін проміжних (ДК) і кінцевого (МДА) продуктів ліпопероксидації у хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, свідчить про суттєву активацію процесів ПОЛ, що відбувається на тлі пригнічення ферментної (СОД, КТ) ланки системи антиоксидантного захисту і супроводжується вираженою активацією синтезу лейкотриєнів В4 та С4, причому останні мають виражений негативний корелятивний зв'язок із антиокислювальною спроможністю сироватки крові хворих.
3. Порушення з боку клітинної ланки системи імунітету в обстежених хворих характерізуються наявністю Т-лімфопенії, дисбалансу основних субпопуляцій Т-клітин із зниженням переважно кількості Т-хелперів/індукторів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, з боку гуморальної ланки дисімуноглобулінемією, високим вмістом у крові ЦІК, переважно за рахунок збільшення у їхньому складі патогенних середньо- та дрібномолекулярних фракцій имунних комплексів і означене супроводжується високим рівнем прозапального ФНПα, що має позитивні корелятивні зв'язки з ЛтВ4 та ЛтС4; негативні корелятивні зв’язки між CD3+-клітинами та МДА, Т-хелперами/індукторами та ДК, ЦІКзаг та низькою антиокислювальною спроможністю крові, свідчать про впливовість цих факторів на розвиток порушень імунного статусу.
4. У хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, встановлені суттєві зсуви стану мікрогемоциркуляторного русла на позасудинному (КІ1), судинному (КІ2) та внутрішньосудинному (КІ3) рівнях, що формують високі зміни загального кон’юнктивального індексу; наявність у Кізаг корелятивних зв'язків негативного із низькою антиокислювальною спроможністю крові й позитивних з лейкотрієнами В4, С4, ЦІКзаг та ФНПa свідчить про їх односпрямованість у механізмах формування патології.
5. Застосування загальноприйнятого лікування у хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, незважаючи на наявність позитивної динаміки, свідчить про суттєву затримку відновлення метаболічних показників, імунного статусу та мікрогемоциркуляції є значно активованим процес ПОЛ з низькою активністю ферментного захисту, антиокислювальною спроможністю сироватки крові та високим вмістом лейкотрієнів, зберігаються прояви імунодефіциту, високий вміст ЦІК та порушене співвідношення молекулярних фракцій, розвивається цитокіновий дисбаланс наявна висока активність ФНПα в умовах активації ІЛ-10, зберігаються значні порушення мікрогемодинаміки і мікроциркуляторного русла; означені вище зміни у хворих коморбідною патологією в абсолютній більшості є значно вираженими порівняно із хворими на ПВ ДПК.
6. Застосування в комплексному лікуванні хворих на ПВ ДПК в поєднанні з ХНБ комбінації кверцетину та есенціальних фосфоліпідів сприяє відновленню антиокислювальної спроможності сироватки крові, суттєвому зниженню вмісту ліпоксигеназних похідних (ЛтВ4, ЛтС4), корекції порушеної клітинної (з нормалізацією CD4/CD8), гуморальної ланок імунітета (зниження ЦІКзаг з нормалізацією співвідношень молекулярних фракцій), зниженню рівня ФНПα і ліквідації цитокінового дисбалансу, функціональному відновленню мікрогемодинаміки та мікроциркуляторного русла загалом (КІзаг), що, порівняно із загальноприйнятим лікуванням, у цілому супроводжується скороченням на третину часу тривалості диспепсичного синдрому і зменшенням вдвічі випадків остатнього абдомінального болю.
7. Комплексна терапія хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, з використанням комбінації кверцетину і есенціальних фосфоліпідів дозволяє не тільки прискорити відновлення метаболічних, імунних показників та стану мікрогемоциркуляторного русла, але й зберігати їх в стабільному стані в терміни до 6 місяців; повторне призначення комбінації есенціальних фосфоліпідів та кверцетину зберігає результати лікування в терміни до року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагамович Л.Є. Стан езофагогастродуоденальної та гепатобіліарної систем у пацієнтів з деякими видами алергічного дерматозу: аспекти етіології, патогенезу, сучасного лікування // Практична медицина. -2003. Т.9, № 3.- С. 14-25.
