МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ В УМОВАХ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

Короткий опис

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

На правах рукопису

АЛІЄВ Леонід Леонідович

УДК 616-092.9+616-001.36:614.876:616-08:615:59.082

МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ В УМОВАХ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

14.03.04 - патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Харченко Володимир Захарович
доктор медичних наук,
професор

Сімферополь - 2008

ЗМІСТ

стр.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .................

5

ВСТУП........................................................................................................ .......

6

РОЗДІЛ 1.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. СУЧАСНІ ДАНІ ПРО ПАТОГЕНЕЗ РЕПЕРФУЗІЙНИХ РОЗЛАДІВ І РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ..

14

1.1.

Гуморальні механізми в патогенезі реперфузійного синдрому...

14

1.2.

Патоморфологічні зміни в органах при розвитку реперфузійного синдрому...........................................................

21

1.3.

Гуморальні механізми в патогенезі впливу іонізуючого випромінювання...

25

1.4.

Патоморфологічні зміни в органах при впливі іонізуючого випромінювання...

32

1.5.

Особливості патогенезу комбінованих радіаційних уражень..

35

1.6.

Патогенетична корекція реперфузійних розладів і радіаційних уражень........

38

РОЗДІЛ 2.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.........................

43

2.1.

Модель реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання. Структура та обсяг досліджень ...

43

2.2.

Методи вивчення стану протеїназ-інгібіторної системи.

46

2.3.

Методи визначення показників вільнорадикального окислювання ліпідів і антиоксидантів

48

2.4.

Морфологічні методи досліджень ........

49

2.5.

Статистична обробка результатів

49

РОЗДІЛ 3.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ВПЛИВ КОРВІТИНУ І КОНТРИКАЛУ НА БІОХІМІЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ РОЗВИТКУ РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ В УМОВАХ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ........... ..

51

3.1.

Стан протеїназ-інгібиторной системи сироватки крові щурів з реперфузійним синдромом і комбінованим радіаційно-реперфузійным ураженням.

51

3.2.

Стан протеїназ-інгібіторної системи в супернатантах гомогенатів печінки щурів з реперфузійним синдромом і комбінованим радіаційно-реперфузійним ураженням..

56

3.3.

Стан протеїназ-інгібіторної системи в супернатантах гомогенатів нирок щурів з реперфузійним синдромом і комбінованим радіаційно-реперфузійним ураженням...

62

3.4.

Активність протеїназ в супернатантах гомогенатів слизової оболонки тонкого кишечнику щурів з реперфузійним синдромом і комбінованим радіаційно-реперфузійним ураженням

67

3.5

Стан окислювально-антиоксидантного гомеостазу при моделюванні реперфузійного синдрому і комбінованого радіаційно-реперфузійного ураження

69

3.6

Патоморфологічні зміни в органах щурів при моделюванні реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання.

76

3.7

Стан протеїназ-інгібіторної системи сироватки крові щурів з комбінованим радіаційно-реперфузійним ураженням на тлі застосування корвітину і його комбінації з контрикалом

84

3.8

Стан протеїназ-інгібиторної системи в супернатантах гомогенатів печінки щурів з комбінованим радіаційно-реперфузійним ураженням на тлі застосування корвітину і його комбінації з контрикалом

90

3.9

Стан протеїназ-інгібіторної системи в супернатантах гомогенатів нирок щурів з комбінованим радіаційно-реперфузійним ураженням на тлі застосування корвітину та його комбінації з контрикалом

96

3.10

Активність протеїназ у супернатантах гомогенатів слизової оболонки тонкого кишечнику щурів з комбінованим радіаційно-реперфузійоним ураженням на тлі застосування корвітину і його комбінації з контрикалом..

103

3.11

Стан окислювально-антиоксидантного гомеостазу при моделюванні комбінованого радіаційно-реперфузійного ураження на тлі застосування корвітину і його поєднання з контрикалом ..

106

3.12

Патоморфологічні зміни при моделюванні реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, на тлі поєднаного застосування корвітину і контрикалу

115

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..

121

ВИСНОВКИ..

147

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ...

150

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

151

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТА антитриптична активність
ЕПА еластазоподібна активність
ІВ іонізуюче випромінювання
КПА каталазоподібна активність
КРУ комбіновані радіаційні ураження
КСІ кислотостабільні інгібітори
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ППА пероксидазоподібна активність
РС реперфузійний синдром
СОД супероксиддисмутаза
ТБК-АП ТБК-активні продукти
ТПА трипсиноподібна активність
ЦП церулоплазмін
б1-ІП α1-інгібітор протеїназ

