Гагарін Микола Іванович Теорія і методика проектування виховної системи загальноосвітнього навчального закладу

Короткий опис

Гагарін Микола Іванович, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Назва дисертації: «Теорія і методика проектування виховної системи загальноосвітнього навчального закладу». Шифр та назва спеціальності 13.00.07 теорія і методика виховання. Спецрада Д74.053.02 Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини

На правах рукопису

ГАГАРІН МИКОЛА ІВАНОВИЧ

УДК 398.8(07)(477)

ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
доктор педагогічних наук, професор
Коберник Олександр Миколайович

Умань - 2007
2
ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ У ПЕДАГОГІЧНІЙ
ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ
1.1 Теоретичні передумови використання української народної казки
у вихованні морально-естетичних почуттів молодших
школярів…………………................................................................................15
1.2 Особливості морально-естетичних почуттів молодших школярів……47
1.3.Стан процесу виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів на засадах українського фольклору………………………….......71
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ…………………………………………. 92
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
НАРОДНОЇ КАЗКИ В ПРАКТИЦІ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1 Обґрунтування змісту народних казок як жанру українського фольклору – пріоритетна умова виховання морально-естетичних почуттів……………………………………………………………………..94
2.2 Технологія виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки … .…………………………………………...120
2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи…………..142

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ………………………………………….156
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………..164
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………181

3
ВСТУП
В останні роки в Україні розробляється принципово новий підхід до проблеми розвитку особистості у площині парадигми гуманізації освіти. Перед педагогічною наукою постає цілий комплекс вимог, серед яких найважливіше місце займає проблема відродження національної школи, формування духовної культури підростаючого покоління. На відміну від традиційної освіти, що поза увагою залишала морально-етичний та естетичний складники виховання, гуманістично-орієнтована освіта веде до розкриття сутнісних якостей людини, її внутрішнього багатства та творчого потенціалу. Тенденція „від людини освіченої – до людини культурної” означає не взаємо-заперечення, а зміну акцентів, „олюднення знань”, підкреслення їх особистісно-ціннісного змісту. Демократизація і гуманізація національної системи освіти зумовлюють виняткову актуальність проблем морально-естетичного виховання школярів, зокрема початкової ланки навчання.
Із афективної галузі, яка охоплює емоційну сферу учнів, випливає одна з провідних складових виховання – формування морально-естетичних почуттів. „Для людини, – переконаний І.Бех, – має цінність лише пережите в почуттях. Йдеться про почуття, які просвітлені розумом і завдяки цьому морально збагачують особистість, роблять її носієм Істини, Добра, Краси” [17, с.269].
А.Макаренко стверджував, що коли не можна виховати почуття, то не можливо виховати нічого [124]. Почуття – це форма переживання людиною свого ставлення до предметів і явищ дійсності, що характеризується відносною сталістю [216, с. 358].
Нові соціальні реалії вимагають якісно нових дослідницьких підходів до проблеми виховання морально-естетичних почуттів. Актуальність її визначається кількома чинниками.
По-перше, зміни в загальнолюдській свідомості у зв’язку з визнанням людини „мірилом всіх речей” зумовлюють зростання значення гуманістичних завдань сучасного суспільства, реалізацію наявних суспільних можливостей і
4
резервів у цьому напрямі. По-друге, практика виховання гуманних почуттів, та й морально-естетичного виховання в цілому, характеризується протиріччями і суперечливістю. Це зумовлено недоліками суспільного розвитку, негативними прикладами поведінки дорослих, що нині повсюдно вкорінилися: невідповідність слова і діла, соціальна індиферентність, жорстокість і байдужість у ставленні до оточуючих, граничний егоцентризм. По-третє, актуальність наукової розробки проблеми формування морально-естетичних почуттів у підростаючого покоління пов’язана з необхідністю врахування психологічних особливостей сучасних дітей, суперечностей у їхньому розвитку, зумовлених соціально-психологічними характеристиками сучасної сім’ї, тенденціями до посилення відхилень у поведінці, втратою віри в дорослих.
