МУРАСТА ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ ПЕТРОФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ПАРАМЕТРИ НЕОДНОРІДНОСТІ КАЙНОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРА ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ

Короткий опис

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета і
задачі наукового дослідження, описується об’єкт і предмет дослідження,
висвітлюється наукова новизна отриманих результатів та їх практичне значення,
описано особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію дисертаційної
роботи, описана структура дисертаційної роботи.
У першому розділі проведено огляд стану вивченості проблеми
складнопобудованих карбонатних та теригенних тонкошарових порід-колекторів
кайнозойського комплексу українського сектора Чорного та Азовського морів.
Аналіз світового досвіду показує, що протягом останніх 25 років все більшого
значення у нарощуванні розвіданих запасів вуглеводнів набувають об’єкти, які
пов’язані із колекторами, що характеризуються складним літологічним складом та
високою неоднорідністю фільтраційно-ємнісних властивостей.
При вивченні особливостей геологічної будови і нафтогазоносності
продуктивних об’єктів кайнозойського комплексу досліджуваної території
аналізувались роботи А.В. Ахіярова, В.А. Верескуна, Л.И. Борисової, И.С. Гайдука,
А.Я. Дергачєвої, С.Н. Окуловського, Б.М. Полухтовича, І.В. Попадюка та багатьох
інших дослідників, а також враховувались результати робіт науково-дослідних
колективів і окремих фахівців Кримморгеологія, Черноморнафтогаз, УкрДГРІ. В
5
згаданих роботах не акцентувалась увага на дослідженні складнопобудованих порід-
колекторів.
З метою розробки нових адаптованих і оптимізації існуючих інтерпретаційних
підходів розглядались роботи, націлені на вивчення тонкошарових теригенних та
карбонатних порід-колекторів.
Розробкою методів дослідження складнопобудованих карбонатних колекторів
займались: Б.Ю. Вендельштейн, А.М. Нечай, В.М. Дахнов, В.М. Добринін,
Н.З. Заляєв, Г.М. Золоєва, О.Р. Князев, Є.М. Смехов, В.Н. Киркінська,
В.М. Курганський, В.В. Ларіонов, Н.В. Манчеєва, Г.Т. Продайвода, Н.В. Фарманова,
І.М. Безродна, J. Rasmus, M. Willie та ін. Розробкою методів діагностики
складнопобудованих теригенних порід-колекторів займались відомі фахівці:
Л.Е. Кнеллер, С.Г. Комаров, А.Є. Кулінкович, М.І. Кузнєцов, А.А. Левченко,
М.Л. Озерська, В.А. Пантюхін, А.Л. Потапов, Г.Й. Притулко, Н.Ф. Радченко,
С.Д. Рябчун, А.І. Сидорчук, Є.В. Чаадаєв, М.І. Шакін, С.М. Шейнман, Т.С. Ізотова,
Д.Д. Федоришин, О.М. Карпенко, І.М. Куровець, Bussian, Donaldson, Fertl, Poupon,
Herrik та ін. Проте, незважаючи на велику кількість виконаних робіт стосовно
дослідження складнопобудованих порід-колекторів, проблема вивчення як
тонкошарових теригенних, так і карбонатних колекторів із складною структурою
пустотного простору залишається до теперішнього часу повністю невирішеною.
Огляд існуючих методик інтерпретації промислово-геофізичних матеріалів
показав, що загальноприйнятих методик надійного прогнозування як якісних, так і
кількісних характеристик ємнісно-фільтраційних і нафтопромислових параметрів
карбонатних і тонкошарових теригенних колекторів, що характеризуються складним
літологічним складом та високою неоднорідністю петрофізичних параметрів, не
існує. Це обумовлено тим, що практично всі методики "прив’язані" до конкретних
місцевих об’єктів, які характеризуються певними, лише їм притаманними
властивостями – мінеральним і речовинним складом, характером будови пустотного
простору, відношенням типів пустот, ступенем анізотропії тощо.
З метою вирішення проблеми прогнозування продуктивності карбонатних і
тонкошаруватих теригенних колекторів кайнозойського комплексу в межах
української частини акваторії Чорного і Азовського морів слід використовувати нові
інтерпретаційні підходи, які б ґрунтувалися не лише на адаптованих
загальноприйнятих методиках, але й на нових науково-обгрунтованих способах і
критеріях, що розглядаються здобувачем у дисертаційній роботі.
У другому розділі наведено літолого-петрофізичний аналіз кернового
матеріалу. Зазначено петрофізичні особливості теригенних тонкошарових та
карбонатних порід-колекторів кайнозойського комплексу українського сектора
Чорного та Азовського морів.
За результатами аналізу узагальнених даних лабораторних досліджень
кернового матеріалу, зібраних з різних джерел, розраховано статистичні
характеристики та встановлено кореляційні зв’язки між петрофізичними
параметрами порід продуктивних горизонтів кайнозою. Статистичний аналіз
показав, що для окремих продуктивних горизонтів неможливо достовірно визначити
фільтраційно-ємнісні властивості теригенних тонкошарових гірських порід
олігоценового комплексу за моделлю "керн-керн", що обумовлено низькою якістю
6
вихідних лабораторних аналітичних даних, виконаних в різні часи, та слабкими
кореляційними зв’язками між петрофізичними параметрами.
Детальний аналіз петрофізичних характеристик колекторів, геолого-
геофізичних та промислових матеріалів показав, що лише комплексний підхід
інтерпретації даних ГДС в межах розповсюдження порід-колекторів зі складною
структурою порового простору на єдиній методологічній основі дає можливість
адекватного виділення об’єктів з підвищеними колекторськими властивостями з
метою прогнозування найбільш перспективних ділянок (або зон) на пошуки
вуглеводнів.
В розділі наведено адаптовані інтерпретаційні моделі та класичні алгоритми
визначення петрофізичних параметрів з метою визначення фільтраційно-ємнісних
властивостей відкладів продуктивних горизонтів кайнозойського комплексу.
Для визначення коефіцієнта пористості тонкошарових теригенних порід за
значеннями параметра пористості аналізувались 28 моделей (Poupon, Hossin,
Simandoux, L. de Witte, A.J. de Witte, Patcheft, Rausch, Patcheft-Rausch, Waxman, Smit,
Bardon, Pied, Shlumberger, Clavier, Juhosy, Donn, Alger, Husten, Patcheft-Herrik,
Leveaux, Poupon-Leveaux, Raiga-Clemencean, De Witte, С.Г. Комарова, Б.М. Єнікєєва,
В.А. Єфімова, М.М. Еланського, М.М. Дамаскіна).