Каталог / МЕДИЧНІ НАУКИ / внутрішні хвороби
- Назва:
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІЗ СУПУТНІМ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ
- Альтернативное название:
- ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ гипертонической болезнью с сопутствующим синдромом раздраженного кишечника
- ВНЗ:
- ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- Короткий опис:
- ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
САБКОВСЬКА
ХРИСТИНА ОЛЕКСІЇВНА
на правах рукопису
УДК 616.24-002.54/57-085.2/3
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІЗ СУПУТНІМ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ
14.01.02 - внутрішні хвороби
Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Іванова Л.М.
Луганськ - 2008
ЗМІСТ
Список умовних скорочень
4
ВСТУП
7
РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБ З СУПУТНІМ СПК ТА ЗАСОБИ
ЇЇ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ (огляд літератури)
13
1.1.Роль факторів ризику в прогресуванні гіпертонічної хвороби ..
1.2. Значення дисфункції ендотелію в розвитку сполученої патології
1.3. Сучасне уявлення про синдром подразненого кишечнику ...
1.4. Лікування ендотеліальної дисфункції у хворих із сполученою патологією внутрішніх органів
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ..
2.1. Матеріали дослідження .
2.2. Методи дослідження .
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ГЛУТАРГІНУ ТА ЛІВЕНЦІАЛЕ - ФОРТЕ НА КЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ .
3.1. Клінічні прояви у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК з закрепами ...
3.2. Показники ДМАТ та структурно-функціонального стану міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК з закрепами .
3.3. Ефективність комбінації глутаргіну та лівенціале форте в лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК ...
РОЗДІЛ 4. ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ЛІКУВАННЯ
4.1. Рівень ЕТ-1 при гіпертонічній хворобі та супутнім СПК з закрепами ...
4.2. Порушення продукції оксиду азоту в хворих із сполученою патологією .
4.3. Вплив глутаргіну та лівенціале-форте на стан ендотеліальної дисфункції у хворих із коморбідною патологією ..
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ГЛУТАРГІНУ ТА ЛІВЕНЦІАЛЕ - ФОРТЕ НА ДИНАМІКУ ПРО-/АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ
5.1. Показники ПОЛ та стан АОЗ у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК з закрепами до проведення лікування
5.2. Ефективність комбінації глутаргіну та лівенціале- форте в обстежених хворих ..
РОЗДІЛ 6. ДИНАМІКА ЦИТОКІНІВ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ ПІД ВПЛИВОМ ГЛУТАРГІНУ ТА ЛІВЕНЦІАЛЕ ФОРТЕ .
6.1. Порушення цитокінового профілю у хворих із сполученою патологією внутрішніх органів .
6.2. Ефективність глутаргіну та лівенціале - форте в хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК ...
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ .
ВИСНОВКИ ..
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Список умовних скорочень
АГ
- артеріальна гіпертензія
АЗСЛШ
- амплітуда руху задньої стінки шлуночка
АМШП
- амплітуда міжшлуночкової перетинки
АОЗ
- антиоксидантний захист
АПФ
- ангітензінперетворюючий фермент
АТ
- артеріальний тиск
ВГ
- відновлений глутатіон
ВРО
- вільнорадикальне оксилення
ГМК
- гладенька мускулатура
ГСХ
- гіперхолестеренемія
ГТГ
- гіпергліцерідемія
ГХ
- гіпертонічна хвороба
ДАТ
- діастолічний артеріальний тиск
ДК
- дієнові кон`югати
ІФА
- імуноферментний аналіз
ЗХ
- загальний холестерин
ІХС
- ішемічна хвороба серця
КДД
- кінцево-діастолічний діаметр
КДО
- кінцево-діастолічний об’єм
КТ
- каталаза
ЛП
- ліпопротеїди
ЛПВЩ
- ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ
- ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ
- ліпопротеїди низької щільності
МДА
- малоновий діальдегід
ММЛШ
- маса міокарду лівого шлуночка
ОГ
- окислений глутатіон
ПВ ДПК
- пептична виразка дванадцятипалої кишки
ПОЛ
- перекисне окислення ліпідів
САТ
- систолічний артеріальний тиск
СО
- слизова оболонка
СОД
- супероксиддисмутаза
СПК
- синдром подразненого кишечнику
ТЗСЛШ
- товщина задньої стінки лівого шлуночка
ТМЖП
- товщина міжшлуночкової перетинки
ТГ
- тригліцериди
Ф
- інтегральний індекс
ФВ
- фракція викиду
ХС
- холестерин
ЦІК
- циркулюючі імунні комплекси
ЦК
- цитокін
ЕДФ
- ендотеліальна дисфункція
ЕЗВД
- ендлтелійзалежна вазодилатація
ЕКГ
- електрокардіографія
ЕТ
- ендотелін
ЕхоКГ
- ехокардіографія
ЧСС
- частота серцевих скорочень
FGF
- фактор росту фібробластів
IL
- інтерлейкін
iNO
індуцибельна синтаза оксиду азоту
eNO
- ендотелійний оксид азоту
NO
- оксид азоту
NOS
- синтетаза оксиду азоту
CD
- кластер диференціації рецепторів клітин
CD4+
- хелпери/індуктори
CD8+
-супресори/кілери
CD4/CD8
- імунорегуляторний індекс
Th
- Т-хелпери
Vcf
- швидкість циркулярного скорочення волокон міокарду
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) являється одним із найбільш розповсюджених захворювань серцево-судинної системи (Дзяк Г.В., Грінченко Т.М., 2000). За результатами епідеміологічних досліджень, що проведені в Україні, встановлено, що на артеріальну гіпертензію (АГ) страждає майже 40% дорослого населення, тобто більш 5 млн. осіб (Коваленко В.М. та співавт., 2004; Амосова Е.Н., 2007). Економічні збитки внаслідок тимчасової непрацездатності, інвалідізації та передчасної смерті від АГ та її ускладнень складають понад 2 млрд. гривень на рік (Москаленко В.Ф., 2004). При цьому відмічається нерідке сполучення ГХ з іншими хронічними хворобами, в тому числі з ураженнями органів травлення (Яковлев А.А., 2002; Levine J.J. et al., 2001). В останній час, зокрема, зростає частота поєднання ГХ та синдрому подразненого кишечнику (СПК) (Артюнов Г.А., 2004; Іванова Л.М., 2006).
