Шагай Надія Михайлівна. Педагогічні умови морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах

Короткий опис

Рівненський державний гуманітарний університет

На правах рукопису

Шагай Надія Михайлівна

УДК 37.034 057.874

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.07 теорія та методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Петренко Оксана Борисівна
кандидат педагогічних наук, доцент

Рівне 2007

ЗМІСТ

ВСТУП. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
1.1. Проблема морального виховання у філософській та психолого-педагогічній літературі. 14
1.2. Психолого-педагогічні особливості морального виховання молодших школярів.. 36
1.3. Сучасний стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці позашкільних навчальних закладів. 63
Висновки до першого розділу.. 98
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Методика експерименту............. 100
2.2. Зміст, форми, методи та педагогічні умови морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах............ 114
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 162

Висновки до другого розділу....................................................... 176

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................... 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.... 182

ДОДАТКИ.................................................................................................................... 209

ВСТУП

Розбудова українського суспільства детермінує процеси формування в підростаючого покоління таких моральних рис, як гуманність, чесність, працьовитість, діловитість, старанність, конкурентність та інші. Однак, через тенденцію до зростання бездуховності, нівелювання цінностей життя, загострення проблем сімейного виховання, становленню повноцінної підростаючої особистості не надається належна увага. Розв’язання цієї проблеми можливе завдяки створенню гнучкої системи виховання дітей та молоді, яка б ураховувала і потреби часу і, водночас, задовольняла запити та інтереси підростаючої особистості.
Одне з провідних місць у цій системі займає позашкільна освіта, яка сприяє всебічному розвитку особистості, забезпечує умови її соціалізації у вільний від навчання час. Специфікою діяльності навчальних закладів системи позашкільної освіти і виховання є швидке реагування на суспільні запити, на інтереси та потреби молодого покоління, вимоги держави щодо освіти і виховання особистості.
Серед найважливіших стратегічних завдань позашкільних навчальних закладів, як зазначено у Законі України Про позашкільну освіту”, визначено такі: надання знань, формування вмінь і навичок за інтересами, забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації та інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку, виховання любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку, здійснення підготовки до активної професійної та громадської діяльності, створення умов для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до індивідуальних здібностей, обдарувань.
Ураховуючи головні принципи побудови навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах (доступність, добровільність, варіативність, науковість, світський характер), вони мають створити сприятливі умови для задоволення інтересів і потреб особистості у формуванні моральних якостей, переконань, світогляду, позитивної моральної діяльності й високого рівня моральної вихованості.
У Концепції виховання гуманістичних цінностей учнів”, Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти”, Концепції національного виховання”, Концепції позашкільної освіти та виховання”, а також у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті” зазначено, що одним із пріоритетних напрямів реформування системи освіти є утвердження принципів загальнолюдської моралі.
Таким чином, моральне виховання дітей та учнівської молоді сьогодні є важливою складовою змісту роботи позашкільних навчальних закладів, головним завданням яких є формування моральної поведінки, активної життєвої позиції, правил співжиття, єдності слова і діла в підростаючої особистості.
Проведений нами аналіз науково-педагогічної та методичної літератури засвідчив, що проблемі морального виховання присвячено ряд досліджень. Так, філософські засади і передумови морального виховання охарактеризовано в роботах Л.Архангельського [15], А.Ахвердова [16], Н.Бердяєва [24], В.Блюмкіна [40], М.Боришевського [50], Б.Братуся [51], А.Гусейнова [93], О.Дробницького [104], Н.Крутова [154], А.Лопуховської [165], О.Целікової [302] та інших.
Психологічні механізми та закономірності морального виховання школярів розкрито в дослідженнях психологів: С.Анісімова [10], Л.Божович [45], Т.Ващенко [55], Т.Гаврилової [71], В.Гуріна [92], М.Іванчук [123], Ю.Ковальчука [136], Д.Колесова [137], Я.Коломинського [138], Н.Непомнящої [193], Р.Павелківа [208-211], Ю.Приходько [239], В.Рибалки [252-253], Є.Суботського [273].
Характеристика процесу формування моральної поведінки учнів молодшого шкільного віку здійснена в працях О.Безверхого [22], О.Богданової [41-44], Т.Грибоєдової [83], Л.Долинської [62], І.Звєрєвої [116], А.Зосимовського [118; 119], Г.Іванової [122], Г.Костюка [148], Б.Ліхачова [161], А.Люблінської [166], З.Огороднійчук [62], О.Скрипченко [62] та інших.
Гендерний аспект проблеми морального виховання школярів став предметом дослідження О.Петренко [217-220], Н.Сінькевич [261].
Методи та форми організації морального виховання вивчали Т.Ахаян [53], Е.Бєловєрцев [53], З.Васильєва [53], В.Кротов [180], Е.Марієнгоф [173], Л.Маленкова [172], В.Мацулевич [187], В.Чорнокозова [308], Н.Щуркова [327; 328].
Проблему формування моральних якостей, моральної культури поведінки на основі загальнолюдських моральних цінностей на сучасному етапі досліджували Л.Бондар [48], С.Волкова [66-69], О.Єпік [110], В.Захарова [115], Г.Іванова [122], В.Караковський [127], М.Красовицький [151], В.Кукушин [155], Н.Мойсеюк [185], В.Перепелиця [227], О.Худяков [227], П.Щербань [325; 326].
У працях М.Боришевського [50], О.Докукіної [101], В.Федяєвої [293], І.Шалімової [315] проаналізовано вплив сім’ї на моральне виховання особистості.
Національний аспект в розвитку теорії морального виховання охарактеризовано Г.Ващенком [54], О.Вишневським [59-61], Т.Гуменниковою [89-90], В.Кузем [205], І.Мартинюк [175], М.Стельмаховичем [269], Ю.Руденком [205; 255; 256], Б.Чижевським [306].
Технологічний підхід у навчально-виховному процесі обґрунтовано Л.Маленковою [172], О.Пєхотою [203], Л.Шульгою [323; 324]. Особистісно орієнтований підхід в організації морального виховання досліджували І.Бех [27; 28], О.Бондаревська [49], В.Бучківська [52], К.Чорна [307], І.Якіманська [330].
Актуальними в контексті нашого дослідження є дисертаційні роботи, в яких відображено аспекти визначеної нами проблеми: засоби та умови морального виховання учнів різного віку (О.Аліксійчук [5], В.Болотіна [47], Т.Гризоглазова [85], Л.Диненкова [99], Л.Драчук [103], І.Ковальчук [136], Л.Степаненко [270], В.Страшний [272]); формування моральних якостей, моральної поведінки та культури (В.Салко [260], І.Сингаївська [262]); моральне виховання студентів (К.Байша [19], М.Горда [81]); розв’язування моральних завдань як метод виховання (І.Білецька [39]); особливості морального виховання в позаурочній діяльності (Т.Гуменникова [90], В.Киричок [129], І.Кравченко [149], А.Лопуховська [165]); проблема морального виховання особистості в історії педагогіки (В.Карагодін [126], І.Ковальчук [136], Л.Пєтухова [222]).
Зокрема, у педагогічному дослідженні М.Іванчук розкрито психолого-педагогічні умови формування у молодших школярів моральних почуттів у процесі навчання, визначено психологічні механізми детермінації морального розвитку (самовідсторонення, широта поля свідомості, емоційне збагачення моральних суджень), обґрунтувано адекватні молодшому шкільному віку виховні впливи [123].
У свою чергу Т.Гризоглазова підкреслила необхідність формування морального досвіду молодших школярів засобами музичної казки. Так, нею вперше було розроблено організаційно-методичну систему поетапного формування морального досвіду молодших школярів [85].
Натомість В.Салко необхідним та першочерговим завданням визначено формування в учнів початкових класів моральної культури. Вивчаючи цю проблему в аспекті художньо-творчої дозвіллєвої діяльності, він не лише науково обґрунтовує особливості морально-естетичного виховання, а й визначає педагогічні умови підвищення ефективності цього процесу [260].
У контексті останього Аліксійчук [5], Н.Аненкова [70], К.Байша [19], Т.Гаврилова [71], І.Бех [153], В.Кукушин [155], В.Мацулевич [187] та інші визначили й охарактеризували структурні компоненти, методи, засоби морального виховання дітей, закономірності та умови організації виховного процесу. Однак, сфера їхніх досліджень обмежується загальноосвітніми навчальних закладами та організацією позакласної роботи на їх базі.
Розробка теоретико-методологічних засад позашкільної освіти і виховання належить Г.Пустовіту [240-247], О.Сухомлинській [274-276], Т.Сущенко [282-286]. Аналіз історичного аспекту становлення позашкільних навчальних закладів здійснили В.Берека [25], В.Вербицький [58], Н.Ганнусенко [72-74], М.Коваль [135], Т.Яцула [331].
Соціально-педагогічні проблеми позашкільних навчальних закладів стали предметом дослідження М.Баяновської [21], Н.Заверико [111], О.Литовченко [160], О.Матвієнко [178-179]. Проблеми формування моральної культури, активної життєвої позиції, ціннісних орієнтацій старшокласників у клубних об’єднаннях досліджували Т.Зюзіна [120], Н.Пономарчук [233], В.Шахрай [317].
У свою чергу, окремі аспекти і напрями позашкільної освіти і виховання, проблеми організації виховного процесу в позашкільних навчальних закладах охарактеризовано в дослідженнях Л.Диненкової [99], О.Мироненко [181] (естетичне виховання); О.Биковської [38] (трудове виховання); Г.Пустовіта [240-247] (екологічна освіта і виховання); Н.Гурець [91], О.Рассказової [250], В.Редіної [251] (організація творчої активності, пошукової діяльності).
Аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури дає змогу зробити висновок, що проблема морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах не була предметом спеціального дослідження. З огляду на актуальність, недостатню розробленість проблеми, її теоретичне і практичне значення, обрано тему дисертаційної роботи: Педагогічні умови морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Рівненського державного гуманітарного університету. Тема дисертації схвалена вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 6 від 30 січня 2004 року) і затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки АПН України (протокол №8 від 26 жовтня 2004 року).
Об’єкт дослідження процес морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах.
Предмет дослідження педагогічні умови, зміст, форми та методи морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах.
Мета дослідження виявити, обґрунтувати та експериментально перевірити виховну технологію, комплекс педагогічних умов забезпечення ефективності процесу морального виховання учнів молодшого шкільного віку в позашкільних навчальних закладах.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що моральне виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах ефективно здійснюватиметься за врахування таких педагогічних умов:
упровадження інноваційної виховної технології, яка враховує специфіку
позашкільних навчальних закладів і зумовлена сучасним станом виховної системи в цих закладах;
діалогічність процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків та учнів;
урахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів;
підвищення компетентності педагогів позашкільних навчальних закладів з проблем морального виховання молодших школярів;
забезпечення адекватності виховних впливів позашкільних навчальних закладів та сім’ї на особистість молодшого школяра.
Визначені об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили постановку таких завдань дисертаційної роботи:
1) з’ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці позашкільних навчальних закладів;
2) визначити компоненти та показники моральної вихованості учнів початкових класів в умовах позашкільного виховного простору;
3) теоретично обґрунтувати та розробити функціональну модель морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах;
4) охарактеризувати й експериментально перевірити технологію морального виховання учнів молодшого шкільного віку та педагогічні умови ефективного її застосування в навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів;
5) розробити методичні рекомендації з морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах.
Методологічною основою дисертаційної роботи є філософські вчення про зміст та організацію процесу виховання, концептуальні положення теорії морально-духовного зростання підростаючого покоління, розвитку особистості молодшого школяра, психолого-педагогічні основи морального виховання учнів початкових класів.
Теоретичну основу дослідження складають
теоретико-концептуальні основи позашкільної системи освіти і виховання (Г.Пустовіт, О.Сухомлинська, Т.Сущенко), теоретичні аспекти особистісно зорієнтованого виховання (І.Бех, К.Чорна), психолого-педагогічні основи морального виховання молодшого школяра в аспекті морального становлення (Г.Костюк, О.Скрипченко);
загально-теоретичні дослідження морального виховання (С.Волкова, Г.Іванова, В.Кукушин, В.Перепелиця, М.Фіцула, О.Худяков, П.Щербань та інші);
положення Законів України Про освіту”, Про позашкільну освіту”, Про захист суспільної моралі”, Концепції національного виховання”, Концепції виховання гуманістичних цінностей учнів”, Концепції позашкільної освіти та виховання”, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті”.
Методи дослідження. У ході розв’язання поставлених завдань застосовано методи дослідження, що доповнювали один одного:
теоретичні вивчення та аналіз психолого-педагогічної, філософської, соціальної та методичної літератури з проблеми; теоретичне вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду;
емпіричні анкетування, інтерв’ювання, бесіди, опитування, цілеспрямовані педагогічні спостереження, констатувальний, формувальний і контрольний експеримент;
статистичні кількісний та якісний аналіз експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики.
Дослідження здійснювалося в 3 етапи:
На першому етапі, пошуково-констатувальному (2001 2003 рр.), здійснено аналіз педагогічної, психологічної, філософської, соціологічної та методичної літератури з проблеми. Визначалися мета, завдання, об’єкт, предмет та завдання дослідно-експериментальної роботи; обиралася база експериментального дослідження, проведено констатувальний експеримент з метою вивчення сучасного стану проблеми.
На другому етапі, формувальному (2003 2005 рр.), підготовлено та проведено формувальний експеримент, в ході якого перевірено ефективність розробленої моделі і технології морального виховання в позашкільних навчальних закладах та педагогічні умови їх ефективного застосування.
На третьому етапі, контрольно-узагальнюючому (2005 2006 рр.), проаналізовано експериментальні дані і проведено їх кількісний та якісний аналіз, сформульовано загальні висновки та оформлено результати науково-дослідної роботи.
Експериментальною базою дослідження обрано клуби, секції, гуртки, позашкільних навчальних закладів, у яких навчаються учні початкових класів Рівненської області: Рівненського міського палацу дітей і молоді, Дубенського районного будинку учнівської молоді, Рокитнівського міського будинку дітей і молоді, Кузнецовського будинку дитячої та юнацької творчості, Радивилівського будинку школяра; Тернопільської області: Тернопільського міського центру дитячої творчості, Бережанського будинку творчості школярів, Козівського центру дитячої творчості, Підволочийської школи естетичного виховання молодших школярів.
Експериментальною перевіркою охоплено 430 молодших школярів, які навчаються в гуртках та секціях позашкільних навчальних закладів (з них 214 експериментальні групи, 216 контрольні групи), 135 педагогів позашкільних навчальних закладів та майже 450 батьків учнів молодшого шкільного віку.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше на основі логічної єдності філософських та психолого-педагогічних чинників обґрунтовано концептуальні підходи до побудови функціональної моделі і технології морального виховання учнів молодшого шкільного вік

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження педагогічних умов морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах дає змогу сформулювати такі висновки:
1. Здійснений аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблем морального виховання свідчить про інтегративність цієї проблеми, що виявляється в різних підходах до визначення основних понять: мораль”, моральна вихованість”, моральні знання”, моральні якості”, моральна поведінка”. Крім того, проблема морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах ще не була предметом спеціального дослідження.
2. З’ясовано, що молодший шкільний вік це період активного морального формування, оскільки в цей час закладаються основи моральної поведінки, збагачуються моральні знання, з’являється мотиваційна основа для здійснення моральних учинків. Пріоритетним для молодших школярів є формування ціннісного ставлення до себе, дорослих, друзів, Батьківщини, природи. Особливістю учнів цього віку є також несформованість уміння співвідносити власні уявлення із поведінкою, детально аналізувати ситуації морального змісту, що вимагає проведення системної роботи, спрямованої на ознайомлення з окремими моральними поняттями, використання наочності, ігрових вправ, розгляд конкретних життєвих ситуацій, повторення та закріплення вивченого матеріалу.
3. Аналіз практики виховної роботи в позашкільних навчальних закладах, а також дослідження рівнів моральної вихованості молодших школярів засвідчив, що завдання морального виховання практично не виокремлюється у виховній меті, а тому не конкретизується і не набуває значущості в діяльності педагогів на кожному занятті. Педагоги позашкільних навчальних закладів здебільшого не застосовують інтерактивні діалогічні форми і методи взаємодії з учнями початкових класів, що, за результатами дослідження, негативно впливає на ефективність організації морального виховання.
4. Установлено та охарактеризовано компоненти моральної вихованості молодших школярів: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, процесуально-діяльнісний. Це дало змогу обґрунтувати функціональну модель моральної вихованості молодших школярів, відповідно до якої учень початкових класів має володіти первинними уявленнями про моральні поняття, норми та правила поведінки і культуру спілкування, мати сформовану мотиваційну основу для здійснення позитивних моральних вчинків, емпатію, бажання допомогти, ціннісне ставлення до себе та оточуючих, а також уміти реалізовувати моральні знання на практиці.
5. Розроблена нами експериментальна технологія морального виховання в позашкільних навчальних закладах передбачає систематичне проведення виховної роботи із учнями початкових класів із застосуванням тренінгових виховних занять (мандрівок, змагань, годин спілкування”, годин відвертої розмови”, благодійних акції та рейдів, зустрічей у колі сім’ї”, уроків взаємовиховання), морально-етичних бесід, диспутів, творчо-пошукових моральних діалогів, рольових ігор, морально-етичних інформаційних хвилинок, презентацій, конкурсів, виставок, екскурсій.
6. На основі врахування специфіки позашкільного виховного середовища в ході дослідження обґрунтовано педагогічні умови морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах: упровадження інноваційної виховної технології, яка враховує специфіку позашкільних навчальних закладів і зумовлена сучасним станом виховної системи в цих закладах; діалогічність процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків та учнів початкових класів; урахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів; підвищення компетентності педагогів позашкільних навчальних закладів з питань морального виховання учнів початкових класів; забезпечення адекватності виховних впливів позашкільних навчальних закладів та сім’ї на особистість молодшого школяра.
7. Доведено, що провідною педагогічною умовою підвищення ефективності виховного процесу в позашкільних навчальних закладах є забезпечення діалогічності процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків та учнів початкових класів. Цьому сприяло використання виховуючих ситуацій, системи інтерактивних форм і методів, які передбачали активне включення школярів до діалогу.
8. У навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів нами доведено необхідність наповнення змісту навчального матеріалу морально-етичним компонентом, за такого підходу враховувалися принципи послідовності та системності, варіативність форм, методів виховання, які спрямовані на підвищення ефективності морального виховання молодших школярів.
9. Доведено, що необхідною педагогічною умовою організації виховного процесу є забезпечення адекватності виховних впливів позашкільних навчальних закладів, сім’ї на особистість молодшого школяра. Важливим аспектом реалізації означеної умови виявилася підготовка батьків до здійснення виховної роботи з морального виховання.
10. З’ясовано, що показники когнітивного, мотиваційно-ціннісного і процесуально-діяльнісного компонентів моральної вихованості набули позитивної тенденції: спостерігалося зростання кількості учнів початкових класів експериментальних груп, рівень вихованості яких нами визначено як достатній та високий, в середньому на 18,0%. Натомість, у контрольних групах кількісне зростання показників за визначеними компонентами на високому, достатньому та середньому рівнях відбулося в середньому на 2,4% Учні експериментальних груп виявляють усвідомлення моральних понять, ціннісне ставлення до оточуючих та природи. Їхня поведінка відрізняється сталістю і моральною спрямованістю, майже відсутні розбіжності між знаннями й реальними моральними діями.
Таким чином, здійснена нами дослідно-експериментальна робота та її результати підтвердили наше припущення про те, що моральне виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах ефективно здійснюватиметься за умови впровадження розробленої нами функціональної моделі та інноваційної виховної технології, яка враховує специфіку позашкільного виховного середовища.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів виховання особистості молодших школярів в позашкільних навчальних закладах. Зокрема, його перспективність полягає в розробці проблеми морального виховання підлітків та старшокласників у позашкільних навчальних закладах; дослідження специфіки виховного процесу в цих закладах у взаємодії з сім’єю, школою, громадськістю, а також аналіз проблеми організації позашкільного виховного простору за різними напрямами: економічним, громадянським, естетичним тощо.