Про надзвичайну важливість і значущість цієї проблеми свідчить, зокрема, те, що у низці державних документів („Концепція національного виховання”, „Національна Доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті”) підкреслюється важливе значення і необхідність формування морально-естетичної культури учнів. При цьому зазначається, що справу необхідно розпочинати в молодшому шкільному віці.
Актуальність проблеми формування морально-естетичних почуттів підкреслюється і в „Конвенції ООН про права дитини”. Цей документ проникнутий ідеєю олюднення взаємин, у ньому пропонується педагогіку вимог замінити педагогікою гуманних стосунків.
Вирішення проблеми морального розвитку особистості в цілому знайшло відображення у наукових положеннях філософів (В.Блюмкін, Й.Вирост, А.Донцов, С.Подмазін та ін.); психологів, які розкривають психологічні витоки моральної вихованості (М.Боришевський, Д.Ельконін, О.Запорожець, О.Леонтьєв, А.Петровський, П.Якобсон та ін.); педагогів, які досліджують сутність морального розвитку учнів у процесі виховання (С.Гончаренко, О.Коберник, С.Карпенчук, В.Оржеховська, Н.Побірченко, Т.Тарасова та ін) та
5
взаємообумовленість морального і національного виховання (В.Кузь, Д.Тхоржевський, З.Сергійчук, Ю.Руденко та ін).
Базисом не лише морально-естетичного, але й національного виховання можуть і повинні стати ідеї, заходи, зрештою все безцінне надбання української етнопедагогіки, що знайшло своє втілення у фольклорі з педагогічним змістом.
„Звертаючись до народності, – зазначав К.Ушинський, – виховання завжди знайде відповідь і допомогу в живому і сильному почутті людини, яке впливає набагато сильніше за переконання, сприйняте тільки розумом, або за звичку, вкорінену страхом покарань... виховання, коли воно не хоче бути безсилим, має бути народним” [210, с.50-51]. Сьогодні, коли відбуваються значні зміни в житті українського народу, переоцінка й оновлення усіх сфер діяльності, зокрема у пошуку нових засобів виховання дітей, важливо сформувати у підростаючого покоління прагнення до пізнання своєї фольклорної спадщини, як до духовної скарбниці.
Фольклор – це своєрідне джерело вивчення суспільної думки, світогляду, зрештою – психології народу, в педагогічно насиченій і різноманітній формі, альфа і омега духовності народу. Він (фольклор) має „чарівну” силу, спроможну через види і жанри потрапляти у внутрішній світ дитини, „пробуджувати” почуття, змінювати характер і мотиви її діяльності. Саме вихованням почуттів, емоційних переживань визначається виховна функція фольклору. Сила впливу творів фольклору полягає в емоційних елементах: вони діють не стільки доказами, скільки навіюванням. Таким чином, фольклор не тільки інформує, він повчає, оцінює, наставляє, тобто в ньому завжди наявна емоційна оцінка героїв. У фольклорі важливими є не тільки слова, „а й тон, висота тону, модуляція, темп, які пов’язують слова між собою, важлива мелодія, прихована за словами, пристрасність, тобто все те, що не виражається словами, але реально існує” [71, с.63].
У процесі багатовікової життєвої практики українського народу викристалізувались провідні принципи морально-естетичного виховання дітей
6
засобами української народної казки, що репрезентують сукупність основних вихідних положень та ідей і визначають спрямування, зміст, організацію виховних дій.