ВСТУП

Актуальність теми. Вивчення метаболічних механізмів розвитку комбінованих радіаційних уражень (КРУ) та розробка сучасних патогенетично обґрунтованих методів їх корекції є одним із найважливіших напрямків сучасної медицини екстремальних станів, що пов'язано з високою небезпекою техногенних катастроф на ядерних об'єктах [18, 22, 38]. Потерпілі в подібного роду катастрофах тривалий час перебувають під завалами, що надалі призводить до розвитку реперфузійного синдрому (РС) і шокових станів, які можуть ускладнюватися впливом іонізуючого випромінювання (ІВ) [124].
Відомо, що найважливіша роль у патогенезі реперфузійного синдрому належить системній активації протеолітичних ферментів у результаті підвищення проникності клітинних мембран, екзоцитозу лейкоцитів [36, 69]. При цьому підвищення протеолітичної активності в сироватці крові супроводжується пригніченням функції сироваткових і тканинних інгібіторів протеолізу [20]. Вивільнення, активація і надходження протеолітичних ферментів у системний кровоток призводить до порушення функції калікреїн-кінінової системи, згортання крові, системи комплементу [25, 55, 60]. Регуляторні плазмові системи впливають на активність тканинних базофілів, тромбоцитів, макрофагів, моноцитів, які здатні виділяти потужні медіатори запалення [164]. Крім того, розвиток реперфузійного синдрому супроводжується інтенсифікацією процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) [19, 35, 52, 95]. Це пов'язано з дією залишкового кисню в ішемізованих тканинах і прооксидантними ефектами медіаторів запалення, кількість яких після реперфузії ішемізованих тканин різко зростає [19].
Одним із найважливіших елементів патогенезу впливу на організм іонізуючого випромінювання є активація процесів перекисного окиснення ліпідів [32, 33, 138]. При цьому основним субстратом вільнорадикальних процесів є поліненасичені жирні кислоти і залишки фосфоліпідів біомембран [31, 121]. Цей процес супроводжується збільшенням кількості продуктів ПОЛ і виснаженням природних антиоксидантних резервів організму [19, 120, 138]. При цьому активація процесів пероксидації призводить до ушкодження клітинних мембран, у тому числі лізосомальних, з наступною активацією протеолітичних ферментів [1, 94, 141].
Протеолітичні ферменти, що беруть участь у порушенні динамічної рівноваги протеїназ-інгібіторної системи, дисбалансу системи вільнорадикального окиснення ліпідів та механізмів антиоксидантного захисту, створюють умови для порушення мікроциркуляції тканин [25].
У доступній літературі не знайдені відомості стосовно ролі процесів протеолізу і вільнорадикального окиснення при зазначених станах. Відсутні дані щодо ефективності експериментального застосування антиоксидантів та інгібіторів протеїназ для патогенетичної корекції комбінованих радіаційних уражень.
Для метаболічної корекції реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, необхідно блокувати процеси ПОЛ. Із цією метою планується експериментально оцінити ефективність корвітину інгібітору 6-ліпооксигенази, що володіє потужною антиоксидантною дією. Крім здатності інгібувати утворення супероксид-аніону і гідроксильних радикалів, корвітин сповільнює агрегацію тромбоцитів, володіє вазодилататорною, кардіо- і церебропротекторною дією [105, 108, 224].
Застосування інгібіторів протеїназ, зокрема, контрикалу, при розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання дозволяє блокувати альтерацію, викликану протеолітичними ферментами, а також коригувати порушення функцій гуморальних медіаторних систем [26, 107]. Контрикал широко використовується в терапії екстремальних станів. Отримані позитивні результати застосування контрикалу при шокових станах, гострих панкреатитах, ДВС-синдромі, респіраторному дистрес-синдромі [148, 168]. Однак, у цей час, у доступній літературі відсутні відомості щодо поєднаного застосування антиоксидантів та інгібіторів протеїназ для корекції комбінованих радіаційних уражень.
Таким чином, беручи до уваги особливості патогенезу реперфузійних розладів і гострої променевої патології, а також механізми терапевтичної дії корвітину і контрикалу, актуальним є експериментальне вивчення патогенетичної ефективності їх застосування при моделюванні реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана в рамках наукової тематики кафедри патологічної фізіології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського Розробка підходів для оцінки патогенетичної ролі тканинних протеїназ та їхніх інгібіторів при системних і локальних патологічних процесах” (номер державної реєстрації 0107U001255). Шифр теми 02/07. Дисертант є співвиконавцем даної теми, ним виконано фрагмент, який присвячено вивченню патогенетичної значущості неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів у сироватці крові та тканинах печінки, нирок, тонкого кишечнику при реперфузійному синдромі та комбінованому радіаційно-реперфузійному ураженні.
Мета дослідження: установити роль процесів протеолізу і перекисного окиснення ліпідів у патогенезі реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання та експериментально обґрунтувати нові шляхи патогенетичної корекції зазначених станів за допомогою поєднаного застосування інгібіторів протеїназ і антиоксидантів.
Завдання дослідження:
1. Провести комплексне дослідження динаміки змін активності трипсиноподібних і еластазоподібних протеїназ та їх інгібіторів (α1-інгібітору протеїназ і кислотостабільних інгібіторів) у сироватці крові щурів, установити їхнє патогенетичне значення у розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання.
