ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
  • Альтернативное название:
  • ФОРМИРОВАНИЕ НЕВЕРБАЛЬНЫХ СРЕДСТВ КОММУНИКАЦИИ В дошкольников С НАРУШЕНИЯМИ ЗРЕНИЯ
  • Кількість сторінок:
  • 285
  • ВНЗ:
  • ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ


    На правах рукопису


    ГУДИМ ІРИНА МИКОЛАЇВНА

    УДК: 376.1-053.4-056.26:617.751.6:159.25


    ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

    13.00.03 – корекційна педагогіка



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    педагогічних наук


    Науковий керівник
    КУНЕНКО Людмила Олександрівна,
    кандидат педагогічних наук, доцент,
    старший науковий співробітник



    Київ – 2008







    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………………………..4
    ВСТУП ………………………………………….......……………...…….…………….5
    РОЗДІЛ 1 РОЗВИТОК НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА …………………………………………………......................................19
    1.1. Теоретико-методологічні засади невербального компоненту комунікації в загальній психолого-педагогічній літературі ………………………………....19
    1.2. Проблема невербальної комунікації у тифлопсихології та тифлопедагогіці ….……………………………………………….…………..…50
    Висновки до першого розділу ………………………………………….………68
    РОЗДІЛ 2 СТАН СФОРМОВАНОСТІ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПОРУШЕНИМ ЗОРОМ ……………………………………………...………………………………..70
    2.1. Організація і методика констатувального дослідження ...........................70
    2.2. Діагностування існуючих рівнів невербальних засобів комунікації у дошкільників з вадами зору ................................................................................83
    2.3. Порівняльний аналіз існуючих рівнів невербальних засобів комунікації у дошкільників з нормальним та зі зниженим зором ………............................102
    Висновки до другого розділу ............................................................................139
    РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ .......................................................143
    3.1. Обґрунтування змісту та методики експериментальної роботи з дошкільниками з порушеннями зору …………...............................................143
    3.2. Порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи …………………………………...........................................................................159
    3.3. Методичні рекомендації щодо формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору …………………….……..174
    Висновки до третього розділу ..........................................................................184
    ВИСНОВКИ ...............................................................................................................187
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ….……………….....................................191
    ДОДАТКИ ..................................................................................................................219
    ДОДАТОК А ………………………………………………………………220
    ДОДАТОК Б ….……………………………………………………………222
    ДОДАТОК В ……………………………………………………………….223
    ДОДАТОК Д ……………………………………………………………….225
    ДОДАТОК Е ……………………………………………………………….237
    ДОДАТОК Ж ………………………………………………………………257
    ДОДАТОК З ……………………………………………………………….266
    ДОДАТОК К ……………………………………………………………….273






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ДНЗ – дошкільний навчальний заклад;
    НЗК – невербальні засоби комунікації;
    пр/з –порушення зору;
    зн/з – знижений зір;
    с/з – слабозорі;
    н/з – нормальний зір;
    Мол. гр. 4 р. – молодша група четвертий рік життя;
    Сер. Е. 5 р. – середня експериментальна група, п’ятий рік життя;
    Сер. К. 5 р. – середня контрольна група, п’ятий рік життя;
    Ст. Е. 6 р. – старша експериментальна група, шостий рік життя;
    Ст. К. 6 р – старша контрольна група, шостий рік життя;
    МФНК – модель формування невербальної комунікації.







    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Сучасні соціально-демократичні перетворення в Україні зумовили потребу в радикальній модернізації різних ланок й ступенів освіти підростаючого покоління в світлі європейської соціокультурної динаміки з метою підвищення рівня підготовленості до активного життя та самореалізації у ХХІ столітті. Визначаючи розвиток освітянської науки як новий пріоритетний напрям національного розвитку суспільства, гуманістична політика держави спрямувала увагу освітніх органів на забезпечення відповідного рівня освіченості, соціального статусу та правового захисту дітей з різними вадами психофізичного розвитку. Особливого значення ця проблема набуває в умовах спеціальної освіти дітей із зоровими порушеннями на різних етапах навчання.
    Втілення прогресивних ідей в галузі дошкільної й шкільної освіти знайшло своє віддзеркалення у державних нормативних документах: Законах України: “Про освіту” (2005 р.), “Про дошкільну освіту” (2005 р.), “Про загальну середню освіту” (2005 р.) [85, 3-6, 39-48; 86]; Державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття” (1998 р.) [77]; “Концепції дошкільного виховання в Україні” (1993 р.) [125, 13-16]; Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (1999 р.)” [13]; Державному стандарті спеціальної початкової освіти осіб із порушеннями зору [78, 2-4] та ін.
    Однією з важливих сучасних проблем якості дошкільної спеціальної освіти є рання діагностика та своєчасне педагогічне втручання в навчально-виховний процес з метою попередження та якомога ранньої корекції у дітей вторинних відхилень розвитку в умовах спеціальних навчальних дошкільних закладів. На цьому неодноразово наголошували відомі вчені тифлологічного та інших дефектологічних напрямів дошкільного виховання: Л. Вавіна, Т. Дегтяренко, Н. Денисенко, М. Земцова, Л. Плаксіна, С. Покутнєва, В. Ремажевська, Т. Свиридюк, Л. Солнцева, Є. Синьова, С. Федоренко, В. Феоктистова та ін. [30-36; 70-72; 74-75; 92-97; 200-201; 202-205; 214; 220-221; 238-241; 232-234; 259; 261].
    Проблеми навчально-виховної та корекційно-відновлювальної роботи в закладах для дітей з порушеннями зору дошкільного віку розроблялися у зв’язку з розвитком зв’язного мовлення, яке оптимізується за рахунок спеціального спілкування (С. Покутнєва [202; 203; 204]), дослідженням особливостей зорового впізнавання зображень слабозорими дітьми (Л. Григор’єва [66, 67]), особливостей сприймання дошкільниками з порушеннями зору дій і емоцій людини (Т. Головіна [58], І. Некрасова [183]), а також побічно з розвитком мовлення і спілкування дітей з вадами зору шкільного віку (Г. Волкова, Н. Костючек, В. Кобильченко [43; 129; 109-113]). Однак, окремі проблеми розвитку різних сторін спілкування, зокрема пов’язані з формуванням у дошкільників з порушеним зором пізнавальної активності та життєвої компетентності, оптимізацією процесів їхнього особистісного розвитку, забезпечення соціальної адаптації та інтеграції, вивчені недостатньо.
    Історично, в онтогенезі, спілкування і зміст висловлювань завжди був необхідною умовою існування людини, одним з найважливіших чинників її соціального розвитку та розвитку суспільства й держави. Починаючи ще з раннього дитинства людства (коли ще не була сформована членороздільна мова), узагальнена інформація передавалась певною знаковою системою, шляхом сигналізації одноплемінниками певних подій немовними знаками: емоційними жестами, рухами тіла, вигуками, мімічним виразом обличчя тощо. Такий вид комунікації виражав більш емоційний стан інформатора, його ставлення до змісту повідомлення та до тих, кому її було адресовано. За часів використання немовних знакових систем в процесі спілкування, цей вид комунікації отримав назву невербальної й удосконалюючись, залишився важливою емоційною характеристикою процесу спілкування. Виступаючи суттєвою складовою будь-якого різновиду людської діяльності, спілкування відображає об’єктивну потребу людей в об’єднанні, комунікації, співробітництві і співтворчості, що є основою розвитку індивідуальності і самобутності особистості в умовах колективу [42, 98-100, 109].
    В теорії спілкування його засоби виділяються в такій послідовності, в якій вони народжуються в онтогенезі, де першоутворюючими є експресивно-мімічні засоби (погляд, посмішка, виразні рухи рук і тіла), та стають основними комунікативними діями в дошкільний період дитинства за нормальних умов психофізичного розвитку дитини (Б. Ананьєв [7], О. Бодальов [23, 24], М. Лісіна [149, 150, 151] та ін.). Так, М. Лісіна підкреслює, що більшість форм засобів спілкування є набутими, оскільки усі форми комунікації діти засвоюють в процесі безпосереднього спілкування з дорослим шляхом їх наслідування [149].