2. Алекперов Р.Т., Мягков Л.П. Имунная система и регенераторные процессы // Клин. медицина. 1991. № 6. С. 17-22.
3. Андерсен Л., Норгард А., Беннедсен М. Клеточный иммунный ответ на инфекцию H. Pylori // Helicobacter pylori: революция в гастроэнтерологии // В сборнике научных трудов / Под ред. В.Т. Ивашкина, Ф. Мегро, Т.Л. Лапиной.- М.: Триада-Х, 1999.- С. 46-53.
4. Анохіна С.В. Вплив комплексної терапії, збагаченої незамінними нутрієнтами та есенціальними фосфоліпідами, на структурно-функціональний стан еритроцита у хворих на метаболічний синдром // Суч. гастроентерологія. 2007. - № 2. С. 58-61.
5. Антиоксиданты стабилизаторы ферментной системы транспорта Са2+ в мембранах саркоплазматического ретикулума / В.Е. Каган, С.М. Иванова, М.К. Мурхазметова и др. // Бюлл. эксперим. биол. и мед. 1985. - № 11. С. 552-554.
6. Аруин Л.И., Григорьев П.Я., Исаков В.А., Яковенко Э.П. Хронический гастрит. Amsterdam, 1993. 361 с.
7. Аруин Л.И., Шаталова О.Л., Зверкова И.В. Т-лимфоциты слизистой оболочки желудка при язвенной болезни // Архив патологии. 1990. № 12. С. 28-33.
8. Арутюнян В. М., Григорян Э. Г., Мкртчян В. А. Влияние иммуномодуляторов на функциональную активность Т-супрессоров и естественную киллерную активность лимфоцитов при хроническом гастрите и язвенной болезни на фоне комплексного лечения // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.-1998.-№ 3.- С. 46-49.
9. Бабак О.Я. Нужна ли антихеликобактерная терапия при хроническом гастрите и пептических язвах? // Сучасна гастроентерологія. 2001. - № 3. С. 3-9.
10. Бабак О.Я. Стандартная антихеликобактерная терапия (Maastricht 2-2000 consensus): насколько она актуальна сегодня? // Сучасна гастроентерологія. 2005. - № 2 (22). С. 4-7.
11. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д. Алгоритм диагностики язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: Метод. рекоменд./ Институт терапии, Харьков. 1997. 25 с.
12. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д. Фармакотерапия пептических язв желудка и двенадцатиперстной кишки. Х.: Основа, 1997. 238 с.
13. Байбеков И.М. Структурные основы барьерно-защитной функции желудка // Вестник АМН СССР. 1991. № 9. С. 59-64.
14. Барчук М.А., Прилепова І.А. Динаміка показників перекисного окислення ліпідів та ферментної ланки антирадикального захисту під впливом лікування пацієнтів з виразковою хворобою // Сучасна гастроентерологія. 2002. - № 2. С. 59-61.
15. Белова Е.В., Вахрушев Я.М. Характеристика агрессивно-протективных факторов при эрозивном поражении слизистой оболочки гастродуоденальной зоны // Тер. архив. 2002. Т. 74, № 2. С. 17-20.
16. Березницкий Я.С., Гриценко И.И., Ратчик В.М. Стандарты диагностики и лечения язвенной болезни // Сучасна гастроентерологія і гепатологія 2000. - № 2. С 16-20.
17. Бисвас А.Б., Камнева Н.В. Иммунологические сдвиги у больных язвенной болезнью // Intern. J. Immunorehabil. 2001. Vol. 3, № 1. P. 83.
18. Бобирева Л.І. Антиоксиданти і діабетичні ангіопатії // Ліки. 1997. - № 2. С. 81-86.