2. Дослідити зміни вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ у сироватці крові і стану системи антиоксидантного захисту: вміст церулоплазміну в сироватці крові, активність внутрішньоклітинних антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, пероксидази) у гемолізаті щурів при розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання.
3. Визначити зміни активності трипсиноподібних і еластазоподібних протеїназ і їх інгібіторів (антитриптичної активності і кислотостабільних інгібіторів) у тканинах печінки, нирок і слизової оболонці тонкого кишечнику щурів, а також патоморфологічні зміни в тканинах органів при розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання та установити їх роль у патогенезі розвитку органопатології при зазначених станах.
4. Вивчити участь інгібіторів ферментів протеолізу та антиоксидантів у патогенезі та експериментально обґрунтувати патогенетичну корекцію метаболічних і патоморфологічних порушень при реперфузійному синдромі, обтяженому впливом іонізуючого випромінювання.
Об'єкт дослідження: експериментальні тварини з моделлю реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання.
Предмет дослідження: стан системи протеолізу, вільнорадикалього окиснення ліпідів у сироватці крові і органах щурів в умовах розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання.
Методи дослідження: патофізіологічні (моделювання реперфузійного синдрому і променевого ураження), біохімічні (спектрофотометричні методи визначення активності протеїназ та їх інгібіторів, вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів і активності антиоксидантів), морфологічні (світлова мікроскопія) і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше було запропоновано експериментальну модель реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання і проведено комплексне вивчення процесів протеолізу і перекисного окиснення ліпідів у крові і тканинах щурів, а також морфологічних змін у тканинах на моделі реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання.
Уперше на моделі реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, проведено комплексну оцінку змін у протеїназ-інгібіторній і окислювально-антиоксидантній системах крові. Установлено, що розвиток реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання супроводжується активацією неспецифічних протеїназ як на системному рівні у сироватці крові, так і регіонально в органах-мішенях.
Уперше встановлено, що морфологічні зміни в органах при розвитку реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, перебувають у прямій залежності від ступеня виразності дисбалансу протеїназ-інгібіторної та окислювально-антиоксидантної систем.
Уперше проведено комплексне експериментальне дослідження ефективності застосування антиоксидантного препарату корвітину та його комбінації з інгібітором протеїназ контрикалом при моделюванні реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання. Установлено, що застосування зазначених препаратів зменшує прояви біохімічних змін у крові, тканинах печінки, нирках і слизистій оболонці тонкого кишечнику, а також попереджає розвиток морфологічних змін в органах експериментальних тварин.
Розроблено принципово новий спосіб патогенетичної корекції реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання [145]. Доведено ефективність застосування корвітину для корекції метаболічних змін в організмі при реперфузійному синдромі, обтяженому впливом іонізуючого випромінювання, що підтверджується зниженням вмісту вторинних продуктів ПОЛ, а також підвищенням рівня природних антиоксидантів. Розроблено новий спосіб визначення тяжкості ушкоджень організму [146].
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході досліджень результати дозволяють розширити уявлення про роль змін процесів протеолізу і вільнорадикалього окиснення ліпідів у патогенезі реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання. Крім того, експериментально обґрунтовано нові підходи до патогенетичної корекції зазначених станів за допомогою поєднаного застосування інгібітору ферментів протеолізу контрикалу та антиоксиданту корвітину, що є важливим доповненням до розробки медикаментозних методів лікування ранніх реперфузійних станів, ускладнених впливом іонізуючого випромінювання. Створено передумови для подальшого вивчення фармакологічних засобів для лікування і профілактики реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання.
Матеріали дисертаційної роботи використані у навчальному процесі кафедр патофізіології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачовського, Харківського національного медичного університету, кафедри променевої діагностики і променевої терапії Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського.