СПК має значну розповсюдженість в популяції населення (30-40%), а його медико-соціальне значення пов'язане з розвитком цього патологічного процесу в осіб молодого, найбільш працездатного віку та значними затратами на його діагностику і лікування (Передерий В.Г., Ткач С.М., 2004; Бабак О.Я.,2006; Фадєєнко Г.Д., 2006, 2007; Харченко Н.В., 2006). Патогенез СПК вивчений ще недостатньо; це захворювання в теперішній час розглядається переважно як одна з форм психосоматичної патології (Дегтярева И.И., 2000; Белоусова Е.А., 2001; Drossman D.A., 2004). При цьому основними патогенетичними чинниками СПК вважають порушення моторики товстої кишки, підвищення чутливості ентерорецепторів кишки, спинного та міжу-точного мозку, підкоркових центрів та кори головного мозку з наступними вісцеральними розладами (Бабак О.Я., 2001; Фадєєнко Г.Д. 2006; Velio P., Bassotti G., 2006).
Спільним для АГ та СПК є не тільки їх значна розповсюдженість, але і психоемоціональні прояви, метаболічні порушення, особливо ендотеліальна дисфункція (ЕДФ), підвищення рівня у крові хворих активних форм кисню (Ивашкин В.Т., Нечаев В.М., 2000; Черненко В.В., 2002; Бабак О.Я., Фадєєнко Г.Д., 2007; Boisson J., Coudert Ph. et al., 2007). Вважають, що ЕДФ викликає своєрідний дисбаланс між вазоконстрикторними та вазодилататорними системами (Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., 2004; Nakamura et al., 2000; Helmen K.S., West S.D. et al., 2002). Ендотеліальні клітини здатні продукувати медіатори як вазодилатації (оксид азоту, простациклін), так і вазоконстрикції (ендотелій, тромбоксан А2) (Н.М. Горобець, В.К. Сєрова, 2005; bind L. et al., 2000). Виразність ЕДФ обумовлює рівень AT і спостерігається практично при всіх захворюваннях серцево-судинної системи (Celermajer D.S. et al., 2002). Існують переконливі докази участі ЕДФ в генезі багатьох внутрішніх захворювань (Візир В.А., Березін А.Є.,2000; Negrusz-Kawechka, 2001; Laplante V. et al., 2003; Бабак О.Я., Шапошникова Ю.Н., Немцова В.Д., 2004; Амосова Е.Н., 2006).
Оксид азоту (NO) являється найпотужнішим із відомих ендогенних вазо-дилататорів (Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., 2004;. Ludmer P.L. et al., 2006). В нормі він відіграє важливу роль в регуляції скоротливої активності міокарду, судинного тонусу, згортання крові та клітинної проліферацї (Ludmer P.L. et al., 2006). Встановлено, що недостатня продукція або прискорений розпад NO мають суттєве значення не лише в підвищенні AT, але і в розвитку тяжких ускладнень АГ - мозкового інсульту, інфаркту міокарда (Коваленко В.М. та співавт., 2001; Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., 2004; Helmen K.S., West S.D. et al., 2002). NO є регулятором ліпопероксідації, оскільки він може як активувати ланцюгові вільнорадікальні реакції, так і пригнічувати їх (Boeckxstaens G.E., Pelckmans P.А., 2007). При ГХ рівень вільнорадікальних процесів в судинній стінці підвищений, що знижує біодостіупність NO (Nystrom T.et al., 2005). В той же час роль ЕДФ у патології травної системи вивчена менш детально. Так, в доступній нам літературі не знайдено даних про можливу роль NO у патогенезі СПК.
До сьогодні також залишається недостатньо відома роль імунної системи в патогенезі АГ та СПК, хоча є роботи, які свідчать про її конкретне значення як при АГ (Шаврин А.П., Головской Б.В., 2006), так і при СПК (Lip G.Y., Blann A.D., 2000). Зокрема, привертає увагу питання про патогенетичне значення дисбалансу цитокінів при даній патології. Однак, незважаючи на проведені дослідження, питання щодо впливу цітокінів (ЦК) на перебіг ГХ в сполученні з СПК залишаються не вивченими.
Сучасні підходи до лікування коморбідної патології значно розширюють показання до комбінованої терапії (Іванова Л.М., 2007; Фролов В.М., 2005, 2007; Терьошин В.О., 2007). При розробці раціональних підходів до опти-мізації лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК нашу увагу привернула можливість використання при даній поєднаній патології комбінації глутаргіну та лівенціале-форте. Глутаргін має широкий спектр фармакологічної дії, проявляючи антиоксидантні, мембраностабілізуючі, гепа-тозахистні, детоксикуючі, імуномодулюючі, протизапальні, жовчогонні, репаративні властивості, а L-аргінін в складі глутаргіну є донатором NO (Бабак О.Я., Фадєєнко Г.Д., 2003,2005; Фролов В.М., 2003; Решетілов Ю.І., 2004; Vallanse P., 2004; Мавров И.И., 2005; Харченко Н.В., 2005). Лівенціале-форте - це гепатозахисний препарат, який знижує активність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та нормалізує стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) організму, зменшує ризик виникнення атеросклерозу. Цей препарат широко використовується в лікуванні хворих на хронічну патологію печінки різного генезу (Бабак О.Я. та співавт., 2006; Фадєєнко Г.Д., 2007; Філіпов Ю.Ю. та співавт., 2007; Терьошин В.О., 2007). В той же час не вивчений його вплив на рівень інтерлейкінів, а також не проаналізовано доцільність застосування комбінації з глутаргіном, в тому числі у хворих з розглядаємою коморбідною патологією.
