Штейміллер Ірина Олексіївна. Науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету

Короткий опис

Штейміллер Ірина Олексіївна. Науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.07, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2015.- 248 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ШТЕЙМІЛЛЕР ІРИНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 378.011.3-057.875-054.62:364-787.522

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКУЛЬТУРАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

13.00.07 – теорія та методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
доктор педагогічних наук, професор
Ткачова Н.О.

Харків
2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….
5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКУЛЬТУРАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ.................
1.1. Еволюція ідеї та сучасне розуміння акультурації як наукового поняття…………………………………………………………………………
1.2. Специфіка здійснення акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету……………………
1.3. Обґрунтування науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету на основі врахування її структури та змісту …………………………………………………………….
Висновки до розділу 1………………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКУЛЬТУРАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У КЛАСИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ…………………………..
2.1. Організація експериментальної роботи……………………………
2.2. Реалізація науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів у класичному університеті…………………………..
2.2.1. Блок забезпечення мотиваційно-цільового компонента акультурації…………………………………………………………………….
2.2.2. Блок забезпечення когнітивно-діяльнісного компонента акультурації…………………………………………………………………….
2.2.3. Блок забезпечення ціннісно-орієнтаційного компонента акультурації…………………………………………………………………….
2.2.4. Блок забезпечення контрольно-коригувального компонента акультурації……………………………………………………………………..
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи…………………
Висновки до розділу 2………………………………………………………….
ВИСНОВКИ .......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..

12

12

39

63
89

91 91

109

110

120

131

141
152
167
169
172
205

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Початок ХХІ століття характеризується інтенсивними міграційними процесами, глобалізацією суспільного життя, унаслідок чого збільшується кількість міжкультурних, економічних та освітніх контактів країн на різних рівнях. Результатом активної інтеграції України в європейський і загальносвітовий освітній простір, зміцнення її ролі на міжнародної арені є постійне зростання кількості іноземних студенів у вітчизняних вищих навчальних закладах.
Окреслена ситуація відповідає основним положенням нормативних документів у галузі вищої освіти. Так, у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року наголошується на важливості поглиблення інтеграції національної системи освіти в міжнародний освітній простір, що зокрема передбачає укладення й реалізацію міжурядових і міжвідомчих угод про співробітництво з іншими державами в галузі освіти та науки, а також навчання іноземців у вищих і професійно-технічних навчальних закладах України.
Особливо популярними серед іноземних абітурієнтів є класичні університети, які традиційно виконують роль флагманів у системі вищої освіти та характеризуються тісною інтеграцією освіти, науки, виробництва й культури. Однак важливо відзначити, що потрапляння іноземців у принципові нові умови життєдіяльності провокує появу низки різноманітних проблем, які не тільки негативно впливають на результати навчальної успішності майбутніх фахівців, а й провокують відчуття ними психологічного дискомфорту. Однією з таких проблем є проблема акультурації іноземних студентів, що пов’язана з наявністю суттєвих відмінностей між традиційною для них культурою та культурою країни, яка їх приймає.
Для виявлення найбільш типових труднощів, які відчувають іноземці після вступу до українських класичних університетів, було проведено пілотажне дослідження, у якому взяли участь 829 респондентів. Як свідчать отримані дані, практично всі учасники цього дослідження визнали наявність у себе певних проблем, зумовлених необхідністю пристосування до нового соціокультурного середовища, причому найбільшою мірою ці проблеми проявлялися на початковому етапі навчання у виші. Зокрема майже 90 % студентів у своїх відповідях відзначили наявність комунікативних труднощів, 88,9 % – утруднення, пов’язані з різними аспектами повсякденного життя (кліматичні особливості, харчування, побутові умови проживання тощо), 73,5 % – складності в процесі навчання. Також було встановлено, що тільки третина з опитаних студентів намагалися вивчати не тільки мову, якою проводяться заняття, а й культуру країни проживання в цілому. На підставі вищевикладеного зроблено висновок про те, що рівень акультурації іноземних студентів є достатньо низьким, що переконує в необхідності його підвищення шляхом надання майбутнім фахівцям відповідної педагогічної підтримки.
Як свідчить аналіз наукової літератури, різні аспекти проблеми акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету знаходяться в центрі уваги багатьох науковців. Так, історичні аспекти становлення поняття акультурації представлено в наукових працях В. Крікенберга, З. Лінтона, М. Херсковиця, Дж. Беррі та інших учених. Суть процесу акультурації та механізм його реалізації проаналізовано в наукових доробках В. Аксьонової, Т. Зюзіної, Н. Лебедєвої, Р. Ушканової та інших. Взаємозв’язок між науковими категоріями соціалізації, інкультурації й акультурації висвітлено в публікаціях Ю. Максимової, Д. Мацумото, Л. Цурикової та інших. Специфіку організації педагогічної взаємодії з іноземними студентами з урахуванням їхніх вікових і соціокультурних особливостей розкрито Б. Ананьєвим, Ж. Давидовою, О. Кривоноговою та іншими. Характерні ознаки сучасного університету як важливого центру освіти, науки, виробництва й культури схарактеризовано в дослідженнях В. Андрущенка, В. Бакірова, С. Квіта, О. Мещанінова, І. Тарапова та інших. Науковці зробили вагомий внесок у дослідження різних аспектів порушеної проблеми, однак спеціального дослідження, присвяченого питанню забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету, не проводилося.
Актуальність визначеної проблематики посилюється необхідністю усунення таких виявлених суперечностей: між потребою в науковому обґрунтуванні забезпечення успішної акультурації іноземних фахівців як важливої передумови їхнього професійного й особистісного становлення та недостатньою увагою науковців до цього аспекту освітнього процесу; між чинними вимогами до перебігу й результатів процесу акультурації іноземних студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах і недотриманням цих вимог у реальній практиці; між необхідністю здійснення педагогічного супроводу процесу акультурації іноземних студентів у вітчизняних класичних університетах і відсутністю відповідного науково-методичного забезпечення цього процесу.
Актуальність порушеної проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість, а також нагальна необхідність у подоланні виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри валеології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Розробка навчально-педагогічної системи формування духовної культури студентської молоді як елемента здоров’язбережувального освітнього простору» (РК № 0112U005891). Тему дисертації затверджено вченою радою філософського факультету Харківського національного педагогічного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 11 від 20.06.2013) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 23.12.2014).
Мета дослідження – виявити вплив теоретично обґрунтованого науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету на результати цього процесу.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність поняття «акультурація».
2. Розкрити специфіку процесу акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету.
3. Обґрунтувати науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету на основі врахування її структури та змісту.
4. Уточнити критерії й показники рівня акультурації іноземних студентів.
5. Експериментально перевірити ефективність науково-методичного забезпечення іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у класичному університеті.
Предмет дослідження – науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність процесу акультурації іноземних студентів підвищується за умови впровадження в навчально-виховний процес класичного університету відповідного науково-методичного забезпечення, яке є блочною теоретико-методичною системою, упровадження якої сприяє успішному опануванню нової для них культури як необхідної передумови їхнього професійного й особистісного становлення.
Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою використання комплексу таких методів дослідження: теоретичних: вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури з метою порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення її ключових понять, теоретичне обґрунтування системи науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету; емпіричних: педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої системи науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів у класичному університеті; статистичних: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
• уперше обґрунтовано й експериментально перевірено науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету, яке є блочною теоретико-методичною системою, упровадження якої сприяє успішному опануванню ними нової культури як необхідної передумови їхнього професійного й особистісного становлення;
• уточнено суть акультурації як процесу й результату успішної адаптації людини до умов життєдіяльності в новому для неї соціокультурному середовищі, що передбачає інтегративне поєднання нею норм, традицій, цінностей рідної й нової для неї культури на основі відчуття власної бікультурної чи мультикультурної ідентичності, структурні компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивно-діяльнісний, ціннісно-орієнтаційний, контрольно-коригувальний) і зміст акультурації іноземних студентів класичного університету, а також критерії (мотиваційний, когнітивний, функціональний, емоційно-ціннісний) і показники визначення рівня їхньої акультурації;
• подальшого розвитку набули уявлення про методи й форми (лекції, кураторські години, етнофестивалі, волонтерська діяльність тощо) підвищення результативності процесу акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що теоретично обґрунтоване науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету пройшло експериментальну перевірку, підтвердивши свою ефективність, й може бути реалізовано в навчально-виховному процесі інших університетів.
Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (довідка про впровадження № 0901-786 від 18.03.2015), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 938 від 16.03.2015), Сумського державного університету (довідка про впровадження № 568 від 18.03.2015), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (довідка про впровадження № 06.05.402 від 17.03.2015).
Теоретичні положення та методичні матеріали дослідження можуть бути використані в аудиторній і позааудиторній роботі з іноземними студентами, системі підготовки й перепідготовки педагогічних кадрів, які працюють із цим контингентом студентів, а також викладачами при укладанні підручників, посібників із педагогічних і культурознавчих дисциплін; студентами, магістрами при написанні курсових, магістерських і дипломних робіт.
Особистий внесок здобувача в працях, опублікованих у співавторстві, полягає в обґрунтуванні структурних компонентів науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри валеології, кафедри природничих дисциплін Центру міжнародної освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2013-2015 рр.), під час виступів на конференціях різного рівня, а саме на міжнародних науково-методичних конференціях «Проблеми підготовки кадрів автомобільної галузі та шляхи їх вирішення» (Харків, 2013), «Modern Scientific Potential – 2015» (Шеффілд, 2015), Всеукраїнській науково-педагогічній конференції «Психолого-педагогічне забезпечення професійної підготовки фахівців технічного, економічного та гуманітарного профілю» (Херсон, 2014), регіональній науково-практичній конференції «Сучасна вища і середня освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 2013), науковій конференції викладачів, докторантів і аспірантів кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Харків, 2014).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 12 наукових праць: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях України (з них – 5 одноосібних), 1 стаття в зарубіжному періодичному виданні, 5 – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 249 сторінок, із них основного тексту 160 сторінок. Список використаних джерел налічує 286 найменувань, із них іноземними мовами – 38. Дисертація містить 20 таблиць (на 25 сторінках), 3 рисунки (на 2 сторінках) і 9 додатків на 45 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу наукової літератури визначено суть акультурації як процесу й результату успішного пристосування людини до умов життєдіяльності в новому для неї соціокультурному середовищі, що передбачає інтегративне поєднання нею норм, традицій, цінностей рідної й нової для неї культури на основі відчуття власної бікультурної чи мультикультурної ідентичності. Ефективність процесу акультурації іноземних студентів є необхідною передумовою їхнього професійного й особистісного розвитку.
2. Специфіка здійснення акультурації іноземних студентів у класичному університеті зумовлена особливостями організації освітнього процесу в цьому закладі (розвинута інфраструктура наукових і науково-виробничих підприємств та установ, високий рівень кадрового й матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності, унікальність виховних традицій тощо), віковими особливостями студентської молоді (оптимум чутливості всіх аналізаторів, інтелектуальна зрілість, громадська активність, інтерес до культурознавчих і світоглядних проблем, інтенсивний розвиток самосвідомості тощо), а також ступенем відмінностей між звичним для іноземців соціокультурним середовищем і тим середовищем, у яке вони потрапляють після вступу до українського класичного університету.
3. У дисертації уточнено структуру та зміст акультурації іноземних студентів. Цей феномен включає такі компоненти: мотиваційно-цільовий (формування в іноземних студентів сталої мотивації щодо опанування мови, традицій, правил поведінки та інших складників нової для них культури, чітке визначення викладачами та студентами послідовності відповідних цілей на шляху акультурації); когнітивно-діяльнісний (засвоєння іноземцями необхідних для успішного здійснення процесу акультурації мовних і соціокультурних знань, інформаційно-аналітичних, комунікативно-організаційних, оцінно-рефлексивних, соціокультурних умінь, а також накопичення досвіду різних видів діяльності, що сприяє успішному опануванню особистістю нової для неї культури), ціннісно-орієнтаційний (формування в майбутніх фахівців сталого позитивного емоційно-ціннісного ставлення до національної культури країни проживання, засвоєння її провідних соціальних цінностей, оволодіння специфічною національною емоційною культурою), контрольно-коригувальний (організація якісного контролю й аналізу з боку викладачів, а також самоконтролю й самоаналізу з боку іноземних студентів перебігу та поточних результатів процесу акультурації, а за необхідності – внесення в цей процес відповідних змін).
Визначено, що науково-методичне забезпечення акультурації іноземних студентів у навчально-виховному процесі класичного університету представляє собою блочну теоретико-методичну систему, упровадження якої сприяє успішному опануванню нової для них культури як необхідної передумови їхнього професійного й особистісного становлення. Обґрунтовано, що ця система включає чотири блоки, кожний з яких дає змогу успішно реалізувати на практиці відповідний компонент акультурації іноземних студентів.
4. З урахуванням сутності феномену акультурації й бажаного її результату було обрано критерії й показники для діагностування стану акультурації іноземних студентів класичного університету: мотиваційний (прояв інтересу іноземних студентів до нової для них культури; характер їхніх мотивів щодо забезпечення акультурації в навчально-виховному процесі класичного університету); когнітивний (засвоєння мови навчання; засвоєння знань соціокультурного характеру); функціональний (сформованість таких груп умінь: інформаційно-аналітичних; оцінно-рефлексивних; комунікативно-організаційних; соціокультурних); емоційно-ціннісний (загальне психологічне самопочуття студентів: характер ціннісного ставлення іноземних студентів щодо залучення їх до української культури). На основі визначених критеріїв і показників було виокремлено три рівні акультурації іноземних студентів класичного університету: високий, середній, низький.
5. Експериментальною реалізацією розробленого науково-методичного забезпечення акультурації іноземних студентів класичного університету доведена його ефективність. Так, за результатами експерименту, у групі Е1 кількість студентів із високим рівнем акультурації збільшилося на 13,5 %, у групі Е2 – на 12,0 %, а в групах К1 тільки на 7,3 %, у К2 – на 6,8 % відповідно. У свою чергу кількість студентів із низьким рівнем акультурації зменшилася в групах Е1 та Е2 на 26,8 % і 23,6 %, а в групах К1 та К2 тільки на 15,1 % і 12,4 % відповідно. Крім того, з’ясовано, що більш високі результати акультурації отримано в експериментальній групі Е1, яку було утворено з іноземних студентів, які є представниками національної культури колективістської типу.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. Перспективними для подальшого наукового пошуку є питання підготовки викладачів класичних університетів до забезпечення акультурації іноземних студентів, а також створення науково-методичного забезпечення цього процесу для іноземних студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах інших типів.