19. Боровская Т.Ф., Курпас Э.Х., Казакова Г.Ф. Сравнительная характеристика показателей клеточного и гуморального звена иммунитета периферической крови и слизистой крупного бронха у детей с бронхиальной астмой в зависимости от степени тяжести: Доклады 8 Международного конгресса по иммунореабилитации "Аллергия, иммунология и глобальная сеть".- Канны, 2002 // Int. J. Immunorehabil. - 2002. Т.4, № 1. - С. 58.
20. Бровкович В.М., Беневоленский Д.С., Левицкий Д.О. Функциональные нарушения саркоплазматического ретикулума при тотальной миокардиальной ишемии и перспективный эффект кверцетина // Кардиология. 1987. - № 10. С. 102-105.
21. Броковец И.Н., Сверчкова Г.А. Иммунологические изменения при язвенной болезни // Здравоохранение Белоруссии. 1993. - № 1. С. 14-16.
22. Быданов В.А. Алексеева Н.К., Вахрушев Я.М. О частоте поражения гастродуоденальной системы у больных бронхиальной астмой // Клин. медицина.-1990.-№ 4.- С. 69-72.
23. Вдовиченко А.В. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, ускладнена дуоденогастральним рефлюксом: особливості клініки та лікування // Гастроентерологія. Міжвідомчий зб. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 31. С. 116-121.
24. Вирусные гепатиты А и Е у детей / А.Ф. Фролов, И.С. Гайдаш, В.М. Фролов и др. // Луганск, 1996. 218 с.
25. Владимиров Ю.А., Арчаков А.Н. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: Наука, 1972. 226 с.
26. Влияние тровентола на свободнорадикальные процессы / Б.Х. Ягмуров, Е.А. Острахович, А.А. Тимофеева и др. // Пульмонология. 1995. - № 1. С. 60-63.
27. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины. Биологические и противовоспалительные свойства. К.: Наукова думка, 1998. 317 с.
28. Волянский Ю.Л., Фролов В.М. Влияние экопатогенных факторов антропогенной природы на здоровье детей и подростков // Пробл. медичної та екологічної генетики: Зб. Наукових праць. Київ-Луганськ, 1996. С. 31-40.
29. Воспалительные заболевания верхних отделов пищеварительного трата при хронических легочных заболеваниях / Климанская Е.В., Эрдес С.И., Возжаева Ф.С. и др. // Педиатрия. 1997. - № 1. С. 12-14.
30. Востриков Г.П. Роль наследственных факторов в этиологии хронического дуоденита и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. 2002. - № 2. С. 9-12.
31. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.М. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лабор. дело. 1983. - № 3. С. 33-35.
32. Гаврисюк В.К. Пеницииллины, их место в отечественных и международных соглашениях по лечению пневмоний и инфекционных обострений ХОЗЛ // Український пульмонологічний журнал. 2007. - № 1. С. 51-54.
33. Гафарова Н.Х. Клинико-патогенетические особенности язвенной болезни в возрастном аспекте // Тр. IV Всесоюзн. съезда гастроентерологов. М.-Л., 1990. Т. 1. С. 194-196.
34. Гельцер Б.И. Взаимосвязь липоксигеназных метаболитов арахидоновой кислоты с легочным кровотоком и вентиляцией при острой пневмонии // Тер. архив. 1991. - № 3. С. 33-37.
35. Гладков Ю.Г., Ефимов В.В. Значение лейкотриенов в развитии нарушений вентиляции и гемодинамики легких при хронических обструктивных заболеваниях легких // Врачебное дело. 1993. - № 5-6. С. 130-133.
36. Голець В.О. Вивчення антиоксидантної та антигіпоксичної активності препаратів рослинного походження алантоїну, кверцетину та a-токоферолу ацетату в експерименті // Дис. канд. біол. наук, 14.00.25. фармакологія. Київ, 1993. 18 с.
37. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. - № 1. С. 17-20.