Враховуючи вшцевикладене, можна вважати актуальним є вивчення особливостей патогенезу ГХ в сполучені з СПК та аналіз ефективності застосування комбінації глутаргіну і лівенціале-форте для оптимізації лікування хворих з даною сполученою патологією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт (НДР) Луганського державного медичного університету та є фрагментом НДР кафедри пропедевтики внутрішньої медицини "Клініко-патогенетичні механізми у хворих на гіпертонічну хворобу в сполученні з дисбіозом кишечнику та їх корекція" (№ держреєстрації 0106U010960).
Мета дослідження - виявлення клініко-патогенетичних особливостей хворих на гіпертонічну хворобу в сполученні з синдромом подразненого кишечнику та розробка патогенетично обгрунтованого способу лікування осіб з даною поєднаною патологією.
Завдання дослідження:
1. Дослідити особливості клінічної симптоматики у хворих на ГХ в сполученні з СПК.
2. Вивчити функціональний стан ендотелію судин та визначити роль N0 в формуванні ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ у сполученні з СПК.
3. Оцінити динаміку показників пер оксидації ліпідів та активності ферментів системи АОЗ у хворих з даною сполученою патологією.
4. Встановити характер та вираженість змін з боку рівня прозапальних (IL-lβ, IL-6) та протизапального (IL-4) ЦК у крові хворих на ГХ в сполученні з СПК.
5. Проаналізувати ефективність впливу комбінації глутаргіну та лівенціале-форте на метаболічні (ПОЛ-АОЗ) та деякі імунні показники (рівень ЦК) в комплексній терапії хворих на ГХ в сполученні з СПК.
Об'єкт дослідження: клініко-патогенетичні особливості та оптимізація лікування хворих з ГХ в сполученні з СПК.
Предмет дослідження: клінічні прояви сполученої хвороби (ГХ та СПК), зміни показників ПОЛ та активності ферментів системи АОЗ, вмісту в крові прозапальних (IL-1β, IL-6) та протизапального (IL-4) ЦК, патогенетичне обгрунтування лікування хворих на ГХ в сполучені з СПК та аналіз його ефективності.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що у осіб, які страждають на ГХ в сполученні з СПК, мають місце деякі особливості клінічного перебігу хвороби, які патогенетично пов'язані з активацією процесів ПОЛ на фоні пригничення активності системи ферментів системи АОЗ. Вперше встановлено, що формування імунних порушень у хворих на ГХ в сполученні з СПК, відбувалось за рахунок дисбалансу про- та протизапальних ЦК крові. Вивчений спільний механізм розвитку ГХ та СПК порушення синтезу NО з розвитком ЕДФ. Підтверджено, що при сполученні ГХ та СПК погіршується ендотеліальна функція, що сприяє змінам кардіогемодинаміки та формуванню гіпертензивного серця. Вперше визначений позитивний вплив комбінації глутаргіну та лівенціале-форте на показники метаболічного та імунного гомеостаза у хворих з ГХ, сполученою з СПК. Виділені показники метаболічних, імунних, ендотеліальних порушень можуть бути використані як інформативні критерії ефективності лікування хворих з сполученою патологією, що розглядається.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведеного дослідження розроблені раціональні підходи до оптимізації лікування хворих на ГХ в сполучені з СПК. Доведена можливість використання визначення рівня ЕТ-1 та метаболітів NО в плазмі крові для оцінки прогнозу захворювання. Встановлення взаємозв'язку біохімічних критеріїв ЕДФ і параметрів добового профілю AT дозволяє вирішувати питання корекції ЕДФ в обстежених хворих. Ефективність використання в практиці лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК комбінації глутаргіну та лівенціале-форте підтверджено впровадженням в практику "Способу лікування гіпертонічної хвороби, сполученої з синдромом подразненого кишечнику" (Патент України на корисну модель № 35648).
Основні результати проведених досліджень впроваджено в діяльність лікарні № 2 м. Луганська, лікарні УМВС Луганської області, Луганського обласного кардіологічного диспансеру, Івано-Франківського обласного кардіологічного диспансеру, Донецького обласного клінічного територіального медичного об`єднання, клінічного відділу Медичного інституту Української асоціації Народної Медицини до педагогічного процесу Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, Луганського та Івано-Франківського державних медичних університетів МОЗ України, Медичного інституту Української асоціації народної медицини МОН України.
Особистий внесок дис
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення та отримано подальший розвиток розв`язування конкретного наукового завдання в галузі внутрішніх хвороб визначення особливостей клінічного перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) в сполученні з синдромом подразненого кишечнику (СПК) та оптимізація лікування цієї коморбідної патології з використанням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте.
1. Клінічна картина у хворих на ГХ в сполученні зі СПК характерризувалась наявністю вегетосудинних проявів (шум і дзвін у вухах - у 81,4% випадків, головний біль у 93,6%, запаморочення у 57,9% пацієнтів). Домінували симптоми кардіальної патології (задишка при фізичному навантажені у 32,1%, болі в ділянці серця у 81,25% хворих), які поєднувалися з клінічною симптоматика травної системи (абдомінальний синдром, особливо за ходом кишечника у 93,5% хворих, порушення апетиту у 89,1% випадків, відрижка у 76,9%, метеоризм та закрепи 96,4%).
