ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Короткий опис

Національний медичний університет
імені О.О.Богомольця МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Коляденко Ніна Володимирівна

УДК 616.89-053.2:615.851.1/.8

ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

14.02.03. - соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Ледощук Борис Олександрович
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ......

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ПОРУШЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ЯК
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА (огляд наукової
літератури)

17

1.1. Стан здоров’я дитячого населення, структура і поширеність
психічних захворювань дітей в Україні.

17

1.2. Особливості формування порушень психічного здоров’я дітей.

30

1.2.1. Значення функціональних, резидуально-органічних порушень
ЦНС при психічних захворюваннях у дитячому віці.

32

1.2.2. Причинно-наслідкові аспекти формування соматоформних,
інтелектуальних та поведінкових розладів у дітей; проблеми
соціальної адаптації дітей з цими розладами...

37

1.2.3. Вплив чинників мікросоціального середовища та конституціональних особливостей на формування порушень психічного здоров’я у дітей...

43

1.3. Визначення поняття здоров’я і співставлення класифікації
психічних захворювань дітей із параметрами функціонального діагнозу як основа сучасних підходів до медико-соціальної реабілітації.

46

1.4. Оцінка існуючих систем медико - соціальної реабілітації в
структурі організації надання психіатричної допомоги дітям із
порушеннями психічного здоров’я...

54

1.5. Узагальнення огляду наукової літератури..

82

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА, МЕТОДИ ТА ПРОГРАМА
ДОСЛІДЖЕНЬ...

85

2.1. Визначення напряму досліджень..

85

2.2. Програма організації та проведення досліджень

88

2.3. Обґрунтування методологічного підходу до проведення
досліджень..

93

2.4. Основні методи дослідження порушень психічного здоров’я
дітей, використані в роботі відповідно до принципів доказової
медицини..

96

2.5. Висновки до 2-го розділу..

113

Розділ 3. РОЗРАХУНКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА
ВІДНОСНИХ РИЗИКІВ ПОРУШЕНЬ ПСИХІЧНОГО
ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ....

116

3.1. Загальна характеристика груп досліджуваних...

116

3.2. Розрахунок відносних ризиків виникнення порушень психічного
здоров’я у дітей відповідно до параметрів функціонального
діагнозу

119

3.3. Дисперсійний аналіз отриманих результатів.

153

3.4. Соціально-гігієнічна оцінка результатів дослідження
(висновки до 3-го розділу)

155

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ТА ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ
ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ
РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ
ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

159

4.1. Способи лікування та реабілітації дітей із порушеннями психічного
здоров’я як елементи системи медико-соціальної реабілітації

159

4.2. Дослідно-практична перевірка результатів впровадження
окремих елементів системи медико-соціальної реабілітації
дітей із порушеннями психічного здоров’я

170

4.3. Наукове обгрунтування створення Центру медико-психологічної
та соціально-реабілітаційної допомоги дітям як важливої складової
системи медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями
психічного здоров’я...

182

4.4. Висновки до 4-го розділу..

189

РОЗДІЛ V. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЯКІСНО НОВОЇ СИСТЕМИ
МЕДИКО- СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ
ПОРУШЕННЯМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я.

192

5.1. Наукові основи запровадження інноваційних підходів щодо
організації лікувально - профілактичної допомоги дітям із
порушеннями психічного здоров’я...

192

5.2. Змістовна сутність заходів щодо вдосконалення системи медико-
соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного
здоров’я...

197

5.3. Вплив інноваційних розробок удосконалення системи медико-
соціальної реабілітації на забезпечення якості лікувально-
профілактичної допомоги дітям із порушеннями психічного
здоров’я...

209

5.4. Висновки до 5-го розділу..

221

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ

223

6.1. Підсумковий аналіз проведених досліджень...

223

6.2. Узагальнення отриманих результатів...

247

6.3. Висновки до 6-го розділу..

250

ВИСНОВКИ..

252

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..

256

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

258

ДОДАТКИ..

324

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АМН - Академія медичних наук
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я
ВШ (OR) - відношення шансів
ГУОЗ - Головне управління охорони здоров’я
ДІ (CI) - довірчий інтервал
ДКЛ - Дитяча клінічна лікарня
ДЦП - Дитячий церебральний параліч
ІОЗДП - Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків
ІПК ДСЗУ - Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України
КЗ - критичне значення
КМКПЛ - Київська міська клінічна психоневрологічна лікарня
МОЗ - Міністерство охорони здоров’я України
МОН - Міністерство освіти і науки України
МПСП Міністерство праці та соціальної політики
МОП - Міжнародна організація праці
МСР - медико-соціальна реабілітація
НДСЛ - Національна дитяча спеціалізована лікарня
НМАПО - Національна медична академія післядипломної освіти
НМУ - Національний медичний університет
ООН - Організація Об’єднаних Націй
ППЗ - порушення психічного здоров’я
РДА - ранній дитячий аутизм
СП - синтетична психотерапія
ТУ - тематичне удосконалення
ФД - функціональний діагноз
ЧCC - число ступенів свободи

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із основних наукових напрямків в галузі соціальної медицини, організації і управління охороною здоров’я є вдосконалення технології управління якістю та ефективністю лікувально-профілактичної допомоги, розробка більш ефективних комплексів обстеження, лікування та реабілітації на основі системного підходу [11; 33; 51; 53; 54; 167; 294-297; 336; 422; 423; 491]. 481; 488; 489]. Особливе значення має спрямування уваги соціальної медицини на вдосконалення системи охорони здоров’я підростаючого покоління [344; 369; 441; 465; 488; 489; 542]. Збереження та зміцнення психічного здоров’я дітей як необхідна умова забезпечення розвитку інтелектуального та духовного потенціалу нації є одним із пріоритетних напрямків сьогоднішньої медицини [2; 7-11; 440; 620]. Серед завдань, що постають перед сучасною психогігієною дітей і підлітків - аналіз стану психічного здоров’я дитячого населення, визначення вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості, вивчення характеру впливу чинників середовища на психіку дитини, розробка методології оцінки психічного здоров’я, наукове обгрунтування ефективних психогігієнічних та психопрофілактичних заходів [140-144; 451; 564-567; 571; 576; 588]. Створення умов, що дозволяють запобігти виникненню порушень психічного здоров’я дітей, передбачає Європейська стратегія «Здоров’я і розвиток дітей» [83; 84; 91; 255; 264; 441; 529]. Реалізація цієї стратегії потребує запровадження відповідних національних програм, спрямованих на підвищення якості надання послуг, що відповідають потребам дітей i підлітків в сфері охорони їхнього психічного здоров’я [83; 85-88; 138; 139; 173; 200], вдосконалення системи охорони психічного здоров’я дітей на основі впровадження науково обгрунтованих інновацій в практичну медицину, розвитку профілактичного напрямку [163; 164; 206; 208; 266; 442; 501; 502; 508; 516; 528; 577; 600; 606]. Для запобігання психічним захворюванням у дітей необхідним є визначення впливу на маніфестацію хворобливих проявів тих чи інших факторів ризику, розробка відповідних психогігієнічних і психопрофілактичних заходів, удосконалення інфраструктури системи охорони здоров’я [9; 12; 23; 31; 49; 53; 405; 459; 461; 468; 473; 479;484; 490; 535; 547; 548; 573; 592]. Таким чином, проблема вдосконалення системи медико-соціальної реабілітації дітей з порушеннями психічного здоров’я має важливе значення для вітчизняної охорони здоров’я на шляху до європейської інтеграції України [2; 33; 183; 188-191; 206; 264; 297; 302; 308; 338].
Конвенція про права дитини, інші нормативно-правові міжнародні та вітчизняні документи проголошують, що кожна дитина має право жити в здоровому оточуючому середовищі, що сприяє її розвитку та запобігає захворюванням [71; 85; 91; 192; 200; 214; 224-228; 303; 433]. Однак дані про поширеність порушень психічного здоров’я, відхилень психічного та розумового розвитку дітей, надані у збірках ВООЗ, не відтворюють у повній мірі реальну ситуацію стосовно України [67-71; 233-236; 253; 267; 428]. Тому епідеміологічні дослідження щодо порушень психічного здоров’я дітей є необхідними для вдосконалення системи охорони здоров’я, розробки ефективних лікувaльних, психопрофілактичних і психогігієнічних заходів [165; 208; 209; 448; 451; 470; 471; 482; 500; 518; 538; 543; 551; 556; 593; 603].
Охорона здоров’я дітей, забезпечення умов для їхнього всебічного розвитку визначені в Україні загальнонаціональним пріоритетом, що закріплене законодавчими актами, Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України, Концепцією Державної цільової комплексної Програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на 2006-2010 роки, а на регіональному рівні міською Програмою удосконалення психіатричної допомоги та охорони психічного здоров’я населення в місті Києві на 2005-2009 роки. Завданням нашої держави є забезпечення виконання положень Конвенції ООН про права дитини, повного досягнення цілей декларації, щo передбачає сприяння розвитку і вихованню здорового покоління [76; 83; 85-88; 139; 192; 210; 214; 224-226; 228; 386]. Визначено мету формування відповідального ставлення до майбутнього покоління, оптимізації комплексу медико-генетичних послуг, їх орієнтації на профілактику захворювань, зниження інвалідності дітей, удосконалення підготовки медичних працівників, здійснення просвітницької інформаційної діяльності щодо профілактики природжених вад розвитку і спадкової патології. Збереженню здоров’я дитячого населення надається значна увага як у межах програмно-цільового планування, так і окремих заходів. Аналіз здоров’я дітей і підлітків свідчить про необхідність постійної підвищеної уваги до проблем дитячого та підліткового населення [140; 141; 143; 441]. Важливе значення надається здоров’ю молодого покоління в програмі Європейського регіонального бюро ВООЗ «Здоров’я для всіх у 21-му столітті» та Міжгалузевій комплексній програмі «Здоров’я нації» на 2002-2011рр. У них наголошується на пріоритетності збереження здоров’я у дитячому та підлітковому віці [84; 91; 139; 173; 200; 228; 268]. Таким чином, актуальні питання охорони здоров’я матерів та дітей в Україні відображені у відповідних національних та державних програмах, Указах Президента України та рішеннях уряду, в яких визначені напрямки впливу на вирішення проблем, що найбільш суттєво відбиваються на показниках здоров’я [210; 273]. В 2001 р. прийнято Закон України „Про охорону дитинства” , що визначає основні положення стосовно0 захисту прав дитини в Україні та підтверджує взяті державою зобов’язання щодо дій у відповідності з Конвенцією ООН „Про права дитини”, ратифікованою Україною [85; 433].
Проблема порушень психічного здоров’я в дитячому віці пов’язана з розумінням змісту поняття «здоров’я» та критеріїв якості життя [28; 43; 57-60; 169; 170; 244; 256; 316; 332; 392; 408; 424; 433; 491].
Реалізація формуючих стратегій здоров’я дітей та підлітків можлива лише за умов ефективної співпраці лікарів, психологів, педагогів за підтримки науковців [24; 25; 114; 182; 269; 272; 281; 335-339; 353-356; 412; 441; 472; 490; 496; 499; 503; 50; 509; 510; 519; 522; 550; 558; 563; 575; 589; 594; 616].
Психічне здоров'я дитини одна з найважливіших передумов успішності її соціального функціонування. Актуальність проблеми психічного здоров'я дітей і підлітків пов’язана з тенденцією до формування у них стійких форм психосоціальної дезадаптації [40; 41; 55; 146; 177; 188; 215; 216; 282; 284; 293; 413; 417; 421; 445; 449; 486; 487; 514; 553; 606], збільшенням числа дітей iз межовими порушеннями психічного здоров’я, відхиленнями в розумовому та фізичному розвитку у зв’язку з посиленням негативного впливу чинників зовнішнього середовища, професійних шкідливостей у батьків, погіршенням медичної допомоги [71; 255; 332; 428; 597; 607-614]. Отже, психічне здоров’я дітей як основного потенціалу суспільства потребує вивчення основних тенденцій його формування під впливом біологічних, гігієнічних та соціальних чинників [374], оточуючого середовища [23; 37; 408; 468; 475; 476; 485; 524], а також ціннісних орієнтацій особистості, що є основою її соціальних вчинків [231; 314].
Успішність заходів психогігієни та психопрофілактики порушень психічного здоров’я дітей залежить, насамперед, від усвідомлення їхньої значущості та організації на державному рівні. Однак профілактична орієнтація нашої медицини до цього часу залишається недостатньою [25; 33; 52; 151; 173; 180]. Діюча система організації охорони здоров’я недостатньо ефективно протистоїть погіршенню здоров’я дітей, зокрема, у зв’язку з тим, що діяльність установ в основному спрямована на лікувально-діагностичну роботу, а профілактиці захворювань приділяється значно менше уваги, не вирішується завдання попередження переходу із груп ризику до контингентів хворих [164]. Тому однією з найбільш актуальних проблем стає попередження психічних розладів у дітей шляхом первинної індивідуальної та колективної профілактики. Дуже важливим є розширення методичних можливостей сучасної психогігієни і первинної психопрофілактики з метою організації на сучасному науковому рівні психодіагностичного дослідження донозологічних, межових психічних станів [17]. Профілактична медицина дитинства має орієнтуватись на майбутнє пацієнтів, на адекватну реалізацію та прогресивний розвиток адаптаційних можливостей дітей, а не тільки на збереження їхнього сьогоднішнього здоров’я. У дитини має бути наявним високий резервний потенціал розвитку, що дозволить їй у майбутньому ефективно адаптуватись у суспільстві [4;7; 8; 16; 53; 57; 58; 96; 107; 141; 144].
Таким чином, з’ясування проблем розвитку дитячої психіатрії в Україні на сучасному етапі, найбільш актуальних напрямків наукових досліджень, потреби підвищення якості надання лікувально-профілактичної допомоги психічно хворим дітям визначило необхідність наукового обгрунтування та розробки системи медико-соціальної реабілітації дітей з порушеннями психічного здоров’я.
Отже, виходячи з вищезазначеного, актуальність обраної теми дисертаційного дослідження обумовлена:
· соціальною значущістю питання забезпечення психічного здоров’я підростаючого покоління;
· потребою реформування системи охорони психічного здоров’я, надання психіатричної допомоги дітям в Україні відповідно сучасних потреб і міжнародних вимог;
· забезпеченням системного підходу до організації медико-соціальної реабілітації та лікувально-профілактичної допомоги дітям з порушеннями психічного здоров’я;
· необхідністю розвитку профілактичного напрямку вітчизняної медицини, зокрема, забезпечення психогігієни та психопрофілактики потрушень психічного здоров’я у дітей;
· потребами інноваційного розвитку та дієвого взаємозв’язку медичної науки та практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікаії керівних кадрів охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця «Профілактичні основи медико-соціального забезпечення психічного здоров’я населення» (03.2006р.-12.2009р.; Державний реєстраційний номер 0106U006404). Вона базується на Конвенції ООН «Про права дитини» та Законі України «Про охорону дитинства», Програмі Європейського регіонального бюро ВООЗ «Здоров’я для всіх у 21-му столітті», Міжгалузевій комплексній програмі «Здоров’я нації» на 2002-2011рр., Програмі охорони психічного здоров’я в Україні на 2006-2010 роки.
Мета і завдання дослідження. Мета: обґрунтувати та розробити якісно нову систему медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного здоров’я.
Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання дослідження:
1. Вивчити та провести аналіз епідеміологічної ситуації щодо порушень психічного здоров’я дітей в Україні та світі.
2. Визначити особливості формування психічного здоров’я та фактори ризику порушень психічного здоров’я дітей в Україні.
3. Співставити класифікацію психічних захворювань дітей iз параметрами функціонального діагнозу.
4. Проаналізувати та оцінити існ

Список літератури

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову проблему щодо підвищення якості лікування та профілактики порушень психічного здоров’я дітей. Визначено вплив факторів фізичного (соматичного), соціального та духовного здоров’я на психічне здоров’я та формування психічних захворювань у дітей, обгрунтовано відповідні медико-соціальні заходи щодо попередження їх несприятливого впливу, співставлено класифікацію психічних захворювань із параметрами функціонального діагнозу, науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено якісно нову систему медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного здоров’я як складову системи організації психіатричної допомоги дітям, що має важливе науково-практичне значення. Поєднання практичних інновацій із їхнім науковим обгрунтуванням і налагодженням системи навчання фахівців при відповідному методологічному підході можна вважати започаткуванням у медицині нової соціально-реабілітаційної школи.
1. Встановлено, що психічні порушення в дитячому віці є не лише досить поширеною патологією, складаючи близько 22% із загальної кількості зареєстрованих хворих із психічними розладами, але й посідають третє місце в структурі первинної інвалідності дітей, становлячи майже 16%. В той же час, епідеміологічним даним щодо психічних захворювань дітей в Україні бракує цілісності та узгодженості, існує потреба в проведенні грунтовних клініко-епідеміологічних досліджень, створенні атласу захворюваності та поширеності порушень псичного здоров’я у дітей в різних регіонах України відповідно до МКХ-10 та аналізі забезпеченості відповідною фаховою спеціалізованою допомогою.
2. Шляхом проведення рандомізованих клініко-епідеміологічних досліджень доведено, що фактори соціального та духовного здоров’я мають не менший здоров’яформуючий вплив на психічне здоров’я дитини, ніж фактори фізичного (соматичного) здоров’я. Дисперсійний аналіз отриманих результатів довів невипадковий, достовірний вплив досліджуваних факторів на формування психічного здоров’я дітей. Найбільш високий рівень значущості відносно формування порушень психічного здоров’я (ВШ>10) серед факторів фізичного (соматичного) здоров’я мають наявність спадкових психічних захворювань у батьків чи найближчих родичів, неврологічні захворювання, епілепсія та епілептиформні розлади, а також такий соціально-духовний фактор, як розлучення батьків.
3. Співставлення класифікації психічних захворювань дітей (МКХ-10) із параметрами функціонального діагнозу показало, що для захворювань діагностичної рубрики F0 (органічні, в тому числі симптоматичні, психічні розлади) провідне формуюче значення мають фактори фізичного (соматичного) здоров’я - черепно-мозкові травми (ВШ=11,36; Q=0,84), неврологічні (ВШ=10,38; Q=0,82) та ЛОР-захворювання (ВШ=7,80; Q=0,77). Розвиток захворювань діагностичнї рубрики F7 (розумова відсталість) може бути спричинений не лише факторами фізичного (соматичного) здоров’я, такими як неврологічні захворювання (ВШ=16,95; Q=0,89), генетичні вади та пологові травми, але й пов’язаний із такими соціально-духовними чинниками, як скоєння матір’ю кількох попередніх абортів (ВШ=7,77; Q=0,77) і сімейні негаразди (неповна сім’я). Для діагностичних рубрик F4 (невротичні,пов’язані зі стресом, соматоформні розлади) та F9 (поведінкові та емоційні розлади, що починаються, як правило, у дитячому віці) переважне здоров’яформуюче значення мають фактори соціального та духовного здоров’я - проблеми адаптації в школі (ВШ=13,94; Q=0,87), розлучення батьків - поряд із таким фактором фізичного (соматичного) здоров’я, як наявність хронічних сомато-неврологічних захворювань.
4. Вперше статистично доведено, що ризик виникнення розумово-психічних вад у наступної дитини збільшується відповідно до кількості скоєних матір’ю попередні абортів (ВШ=7,77; Q=0,77), перевищуючи такий при наявності генетичних вад (ВШ=7,11; Q=0,75).
5. Показано, що наявність в сім’ї двох та більше дітей сприяє суттєвому зниженню ризику виникнення порушень психічного здоров’я (ВШ=0,78; Q=0,12). Отже, запобігання абортам, сприяння розвитку інституту сім’ї є важливою ланкою забезпечення психічного здоров’я дітей і популяції в цілому.
6. Встановлено, що важливе суспільно-соціальне значення має виявлений нами взаємозв’язок між наявністю в сім’ї психічно хворої дитини та безробіттям матері, що свідчить про необхідність медико-соціальної підтримки таких сімей (ВШ=6,28; Q=0,73).
7. Виявлено недостатність профілактичного спрямування психіатричної допомоги дітям в Україні, відсутність цілісної, комплексної системи медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного здоров’я, міжвідомчу розпорошеність дитячих реабілітаційних закладів при недостатності мультидисциплінарного підходу, його організаційного та кадрового забезпечення, що спричиняє недостатню якість та ефективність лікувально-реабілітаційних послуг.
8. На основі аналізу результатів проведених клініко-епідеміологічних досліджень нами були науково обгрунтовані, розроблені лікувально-практичні та організаційні заходи якісно нової системи медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного здоров’я, засновані на цілісному трихотомічному методологічному підході до розуміння особистості, комплексності, мультидисциплінарності лікувально-реабілітаційних втручань на основі урахування параметрів функціонального діагнозу та вікових психофізіологічних особливостей дитини.
9. Особливостями розробленої якісно нової системи медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного здоров’я є формування єдиного керівного державного органу, що координує та контролює діяльність всіх міністерств та відомств із питань охорони психічного здоров’я дітей, визначає відповідну державну політику. Створений МОЗ України в НДСЛ «Охматдит» Центр медико-психологічної та соціально-реабілітаційної допомоги виконує координуючі функції на відомчому рівні, взаємодіючи з усіма суб’єктами охорони психічного здоров’я дітей, здійснюючи відповідний науково-методичний супровід реабілітаційної діяльності. Таким чином, спеціалізована дитяча психіатрична допомога не скорочується, а переорієнтовується на виконання реабілітаційно-профілактичних завдань, що забезпечується створенням відповідних підрозділів медико-соціальної реабілітації та впровадженням мультидисциплінарного підходу.
10. Клінічними дослідженнями підтверджено, що обгрунтовані, розроблені та впроваджені елементи якісно нової системи медико-соціальної реабілітації дітей із порушеннями психічного здоров’я підвищують якість лікування завдяки своєчасності, адекватності, відповідності потребам користувачів, дозволяючи значно збільшити шанси досягнення таких результатів, як покращення (ВШ=3,77; Q=1,01), значне покращення та видужання (ВШ=10,50; Q=0,83). У дітей з інвалідизуючими психоневрологічними захворюваннями запроваджені інновації дозволили значно підвищити шанси здатності до активного соціального функціонування (ВШ=3,79).
Результати проведених досліджень дозволили започаткувати в медицині нову соціально-реабілітаційну школу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я:
- розглянути питання щодо створення єдиного центрального державного керівного органу (наприклад, Відділу охорони психічного здоров’я дітей при Комітеті ВРУ з питань охорони здоров’я), який би спрямовував політику у сфері охорони психічного здоров’я підростаючого покоління, координував діяльність відповідних міністерств, відомств, громадських організацій тощо, контролював результативність діяльності;
- започаткувати державну програму, в межах якої провести ґрунтовні клініко-епідеміологічні дослідженні з метою з’ясування структури та поширеності психічних захворювань дітей в усіх регіонах України відповідно до діагностичних рубрик МКХ-10 та необхідності забезпечення кваліфікованою медичною, соціальною, психолого-педагогічною допомогою;
- започаткувати комплексну державну програму охорони психічного здоров’я підростаючого покоління, спрямовану, зокрема, на створення безпечного для здоров’я дітей довкілля, психогігієну та психопрофілактику.
2. Міністерству охорони здоров’я України:
- вирішити питання щодо укомплектування штатів лікувально-профілактичних та спеціальних навчально-реабілітаційних закладів лікарями-дитячими психіатрами, психотерапевтами, а також психологами, педагогами (в тому числі корекційними педагогами), соціальними працівниками, юристами тощо;
- ввести в програму підготовки студентів медичних навчальних закладів предмети «дитяча психіатрія», «дитяча психотерапія», «дитяча психоневрологія», «медико-соціальна реабілітація», створити відповідні кафедри та лабораторії по впровадженню наукових розробок із надання комплексної лікувально-профілактичної допомоги психічно хворим дітям та сім’ям груп ризику;
- для забезпечення стандартизації надання лікувально-реабілітаційних послуг вирішити питання щодо можливості проходження підвищення кваліфікації на базі медичних навчальних закладів усіх фахівців мультидисциплінарної команди (тобто, не лише лікарів, але й психологів, педагогів та соціальних працівників) і, навпаки, можливість підвищувати кваліфікацію лікарів, які працюють в спеціальних навчально-виховних закладах, у ВНЗ педагогічного та психологічного профілю, зокрема, шляхом створення міжвузівських навчальних центрів, що забезпечить комплексний мультидисциплінарний підхід, покращить взаємодію та професійний рівень фахівців тощо;
- розвинути мережу дитячих денних психіатричних стаціонарів; створити мережу дитячих соціально-реабілітаційних закладів, розмежувати хворих дітей із психотичними та непсихотичними розладами, відкривши спеціалізовані відділення в соматичних лікарнях; забезпечити дитячі психіатричні лікувально-профілактичні заклади як необхідною сучасною діагностичною апаратурою, так і реабілітаційним устаткуванням, розвиваючими іграшками, створити умови для навчання дітей під час їхнього перебування на стаціонарному лікуванні.
3. Проблемній комісії МОЗ та АМН України «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я», науково-дослідним установам Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України сприяти плануванню та виконанню галузевих наукових досліджень із вивчення особливостей та закономірностей формування психічного здоров’я дітей, психогігієни та психопрофілактики.
4. Регіональним управлінням охорони здоров’я впровадити моніторинг стану психічного здоров’я дитячого населення та факторів, що на нього впливають, на різних рівнях управління регіональною охороною здоров’я.
5. Міністерству освіти і науки України для дітей з інвалідизуючими психоневрологічними захворюваннями впровадити професійно орієнтоване шкільне навчання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамов В.А. Некоторые клинико-психологические особенности детей и подростков с агрессивным поведением / В.А.Абрамов, А.К.Бурцев, А.Л.Вольтфогель [и др.] // Медицинские исследования.- 2001. - Т. 1.- Bып. 1.- С. 40-41.
2. Абрамов В.А. Реформирование психиатрии в Украине / В.А.Абрамов.- К., 2000.- 183 с.
3. Авденок Л.Н. Разводы и их влияние на развитие и поведение детей / Л.Н.Авденок // Сиб. вестник психиатрии и наркологии.- 2004.- №3.- С. 87-90.
4. Агарков В.И. Закономерности и особенности динамики заболеваемости подростков в условиях урбанизированного и индустриализированного региона / Агарков В.И., Бугашева Н.В., Коктышев И.В. // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 2006 рік).- ІОЗДП АМНУ.- 2006.- С. 8-10.
5. Адамович М.М. Оперативный эпидемиологический анализ / М.М.Адамович, М.И.Бандацкая, А.М.Близнюк и др. - Минск, 2002.- 48 с.
6. Азарський І.М. Дитячий церебральний параліч, надбана слабкорозумовість та педагогічна занедбаність (соціально-реабілітаційні аспекти для профільних хворих в суспільстві) / І.М.Азарський, О.О.Азарська. Хмельницький.- 2002.-159 c.
7. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України: матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоров’я; за ред. П.В.Волошина.- Тернопіль, 2001.- 615 c.
8. Актуальні питання педіатрії і дитячої хірургії: тези доповідей науково-практичної конференції, присвячепної 10-річчю Львівської міської дитячої клінічної лікарні, (Львів, 20 лютого 2003 року); за ред. Д.І.Квіта.- Л., 2003.-150 c.
9. Актуальні питання реформування системи охорони здоров’я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: міжнародна науково-практична конференція; збірник наукових праць.-Харків, 2002.-139 c.
10. Актуальні проблеми психології: збірник статей; за ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки // Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія.- К., 2006.- Т. 1, ч. 18.- 149 c.
11. Актуальні проблеми сучасної охорони здоров’я України. Кадри, стан організації, управління, медичні інформаційні системи та медичні інформаційні технології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора С.А. Томіліна; за ред. В.П.Неділько, (Київ, 2007рік).- Медінформ.- 2007.-171 c.
12. Андрєєва Т.І. Якщо батьки курять... Книга для дитячого лікаря, а також для батьків, що курять і що не курять / Т.І. Андрєєва. -К., 2003.-60 c.
13. Аникин И.А. Психологическая помощь детям младшего школьного ворзраста с пассивной ориентацией в поведении / И.А.Аникин.- Борисоглебск, 2004.- 116 с.
14. Антропов Ю.Ф. Соматизация психических расстройств в детском воздасте / Ю.Ф.Антропов, С.В.Бельмер.- Москва, 2005.- 444 с.
15. Арзикулов А.Ш. Клинико-психологическая оценка школьной дезадаптации / А.Ш.Арзикулов., М.О.Солиева., М.П..Пазилжанова // Педиатрия (Россия), 2004.- №4.- С. 110-111.
16. Артемчук А.Ф. Мониторинг распространенности и клинических особенностей состояний зависимости у подростков и юношей с 1978 по 2002 гг. / А.Ф.Артемчук, А.А.Артемчук // Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 27-28 листопада 2002 року).- Харків, 2002.- С. 29- 41.
17. Аршава І.Ф.Основні початкові прояви психоемоційних розладів у дітей і підлітків / І.Ф.Аршава, В.В.Корнієнко.- Р.-нД., 2003- 60 с.
18. Асмолов А.Г. О роли символа в формировании эмоциональной сферы у младших щкольников с трудностями развития психіки / А.Г.Асмолов, А.В.Цветков // Вопросы психологии.- 2005.- №1.- С. 19-28, 159.
19. Аффорд Карл Уаррен. Губительные реформы: слабеющие системы здравоохранения в странах Восточной Европы: пер. с англ. / Аффорд Карл Уаррен. - К., 2004.- 208 с.
20. Бабюк И.А. Квалификационные характеристики как основа последипломной подготовки врачей-психиатров / Бабюк И.А., Титиевский С.В., Найденко С.И. [и др.] // Медицинские исследования. - 2001.-Т. 1.- Вып. 1.- С. 113.
21. Бабюк И.А. Профессионально-деятельностный подход в преподавании психиатрии // Медицинские исследования / Бабюк И.А, Титиевский С. В., Найденко С. И. и др.- 2001.- Т. 1.- Вып. 1.- С. 116.
22. Баграмянц М.Л. О некоторых аспектах создания развивающей среды для одаренных детей / М.Л.Баграмянц // Прикладная психология и психоанализ.- 2004.- №3.- С. 48-64.
23. Бадеева Т.В. Мониторинг факторов окружающей среды и здоровья детского населения в условиях крупного промышленного региона / Бадеева Т.В., Грачева М.П., Богомолова Е.С. [и др.] // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 2006 рік).- ІОЗДП АМНУ.- Харків, 2006.- С.10-13.
24. Баженов А.С. К вопросу о месте социального работника в реабилитации психически больных / А.С.Баженов // Медицинские исследования. - 2001.- Т. 1.- Вып. 1.- С. 114.
25. Барановська Л.М. Пошук організаційних підходів до покращення соціальної реабілітації та реабілітації пацієнтів психіатричної служби / Барановська Л.М., Новикова В.В., Юдін Ю.Б. [та ін.] // Архів психіатрії.- 2001.- №3 (26).- С. 125-128.
26. Басанский П.Л. Духовные первопричины невротических расстройств и духовная психотерапия как метод их коррекции / П.Л.Басанский // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий: сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования; под общ. ред. П.Т.Петрюка, Р.Б.Брагина.- Харків, 2006.- Т. 4.- С. 17-19.
27. Безрук В.В. Нервово-психічний розвиток дітей раннього віку з пренатальним дефіцитом заліза / В.В.Безрук, Ю.М.Нечитайло // Здорова дитина: Здоровій дитині - здорове середовище: маеріали конференції, (Чернівці, 30 вересня - 1 жовтня 2004 року).- Чернівці, 2004.- С. 7-8
28. Безрукова Н.Ю. Використання інтегральних критеріїв функціонального стану організму в ході виконання профілактичних програм та моніторингу здоров’я підлітків / Н.Ю.Безрукова, І.В.Сергета // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 2006 рік).- ІОЗДП АМНУ.- 2006.- С. 16 - 18.
29. Беллани К. Положение детей в мире, 2001г. / К.Беллани // Детский фонд ООН, 2001.- 111 с.
30. Белозеров С.М. Организация внутреннего мира человека и общества. Теория и метод композицій / С.М.Белозеров // Москва, 2002.- 768 с.
31. Берегова Е.А. Влияние телевидения на психоэмоциональную сферу детей / Е.А.Берегова // Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002- 2011 роки - крок до реформування галузі: матеріали конференції, (Київ, 2006 рік).- МОЗ України.- 2006.- С. 182-185.
32. Бех І.Д. Проблеми фізичного виховання і розвитку школярів та забезпечення їхнього здоров’я / І.Д. Бех // Журнал АМН України.- 2001.- Т.7.- №3.- С. 487-494.
33. Білинська М. Пріоритети управління змінами в галузі охорони здоров’я України / М.Білинська // Проект ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні".- К., 2006.- Посіб. № 12.- 50 c.
34. Білодід Ю.М. Структура духовності особистості / Ю.М.Білодід // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту «Народна українська академія»; за ред.. В.І.Астахової.- Х., 2000.- , Т.6.- С. 239-248.
35. Большакова А.Н. Патопсихология с основами дефектологии: конспект лекций / А.Н.Большакова.- Х.: ХГАК, 2002.- 8 с.
36. Бондарев Н. В. Социально-психологические и клинические особенности лиц, вовлечённых в нетрадиционные религиозные культы / Н.В.Бондарев // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий: сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования; под ред. П.Т.Петрюка, Р.Б.Брагина.- Х., 2006.- Т. 4.- С. 22-24.
37. Бориско Г.О. Вплив соціально-гігієнічних чинників на динаміку здоров’я молодших школярів / Бориско Г.О., Даниленко Г.М., Пономарьова Л.І. [та ін.] // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 2006 рік).- ІОЗДП АМНУ.- 2006.- С. 142-143.
38. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина / М.Й.Боришевський // Політика і психологія.- 1997.- № 4 (14).- С. 144-150.
39. Брагин Р.Б. Психическое здоровье и религия: роль фактора социальной (общинной) поддержки / Р.Б.Брагин, Д.Р.Тахташова // Український вісник психоневрології.- 2007.- Т. 15.- Вип. 1 (додаток).- С. 158.
40. Бреслав Г.Э. Психологическая коррекция детской и подростковой агрессивности / Г.Э.Бреслав.- С.- Пб.: Речь, 2004.- 139 с.
41. Буторина Н.Н. Основные методы терапии психических и поведенческих расстройств (в таблицах и схемах) / Н.Н.Буторина, Е.Н.Кривулин.- Челябинск, 2003.- 103 с.
42. Варивончик Д.В. Медична валеологія та реабілітація / Д.В.Варивончик.- К., 2002.- 81 с.
43. Васкес Э. Медико-социальные аспекты здоровья населения / Э.Васкес, Д.Кресный.- К.: Изд.-во Европ. ун.-та, 2003.- 491 с.
44. Вельтищев Ю.Е. Детская инвалидность: медицинские и социальные аспекты, меры профилактики / Ю.Е.Вельтищев, Д.И.Зелинская // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 2000.- 67 с.
45. Венгер О. П. Психологічний феномен віри при невротичних розладах / О.П.Венгер, О.С.Чабан // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий: сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования; под ред. П.Т.Петрюка, Р.Б.Брагина.- Х., 2006.- Т. 4.- С. 24.
46. Вергелис Н.В. Обоснование профилактики вегетативной дисфункции у дететй с отягощенным акушерским анамнезом / Вергелис Н.В., Сенаторова А.С., Зыбина Н.И. // Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (Чернівці, 10-11 жовтня 2002 року).- 2002.- С. 78-79.
47. Влахос И. Определение понятия «Православная духовность» / И. Влахос // Живой родник.- 2004.- №5.- С. 18 19.
48. Воробьёва Т. М. Концепция слияния науки и религии с позиций единого знания о реальности мира / Т.М.Воробьёва // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий: сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования; под ред. П.Т.Петрюка, Р.Б.Брагина.- Х., 2006.- Т. 4.- С. 31-34.
49. Воронцова Т.О. Фактори затримки фізичного розвитку у дітей / Т.О.Воронцова // Здорова дитина: Здоровій дитині - здорове середовище: матеріали конференції, (Чернівці, 30 вересня - 1 жовтня 2004 року).- 2004.- С. 10.
50. Выготский Л.С. Собрание починений / Л.С.Выготский.- М., 1983.- Т.5.
51. Галиць Г. Методологія системного підходу щодо реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями / Г.Галиць, Ю.Куликов // Україна: аспекти праці.- 2004.- №1.- С. 29-34.
52. Галябард Г.С. Деякі питання організації психопрофілактики серед школярів / Г.С. Галябард// История Сабуровой дачи: Успіхи психиатрии, неврологи, нейрохирургии и наркологии: сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской психиатрической больницы №15 (Сабуровой дачи); под ред. И.И.Кутько, П.Т,Петрюка.- Х., 1996.- Т.3.- С. 163-164.
53. Гойда Н.Г. Современное состояние и основные направления реформирования системы психиатрической помощи детскому населению Украины / Н.Г. Гойда // Вестник психического здоровья.- 1998.- №3.- С. 5-8.
54. Гойда Н.Г. Сучасний стан та шляхи оптимізації психіатричної та соціально-правової допомоги населенню України / Гойда Н.Г., Табачніков М.І., Домбровська В.В. [та ін.] // Український вісник психоневрології.- Том 9.- Вип. 1(26), 2001.- С.8-10.
55. Голдберг Д. Распространенные психические расстройства: Биосоциальная модель: пер. с англ. / Д. Голдберг, П.Хаксли.- К.: Сфера, 1999.- 256 с.
56. Гройсман А.Л. Личность, творчество, регуляция состояний: руководство по театральной и паратеатральной психологи / А.Л.Гройсман.- М.: ИЧП «Изд.-во Магистр», 1998.- 436 с.
57. Грубар І.Я. Здоров’я дітей - національне багатство / І.Я.Грубар.- Тернопіль: ТДПУ, 2002.- 44 с.
58. Даниленко Г.М. Медичне забезпечення розвитку здоров’яформуючої поведінки серед школярів / Г.М.Даниленко // Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 27-28 листопада 2002 року).- ІОЗДП АМНУ.- 2002.- С. 66-71.
59. Даниленко Г.М. Визначення гендерних та вікових особливостй якості життя при моніторингу стану здоров'я дітей старшого шкільного віку / Г.М.Даниленко, Ж.В.Собнікова-Мелешкіна // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 2006 рік).- ІОЗДП АМНУ.- 2006.- С. 177-179.
60. Даценко Л.О. Деякі показникі стану здоровя та інтелектуального розвитку шк