38. Гончар М.Г., Шеремета В.М., Кучірка Я.М. Хелікобактер-пілорі інфекція як етіопатогенетичний фактор виникнення кривавлячих виразок шлунку і дванадцятипалої кишки // Другий Український тиждень гастроентерологів: Тези допов. Дніпропетровськ, 1997. С. 40-41.
39. Гребнев А.Л., Мягкова Л.П. Особенности влияния де-нола на течение эрозивно-язвенных поражений пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с НР // Клин. медицина. - 1995. - № 2. - С. 34-37.
40. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Диагностика и лечение болезней органов пищеварения. - М., 1996. - 515 с.
41. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., Исаков В.А. Патологические последствия геликобактерной инфекции у человека и новое в лечении язвенной болезни (по материалам Европейской гастроентерологической недели 21-26 октября 1991 г., Амстердам) // Тер. архив. 1993. Т. 65. - № 1. С. 83-85.
42. Гриценко І.І., Будзак І.Я. Роль пілоричного хелікобактеріозу у генезі ерозивно-виразкових роз’ятрень слизової оболонки гастродуоденальної зони // Сучасна гастроентерологія. 2002. - № 1 (7). С. 10-15.
43. Гройсман С.Д., Черпак В.Д. До питання про використання теофіліну в гастроентерологічній практиці // Перший Український конгрес гастроентерологів: Тези допов. Дніпропетровськ, 1995. С. 17.
44. Губина А.В., Соколова Г.Н., Царегородцева Т.М. Изменение цитокинового профиля при язвенной болезни желудка // V съезд научного общества гастроэнтерологов России, XXXII сессия центрального научно-исследовательского института гастроэнтерологии. - М.: «Анахарис», 2005. С. 68-69.
45. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения: 2-е изд., дополн. и перераб. К.: Демос, 2000. 321 с.
46. Дегтярёва Л.В., Хоминская М.Б., Серов А.В. Изменения внутриорганных кровеносных сосудов желудка и двенадцатиперстной кишки при язвенной болезни // Врачебное дело. 1991. - № 2. С. 31-34.
47. Дземан М.І. Загальноадаптивні реакції організму у хворих на виразкову хворобу (пептичну виразку) // Гастроентерологія. Міжвідомчий зб. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 31. С. 36-40.
48. Дзяк Г.В., Евстигнеев И.В. Выбор антигеликобактерной терапии при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Гастроентерологія. Міжвідомчий зб. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 30. С. 384-388.
49. Діагностичне значення динамічного поверхневого натягу біологічних рідин в клінічній практиці / О.В. Синяченко, М.В. Єрмолаєва, В.М. Казаков та ін. // Клін. фармакол. фізіол. біохім. 1998. - № 1. С. 211-214.
50. Долгушин И.И., Зурочка А.В., Чукичев А.В. Регуляторные пептиды нейтрофилов (нейтрофилокины) // Иммунология 1995. № 4. С. 40-45.
51. Дремина Е.С., Шаров В.С., Владимиров Ю.А. Определение антиоксидантной активности биологических и лекарственных препаратов: методологические аспекты // Пульмонология. 1995. - № 3. С. 73-75.
52. Дуган А.И., Бариляк И.Р. Мутагенная активность взвешенных частиц атмосферного воздуха в индустриальных городах Украины // Цитология и генетика. 1995. Т. 29, № 5. С. 28-34.
53. Дутка Р.Я., Матущак О.М., Гелькер З.А., Лаповець Л.Е. Показники імунного стану при комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Лік. справа. 1998. - № 3. С. 96-97.
54. Епишин А. В., Маркив И. М. Состояние иммунитета у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки (обзор литературы) // Врачебное дело. - 1998. - № 9. - С. 13-16.
55. Ердес С.И. Гастродуоденальная патология при бронхиальной астме у детей // Рос. педиатр. журнал.-2001.-№5.- С. 15-19.
56. Железная Л.А. Структура и функции гликопротеинов слизи (муцинов) // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 1998. - № 1. - С. 30-37.