2. При біохімічному обстеженні у хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами виявлено ендотеліальну дисфункцію, яка характеризувалась вірогідним збільшенням вмісту ендотеліну-1 в крові в середньому в 1,4 рази до 8,35±0,39 пг/мл (при нормі 5,96±0,34 пг/мл; р<0,05), а також дефіцитом стабільних метаболітів оксиду азоту зниженням сумарного до 5,3±2,1мкмоль/л (при нормі 25,6±1,8 мкмоль/л; р>0,05). Ступінь зменшення рівня нітритів і нітратів у крові хворих на коморбідну патологію в порівнянні з практично здоровими особами була найбільшою та складала відповідно 1,53 та 1,81 рази.
3. У хворих на ГХ в сполученні з СПК відмічалися суттєві порушення співвідношення ПОЛ - система АОЗ: підвищення вмісту МДА до 7,28±0,45 мкмоль/л, тобто вдвічі (р<0,01) і ДК - до 8,63±0,36 мкмоль/л, тобто в 1,4 рази (р<0,01), на тлі зниження СОД до 19,4±1,2 МО/мгHb та різноспрямованих змін активності КТ (збільшена - в 21,4%, знижена - в 59,3%, в межах норми - в 19,3% випадків). Про недостатність системи АОЗ свідчило зниження інтегрального показника Ф в середньому в 3,35 разів до 838±11 та зменшення концентрації ВГ (до 0,64±0,07 ммоль/л) з одночасним суттєвим підвищенням рівня ОГ у крові (в 2,2 рази, р<0,01).
4. При ГХ в сполученні з СПК із закрепами спостерігався дисбаланс вмісту про- та протизапальних ЦК у крові хворих, що характеризувалося підвищенням концентрації ЦК з прозапальною дією (IL-1β - в 1,8 рази та IL-6 - в 2,5 рази) стосовно норми (р<0,01), а також помірним зростанням рівня протизапального ЦК - IL-4 у крові (в 1,2 рази, р<0,05). Ці зміни підтверджують наявність хронічного запалення у пацієнтів з ГХ в сполученні з СПК із закрепами.
5. Після завершення лікування з додатковим включенням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте хворим на ГХ в сполученні з СПК із закрепами поліпшувало клінічний стан хворих, в тому числі сприяло зменшенню кількості приступів головного болю у хворих основної групи з 4,8±1,3 нападів до 0,8±0,1 нападів (Р<0,05), приступів кардіалгії з 4,1±0,9 приступів до 1,3±0,2 приступів (р<0,05), кількості вимірювань АТ з результатом вище за норму з 7,6±2,1 вимірювань до 1,4±0,3 вимірювань (р<0,05), нападів больового абдомінального синдрому з 5,1±0,9 нападів до 1,1±0,4 нападів (р<0,05).
6. Застосування комбінації глутаргіну та лівенціале-форте у комплексі лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами сприяло зниженню вмісту в крові метаболітів ПОЛ, а саме МДА та ДК, на тлі підвищення активності ферментів системи АОЗ (КТ і СОД) та вмісту у крові ВГ з нормалізацією значень інтегрального коефіцієнта Ф, що свідчить про посилення антиоксидантних спроможностей крові та ліквідацію дисбалансу між рівнем ліпопероксидації та функціональним станом системи АОЗ.
7. Проведена терапія з включенням глутаргіну та лівенціале-форте сприяла зниженню вмісту в крові прозапальних ЦК: IL-1β в середньому в 2,1 разів та IL-6 в 1,6 разів (р<0,01) та нормалізації рівня протизапального ЦК - IL-4 у крові. Включення цих препаратів до комплексу лікування обумовлювало також нормалізацію вмісту ЕТ-1 у крові, який у хворих основної групи знижувався в середньому в 1,37 рази, досягаючи верхньої межі норми, в той час, як у хворих групи зіставлення залишався в 1,24 рази вищим за норму (р<0,05) та сприяло підвищенню продукції NO, що свідчило про ендотелійпротективний ефект цього комплексу препаратів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Хворим на ГХ в сполученні з СПК рекомендується включення до лікувального комплексу глутаргіну по 0,75 г (3 табл.) тричі на добу впродовж 2-х тиж нів з подальшим зменшенням дози до 0,5 г (2 табл.) тричі на добу впродовж 2 тижнів, а потім по 0,25 г (1 табл.) тричі на добу впродовж І місяця та по 1 табл. 2 рази на добу впродовж 1 місяця та лівенціале-форте по 2 капсули тричі на добу ще впродовж 1 місяця.
2. Прогностично позитивними ознаками щодо ефективності застосування наведеного комплексу у хворих на ГХ в сполученні з СПК є зменшення приступів кардіалгії втричі, больового абдомінального синдрому в 4,6 разів. Призначення глутаргіну, як донатора оксиду азоту, у цього контингенту хворих сприяє зникнення проявів ендотеліальної дисфункції (підвищення вмісту стабільних метаболітів NО в 1,4 рази).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Антагонисты кальция третьего поколения. В фокусе лацидипин / Б.А. Сидоренко, Т.М. Стеценко, Д.В.Преображенский и др. // Кардиология. 2002.- №12. С.81-90
2. Арабидзе Г.Г. Артериальная гипертония: справоч. рук-во для врачей / Г.Г. Арабидзе, Ю.Б. Белоусов, Ю.А. Карпов. М.: Ремедиум, 1999. 140 с.