Але у наш час проблема використання народної казки та фольклору в цілому в становленні та вихованні емоцій і почуттів особистості дитини, зокрема морально-естетичних, загострилася. Внаслідок визнання провідним завданням сучасної школи виховання еліти, громадян з високим рівнем освіченості та національної самосвідомості, спроможних самореалізуватися в полі-культурному просторі на благо суспільства та в інтересах майбутнього держави, а отже й свого майбутнього, саме національній інтелігенції належить визначальна роль у формуванні духовності нового типу. Духовності, котра б увібрала в себе краще з духовних надбань попередніх поколінь і водночас була б максимально чутливою до віянь нової доби, котра ґрунтувалась би на загальнолюдських та національних цiнностях моралі, апробованих у тривалому духовному досвіді власного народу. На жаль, сьогодні досить часто є розуміння фольклору як пережитку старовини, застиглої традиції минулого. Але без минулого немає майбутнього. Спроби нівелювати значення фольклору в культурі та житті народу є даремними потугами. Висока моральна та мистецька вартість фольклору як невід’ємної складової народної педагогіки у справі морально-естетичного виховання юних (зокрема виховання гуманних почуттів) поставила цю проблему в інший, глобальний ракурс розгляду.
Однак, у сучасній педагогічній пресі та науковій літературі не надається належної уваги педагогічним аспектам даної проблеми. При вивченні педагогічної літератури, наукових та науково-методичних праць спостерігається наявність досить незначної кількості конкретних рекомендацій, розробок методик для використання творів українського фольклору, особливо народних казок, у справі виховання морально-естетичних почуттів; насамперед це стосується учнів початкових класів.
Свого часу ідею морально-естетичного виховання на основі народності з
7
використанням різноманітних творів фольклору відстоювали видатні педагоги, поети, письменники, прогресивні діячі освіти та мистецтва. Це, зокрема, Х.Алчевська, Б.Грінченко, М.Драгоманов, О.Духнович, В.Карамзін, М.Костомаров, І.Котляревський, Т.Лубенець, М.Максимович, М.Пирогов, С.Русова, Г.Сковорода, Л.Українка, І.Франко та ін.
Вагоме значення для опрацювання досліджуваної нами проблеми мають теоретичні положення, обґрунтовані П.Блонським, А.Макаренком, В.Сухомлинським, К.Ушинським, які високо цінували роль народної творчості в морально-естетичному вихованні учнів. Вони рекомендували широко використовувати твори фольклору в педагогічній діяльності, відстоювали необхідність оптимального насичення ними навчально-виховного процесу, акцентували увагу на ефективності впливу народної творчості саме на емоційно-почуттєву сферу, духовний світ особистості.
Теоретичні основи формування морально-естетичних почуттів та високогуманної особистості загалом саме в молодшому шкільному віці розкриті в працях психологів (Л.Божович, Л.Виготський, В.Ільїн, О.Киричук, Г.Костюк) [31; 48; 90; 97; 107] педагогів (В.Галузинський, О.Матвієнко, І.Марьєнко, О.Савченко, Ю.Сокольніков та ін.) [60; 127; 130; 167; 180]. Вони стверджують, що молодший шкільний вік – це сензитивний (чутливий) період, коли найактивніше можуть розвиватися соціально значущі якості особистості, це період підвищеної емоційності, чутливості і водночас певної пластичності.
Вітчизняна психолого-педагогічна наука вважає, що основою формування позитивних рис особистості постає єдність свідомості, почуттів і поведінки. Це положення посідає особливе місце у формуванні морально-естетичних почуттів, адже, як зазначають вчені, морально-естетичні цінності засвоюються шляхом переживання, а не шляхом логічного запам’ятовування. Значущим для виховання першооснов морально-естетичної культури у молодшому шкільному віці є розвиток емоційної сфери, гуманістичних почуттів. Саме такий розвиток передбачає переживання дітьми позитивних емоцій, дає імпульс добрим
8
справам і починанням. Молодший шкільний вік – це особливо емоційний період в житті людини. Тому, виховний вплив, що не торкається сфери почуттів може бути іноді шкідливим фактором.
Є логіка в тому, що якраз початкова школа покликана створити засади морально-естетичної культури.
Особливості формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів в цілому досліджують українські вчені-педагоги В.Киричок, В.Клименко, О.Кононко, К.Чорна та ін. [ 95; 103; 233].
Ідеї щодо морально-естетичного виховання дітей на засадах народної педагогіки, українського фольклору представлені у роботах О.Воропая, Г.Довженок, П.Ігнатенка, В.Ликова, Т.Мацейків, Н.Миропольської, В.Поплужного, Ю.Руденка, Н.Сивачук, В.Скуратівського, М.Стельмаховича, Є.Сявавко та ін. [57; 76; 88; 117; 133; 173; 178; 183; 190].
Національний фольклор розглядається як засіб морального виховання учнів (О.Алексійчук, О.Барабаш, Т.Вершиніна, С.Горбенко, С.Литвиненко, Р.Халікова та ін.) [2; 12; 46; 65; 118; 214].
За допомогою казки у дитини формуються морально-естетичні почуття. Її етичний потенціал містить у собі джерело моралі і водночас є народним засобом виховання (В.Даль, В. Сухомлинський, М.Чумарна). [70; 185; 234].
Значна низка досліджень присвячена методиці вивчення казок (С.Бакуліна, А.Богуш, Т.Гризоглазова, А. Щербо, М.Чумарна та ін.) [11; 30; 66; 223; 234].
Однак, аналіз педагогічної літератури і педагогічного досвіду показав, що у навчально-виховному процесі недостатньо використовуються виховні можливості – народної казки, особливо у позаурочний час. Чітко простежується невідповідність між теоретичною розробкою питань морально-естетичного виховання (зокрема, виховання почуттів) засобами української народної казки і використанням їх у практиці навчальних закладів. Це зумовлено тим, що у науковій педагогіці упродовж десятиліть значною мірою ігнорувалися
9
виховні традиції і національні звичаї українського народу. Лише загальний підйом інтересу до національної школи сприяв посиленню уваги і до цієї сторони морально-естетичного виховання.
Але говорити про належне висвітлення даного питання сьогодні не доводиться. Проблема оптимального використання української народної казки у вихованні морально-естетичних почуттів продовжує залишатися актуальною й нині. Вона потребує подальшого опрацювання, оскільки попередні дослідження торкалися або загальних проблем морально-естетичного виховання дітей та підлітків, або фрагментів із системи морально-естетичного виховання, чи методики роботи з вивчення казок та пізнавально-виховної значущості народної творчості в цілому. Головна увага зосереджувалась, як правило, на необхідності прилучення учнів до фольклору як духовної скарбниці народу.
Виходячи з недостатньої розробленості проблеми в педагогіці та враховуючи її актуальність для практичного застосування у початковій школі, ми обрали темою дослідження „Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за темою „Удосконалення навчально-виховного процесу в середній та вищій школі” і виконувалось у межах наукової держбюджетної теми ”Організація педагогічного процесу в навчально-виховному комплексі ”Школа – дитячий садок” р/н 020U0001268. Тема дисертації затверджена Вченою радою Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 8 від 28.03.2000 р.) та узгоджена на засіданні ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 20 червня 2000 р.).
Об’єкт дослідження – процес виховання морально-естетичних почуттів

10
молодших школярів.
Предмет дослідження – педагогічні умови ефективного формування морально-естетичних почуттів учнів початкової школи засобами української народної казки.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити сукупність педагогічних умов використання української народної казки у процесі виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів.
Гіпотеза дослідження – ефективність виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки може суттєво підвищитися, якщо буде забезпечено реалізацію наступних педагогічних умов:
- обґрунтування принципів добору українських народних казок, які забезпечують спрямоване виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів;
- стимулювання емоційного сприйняття морально-естетичного імпульсу казки;
- поглиблення ідейно-художнього аналізу твору;
- організації рольового перевтілення учнів у казкових персонажів для обігрування морально-естетичного імпульсу казки.
Для досягнення мети і перевірки висунутої гіпотези у дослідженні вирішувалися такі завдання :
1. Проаналізувати стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці.
2. Обгрунтувати принципи добору українських народних казок для використання у початковій школі з метою виховання морально-естетичних почуттів.
3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і технологію виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки.
4. Простежити динаміку вихованості морально-естетичних почуттів учнів
11
в умовах перебігу навчально-виховного процесу.
Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять філософські та психолого-педагогічні положення про природу людської індивідуальності, виховну функцію мистецтва; вчення про діалектику морально-естетичного розвитку особистості, в якому вона виступає суб’єктом і об’єктом виховання; психолого-педагогічні концепції і програмні документи щодо морально-естетичного виховання підростаючого покоління; досвід народної педагогіки виховання на фольклорному матеріалі, зокрема, української народної казки.
Теоретичну основу дослідження становлять психолого-педагогічні положення про провідну роль почуттів щодо розвитку особистості (І.Бех, В.Блюмкін, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Гумницький, Я.Коменський, А.Макаренко, Р.Оуен, І.Песталоцці, С.Рубінштейн, Ж.-Ж.Руссо, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін); типологія емоцій і почуттів (Є.Богданова, Ф.Василюк, Б.Додонов, Д.Ельконін, А. Запорожець, Т.Кириленко, Є.Кульчицька, П.Якобсон та ін.); фундаментальні висновки дослідження проблеми виховання морально-естетичних почуттів у психолого-педагогічному аспекті (І.Зязюн, В.Ілюшин, Г.Костюк, А.Макаренко, Є.Святковський, В.Шацька, С.Шацький); концепція виховного потенціалу народних казок (В.Анікін, С.Литвиненко, С.Русова, М.Чумарна А.Щербо та ін.).
Для розв’язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження:
- теоретичні – теоретико-критичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури щодо проблеми дослідження, порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації, що дало змогу розкрити сутність, структури та особливостей виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів;
- емпіричні – методи масового збирання емпіричного матеріалу (анкетування, інтерв’ю, бесіди); спостереження за виховним процесом,
12
позаурочною діяльністю, що забезпечило діагностику стану вихованості морально-естетичних почуттів учнів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), спрямований на виховання морально-естетичних почуттів; коригування технології виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки;
- статистичні - методи обробки експериментальних даних за допомогою яких перевірялися теоретичні прогнози, вивчалась ефективність використання української народної казки в процесі виховання морально-естетичних почуттів тощо.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Красносільської ЗОШ Бершадського району, Сокирянської ЗОШ Теплицького району Вінницької області, ЗОШ № 1 м. Монастирище, Собківської ЗОШ Уманського району, НВЗ школи-інтернату м. Шпола Черкаської області. Загалом дослідженням було охоплено 715 учнів ( з них – 372 учні експериментальних класів) та 48 учителів.
Дослідження проводилось у три етапи (2000 – 2006 рр.)
На першому етапі (2000 – 2002 рр.) аналізувалася та узагальнювалась науково-методична література з проблеми; розроблялась програма і методика дослідження; уточнювалися авторські позиції, ключові поняття, виявлялися найбільш цінні методичні знахідки українського вчительства щодо використання фольклору загалом і народних казок зокрема в процесі виховання морально-естетичних почуттів. У дослідженні також було використано особистий досвід педагогічної діяльності аспіранта на посаді вчителя музики, вчителя початкових класів, заступника директора з навчально-виховної роботи, керівника шкільного музично-хореографічного гуртка.
На другому етапі (2002 – 2003 рр.) під час якого було виявлено рівні вихованості морально-естетичних почуттів молодших школярів, визначено принципи добору казок спрямованих на виховання морально-естетичних почуттів учнів початкових класів; проведено констатувальний експеримент.
13
На третьому етапі (2003 – 2006 рр.) здійснювався формувальний експеримент, підбивалися підсумки експериментальної роботи, формулювалися висновки.
Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано виховний потенціал та педагогічні умови застосування української народної казки у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів; визначено принципи добору казок, спрямованих на виховання морально-естетичних почуттів учнів початкових класів; обґрунтовано критерії і показники рівнів вихованості морально-естетичних почуттів молодших школярів; уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема поняття „морально-естетичне почуття”, „морально-естетичний імпульс казки”; подальшого розвитку набули форми і методи процесу виховання почуттів.
Практична значущість дослідження полягає у розробці технології виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки у практиці роботи початкової школи. Створено „Перелік казок, спрямованих на виховання морально-естетичних почуттів” і розкрито специфіку опрацювання їх змісту. Одержані дані можуть бути оформленими у вигляді спецкурсів, методичних рекомендацій, можуть бути використані у професійній підготовці вчителів початкових класів, класних керівників, педагогів-організаторів, у системі післядипломної освіти.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень і авторських висновків; використанням комплексу методів науково-педагогічного пошуку, адекватних сформульованим меті і завданням; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів; статистичною обробкою і якісною інтерпретацією результатів експериментальної роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних
14
конференціях: „Суспільні науки в системі формування національної самосвідомості студентів” (Умань, 1997), „Формування творчої особистості вчителя національної школи ХХІ століття” (Умань, 1999); „Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи” (Умань, 2000); „Підготовка педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах у контексті процесів глобалізації” (Умань, 2005); хід і результати дослідження обговорювались на семінарах і засіданнях кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, науково-дослідної лабораторії „Проблеми сільської початкової школи” Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та через публікацію наукових робіт, у яких відображено основні теоретичні і практичні положення дисертації.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл Черкаської (довідка № 23 від 22.06.2005 р., довідка № 35від 19.06.2005 р.) та Вінницької (довідка №29 від 18.06. 2005 р., довідка № 54 від 15.06. 2005 р.) областей.
Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 9 публікаціях, з яких 5 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань), додатків.
Повний обсяг дисертації 193 сторінки друкованого тексту, з них 167 сторінок основного тексту. Робота містить 13 таблиць, 2 рисунка.

Список літератури

159
ВИСНОВКИ
Аналізуючи пріоритетність і взаємопов’язаність ідей, що обумовлюють прогрес сучасної освіти, а саме: її гуманізацію, цілісність, фундаментальність та безперервність – варто, насамперед, акцентувати увагу на принципово нових педагогічних підходах та технологіях, що є магістральними напрямами її (освіти) розвитку.
Національне відродження, що його нині переживає Україна, розбудова національної системи освіти повернуло проблему використання творів фольклору, особливо українських народних казок, в справі виховання морально-естетичних почуттів юних в інший, глобальний ракурс розгляду – вона набула нового концептуального змісту. Наше дослідження проблеми показало, що у виховній практиці та науковій літературі недостатньо зверталося уваги на педагогічний аспект цього питання. Відсутні конкретні рекомендації, розробки, методики щодо використання української народної казки в процесі виховання морально-естетичних почуттів. У першу чергу це стосується дітей молодшого шкільного віку.
Виконане дослідження „Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки” дозволило одержати об’єктивні дані, які характеризують стан, тенденції та перспективи цього процесу.
Мета дослідження досягнута: теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов використання народної казки у процесі виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів.
Узагальнення результатів дослідження дають можливість зробити такі висновки:
1. Проблема виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки розглядалась на основі аналізу наукової літератури та виховної практики з урахуванням філософського,
160
психологічного та педагогічного аспектів.
2. Встановлено, що кращі зразки українських народних казок, котрі упродовж віків акумулювали ідейно-естетичний і морально-етичний кодекс народу є унікальним засобом виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів. Українська народна казка, як форма образного відтворення дійсності, виховує морально-естетичні почуття не шляхом доказів чи переконань, а завдяки художньо-образному розкриттю визначених життєвих ситуацій та конфліктів (зіткнення добра і зла, „Правди” і „Кривди”, особистих і суспільних інтересів, права і обов’язку та ін.).
3. Для діагностики вихованості морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки виділено такі критерії: когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-практичний; до кожного з них визначено показники.
Показником когнітивного критерію є рівень обізнаності школярів з українськими народними казками; уявлення щодо морально-естетичних цінностей і прояву емоцій та почуттів.
Емоційно-мотиваційний критерій характеризується ставленням до українських народних казок, особистою зацікавленістю у їх (казок) вивченні; здатністю адекватно оцінювати та реагувати на морально-естетичні ситуації в процесі спілкування і взаємин з однолітками, товаришами, дорослими.
Показником діяльнісно-практичного критерію є дії та вчинки, що демонструють виявлення морально-естетичних почуттів (товариськості, доброти, справедливості та ін.); вміння контролювати та коригувати власну поведінку відповідно до морально-естетичних цінностей. Нами констатується, що процес виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки ґрунтується на взаємодії двох структур: особистості молодшого школяра, у якій емоції, переживання, смаки, потреби, знання, уміння, навики є структурними компонентами; найбільш доцільних, з виховного погляду, українських народних казок як дієвої виховної субстанції формування почуттів.
161
4. Визначено принципи добору українських народних казок різноманітних жанрів, спрямованих на виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів, а саме:
- оптимальна кількість творів, яка не повинна чинити опір природному перебігу навчально-виховного процесу;
- художньо-виховна доцільність, емоційно-почуттєва значущість змісту кожного окремого твору;
- доступність та відповідність викладу матеріалу віковим особливостям і творчим можливостям молодших школярів;
- вимога не видозмінювати першооснову казки як виду фольклору;
- потенціал твору щодо сценічної постановки;
- методично несуперечливий сценарій виховних заходів, їх видовищність, яскравість та колоритність оформлення.
5. Експериментальна перевірка розробленої в дослідженні технології виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки підтвердила робочу гіпотезу про те, що ефективність виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки може суттєво підвищитись, якщо буде забезпечено реалізацію наступних педагогічних умов:
- обґрунтування принципів добору українських народних казок, які забезпечують спрямоване виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів;
- стимулювання емоційного сприйняття морально-естетичного імпульсу казки;
- поглиблення ідейно-художнього аналізу твору;
- організації рольового перевтілення учнів у казкових персонажів для обігрування морально-естетичного імпульсу казки.
6. Розроблено технологію виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки. Визначальними компонентами даної технології є:
162
- вивчення індивідуальних особливостей школярів, рівня знань про українські народні казки та ставлення до них;
- створення стану радісного очікування зустрічі з казкою;
- стимулювання емоційного сприйняття морально-естетичного імпульсу казки;
- поглиблення ідейно-художнього аналізу твору;
- організація рольового перевтілення учнів в казкових персонажів для обігрування морально-естетичного імпульсу казки. Основними напрямами діяльності щодо вивчення казки є: набуття знань про казку; безпосереднє її сприймання; виконавство та власна творчість дітей на основі матеріалу твору.
7. У ході експериментальної роботи виявлено такі прояви творчої діяльності молодших школярів:
- перенесення подій твору у нове місце;
- імпровізаційне обігрування сюжету казок;
- внесення нових персонажів у відому казку;
- заміна негативного персонажа позитивним;
- внесення у сюжет твору нових предметів;
- вилучення одного із персонажів;
- створення різноманітних композицій, у яких казковий герой діє у сучасному житті;
- орієнтація виразності читання (розповіді) казки на рівень почуттів, які виникають під час її опрацювання.
8. Здійснено аналіз динаміки рівнів вихованості морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки. Як показав заключний зріз, відсотковий склад учнів початкового рівня вихованості морально-естетичних почуттів зменшився на 61,3%. Відсотковий склад учнів середнього рівня – зріс на 38,7%; високого – відповідно на 22,9%. Оскільки оцінка ефективності ґрунтується на факті підвищення рівня вихованості морально-естетичних почуттів, можна зробити висновок про ефективність
163
апробованої технології.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Потребує подальшого вивчення й узагальнення проблема виховання морально-естетичних почуттів засобами інших жанрів фольклору, зокрема в умовах інтеграції різних навчальних предметів, підготовка вчителів до роботи з впровадження української народної казки в процес морально-естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи.