ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї ТА ШКОЛИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

На правах рукопису

РОТФОРТ ДІАНА ВІКТОРІВНА

УДК 37.018.1+373.3].015.31:613

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї ТА ШКОЛИ

13.00.07 теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Свириденко Світлана Олександрівна,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2014

Зміст
Вступ. 3
Розділ 1
Взаємодія сімʼї та школи у формуванні культури здоров’я молодших школярів як наукова проблема. 12
1.1. Теоретичні підходи до визначення сутності формування культури здоров’я молодших школярів. 12
1.2. Потенційні можливості взаємодії сімʼї та школи у формуванні культури здоров’я молодших школярів. 39
1.3. Стан сформованості культури здоров’я молодших школярів. 66
1.4. Модель формування культури здоровʼя молодших школярів у взаємодії сімʼї та школи 98
Висновки до першого розділу. 115

Розділ 2
Експериментальна перевірка педагогічних умов взаємодії сім’ї та школи у формуванні культури здоров’я молодших школярів. 118
2.1. Створення здоровʼязбережувального середовища в школі як умова успішного формування культури здоровʼя молодших школярів. 118
2.2. Підвищення здоровʼязбережувальної компетентності вчителів початкових класів 136
2.3. Удосконалення сучасних форм та методів у взаємодії сім’ї та школи. 151
2.4. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи. 179
Висновки до другого розділу. 195
Висновки. 198
Список використаних джерел. 202
Додатки. 231

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному суспільстві життя і здоров’я людини визначаються як найвищі цінності. Вони є показником цивілізованості, що відображає загальний рівень соціально-економічного розвитку суспільства, головним критерієм доцільності й ефективності всіх без винятку сфер державної діяльності (резолюція ООН №38/54 від 1997р.). Водночас сучасні соціально-економічні та екологічні кризи в країні спричинюють погіршення здоров’я дітей і молоді. У зв’язку з цим першочерговим завданням системи освіти є пошук шляхів збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління, формування відповідального ставлення до свого здоров’я як до найвищої особистісної і суспільної цінності.
У державних документах Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Державній національній програмі Освіта” (Україна XXI століття”) (1993), Законах України Про освіту” (1991), Про загальну середню освіту” (1999), Про охорону дитинства” (2001), Державному стандарті початкової загальної освіти (2011), Основних орієнтирах виховання учнів 111 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (2011) одним із головних завдань закладів освіти визначено збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування в них культури здоров’я.
Проблема формування культури здоров’я особистості розглядається з різних наукових позицій у працях філософів, соціологів, медиків, психологів (М.Амосов, Б.Ананьєв, Г.Апанасенко, Г.Зайцев, М.Каган, Г.Калачова, Т.Кулікова, В.Казначеєв, В.Колбанов, М.Лазарєва, Ю.Лисицин, В.Петленко, В.Сержантов, А.Степанов, Є. Черняк, Б.Чумаков, Г.Шалигін, Б.Юдін та інші). Концептуальні основи формування здорового способу життя дітей та учнівської молоді обґрунтовані в працях К.Бондаревської, І.Брехмана, В.Горащука, О.Дубогай, С.Омельченко, В.Оржеховської, Н.Полєтаєвої та інших.
Педагогічні аспекти проблеми формування культури здоров’я дітей та учнівської молоді стали предметом наукових пошуків Л.Аллакаєвої, О.Вакуленко, Н.Денисенко, О.Дмітрієвої, М.Зубалія, О.Жабокрицької, В.Касаткіної, С.Кондратюк, З.Мерекутова, С.Свириденко, І.Сущевої, О.Трещєвої, І.Ящук. Основні засади створення системи здоров’язбережувальної діяльності закладу освіти розкривали М.Безруких, І.Погоріла, М.Смирнов, Л.Татарнікова та інші.
Значний внесок у розроблення та впровадження технологій формування культури здоров’я в діяльності школи та сім’ї здійснив український педагог В.Сухомлинський.
Праці вітчизняних та зарубіжних науковців (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, В.Давидов, Д.Ельконін, Г.Костюк, А.Петровський та інші) свідчать, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом для формування культури здоров’я, набуття умінь і навичок здорового способу життя. Успіх у такій роботі значною мірою залежить від тісної та цілеспрямовано організованої взаємодії вчителів початкових класів із сім’єю, яка є первинною ланкою у становленні й розвитку особистості дитини.
