Чайковська Мар’яна Ігорівна Порушення мінерального, ліпідного обміну та нутриційного статусу у хворих на хронічну хворобу нирок

Короткий опис

Чайковська Мар’яна Ігорівна, асистент кафедри внутрішньої медицини №3 ДВНЗ «Тернопільський Національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України». Назва дисертації: «Порушення мінерального, ліпідного обміну та нутриційного статусу у хворих на хронічну хворобу нирок» Шифр та назва спеціальності 14.01.37 нефрологія. Спецрада Д 26.565.01 ДУ « Інститут нефрології НАМН України»

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Чайковська Мар’яна Ігорівна
УДК 004.652.4616.61-02.2-06:612.015.14/.31
ДИСЕРТАЦІЯ
Порушення мінерального, ліпідного обміну та нутриційного статусу хворих на хронічну хворобу нирок.
14.01.37 - Нефрологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
М.І. Чайковська
Науковий керівник: Мартинюк Лілія Петрівна, доктор медичних наук,
професор
Тернопіль - 2021

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ЗМІСТ 16
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 18
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 24
1.1. Поширеність ХХН 24
1.2. Характеристика порушень ліпідного обміну у хворих на ХХН .... 25
1.3. Характеристика порушень мінерального обміну в хворих на
ХХН 27
1.4. Характеристика порушень НС у хворих на ХХН 29
1.5. Роль ФРФ-23 у МКП, порушеннях ліпідного обміну, НС та
системному запаленні у хворих на ХХН 39
1.6. Комплексний підхід у лікуванні хворих на ХХН 43
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 49
2.1. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ПАЦІЄНТІВ.. 49
2.2. МЕТОДИКА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
ПАЦІЄНТІВ 51
2.3. МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО, ЛІПІДНОГО
ОБМІНУ ТА НС ХВОРИХ на ХХН 57
2.4. Статистичний аналіз отриманих даних 59
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА РОЛІ ФРФ-23 У РОЗВИТКУ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ, ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО, ЛІПІДНОГО ОБМІНУ ТА НС ХВОРИХ НА ХХН 60
3.1. Особливості мінерального обміну та зростання рівня ФРФ-23 у
хворих на ХХН I - V стадій 60
3.2. Оцінка персистуючого системного запалення та його зв’язку із
ФРФ-23 у хворих на ХХН 64
3.3. Особливості порушень ліпідного обміну та їх зв’язок із ФРФ-23 у
хворих на ХХН 73
3.4. Оцінка клініко-лабораторних показників НС і їх зв’язку із ФРФ-23
у хворих на ХХН 80
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХХН ЛЕВОКАРНІТИНОМ ТА АМІНОКИСЛОТАМИ І ЇХ КЕТОАНАЛОГАМИ .... 86
РОЗДІЛ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 118
ВИСНОВКИ 132
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 134
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 135

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено вирішення науково - практичного завдання сучасної нефрології - підвищення ефективності лікування хворих на хронічну хворобу нирок шляхом поєднаного застосування левокарнітину та амінокислот і їх кетоаналогів з урахуванням ролі системного запалення, нутриційних порушень, дисліпідемії та діагностичної значущості фактора росту фібробластів 23.
1. Підвищення рівня фактора росту фібробластів 23 у сироватці крові є ранньою ознакою розвитку мінерально-кісткових порушень у хворих на хронічну хворобу нирок, що виникає на ІІ стадії хронічної хвороби нирок у всіх пацієнтів і випереджує патологічні відхилення показників концентрації паратиреоїдного гормону, кальцію та фосфору.
2. Концентрація паратиреоїдного гормону достовірно зростає на ІІІ стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,001) і має місце у 74 осіб (85 %), зростання рівня фосфору розпочинається на IV стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,001) і має місце у 30 осіб (35 %), а зниження рівня кальцію набирає статистичної значущості на V стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,001) і має місце в 52 осіб (60 %).
3. Перебіг хронічної хвороби нирок супроводжується системним запаленням, яке характеризується зростанням інтерлейкіну 1 бета на 1 стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,001), інтерлейкіну 6 на ІІІ стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,001), інтерлейкіну 8 на ІІ стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,05) та С-реактивного білка на IV стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,001), порівняно з контрольною групою, і прогресує зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації.
4. Рівень фактора росту фібробластів 23 зростає односпрямовано з маркерами запалення і тісно корелює з концентрацією інтерлейкіну 6 (R = 0,84; р < 0,001), інтерлейкіну 1 бета (R = 0,45; р < 0,001), інтерлейкіну 8 (R = 0,57; р <
0, 001), С-реактивного білка (R = 0,57; р < 0,001) та швидкістю клубочкової фільтрації (R = - 0,87, p < 0,05).
5. Порушення ліпідного обміну у хворих на хронічну хворобу нирок пов’язані зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації і характеризуються зростанням рівня тригліцеридів (р < 0,01), зниженням рівня загального холестерину (р < 0,05), ліпопротеїнів низької щільності (р < 0,05) та ліпопротеїнів високої щільності (р < 0,01), та прогресують в міру її зниження.
6. Зростання рівня фактора росту фібробластів 23 супроводжується зниженням рівня загального холестерину (R = - 0,25; p < 0,05), ліпопротеїнів високої щільності (R = - 0,64; р < 0,05), ліпопротеїнів низької щільності (R = - 0,24; р < 0,05), та зростанням рівня тригліцеридів (R = 0,36; р < 0,05).
7. Порушення нутриційного статусу у хворих на хронічну хворобу нирок характеризуються зменшенням товщини шкірно-жирової складки (р < 0,05) та індексу маси тіла (р < 0,05) у ІІІ стадії хронічної хвороби нирок і зниженням рівня альбуміну у IV стадії хронічної хвороби нирок (р < 0,05), та асоціюються зі зростанням рівня фактора росту фібробластів 23 (R = - 0,28 із рівнем альбуміну; р < 0,05, та R = - 0,22 із товщиною шкірно-жирової складки; р < 0,05) і активності хронічного запалення (зв’язок інтерлейкіну 6 із альбуміном R = - 0,33; р < 0,05, і товщиною шкірно-жирової складки R = - 0,23; p < 0,05).
8. Комбінована терапія левокарнітином та амінокислотами і їх кетоаналогами має позитивний вплив на загальну слабкість і втомлюваність, протеїнурію, знижує показники хронічного запалення, сприяє покращенню нутриційного статусу: зростанню рівня альбумінемії, товщини шкірно-жирової складки, нормалізації дисліпопротеїнемії, та супроводжується зниженням рівня фактора росту фібробластів 23 (р < 0,05), порівняно з групами базової та ізольованої модифікованої терапії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Хворим на хронічну хворобу нирок рекомендовано визначати рівень фактора росту фібробластів 23 з метою ранньої діагностики мінерально- кісткових порушень.
2. Хворим на хронічну хворобу нирок рекомендовано визначати рівень інтерлейкіну 1 бета, інтерлейкіну 6, інтерлейкіну 8 з метою ранньої діагностики хронічного запалення.
3. Хворим на хронічну хворобу нирок рекомендовано вимірювати товщину шкірно-жирової складки, рівень альбуміну та індекс маси тіла з метою виявлення порушень нутриційного статусу.
Хворим на хронічну хворобу нирок з порушенням мінерального, ліпідного обміну та нутриційного статусу, підвищенням маркерів системного запалення рекомендовано використовувати комбіновану модифіковану терапію: левокарнітин в добовій дозі 1 г (5 мл) внутрішньовенно струминно та суміш амінокислот в дозі 0,6 - 0,8 г (6 - 8 мл) на кг маси тіла на добу парентерально впродовж 10 днів з подальшим тривалим прийомом левокарнітину в дозуванні 1 г/д перорально та кетоаналогів амінокислот в дозуванні 1 таблетка на 5 кг маси тіла/добу (0,1г/кг маси тіла на добу) перорально впродовж 20 днів до сумарної тривалості модифікованої терапії 1 місяць, що статистично значуще (р < 0,05) покращує клінічно-лабораторні показники хворих