    Аналіз науково-теоретичних джерел із загальної, соціальної та спеціальної психології виявив, що переважна більшість досліджень невербальної комунікації було присвячено проблемі невербальної комунікації дорослих людей або школярів старшої чи середньої ланки школи, рідше - початкової, і лише в небагатьох дослідженнях розглядалися можливості дошкільників в опануванні невербальної поведінки. Зокрема, А. Золотнякова [99], вивчаючи особливості сприймання людини та розвитку уявлень про неї у дошкільників, визначила опорними для міжособистісного спілкування саме експресивні засоби вираження емоцій, невербальні засоби комунікації, адекватне зчитування яких сприяє формуванню цілісних уявлень про об’єкт сприймання. Сприймання і розуміння дошкільниками емоційного стану людини вивчала А. Щетиніна [276]; Л. Рюмшина [217] досліджувала психологічні особливості пізнання інших людей дітьми-сиротами.
    Ряд досліджень було присвячено вивченню невербальних засобів комунікації, невербальної поведінки осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Предметом вивчення зокрема були: соціально-перцептивні особливості дітей з порушеннями розвитку (О. Агавелян [3]); впізнавання невербальної поведінки людини розумово відсталими школярами (М. Агавелян [4]); процеси сприймання, розуміння та використання тактильно-кінестетичних знаків невербальної поведінки у розумово відсталих дітей (Н. Першина [196]); корекція сприймання і розуміння невербальної інформації розумово відсталими молодшими школярами засобами казкотерапії (І. Семенченко [223]); розуміння глухими школярами емоцій інших людей (В. Пештак [197]).
    Питання розвитку невербальних засобів комунікації в осіб з порушеннями зору розглядалися в дослідженнях засобів спілкування у сліпих та слабозорих дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціальної школи-інтернату (М. Заорска, [89] Польща); формування немовних засобів спілкування (В. Деніскіна [76], Росія), розвитку комунікативної компетентності незрячих школярів засобами невербального спілкування (Л. Зальцман [87], Росія) та ін. Однак, проблеми формування невербальних засобів спілкування у дошкільників 4–6 років з патологією зору вивчені недостатньо, зокрема в Україні фактично не виявлено ґрунтовних досліджень цієї проблеми.
    Загальновідомо, що порушення зору негативно відбиваються, насамперед, на пізнанні довкілля, значно звужуючи сприймання деталей живих і неживих об’єктів та їх якісних характеристик. Особливо важко в умовах зорової недостатності відбувається сприймання експресивно-мімічних проявів на обличчі оточуючих людей, що віддзеркалюють емоційний стан співрозмовника, з яким дитина безпосередньо спілкується. В процесі різних видів комунікації неповноцінність зорового сприймання, більшою чи меншою мірою, деформує адекватне розуміння змісту спілкування, що безпосередньо впливає на характер ставлення до співрозмовника. Отож, порушення зору негативно впливає на всі сторони процесу спілкування. В подальшому інформативна та міжособистісна комунікативна недостатність призводить до розвитку у дитини зі зниженим зором, комплексу неповноцінності, замкненості, зменшення соціальних контактів, гальмування розвитку пізнавальної активності. Особливо небезпечно це в дошкільному віці, коли розвиваються вербальні і невербальні засоби комунікації, формуються уявлення про людей, відбувається становлення особистості дитини. [153, 62; 110, 89; 94; 221]. Це загострює актуалізацію даної проблеми, підкреслюючи її значення для корекції психофізичного розвитку, соціалізації та інтеграції особистості, яка розвивається в умовах зорової недостатності в суспільство зрячих.
    О. Литвак також звертає увагу на той факт, що в умовах порушеного зорового сприймання значно звужується можливість наслідування зовнішніх експресивних проявів емоційних станів і розуміння “ситуативного усного мовлення” [153, 98]. У випадку недосконалого зорового сприймання у дітей дошкільного віку процес наслідування значно ускладнюється, стає неповноцінним, що призводить до отримання досить збідненої інформації про партнера з спілкування, недосконалості емоційно-експресивного характеру спілкування, а також порушує процес формування адекватних невербальних засобів спілкування, знижує готовність до інтерсуб’єктної взаємодії (В. Боброва [22], В. Деніскіна [76], В. Кобильченко [113], Є. Синьова [232; 233; 234]).
    Зокрема, В. Боброва підкреслює, що несформованість невербальних засобів призводить до появи стереотипних нав’язливих рухів у сліпих дітей. В результаті виникає настороженість і особлива складність встановлення доброзичливих міжособистісних стосунків з нормальнозорими однолітками та дорослими. Зниження контактів з оточуючими негативно позначається на загальній активності дитини із зоровими вадами, самостійності та продуктивності різних видів діяльності, провокує виникнення негативних особистісних якостей [22].
    Є. Синьова вказує на те, що при вродженій сліпоті спостерігається “відсутність або неадекватність експресивних ознак емоцій і відчуттів”[232, 306-309].
    Відомі вчені в галузі дошкільної тифлопедагогіки (Л. Плаксіна [200; 201], Т. Свиридюк [220; 221], Л. Солнцева [238-241] та ін.) зазначають, що для дошкільників з порушеним зором спілкування є не лише одним з найважливіших факторів формування особистості, а й важливою умовою реалізації корекційно-компенсаторних процесів на ранніх етапах розвитку. Фактично з перших днів життя як у дітей з проблемами зорового сприймання довкілля, так і у нормальнозорих, виникає потреба у спілкуванні як одна з найважливіших соціальних потреб. Власне, як особистість дитина зі зниженим зором формується в процесі безпосереднього спілкування з батьками, членами сім’ї, однолітками, тобто у сфері взаємовідносин, що пронизують гру, предметно-практичну діяльність, виховання і навчання в родині – першого та найближчого для неї соціального середовища.
    Вже на початковому етапі навчання як у загальноосвітньому, так і в спеціальному ДНЗ компенсуючого типу для дітей з порушеннями зору, різні види навчально-виховної і побутово-ігрової комунікації виступають основними засобами розширення і отримання інформації в системі взаємостосунків: “вихователь – дошкільник”, “дошкільник – дошкільник”. Таким чином, співрозмовники обмінюються певними повідомленнями, сповіщаючи один одного про зміст спілкування, його характер та емоційний стан людей. Однак, як зазначають дослідники тифлологи (Г. Григор’єва [64; 65], В. Кобильченко [109; 112], О. Литвак [154; 155], І. Моргуліс [172; 173], Н. Морозова [175], С. Покутнєва [202; 203], Т. Свиридюк [220; 221], Є. Синьова [231; 232; 234], Л. Солнцева [239; 241] та ін.), у дітей різних вікових категорій в умовах зорової недостатності розуміння цих повідомлень спрощується і збіднюється через звуження потоку зорової інформації про партнера по спілкуванню, в тому числі й зчитування невербальної інформації. Це спричиняє певні ускладнення в опануванні змісту навчального спілкування та гальмує розвиток нормальної міжособистісної взаємодії дітей цієї категорії в різних видах навчально-пізнавальної діяльності, не забезпечуючи достатньої якості їхньої підготовки до шкільних умов навчання (Т. Свиридюк [220], Л. Солнцева [241]).
    Через це важливим завданням виступає розробка спеціальних корекційно-розвивальних впливів, спрямованих на формування невербальних засобів комунікації, важливих для розвитку всіх сторін спілкування (комунікативної, інтерактивної, перцептивної), як головної умови особистісного становлення дошкільника, його соціалізації, пізнавальної та психологічної готовності дитини із зоровою патологією до навчання в шкільному середовищі. Для підвищення ефективності підготовки до школи дітей з порушеннями зору і встановлення навчально-виховних контактів першочергового значення набуває розв’язання проблеми їх соціальної адаптації до умов корекційно-розвивального навчання в спеціальних дошкільних закладах компенсуючого типу.
    Як засвідчив аналіз загальної психологічної літератури, за нормальних умов розвитку невербальні засоби комунікації (НЗК) формуються у дитини найпершими і завершують своє формування до 7-ми років, тому сензитивним періодом розвитку НЗК вважають саме дошкільний вік (М. Лісіна) [149, с 45-52 ].
    З огляду на це, проблема формування невербальних засобів комунікації особливо актуалізується у дошкільників 4-6 років з порушеннями зору, оскільки розвиток дитини в умовах зорової недостатності обмежений недосконалим зоровим сприйманням, зокрема зовнішності співрозмовника, його емоційних реакцій та їх невербальних проявів (особливо мімічних) як еталонно-комунікативного вираження змісту спілкування. Через це у дітей з вадами зору порушується забезпечення зовнішнього експресивного оформлення усного мовлення та можливість достатньо повно виражати свої думки, передавати їх характер та емоційний стан в процесі спілкування.
    Актуальність цієї проблеми загострюється ще й через те, що значна частина дітей з вадами зору на час вступу до дошкільних закладів не отримує необхідної корекційної допомоги в умовах родини (С. Покутнєва, Т. Свиридюк, Л. Солнцева та ін.), спрямованої на виправлення і подальший розвиток на ранньому етапі, зокрема, відсутніх невербальних засобів комунікації, спричинених недостатністю або відсутністю зорового сприймання живих об’єктів довкілля та їх емоційних характеристик.
    У зв’язку з цим однією з важливих умов становлення особистості, успішної підготовки до школи та соціалізації дитини з порушеним зором є формування життєво значущих якостей особистості, спеціальних навичок і узагальнених способів різних видів комунікативної діяльності, зокрема, вміння повноцінно здійснювати своє спілкування та адекватно сприймати невербально-комунікативні прояви оточуючих.
    Спираючись на узагальнення розглянутих психологічних теорій спілкування та роль невербального компонента у ньому, ми схильні розуміти під невербальною комунікацією соціально-перцептивну складову процесу спілкування як міжособистісної взаємодії, здійснюваної в осіб з порушеннями зору через адекватно сформовані невербальні засоби комунікації, що сприяє встановленню міжособистісних стосунків, формуванню всебічно розвиненої особистості.
    Таким чином, розробка проблеми формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору на сучасному етапі реформування спеціальної освіти і забезпечення виховання різнобічно розвиненої особистості ХХІ століття визнається життєво необхідною умовою нормалізації їхнього подальшого емоційно-комунікативного розвитку і соціалізації. Вивчення ефективних шляхів їх формування як важливого засобу повноцінної міжособистісної комунікації, успішної інтеграції соціально адаптованих дітей в середовище однолітків і дорослих є актуальною проблемою не лише дошкільної тифлопедагогіки, а й відноситься до гострих загальних проблем спеціальної педагогіки.
    Актуальність, теоретична і практична значущість окресленої проблеми для теорії і практики дошкільного навчання й виховання, її недостатня теоретична і методична розробленість в дошкільній тифлопедагогіці і тифлопсихології зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконано згідно з комплексною темою лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Науково-методичне забезпечення реалізації змісту початкової освіти дітей з порушеннями зору” (Державний реєстраційний номер 01050000276).
    Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 12.09.2004 року).
    Об’єкт дослідження: процес невербальної комунікації дошкільників з порушенням зору в різних видах навчальної емоційно-розвиткової діяльності (предметно-практичної, ігрової).
    Предмет дослідження: засоби формування невербальної комунікації у дошкільників з порушеним зором в умовах спеціально-організованої діяльності.
    Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, визначити та експериментально перевірити комплекс доступних для дітей зі зниженим зором 4-6 років засобів невербальної комунікації, забезпечити їх коригування та адекватне формування на полімодальній основі в процесі спеціально організованого навчання з використанням різних видів емоційно-розвивальної мистецької діяльності.
    Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження:
    1. Здійснити теоретичний аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження.
    2. Уточнити сутність поняття “невербальні засоби комунікації” дошкільників з порушеннями зору визначити їх структуру, зміст, особливості формування.
    3. Визначити й обґрунтувати компоненти, показники та критерії оцінювання рівнів сформованості невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору.
    4. Виявити у дошкільників даної категорії доступні для них невербальні засоби комунікації, розробити та експериментально перевірити ефективність методики їх формування.
    5. Розробити методичні рекомендації для практиків зі змісту та методики формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору у процесі емоційно-розвиткової мистецької діяльності.
    Методологічна та теоретична основа дослідження ґрунтується на: засадах філософії освіти України, реалізації в житті її нової парадигми – розумінні людини як феномена особистості, яка постійно розвивається в процесі культурно-історичної комунікації (В. Кремень, В. Андрущенко, О.Савченко, В. Лутай та ін.); наукових положеннях про психофізіологічну спільність закономірностей розвитку дітей різних категорій та важливість впливу соціального фактора на формування комунікативних якостей особистості (Л. Виготський, В. Бехтерєв та ін.); розумінні психологічної сутності спілкування як діяльності, в якій відбувається інтерсуб’єктна взаємодія та формується їх комунікативна компетентність (О. Бодальов, О. Лєонтьєв); загальнодефектологічних концепціях спеціальної освіти (В. Бондар, Л. Вавіна, В. Синьов та ін.); спеціальних і загальнодидактичних основах підготовки до школи дітей з особливостями психофізичного розвитку (В. Бондар, Л. Вавіна, Н. Денисенко, В. Засенко, А. Колупаєва, В. Тарасун, Т. Сак, О. Хохліна та ін.); прогресивних тенденціях подолання недорозвинення мовлення та емоційно-вольової сфери у дошкільників як соціально обумовлених наслідків дефіциту мовленнєвого спілкування (М. Шеремет); основах превентивного навчання дітей з освітніми труднощами (В. Тарасун); концептуальних засадах інтегрованого навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку (А. Колупаєва); результатах наукових досліджень провідних тифлопсихологів і тифлопедагогів (О. Литвак, С. Покутнєва, Є. Синьова, В. Кобильченко та ін.) в аспекті розвитку міжособистісних стосунків, розуміння мовлення як потужного компенсаторного засобу; положеннях відомих тифлопедагогів дошкільного виховання (В. Ремажевської, Л. Солнцевої, Т. Свиридюк, Т. Дегтяренко, С. Федоренко та ін.); сучасних концепціях “розвитку національного дошкілля України” (О. Кононко, О. Кульчицька, І. Луценко та ін.); використанні мистецтва як ефективного засобу естетичного виховання та емоційного розвитку дошкільників з порушенями зору (Л. Куненко).
    Методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація дослідних матеріалів, науково-методичних, літературних джерел; моделювання та прогнозування результатів дослідження; емпіричні: вивчення документації та узагальнення практичного досвіду, бесіди, анкетування, опитування, тестування, педагогічне спостереження під час констатувального дослідження та на контрольному етапі формувального експерименту; дослідно-розвивальні: ілюстративні, інструктаж, словесно-описовий метод мімічно-жестової символіки, методи інструктивно-репродуктивного відтворення, символічно-графічної наочності, навчальні вправи, дидактичні ігри (сюжетно-рольові, ігри-драматизації) використовувались в методиці формування невербальних засобів комунікації поруч зі спеціальними методами: стимулювання експресивних мімічних проявів та мотивації навчально-пізнавальної діяльності дітей, коригування їхніх уявлень про основні емоційні стани людей, їх мімічні та пантомімічні відтворення, аналіз продуктів емоційно-розвивальної діяльності дошкільника зі зниженим зором. Методи обробки статистичних даних: критерій φ* Фішера (кутове перетворення Фішера) використаний для доведення значимості відмінностей між кількісними значеннями показників рівнів сформованості невербальних засобів комунікації, виявлених у констатувальному та після формувального етапів дослідження. Результати, подаються в математичній та графічній формі.
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу взаємопов’язаних наукових методів, що відповідають меті та завданням дослідження; достатнім обсягом і репрезентативністю експериментальної вибірки; експериментальною перевіркою та впровадженням результатів дослідження в практику.
    Експериментальна база: спеціальні дошкільні навчальні заклади для дітей з порушеним зором: м. Києва №№ 191, 154, 219, 755, м. Львів НРЦ “Левеня”, НВК “Зірочка” м. Суми; НВК “Веселка” та загальноосвітній дошкільний навчальний заклад “Сонечко” м. Борисполя Київської обл.
    Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі та корекційно-розвивальної методики формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору в умовах спеціальних дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу. Вперше:
    − визначено та теоретично обґрунтовано компоненти та показники рівнів сформованості невербальних засобів комунікації у дітей з порушеннями зору;
    − розроблено комплекс мімічних, пантомімічних, жестових засобів комунікативної виразності, що забезпечують накопичення вербально-сенсорного досвіду дошкільників із порушеннями зору, спонукають синтез інформативно змістовного, адекватного вербального мовлення і невербальних засобів комунікації;
    − конкретизовано сутність, структуру і зміст поняття “невербальні засоби комунікації” у дошкільників зі зниженим зором, особливості їх формування.
    Теоретичне значення результатів дослідження полягає в науковому обґрунтуванні психолого-педагогічних засад становлення особистості зорово депривованих дітей та їхньої підготовки до шкільного навчання в умовах дошкільних закладів; у розробці змісту та методики формування вербально-сенсорного досвіду у дошкільників з порушеним зором 4-6-ти років з використанням невербальних засобів комунікації та засобів розвитку міміко-жестових стереотипів для усвідомленого вираження змісту спілкування.
    Практичне значення результатів дослідження полягає у впровадженні в практику змісту та методики опанування дошкільниками 4-6-ти років з порушеннями зору комплексом основних невербальних засобів комунікації та педагогічного керівництва їх комунікативною діяльністю, що створює базу для формування повноцінного сприймання інформації та накопичення вербально-сенсорного досвіду. Результати дослідження можуть бути використані при розробці корекційно-розвивальних програм для дошкільників та лекційних курсів для студентів вищих навчальних закладів, а також в системі післядипломної освіти педагогів спеціальних дошкільних закладів компенсуючого типу.
    Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження.
    Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-методичних, науково-практичних конференціях та семінарах: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Інноваційні технології навчання і виховання дітей з особливими потребами” (Київ, 2006 р.); Першому Всеукраїнському з’їзді тифлопедагогів: “Тифлопедагогіка України: витоки, сьогодення, перспективи розвитку” (Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні підходи до організації роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку” (Кам’янець-Подільський, 2006 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Сучасні методи медико-педагогічної реабілітації дітей з вадами зору” (Львів, 2007 р.); Міжнародній практичній конференції “Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології” (Кам’янець-Подільський, 2007 р.); методологічному семінарі “Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі” (Київ, 2008 р.); Всеукраїнській конференції, присвяченій 10-річчю кафедри тифлопедагогіки: “Теорія і практика тифлопедагогіки: взаємозв’язки та взаємозбагачення” (Київ, 2008 р.); звітній конференції співробітників Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Науково-методичне забезпечення реалізації змісту початкової освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку (Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні” (Київ, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні технології в системі освіти осіб з порушеннями психофізичного розвитку” (Одеса, 2008 р).
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 одноосібних публікаціях, 11 з яких надруковано у фахових виданнях.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (295 найменування на 27 сторінках) та 8 додатків на 65 сторінках. У тексті містяться 26 таблиць, 12 рисунків. Основний зміст дисертації викладений на 190 сторінках.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    1. Встановлено, що актуальність проблеми формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору визначається виключно важливим значенням адекватної сформованості невербальної комунікації для оптимізації процесів спілкування та міжособистісної взаємодії, особистісного розвитку дошкільника з порушеннями зору.
    2. Виявлено значний інтерес науковців та практиків до питань невербальної поведінки особистості, пошуку шляхів формування невербальних засобів комунікації у дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Однак, має місце недостатня розробленість проблеми діагностування та формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору.
    3. Встановлено, що основною причиною несформованості невербальних засобів комунікації у дітей з вадами зору є неможливість дистантно-оптичного сприймання мімічних і пантомімічних проявів насамперед дорослого співрозмовника, наслідування якого повноцінно відбувається у дітей з нормальним зоровим сприйманням на цьому віковому етапі.
    4. Взаємозумовленість компонентів процесу спілкування (комунікативного, інтерактивного, перцептивного) в тому числі через засоби невербальної комунікації, несформованість яких у зороводепривованих осіб порушує відповідно розвиток кожного із зазначених компонентів. Несформованість невербальних засобів комунікації призводить до недостатнього усвідомлення змісту спілкування, ускладнює процеси встановлення взаємодії та адекватних міжособистісних контактів осіб з порушеннями зору з оточуючими, є однією з причин їхньої скутості і невпевненості в своїй подальшій поведінці в соціальних стосунках. Формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору, насамперед, розглядається як можливість подолання труднощів спілкування для встановлення адекватних міжособистісних взаємин, оптимізації соціально-емоційного розвитку, успішної соціальної інтеграції.
    5. Визначено компонентну структуру невербальної комунікації особистості, яка включає мотиваційний, гностично-вербальний, невербально-поведінковий та соціально-емоційний компоненти. На цій основі розроблено методику діагностування рівнів сформованості невербальних засобів комунікації.
    6. Виявлено недостатній рівень сформованості невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору. Встановлено залежність рівня сформованості вербальних уявлень від віку та від глибини порушення зорового сприймання опитуваних. Зафіксовано низький рівень сформованості у дошкільників з порушеним зором вербальних уявлень про структуру обличчя та основні емоційні стани людини, що засвідчує несформованість навичок сприймання обличчя співрозмовника. Спостерігається динаміка негативних показників (неадекватного та початкового рівнів) вербальних уявлень через невміння адекватно диференціювати саме експресивні ознаки емоційних станів. Значна кількість дітей з порушеннями зору не диференціюють негативні емоційні стани оточуючих (злість, сум, страх) як сигналізуючі фактори небажання партнера по спілкуванню вступати в контакт, взаємодіяти.
    7. За результатами дослідження встановлено загальну тотожність соціально-перцептивних здібностей у дітей з нормальним та порушеним зором, яка визначає наявність потенційних можливостей оволодіння невербальними засобами комунікації дошкільниками з порушеннями зору в умовах спеціально-організованого корекційного навчання.
    8. Розроблено авторську модель формування невербальних засобів комунікації, яка базується на загальних психолого-педагогічних і спеціальних принципах та враховує компонентну структуру невербальної комунікації, яка впроваджувалася на пропедевтичному (підготовчому), понятійно-лінгвістичному, емоційно-відтворюючому (пізнавальному), інтегративно-діяльнісному, комунікативно-творчому етапах. Розроблену модель покладено в основу змісту та методики формувального етапу дослідження. Також здійснено розробку корекційно-розвивальної програми та комплексу занять з формування невербальних засобів комунікації для дошкільників 4-6-ти років з порушеннями зору.
    9. Виявлено значне зростання показників високого та середнього рівнів сформованості невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору експериментальних груп, зокрема, показників сформованості вербальних уявлень про основні емоційні стани без опори на наочність (адекватного рівня з 10,0% до 36,9% в середній експериментальній (сер. Е.) та 12,0% у середній контрольній (сер. К.) групах; та з 13,1% до 44,9% у старшій експериментальній (ст. Е.) та 16,6% у ст. К.). Зафіксовано якісні зміни у словесних описах емоційних станів з опорою на фото. Зростання адекватного рівня відбулося з 11,4% до 40,2% у сер. Е. та 16,7% у сер. К.; з 13,6% до 44,6% у ст. Е. і 18,0% у ст. К. Після спеціально організованого навчання в експериментальних групах покращилися показники диференціації емоційних станів, як сигнальних, щодо готовності співрозмовника до взаємодії. Узагальнення результатів природного спостереження за відтворенням дошкільниками емоційних станів виявило позитивне зростання рівнів сприймання зображень мімічних масок емоційних станів ізольовано та в ситуації спілкування.
    10. Порівняння узагальнених показників рівнів сформованості невербальних засобів комунікації дошкільників експериментальних та контрольних груп до і після спеціально організованого навчання засвідчили ефективність авторської методики формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору, що підтверджує вагоме зростання показників рівнів сформованості невербальних засобів комунікації та соціально-емоційного розвитку у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною (від 14,9% дітей вихідного рівня до 42,1% дітей високого рівня в сер. Е. групі та лише до 17,6% у сер. К.; та від 19,9% до 49,8% у ст. Е. групі і 21,7% у ст. К.).
    12. Проведене дослідне формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору зумовлює доцільність подальших досліджень умов та засобів розвитку невербальної комунікації на різних вікових етапах, їх включення до змісту навчальної роботи, науково-методичного та дидактичного забезпечення формування соціально-перцептивних навичок, комунікативної компетентності, оптимізації міжособистісних стосунків зі зрячими та успішності процесів соціально-емоційного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Альбуханова-Славська. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
    2. Авраменкова В. В. Социальная психология детства в контексте развития отношений ребенка в мире / В. В. Абраменкова // Вопросы психологии. – 2002. – №1. – С. 3–15.
    3. Агавелян O. K. Социально-перцептивные особенности детей с нарушениями развития. Монография / О.К. Агавелян. – Челябинск. : ЧелГУ, 1999. – 356 с.
    4. Агавелян М. Г. Опознание невербального поведения человека умственно отсталым школьником : дис. … канд. пед. наук : 13.00.03 – коррекционная педагогика (олигофренопедагогика), 19.00.10 – коррекционная психология / Агавелян Марина Генедиевна. – Новосибирск, 1998. – 189 с.
    5. Адрианов М. С. Анализ процессов невербальной коммуникации как паралингвистики / М. С. Адрианов // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16, № 5. – С. 115–121.
    6. Актуальні проблеми психології. – Т. 4 : Психологія розвитку дошкільника : [зб. наук. ст. / С. Д. Максименко та ін.]. – К. : Ін-т психології ім. Г.С. Костюка, 2004. – 119 с.
    7. Ананьєв Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьєв. – Л. : ЛГПУ, 1969. – 339 с.
    8. Андреева Г. М. Социальная психология / Галина Михайловна Андреева. – М. : Аспект-Пресс, 1999. – 375 с.
    9. Андрущенко В. П., Лутай В. С. Про концептуальні засади філософії освіти України / В. П. Андрущенко, В. С. Лутай // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Випуск 36. – К. : НПУ імені М. Драгоманова, 2004. – С. 8–11.
    10. Анохін П. К. Общие принципы нарушенных функций и их физиологическое обоснование / П. К. Анохін // материалы VІІІ Всесоюзный съезда физиологов – М. : АПН СССР, 1956. – С. 32–44.
    11. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования / А. Г. Асмолов – М. : МГУ, 1984. – 104 с.
    12. Ахьямова И. А. Формирование навыков невербального общения у старших дошкольников в процессе музыкального воспитания : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теория и методика дошкольного образования” / И. А. Ахьямова. – Екатеринбург, 2002. – 23 с.
    13. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 3–38.
    14. Барабанщиков В. А. Зависимость точности идентификации экспрессии лица от локализации мимических проявлений / В. А. Барабанщиков, Т. Н. Малкова // Вопросы психологии. – 1998. – № 5. – С. 131–141.
    15. Барабанщиков В. А. Системность. Восприятие. Общение / В. А. Барабанщиков, В. Н. Носуленко. – М. : Ин-т психол. РАН, 2004. – 480 с.
    16. Барабанщиков В.А. Исследование восприятия эмоционального состояния человека по выражению лица / В.А. Барабанщиков, Т. Н. Малкова // в кн. : Проблема общения в психологии. – М. : Наука, 1981. – С. 121–132.
    17. Белецкая В. И. Охрана зрения слабовидящих школьников : Пособие для учителей / В. И. Белецкая, А. Н. Гнеушева. – М. : Просвещение, 1982. – 127 с.
    18. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2 кн., Кн. 2 : Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
    19. Бехтерєв В. М. Общие основы рефлексологии человека / В. М. Бехтерев. – Л. : Госиздат, 1928. – 263–287.
    20. Бехтерєв В. М. Современные проблемы строения и функций мозга в норме и патологи / В. М. Бехтерев. – Л. : Медгиз, 1959. – С. 3–50.
    21. Бирах А. Психология мимики. Как читать мысли человека по выражению лица / А. Бирах. – М. : ИЦПК, 2000. – 172 с.
    22. Боброва В. Е. Коррекционная программа по коммуникативной деятельности для слепых дошкольников / В. Е. Боброва // Специальные коррекционные программы для дошкольников с тяжелыми нарушениями зрения / под ред. В. А. Феоктистовой. – СПб. : Образование, 1995. – С. 68–91
    23. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком / А. А. Бодалев. – М. : МГУ, 1982. – 198 с.
    24. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке, как о личности / А. А. Бодалев. – Л. : ЛГПИ, 1970. – 135 с.
    25. Божович Л. И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонически развитой личности / Л. И. Божович // Психология формирования и развития личности / под ред. Анциферовой Л. И. – М. : Просвещение, 1981. – С.257–284.
    26. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других / В. В. Бойко. – М. : Филинъ, 1996. – 472 с.
    27. Бондар В. І. Передумови розвитку державної системи спеціального навчання дітей з психофізичними вадами / В. І. Бондар // Дефектологія. – 1997. – № 2. – С. 2–6.
    28. Бондар В. І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці / В. І. Бондар. – К. : Наш час, 2005. – 176 с.
    29. Бурлакова И. А. Диагностическое обследование психического развития пятилетних детей: результаты и выводы / И. А. Бурлакова, Е. О. Смирнова // Психологическая наука и образование. – 2003. – № 4. – С. 30–39.
    30. Вавіна Л. С. Реалізація гуманістичного підходу в змісті початкової освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку / Л.С. Вавіна // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод зб. / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – Вип. 6. – К : 2005. – С.25–29.
    31. Вавіна Л. С. Концептуальні основи системи освіти осіб з глибокими вадами зору / Л.С. Вавіна // Дефектологія. – 1996. – № 1. – С. 38–40.
    32. Вавіна Л. С. Корекційно-реабілітаційна модель специфічного компонента змісту освіти учнів з глибокими порушеннями зору / Л.С. Вавіна // Дефектологія. –2004. – № 1. – С. 11–14.
    33. Вавіна Л. С. Мовленнєво-комунікативний розвиток особистості молодших школярів з важкими порушеннями зору на уроках української мови / Л.С. Вавіна // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. – Вип. 8. Т. ІІ, – Запоріжжя, 2006. – С. 98–102.
    34. Вавіна Л. С. Розвиваємо у дитини вміння бачити : Від народження до 6 років : Поради батькам / Л. С. Вавіна, В. М. Ремажевська. – К. : Літера ЛТД, 2008. – 128 с.
    35. Вавіна Л. С. Розвиток у молодших школярів з глибокими порушеннями зору життєво важливих навичок мовленнєвої діяльності засобами вивчення рідної мови і літератури / Л. С. Вавіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : Зб. наук. пр. Редкол. : Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ – Запоріжжя. – 2005. – Вип. 36. – С. 142–150.
    36. Вавіна Л. С. Структура та корекційна спрямованість стандарту освіти для осіб із порушеннями зору (дошкільна та початкова ланка) / Л. С. Вавіна // Дефектологія. – 2000. – № 3. – С. 2–6.
    37. Варенова Т. В. Теория и практика коррекционной педагогики / Т. В. Варьонова. – Минск : “Асар”, 2003. – С. 168–185.
    38. Визуальная психодиагностика и ее методы / сост. Г. В. Щекин. – К. : МАУП, 1996. – С. 100–107.
    39. Визуальные тесты / сост. Г. В. Щекин. К. : МАУП, 1992. – 167 с.
    40. Вилюнас В. Психология эмоций / В. К. Вилюнас. – СПб. : Питер, 2007. – 496 с.
    41. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / В. К. Вилюнас. – М. : Изд-во МГУ, 1976. – 142 с.
    42. Возрастная и педагогическая психология. Гамезо М. В. Петрова Е.А., Орлова Л.М. – М. : Педагогическое общество России, 2003 – 512 с.
    43. Волкова Л. С. Коррекция нарушений речи у детей с глубокими нарушениями зрения : автореф. дис. на соискание уч.степени докт. пед. наук. спец : 13.00.03 “коррекционная педагогика” / Л. С. Волкова. – М., 1983. – 36 с.
    44. Вопросы обучения и воспитания слепых и слабовидящих. – Л. : ЛГПИ, 1981. – С. 98–102, 107–111.
    45. Воспитание ребенка с нарушениями зрения в семье / под ред. Солнцевой Л. И. – М., 1979. – 145с.
    46. Воспитание слабовидящего ребёнка в семье. – М. : Просвещение, 1986. – 175 с.
    47. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский // Психологический очерк. – 2-е изд. – М. : Просвещение, 1967. – 93 с.
    48. Выготский Л. С. К психологии и педагогике детской дефективности // В. А. Феоктистова : Хрестоматия по истории тифлопедагогики. – М. : Просвещение, 1981. – С. 33–35.
    49. Выготский Л. С. Собрание сочинений : В 6 т. /гл. ред. А. В. Запорожец. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2 : Проблемы общей психологии. – 504 с.
    50. Выготский Л. С. Собрание сочинений : В 6-ти т. Т. 4. Детская психология / под ред. Д. Б. Эльконина. – М. : Педагогика, 1984. – 432 с.
    51. Выготський Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Работник просвещения, 1926. – С. 140.
    52. Гальперин П. Я. К учению об интериоризации / П. Я. Гальперин // Вопросы психологи. – 1966, № 6. – С.35–43.
    53. Галичев А. И. Кинесический и проксемический компоненты речевого общения / А. И. Галичев. – М. : МГУ, 1987. – 22 с.
    54. Гамезо М. В. Атлас по психологии. Информационно-методические материалы / М.В. Гамезо, И. А. Дорошенко. – М. : Просвещение, 1986. – С. 193–215.
    55. Гамезо М. В. Старший дошкольник и младший школьник: психодиагностика и коррекция развития / М. В. Гамезо. – М.–Воронеж : Флинта 1998. – 256 с.
    56. Геворкян К. У. Кинесический язык (введение в кинесику) / К. У. Геворкян. – Ереван, ЕГПИ, 1991. – 39 с.
    57. Головина Т. П. Особенности восприятия действий и эмоций человека дошкольниками с нарушением зрения / Т. П. Головина // Реабилитационная работа со слепыми и слабовидящими. – Л. : ЛГПИ имени А. И. Герцена, 1988. – С. 29–38.
    58. Головина Т. П. Сравнительное изучение процесса понимания у слабовидящих школьников с нормальным и нарушенным интеллектом / Т. П. Головина // 24 Герценовские чтения. Дефектология. Л. : ЛГПИ, 1972. – С. 113–115.
    59. Гольфарб О. С. Невербальное общение и внушаемость детей с нарушениями интеллекта : Монография / О. С. Гольдфарб. – М. : АПк и ПРО, 2004. – 136 с.
    60. Гончаренко С. Б. Взаимосвязь слова и жеста и развитие лексического значения / С. Б. Гончаренко. – К. : Радянська школа, 1984. – Т. 1. – 195 с.
    61. Гордеева О. В. Развитие у детей представления об амбивалентности эмоций / О. В. Гордеева // Вопросы психологии. – 1994. – № 6. – С. 25–37.
    62. Гордеева О. В. Развитие языка эмоций у детей / О. В. Гордеева // Вопросы психологии. – 1995. – № 2. – С. 137–150.
    63. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации / И. Н. Горелов. – М. : Наука, 1980. – 104 с.
    64. Григорьева Г. В. Особенности владения невербальными средствами общения дошкольниками с нарушением зрения / Г. В. Григорьева // Дефектология. – 1998. – № 5. – С. 76–87.
    65. Григорьева Г. В. Особенности формирования и развития средств общения у дошкольников с нарушениями зрения / Г. В. Григорьева // Дефектология. – 1996. – № 4. – С.35–42.
    66. Григорьева Л. П. Основные методы развития зрительного восприятия у детей с нарушениеми зрения : Учебно-методическое пособие / Л. П. Григоьева, С. В. Сташевский. – М. : АПН СССР, НИИ дефектологии, 1990, – 59 с.
    67. Григорьева Л. П. Особенности зрительного опознания изображений слабовидящими школьниками / Л. П. Григоьева // Дефектология. – 1984. – № 2. – С. 22–28.
    68. Григорьева Л. П. Проблема компенсации нарушений перцептивно-когнитивного развития детей (экспериментально-теоретический аспект) / Л. П. Григоьева // Дефектология. – 1999. – № 2. – С. 9–17.
    69. Дарвин Ч. Выражение эмоций у человека и животных / Ч. Дарвин. М. : АН СССР. – Соч. – Т. 5, 1953. – С. 659–920.
    70. Дегтяренко Т.М. Комплексний підхід до організації корекційно-реабілітаційної роботи в дошкільному закладі для дітей зі зниженим зором / Т.М. Дегтяренко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи в спеціальній школі : наук.-метод. зб. / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка / – К. : Науковий світ , 2004. – С. 77–80.
    71. Дегтяренко Т.М. Корекційна спрямованість навчально-виховного процесу в спеціальних закладах освіти для дітей з вадами зору : [метод. реком.] / Т.М. Дегтяренко – Суми, 2001. – 15 с.
    72. Дегтяренко Т. М. Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальних длшкільних навчальних закладах з особливими потребами : [навчальний посібник] / Т. М. Дегтяренко, Л. С. Вавіна. – Суми : ВТД “Університецька книга”, 2008. – 302 с.
    73. Демьянов Ю. Г. Диагностика и коррекция неадекватных установок на инвалидность и отношение к дефекту у ослепших / Ю. Г. Демьянов, В. М. Сорокин. – Л. : ЛГПИ, 1984. – 165 с.
    74. Денисенко Н. Ф. Організація та зміст освітнього процесу в навчально-виховних закладах в Запорізькій області в 2006–2007н. р. / Н.Ф. Денисенко : [Оптимізація рухливого режиму вихованців закладів освіти]. – Запоріжжя , 2007. – С. 179–188.
    75. Денисенко Н. Ф. Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку як основа їхньої життєтворчості / Н. Ф. Денисенко – Запоріжжя, 2007. – С. 51–58.
    76. Денискина В. З. Формирование неречевых средств общения (метод. рекомендации) / В. З. Денискина. – Верхняя Пышма, 1997. – 25 с.
    77. Державна національна програма “Освіта” / Україна ХХІ століття / Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. – № 896. – К. : Райдуга, 1994. – 81 с.

    78. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку / Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 848.
    79. Дети с глубокими нарушениями зрения / под ред. М. И. Земцовой, А. И. Каплан, М. С. Певзнер. – М. : Просвещение, 1967. – 376 с.
    80. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / под ред. Л. А. Венгера. – М. : Просвещение, 1978. – 96 с.
    81. Дошкільне дитинство: проблеми соціалізації та збереження психологічного здоров’я // Основи практичної психології. – К. : Либідь, 2001. – С. 408–416.
    82. Дружинина Л. А. Коррекционная работа в детском саду для детей с нарушением зрения : Методическое пособие. / Л. А. Дружинина. – М. : Экзамен, 2006. – 159 с.
    83. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний редактор В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 c.
    84. Жохов В. П. Реабилитация детей, страдающих содружественным косоглазием и амблиопией : Методическое пособие / В. П. Жохов, И. А. Кормакова, Л. И. Плаксина, – М. : ВОС, 1989. – 55 с.
    85. Законодавство про освіту. Х. : ПІП “ІГВІНІ”, 2005. – 240 с.
    86. Законодавчі акти України з питань освіти: За станом на 1 квітня 2004р. / Верховна рада України; Ком. З питань науки і освіти ; Редкол., упор. : І. Р. Юхновський, С. І. Дорогунцев, В. І. Кафарський та ін., гол. редкол. : С. М. Ніколаєнко. – Офіц. вид. – К. : Парламент. вид-во, 2004. – 403 с.
    87. Зальцман Л. М. Формирование коммуникативной компетентности незрячих детей средствами невербального общения / Л. М. Зальцман // Дефектология. – 2004. – № 4. – С. 62–71.
    88. Залюбовский П. М. Сенсорные предпосылки общения человека в условиях слепоты /П. М. Залюбовский // Дефектология. – 1981. – № 2. – С. 35–39.
    89. Заорска М. Коррекция и развитие средств общения у слепых и слабовидящих детей младшего школьного возраста в условиях специальной школы интерната : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.03. “корекцционная педагогика” / М. Заорска – Л. ЛГПИ, 1991. – 15 с.
    90. Засенко В. В. Спеціальна освіта в Україні: реалії та перспективи / В. В. Засенко // Імідж сучасного педагога, 2004. – № 8–9 (47–48). – С. 3–5.
    91. Захарова Т. В. Формирование выразительных средств речи у детей дошкольного возраста с общим недоразвитием речи : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03 / Татьяна Васильевна Захарова. – М., 2002. –171 с.
    92. Земцова М. И. Некоторые особенности познавательной деятельности детей дошкольного возраста при нарушении зрения / М. И. Земцова // Обучение и воспитание дошкольников с нарушениями зрения. – М. : Просвещение, 1978. – С. 7–24.
    93. Земцова М. И. Основы компенсаторных дефектов у аномальных детей / М. И. Земцова // Основы обучения и воспитания аномальных детей. – М. : Просвещение, 1965. – С. 101–117.
    94. Земцова М. И. Особенности познавательной деятельности слепых / М. И. Земцова // Психологическая наука в СССР. – М. : Просвещение, 1960. – Т. 2. – С. 542–569.
    95. Земцова М. И. Особенности состава учащихся в школах для детей с нарушениями зрения и пути дифференцированного обучения / М. И. Земцова // Специальная школа. – Вып. – № 5 /131/, 1968. – С. 16–21.
    96. Земцова М. И. Пути компенсации слепоты в процессе познавательной деятельности / М. И. Земцова. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 419 с.
    97. Земцова М. И. Учителю о детях с нарушениями зрения / М. И. Земцова. – М. : “Просвещение”, 1973. – 159 с.
    98. Злобин А. Г. К классификации эмоций / А. Г. Злобин // Вопросы психологии. – 1991. –№ 4. – С.96–99.
    99. Золотнякова А. С. Роль экспрессии в узнавании ребенком-дошкольником эмоциональных состояний человека / А. С. Золотнякова // Вопросы психологии личности и общественной психологии. – Л., 1964. – С. 171–199.
    100. Зотов А. И. Дефект зрения и психическое развитие личности / А. И. Зотов // Психологические особенности слепых и слабовидящих школьников. – Л. : ЛГПИ, 1981. – С. 3–17.
    101. Зотов А. И. Очерки теории зрительных опущений : Учеб. пособие / А. И. Зотов. – Л. : ЛГПИ им. Герцена, 1971. – 162 с.
    102. Иванникова О. А. Развитие взаимодействия и общения дошкольников с нарушениями зрения / О. А. Иванникова // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. – 2004. – №2. – С. 23–27.
    103. Изард К. Эмоции человека / К. Изард. – М. : МГУ, 1980. – 440 с.
    104. Керівництво пізнавальною діяльністю сліпих і слабозорих дітей у процесі навчання / укл. І. С. Моргуліс. К. : НМК СШ МО УССР, 1974. – 47 с.
    105. Килошенко М.И. Рефлексия невербального поведеня в социальной перцепции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.05 “социальная психология” /М. И. Килошенко. – СПб. – 1994. – 18 с.
    106. Кириленко Г. Л. Проблема исследования жестов в зарубежной психологии / Г.Л. Кириленко // Психологический журнал. – 1987. – Т. 8. – № 4. – С. 138–147.
    107. Киричук О. В. http://www.hklib.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_71/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=KST&P21DBN=KST&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Психологічне забезпечення Державної національної програми “Діти України” / О. В. Киричук // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 1994. – № 1. – С. 56–66.
    108. Киричук О. В. Психолого-педагогічне проектування навчально-виховного процесу / О.В.Киричук, О.М. Коберник // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 1996. – №4. – С. 4–9.
    109. Кобильченко В. В. Корекція психосоціального розвитку учнів 1-4 класів з вадами зору. Наук.-метод. посіб / В. В. Кобильченко. – К. : Актуальна освіта, 2005. – 150 с.
    110. Кобильченко В. В. Корекція соціальної перцепції в сліпих підлітків на заняттях із соціально-психологічного тренінгу / В. В. Кобильченко // Дефектологія. – 1999. – № 2. – С. 36–40.
    111. Кобильченко В. В. Особливості психосоціального розвитку молодших школярів / В. В. Кобильченко // Нові технології навчання : наук. - метод. зб. – Вип. 41. – К. : НМЦ ВО. – 2005. – С. 121–129.
    112. Кобильченко В. В. Психологічна допомога дітям з порушеннями зору в дошкільному віці // зб.наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету : Серія соціально-педагогічна. Вип. 7 / за ред О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Кам’янець-Подільський : ПП. Мошинський В. С., 2007. – С. 275–278.
    113. Кобильченко В. В. Психолого–педагогічна корекція спілкування слабозорих підлітків. Наук.-метод. посіб. / В. В. Кобильченко. – К. : Актуальна освіта, 2006. – 160 с.
    114. Ковалев Г. А. Некоторые аспекты исследования невербальной коммуникации у человека / Г. А. Ковалев // Вопросы психологии общения и познания людьми друг друга. – Краснодар, 1979. – С. 14–24.
    115. Ковалевский Е. И. Профилактика слабовидения и слепоты у детей / Е. И. Ковалевский. – М. : Медицина, 1991. – 224 с.
    116. Коган В. Е. Психогенные формы школьной дезадаптации / В. Е. Коган // Вопросы психологии. – 1984. – № 4. – С. 89–95.
    117. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах / Я. Л. Коломинский. – Минск. : МГПУ, 1976. – 182 с.
    118. Колупаєва А. А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади : Монографія / А. А. Колупаєва. ― К. : Педагогічна думка, 2007. – 458 с.
    119. Колупаєва А. А. Проблеми соціальної освіти дітей з особливими потребами в Україні / А. А. Колупаєва // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки : зб. наук. праць. – Вип. 2. / відповід. ред. Синьова Є. П. – НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – С. 92–97.
    120. Колягина В. Г. Планы-конспекты занятий по формированию личности и речи дошкольников с использованием средств искусства / В. Г. Колягина, О. Н. Овчар // Коррекционная педагогика. – 2005. – № 2 (8). – С. 74–81.
    121. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві) : Навч. посіб / О. Л. Кононко. – К. : Науковий світ, 1998. – 270 с.
    122. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (системний підхід) / О. Л. Кононко. – К. : Стилос, 2000. – 336 с.
    123. Кононова Н. Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников / Н. Г. Кононова. – М. : Просвещение, 1982. – 96 с.
    124. Концепція Державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами // Дефектологія, 1999, № 4.  С. 2–8.
    125. Концепція дошкільної освіти в Україні. – К. : Освіта, 1993. – 16 с.
    126. Концепція спеціальної освіти осіб з фізичними та психічними вадами в Україні на найближчі роки та перспективи. – К. : Інститут спец. педагогіки АПН України, 1996. – 36 с.
    127. Корекционно-воспитательная работа со слабовидящими детьми дошкольного возраста / под ред. Т. П. Свиридюк. – К. : Радянська школа, 1984. – 57 с.
    128. Корнилова И. Г. Игра и творчество в развитии общения старших дошкольников с нарушениями зрения. Креативная игра-драматизация / И. Г. Корнилова. – М. : Издательство “Экзамен”, 2004. – 160 с.
    129. Костючек Н. С. Значение предметных представлений для коррекции речи слепого младшего школьника / Н. С. Костючек // Дефектология. – 1988. – № 3. С. 70–75.
    130. Крок за кроком в Україні : Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / Л. В. Артемова, О. І. Кульчицька, Н. М. Голота, Г. В. Сухорукова. – К. : Кобза, 2003. – 384 с.
    131. Кузнецова Е. В. Развитие межличностных невербальных коммуникаций средствами социально-психологического тренинга : автореф. дис. на соискание науч. степени. канд. психол. наук : спец. 19.00.02. “психофизиология” / Е. В. Кузнєцова. – М., 1989. – 19 с.
    132. Куненко Л. О. Концепція початкової музичної освіти дітей із зоровою недостатністю / Л. О. Куненко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти : зб.наук.праць. – Вип. 4 (9). – К., 2007 – С. 65–69.
    133. Куненко Л. О. Проблема адекватного сприймання музичної інформації молодшими школярами із зоровою недостатністю / Л. О. Куненко // Наука і сучасність : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова – Т. 56. – К., 2007. – С. 57–62.
    134. Куненко Л. О. Формування ранньої профорієнтації як основи життєвої компетентності у дітей із зоровою недостатністю засобами музичного мистецтва / Л. О. Куненко // зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету : Серія соціально-педагогічна. Вип. 7 (за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Кам’янець-Подільський : П П. Мошинський В. С., 2007. – С. 36–41.
    135. Куненко Л. О. Формування творчої активності у дітей з особливими потребами розвитку засобами музичного мистецтва / Л. О. Куненко // Педагогіка духовності : поступ у третє тисячоліття : матеріали міжнар. наук. конф. : 19 квітня 2005 р. / укл. Л. Л. Макаренко, О. П. Симоненко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005 – С. 5–55.
    136. Курячий С. И. Влияние установок личности на восприятие другого человека / С. И. Курячий // Вопросы психологии. – 1983. – № 6. – С. 105 – 108.
    137. Лабунская В. А. Невербальное общение (социально-перцептивный подход) / В. А. Лабунская. – Ростов-на-Дону : Изд-во Ростов, ун-та, 1986. – 136 с.
    138. Лабунская В. А. О семантике выразительных движений в общении / В. А. Лабунская // Вопросы психологии и познания людьми друг друга. – Краснодар, 1981. – С. 129–137.
    139. Лабунская В. А. Особенности развития способности к психологической интерпретации невербального поведения / В. А. Лабунская // Вопросы психологии. – 1987. – № 3. – С. 70–77.
    140. Лабунская В. А. Условия опознания эмоциональных состояний по выражению лица / В. А. Лабунская // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. – М. : НИИ общ. и пед. психологии АПН СССР, 1979. – С. 57–58.
    141. Лабунская В. А. Факторы успешности опознания эмоциональных состояний по выражению лица // Психология межличностного познания /под ред. А. А. Бодалева. – М. : Педагогика, 1981. – С. 54–65.
    142. Лабунская В.А. Опознание эмоциональных состояний по мимике // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. – Л. : ЛГПИ, 1978. – С.40-46.
    143. Лабунская В.А. Проблема обучения кодированию–интерпретации невербального поведения / В. А. Лабунская // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18. – № 5. – С.85–95.
    144. Леонтьев А. А. Психология общения : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. А. Леонтьев. – 4-е изд. – М. : Смысл; Издательский центр „Академия”, 2007. – 368 с.
    145. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание, Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
    146. Леонтьев А. Н. Психическое развитие ребенка в дошкольном воздасте / А. Н. Леонтьев // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. – М. : Педагогика, 1948. – С. 5–15.
    147. Леонтьев А. Н. Психологическое исследование речи / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические произведения : В 2-х т. – Т. І. – М. : Педагогика, 1983. – С. 65–75.
    148. Линден Ю. Обезьяны, человек и язык / Ю. Линден. – М. : Наука, 1997. – 272 с.
    149. Лисина М. И. Общение и речь : Развитие речи у детей в общении со взрослыми / М. И. Лисина. – М. : Педагогика, 1985. – 142 с.
    150. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. – М. : Педагогика, 1986. – 143 с.
    151. Лисина М. И. Развитие общения у дошкольников со сверстниками / М. И. Лисина. – М. : Наука, 1989. – 162 с.
    152. Лисина М. И. Специфика восприятия и общения у дошкольников / М. И. Лисина, Х. Т. Шерьязданова. – Алма–Ата : Мектеп, 1989. – С. 12–13.
    153. Литвак А. Г. Вопросы обучения и воспитания слепых и слабовидящих / А. Г. Литвак. – Л. : ЛГПИ. – 1984. – 121 с.
    154. Литвак А. Г. Особенности емоций и чувств слепых / А. Г. Литвак // Тифлопсихология. – М. : Просвещение, 1985. – С. 201–206.
    155. Литвак А. Г. Очерки психологии слепых и слабовидящих : Учеб. пособие для дефектол.фак.пед.ин-тов / А. Г. Литвак. – Л. : ЛГПИ, 1972. – 225 с.
    156. Ломов Б. Ф. Общение как проблема общей психологии / Б. Ф. Ломов // Методологические проблемы общей психологии / под ред. Е. В.Шороховой. – М. : Наука, 1975. – С.124–136.
    157. Ломов Б. Ф. Особенности познавательных процессов в условиях общения / Б. Ф. Ломов // Психологический журнал. – 1980.– Т. 1. – № 5. – С. 26–41.
    158. Люблінська Г. О. Дитяча психологія : [навч.посіб.] / Г. О. Люблінська. – К. : Вища школа, 1974. – 356 с.
    159. Майер И. П. Развитие эмоциональной сферы как средство развития коммуникативных способностей детей старшего дошкольного возраста / И. П. Майер // Психолог в детском саду. – 2000. – № 1. – С. 65–69.
    160. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості / С. Д. Максименко. – К. : Вид-во ТОВ “КММ”, 2006. – 240 с.
    161. Малкова Т. Н. Восприятие экспрессии человеческого лица : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.02 “психофизиология” / Т. Н. Малкова. – М., 1981. – 24 с.
    162. Малофєєв М. М. Модернізація національної системи спеціальної освіти виклик ХХІ століття (Досвід Росії) / М. М. Малофеев // Дидактичні та соціально–психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук.-метод. зб. : Вип. 5 / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – К. : Науковий світ, 2004. – 31–35.
    163. Малюхова Н. І. Компенсаторні можливості розвитку слабозорих розумововідсталих дітей в процесі пізнання довкілля / Н. І. Малюхова // Дефектологія. – 2004. – № 4. – С.26–28.
    164. Малюхова Н. І. Соціально-побутове орієнтування як засіб соціальної адаптації осіб з вадами зору / Н. І. Малюхова // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки. Зб. наук. праць. – К. : НПУ ім.М.П. Драгоманова, 2007. – Вип. 7. – С. 40–46.
    165. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К. : АПН України, ІПВ АПН України. – 198 с.
    166. Машкова Т. Н., Система работы по формированию неречевых средств общения у дошкольников с нарушением зрения / Т. Н. Машкова, В. З. Денискина // Дефектология. – 2001. – № 5. – С. 87–89.
    167. Мегедь В. В. Наука вербального и невербального общения / В. В. Мегедь // Соционика, психология и межличностные отношения. – 2004. – Февраль. – С. 8–13.
    168. Межличностное восприятие в группе : науч-метод. пособ. / под ред. Г. М. Андреевой. – М. : Наука, 1981. – 225 с.
    169. Методические рекомендации по организации коррекционно-воспитательного процесса в дошкольных учреждениях для детей с патологией зрения / под ред. Т. П. Свиридюк. – К., 1997. – 38 с.
    170. Миккин Х. Х. Невербальные коммуникации в диадах по материалам экспертных исследований за рубежом / Х. Х. Миккин // Труды по психологии вып. 35. № 3. – М : МГУ, 1993. – С. 110 – 127.
    171. Молчанов А. С. Исследование общих и индивидуальных особенностей опознания экспрессии лица методом многомерного шкалирования : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.01. “общая психология, психология личности, история психологии” / А. С. Молчанов. – М., 1989. – 26 с.
    172. Моргулис И. С. Общение как средство формирования социального опыта у детей с нарушениями зрения / И. С. Моргулис // Дефектология. – 1971. – № 1 – С. 81–85.
    173. Моргуліс І. С. Педагогічне вивчення сліпих та слабозорих дітей / І. С. Моргуліс. – К. : Мін. освіти УССР, респ. учб. – метод. кабінет спец. шкіл, 1975. – С. 7–17.
    174. Морозов В. П. Невербальная коммуникация: экспериментально-теоретические и прикладные аспекты / В. П. Морозов // Психологический журнал. – 1993. – № 1. – С. 18–31.
    175. Морозова Н. Г. Воспитание активного познавательного отношения к окружающей действительности у дошкольников с нарушениями зрения / Н. Г. Мрозорова // Вопросы активизации обучения в школах для детей с нарушениями зрения / под ред. А. И. Каплан, В. А. Лисиной, Л. И. Солнцевой. – М. : НИИ МАШ, 1976. – С. 67–72.
    176. Москаленко В. В. Соціальна психологія : підручник / В. В. Москаленко. – К. : Знання, 2006. – 460 с.
    177. Мясищев В. Н. Проблема отношений человека и ее место в психологии / В. Н. Мясищев // Психологическая наука в СССР : В 2 т. – М. : АПН, 1960. Т.2. С. 110–125.
    178. Навчально-виховні програми та методичні рекомендації для спеціальних дошкільних закладів для дітей з вадами зору / [укл. К. М. Скляр, Т. П. Свиридюк, С. В. Федоренко, Т. І. Моторна.]. – К. : ІЗМН, 1996, – 328 с.
    179. Надирашвили Ш. А. Значение социальных установок в процессе коммуникации / Ш. А. Надирашвили // Общение как предмет теретических и прикладных исследований : тезисы докл. Всесоюзного симпозиума. – Л., 1973. – 320 с.
    180. Національна доктрина розвитку освіти / Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – С. 279–294.
    181. Національна система виховання : Концепція. – К. : Либідь, 1991. – 27 с.
    182. Некоторые вопросы воспитания и лечения детей дошкольного возраста с паталогией зрения : [метод. указ. раб-кам дошк. учр.] – К. : РУМКДВ, 1977. – 32 с.
    183. Некрасова І. М. Психологічні особливості комунікативної сфери слабозорих дошкільників з афективною поведінкою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.08. “спеціальна психологія” / І. М. Некрасова. – К., 2002. – 20 с.
    184. Нийт Т. Распознавание выражений лица: экспериментальное межкультурное исследование / Т. Нийт, Я. Вальсинер // Проблемы подготовки к общению. – Талин : 1979. – С. 85–96.
    185. Никитин В. Н. Психология телесного сознания / В. Н. Никитин. – М. : Речь, 1998.– 484 с.
    186. Никифорова Е. В. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста, имеющих нарушения общения со сверстниками / Е. В. Никифорова // Дефектология. – 1997. – № 3. – С. 57–62.
    187. Никулина Г. В. Формирование коммуник
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)