Упродовж останнього десятиліття різні аспекти формування культури здоров’я і взаємодії сім’ї та школи досліджували в контексті:теоретичних і методологічних засад формування культури здоров’я (Л.Аллакаєва, В.Горащук, О.Дмитрієва, О.Єжова); підготовки педагогів до формування культури здоров’я (О.Бондаренко, С.Лебедченко, В.Нестеренко,Н.Тимошенко, Н.Урум); створення у навчальному закладі здоров’язбережувального та розвивального середовища (О.Подгорна, Н.Рилова, Н.Гонтаровська); системи роботи щодо формування культури здоров’я школярів (О.Мішуріна, О.Отравенко, О.Новолодська, О.Трещева); взаємодії навчального закладу і сім’ї (М.Недвецька, О.Кіян, С.Бабюк, Т.Кравченко, Н.Семенова).
Актуальність обраної для наукового пошуку проблеми зумовлена необхідністю розв’язання суперечностей між:
- соціальним замовленням держави щодо виховання здорового покоління та неповною теоретико-методологічною обґрунтованістю проблеми формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи;
- визнанням важливості взаємодії сім’ї та школи у формуванні культури здоров’я молодших школярів та низькою готовністю батьків і педагогів до реалізації поставлених завдань;
- необхідністю впровадження сучасних підходів до формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи й недостатньою розробленістю програмно-методичного забезпечення цього процесу.
Отже, актуальність проблеми та низька ефективність вирішення зазначених суперечностей зумовили вибір теми дисертації: Формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту проблем виховання НАПН України як складова теми Педагогічні умови підготовки учнів інтернатних закладів до життєдіяльності у відкритому суспільстві (державний реєстраційний номер 0110U001155). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол №10 від 25.11.2010 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол №8 від 22.12.2010 р.).
Мета дослідження визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи, уточнити сутність поняття культура здоров’я молодшого школяра”.
2. Визначити критерії, показники та рівні сформованості культури здоров’я молодших школярів.
3. Розробити та впровадити модель формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи.
4. Схарактеризувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи.
Об’єкт дослідження формування культури здоров’я молодших школярів.
Предмет дослідження організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї і школи.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні та методологічні положення про сутність наукового пізнання; сучасні концепції щодо становлення особистості та закономірностей розвитку молодшого школяра (Л.Виготський, С.Рубінштейн, О.Савченко); положення особистісно орієнтованого (І.Бех, Є.Бондаревська, В.Рибалка), компетентнісного (Н.Бібік, Л.Ващенко, І.Зимня, О.Савченко) та діяльнісного (Л.Виготський, А.Леонтьєв, С.Рубінштейн) наукових підходів; провідні положення філософії, психології, медицини і педагогіки з питань збереження і зміцнення здоров’я дітей та формування культури здоров’я людини (М.Амосов, І.Брехман, Ю.Лисицин); положення про єдність мотивації і поведінки (І.Бех, Л.Божович, К. Роджерс), гуманізацію валеологічної освіти в процесі шкільного навчання (Г.Зайцев,Л.Татарнікова, В.Петленко); виховуючого навчання (Ш.Амонашвілі, В.Сухомлинський, І.Якіманська); упровадження оздоровчих технологій в освітній процес (О.Богінич, Н.Денисенко); цілісності педагогічного процесу як послідовно взаємопов’язаних стадій та етапів (В.Ільїн, І.Лернер, Н.Сергєєв, М.Скаткін); теоретичні засади взаємодії педагогів і батьків (Л.Боровцева, Н.Казакова, Т.Кравченко).
Дослідження здійснювалося на основі таких методів:
теоретичні аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення наукових положень філософської, соціологічної, медико-біологічної, культурологічної та психолого-педагогічної літератури для розроблення науково-категоріального апарату дослідження; вивчення нормативних і програмних документів для уточнення завдань, організаційно-педагогічних функцій навчальних закладів щодо формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї і школи; міждисциплінарний синтез, систематизація і узагальнення теоретичних та емпіричних даних, теоретичне моделювання, за допомогою яких визначено організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи й розроблено модель цього процесу;
емпіричні діагностичні методи (бесіда, анкетування, ранжування, вирішення проблемних ситуацій), обсерваційні (включене та опосередковане спостереження); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи), за допомогою яких було визначено рівні сформованості культури здоров’я молодших школярів;
статистичні методи кваліметричної, математичної, порівняльної обробки для перевірки ефективності педагогічних умов формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи.
Наукова новизна одержаних результатів:
уперше визначено й теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які забезпечують формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи (створення у сім’ї та школі здоров’язбережувального середовища, спрямованого на формування культури здоров’я молодшого школяра; підвищення здоров’язбережувальної компетентності вчителів початкових класів; удосконалення форм і методів взаємодії педагогів і батьків у процесі формування культури здоров’я молодших школярів); модель формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи (цільовий, концептуальний, понятійно-критеріальний, змістово-методичний, оцінювально-результативний блоки і блок педагогічних умов); критерії (знання про здоров’я, ціннісні орієнтації та ставлення до здоров’я, здоров’язбережувальна поведінка), відповідні показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості культури здоров’я молодших школярів;
уточнено сутність поняття культура здоров’я молодшого школяра” (як складник базової культури особистості дитини, що ґрунтується на початкових знаннях про здоров’я людини та його чинники, ціннісному ставленні до власного здоров’я та усвідомленні його потенціалу й орієнтований на самостійне дотримання молодшим школярем нормативної моделі культури здоров’я); зміст процесу формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи як цілеспрямованого педагогічного впливу педагогів і батьків, що сприяє формуванню ціннісного ставлення молодших школярів до власного здоров’я, виробленню вмінь і навичок здорового способу життя;
подальшого розвитку набули положення про форми й методи підвищення здоров’язбережувальної компетентності вчителів початкових класів і батьків та покращення їхньої взаємодії у процесі формування культури здоров’я молодших школярів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та упровадженні в практику роботи загальноосвітніх шкіл: методики діагностування рівнів сформованості культури здоров’я молодших школярів; програм Взаємодія сім’ї та школи у формуванні культури здоров’я молодших школярів” для роботи з учителями, Академія люблячих батьків” для роботи з учнями та їхніми батьками; доцільних форм і методів організації виховного процесу на основі взаємодії сім’ї та школи; науково-методичного посібника Формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи” для вчителів початкової школи й методичних рекомендацій щодо роботи з батьками до програми Академія люблячих батьків”.
Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у практичній діяльності вчителів початкових класів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів; під час викладання у вищих навчальних закладах курсів Педагогіка”, Теорія і методика виховання”, Педагогіка сімейного виховання”, Теорія і методика початкової освіти”, Основи педагогічної майстерності”; у системі післядипломної педагогічної освіти.
Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчально-виховний процес Харківської гімназії №1 Харківської міської ради Харківської області (довідка №368 від 07.05.2013 р.); Харківської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів №60 Харківської міської ради Харківської області (довідка №454 від 16.05.2013р.); Харківської гімназії №65 Харківської міської ради Харківської області (довідка №414 від 15.05.2013р.); Харківської загальноосвітньої школа ІІІІ ступенів №120 Харківської міської ради Харківської області (довідка №227 від 16.05.2013р.); Харківської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області (довідка №115 від 17.05.2013р.); Комсомольського ліцею №1 Зміївської районної ради Харківської області (довідка №01—4/92 від 15.04.2013р.); Миколаївської загальноосвітньої школи-інтернату ІІІІ ступенів №3 Миколаївської обласної ради (довідка №987 від 21.11.2013р.), Київської гімназії-інтернату №13 Київської міської ради (довідка №400 від 19.12.2013р.), Яблунівської загальноосвітньої школи-інтернату ІІІІ ступенів Чернігівської обласної ради (довідка №374 від 13.11.2013р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні положення дисертації оприлюднено автором у доповідях на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних Валеологія: сучасний стан, напрями та перспективи розвитку” (Харків, 2010); Теоретичні та методичні основи організації здоров’язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ” (Полтава, 2011); Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України” (КиївБуча, 2011); всеукраїнських Виховання особистості: погляд крізь духовність” (Київ,2010); Здоров’я дітей пріоритетна стратегія розвитку освіти в Україні” (Харків, 2011); Особистість у просторі виховних проектів” (Київ, 2012); Процес виховання у координатах духовного розвитку особистості” (Київ,2013); Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал” (Київ, 2013).
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу, щорічних звітних науково-практичних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (Київ, 20102014).
Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 14 одноосібних публікаціях, з них 5 статей у вітчизняних та 2 у зарубіжних наукових фахових виданнях, 2 науково-методичних посібники, 3 статті опубліковано в матеріалах конференцій, 2 в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (307назв, з них 7 іноземною мовою) та 10додатків на 39 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 271 сторінки, з них 202 сторінки основного тексту. Робота містить 23таблиці та 6 рисунків на 11 сторінках (1рисунок та 3 таблиці на 4 повні сторінки в основному тексті дисертації).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розв’язання наукової проблеми формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи, що виявляється в розкритті, обґрунтуванні і втіленні змісту, форм, методів і організаційно-педагогічних умов відповідної діяльності.
Результати теоретичної та експериментальної роботи засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:
1. На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної і педагогічної літератури з’ясовано стан дослідженості проблеми формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи. Доведено, що досліджувана проблема є актуальною і недостатньо розробленою. Встановлено, що за своєю сутністю культура здоров’я молодших школярів є складником базової культури особистості дитини, що ґрунтується на початкових знаннях про здоров’я людини та його чинники, ціннісному ставленні до власного здоров’я та усвідомленні його потенціалу й орієнтований на самостійне дотримання молодшим школярем нормативної моделі культури здоров’я.
Зміст культури здоров’я молодшого школяра є сукупністю трьох взаємозалежних компонентів: когнітивного (уявлення про здоров’я і культуру здоров’я; знання про способи зміцнення і збереження здоров’я), емоційно-ціннісного (відповідальне ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих), поведінкового (здоров’язбережувальна поведінка і самостійне дотримання моделі культури здоров’я молодших школярів, запропонованої дорослими). Пріоритетним напрямом виховної роботи в процесі формування культури здоров’я є формування ціннісного ставлення до себе, до власного здоров’я і здоров’я оточуючих.
Формування культури здоров’я молодших школярів це процес засвоєння дитиною знань про здоров’я та здоровий спосіб життя, мотивування молодших школярів до збереження і зміцнення здоров’я та застосування отриманих знань, умінь і навичок на практиці.
Під взаємодією сім’ї та школи розуміється цілеспрямований педагогічний вплив педагогів і батьків, що сприяє формуванню ціннісного ставлення молодших школярів до власного здоров’я, виробленню вмінь і навичок культури здоров’я.
2.Визначено критерії і показники сформованості культури здоров’я молодших школярів. Показниками критерію знання про здоров’я” визначено: початкові знання про здоров’я і способи його збереження; усвідомлення необхідності дотримання норм та правил культури здоров’я, розуміння впливу навколишнього середовища на здоров’я. Показники критерію ціннісні орієнтації та ставлення до здоров’я”: настанови на дотримання норм і правил культури здоров’я як особистісної цінності; свідоме й активне ставлення до збереження і зміцнення здоров’я; усвідомлення потенціалу власного здоров’я та його самооцінка. Показниками критерію здоров’язбережувальна поведінка” є: свідоме застосування знань про культуру здоров’я у повсякденному житті; самостійне дотримання моделі культури здоров’я, запропонованої дорослими; самоконтроль власної здоров’язбережувальної поведінки.
На основі означених вище критеріїв і показників охарактеризовано чотири рівні сформованості культури здоров’я молодших школярів: високий, достатній, середній, низький.
За результатами констатувального етапу експерименту з’ясовано, що причинами низького рівня сформованості культури здоров’я молодших школярів є:відсутність цілеспрямованої систематичної діяльності педагогів щодо формування в учнів ціннісного ставлення до здоров’я, одноманітність форм і методів відповідної роботи, слабка взаємодія школи та сім’ї.
3.Розроблено модель формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи. Структуру моделі становлять блоки: цільовий, концептуальний, понятійно-критеріальний, змістово-методичний, оцінювально-результативний і блок педагогічних умов.
Відповідно до зазначених блоків модель містить: мету, завдання, наукові підходи (особистісно орієнтований, компетентнісний, діяльнісний); принципи (гуманізм, здоров’язбереження, культуровідповідність, партнерство, педагогізація батьків), критерії та показники сформованості культури здоров’я, педагогічні умови, змістове і методичне забезпечення (програми Формування культури здоров’я молодших школярів”, Академія люблячих батьків”, форми і методи роботи з педагогами, молодшими школярами та їхніми батьками); прогнозовані результати впровадження моделі.
4.Визначено та науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів, а саме: створення в сім’ї та школі здоров’язбережувального середовища, спрямованого на формування культури здоров’я молодшого школяра; підвищення здоров’язбережувальної компетентності вчителів початкових класів; удосконалення форм і методів взаємодії педагогів і батьків у процесі формування культури здоров’я молодших школярів.
З метою створення у сім’ї та школі здоров’язбережувального середовища реалізовано комплекс заходів, які забезпечували для молодших школярів комфортні умови навчання та виховання.
Підвищення здоров’язбережувальної компетентності вчителів початкових класів здійснювалося за допомогою програми Формування культури здоров’я молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи”. Зазначена програма дала змогу вирішити такі завдання, як: підвищення здоров’язбережувальної компетентності вчителів; оволодіння ефективними формами і методами батьківсько-вчительської взаємодії у формуванні культури здоров’я молодших школярів; опанування нових технологій і форм роботи з молодшими школярами у формуванні культури здоров’я. Програма реалізувалася за допомогою низки форм (тематичні заняття, проекти, семінари, тренінги, круглі столи) і методів (аналіз проблемних ситуацій, рольові ігри, робота в групах) роботи.
Удосконалення взаємодії вчителів і батьків досягалася завдяки підвищенню рівня обізнаності батьків у сфері здоров’я та формування їхньої мотивації на здоров’ятворчу та здоров’язбережувальну роботу в родинах. Цьому сприяло впровадження Програми активної взаємодії сім’ї та школи Академія люблячих батьків”. Ефективними у роботі з батьками виявилися: дискусії, зустрічі, тренінги, консультації, міні-лекції, рольові й ділові ігри, вправи, аналіз проблемних ситуацій, вправи.
Доведено, що ефективність формування культури здоров’я молодших школярів залежить від узгодженої взаємодії педагогів і батьків у вирішенні спільних завдань виховання дітей. Педагогічна взаємодія педагогів і батьків, залучення батьків до спільних з дітьми масових заходів сприяла формуванню їхніх здоров’язбережувальних й педагогічних знань, умінь і навичок, створенню в сім’ях сприятливого для здоров’я середовища, покращенню психологічного клімату сім’ї.
Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Перспективним вважаємо вивчення: питання наступності у формуванні культури здоров’я між дошкільним навчальним закладом і початковою школою, співпраці початкової школи з позашкільними виховними закладами щодо формування культури здоров’я молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абетка харчування. 14 класи: [програма курсу за вибором] / автори: О.Ващенко, С.Свириденко, О.Чорновіл // Програми курсів за вибором для початкових класів. Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф. Древаль. Тернопіль: Мандрівкць, 2011. 248 с. С. 120134.
2. Адєєва О.В. Підготовка майбутніх вчителів до валеологічного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: дисканд.пед.наук, 13.00.04 /О.В.Адєєва. Одеса, 2008. 210 с.
3. Азгольдов Г.Г. О квалиметрии / Г.Г. Азгольдов, Э.П. Райхман. М., 1973. 172с.
4. Алексєєнко Т.Ф. Молода сім’я: умови виховання дитини /Т.Ф.Алексєєнко. К.: Академія педагогічних наук України Інститут проблем виховання, 2004. 75 с. С. 9.
5. Алексєєнко Т.Ф. Педагогічні проблеми молодої сім’ї: навч. посіб. / Т.Ф.Алексєєнко. К.: ІЗМН, 1997. 116 с. С.12.
6. Аллакаева Л.М. Педагогические основы формирования культуры здоровья школьников: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л.М.Аллакаева. М., 2003. 234с.
7. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш.А.Амонашвили. Мн.: Университетское,1990. 360 с.
8. Амосов Н.М. Размышления о здоровье / Н.М. Амосов. М.: Молодая гвардия, 1979. 192 с.
9. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания / Б.Г. Ананьев М., Воронеж : НПО МОДЭК, 1996. Т.1. 230 с.; Т.2. 288 с.
10. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В.И. Андреев. Казань: Изд-во КГУ, 1988. 238 с.
11. Аннєнков В.П. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій : дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / В.П.Анненков. К. 1996. 188с.
12. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М. Ю. Антомонов. К. : Фірма малого друку, 2006. 558 с.
13. Антонов А.И.Cоциология семьи / А.И.Антонов, В.М.Медков. М.: Изд-во МГУ; Изд-во Международного университета бизнеса и управления (Братья Карич”). 304с.
14. Апанасенко Г.Л. Медицинская валеология / Г.Л.Апанасенко, Л.А.Попова. К.: Здоров’я, 1998. 248 с.
15. Арнольдов А.И. Человек и мир культуры: Введение в культурологию / А.И.Арнольдов. М.: МГИК, 1992. 237 с.
16. АхвердоваО.А. К исследованию феномена культурыздоровья” в области профессионального физкультурного образования / О.А.Ахвердова, В.А.Магин // Теория и практика физической культуры. 2002. № 9. С. 5.
17. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание, управление / В.Г.Афанасьев. М.: Наука, 1981. 368 с.
18. Бабюк С. М. Педагогічні умови фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку у взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї : дис. канд.пед. наук: 13.00.08 / С. М. Бабюк. Київ, 2001. 267 с.
19. Баллер Э.А. Коммунизм. Культура. Человек / Э.А. Баллер. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Сов. Россия, 1984. 256 с.
20. Баранова В. Синтетический метод. Когнитивно-поведенческий подход в работе с младшими школьниками / В.Баранова // Школьный психолог. 2004. №30.
21. Бароненко В.А. Концептуальный подход к проблеме культуры здоровья / В.А.Бароненко // Валеология. 2002. № 3. С.7477.
22. Батракова И.С. Теоретические основы организации педагогического процесса: дис. докт. пед. наук / И.С.Батракова. М.: РИО, 1995. 418 с.
23. Бахтин М.М. Собрание сочинений/ М.М. Бахтин. М.:Русские словари, 1996. Т.5. 732 с. С.710.
24. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии: [монография] / В.П.Безпалько. М. : Педагогика, 1989. 192с.
25. БезрукихМ.М. Школьные факторы риска и здоровье детей / М.М.Безруких // Magister. 1999. № 3. С. 5664.
26. БехІ.Д. Виховання особистості / І.Д.Бех. К. : Либідь, 2003. Кн. 1. Особистісно орієнтований підхід : науково-практичні засади. 278с.
27. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І. Д. Бех. К. : Либідь, 2003. 344 с.
28. Бех І. Д. Проблема методів виховання у сучасній школі / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. 1996. № 4. С. 136141.
29. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Н. М. Бібік; АПН України. Ін-т педагогіки. К., 1998. 380 с.
30. Блюмкин В.А. Этика и жизнь / В.А.Блюмкин. М.: Политиздат, 1987. 111с.
31. Богініч О.Л. Сутність здоров’язберігаючого середовища у життєдіяльності дітей дошкільного віку / О.Л.Богініч // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХVІІ ХVІІІ. Івано-Франківськ: ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. С. 191199.
32. Божович Л.И. Проблемы формирования личности / под редакцией Д.И.Фельдштейна; Вступительная статья Д. И. Фельдштейна. 2-е изд. М.: Издательство Институт практической психологии”, Воронеж: НПО МОДЭК”, 1997. 352 с.
33. Бойченко Т. Є. Валеологія в сучасній системі гуманітарної науки та освіти / Т. Є. Бойченко // Філософські проблеми гуманітарних наук. 2004. № 3. С. 8292.
34. Большая Энциклопедия Кирилла и Мефодия [Электронный ресурс].М.: Большая Российская Энциклопедия; Кирилл и Мефодий, 2006.
35. Большой Энциклопедический Словарь. [Електронний ресурс]. М.: Советская энциклопедия, 1991. 768 с. Режим доступа: http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-encycl-term-58820.htm.
36. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е.В. Бондаревская, С.В. Кульневич. Ростов-н/Д., 1999. 560 с.
37. Бондаренко О.М. Формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі професійної підготовки : автореф. дис. канд. пед. наук / О.М.Бондаренко. Київ, 2008. 29 с.
38. Борисенков В.П. Философия образования / В.П.Борисенков, В.В.Краевский, В. О. Кутьев, Я. С. Турбовский. Педагогика, 1995. №4. С. 3.
39. Боровцева Л.А. Педагогические условия взаимодействия дошкольного образовательного учреждения с семьей по оказанию поддержки застенчивым детям [Текст]: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Л.А.Боровцева. М., 2004. 141 с.
40. Браже Т.Г. Развитие общей культуры учителя в системе непрерывного педагогического образования / Т.Г.Браже // Взаимосвязь общей и профессиональной культуры учителя: материалы к конференции / [под. ред. Т.Г.Браже]: ИОВРАО. − СПб., 1992. 85 с. С. 31.
41. Брехман И.И. Валеология наука о здоровье / И.И. Брехман М.: Физкультура и спорт, 1990.62с.
42. Бургун І. В. Актуальність упровадження компетентнісного підходу в освітню практику / І. В. Бургун // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології : збірник наукових праць Херсонського національного технічного університету. 2010. № 1(2). С. 159165.
43. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи / М.И.Буянов М.:Просвещение, 1988. 207 с.
44. Вакуленко О. Формування здорового способу життя / О.Вакуленко, Л.Жаліло, Н.Комарова, Р.Левін, І.Солоненко, О.Яременко. К., 2000. 167 с.
45. Васильева О.С. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки : [учеб. пособие для студ. высш. учеб.завед.] / О.С.Васильева, Ф.Р.Филатов М. : Изд. центр Академия”, 2001. 352 с.
46. Ващенко О. М. Формування умінь і навичок здорового способу життя учнів 14 класів шкіл-інтернатів : дис. канд. пед. наук:13.00.07 / О.М. Ващенко. Київ, 2006. 230 с.
47. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентностипедагога / В.Н.Введенский // Педагогика. − 2003. − №10. − С.5155.
48. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.] К.; Ірпінь: Перун, 2002. 1426 с.С. 116.
49. Венедиктов, Д.Д. Социально-философские проблемы здравоохранения / Д.Д.Венедиктов // Вопросы философии. 1980. №4.
50. Виленский М.Я. Социально-психологические детерминанты формирования здорового образа жизни [Текст] / М. Я. Виленский // Теория и практика физической культуры. 1994. № 9. С. 911
51. Волкова Н.П. Педагогіка : посібник [для студ. вищих навч. закладів] / Н.П.Волкова. К. : Видавничий центр „Академія”, 2002 576 с.
52. Выготский Л.С. Психология развития человека/ Л.С.Выготский. М.: Изд-во Эксмо, 2005. 1136 с.
53. Газман О.С. Обоснование новых целей и задач воспитания в условиях перестройки общеобразовательной школы/ О. С. Газман Ростов н/Д., 1993. 19 с. С.89.
54. Гаркуша Н.С. Воспитание культуры здоровья школьников в деятельности классного руководителя: дис. канд. пед. наук:13.00.01 / Н.С.Гаркуша. Белгород, 2007. 259 с.
55. Гвишиани Д.М. Глобальные проблемы и роль науки в их решении / Д.М.Гвишиани // Вопросы философии. 1979. №7. С. 91101.
56. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С.И.Гессен. М. : Школа-Пресс, 1995. 447 с. С. 3637.
57. Глассер У. Школы без неудачников :пер.с англ/ У.Глассер. М.:Прогресс, 1992. 184 с. С.17.
58. Гонтаровська Н.Б. Теоретичні і методичні засади створення освітнього середовища як фактору розвитку особистості школяра :дис. д-ра пед. наук: 13.00.07 / Н.Б.Гонтаровська. Київ, 2012. 476 с. С. 126.
59. Горащук В.П. Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров’я школярів: дис. д-ра пед. наук: 13.00.01 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С. Сковороди / В. П. Горащук. Х., 2004. 407 с.
60. Горшкова В.В. Диалог в образовании человека / В. В. Горшкова. СПбГУП, 2009. 192 с.
61. Гребенников И.В. Основы семейной жизни: учебн. пособие / И.В.Гребенников. М.: Просвещение, 1991. 158 с.
62. Гребенников И.В. Повышение педагогической культуры родителей основа совершенствования семейного воспитания школьников /И.В.Гребенников // Советская педагогика. 1976. №11. С.63.
63. Давидович В.Е. Сущность культуры / В. Давидович, Ю. Жданов. Ростов на/Д.: Изд-во Ростовск.ун-та, 1979. 263 с.
64. Давыдов В.В. Психическое развитие младших школьников : [под ред. В.В.Давыдова]; Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР / М.: Педагогика, 1990. 160 с.
65. Даниленко О.М. Душевное здоровье в контексте культуры: дис. д-ра культурологии: 26.00.01 / О.В. Даниленко. М., 2000. 443 с.
66. Данилюк А.Я. Теоретико-методологические основы проектирования интегральных гуманитарных образовательных пространств: автореф. дис. д-ра пед. наук / А.Я. Данилюк. Ростов н/Д, 2001. 36 с.
67. ДахинА.Н. Педагогическое моделирование: сущность, эффективность и неопределенность / А. Н. Дахин // Школьные технологии. 2002. №2. С.6267.
68. Демиденко Э.С. Философское осмысление здоровья человека в техногенном мире / Э.С.Демиденко // Философия здоровья. М.: ИФ РАН, 2001. С. 175195.
69. Дем’янчукС.М. Організація роботи з батьками за законами співтворчості і співпраці: [метод. посібник] / С.М.Дем’янчук. Луцьк, 2004. 46с.
70. Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: [наук.-метод. посіб.] / Т.Д.Дем’янюк. Суми : Антей, 2006. 384 с.
71. Денисенко Н.Ф. Через рух до здоров’я дітей : навч.-метод. посібник / Н.Ф.Денисенко, О.П.Аксьонова. Тернопіль: Мандрівець, 2009. 88 с.
72. Дерябо С.Д. Здоровье как предмет экопсихологической диагностики. /С.Д.Дерябо, В.А.Ясвин, В. И.Панов // Прикладная психология. 2000. №4. С. 5266.
73. Дмитриева Е.В. Теоретико-методологические и методические основы социологии здоровья :дис. д-ра социолог. наук / Е.В.Дмитриева. Москва, 2004. 423 с.
74. Дмитриева Е.В. Социология здоровья: методологические подходы и коммуникационные программы/ Е.В. Дмитриева. М.: Издательство ЦЕНТР, 2002. 224 с. С. 8184.
75. ДокукинаЕ.М. Взаимодействие семьи и школы в формировании нравственных основ поведения младших школьников: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Е. М. Докукина. К., 1993. 134 с.
76. Дубогай О. Д. Навчання в русі: Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі / О.Д.Дубогай. К.: Вид. дім Шкільний світ”: Вид. Л.Галіцина, 2005. 112с. (Б-ка Шкільного світу”)
77. Дубогай О. Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов / А.Д.Дубогай. Киев, 1991. 193с.
78. Дубогай О. Д.Фізкультура як складова здоров’я та успішного навчання дитини / О.Д.Дубогай. К. : Вид. дім Шкільний світ”; Вид. Л. І; 2006. 128с.
79. Егоров О.А. Очерки по философским вопросам биологии и медицины: [под общ. ред. канд. филос. наук Т.А.Михайловской] / О.А.Егоров. М., Центр. ин-т усовершенствования врачей, 1966. 138 с.
80. Євтушенко О.Т. Сім’я і формування нової людини / О.Т. Євтушенко // Радянська школа. 1975. №7. С.64.
81. Єжова О. О. Теоретичні і методичні засади формування ціннісного ставлення до здоров’я в учнів професійно-технічних навчальних закладів [Текст] : автореферат дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.07 / О.О.Єжова; Ін-т пробл. виховання НАПН України. К. : [б. и.], 2013. 40 с.
82. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління : тексти лекцій / Г.В.Єльникова. Х. : Основа, 2004. 128 с.
83. Єльникова Г.В. Моніторинг як ефективний засіб оцінювання якості загальної середньої освіти в навчальному закладі [Електронний ресурс] : наукове фахове видання Теорія і методика управління освітою”. Випуск № 1 (2008) / Г.В.Єльникова, З.В.Рябова. Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua/ docs/1/08egvonz.pdf
84. Жабокрицька О.А. Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності: дис. канд. пед. наук/ О.А.Жабокрицька. Кіровоград, 2003. 260 с.
85. Жерносек І.П. Деякі ціннісні орієнтації учнівської молоді / І.П.Жерносек // Нова пед. думка. 2002. № 34. С. 148152.
86. Жирнов В.Д. Мировоззренческие и методологические аспекты определения понятия здоровье” [Текст] / В. Д. Жирнов // Социально-философские и мировоззренческие проблемы здоровья человека. Львов, 1984. С. 1315.
87. Заир-Бек Е.С. Теоретические основы обучения педагогическому проектированию: дис. д-ра пед. наук : 13.00.01 / Е. С. Заир-Бек. Спб., 1995. 410 с.
88. Зайцев Г.К. Валеолого-педагогические основы обеспечения здоровья человека в системе образования: автореф. ... д-ра. пед. н.: 13.00.01. СПб., 1998. 48 с.
89. Зайцев Г.К. Педагогика здоровья / Г.К.Зайцев, В.В.Колбанов, М.Г.Колесников. СПб: Изд. СПГУПМ, 1994. 78 с.
90. Зайченко І.В. Педагогіка: навчальний посібник / І. В. Зайченко. К.: Освіта України, КНТ, 2008. 528 с. С. 388.
91. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура:навчальний посібник / М.М.Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; [за ред. М.М.Заковича]. 4-те вид., випр. і допов. К.: Знання, 2009. 589 с.
92. Закон України Про загальну середню освіту”// Відомо