ДОЛЕЦЬКА Світлана Валентинівна ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Короткий опис

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”(м.ЯЛТА)

На правах рукопису

ДОЛЕЦЬКА СВІТЛАНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 372.48

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

13.00.07 теорія і методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Горбунова Наталія Володимирівна

Ялта 2011
ЗМІСТ

ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ КРАЄЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 11
1.1.Сутність проблеми патріотичного виховання учнів початкової школи. 11
1.2. Специфіка патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи. 37
1.3. Модель патріотичного виховання молодших школярів засобами краєзнавства 69
1.4. Педагогічні умови патріотичного виховання молодших школярів. 86
Висновки з першого розділу. 98
РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ 100
2.1. Зміст, завдання та методика констатувального експерименту. 100
2.2. Поетапна реалізація моделі та педагогічних умов патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи. 154
2.3. Порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи. 179
Висновки з другого розділу. 193
ВИСНОВКИ.. 195
ДОДАТКИ.. 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 225

ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний стан українського суспільства ставить перед закладами освіти низку невідкладних завдань, спрямованих на виховання у підростаючого покоління поваги до історії й традицій свого народу, формування патріотизму. Але цей процес має чимало труднощів та перешкод. Упродовж тривалого часу українські землі розвивалися в різних цивілізаційних системах, тому сучасні регіони України відрізняються один від одного не лише економічними, але й соціально-культурними особливостями. Патріотичне виховання школярів повинне враховувати ці регіональні відмінності, зберігаючи єдність образів Малої та Великої Батьківщини, загальнодержавні ідеї та цінності. Використання засобів краєзнавчої роботи в патріотичному вихованні молодшого школяра є шляхом до подолання вказаних труднощів. Наочність, емоційність, неформальність, демократичність, комунікативність шкільного краєзнавства у повній мірі забезпечує зв’язок процесу навчання й виховання учнів із особливостями народної культури, сприяє консолідації української молоді, формуванню в неї патріотичних почуттів та переконання про єдність українських земель. Складність цього завдання потребує особливої уваги до патріотичного виховання саме в початковій школі, коли у дитини тільки формуються уявлення про Батьківщину. Використання засобів краєзнавства в патріотичному вихованні допомагає враховувати вікові особливості молодшого школяра.
Саме тому українська держава сьогодні приділяє краєзнавству велику увагу, пов’язуючи його розвиток з сучасною школою та вихованням патріотизму. Про це свідчать Укази Президента України „Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні”, Концепція громадянського виховання особистості та Міжгалузева програма „Пізнай свою країну” на 20072012рр. Сьогодні Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та Національною академією педагогічних наук проводиться робота з розробки науково-методичного забезпечення шкільного краєзнавства. Проте краєзнавство як засіб патріотичного виховання не було предметом спеціального дослідження у педагогічній науці, а виступало лише як додатковий засіб вивчення історії, географії, природи, виховної діяльності. На жаль, сьогодні забутий практичний досвід навчальних походів і музейної педагогіки першої половини ХХ століття.
Дослідження патріотичного виховання засобами краєзнавства мають історичне підґрунтя. Ідея емоційного єднання людини з рідним краєм, як основа виховання громадянина, знаходила відображення в працях філософів і педагогів минулого(Аристотель, Демокрит, Я.Коменський, Ж.-Ж.Руссо). Ця думка висвітлена і в українській філософії, педагогіці, літературі (С.Русова, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, Л.Українка, Т.Шевченко). Наукові основи проблеми патріотичного виховання досліджувалися в працях класиків педагогічної науки (Г.Ващенко, О.Духнович, А.Макаренко, О.Огієнко, С.Русова, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський, Я.Чепіга).
Нові тенденції вітчизняного патріотичного виховання представлено в роботах О.Вишневського, О.Губко, Є.Зеленова, П.Кононенка, О.Коркішко, В.Кузя, Ю.Руденка, В.Сипченка, М.Стельмаховича, Б.Ступарика, Б.Чижевського, К.Чорної, Г.Шевченко, Л.Штефан, П.Щербаня. Вітчизняні вчені ХХ сторіччя досліджували окремі напрями краєзнавства: теоретико-методичні засади освітнього краєзнавства(О.Барков, А.Даринський, Ю.Кононов, М.Костриця, М.Левківський, В.Обозний, І.Прус, А.Разгон, А.Сиротенко, М.Стельмахович), дидактику шкільного краєзнавства (М.Откаленко, В.Корнєєв), історичний досвід шкільного краєзнавства(В.Багрій, І.Безкоровайний, П.Іванов, Т.Позняк, В.Смирнов, А.Хоптяр), краєзнавство як засіб виховання (Л.Березівська, Т.Бондаренко, Г.Гуменюк, М.Ігнатенко, Р.Науменко, Т.Цвірова, В.Прокопчук, О.Сухомлинська, О.Тімець, П.Тронько), історичне краєзнавство (В.Жук, Н.Рудницька), географічне краєзнавство(І.Майданець), педагогічне (О.Бондаренко, Н.Карпенкова, В.Матіяш, О.Пірожкова), використання краєзнавчого матеріалу в початкових класах(Н.Огієнко). Проте до сьогодні відсутні наукові дослідження, в яких патріотичне виховання молодших школярів ураховувало б потенціал краєзнавчої роботи як засобу патріотичного виховання в початковій школі. Про це свідчить відсутність відповідних методик краєзнавчого виховання як складової частини патріотичного виховання молодших школярів.
Аналіз нормативних актів, психолого-педагогічних досліджень, сучасного стану патріотичного виховання у початковій школі засвідчив наявність супе­речностей між:
необхідністю активізації роботи з громадянського виховання у початковій школі та відсутністю на практиці універсальної для всіх регіонів України загальної ідейної основи патріотичного виховання молодших школярів;
неможливістю створити ефективну систему патріотичного виховання молодших школярів традиційними способами та нагальною потребою в такій системі;
недостатнім застосуванням на практиці засобів шкільного краєзнавства та значним потенціалом краєзнавчої роботи у справі патріотичного виховання;
необхідністю з’єднання зусиль усіх суб’єктів виховної діяльності в справі патріотичного виховання молодших школярів та фактичним ігноруванням цього процесу сім’єю, громадськими об’єднаннями, органами місцевого самоврядування, культурними установами в полікультурних регіонах України.
Таким чином, недостатня розробленість проблеми патріотичного виховання в початковій школі, важливість краєзнавства як засобу патріотичного виховання, необхідність удосконалення системи патріотичного виховання молодших школярів й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Патріотичне виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах наукової теми кафедри педагогіки та управління закладами освіти „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору”(№0103U004597), що входить до тематичного плану Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м.Ялта). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет”(м.Ялта) (протокол №8 від 28.03.2007р.) і узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні(протокол №4 від 24.04.2007р.).
Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці та експериментальній перевірці моделі патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи.
Відповідно до сформульованої мети вирішувалися такі завдання дослідження:
1) на основі аналізу нормативних актів, науково-методичної, психолого-педагогічної, історичної та філософської літератури обґрунтувати теоретико-методичні основи патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи в початковій школі;
2) уточнити специфіку, методи та форми патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи;
3) виявити критерії, показники, схарактеризувати рівні патріотичної вихованості молодших школярів;
4) розробити, науково обґрунтувати модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи, експериментально перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження процес патріотичного виховання молодших школярів.
Предмет дослідження модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи.
Методологічними засадами дослідження виступили закономірності та принципи теорії загальнонаукового пізнання; принципи гуманістичної педагогіки та психології; принципи історизму, об’єктивності, науковості та порівняльного аналізу; положення про взаємозв’язок теорії та практики, роль діяльності в розвитку особистості; концепція системного підходу, концепції патріотичного виховання, положення про педагогічну систему; педагогічні ідеї про виховання та його соціальні функції; сучасні філософсько-психологічні концепції виховання, а також законодавчі акти та концепції розвитку початкової освіти в Україні.
Теоретичні основи дослідження складають наукові праці педагогів щодо проблем виховання патріотизму(Г.Ващенко, О.Вишневський, Ю.Руденко, М.Стельмахович, В.Сухомлинський, К.Чорна та ін.); дослідження ролі довкілля в процесі навчання й виховання молодших школярів(Б.Грінченко, К.Дубняк, О.Духнович, Д.Зайцев, Л.Лазаріс, Т.Лубенець, Л.Миловидов, П.Мостовий, О.Музиченко, С.Русова, Г.Сковорода, К.Ушинський та ін.); науково-теоретичні основи шкільного краєзнавства(В.Багрій, І.Безкоровай­ний, П.Іванов, О.Коркішко, М.Костриця, І.Прус, Т.Позняк, А.Сейненський, В.Смирнов, А.Хоптяр та ін.); праці з виховання учнів молодшого шкільного віку(Ш.Амонашвілі, І.Бех, Л.Божович, Д.Ельконін, І.Каїров, Н.Мирополь­ська, І.Підласий, Т.Танько, Н.Янковська та ін.).
Для реалізації поставлених завдань використано методи дослідження:
теоретичні науковий аналіз категорій дослідження(1.1;1.2); аналіз нормативно-правових актів щодо патріотичного виховання(1.1); вивчення, аналіз і синтез філософських, психологічних, педагогічних знань та історичних джерел(1.1; 1.2); моделювання процесу патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи(1.3); системний і функціональний аналіз, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і методичних засад для з’ясування сучасного стану патріотичного виховання молодших школярів(1.1; 1.2; 1.3; 1.4); метод порівняльного аналізу й синтезу результатів дослідження, осмислення їх новизни(2.3);
емпіричні діагностичні(психолого-педагогічне спостереження, бесіди, тестування, анкетування, інтерв’ю з молодшими школярами, їхніми батьками, учителями, організаторами, шкільними психологами), які використано з метою визначення стану роботи з патріотичного виховання у процесі констатувального та формувального експерименту(2.1; 2.2; 2.3); педагогічний експеримент із якісним і кількісним аналізом результатів(2.2); вивчення досвіду застосування форм і методів краєзнавчої роботи серед молодших школярів(2.1);
статистичні методи вибірки, обробки й аналізу результатів дослідження, зокрема контрольно-аналітичний (порівняльний і кореляційний аналізи результатів дослідження(2.3).
Експериментальною базою дослідження виступили загальноосвітні школи ІІІІступеня №11, №15 м.Євпаторії, Євпаторійський навчально-виховний комплекс „Інтеграл”, Ромашкінська, Штормовська, Уютненська загальноосвітні школи IIII ступенів Сакського району, Чорноморські НВК „Школа-ліцей” №1, „Школа-гімназія” №3, Чорноморська загальноосвітня школа IIIIступенів №2, Оленівська загальноосвітня школа IIIIступенів Чорноморського району. В експерименті взяли участь 276молодших школярів 14класів; 32вчителя початкових класів загальноосвітніх шкіл, організатори, шкільні психологи; 128батьків молодших школярів.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше визначено виховний потенціал краєзнавчої роботи як основного засобу патріотичного виховання учнів початкових класів; розроблено, обґрунтовано та реалізовано модель патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи; удосконалено: специфіку патріотичного виховання у процесі краєзнавчої роботи у початковій школі; методи та форми краєзнавчої роботи як засобу патріотичного виховання; критерії і рівні патріотичної вихованості; класифікацію засобів краєзнавства, що можуть бути використані у патріотичному вихованні молодших школярів; набули подальшого розвитку підходи до патріотичного виховання молодших школярів.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в практику початкової школи принципово нової моделі патріотичного виховання, що реалізується у процесі систематичної краєзнавчої роботи у 14класах; уведенні в навчально-виховний процес початкової школи методичних рекомендацій щодо планування та проведення краєзнавчих заходів; використанні методики краєзнавчої роботи в патріотичному вихованні молодших школярів у поліетнічних регіонах України. Запропонована модель патріотичного виховання може бути застосована в роботі класних керівників, шкільних психологів, організаторів, завучів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.
Матеріали дисертаційного дослі

Список літератури

ВИСНОВКИ
Унаслідок теоретичного аналізу, науково-дослідної роботи реалізовано мету та завдання дослідження, що присвячено патріотичному вихованню молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи. Одержані результати підтвердили мету, засвідчили розв’язання поставлених завдань і надали підстави для формулювання загальних висновків:
1. Невідкладні завдання, що стоять перед сучасним українським суспільством щодо формування справжнього громадянина країни, незадовільний стан рівня сформованості патріотичних якостей молодших школярів, недостатня розробленість проблеми сучасного патріотичного виховання у початковій школі, важливість краєзнавчих засобів патріотичного виховання, нагальна потреба якнайшвидшого створення ефективної системи патріотичного виховання зумовили необхідність дослідження проблеми патріотичного виховання молодших школярів засобами краєзнавчої роботи. Аналіз практики патріотичного виховання свідчить про недолік інформації краєзнавчого характеру, що призводить до відсутності у молодших школярів чітких уявлень про Малу Батьківщину; це, у свою чергу, відбивається на інтересі до минулого своєї країни. Переважна більшість молодших школярів не має уявлення про минуле своєї родини, про предків, ветеранів війни і праці; такі знання здаються їм малозначущими, у них відсутнє почуття відповідальності за свою сім’ю.
2. На основі аналізу науково-педагогічних джерел встановлено, що патріотичне виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи це процес формування в учнів уявлення про взаємозв’язок між ними та Батьківщиною через послідовне усвідомлення базових понять патріотизму „родина”„домівка”„вулиця”„місто”„регіон”„країна”, який включає інформаційно-когнітивний, емоційно-чуттєвий, мотиваційно-поведінковий компоненти. Результатом цього процесу є сформована система патріотичних якостей молодших школярів, що складається з визначеного обсягу знань про історію родини, міста, краю, держави; почуття гордості за них; усвідомлення відповідальності за їх долю.
3. Визначено специфіку патріотичного виховання молодших школярів у процесі краєзнавчої роботи:
патріотичне виховання в процесі краєзнавчої роботи дозволяє молодшим школярам швидше накопичити необхідний суспільний досвід через спілкування щодо об’єктів Малої Батьківщини;
саме краєзнавча робота в патріотичному вихованні вдосконалює процес формування в уявленні дитини її особистісного зв’язку зі своєю країною через послідовну та внутрішньо логічну низку „родина”„домівка”„вулиця”„місто”„регіон”„країна”;
краєзнавча робота в початковій школі як засіб патріотичного виховання є універсальною, прийнятною для будь-якого з регіонів України;
патріотичне виховання засобами краєзнавства більше враховує вікові психолого-фізіологічні особливості молодшого школяра; є наочним, емоційним, доступним для сприйняття дитини; відповідає мінімальному рівню її соціального досвіду; не залежить від рівня інтелектуального розвитку, національної та релігійної приналежності;
використання краєзнавчої роботи дає можливість педагогу поєднати зусилля родини, школи, наукових та туристичних установ та підприємств щодо патріотичного виховання молодших школярів.
Краєзнавчими методами патріотичного виховання вважаємо „сімейну генеалогію”, музейну педагогіку, краєзнавчі подорожі, участь у формуванні шкільного музею. Схарактеризовано форми краєзнавчої роботи в патріотичному вихованні урок у музеї, музейні екскурсії, участь у тематичних виставках, виготовлення під керівництвом учителя експонатів для шкільного музею, учнівські подорожі.
4. Розроблено критерії та показники рівня патріотичної вихованості молодших школярів: інформаційно-когнітивний знання свого коріння; історії свого міста, краю; знання національних і державних традицій України; емоційно-чуттєвий інтерес до пізнання історії своєї сім’ї, міста, краю; пошана до історичного минулого країни; мотиваційно-поведінковий готовність до участі в діяльності краєзнавчого характеру; прояв відповідальності за свою домівку, місто, країну; прагнення до участі в суспільно-корисній діяльності.
5. Створено та науково обґрунтовано модель патріотичного виховання молодших школярів засобами краєзнавчої роботи, спрямовану на формування в учнів стійких патріотичних переконань, відповідальності, активної громадської діяльності, критичності мислення, гуманності. Складовими моделі є мета, завдання, принципи взаємодії суб’єктів виховного процесу, зміст, форми і методи, підходи, педагогічні умови, етапи. Головною метою патріотичного виховання молодшого школяра засобами краєзнавчої роботи вважаємо формування у школярів уявлення про Малу Батьківщину як частину Великої Батьківщини, про її цінність нарівні з домівкою та сім’єю, про її неповторність і красу. Завданнями патріотичного виховання є: формування в молодших школярів уявлення про Малу Батьківщину як складову частину Великої Батьківщини в географічному, культурному, історичному й політичному аспектах; формування у дитини ідеї єдності всіх регіонів України, необхідності соборності українського суспільства; з’ясування зв’язку між минулим, сьогоденним та майбутнім на прикладі Малої Батьківщини; формування ідеї особистої відповідальності за майбутнє сім’ї, домівки, вулиці, міста, краю, країни. Ефективними педагогічними умовами патріотичного виховання молодших школярів є: взаємодія школи, позашкільних установ та сім’ї в контексті початкової освіти; реалізація народознавчого підходу на засадах спадкоємності між дошкільною та початковою освітою; органічне поєднання навчальних та виховних завдань; створення та впровадження виховної технології, систематичне її використання у позаурочній виховній роботі.
6. Позитивні зміни зафіксовано в експериментальній групі на контрольному етапі дослідження: значно збільшилася кількість учнів із високим та середнім рівнем патріотичної вихованості, зменшилася кількість респондентів, які були віднесені до задовільного та низького рівнів. Кількість учнів із високим рівнем збільшилася до 11,51% на контрольному етапі порівняно з 5,28% на констатувальному етапі експерименту. Середній рівень виявлено у 25,90% молодших школярів експериментальної групи (було 11,99%). Збільшилась з 20,62% до 49,64% кількість учнів із задовільним рівнем патріотичної вихованості. Зменшилася кількість дітей із низькими(з 52,04% до 9,83%) та недостатніми показниками(з 10,07% до 3,12%). Після проведення експериментальної роботи молодші школярі виявляють цікавість до історії своєї родини, домівки, вулиці, міста(селища), краю, держави. Це відбивається на відносинах дітей у сім’ї: вони більш активно приймають участь у її житті, більш поважно ставляться до найстаршого покоління; виявляють гордість за своїх предків та їх досягнення. Змінилося сприйняття рідного міста: діти сприймають себе як його частину, розуміють свій особистий зв’язок з ним, усвідомлюють свою відповідальності за його долю. Школярі демонструють готовність до суспільно корисної праці з метою покращення довкілля, проявляють прагнення до вдосконалення міста, краю, держави. Діти розуміють зв’язок між Малою та Великою Батьківщиною та готові до наступного етапу патріотичного виховання.
Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого детального розгляду потребує вдосконалення методик „музейної педагогіки” та краєзнавчо-пошукової роботи у патріотичному вихованні учнів середньої і старшої школи; обґрунтування та вдосконалення форм і методів роботи з патріотичного виховання в умовах модернізації виховного процесу в початковій школі; розробка форм співпраці між школою та установами місцевого самоврядування щодо організації патріотичного виховання з використанням засобів краєзнавства.