Особистий внесок здобувача. Отримані в роботі дані є результатом самостійного виконання дисертантом експериментальних досліджень. Автором самостійно проведений патентно-інформаційний пошук, аналіз актуальності і ступеня вивчення проблеми, визначені напрямок досліджень, мета і завдання дисертаційної роботи, огляд і аналіз літератури за темою дисертації, визначені методологічні підходи, відпрацьовані моделі, відповідно до яких освоєні методики та особисто проведені експериментальнідослідження, вивчені та узагальнені результати проведених досліджень. Крім того, автором виконаний аналіз, систематизація і статистична обробка результатів дослідження, розроблені основні положення дисертації. Обґрунтовано наукові висновки і рекомендації для наукового і практичного використання одержаних даних. Розроблено принципово новий метод патогенетичної корекції реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, а також спосіб оцінки ступеня ураження організму при дії гамма-опромінення. Пріоритетність зазначених способів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель [145, 146].
У роботі використані радіологічні, біохімічні і гістологічні методи, що вимагають спеціальної підготовки. Дослідження із застосуванням зазначених методів проведені за консультативною допомогою професора Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського А. В. Кубишкіна, доцентів П. Ф. Семенця, Т. Г. Філоненко, В. В. Опришка, за що автор виражає їм подяку, і разом з якими опубліковані одержані результати. У наукових статтях, опублікованих у співавторстві, дисертантові належить одержання результатів і аналіз фактичного матеріалу, його участь була визначальною і полягала в бібліографічному пошуку, проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці, аналізі одержаних результатів і формулюванню висновків.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень повідомлені на: 79-й науково-практичній конференції молодих вчених (Сімферополь, 2007р.); науково-практичній конференції Актуальные вопросы патофизиологии” (Ялта, 2006р.); VIII міжнародному конгресі патологів України (Полтава, 2008 р.), обговорені на спільному засіданні кафедр патологічної фізіології, гістології, цитології та ембріології, променевої діагностики та променевої терапії, нормальної фізіології, патологічної морфології, медицини невідкладних станів з курсом анестезіології та реанімації Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них: 6 статті у ліцензованих ВАК України журналах і збірниках, 4 з яких моноавторські, 2 у співавторстві, 6 матеріали і тези з'їздів і наукових конференцій. Отримано 2 деклараційних патенти України на корисну модель.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота виконана по загальноприйнятому для наукових робіт плану і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, розділу власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Бібліографічний перелік містить 240 найменувань робіт, з них 162 кирилицею і 78 латиницею. Текст викладений на 150 сторінках машинописного тексту, ілюстрований 21 таблицями, 10 графіками, 10 мікрофотографіями.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення результатів експериментальних досліджень і нове рішення актуального наукового завдання, що полягає у встановленні ролі протеолітичних і вільнорадикальних механізмів у патогенезі розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання й експериментальному обґрунтуванні патогенетичних підходів до медикаментозної корекції зазначеної патології за допомогою поєднаного застосування антиоксидантів і інгібіторів протеїназ.
1. Реперфузійний синдром, що обтяжений впливом іонізуючого випромінювання, супроводжується підвищенням активності трипсиноподібних протеїназ сироватки крові на 98,7% (p<0,001), зниженням рівня α1-інгібітору протеїназ на 32,1% (p<0,001) і кислотостабільних інгібіторів на 19,9% (p<0,01) у порівнянні з контрольною групою.
2. При розвитку комбінованого радиаційно-реперфузійного ураження відбувається зростання вмісту в сироватці крові ТБК-активних продуктів на 49,1 % (p<0,001), зниження вмісту церулоплазміну на 53,6 % (p<0,001), пероксидазоподібної активності та активності супероксиддисмутази в гемолізаті на 56,1 % (p<0,001) і 68,6 % (p<0,001) відповідно в порівнянні з контролем.
3. Експериментальне моделювання реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, супроводжується дисбалансом протеїназ-інгібіторної системи і виразними патоморфологічними змінами в органах-мішенях. Так, трипсиноподібна та еластазоподібна активності в супернатантах гомогенатів печінки підвищуються відповідно на 94,6% (p<0,01) і 19,1 % (p<0,01), нирок на 25,3 % (p<0,01) і 24,6% (p<0,01), слизової оболонки тонкого кишечнику на 44,9 % (p<0,01) і 270,7% (P<0,001) у порівнянні з контрольними значеннями. При цьому рівні антитриптичної активності та кислотостабільних інгібіторів у супернатантах гомогенатів печінки знижуються відповідно на 65,8% (p<0,001) і 46,8 % (p<0,001), нирок на 48,5% (p<0,001) і 64,0% (p<0,001) у порівнянні з контролем. Патоморфологічні зміни в тканинах серця, легенів, нирок, печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику характеризуються порушеннями мікроциркуляції у вигляді повнокров'я вен, артерій, судин мікроциркуляторного русла, явищ стазу та сладжу, накопиченням рідини в інтерстиціальній тканині з утворенням периваскулярного і межуточного набряку, дистрофічними і некробіотичними змінами паренхіматозних елементів.
4. Комбіноване застосування антиоксиданту корвитину та інгібітору протеїназ контрикалу знижує трипсиноподібну, еластазоподібну активності та вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові на 33,6 % (p<0,001), 26,5 % (p<0,01) і 17,9% (p<0,001) відповідно у порівнянні з групою, яка не отримувала корекції. При цьому рівні кислотостабільних інгібіторів і церулоплазміну в сироватці крові підвищуються відповідно на 28,8 % (p<0,001) і 85,7 % (p<0,001), а пероксидазоподібна активність і активність супероксиддисмутази в гемолізаті на 27,0 % (p<0,001) і 63,3 % (p<0,05) у порівнянні з щурами, які не отримували препаратів.