3. Ардатская М. Д. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечения / М. Д. Ардатская, А.В. Дубинин, О.Н. Минушкин // Терапевтический архив. - 2001. - № 2. - С. 67-72.
4. Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника: монография / Л.И. Аруин, Л.Л. Капуллер, В.А. Исаков. - М.: Триада; Х., 1998.-496с.
5. Ащеулова Т.В. Взаимосвязь иммунной активации и оксидативного стресса при прогрессировании артериальной гипертензии //Український терапевтичний журнал . - 2007 . - № 2 . - С.12-16.
6. Ащеулова Т.В. Дистанційні маркери апоптозу при артеріальній гіпертензії //Журнал АМН України. - 2007 . - Т.13,№ 2 . - С.319-325.
7. Бабак О.Я. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса / О.Я. Бабак, Ю.Н. Шапошникова, В.В.Немцова // Український терапевтичний журнал. 2004. - № 1. С. 14-21.
8. Базилюк О.В. Модулирование эндотелием реакций гладких мышц артерий на биологические амины / О.В. Базилюк, С.А. Берштейн // Физиологический журнал им. И.М. Сеченова. - 1989. Т. 75, №6. С. 819-823.
9. Базина И.Б. Распространенность артериальной гипертонии среди лиц молодого возраста и эффективность ее лечения эналаприлом // Кардиология. 2002.- №5. С.23-25.
10. Базілюк О.В. Нові механізми порушення ендотеліальної регуляції судинного тонусу при гіпертензії / О.В. Базілюк, А.В. Коцюруба // Фізіологічний журнал. 1998. Т. 44, № 3. С .95.
11. Белоусов Ю.Б. Сравнительная безопасность применения антагонистов кальция у больных артериальной гипертонией: проблема доказательств (лекция) / Ю.Б. Белоусов, М.В. Леонова // Терапевтический архив. - 2001.- №10. С.71-76
12. Белоусов Ю. В. Дисбиоз кишечника: современные аспекты пробиотической терапии // Мистецтво лікування. 2005. - № 3 (19). - С.11-13.
13. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Комплексная терапия синдрома раздраженного кишечника у детей / Ю.В. Белоусов, О.Ю. Белоусова // Здоров’я України. - 2006.- № 9 (1).-С.8-10.
14. Белоусова О.Ю. Кишечный дисбиоз при синдроме раздраженного кишечника у детей: причина или следствие // Здоровье женщины. - 2003. - № 4 (16). - С.142-144.
15. Бельмер С.В. Значение цитокинов в патогенезе воспалительных заболеваний толстой кишки у детей / С.В. Бельмер, А.С. Симбирцев, О.В. Головенко // Русский медицинский журнал. - 2003. - Т.11,№3. - С.67-73.
16. Биохимия и физиология семейства эндотелинов / С.А. Патарая, Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, В.П. Масенко // Кардиология. - 2000 - № 6. - С. 78 85.
17. Биоценоз - сберегающая терапия кишечных инфекций у детей/ А.А. Новокшонов, В.Ф. Учайкин, Н.В. Соколова и др.// РГМУ (Приложение к "РМЖ" "Болезни органов пищеварения").- 2004.- Т. 6,№ 1.- 25с.
18. Бондаренко В.М. Дисбактериозы кишечника у взрослых / В.М. Бондаренко, Н.М. Грачева, Т.В. Мацулевич. - М.,2003. - 67с.
19. Бондаренко В.М. Иммунорегуляция численности микрофлоры кишечника / В.М. Бондаренко, В.Г. Лихохед, А.А. Воробьев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 2004. - № 4. - С.90-93.
20. Бондаренко В.М. Метаболитные пробиотики: механизмы терапевтического эффекта при микроэкологических нарушениях // Consilium medicum.- 2004. - Т.6,№ 6. - С.12-15
21. Бондаренко В.М. Молекулярно-генетические и молекулярно-биологические исследования представителей родов Bifidobacterium и Lactobacillus // Вестник РАМН. - 2006. - №1. - С.18-24.
22. Борисенко А.П. Неинвазивная оценка внутрисердечной гемодинамики у больных гипертонической болезнью при гипертрофии левого желудочка / А.П. Борисенко, И.Е. Маныкин, Л.Н. Дороткина // Медицинская радиология. 1995.- №1. С.44-45.
23. Бритов А.Н. Новые рекомендации Объединенного национального комитета по предупреждению, диагностике и лечению артериальной гипертонии / А.Н. Бритов, М.М. Быстрова // Кардиология. 2003.- №11. С.93-97.
24. Бубнов Ю.И. Семейная артериальная гипертония / Ю.И. Бубнов, Г.Г. Арабидзе, А.А. Павлов // Кардиология. 1997. - № 1. С. 4-7.
25. Верткин А.Л. Дисбактериоз кишечника как побочный эффект антихеликобактерной терапии и новый способ его коррекции / А.Л. Верткин, В.Е Артамонов., И.Ф. Балагурия // Медицинская картотека МИРа. - 2000.- №10. - С.26-27.
26. Верткин А.Л. Синдром раздраженного кишечника и кишечный дисбактериоз. Синонимы ли это? / А.Л. Верткин, А.А. Машарова // Международный медицинский журнал. 2002. Т. 8, №1-2. С. 35-39.
27. Визир В.А. Персистенция дисфункции эндотелия и диастолической дисфункции левого желудочка у больных с артериальной гипертензией при лечении эналаприлом / В.А. Визир, А.Е. Березин // Український кардіологічний журнал. - 2003. - №3. - С.61-65.