57. Жерлов Г.К., Рудая Н.С., Радзивил Т.Т., Кейян С.В. Язвенная болезнь желудка, двенадцатиперстной кишки, Helicobacter pylori и секреторный иммуноглобулин А до и после операции // Клин. медицина. - 2001. - № 1. - С. 55-58.
58. Звягинцева Т.Д., Чернобай А.И., Дахер Джордж М. Патогенетические механизмы липопероксидации и антирадикальной защиты в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2002. - № 1 (7). С. 49-51.
59. Звягинцева Т.Д. Эссенциальные фосфолипиды: перспективы лечения и профилактики неалкогольного стеатогепатита // Здоров'я України. 2007. - № 6 (163). С. 49.
60. Ивашкин В.Т., Минасян Г.А., Уголев А.М. Теория функциональных блоков и проблемы клинической медицины. Л.: Наука, 1990. 303 с.
61. Иноземцев С.А. Патогенетическое и клинико-диагностическое значение свободно-радикальных окислительных процессов при заболеваниях органов пищеварения. Автореф. дис д-ра мед. наук. - С-Пб, 1997. - 30 с.
62. Исаев М.Н., Рабинович П.Д. Выделение ГАГ и защитный барьер при язвенной болезни // Тер. архив. - 1988. - Т. 60, № 2. - С. 27-30.
63. Каган В.В., Шведова А.А., Новиков К.И. Об участии фосфолипазы в востановлении фоторецепторных мембран, подвергнутых перекисному окислению липидов // Биофизика. 1978. Т. 23. С. 279-284.
64. Казимирко В.К., Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Курашова А.А. Методи вивчення та стан мікроциркуляції у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з супутньою патологією гепатобіліарної системи // Матеріали Української наукової конференції з міжнародною участю Мікроциркуляція та її вікові зміни”. - К., 1999. - С. 51-52.
65. Кириллов С.М. Патология пищеварительной системы у больных бронхиальной астмой: Автореф. дис. канд. мед. наук.- Саратов, 1997.- 18 с.
66. Клебанов Г.И., Владимиров Ю.А. Клеточные механизмы прайминга и активация фагоцитов // Успехи современной биологии. 1999. № 5. С. 461-474.
67. Клеточно-опосредованный иммунный ответ на Helicobacter pylori / Прокопенко В.Д., Нелюбин В.Н., Мудров В.П., Долгова Т.И., Азоева А.В., Морисенкова Н.В., Голдобина Э.Г., Жуков И.В., Скрипкина Г.В. // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. 2001. Т. 11, № 5. С. 25-30.
68. Клинико-патогенетическое значение хронической специфической инфекции в гастроэнтерологии / Ю.И. Решетилов, Л.Ф. Кузнецова, А.И. Токаренко и др. // Запорожский медицинский журнал. 2001. - № 1. С. 62-63.
69. Клиническая аллергология: Рук-во для практических врачей / Под ред. акад. РАМН проф. Р.М. Хаитова. М.: МЕДпресс-информ, 2002. 624с.
70. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на неускладнену виразкову хворобу та інші пептичні виразки шлунку та/або дванадцятипалої кишки / Наказ МОЗ України від 13.06.2005, № 271 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія».
71. Коваль О.А. Ефективність застосування перорального кверцетину в комплексній терапії хворих на стабільну стенокардію різних функціональних класів // Медичні перспективи. 1999. Т. 4, № 1. С. 39-41.
72. Козачок М.М., Осьодло Г.В., Куц Т.В. Роль та місце есенціальних фосфоліпідів у лікуванні хронічних дифузних хвороб печінки // Суч. гастроентерологія. 2006. - № 4. С. 95-101.
73. Комаров Φ. И., Серебрянская М. В. Клинико-иммунологические аспекты различных вариантов течения язвенной болезни // Тер. архив. - 1990. - № 2. - С. 38-43.
74. Кононов А.В. Гетерогенность воспалительного ответа в популяции при Helicobacter pylori-инфекции // Педиатрия. 2002. - № 2 (приложение). С. 124-130.
75. Кононов А.В. Helicobacter pylori: революция в гастроэнтерологии // В сб. научн. трудов / Под ред. В.Т. Ивашкина, Ф. Мегро, Т.Л. Лапиной.- М.: Триада-Х, 1999. - С. 46-53.
76. Копьев В. Ю., Шептулин А. А. Проблемы иммунологии язвенной болезни // Клин. медицина. - I988. - № 5. - С. 20-25.
77. Корабельников Д.И., Чучалин А.Г. Бронхиальная астма и сопутствующие заболевания органов пищеварения // Пульмонология. - 2002.- № 5. С. 87-92.
78. Корецкая Л.Р. Межсистемные изменения и терапевтическая их коррекция на разных этапах лечения бронхиальной астмы у детей / В кн.: Сборник резюме 2-го Всесоюзного конгресса по болезням органов дыхания.- Челябинск, 1991.- № 191.
79. Коркушко О.В., Дзізінська О.О., Якименко Д.М. Вікові особливості нейрогуморальної регуляції шлункової секреції // Перший Український конгрес гастроентерологів: Тези допов. Дніпропетровськ, 1995. С. 54.
80. Коркушко О.В., Коваленко Л.И., Нелеп А.Д., Врублевская Е.О. Морфологические изменения слизистой оболочки желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у пациентов пожилого и старческого возраста // Клін. хірургія. 2000. -№ 8. С. 20-22.
81. Коркушко О.В., Коваленко Л.И. Особенности патогенеза и морфофункциональных проявлений язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у лиц пожилого и старческого возраста // Сучасна гастроентерологія. 2001. - № 3. С. 10-13.
82. Кочетков С.Г., Крючков Н.Н., Углова М.В., Еркина В.М. Новые подходы к изучению патологии желудка у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Казан. мед. журнал. - 1996.- Т. 77, № 2 .- С. 112-114.
83. Крючкова О.Н., Кляритская И.Л., Шахбазиди Г., Ицкова Е.А. Метаболический синдром. Можно ли изменить прогноз? // Крымский терапевтический журнал. 2002. - № 1. С. 10-13.
84. Курилович С.А., Коненков В.И., Шлыкова Л.Г., Прокофьев В.Ф. Иммуногенетические аспекты язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у инфицированных НР европеоидов Западной Сибири // Тер. архив. - 2001. - № 2. - С. 13-17.
85. Кухтевич А.В., Болотова О.В., Зилов В.Г. Течение язвенной болезни в зависимости от конституциональных особенностей больных // Клин. медицина. 2001. Т. 79, № 5. С. 41-44.
86. Логинов А.С., Гудкова Р.Б., Потапова В.Б. Цитотоксический эффект лимфоцитов в слизистой оболочке желудка // Иммунология. 1992. № 2. С. 11-14.
87. Ломакин М.С., Арцимович Н.Г. Интерлейкины как биологически активные полифункциональные молекулы // Успехи современной биологии и медицины. 1991. № 1. С. 34-47.
88. Ломоносов А.В. Особенности течения бронхиальной астмы, сочетанной с патологией органов пищеварения: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Саратов, 1998.- 18 с.
89. Лукаш Н.В., Полищук Т.Ф., Лудан В.В. Субпопуляционный состав лимфоцитов у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и иммунокоригирующая активность тималина и даларгина // Лік. справа. 1998. - № 3. С. 56-58.
90. Лукьянчук В.Д., Савченкова Л.В. Влияние кверцетина на метаболические процессы при сочетанном воздействии на организм гипоксической гипоксии и гипертермии // Эксперим. и клин. фармакология. 1993. № 1. С. 44-47.
91. Майкова Т.В. Иммунные критерии адаптации при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в сочетании с хроническим холециститом и панкреатитом // Сучасна гастроентерол. - 2004 .-№ 3 (17).-С. 39-43.
92. Максимова Е.В., Кляритская И.Л., Цапяк Т.А. Современный взгляд на проблему неалкогольной жировой болезни печени // Крымский терапевтический журнал. 2006. - № 1. С. 49-57.
93. Малов Ю.С., Дударенко С.В., Оникиенко С.Б. Язвенная болезнь. М.: Медицина, 1994. 206 с.
94. Малов Ю.С., Куликов А.Н., Ивашкина Т.Г. Взаимосвязь кислотно-основного состояния организма с желудочной секрецией гидрокарбонатных ионов у больных язвенной болезнью // Тер. архив. - 2001. - № 2. - С. 6-10.
95. Малов Ю.С. Некоторые аспекты этиологии и патогенеза язвенной болезни // Клин. медицина. - 1993. - № 1. - С. 55-61.
96. Маркив И.М. Клинико-иммунологическое обследование при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с длительным течением: Автореф. дис. канд. мед. наук. Киев, 1991. 23 с.
97. Матущак О.М. Клініко-імунологічні особливості виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Практ. медицина. 1999. - № 3-4. С. 67-69.
98. Машковский М.Д. Лекарственные средства // Москва: Новая волна, 1996. Часть II. С. 30-31.
99. Медуницын Н.В. Цитокины и аллергия, опосредованная IgE // Иммунология. - 1993. - № 5.- С. 11-13.
100. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова и др. // Лабор. дело. 1988. - № 1. С. 16-19.
101. Миронычев Г.Н., Логинов А.Ф., Калинин А.В. Психосоматические аспекты язвенной болезни // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 1996. - Т. 6, № 3. - С. 39-40.
102. Мойбенко А.А., Колчин Ю.Н. Защитное действие биофлавоноидов при окклюзии и реперфузии коронарной артерии у собак // Физиология и патофизиология сердца и коронарного кровообращения. К. 1992. С. 110-111.
103. Мороз Г.З. Дробинська О.В. Перекисне окислення ліпідів та антиоксидантна ферментна система слизової оболонки шлунку у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами теріторіях // Укр. мед. часопис. 1998. - № 1. С. 113-116.
104. Мчедлишвили Г.И. Концепция структурирования кровотока в микрососудах // Физиол. журн. 1995. - Т. 31. - № 1. С. 48-52.
105. Неверова М.В. Факторы местной и общей иммунной защиты у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки: Автореф. дис. д-ра мед. наук.- М., 1993.- 45 с.
106. Нейко В.Є., Дзвонковська В.В., Дзвонковський Т.М. Особливості комплексної діагностики виразкової хвороби дванадцятипалої кишки поєднаної з хронічним панкреатитом // Гастроентерологія. Міжвідомчий зб. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 31. С. 228-233.
107. Николаев С.М. Экспериментальная фармакотерапия антиоксидантами поврежденной печени // Фармакология и токсикология. 1983. - № 1. С. 79-81.
108. Ногаллер А.М. Аллергический синдром при хронических заболеваниях органов пищеварения // Клин. медицина. 2001.- № 11.- С. 65-71.
109. О применении конъюнктивальной биомикроскопии как метода изучения микрогемоциркуляции в клинике / В.В. Троцюк, В.С. Волков, А.Е. Цикулин и др. // Клин. медицина. 1982. -№ 7. С. 14-19.
110. Оборин А.Н. Лейкотриены и шок // Клин. хирургия. 1991. № 4. С. 60-64.
111. Опарин А.А. Влияние норадреналина на процессы перекисного окисления липидов и состояние защитного слизистого барьера у больных язвенной болезнью, ассоциированной с Helicobacter pylori // Проблеми медичної науки та освіти. 2002. - № 4. С. 73-74.
112. Опарин А.Г., Васильев А.А. Перекисное окисление липидов и защитный слизистый барьер при язвенной болезни // Клин. медицина. - 1990. - Т. 68, № 10. - С. 80-87.
113.