5. Поєднане застосування корвітину та контрикалу для корекції реперфузійного синдрому, обтяженого впливом іонізуючого випромінювання, знижує трипсиноподібну активність у супернатантах гомогенатів печінки на 20,2 % (p<0,05), трипсиноподібну та еластазоподібну активності в супернатантах гомогенатів нирок на 49,5 % (p<0,001) і 33,6% (p<0,001) відповідно, еластазоподібну активність у супернатантах гомогенатів слизової оболонки тонкого кишечнику на 16,6 % (p<0,05) у порівнянні з показниками аналогічної групи без корекції. При цьому рівні антитриптичної активності і кислотостабільних інгібіторів у супернатантах гомогенатів печінки підвищуються відповідно на 50,1% (p<0,01) і 37,7 % (p<0,01), нирок на 178,9 % (p<0,001) і 370,8 % (p<0,001) у порівнянні із групою тварин, які не отримували корекції. Комбіноване введення корвітину та контрикалу зменшує виразність порушень мікроциркуляції, стазу, сладжу і виражених дистрофічних змін в органах.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Виражена протекторна дія інгібіторів протеїназ і антиоксидантів при розвитку реперфузійного синдрому на тлі впливу іонізуючого випромінювання дозволяє рекомендувати їх для подальшого експериментального і клінічного дослідження з метою корекції метаболічних порушень при комбінованих радіаційних ураженнях.
2. Для прогнозування та оцінки ступеня тяжкості зазначених станів рекомендується проводити оцінку стану процесів вільнорадикального окислення та протеїназ-інгібіторної системи сироватки крові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айрапетянц М. Г. Роль свободнорадикального окисления липидов в адаптации / М. Г. Айрапетянц, Н. В. Гуляева // Вестн. АМН СССР. 1988. №11. С. 4955.
2. Алиев Л. Л. Влияние сочетанного применения корвитина и контрикала на состояние протеиназ-ингибиторной системы печени при моделировании реперфузионного синдрома, отягощенного воздействием ионизирующего излучения / Л. Л. Алиев // Український медичний альманах. №5. 2007, С. 912.
3. Алиев Л. Л. Повреждения почек при развитии реперфузионного синдрома на фоне воздействия ионизирующего излучения и пути их коррекции / Л. Л. Алиев // Таврический медико-биологический вестник. 2007. Т.10, №4. С.132136.
4. Алиев Л. Л. Влияние корвитина на механизмы антиоксидантной защиты и состояние протеиназ-ингибиторной системы при развитии реперфузионного синдрома, отягощенного воздействием ионизирующего излучения / Л. Л. Алиев, В. З. Харченко, А. В. Кубышкин // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2008. Т. 11, № 1. С.6469.
5. Алиев Л. Л. Активность протеиназ сыворотки крови и тонкого кишечника при развитии реперфузионного синдрома, отягощенного воздействием ионизирующего излучения / Л. Л. Алиев, В. З. Харченко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2007. Т. 143, Часть VI. С.37.
6. Алиев Л. Л. Патоморфологические изменения в миокарде крыс при моделировании реперфузионного синдрома, отягощенного воздействием ионизирующего излучения / Л. Л Алиев., В. З Харченко., Т. Г Филоненко // Світ медицини та біології. 2008. № 2, Ч. 2. С. 912.
7. Алієв Л. Л. Порушення стану протеїназ-інгібіторної системи при моделюванні комбінованого впливу реперфузійних і променевих ушкоджень та можливості їх медикаментозної корекції. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Вип.. 69. 2007. С. 138 139.
8. Система протеолиза в патогенезе повреждения тканей почек при реперфузионном синдроме и его комбинации с воздействием ионизирующего излучения / [Л. Л. Алиев, И. И. Фомочкина, Л. В. Анисимова и др.] // Материалы 79-й научно-практической конференции. КГМУ им. С.И. Георгиевского. 2007. С. 5354.
9. Состояние системы протеолиза в ткани печени при экспериментальном реперфузионном синдроме и его комбинации с воздействием ионизирующей радиации / [Л. Л. Алиев, И. И. Фомочкина, Л. В. Анисимова и др.] // Материалы 79-й научно-практической конференции. КГМУ им. С.И. Георгиевского. 2007. С. 53.
10.Алиев Л. Л. Патоморфологические изменения в органах крыс при моделировании реперфузионного синдрома на фоне воздействия ионизирующего излучения // Материалы 80-й научно-практической конференции. КГМУ им. С.И. Георгиевского. 2008. С. 4344.
11.Алиев Л. Л. Протеолитические механизмы органопатологии при реперфузионном синдроме, отягощенном воздействием ионизирующего излучения / Л. Л. Алиев, В. З. Харченко, И. И. Фомочкина // Вестник морского врача. 2008. № 4 С. 3132.
12.Алиев Л. Л. Состояние окислительно-антиоксидантного гомеостаза при развитии реперфузионного синдрома на фоне воздействия ионизирующего излучения // VII-і читання В. В. Підвисоцького: Бюлетень матеріалів наукової конференції (26-27 травня 2008 року). Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2008. С. 5354.
13.Атаманова О. М. Изучение противолучевых свойств контрикала в опытах на мышах / О. М. Атаманова, К. С. Чертков // Экспериментальная и клиническая медицина. 1989. Т. 29, № 5. С.704706.
14.Барабой В. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / В. А. Барабой, Д. А. Сутковой // Под. ред. Ю. А.Зозуля. Киев: Чернобыльинтеринформ, 1997. Ч.1. 202с.
15.Барабой В. А. Стан антиоксидантної системи за дії іонізуючої радіації у низьких дозах та низької інтенсивності / В. А. Барабой, С. А. Олійник, Ю.В. Хмєлєвський // Український біохімічний журнал. 1994. Т. 66, №4. С. 3-18.
16.Белишева Н. К. Модификация синтеза ДНК в клетках человека, растущих in vitro, при комбинированном облучении в миллиметровом и рентгеновском диапазоне длин волн / Н. К. Белишева, О. П. Резункова., И. М. Прудников // Слабые и Сверхслабые поля и излучения в биологии и медицине: Материалы I-го Международного конгресса (16-19 июня, 1997 г.) - СПб: Институт Аналитического Приборостроения РАН, 1997. С. 120.
17.Белова Л. А. Биохимия процессов воспаления и поражения сосудов. Роль нейтрофилов / Л. А. Белова // Биохимия. 1997. Т.62, №6. С.659668.
18.Бенецкий Б. А. Антропогенные источники радиационной опасности / Бенецкий Б. А. // Терапевтический архив. 1995. № 2. С. 3942.
19.Биленко М. В. Ишемические и реперфузионные повреждения органов (молекулярные механизмы, пути предупреждения и лечения) / М. В. Биленко. М.: Медицина, 1989. 368 с.
20.Протеолитическая активность и антиферментная емкость сыворотки при экспериментальной интоксикации / [И. В. Богадельников, В. А. Проценко, В. Н. Бычковский и др.] // Патол. физиол. и экспер. терапия. 1978. - № 2. С. 6770.
21.Бойцова В. П. Состояние тонкого кишечника крыс при раздельном и сочетанном поражении организма / В. П. Бойцова, В. П. Ведерников // Радиобиология, 1977, вып. 4, с 530535.
22.Булдагов Л. А. Медицинские последствия радиационных аварий для населения / Л. А. Булдагов // Мед. радиология и радиационная безопасность. 2002, №2, С. 717.
23.Вакуленко С. В. Особливості активності гідролітичних ферментів підшлункової залози при гострому стресі та при введенні тимопентину і контрикалу: Автореф. дис... канд. біол. наук: спец. 03.00.04 «Біохімія»/ Каб. Міністрів України. Нац. аграр. ун-т. К., 1998. 16 с.
24.Веремеенко К. Н. Протеолитические ферменты и их ингибиторы. Новые области применения в клинике / К. Н. Веремеенко // Лікарська справа. Врачебное дело. 1994. № 1. с. 813.
25.ВеремеенкоК. Н. Протеолиз в норме и патологии / К. Н. Веремеенко, О. П. Головобородько, А. И. Кизим. К.: Здоров'я, 1988. 200 с.
26.Веремеенко К. Н. Ферменты протеолиза и их ингибиторы в медицинской практике / К. Н. Веремеенко. К.: Здоровье, 1971. с. 186-187.
27.Вернигора А. Н. Протеолитические ферменты: внутриклеточная локализация, свойства и участие в метаболизме нейропептидов / А. Н. Вернигора, М. Т. Генгин // Биохимия. 1996. Т. 61, №5. С.771785.
28.Верхогляд И. Н. Активность ферментов антиоксислительной системы и содержание продуктов перекисного окисления липидов в печени и тимусе на ранних этапах лучевого воздействия / И. Н. Верхогляд, Б. А. Цудзевич // Радиобиология. 1992. Т. 32, № 3. С. 412418.
29.Європейська конвенція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей / Страсбург, 18 березня 1986 року: Збірка договорів Ради Європи: Українська версія // Є.М. Вишневський (пер. та ред.). — К.: Парламентське видавництво, 2000. — 654 с.
30.Владимиров В. Г. Синдром взаимного отягощения как важнейшая особенность комбинированных радиационных поражений / В. Г. Владимиров, П. Б. Прокофьев // Военно-медицинский журнал. 1993. №4. С. 4144.
31.Владимиров Ю. А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Ю. А. Владимиров, А. И. Арчаков М.: Наука, 1972. 252 с.
32.Галицкий Э. А. Радиобиология: Курс лекций / Э. А. Галицкий. Гродно: ГрГУ, 2001. 204с.
33.Влияние ионизирующего излучения на перекисное окисление липидов в крови крыс / [Г. Г. Гацко, Л. М. Мажуль, О. В. Шаблинская и др.] // Радиобиология. 1990. Т. 30, Вып. 3. С. 413415.
34.Горбань Є. М. Вплив одноразового ікс-опромінення на глюкокортикоїдну функцію надниркових залоз дорослих і старих щурів / Є. М. Горбань, Н.В. Топольнікова // Український радіологічний журнал. 2001. - №9. с.295297.
35.Горохова Н. Ю. Влияние контрикала и церулоплазмина на показатели системы перекисного окисления липидов сыворотки крови крыс при турникетном шоке // Н. Ю. Горохова / Таврический медико-биологический вестник 2000. № 3-4. С. 179183 .
36.Горохова Н. Ю. Влияние контрикала и церулоплазмина на показатели системы протеолиза сыворотки крови и бронхо-альвеолярного смыва при турникетном шоке / Н. Ю. Горохова, В. З. Харченко // Сб. науч. тр. Крым. мед. унив-та им. С.И. Георгиевского Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения” Симферополь, 2001. Т. 13, Ч. 1. С. 98101.
37.Горохова Н. Ю. Ингибиторы протеиназ, антиоксиданты и сурфактант в коррекции повреждений легких при турникетном шоке: Автореф. дис канд. мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологическая физиология» / Н. Ю. Горохова. Тернополь, 2003. 20 с.
38.Грицанов А. И. Комбинированные радиационные поражения: стратегия хирургического лечения / А. И. Грицанов, М. Н. Фаршатов // Военно-медицинский журнал. 1993. № 4. С. 45 47.
39.Гублер Е. В. Применение критериев непараметрической статистики для оценки различий двух групп наблюдений в медико-биологических исследованиях / Е. В. Гублер, А. А. Генкин М.: «Медицина», 1969. 30 с.
40.Гуськова А. К. Лучевые поражения легких / А. К. Гуськова // Проблемы туберкулеза и болезней легких. 2004. № 3. С. 4143.
41.Дзись Е. И. Патоморфология почек при шоковых состояниях, сопровождающихся гипертромбопластинемией / Е. И. Дзись Ташкент: Медицина, 1983. С. 368369.
42.Дубинина Е. Е. Антиоксидантная система плазмы крови / Е. Е. Дубинина // Украинский биохимический журнал. 1992. Т. 64, № 2. С. 315.
43.ДубининаЕ.Е. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека / Е. Е. Дубинина, Л. А. Сальникова, Л. Ф. Ефимова // Лабораторное дело. 1983. №10. С.3033.
44.Дубицкий А. Е. Медицина катастроф / А. Е. Дубицкий, И. А. Семенов, Л.П. Чепкий. К.: Здоров’я, 1993. С. 292-303.
45.Липидная пероксидация и активность митохондриальных и лизосомальных ферментов на субклеточном уровне в шоковых органах / [В. Н. Ельский, С. В. Колесникова, Т. Л. Заведея и др.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142., Ч.ІІІ. С.3540.
46.Есипова И. К. Патологическая анатомия легких / И. К. Есипова. М: Медицина, 1989. 288 с.
47.Жербин Е. А. Руководство по лечению комбинированных радиационных поражений на этапах медицинской эвакуации / Е. А. Жербин М.: Медицина. 1982. 152 с.
48.Жиляев Е. Г. Профилактика и фармакологическая коррекция нарушений функций организма при воздействии экстремальных факторов крупномасштабных радиационных аварий / Е. Г. Жиляев, Ю. А. Абдуль // Военно-медицинский журнал. 1996. № 6. С.3136.
49.Завалишин И.А. Оксидантный стресс общий механизм повреждения при заболеваниях нервной системы / И. А. Завалишин, М.Н. Захарова // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1996. Т.96, №2. С. 111-114.
50.Зайко Н. Н. Патологическая физиология / Под ред. проф. Н. Н. Зайко и проф. Ю. В. Быця. М.: «МЕДпресс-информ», 2006. С. 43­51.
51.Зима Г. В. Зміни АТФ-азної активності та молекулярні перебудови еритроцитарних мембран при впливі іонізуючого випромінювання: автореф. дисканд. біол. наук: спец. 03.00.02 «Біофізика» / Г. В. Зима. К., 2001 р. 24 с.
52.Зинчук В. В. Кислородтранспортная функция крови и прооксидантно-антиоксидантное состояние при реперфузии печени / В. В. Зинчук, М. Н. Ходосовский, И. К. Дремза // Пат. физиол. и экспер. терапия. 2002. №4. С. 811.
53.Зубовский Э. А. Проницаемость эритроцитарных мембран у детей с гастродуоденальной патологией, проживающих в зоне радиоактивного загрязнения / Э. А. Зубовский, О. Н. Назаренко, Б. И. Штыгель // Экология и здоровье детей: Материалы пленума (19 сентября 1991 года). Минск, 1991. С. 3435.
54.Иванов А.Е. Патологическая анатомия лучевой болезни / А.Е. Иванов, Н.Н. Куршакова, В. В. Шиходыров. М.: Медицина. 1981. 303 с.
55.ИльинаВ. А. Взаимосвязь состояния калликреин-кининовой системы, гемодинамики и перекисного окисления липидов в процессе шока и травматической болезни. Поиск новых средств патогенетической терапии / В. А. Ильина, М. П. Логинова // Науч. конф. мол. ученых России, посвящ. 50-летию АМН М.: Медицина, 1994. С. 272273.
56.Применение ингибиторов протеиназ для лечения ожоговых ран/[Ю.Г.Кадышев, А. П.Левицкий, П. Г. Литвинов и др.]//Клин. хир. 1992. №3. С.4244.
57.КалиманП. А. Влияние кверцетина на некоторые показатели системы протеиназа-ингибитор у крыс при введении им хлорида кобальта / П. А. Калиман, А. А. Самохин, Л. М. Самохина // Укр. биохим. журнал. 2001. Т.73, №6. С.127130 .
58.Калиман П. А. Система протеиназа-ингибитор протеиназ у крыс при оксидативном стрессе, вызванном введением хлорида кобальта / П. А. Калиман, А. А. Самохин, Л. М. Самохина // Укр. биохим. журнал. 2000. Т.72, №1. С.8992.
59.Каминская Г. О. Влияние антиоксидантов на баланс системы протеиназы-ингибиторы в респираторном пространстве мышей с туберкулезным поражением легких / Г. О. Каминская, Г. Ю. Блонская, Л. Е. Гедымин // Вопросы медицинской химии 1990. № 2. с. 3033.
60.Изучение состояния калликреин-кининовой системы и ингибиторов протеолиза при постишемических состояниях / [Г. О. Каминская, Е. Б. Горбовицкий, А. В. Масюкевич и др.] // Острая ишемия органов и ранние постишемические расстройства: Тез. докл. II Всесоюзн. симпоз. М.: 1978. С. 279280.
61.Острая лучевая болезнь в условиях Чернобыльской катастрофы // Под ред. Киндзельского и др. К.: Телеоптик, 2002. 223 с.
62.Киричек Л. Т. Молекулярные основы окислительного стресса и возможности его фармакологической регуляции / Л. Т. Киричек, Е. О. Зубова// Междунар. мед. журнал. 2004. Т.10, №1. С. 144148.
63.КокряковВ. Н. Катионные белки лизосом нейтрофильных гранулоцитов при фагоцитозе и воспалении //Вопр. мед. химии. 1990. Т.36, №6.С.13-16.
64.Колб В. Г. Справочник по клинической химии / В. Г. Колб, В. С. Камышников. Минск, 1982. С.290291.
65.Витамины и ионизирующая радиация / [А. И. Кондрусев, В. Б. Спиричев, К. С. Чертков и др.] // Химико-фармацевтический журнал. 1990. Т. 24, № 1. С. 412.
66.Клименко М. О. Вплив низькоінтенсивного γ-випромінювання на кістковий мозок при хронічному запаленні / М. О. Клименко, В. В. Золотухін // Український радіологічний журнал. 2006. Т.14, Вип. 1. С. 4246.
67.Клименко В. И. Кининовая система крови у лиц, перенесших острую лучевую болезнь первой степени / В. И. Клименко, А. Н. Коваленко, Т. Ф. Любарец // Лікарська справа. Врачебное дело. 1994 № 56. с. 8183.
68.Клименко Н. А. Лейкоцитарная реакция периферической крови при действии низкоинтенсивного γ-излучения на фоне хронического воспаления / Н. А. Клименко, В. В. Золотухин // Експериментальна і клінічна медицина. 2006. № 2. С. 2225.
69.Кобылянский Л. И. Состояние лизосомальных мембран печени и почек белых крыс при шоке от сдавливания мягких тканей. Функционально-морфологические аспекты патологических состояний / Л. И Кобылянский. Кишинев, 1982. С. 142150.
70.Кожемякин Л. А. Молекулярные механизмы воздействия ионизирующей радиации / Л. А. Кожемякин, С. А. Краевой // Военно-медицинский журнал. - 1993. № 4. с. 3337.
71.Метод определения активности каталазы / [М. А.Королюк, Л. И.Иванова, И.Б.Майорова и др.] // Лабораторное дело. 1988. №1. С.1619.
72.Костеша Н. Я. Кишечная форма лучевой болезни и роль поражения желудка в ее развитии / Н. Я. Костеша, Н. Г. Даренская Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1990, 124с.
73.Кочетыгов Н.И. Повышение активности инфузионной терапии ожогового шока с помощью контрикала / Н. И. Кочетыгов, А. М. Куликов, М. И. Ремизова // Пат. физиол. и экспер. терапия. 1982. № 4. С. 7580.
74.КринскаяА. В. Количественное определение калликреина и калликреиногена в сыворотке (плазме) крови человека / А. В. Кринская, Т. С. Пасхина // Современные методы биохимии. М.: Медицина, 1977. С.163170.
75.Кубышкин А. В. Взаимодействие и регуляция процессов протеолиза и свободнорадикального окисления липидов при воспалительных заболеваниях легких: Автореф. дисс. на соискание уч. степенид-ра мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологическая физиология» / А. В. Кубышкин. Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины. Киев, 1994. 40 с.
76.Кудряшов Ю. Б. Лучевое поражение / Ю. Б. Кудряшов. М.: Изд-во МГУ, 1987. С. 572.
77.Кузьменко І. А. Вплив тотального γ-опромінення на функціональний стан нирок щурів у гострому періоді ушкождення / І. А. Кузьменко, А. І. Гоженко, С. І. Доломатов // Одеський медичний журнал. 2002. № 5. С. 1820.
78.Кузьменко І. А. Патогенез порушень функцій нирок у γ-опромінених щурів різного віку: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / І. А. Кузьменко. МОЗУ Одес. держ. мед. ун-т. Одеса, 2004 р. 19 с.
79.Кулинский В. А. Активные формы кислорода и оксидативная модификация макромолекул: польза, вред и защита / В. А. Кулинский // Соросовский образовательный журнал. 1999. № 1. С. 27.
80.Кургалюк Н. М. Роль інтермедіатів циклу трикарбонових кислот у процесах енергозабезпечення та антиоксидантного захисту клітин при дії на організм екстремальних факторів: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра біол. наук: 03.00.04 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. К., 2003. 32 с.
81.Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В.Чубенко, П. Н. Бабич. К.: Морион, 2001. 408 с.
82.Левин Г. Я. Роль фосфолипазы А в агрегации клеток крови / Г. Я. Левин, Ю. А. Шереметьев // Пат. физиол. и экспер. терапия. 1980. № 2. С. 4348.
83.Ліхолат О. А. Метаболічні зрушення в тканині легень у ранні та віддалені терміни після опромінення в низьких дозах / О. А. Ліхолат, Т. В. Ананьєва, Н. Б. Лутова // Український радіологічний журнал. 2000. - №8. с.265268.
84.ЛущакВ. И. Окислительный стресс и механизмы защиты от него / В. И. Лущак // Биохимия. 2001. Т. 66, № 5. С. 592609.
85.Лысый Л.Т. Некоторые аспекты метаболизма скелетных мышц крыс в раннем периоде после травм мягких тканей. Метаболические процессы при некоторых экстремальных состояниях. / Л. Т. Лысый. Кишинев: Штиница, 1985. с.36-50.
86.Лютов В. В. Респираторный дистресс-синдром / В. В. Лютов, В. Г. Алексеев // Воен. мед. журнал. 1994. № 3. с. 2930.
87.Маждраков Г. Радиационные нефропатии / Под ред. Г. Маждракова, Н. Попова. София, 1980. С. 523528 (Болезни почек).
88.Мазур Л. Стан системного запального процесу, ендогенної інтоксикації та ефективність їх корекції кверцетином у хворих на цукровий діабет 2 типу: Х Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачовського: Тези доповідей Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. С.23.
89.Малышев В. Д. Нарушения процессов перекисного окисления липидов у хирургических больных на этапах лечения / В. Д. Малышев, А. Ф. Потапов, В. Е. Трепилец // Анест. и реаним. 1994. №6. С. 5359.
90.Манойлов С. Е. Первичные механизмы биологического действия проникающей радиации / С. Е. Манойлов. Л.: Медицина. 1968. 184 с.
91.Використання нових лiкарських форм кверцетину при iшемiчних та радiацiйних ушкодженнях: Метод. рекомендацiї / [Н. П.Максютiна, О.О.Мойбенко, О. М.Пархоменко та ін.] К., 2000. 13 с.
92.Марченко М. М. Активність компонентів клітинної системи детоксикації карциноми Герена попередньо опромінених щурів / М. М. Марченко, I. О. Шмараков, О. В. Кеца / Матеріали IX Українського біохімічного з’їзду (24-27 жовтня 2006 р.). Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразина, 2006. Т. 2. С.86.
93.Маянский Д. Н. Взаимодействие лейкоцитов с эндотелием сосудов / Д. Н. Маянский // Успехи современной биологии. 1988. Т. 106, № 215. с. 290305.
94.Некоторые механизмы вовлечения лизосом в процессы тканевого повреждения / [Н. Н. Маянская, Л. Е. Панин, Ю. А. Николаев и др.] //Вопр. мед. химии. 1990. Т.36, №6. С.58.
95.Менщикова Е. Б. Механизмы развития окислительного стресса при ишемическом и реперфузионном повреждении миокарда / Е. Б. Менщикова, Н. К. Зенков, А. Ф. Сафина // Успехи современной биологии. 1997. Вып. 3. С. 362371.
96.Патогенетическая роль протеолитических ферментов и их ингибиторов в развитии патологических процессов в легких при экстремальной патологии / [Мзуги Икрам, Кубышкин А. В., Горохова Н. Ю. и др.] // Материалы Второго Российского конгресса по патофизиологии. Москва. 2000. С. 111.
97.Могильницкая Л. В. Влияние гипоксии на состояние мембран и перекисное окисление липидов в легких и крови крыс / [Л. В. Могильницкая, В. Н. Прокофьев, Фан Ани и др.] // Вопросы медицинской химии. 1993. №6. С. 3436.
98.Мойбенко О. О. Нові аспекти патогенезу та терапії гострого інфаркту міокарда / О. О. Мойбенко, О. М. Пархоменко // ІI Нац. з’їзд фармакологів України: Тез. доп. - Дніпропетровськ, 2001. С. 169170.
99.Молюк Е. Д. Деякі аспекти проблеми ендогенної інтоксика