28. Визир В.А. Роль эндотелиальной дисфункции в формировании и прогресировании артериальной гипертензии. Прогностическое значение и перспективы лечения / А.Л. Верткин, А.А. Машарова // Український медичний часопис: Актуальні питання клінічної практики. 2000. - № 4 (18). С. 2333.
29. Витковский Ю.А. Роль цитокинов в регуляции системы гемостаза: авторефер. дисс. на соискание научн. степени д-ра мед. наук / Ю.А. Витковский. - Чита, 1999. - 25с.
30. Влияние микробиоценоза толстой кишки на патогенетические механизмы развития заболеваний внутренних органов / И.И. Дегтярева, И.М. Скрипник, С.В. Скопиченко и др. // Медицина світу. - 2000.- Додаток: гастроентерологія. - С. 63-69.
31. Влияние полиморфизмов генов эндотелиальной NO-cнтазы и NADPH-оксидазы на развитие осложнений артериальной гипертензии /Т.Ю. Кузнецова, Д.В. Гаврилов, И.П. Дуданов и др. // Кардиология . - 2008 . - № 3 . - С.27-33.
32. Влияние рамиприла на суточный профиль артериального давления у больных мягкой и умеренной артериальной гипертонии / С.К. Кукушкин, А.В.Лебедев, Е.М. Маношкина, В.М. Шамарин // Терапевтичес-кий архив. 1998. - №9 . С.69-71.
33. Влияние энтеросорбента на микробиоценоз у больных с патологией органов пищеварения / И.В. Маев, А.Б. Петухов, Е.Г. Лебедева, Е.С.Вьючинова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2000.- №5 (приложение № 11).- С. 113.
34. Воеводин Д.А. Дисбактериоз и иммунопатологический процесс / Д.А. Воеводин, Г.Н. Розанова, М.А. Стенина // Иммунология. - 2003. -№ 2 .- С.103-107.
35. Воздействие фтора и его производных на окружающую среду и организм человека / О.И. Попов, Л.В. Подригало, Г.Н. Даниленко, Н.Г. Семко // Врачебная практика. - 2000. - № 1. - С. 87-89.
36. Волков В.С. Взаимосвязь циркадного ритма артериального давления и вторичных изменений сердца у больных гипертонической болезнью / В.С. Волков, Е.С. Мазур // Кардиология. 2000. - № 3. - С.27-30.
37. Гаврилова С.А. Влияние дозы и способа введения эндотелина-1 на среднее артериальное давление и частоту сердечных сокращений у бодрствующих крыс / С.А. Гаврилова, А.А. Гусева, Н.А. Медведева // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1997. - №11. С. 491-494.
38. Гарбузенко Д.В. Роль микрофлоры кишечника в развитии осложненной портальной гипертензии при циррозе печени // Клиническая медицина. - 2007. - № 8. - С.15-19
39. Гебеш В. В. Ефективність лактувіту в комплексному лікуванні хворих на дисбактеріоз // Мистецтво лікування. - 2005. - № 9 (25). - С.5-7.
40. Генетические аспекты гипертрофии миокарда при гипертрофической кардимиопатии и артериальной гипертонии /М.Д. Смирнова, Т.В. Фофанова, А.Ю. Постнов, Ф.Т. Агеев // Терапевтический архив . - 2008 . - № 1 . - С.77-84.
41. Генетические предикторы гипертрофии левого желудочка: играет ли роль полиморфизм генов ядерных рецепторов, активируемых пролифератором пероксисом? / Л. О. Минушкина, В. А. Бражник, Д. А. Затейщиков и др. // Кардиология. 2003. №12 С.71-75.
42. Герасимова Е.В. Изучение фекального микробиоценоза человека при экспериментальном моделировании запора / Е.В. Герасимова, Ю.В. Несвижский, А.А. Воробьев // Вестник РАМН. - 2006. - № 1.- С.15-18.
43. Гипертрофия левого желудочка при гипертонической болезни. Часть І. Критерии диагностики гипертрофии левого желудочка и ее распространенности / Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, М.Н. Аляхин и др. // Кардиология. 2003.- №10. - С.99-104.
44. Гипертрофия левого желудочка при гипертонической болезни. Часть ІІ. Прогностическое значение гипертрофии левого желудочка / Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, М.Н. Аляхин и др. // Кардиология. 2003.- №11. С.98-101.
45. Гипертрофия левого желудочка: популяционные и молекулярно генетическое исследование / Ю.П. Никитин, С.К. Самотина, М.М. Довгих и др. // Кардиология. - 1999. - №6. С.27-32.
46. Гипертрофия миокарда левого желудочка у больных с артериальной гипертензией: клинические особенности и прогностическое значение / Н.П. Филатова, Л.П Савина, Н.В. Малышева, В.И. Метелица // Кардиология. 1993. - №6. С. 34-38.
47. Гіріна О.М. Ендотеліальна дісфункція як провідний чинник формування, розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії // Сімейна медицина . - 2006 . - №4 . - С.73-74.
48. Глезер М.Г. Комбинированная терапия как первый шаг при лечении артериальной гипертонии // Терапевтический архив.- 2005.- №10.-С.93-96.
49. Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь. М., 1997. 400 с.
50. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - № 1 .- С.17-20.
51. Гомазков О.А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты // Кардиология. 2001. - № 2. С. 50-58.
52. Горбунов В.М. 24-часовое автоматическое мониторирование артериального давления // Кардиология. 1997. - № 6. С. 96-104.
53. Григоричева Е.А. Функциональное состояние левого желудочка у больных эссенциальной гипертонией с различными типами гипертрофии левого желудочка в покое и при ручной изометрической нагрузке / Е.А. Григоричева, А.С. Празднов // Кардиология. 1999.- №7. С.17-20.
