ТЕОРІЯ І МЕТОДИ АНАЛІЗУ РЕГІОНАЛЬНИХ ГІДРОХІМІЧНИХ СИСТЕМ

Короткий опис

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

СНІЖКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 556.114:504.4

ТЕОРІЯ І МЕТОДИ АНАЛІЗУ
РЕГІОНАЛЬНИХ ГІДРОХІМІЧНИХ СИСТЕМ

11.00.07 гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант:
доктор географічних наук,
професор Пелешенко В.І.

Київ 2002

ЗМІСТ
Сторінки
ВСТУП ....6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГЕОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПРИРОДНИХ ВОД. ГІДРОХІМІЧНІ СИСТЕМИ ......................................................................17
1.1.Хімічний склад води як системна категорія ....................................................18
1.2. Системний підхід до вивчення природних утворень......................................26
1.3. Обґрунтування поняття гідрохімічна система”, її математична і графічна формалізація...............................................................................................................30
1.4.Типізація гідрохімічних систем.........................................................................39

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ ТА ФУНКЦІЇ ГІДРО-ХІМІЧНОЇ СИСТЕМИ ................................................................................42
2.1. Речовинно-агрегатна структура гідрохімічної системи.................................43
2.2.Процесно-функціональна структура: гідрохімічні підсистеми......................61
2.3. Просторова ієрархічна структура гідрохімічної системи...............................66
2.4. Перенесення речовин та енергії у гідрохімічній системі...............................79
2.5. Мінливість та стійкість дві характерні риси розвитку гідрохімічної системи.......................................................................................................................86

РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОХІМІЧНИХ СИСТЕМ.................................................................................................................103
3.1. Історична довідка про розвиток методології дослідження гідрохімічних систем.......................................................................................................................103
3.2. Структура та зміст методології дослідження гідрохімічних систем поверхневих вод......................................................................................................105
3.3. Перший етап аналізу: формування загальних уявлень про систему...........106

3.4. Другий етап аналізу: формування поглиблених уявлень про систему......109
3.4.1. Методика дослідження факторів формування гідрохімічних систем......109
3.4.2. Методика дослідження територіальної структури гідрохімічних систем.......................................................................................................................120
3.5. Третій етап аналізу: моделювання та прогнозування розвитку системи....125
3.5.1. Візуалізація гідрохімічної системи..............................................................125
3.5.2. Аналіз керованості системи..........................................................................127
3.5.3. Апроксимація та моделювання багатофакторного впливу природних і антропогенних факторів на формування гідрохімічних систем.........................128
3.5.4. Прогнозування розвитку гідрохімічної системи........................................134

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ГІДРОХІМІЧНОЇ МАКРОСИСТЕМИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ.......................................................................142
4.1. Природні умови формування гідрохімічної макросистеми Житомирського Полісся......................................................................................................................143
4.2. Загальна характеристика основних господарських факторів формування гідрохімічної системи.............................................................................................147
4.3. Оцінка параметрів регіональної гідрохімічної системи..............................168
4.3.1. Характеристика використаної гідролого-гідрохімічної інформації.........168
4.3.2. Характеристика параметрів гідрохімічної системи...................................178
4.3.3. Сезонна динаміка параметрів гідрохімічної системи................................178
4.3.4. Багаторічна динаміка параметрів гідрохімічної системи та її основні тенденції...................................................................................................................190
4.4. Дослідження факторів формування гідрохімічної системи методами системного аналізу..................................................................................................199
4.4.1. Дослідження структури гідрохімічних систем шляхом аналізу їх часових інформаційних матриць..........................................................................................199
4.4.2.Дослідження структури і процесів формування гідрохімічної макросистеми природних вод Житомирського Полісся......................................205
4.5. Районування регіональної гідрохімічної макросистеми Житомирського Полісся......................................................................................................................221
4.6. Рекомендації щодо покращення стану якості води та підвищення ефективності гідроекологічного моніторингу поверхневих вод.......................237
4.6.1. Вибір репрезентативних показників для їх подальшого включення в систему гідроекологічного моніторингу..............................................................237
4.6.2. Оптимізація мережі гідроекологічного моніторингу.................................249
4.6.3. Використання гідрохімічної інформації різних відомств при проведенні єдиного гідроекологічного моніторингу в регіоні...............................................251
4.6.4. Покращення стану якості поверхневих вод...............................................254

РОЗДІЛ 5. ХАРАКТЕРИСТИКИ БАСЕЙНОВИХ ГІДРОХІМІЧНИХ СИСТЕМ ЛІСОСТЕПОВОЇ ТА СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ .................257
5.1. Характеристика об’єктів дослідження...........................................................257
5.2. Гідрохімічна локальна мезосистема р.Бутеня..............................................260
5.3. Гідрохімічна локальна мезосистема р. Іква (басейн р. Південний Буг).....269
5.4. Гідрохімічна локальна мезосистема р.Корабельної.....................................271
5.5. Гідрохімічна локальна мезосистема р.Росава...............................................273
5.6. Гідрохімічна регіональна макросистема басейну р.Південний Буг..........276
5.7. Оптимізаційні розрахунки впливу антропогенних факторів на форму-вання параметрів гідрохімічних басейнових систем...........................................279
5.8. Особливості гідрохімічних систем різного рівня розмірності.....................286

РОЗДІЛ 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ГІДРОХІМІЧНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕХІДНОГО ТИПУ (НА ПРИКЛАДІ ШЕЛЬФОВОЇ ГХС ДЖАРИЛГАЦЬКОЇ ЗАТОКИ ЧОРНОГО МОРЯ).........................................290
6.1. Специфічність перехідних гідрохімічних систем.........................................290
6.2. Еколого-економічна обумовленість досліджень гідрохімічної системи Джарилгацької затоки Чорного моря....................................................................291
6.3.Загальна характеристика матеріалів та методики досліджень......................292
6.4.Природно-антропогенні передумови формування гідрохімічної системи перехідного типу в Джарилгачській затоці...........................................................293
6.5. Трансформація морської гідрохімічної системи в систему перехідного типу...........................................................................................................................294
6.6. Вплив дренажно - скидних вод на формування перехідної гідрохімічної системи у прибережній частині акваторії моря....................................................303
6.6.1. Системний аналіз морських вод як головного компонента ГХС.............304
6.6.2. Дренажно-скидові води як головний чинник формування ГХС...............311
6.6.3. Донні відклади як вторинний чинник формування ГХС..........................318
6.7. Територіальна структура перехідної гідрохімічної системи........................322
6.8. Прогноз надходження забруднюючих речовин у водне середовище за рахунок дренажно-скидних вод і донних відкладів............................................326

РОЗДІЛ 7. ПРОГНОЗУВАННЯ МОЖЛИВИХ ЗМІН ПАРАМЕТРІВ ГІДРОХІМІЧНОЇ СИСТЕМИ (НА ПРИКЛАДІ ГІДРОХІМІЧНОЇ МАКРОСИСТЕМИ Р. ГОРИНІ)........................................................................333
7.1. Коротка характеристика використаних вихідних даних та особливостей їх обробки................................................................................................................333
7.2. Загальна характеристика скидів стічних вод та забруднюючих речовин у р.Горинь та її основні притоки...............................................................................337
7.3. Водогосподарський баланс річки Горинь та її притоків...........................340
7.4. Аналіз багаторічної динаміки і прогноз водності р.Горинь .......................345
7.5. Прогноз параметрів регіональної гідрохімічної макросистеми басейну річки Горині на період до 2005 р.........................................................................351
7.6. Прогноз параметрів гідрохімічної макросистеми р.Горинь та її притоків з використанням балансового методу.....................................................................355
ВИСНОВКИ............................................................................................................362
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................367 ДОДАТКИ ..............................................................................................................394

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток суспільства на основі концепції про невичерпність та самовідновлюваність запасів прісної води [1], призвів до значної деградації світових водних ресурсів, їх дефіциту, виснаження і погіршення якості внаслідок зростаючого забруднення [ 2 ].
Вже сьогодні саме якість водних ресурсів, а не їх кількість, є обмежуючим фактором водокористування [3]. В той же час, в найближчі десятиліття очікується різке зростання попиту на якісну воду [4], загострення водогосподарських проблем і переведення їх у політичну площину [5].
Впровадження в життя нової концепції сталого розвитку суспільства, яка була прийнята Конференцією ООН з навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992р.) [6,7], вимагає ефективного дослідження кількісних та якісних характеристик наявних водних ресурсів із застосуванням сучасних наукових методів, щоб врахувати зростаючі потреби населення та різних галузей господарства і завчасно провести заходи щодо запобігання водного голоду”.
Невідкладність цього завдання обумовлює актуальність розробки нових підходів до гідрохімічних досліджень, включаючи їх теоретичні обґрунтування та практичне втілення у вигляді сучасних методик.
Сучасна гідрохімічна наука, використовуючи досягнення теоретичних і практичних досліджень природних вод, науково-технічного прогресу в апаратурно-методичній базі досягла високого рівня в аналітичній ідентифікації хімічного складу природних вод, створенні потужної інформаційної бази даних. Проте рівень наукового осмислення, інтерпретації цієї інформації на процесному рівні залишається ще досить низьким. Дається взнаки тенденція до описового характеру досліджень, яка об’єктивно склалася ще на етапі становлення гідрохімії як науки.
Зростання антропогенного навантаження на водні ресурси та погіршення якості води у другій половині ХХ століття спричинило розвиток прикладних напрямків гідрохімії. Проте досі усі зусилля вчених були направлені на вивчення наслідків антропогенного впливу на водні ресурси без системного причинно-наслідкового аналізу процесів погіршення якості води.
Назріла необхідність застосування геосистемного підходу до вивчення процесів формування хімічного складу та якості води. Це завдання було сформульоване В.К.Хільчевським як необхідність ... брати до уваги важливе природознавче положення про зв’язок стану водних об’єктів (їх кількісних і якісних характеристик) з динамікою компонентів ландшафту і господарської діяльності людини” [8].
М.М.Паламарчук запропонував при вирішенні водоресурсних і гідроекологічних проблем ... співставляти всю сукупність природних взаємозв’язків і антропогенної діяльності в межах певного географічного простору ” [9], а А.В. Яцик - концепцію басейнового еколого - системного управління водокористуванням [10].
Таким чином, актуальність даної теми полягає в реалізації системного підходу до вивчення хімічного складу природних вод, в розробці теоретичного обґрунтування гідрохімічних систем (ГХС) та в створенні методики їх дослідження у зв’язку із назрілою необхідністю комплексного і поглибленого аналізу направленості гідрохімічних процесів у природних водах як результату сукупного впливу природних та антропогенних чинників на відкриту гідрохімічну систему природних вод.
Реалізація даного підходу в практиці гідрохімічних досліджень сприятиме виявленню причинно-наслідкових зв’язків у гідрохімічних системах і розробці рекомендацій щодо оптимізації їх структури з метою стабілізації процесів формування якості води та сталого розвитку водних ресурсів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за проблемою дисертації виконувались згідно планів науково-дослідних робіт географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під науковим керівництвом і за одночасної участі автора як безпосереднього виконавця за держбюджетними і госпдоговірними темами, які входили до складу наукового напрямку Охорона навколишнього середовища” (1986-2000 рр.), державної Комплексної програми протипаводкових заходів (1995-2000 рр.).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є обґрунтування, розробка, апробація та прикладне застосування науково-теоретичних та методологічних засад дослідження хімічного складу природних вод як гідрохімічних систем аналогів відкритих природних геосистем функціонального типу.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися наступні задачі:
- дефініція гідрохімічної системи на основі концепцій про багатофакторність формування хімічного складу природних вод та про функціональні геосистеми, розвинутих в другій половині XX століття;
- графічна та математична формалізація гідрохімічної системи;
- узагальнена характеристика речовинно-агрегатного та компонентного складу гідрохімічної системи на сучасному етапі еволюції природних вод;
- аналіз структури, основних властивостей та функцій гідрохімічних систем;
- розробка методології дослідження гідрохімічних систем з використанням системного підходу;
- апробація теоретико-методологічних розробок, їх прикладне застосування при вирішенні важливих еколого-економічних проблем України.
Об’єкт дослідження. Об’єктами дослідження є природні води в межах річкових водозборів різних рівнів (від локального до регіонального) та шельфової зони Чорного моря (зона змішування континентальних і морських вод у Джарилгацькій затоці).
Предмет дослідження. Теорія та методика регіонального аналізу хімічного складу природних вод як гідрохімічних систем просторових статистично однорідних гідрохімічних функціональних комплексів із застосуванням геосистемного підходу.
Методи дослідження. В основу досліджень покладено методологію геосистемного аналізу гідрохімічних систем як природних утворень.
В розробленій автором методології дослідження гідрохімічних систем у логічній послідовності поєднано класичні гідролого-гідрохімічні методи дослідження з статистичними методами аналізу інформації. Це дозволило створити банк даних про внутрішні та зовнішні параметри гідрохімічної системи, виконати її структурний аналіз з використанням мультиваріаційних статистичних методів (факторного та кластерного аналізу), встановити шляхом кореляційного аналізу ендосистемні та екзосистемні зв’язки між компонентами системи і позасистемними утвореннями, що формують параметри системи. Результати цих досліджень дозволяють виконати двоступеневе моделювання гідрохімічної системи: спочатку створюються структурно-функціональні моделі та їх просторові аналоги карти районування гідрохімічних систем за умовами формування гідрохімічних параметрів, а потім у разі необхідності виконання подальшого прогнозування їх розвитку та оптимізації створюються статистичні, балансові, чи імітаційні моделі цих систем.
Прогнозування гідрохімічних систем на основі обраної моделі є основою розробки рекомендацій щодо оптимізації та стабілізації її параметрів з урахуванням потреб приоритетних видів місцевого водокористування.
Вихідні матеріали. Для апробації методології дослідження гідрохімічних систем було використано:
- матеріали натурних гідрохімічних досліджень, проведених під керівництвом автора співробітниками Проблемної науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії на експериментальних водозборах різних природних зон України (рр. Бутеня, Іква, Корабельна);
- матеріали УФ ЦНДІКВВР та ІГБ АН України щодо водозбору р. Росава отримані за участю автора під час створення експериментального гідролого-гідрохімічного полігону;
- матеріали Управління екології та природних ресурсів у Житомирській області щодо хімічного складу річкових вод Житомирського Полісся;
- матеріали Укрводпроекту про використання водних ресурсів, господарську діяльність та хімічний склад води річок у басейні р. Горині;
- матеріали Укрводпроекту, Українського НДІ токсикології та гігієни пестицидів, полімерів і пластмас Міністерства охорони здоров’я України, Української науково-дослідної станції рисівництва Міністерства сільського господарства та Проблемної науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо хімічного складу різних типів природних та скидних вод у шельфовій зоні Джарилгацької затоки Чорного моря.
Наукова новизна одержаних результатів:
- сформульовано новий науковий, теоретично і методологічно обґрунтований підхід до вивчення просторово-часових полів хімічних речовин у природних водах;
- в гідрохімічну науку введено і формалізовано поняття про специфічне природне утворення - гідрохімічну систему, подано його визначення, охарактеризовано властивості та функції;
- розроблено детальну методику дослідження гідрохімічної системи, орієнтовану на прикладне застосування в гідрохімічних дослідженнях та на отримання оптимізаційного і стабілізаційного ефекту щодо параметрів якості води, необхідних для стійкого розвитку території в межах поширення гідрохімічних систем;
- з метою апробації теоретико-методологічних розробок виконано комплекс системних досліджень на водних об’єктах України.
Практичне значення одержаних результатів. Основне практичне значення дисертації полягає в розробці теоретико-методологічної бази дослідження гідрохімічних систем, яка може бути застосована для вивчення водних об’єктів та вирішення сучасних складних гідроекологічних проблем різних регіонів України.
У результаті апробації розробок автора, представлених в дисертації, були отримані наступні практично значимі результати:
- розроблено структурно-функціональну модель гідрохімічної регіональної макросистеми вод поверхневого стоку Житомирського Полісся;
- виконано районування гідрохімічної макросистеми Житомирського Полісся за умовами формування хімічного складу та якості води;
- розроблено рекомендації щодо покращення стану якості води та підвищення ефективності гідроекологічного моніторингу поверхневих вод Житомирського Полісся;
- досліджено особливості гідрохімічних систем річок лісостепової та степової зон України та виконано рекомендації з їх оптимізації на основі мультиваріаційного підходу щодо апроксимації та моделювання впливу антропогенних чинників на формування параметрів гідрохімічних систем;
- на основі геосистемного аналізу виявлено головні причини погіршення еколого-гідрохімічної ситуації в Скадовській курортній зоні Джарилгацької затоки Чорного моря;
- на прикладі акваторії шельфової зони Чорного моря (Джарилгацька затока) досліджено трансформаційні процеси у гідрохімічній системі перехідного типу в зоні змішування двох основних типів природних вод планети: континентальних карбонатно-кальцієвих та морських хлоридно-натрієвих;
- досліджено головні фактори формування перехідної гідрохімічної системи Джарилгацької затоки, проведено її структурний аналіз та виконано районування акваторії як за умовами формування якості води, так і за комплексним індексом забруднення води; матеріали вказаних досліджень впроваджено в розробку технічних проектів покращення екологічного стану та якості води курортної зони Джарилгацької затоки;
- на прикладі гідрохімічної макросистеми р. Горині апробовано статистичні та балансові підходи до прогнозування параметрів гідрохімічних систем; результати прогнозування впроваджено в розробку технічного проекту поповнення підземних вод в районі Гощанського водозабору, який виконувався у зв’язку із обезводненням частини басейну річки внаслідок депресійного зниження рівня ґрунтових вод через інтенсивну відкачку для водопостачання м.Рівне.
Результати досліджень впроваджені у Житомирському управлінні екології та природних ресурсів та у Державному комітеті України по водному господарству.
Крім того, результати досліджень використані в навчальному підручнику Оцінка та прогнозування якості природних вод” та посібнику Інженерна гідрохімія”, впроваджені в курси лекцій з Гідрохімії України”, Гідроекологічної експертизи”, що читаються автором у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Теоретико-методологічні та прикладні рішення дисертації були отримані і реалізовані у процесі виконання держбюджетних і госпдоговірних тем Київського національного університету імені Тараса Шевченка напрямку Охорона навколишнього середовища” під керівництвом та за безпосередньої участі автора, серед яких: Розробити і впровадити кількісну оцінку впливу різних антропогенних факторів на гідрохімічний режим річок Української РСР (методичні рекомендації)”(відпов. викон., д/т № 16, 1990 р. № д. р. у ВНТІЦ (Москва) 01860089778) (Замовник Держплан УРСР, постанова № 88 від 29.11.1985 р. та постанова Президії АН УРСР №474 від 27.12.1985 р.); Дослідження особливостей надходження та розподілу біогенних елементів у водах місцевого стоку (на прикладі малих річок басейну Дніпра) (відпов. викон., д/т №461, 1994 р., № д.р. 0193U021685); Дослідити і оцінити вплив господарської діяльності на формування хімічного складу води річок України”(відпов. викон., д/т №18, 1993 р., № д.р. 0193U640763) (Замовник - Мінвуз України); Оцінка умов формування гідрохімічного режиму та якості води Джарилгацької затоки Чорного моря під впливом дренажно-скидних вод Краснознаменської зрошувальної системи” (наук. керівн., інститут Укрдіпроводгосп, 1991) (Замовник інститут Укрдіпроводгосп); Сучасний стан та прогноз якості води р.Горинь” (наук. керівн., інститут Укрдіпроводгосп, 1992) (Замовник інститут Укрдіпроводгосп); Оцінити закономірності трансформації хімічного складу води річок Прип`ятського Полісся України”. (виконавець, д/т №13, 1996р., № д.р. 0195U004189) (замовник Міносвіти України); Розробити методику та провести районування річок басейну Дніпра за умовами формування якості води”(наук.керівн., д/т №20, 1996 р., № д.р. в УкрІНТЕІ 0193U0044890); Розробити рекомендації для оперативного прогнозування якості води у гірських річках Українських Карпат в умовах нестійкого водного режиму” (Державна комплексна програма протипаводкових заходів) (наук.керівн., г/т №73-96, 1996, № д. р. 091U010431) (Замовник - Держводгосп України, дог. № 328); Дослідити сучасний гідрохімічний режим поверхневих вод Житомирського Полісся та виконати оцінку їх якості з метою розробки рекомендацій щодо покращення їх стану. Етап 1: Дослідження гідрохімічного режиму та якості води) (наук. керівн., г/т №73, 1999 р., № д.р. 0100U000432) (Замовник Держуправління екології та природних ресурсів у Житомирській області); Дослідити сучасний гідрохімічний режим поверхневих вод Житомирського Полісся та виконати оцінку їх якості з метою розробки рекомендацій щодо покращення їх стану. (Етап 2: Системний аналіз факторів формування хімічного складу та якості води річок)” (наук. керівн., д/т № 2000Д003, 2000 р., № д.р. 0100U004925) (Замовник Держуправління екології та природних ресурсів у Житомирській області); Визначити пріоритетні чинники забруднення малих і середніх річок басейну Дніпра і розробити рекомендації по зменшенню їх впливу на якість водних ресурсів” (відпов. викон. д/т № 463, 2000 р., № д.р. 0198U004697)(Замовник Міносвіти України); Обґрунтування заходів по регулюванню руслових процесів та якості річкових вод (до схеми комплексного протипаводкового захисту басейну р.Тиси в Закарпатській області)”(виконавець, г/т № 01ДП05002, 2001 р., № д.р. 0101U001567) (Замовник ВАТ ”Укрводпроект”; Рекомендації щодо покращення стану якості води та підвищення ефективності гідроекологічного моніторингу поверхневих вод Житомирського Полісся”(наук. керівн., д/т №01ДП05003, 2001 р., № д.р. 0101U006493 ) (Замовник Держуправління екології та природних ресурсів у Житомирській області).
Особистий внесок автора у роботу. Теоретичне обгрунтування гідрохімічних систем, розробка методології досліджень та її апробація (починаючи від проведення натурних експериментальних досліджень, збору інформації про характеристики параметрів гідрохімічних систем, її комп’ютерної обробки статистичними методами, графічної та картографічної інтерпретації тощо ) виконана автором самостійно.
Натурні дослідження гідрохімічних систем експериментальних водозборів річок Бутеня, Іква, Корабельна, які включали повний комплекс гідролого-гідрохімічних робіт, проводилися разом з доцентом кафедри гідрології та гідрохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка канд. геогр. наук В.В.Гребнем в рамках держбюджетної теми під науковим керівництвом докт. геогр. наук , проф. В.І.Пелешенка.
Дослідження гідрохімічної системи р.Росави здійснювалось автором з використанням матеріалів УФ ЦНДІКВВР, ІГБ АН України та за консультації з співробітниками цих установ : зав. відділом, канд. техн. наук В.С. Перехрестом та зав. лабораторією, канд. с.-г. наук А.П.Чернявською, канд. геогр. наук Й.В.Грибом.
Дослідження перехідної гідрохімічної системи Джарилгацької затоки Чорного моря виконувався автором за консультації із зав. відділом гідрохімії інституту Укрводпроект” канд. хім..наук К.А.Чеботьком.
Статистичний прогноз параметрів гідрохімічної системи р.Горині виконувався разом з провідним науковим співробітником Ради по вивченню продуктивних сил АН України канд. техн. наук М.М.Ворончуком.
Крім наукового консультанта, автор користувався консультаціями доктора географічних наук, професора Хільчевського В.К., доктора географічних наук Закревського Д.В., кандидата географічних наук Ромася М.І, кандидата хімічних наук, доцента Савицького В.М.
Апробація результатів дисертації. Основні результати виконаної дисертаційної роботи обговорені:
- на Першій республіканській науковій конференції Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природноресурсного потенціалу Української РСР” (Чернівці, 1991);
- на наукових семінарах Інституту геології та палеонтології та Інституту географії Вестфальського університету (Німеччина, м.Мюнстер, 1994);
- на XVII, XIX та XX міжнародних конференціях Дунайських країн з гідрологічного прогнозування та гідрологічних основ водного господарства (Будапешт, 1994; Осієк, 1998; Братіслава, 2000);
- на міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ефективного використання водних ресурсів та меліорації земель”(Київ, 1996);

Список літератури

ВИСНОВКИ

1.З метою поглибленого вивчення просторово-часової направленості та причинної обумовленості речовинно-енергетичних потоків та фізико-хімічних процесів у поверхневих водах, які формують їх хімічний склад та обумовлюють придатність для різних видів водокористування і функціонування водних екосистем було виконано обґрунтування, розробку, апробацію та прикладне застосування науково-теоретичних та методологічних засад дослідження хімічного складу природних вод як гідрохімічних систем аналогів відкритих природних геосистем цілісно-функціонального типу.
2. В рамках теоретичного обґрунтування даного напрямку гідрохімічних досліджень в роботі були вирішені наступні задачі:
- виконано дефініцію гідрохімічної системи, виходячи з концепцій багатофакторності формування хімічного складу природних вод та функціональних геосистем, розвинутих в другій половині XX століття;
- здійснено графічну та математичну формалізацію гідрохімічної системи;
- описано основні властивості та функції гідрохімічних систем серед яких: поліструктурність, мінливість та стійкість, перенесення речовин та енергії у поверхневих водах;
- досліджено три типи структурованості гідрохімічних систем: речовинно-агрегатна, процесно-функціональна, просторова (горизонтальна та вертикальна);
- узагальнено характеристику речовинно-агрегатного та компонентного складу гідрохімічної системи на сучасному етапі еволюції природних вод;
- описано типові процесно-функціональні структури гідрохімічних систем;
- розроблено класифікацію рівнів горизонтальних структур гідрохімічних систем, яка охоплює охоплює широкий діапазон їх розмірностей від мікро- до макрорівня, диференціюючи їх на 6 рівнів з урахуванням відповідності розмірностей річкових басейнів, в межах яких функціонують гідрохімічні системи. геосистемній класифікації;
- розроблено класифікацію рівнів вертикальної структури функціонування гідрохімічної системи: зона стікання поверхнево-схилових вод (1 рівень), зона стікання атмосферних вод мікрорівчаковою мережею (2 рівень), зона стікання інфільтраційних вод в руслову мережу (3 рівень), зона стікання грунтових вод у водостоки (4 рівень) та зона руслового стоку (5 рівень), які діляться на тимчасові (1-3 рівень) та постійні (4 і 5 рівні);
- виконано типізацію гідрохімічних систем як процесно-функціональних речовинно-енергетичних структур гідрологічних об’єктів; виділено такі основні типи структур: гідрохімічні системи текучих вод ( річок, струмків) та стоячих вод (озера, водосховища) а також басейнові, руслові, акваторіальні та перехідні гідрохімічні системи;
- описано основні параметри горизонтального і вертикального перенесення хімічних речовин в заданих межах гідрохімічної системи;
- встановлено, що гідрохімічна система (ГХС) є своєрідною формою існування і руху матерії в певних просторово-часових рамках, тому динамічний стан системи в різних його проявах є її природною властивістю; динамічність ГХС визначається динамічністю її структури, утвореної елементами системи та зв’язками між ними, а основною причиною динамічності гідрохімічної системи як системи відкритого типу є нестабільність зовнішніх факторів, які її формують.
- виявлено циклічний характер розвитку ГХС як закономірну мінливість у часі форм існування та концентрацій хімічних речовин у водному середовищі, що обумовлюється циклічністю природних факторів, інтегральною характеристикою впливу яких на параметри ГХС є водний стік;
- охарактеризовано стійкість ГХС, що визначається як її здатність функціонувати на певному рівні, не виходячи за рамки критичних значень параметрів її компонентів під впливом збурюючих факторів; стійкість гідрохімічної системи полягає в збереженні її рівноважного стану на протязі того чи іншого проміжку часу при умові стабільності впливу природних та антропогенних факторів її формування.
3. Розроблено основи методології дослідження процесів формування хімічного складу та якості природних вод, яка базується на методах системного аналізу і концепціях про багатофакторність формування хімічного складу та про гідрохімічні системи природних вод. Дана методологія логічно поєднує сучасні методи дослідження як системи в цілому, так і окремих її компонентів і дозволяє вирішувати наступні задачі:
- виявлення та ідентифікація факторів формування гідрохімічних систем;
- моделювання впливу антропогенних факторів на формування гідрохімічних систем методами мультиваріаційної апроксимації;
- декомпозиція просторових, процесно-функціональних та речовинно- агрегатних структур гідрохімічних систем;
-дослідження територіальної структури гідрохімічних систем та їх візуалізація у вигляді процесно-функціональної моделі чи карти районування;
- прогнозування розвитку системи;
- розробка рекомендації для прийняття управлінських рішень, в тому числі щодо оптимізації і стабілізації гідрохімічних процесів у системі.

4.Апробація теоретико методологічних розробок для дослідження гідрохімічних систем здійснена на водних об’єктах України під час виконання науково-дослідних робіт, пов’язаних з вирішенням важливих водогосподарських проблем, в результаті чого були отримані наступні практично значимі результати:
- розроблено структурно-функціональну модель гідрохімічної регіональної макросистеми природних вод Житомирського Полісся;
- виконано районування гідрохімічної макросистеми Житомирського Полісся за умовами формування хімічного складу та якості води;
- розроблено рекомендації щодо покращення стану якості води та підвищення ефективності гідроекологічного моніторингу поверхневих вод Житомирського Полісся;
- досліджено особливості гідрохімічних систем річок лісостепової та степової зон України та виконано рекомендації з їх оптимізації на основі мультиваріаційного підходу щодо апроксимації та моделювання впливу антропогенних чинників на формування параметрів гідрохімічних систем;
- на основі системного аналізу виявлено головні причини погіршення еколого-гідрохімічної ситуації в Складовській курортній зоні Джарилгацької затоки Чорного моря;
- досліджено на прикладі акваторії шельфової зони Джарилгацької затоки Чорного моря особливості трансформаційних процесів у гідрохімічній системі перехідного типу в зоні змішування двох основних типів природних вод планети: континентальних карбонатно-кальцієвих та морських хлоридно-натрієвих;
- досліджено методами системного аналізу головні чинники формування перехідної гідрохімічної системи Джарилгацької затоки, проведено її структурний аналіз та виконано районування акваторії як за умовами формування якості води, так і за комплексним індексом забруднення води; матеріали вказаних досліджень впроваджено в розробку технічних проектів покращення екологічного стану та якості води курортної зони Джарилгацької затоки;
- на прикладі гідрохімічної макросистеми р. Горині було апробовано статистичні та балансові підходи до прогнозування параметрів гідрохімічних систем; результати прогнозування впроваджено в розробку технічного проекту поповнення підземних вод в районі Гощанського водозабору, який виконувався у зв’язку із обезводненням частини басейну річки внаслідок депресійного зниження рівня ґрунтових вод через інтенсивну відкачку для водопостачання м.Рівне.
5. Впровадження теоретико-методологічних розробок дослідження процесів формування хімічного складу та якості поверхневих вод в практику водогосподарських організацій підтвердило ефективність їх використання для вирішення важливих гідроекологічних проблем України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Meadows D.H., Meadows D.L., Randers J. Die neuen Grenzen des Wachstums. -Stuttgart: Springer Verlag, 1992. 319 S.
2. Clarke R. Water: the international crisis. - London: Earthscan, 1991. 78 p.
3. Тимченко В.М., Оксіюк О.П. Методичні засади управління станом екосистем та якістю води зарегульованих ділянок річок // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001. Т.2. С.66 76.
4. Belyaev A. Freshwater World Resources 1990 1991. Oxford.: Oxford University Press, 1991. - P. 161 178.
5. Biswas A. Water for sustainable development in the 21st century: a global perspective// Water international. 1991. Vol. 16(4). P. 219-224.
6. Программа действий. Повестка дня на 21 век. Женева: Центр «За наше общее будущее», 1993. 70 с.
7. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України/ Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. К.: РВПС, 1999. 716 с.
8. Хільчевський В.К. Передмова до наукового збірника Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2000. Т.1. С.7 - 8.
9. Паламарчук М.М. Конструктивно-географічні аспекти водогосподарського користування // Україна та глобальні процеси. Луцьк: Вежа. - 2000. Т.1. С. 128 129.
10.Яцик А.В. Экологические основы рационального водопользования. К.: Генеза, 2001. 425 с.
11.Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія: Підручник. К.: Либідь, 1997. 384 с.
12.Максимович Г.А. Основы учения о гидрохимических фациях // Гидрохимические материалы. 1949. Т. 18. С. 75 85.
13.Киркор Ф.Ф. Материалы по вопросу о колебании состава речной воды. Химические исследования воды р.Роси. К.: Типография Лубковского, 1907. 244 с.
14.Clarke F.W. The data of Geochemistry. Washington: U.S. Geol. Surv. Bull. -1924. 770 p.
15.Вернадский В.И. История природных вод. М.: Изд-во АН СССР, 1933 1936. -Ч.1. Вып.1 3.
16.Долгов Г.И. О неоднородности воды в реке // Русский гидробиологический журнал. 1928. - №3-4. С.46-58.
17.Матвеев В.П. Данные по распределению кислорода и хлора в озере Иссык-Куль // Известия ГГИ. 1929. -№24. С.24-29.
18.Макарова К.А. Динамика кальция, магния и сухого остатка р.Волги // Труды ГГИ. 1936. Вып.3. С. 37-46.
19.Ролл Я.В. Фітопланктон Дніпра, Припяті і гирла Десни // Праці НДІ рибного господарства України. 1936. Ч.1. -№2. С. 43-91.
20.Таран М.К. До питання про зимову придуху риби в верхньому басейні Дніпра// Праці НДІ рибного господарства України. 1936. Ч.1. -№2. С. 5-42.
21.Гусинська С.А. Гідрохімія Дніпровського водосховища// Вісник Дніпропетровської гідробіологічної станції. 1936. - №3. С.301-369.
22.Францев А.В., Лебедев С.К. Химизм воды Учинского водохранилища// Труды Зоологического института АН СССР. 1941.-Т.7. Вып.1. С. 31-53.
23.Малюга Д.П. К содержанию меди, никеля, кобальта и других элементов семейства железа в природних водах // ДАН СССР. 1943. Т.48. -№2. С.56 -70.
24.Скопинцев Б.А. Органическое вещество в природних водах. Л.: Гидрометеоиздат, 1950. 290 с.
25.Коненко А.Д. Гидрохимическая характеристика малых рек. К.: Изд-во АН УССР, 1952. 132 с.
26.Бурксер Е.С.,Федорова Н.Е, Зайдис Б.Б. Атмосферные осадки и их роль в миграции химических элементов через атмосферу // Труды Киевской геофизической обсерватории. 1952. Вып.1. С. 49 68.
27.Вотинцев К.К. Химический состав воды атмосферных осадков Прибайкалья // ДАН СССР. 1954. Т.95. -№5. С. 979 981.
28.Приклонский В.А. Изучение физических свойств и химического состава подземных вод // Материалы по методике гидрологических исследований. Л.:Гидрометеоиздат. Вып.3. С. 3 25.
29.Альтовский М.Е. К вопросу о формировании химического состава подземных вод // Вопросы гидрогеологии и инженерной геологии. М.:Госгеолтехиздат. 1950. С. 34 56.
30.Овчинников А.М. О систематизации состава подземных вод // Разведка недр. 1954. - №5. С.14 32.
31.Драчев С.М. Борьба с загрязнением рек, озер, водохранилищ промышленными и бытовыми стоками. - М.:Наука, 1964. 274 с.
32.Алекин О.А. К вопросу о влиянии сельскохозяйственных мероприятий на химический состав стока // Труды ЛГМИ. 1968. Вып.28. С. 55 64.
33.Алекин О.А. Общая гидрохимия. Л.:Гидрометеоиздат, 1948. 208 с. .
34.Алекин О.А. Основы гидрохимии. Л.: Гидрометеоиздат, 1953. 278 с.
35.Глушков В.Г. Вопросы теории и методы гидрологических исследований. М.: Изд-во АН СССР, 1961.- 414 с.
36.Воронков П.П. Гидрохимические обоснования выделения местного стока и способы расчленения его гидрографа // Метеорология и гидрология. 1963. -№8.- С. 21-28.
37.Garrels R.M., Perry E.A. Cycling of carbon, sulfur and oxygen through geologic time //The Sea. 1974. -Vol. 5. -Р. 303 336.
38.Garrels R., Mackenzie S., Hunt C. Chemical Cycles and the Global Environment: Assessing Human Influences. - Los Altos, Calif.: William Kaufmann, 1975. - 206 p.
39.Gibbs R.J. The geochemistry of the Amazon River system // Geol. Soc. Am. Bull. Vol.78. P. 1203 1232.
40.Gibbs R.J. Mechanisms controlling world water chemistry // Science.-1970. P.1088-1090.
41.Davis S.N., Zobrist J. The interrelationships among chemical parameters in rivers analyzing the effect of natural and anthropogenic sources // Prog. Water. Technol. -1978, -Vol.10. P. 65-78.
42.Davis C.W. Ion assotiation. Washington, D.S.:Butterworth. 1962. -232 p.
43.Paces T. Kinetics of natural water system // Interpretation of Environmental Isotope and Hydrochemical Data. Vienna: IAEA,1976. P. 85 103.
44.Stumm W., Morgan J.J. Aquatic Chemistry, -New York:Wiley-Intercsience, 1981. -780 p.
45.Drever J. The geochemistry of natural waters. New York: Prentice-Hall Inc., 1982. 430 p.
46.Алекин О.А. Основы гидрохимии: Учебное пособие. Л.: Гидрометиздат, 1970. - 444 с.
47.Перельман А.И. Геохимия природных вод. -М.: Наука, 1982. - 154 с.
48.Посохов Е.В. Химическая эволюция гидросферы. -Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 288 с.
49.Пелешенко В.И. Оценка взаимосвязи химического состава различных типов природных вод (на примере равнинной части Украины). К.: Вища школа, 1975. - 212 с.
50.Clow D., Sueker J. Relations between basin characteristics and stream water chemistry // Water Resources Research. 2000. -Vol.36. № 1. Р. 49 61.
51.Хільчевський В.К. Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра. К.:ВПЦ «Київський університет», 1996. 222 с.
52.Хільчевський В.К., Курило С.В. Оцінка стоку хімічних речовин із застосуванням геосистемно - гідрохімічного методу// Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. К.: ВПЦ «Київський університет». 1999. С.99 106.
53.Сніжко С.І. Поняття про гідрохімічні системи та методи їх дослідження// Україна і глобальні процеси: географічний вимір. Матеріали з”їзду Географічного товариства України.- Луцьк:Вежа.- 2000.- Т.2.- С. 199-202.
54.Сніжко С.І. Сучасні методи дослідження гідрохімічних систем // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.-2000.- Т.1.- С.67 69.
55.Созинов А.А., Алексеенко В.Д., Акимов І.А.,Чернявская А.П., Пелешенко В.И., Снежко С.И. Комплексная оценка и классификация водной экосистемы Дуная // Водные ресурсы.- 1993.- Т.20, №4.- С.552-560.
56.Snishko S. Forschungsmethodik der Formierungsprozesse der Qualitat der naturlichen Gewasser und ihre Klassifizierung nach genetischen Merkmalen // Hydrologische Vorhersagen und hydrologisch-wasserwirtschaftliche Grundlagen. UNESCO/WMO. -1994, - XXVII. S.777-782.
57.Снежко С.И. Применение факторного анализа для изучения условий формирования стока химических веществ // Жизнь континентальных вод. - Борок: ИБВВ АН СССР. 1989. С.18-19.
58.Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Сніжко С.І. Дослідження процесів формування якості води малих річок // Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природноресурсного потенціалу Української РСР. Чернівці: ЧДУ. 1991. - С.44-45.
59.Сніжко С.І. Про методику оперативного прогнозування якості води// Тези науково-практичної конференції Проблеми водних ресурсів та іригації земель”.- К.: Держводгосп України. 1996. -С.89-91.
60.Сніжко С.І. Концепція методики оперативного прогнозування якості води гірських річок Українських Карпат. Експрес-інформація. К.: Центр наук.-техн. інформації Держводгоспу України. 1996. -№18 19. С.5-12.
61.Snizhko S. Detection of ciclical oscillations of temporal serie of flou and concentration of nutrient matters in waters of the Dnepr river basin// Journal Annales Geophysical. -Suppl. of Vol. 16. -Р.18.
62.Сніжко С.І. Науково-методичні основи гідрохімічних досліджень водно-болотних екосистем// Житомирщина на зламі тисячоліть. Житомир: Волинь. 2001.- С.201 - 205.
63.Хатчисон Д. Лімнологія. М.: Прогресс, 1969. 592 с.
64.Ільїн Л.В., Мольчак Я.О. Озера Волині. Луцьк: Надстир’я, 2000. 138 с.
65.Гребінь В.В. оцінка режиму наносів річок басейну Дніпра (в межах України)// Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.-2000.- Т.1.- С.135 137.
66. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. К.: Віпол, 2000. 376 с.
67.Ободовський О.Г.Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів ( на прикладі річок України).-К.:Ніка-Центр, 2001. 274 с.
68.Delfino J. Effects of river discharge and suspended sediment on water quality in the Mississippi River // J. Environ. Sci. and Health. 1977. - Nr. 3. P. 79-94.
69.Фадеев В.В., Тарасов М.Н., Павелко В.Л. Связь между гидрохимическим и водным режимом равнинных и горных рек СССР // Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда. Т. 9. Л.: Гидрометеоиздат. 1976. С. 198 212. 172 S.
70.Hellmann H. Zur Phosphatbelastung des Rheines in gewaesser-kundlicher Darstellung // Wasser-Abwasser. 1977. -B.118. -Nr.6. -S. 259-263.
71.Holmes A.,Williams W., Wood C. Relationships between forms of nitrogen and hydrological characteristics in a small stream near Adelaide, South Australia /Austral. J. Mar. and Freshwater Res. 1980. -Nr.3. P.217-317.
72.Lewis W.M., Grant M.S. Relationships between stream discharge and field of dissolved substances from a Colorado Mountain watershed // Soil Sciences. 1979. -Vol.128. - Nr.6. P.353-363.
73.Grieve J. Relationships among dissolved organic matter, iron and discharge in a moorland stream// Earth Surf. Process. and Landforms. 1984. -Nr.1. - S.35-41.
74.Закревський Д.В. Сніжко С.І.Шевчук І.О. Взаємозв`язок між витратами та мінералізацією води річок басейну Дніпра // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. географії. 1989. - Вип.31. - С. 25-30.
75.Сніжко С.І. Формування якості води гірських річок в умовах нестійкого водного режиму// Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви). Ужгород: ВАТ Патент”.-1999.- С.310-313.
76.Сніжко С.І. Ймовірність появи небезпечних концентрацій забруднюючих речовин у воді гірських річок під час катастрофічних паводків// Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви). Ужгород: ВАТ Патент”.-1999.- С.313-316.
77.Snishko S. Abflussmengen der Gewaesser als integrierte Charakteristik des Einflusses natuerlicher Prozesse auf die chemische Zusammensetzung der Gewaesser und auf die Wasserguete// Hydrologische Vorhersagen und hydrologisch-wasserwirtschaftliche Grundlagen.UNESCO/WMO. 2000. XXX. - S.764 767.
78.Матвеев А.А. Атмосферные осадки и сток растворенных веществ// Гидрохимические материалы. -1967. Т.45. С.5 20.
79.Meybeck M. Atmospheric inputs and river transport of dissolved substances// JAHS Publication. 1983. -№ 141. P.173 192.
80.Bresonik P., Edgerton E., Hendry C. Acid precipitation and sulphate deposition in Florida// Science. 1980. -Vol. 208. -Nr. 47. P.1027 - 1029.
81.Horvath L., Meszaros A., Meszaros E.,Varhelyi G. On the atmospheric deposition of nitrogen and phosphorus into lake Balaton // Idojaras. 1981. -Nr.4. -Р.194-200.
82.Dethier D. P. Atmospheric contributions to stream water chemistry in the North cascade Range, Washington //Water Resour. Res. 1979. -Vol. 15. -Nr.4. P.787-794.
83.Hendry C. D., Brezonik P. L. Chemistry of precipitation at Gainsville, Florida // Environ. Sci. and Technol. 1980. -Vol.14. -Nr.7. -P. 843-849.
84.Lewis W.M., Grant M.S. Acid precipitation in the Western United States // Science. 1980. -Vol. 207. - Nr.4427. P.176-177.
85.Ромась Н.И. О формировании химического состава атмосферных осадков в различных физико-географических зонах УССР// Физическая география и геоморфология. 1979. - №21. С. 126 131.
86.Сніжко С.І. Надходження біогенних елементів з атмосферними опадами та їх розподіл в басейні Дніпра //Вісн. Київ. ун-ту. Сер. географії. 1993. -Вип.40. -С.101-107.
87.Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ / Денисова А.И., Тимченко В.М., Нахшина Е.П. и др. К.: Наукова думка. 1989. 216 с.
88.Закревський Д.В. Сніжко С.І Формування хімічного складу річкових вод зони мішаних лісів України// Водне господарство України. 1997. -№5. - С.18-20.
89.Сніжко С.І. Агропромисловий комплекс як чинник формування регіогнальної гідрохімічної системи поверхневих вод // Eкономічна та соціальна географія. - 2001. -Вип.50. - С.95 103.
90.Пелешенко В.І. Сніжко С.І. Вплив зарегульованості стоку річок басейну Дніпра на знаження концентрацій біогенних речовин// Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Географії. 1989. - Вип.31. -С. -16-21.
91.Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. К.: Либідь, 1993. 224 с.
92.Позаченюк К.А. Компонентна структура та зовнішні звязки ландшафту // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. К.: ВПЦ «Київський університет». 1999. С.36 40.
93.Берталанфи Л. Общая теория систем// Системные исследования. 1969. -№ 2. С.37- 52.
94.Месарович М. Основания общей теории систем// Общая теория сисстем. М.: Мысль.- 1966. С.41-60.
95.Тюхтин В.С. О подходах к построению общей теории систем// Системный анализ и научное познание. М.:Мысль.- 1978. С.42-60.
96.Уемов А.И. Системный анализ как одно из направлений опосредованого применения диалектики в научном познании// Диалектика и системный анализ. М.: Наука.- 1986. С. 42-60.
97.Ретеюм А.Ю. Физико-географические исследования и системный подход // Системные исследования.- М.: Наука.- 1972. С. 90 110.
98.Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. 319 с.
99.Казаков В.Л. Геосистема як об’єкт вивчення географії в світлі закону системності// Географія і сучасність. 1999. Вип.1. С.26 31.
100. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.:Лікей, 1995. 233 с.
101. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании.-К.:Лыбедь, 1993. 244 с.
102. Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. К.: Фитосоциоцентр, 1999.- 284 с.
103. Некос В.Е., Бутенко В.И. Теория и методы исследования физических полей геосистем. К.: УМК ВО, 1988. 95 с.
104. Стецюк В.. Сілецький Ю. Основи екологічної геоморфології. К.: Четверта хвиля, 2000. 368 с.
105. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997.- 440 с.
106. Голубець М.А. Екосистемологія. Львів.: Поллі, 2000. 316 с.
107. Голубець М.А., Царик В.Й. Стійкість і стабільність живих систем// Ойкумена. - 992. -№1. С.21 26.
108. Системный анализ морской среды. - Севастополь: Морской гидрофизический институт НАН Украины, 1996. 224 с.
109. Системный анализ рельефа Сибири. Новосибирск: Наука, 1985. 150 с.
110. Ретеюм А.Ю. О геокомплексах с односторонним системообразующим потоком вещества и энергии // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1971. - №5. С.87 96.
111. Гвоздецкий Н.А. Физико-географические комплексы и практическое значение их изучения// Вестн. Моск. ун-та. Сер.5. 1982. -№ 2. С. 22-29.
112. Муравейский С.Д. Роль географических факторов в формировании географических комплексов// Реки и озера. М.: Географгиз.- 1960. - С. 30-45.
113. Полынов Б.Б. Географические работы.-М.: Географгиз, 1952. 400 с.
114. Глазовская М.А. Ландшафтно-геохимические системы и их устойчивость к техногенезу// Биогеохимические циклы в биосфере. М.: Наука.- 1976.-С. 99-118.
115. Глазовская М.А. Местная миграция химических элементов в естественных и сельскохозяйственных ландшафтах//Московский университет сельскому хазяйству. М.: МГУ.-1971.-С.23-25.
116. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. К.: РВЦ Київський університет”, 1998. 264 с.
117. Кадацкая О.В. Гидрохимическая индикация ландшафтной обстановки водосборов. Минск: Наука, 1987. 135 с.
118. Самойленко В.М. Кадастр радіоактивного забруднення водних об’єктів України місцевого водокористування. Том 1. Радіогідроекологічний стан і використання водойм та загально методичні проблеми. К.: Ніка-Центр, 1998. 192 с.
119. Мельник М.М., Самойленко В.М. Застосування системних підходів у водоохоронному зонуванні// Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія. 2002. - №3. С. 48 52.
120. Философский словарь. -М.: Политиздат, 1975. 496 с.
121. Bricker O. Some stability relations in the system Mn-O2 H20 at 25o C and one atmsphere total pressure // Amer. Mineral. - 1965. Vol.50. P. 1296 1033.
122. Hess P. Phase equilibria of some minerals in the K2O-Na2O-Al2O3-SiO2-H2O system at 25o C and 1 atmosphere // Amer. Journ. Sci. 1966. Vol. 264. &nd