54. Григорьева Г.И. Функциональный запор и синдром раздраженного кишечника (дифференциальная диагностика и лечение) // Врач. - 2006. - № 7 .- С.3-6.
55. Гриднев А.Е. Динамика микробиоценоза кишечника у больных с неосложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Нelicobacter pylori, до и после антихеликобактерной терапии // Український терапевтичний журнал. 2001. Т. 3, №3. С. 60-63.
56. Дегтярева И.И. Клиническая гастроентерологія: монография. М.: Медицинское информационное агентство (МИА). - 2004. - 616с.
57. Дегтярева И.И. Синдром раздраженного кишечника // Международный медицинский журнал (Украина). - 2003. - Т.9, №2. - С. 22-29.
58. Децик О.Б. Визначальні фактори регресу гіпертрофії лівого шлуночка у хворих із артеріальною гіпертензією // Сімейна медицина. - 2008. - № 2. - С.70-73.
59. Диастолическое наполнение левого желудочка в зависимости от его гипертрофии у больных гипертонической болезнью сердца / Г.В. Яновский, Л.А. Стаднюк, Ж.М. Высоцкая и др. // Кардиология. 1992. - №3. С. 17-19.
60. Динамика гипертензивного синдрома и гемодинамических показателей у возрастных пациентов с эссенциальной гипертензией под влиянием комбинированной терапии //Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2007. - Т.2, № 1. - С.58-61.
61. Дисбактериоз тонкой и толстой кишки и его патогенетическое лечение: (методическое пособие) / Т.Д Звягинцева. , И.И. Шаргород, Л.А. Мирзоева и др.- Харьков, 2000. - 22 с.
62. Дорошенко Е.О. Еще раз о дисбактериозе // Поликлиника. - 2003. - № 4. - С.39-40.
63. Єна Л.М.Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця / Л.М. Єна, В.Є. Кондратюк // Український кардіологічний журнал. 2004.- №3. С.117-122.
64. Жаров Е.А. Эндотелин. Физиологическая активность. Роль в сердечно-сосудистой патологии / Е.А. Жаров, О. Н. Горбачова, Е.Л. Насонов // Терапевтический архив. 1990. Т.62, №8. С. 140-145.
65. Загородний М.І. Вплив кверцетину на проникливість мембран еритроцитів у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією // Ліки. - 2007. - № 3/4. - С.80-83.
66. Зарубина Е.Г. Роль эндотелиальной дисфункции в патогенезе сердечно-легочных заболеваний / Е.Г. Зарубина, Е.А. Мишина, М.А Осадчук // Клиническая медицина. 2006.- №5.- С.31-34.
67. Звягинцева Т.Д. Дисбактериоз тонкой кишки: синдром чрезвычайного бактериального роста // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000.- № 1.-С. 40-41.
68. Звягинцева Т.Д. Синдром раздраженного кишечника: принципы диагностики и терапии // Здоров’я України. - 2007. -№ 7(1). - С.10-16.
69. Зв‘язок артеріального тиску (за результатами його добового моніторування) з показниками гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / О.Г. Купчинська, Є.П. Свіщенко, Л.А. Міщенко та ін.. // Український кардіологічний журнал. 2002. - №4. С. 45-48.
70. Зебеко В.И. Дисфункция эндотелия при гиперхолестеринемии и атеросклерозе / В.И. Зебеко, Ю.Я. Родионов // Медицинские новости. 1997. - № 11. С. 12-17.
71. Иванова Л.Н. Патология пищеварительной системы в условиях экологического прессинга. - Луганск. - Изд-во ЛГМУ, 2000. - 170 с.
72. Ивашкин В.Т. Современные принципы антигипертензивной терапии / В.Т. Ивашкин, Е.Н. Кузнецов // Терапевтический архив. 2001.- №1. С.59-62.
73. Интерлейкины при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / Г.Н. Соколова, Т.М. Царегородцева, М.М. Зотина, Е.А. Дубцова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - №1. С.40- 42.
74. Іспір’ян М.Б. Гуморальний антиендотоксиновий імунітет у хворих на псоріаз із дисбактеріозом кишечнику // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 2. - С.15-17.
75. Казак С.С. Изучение эффективности препарата Лактофильтрум в комплексном лечении синдрома раздраженного кишечника у детей и подростков / С.С. Казак, И.Г. Прокопенко // Мистецтво лікування. - 2006.- №8 (35). - С.10-11.
76. Карпов Ю.А. Антагонисты кальция препараты первой линии в современной кардиологии / Ю.А., Карпов Г.Н Соболева // Терапевтический архив. 1997. - №1. С.74-78.
77. Карпов Ю.А. Лечение артериальной гипертонии: новые исследования новые подходы // Кардиология. 2003.- №3. С.87-90.
78. Катеринчук І.П. Кроки до нормального тиску (поради тим, у кого підвищений артеріальний тиск)/ І.П. Катеринчук, О.А. Ровда. - К., 2004. 28 с.
79. Кения М.В. Роль низкомолекулярных антиоксидантов при окислительном стресе / М.В. Кения, А.И. Лукаш, Е.П. Гуськов // Успехи современной биологии. 1993. Т.113, №4. С. 456-470.
80. Климов А.Н. Липиды, липопротеиды и атеросклероз/ А.Н. Климов, Н.Г. Никульчева. - СПБ: Питер Пресс, 1995. - 304 c.
81. Клинико - генетические аспекты гипотензивного ответа и обратного развития гипертрофии левого желудочка у больных артериальной гипертонией / В.С. Моисеев, Ю.В. Котовская, Ж.Д. Кобалова и др. // Терапевтический архив. 2002 - №10. С.30-57.
82. Клиническая гастроэнтерология / Г.А. Анохина, Н.Д. Опанасюк, Е.В. Родонежская, В.В Чернетко; под ред. Н.В. Харченко. - К.: Здоров’я, 2000.- 445с.
83. Клинические и психосоматические особенности течения гипертонической болезни в условиях хронического стресса /Ф.Ю. Копылов, А.П. Сыркин, М.Ю. Дробижев и др. //Клиническая медицина . - 2008 . - № 2 . - С.23-26.
84. Клиническое значение антител к сосудистому эндотелию / Пьер Юну, К.В. Саложкин, Е.Л. Насонов, В.А. Насонова // Клиническая медицина. 1995. - №5. С. 5-7.
85. Кляритская И.Л. Достаточны ли существующие показания для эрадикации хеликобактерной инфекции? / И.Л. Кляритская, В.В. Тищенко // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №1 (3). С.9-10.
86. Кляритская И.Л. Синдром раздраженной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №1 (11). С.45-48.
87. Кобалава Ж.Д. Рекомендации по артериальной гипертонии 2007 г: текст, контекст и размышления // Кардиология . - 2008 . - № 2 . - С.72-87.
88. Когнитивные расстройства у пациентов с артериальной гипертензией / Ю.А. Старыгина, В.А. Парфенов, И.Е. Чазов и др. //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 2008. - № 4. - С.19-23.
89. Конев Ю.В. Болезни кишечника. Дисбиозы и их коррекция // Consilium medicum. - 2005. - Т.7,№5. - С.12-16.
90. Коррекция микробиоценоза кишечника и иммунного статуса, больных рассеянным склерозом с помощью пробиотика бифидумбактерин форте |/ Н.Н. Спирин, В.А. Романов, Д.В. Киселев, И.О. Степанов // Материалы X Рос. нац. конгр. «Человек и лекарство», 7-11 апр. 2003: тезесы докладов. - М., 2003. - С.359.
91. Корригирующее влияние на микрофлору кишечника и некоторые показатели иммунитета у больных с энцефаломиелополирадикулоневритом»/ Д.В. Кисилев, Н.Н. Спирин, В.А. Романов, И.О. Степанов.. // Материалы научно-практической конференции «Нейроиммунология ». СПб, 2000. С.14-23.
92. Кузьминова Н.В. Функциональное состояние сосудистого эндотелия у больных гипертонической болезнью //Український терапевтичний журнал . - 2008 . - № 2 . - С.21-27.
93. Кузьмінова Н.В. Вплив антигіпертензивних препаратів на ендотеліальну дисфункцію у пацієнтів з гіпертонічною хворобою //Український медичний часопис: Актуальні питання клінічної практики. - 2008. - № 2/64. - С.66-74.
94. Кулішов С.К. Значення прозапальних факторів для ускладненого перебігу гіпертонічної хвороби //Український медичний часопис: Актуальні питання клінічної практики. - 2007. - № 4/60. - С.53-55.
95. Курбанов Р.Д., Елисеева М.Р., Турсунов Р.Р. и др. Гуморальные маркеры дисфункции эндотелия при эссенциальной гипертонии // Кардиология. 2003.- №7. С.61-64.
96. Логачева И.В. Влияние динамических физических нагрузок и Арифона ретард на показатели суточного мониторирования АД и функцию эндотелия у подростков с артериальной гипертонией //Клиническая фармакология и терапия. - 2007. - № 5. - С.28-32.
97. Лутай М.І. Захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу в Україні: поточні проблеми і перспективи / М.І. Лутай, А.П. Дорогий // Нова медицина. 2002. - №3. С. 18-21.
98. Лыкова Е.А. Синдром раздраженного кишечника / Е.А. Лыкова, Т.В. Мацулевич // Медицинский вестник. - №8 (279). - 2004. - С.12-17.
99. Маев И.В. Синдром раздраженного кишечника / И.В. Маев, С.В. Черемушкин, Е.Г.Лебедева // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2004. №5.- С.7075.
100. Малая Л.Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л.Т. Малая, А.Н. Корж, Л.Б. Балковая. Харьков: Форсинг, 2000. 432 с.
101. Маркеры повреждения эндотелия как возможный критерий эффективности лечения артериальной гипертензии // Клиническая лабораторная диагностика. - 2007. - № 2. - С.40-42.
102. Матова Е.А. Диастолическая функция левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью: взаимосвязь с суточным профилем и гуморальными факторами регуляции артериального давления / Е.А. Матова, Е.П. Свищенко // Український кардіологічний журнал.- 2003.- №1.- С.60-65.
103. Медведев И.Н. Вегетативная регуляция сердечно-сосудистой системы у здоровых лиц и больных артериальной гипертонией 1 степени //Российский кардиологический журнал . - 2008. - № 2. - С.18-23.
104. Медикоэкономическое обоснование терапии синдрома раздраженного кишечника / В.Ю. Ганчо, В.Б. Гриневич, Ю.П. Успенский и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2001. - №5.- С.5560.
105. Механізми дії оксиду азоту на серцево-судинну систему та патогенетичне лікування захворювань серцево-судинної системи / В.В. Фролькіс, В.В. Безруков, Л.Т. Мала и др. //Кровообіг та гемостаз. 2003. - № 2.-С.42 52.
106. Механизмы передачи сигнала оксидант-оксид азота в сосудистой ткани / М.С. Волин, К.А. Дэвидсон, П.М. Камински и др. // Биохимия. 1998. - №7. С. 958-965.
107. Механізми порушень системної гемодинаміки при артеріальній гіпертензії та сучасні підходи до її профілактики та
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн