МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНА ПРОТИДІЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ НАРКОТИКІВ ЯК ЧИННИКА ДЕСТРУКТИВНОГО ВПЛИВУ НА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Короткий опис

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Сьомик Тамара Володимирівна

УДК 327.7+327.83

МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНА ПРОТИДІЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ НАРКОТИКІВ ЯК ЧИННИКА ДЕСТРУКТИВНОГО ВПЛИВУ НА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
політичних наук

Науковий керівник
Гуменюк Борис Іванович,
доктор історичних наук,
професор

Київ – 2004

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНА, КОНЦЕПТУАЛЬНА І МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 13
1.1. Аналіз джерел та літератури за темою дослідження 13
1.2. Політологічні засади дисертаційної роботи 21
РОЗДІЛ 2. ВИТОКИ І ПРИЧИНИ ПОШИРЕННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 41
2.1. Інтернаціоналізація обігу наркотиків та її вплив на формування політики протидії розповсюдженню наркотиків 41
2.2. Актуальні тенденції наркоситуації у світі 64
РОЗДІЛ З. РОЛЬ ООН У БОРОТЬБІ З РОЗПОВСЮДЖЕННЯМ НАРКОТИКІВ 93
3.1. Механізми багатосторонньої дипломатії ООН 93
3.2. Політичні форми протидії незаконному обігу наркотиків на глобальному рівні 114
РОЗДІЛ 4. РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР БОРОТЬБИ З НАРКОМАНІЄЮ І НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ 128
4.1. Регіональне політичне співробітництво 128
4.2. Україна у регіональному міжнародному співробітництві у боротьбі з наркоманією та незаконним обігом наркотиків 149
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 181

ВСТУП
Актуальність теми дослідження визначається особливостями сучасної системи міжнародних відносин, у якій структура безпеки на глобальному та регіональному рівнях характеризується поширенням нетрадиційних загроз, що набувають дедалі більшої інтернаціоналізації. Однією з нетрадиційних загроз міжнародній безпеці у її багатовимірному розумінні стає проблема розповсюдження наркотиків. До сьогодні це загальне суспільне зло, попри значну шкоду, яку воно завдає не тільки окремим особам, але й цілим державам, як наукова проблема розглядається у світовій політичній думці переважно не в міжнародно-політичному плані і не як загроза міжнародній безпеці, що негативно впливає на суспільний устрій, економічну та політичну стабільність багатьох держав і цілих міжнародних регіонів, а переважно на національно-державному рівні окремих держав у контексті забезпечення законності й правопорядку, охорони здоров’я та соціального забезпечення.
Неоднозначні процеси глобалізації з притаманною їй інтернаціоналізацією фінансово-економічної злочинності актуалізували, зокрема, проблему дослідження міжнародно-політичної протидії розповсюдженню наркотиків у світі як безпосередньої загрози не тільки національній, але й міжнародній безпеці, оскільки зростання обсягів розповсюдження наркотиків та його швидка інтернаціоналізація, з одного боку, унеможливили справді ефективну боротьбу з цим суспільним злом суто на національному рівні, а з іншого – призвели до розширення кола держав, для яких ця загроза набула актуальності, у тому числі в сенсі неможливості її подолання засобами і ресурсами окремих держав.
Розповсюдження наркотиків на глобальному рівні вже, безумовно, вийшло за рамки традиційно медичної, соціальної та правової проблематики, все більше проникаючи у сферу міжнародної політики і стаючи нагальною проблемою дво– і багатосторонніх відносин.
Виходячи з цього, ставиться ключова наукова проблема, яка розв’язується в цій роботі, а саме: аргументація і доведення політологічної гіпотези про те, що цю сферу національної і міжнародної безпеки, так само, як, наприклад, ядерну чи екологічну, взагалі не можна забезпечити силами однієї окремої держави за допомогою простого захисту кордонів. Тим часом, пропоновані в різних державах світу варіанти розв’язання цієї глобальної проблеми позначені впливами традиційного світосприйняття, хоча, на думку дисертанта, накопичений міжнародний досвід протидії розповсюдженню наркотиків свідчить, що зупинити відповідні небезпеки вже неможливо без реального, а не декларованого об’єднання зусиль міжнародного співтовариства націй. У цьому розумінні дисертант частково дотримується неореалістської домінанти, згідно з якою при розробці міжнародних програм і конкретних форм протидії розповсюдженню наркотиків доцільно виходити з передумови про те, що головними акторами міжнародних відносин залишаються саме держави. Але водночас дисертант вважає за доцільне активно залучати принципи функціоналізму у їх умовному докладанні до проблематики, що досліджується в цій дисертації, а саме: вочевидь потрібно рішуче підвищення ролі спеціальних міжнародно-політичних експертиз як однієї з ключових передумов для надання ефективності таким програмам і формам протидії.
Серед перших об’єктів глобальної експансії наркотиків постали Україна й інші нові незалежні держави, які виникли на пострадянському просторі. І річ не тільки в тім, що, як прийнято вважати, у зв’язку розпадом СРСР зникла „залізна завіса”, котра справді була своєрідним бар’єром, який захищав одну шосту частину земної суші від масового проникнення наркотиків з традиційних регіонів їхнього виробництва, наприклад „золотого трикутника” та „золотого півмісяця”. Слід брати до уваги й більш загальний контекст, який полягає в об’єктивному розширенні змісту поняття “міжнародна безпека” за умов глобалізації, зокрема, з огляду на зростаюче значення в ній проблематики, яка виходить за традиційні рамки недоторканості національних кордонів і захисту державного суверенітету від зовнішніх загроз воєнного характеру.
Загострення наркоситуації в Україні і більшості країн СНД у 90-і роки викликало необхідність розробки власних національних стратегій, спрямованих на протидію розповсюдженню наркотиків та створення політичних інститутів, які б контролювали розповсюдження наркотичних речовин у суспільстві та обмежували їх застосування лише легальним споживанням. При вирішенні цієї проблеми нові незалежні держави мусять спиратися у своїй діяльності на досвід міжнародного співтовариства у цій галузі. Його вивчення і систематизоване представлення також виступають важливою складовою частиною наукової проблеми, яка розв’язується у цій дисертації.
Отже, міжнародно-політична протидія розповсюдженню наркотиків потребує вивчення цієї проблеми як у теоретичній площині з метою зрозуміти її сутність та механізм функціонування, так і у практичному контексті з метою створити передумови для активнішого залучення України до міжнародних програм боротьби з наркотиками та використання нашою державою міжнародного досвіду у цій галузі для забезпечення своєї національної безпеки.
Разом з тим, актуальність теми дослідження визначається відсутністю у вітчизняній політології міжнародних відносин праць, які б приділяли спеціальну увагу проблемам, пов’язаним з наркотиками, в контексті міжнародної політики, а також механізмам їх вирішення в нових геополітичних умовах. Що стосується зарубіжної політичної думки, то у ставленні до даної проблеми їй надто часто бувають притаманні ідеологізованість та упередженість у сенсі перенесення витоків і причин поширення вказаного зла на рівень міжцивілізаційних суперечностей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою виконання комплексних програм науково–дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер держреєстрації 0196U015204) й програми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української держави” (номер держреєстрації 0197U003322), а також наукової програми кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин “Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин” (номер держреєстрації 0197U003325).
Метою дослідження є визначення ролі й потенціальних можливостей міжнародного співробітництва у боротьбі з розповсюдженням наркотиків як суттєвого чинника забезпечення одного з важливих елементів міжнародної безпеки.
Для реалізації мети дослідження були визначені наступні завдання:
• осмислити, систематизувати і адаптувати до потреб конкретного дослідження проблематики боротьби з розповсюдженням наркотиків теоретико-методологічні побудови міжнародно-політичної науки з проблем міжнародного співробітництва, розробити категоріальний апарат;
• сформувати цілісну наукову концепцію щодо місця проблеми розповсюдження наркотиків у загальній структурі загроз міжнародній безпеці та загалом щодо її впливу на міжнародну систему;
• виявити базові тенденції розвитку наркоситуації у світі з огляду на її вплив на еволюцію відповідних проблем в Україні;
• з’ясувати і систематизувати ефективні форми та напрямки міжнародної протидії розповсюдженню наркотиків;
• дослідити сутнісні характеристики механізму багатосторонньої дипломатії ООН, створеного для боротьби з розповсюдженням наркотиків, а також роль України в цьому механізмі;
• узагальнити і відповідно структурувати досвід міжнародних організацій у протидії незаконному обігу та розповсюдженню наркотиків;
• у порівняльному вимірі проаналізувати досвід України у боротьбі з розповсюдженням наркотиків та сформулювати конкретні пропозиції щодо мінімізації їх негативного впливу на суспільство.
Об’єктом дослідження є міжнародно-політична протидія розповсюдженню наркотиків як чинника деструктивного впливу на суспільний розвиток.
Предметом дослідження є стратегії, форми та методи спільної міжнародної боротьби з розповсюдженням наркотиків.
Концепція дисертанта. Транснаціональний характер проблеми розповсюдження наркотиків сьогодні є фактором, який створює реальну загрозу для життєдіяльності національних суспільств і органів влади, суверенітету держав та демократичності політичних інститутів, стабільності фінансово-економічних та політичних систем як на національному, так і на міжнародному рівнях. Нагальним завданням міжнародної спільноти є об’єднання зусиль у сфері використання вже напрацьованих методів та засобів протидії розповсюдженню наркотиків (враховуючи як позитивний, так і негативний досвід) і зведення до мінімуму негативного впливу наркотиків на людське суспільство.
Загальна методологія дисертації включає в себе загальні принципи наукової логіки й об’єктивності, пріоритету емпіричних даних, конкретної істини та діалектики, які передбачають об’єктивний аналіз подій та явищ на основі науково-критичної інтерпретації різноманітних джерел, а також на використанні системного емпірико-аналітичного й проблемного підходів та методу критичного раціоналізму. Автор використала структурно-функціональний аналіз для дослідження системи міжнародного співробітництва у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, його форм та напрямів. Нормативний аналіз та елементи теорії режимів застосовувалися для аналізу механізму багатостороннього міжнародного співробітництва у рамках ООН та її спеціалізованих установ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у цілісному, максимально повному дослідженні міжнародного співробітництва у боротьбі зі зловживанням та незаконним обігом наркотиків й психотропних речовин. Зокрема, теоретично узагальнено еволюцію міжнародного співробітництва у цій сфері.
Основні положення дисертаційної роботи, які відбивають особистий внесок автора у розробку наукової проблеми, полягають у наступному:
• З’ясовано, що розповсюдження наркотиків є складною політичною проблемою, яка виходить за рамки традиційних уявлень, становлячи загрозу національній і міжнародній безпеці, що унеможливлює стабільність міжнародної системи без розв’язання цієї проблеми.
• Доведено, що міжнародна спільнота реально і своєчасно не оцінила масштаби загрози розповсюдження наркотиків, що призвело до подальшого загострення проблеми.
• Аргументовано, що дана проблема набуває транснаціонального характеру, суттєво знижуючи ефективність національних зусиль у боротьбі з розповсюдженням наркотиків.
• Встановлено, що інтернаціоналізація проблеми наркотиків диктує потребу в створенні міжнародних кооперативних механізмів боротьби та розробки відповідних стратегій.
• Виявлено, що в особливо важкому становищі на сучасному етапі опиняються країни з перехідною економікою, що актуалізує дослідження з погляду національних інтересів України.
• З’ясовано, що в умовах глобалізації та міжнародної відкритості неможливо реалізувати контроль за розповсюдженням наркотиків без координації на рівні ООН та інших міжнародних організацій.
• Сформульовано конкретні рекомендації щодо використання Україною міжнародного досвіду у сфері протидії розповсюдженню наркотиків.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності державних установ та громадських організацій, яка пов’язана з питаннями протидії зловживанню наркотиками та їх незаконному обігу, зокрема МЗС України, інших міністерств і відомств, органів державної влади, при аналізі та прогнозуванні державної політики з проблеми, що досліджується.
Матеріали і висновки дисертації можуть бути корисними для різнопрофільних науково–дослідних інститутів та центрів, а також при підготовці підручників, навчальних посібників, нормативних і спеціальних курсів лекцій для вищих навчальних закладів з міжнародних відносин, політології, державного управління, безпеки життєдіяльності.
Апробація роботи. Основні положення дисертації пройшли публічну апробацію у формі виступів на науковій конференції з актуальних проблем міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 15 квітня 1998 року й під час круглих столів, організованих міжнародною неурядовою організацією “Counterpart Alliance for Partnership” 11 лютого 2000 року і 19-22 листопада.2000 року, а також на засіданнях кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин. Матеріали дисертації були також використані у роботі Київського міського благодійного фонду „Гідність” допомоги дітям і молоді, хворим на наркоманію та ВІЛ-інфікованим (Реєстраційний номер 0588-2000), президентом якого є дисертант, та громадської недержавної організації „Всеукраїнський батьківський комітет боротьби з наркотиками”, членом якої також є дисертант. Крім того, положення і висновки, запропоновані автором, були використані у доповіді представника від фракції політичних партій ППУ та Трудова Україна на слуханнях у Верховній Раді України з питань боротьби з поширенням ВІЛ/СНІДу та наркоманії в Україні.
Структура роботи обумовлена її цілями і завданнями, об’єктом і предметом. Дисертація складається зі вступу‚ чотирьох розділів (8 підрозділів) та висновків. Загальний обсяг дисертації – 210 сторінок‚ в тому числі список використаних джерел і літератури (264 найменування українською, російською, англійською, німецькою мовами) – 30 сторінок.
Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації опубліковані у трьох наукових статтях.
Публікації:
1. Сьомик Т.В. Міжнародна боротьба з незаконним обігом та споживанням наркотиків (історичний аспект) // Науковий вісник Дипломатичної Академії України при МЗС України. – К., 2002. – Вип. 6. – С. 416 – 427.
2. Сьомик Т.В. Механізми міжнародного контролю за незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин // Науковий вісник Дипломатичної Академії України. - К., 2002. – Вип. 7. – С. 96 – 109.
3. Сьомик Т.В. Проблеми незаконного обігу наркотиків і зловживання ними в Україні: формування державної політики з використанням міжнародного досвіду // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К., Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2003. – Вип.41, ч.1. – С. 30-43.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки треба відзначити наступне:
1. Осмислюючи теоретико-методологічні побудови міжнародно-політичної науки з проблеми міжнародного співробітництва, можна стверджувати, що розповсюдження наркотиків є однією з нових загроз національній і міжнародній безпеці, яка виходить за рамки традиційних уявлень. Міжнародна спільнота, усвідомивши масштаби і характер цієї загрози, зуміла об’єднати свої зусилля і створила систему контролю над наркотиками. За відсутності такої системи незаконне вживання наркотичних засобів та психотропних речовин у світі призвело б до катастрофічних наслідків для суспільства. Проте у майбутньому ефективність цієї системи буде залежати від продовження і поглиблення міжнародного співробітництва у боротьбі з розповсюдженням наркотиків.
2. Аналізуючи місце проблеми розповсюдження наркотиків у загальній структурі загроз міжнародній безпеці та загалом її вплив на міжнародну систему, можна стверджувати, що розповсюдження наркотиків та їх незаконний обіг стають загрозою для безпеки суспільств і держав, яку вже не можна гарантувати шляхом простого захисту кордонів і підтримувати силами однієї держави. Індустріалізація наркобізнесу безпосередньо сприяє зміцненню транснаціональних злочинних співтовариств. З’являється все більше ознак, які вказують на посилення зв’язків індустрії наркобізнесу з іншими видами незаконної торгівлі, в першу чергу зброєю, і тероризмом. Отримані від незаконного розповсюдження наркотиків гроші стали головним засобом підкупу чиновників у державному апараті з метою забезпечити безпечні умови транснаціональним злочинним формуванням у місцях їхнього базування. Проникнення, а потім насичення наркогрошима законного фінансового обігу є серйозною загрозою економічній безпеці та політичній стабільності окремих держав. Розвиток процесів легалізації доходів від індустрії наркобізнесу призводить до цілого ряду негативних наслідків: зниження збору податків та виділення фінансових засобів на державні суспільні витрати внаслідок приховування інформації про доходи; банкрутства банківських структур у зв’язку з масовим забиранням вкладів клієнтами, не впевненими в законності фінансової діяльності кредитних установ; залежності державного бюджету від „наркогрошей” в умовах спаду активності національної товарної економіки; розширення і зміцнення економічної та технологічної бази організованої злочинної діяльності. Це сприяє тому, що легалізація доходів, отримуваних від протиправного обігу наркотиків, перетворилася у сильний економічний фактор зростання організованої наркозлочинності, що підриває засади національної безпеки будь-якої держави. Таким чином, глобальна проблема наркотиків постійно несе нові виклики суспільству, для вирішення яких буде необхідною мобілізація економічних, політичних, фінансових і інтелектуальних ресурсів усіх членів світового співтовариства.
3. Аналіз, зроблений в дисертації, дозволяє виявити такі тенденції розвитку наркоситуації у світі з огляду на її вплив на еволюцію відповідних проблем в Україні: визначальною тенденцією сучасної наркоситуації є розширення масштабів проблеми зловживання наркотиками та їх незаконного обігу; вона все більше набуває транснаціонального характеру. Темпи розповсюдження наркотиків у світі постійно зростають. В особливо важкому становищі опиняються країни з перехідною економікою. Транснаціоналізація наркобізнесу, його наступальна стратегія багато в чому пов’язана з тим, що до традиційних причин, які породили це зло (бідність, політична безвихідь, соціальна невлаштованість, відчуження мільйонів людей), у 90-ті роки додалися нові фактори, що супроводжують фінансову, банківську, торговельну, технологічну глобалізацію. Ці фактори, з одного боку, впливають на життя людини, а з іншого – відкривають нові можливості для ділків наркобізнесу. Ці нові можливості проявляються як у змінах структури і засобів виробництва наркотиків, так і змінах засобів доставки, торгівлі і споживання. Оскільки міжнародний ринок наркотиків охоплює усі регіони світу і, практично, кожну націю, то відмивання грошей, які отримуються в результаті торгівлі наркотиками, також набуло транснаціонального характеру. Через це незаконний обіг наркотиків активно стимулює корупцію. В останні роки ХХ століття можна спостерігати тенденцію до концентрації виробництва наркотичних засобів, збільшення потужностей з виробництва наркотиків (лабораторії-гіганти тощо). Збільшується мобільність виробництва наркотиків. Ще однією з важливих тенденцій розвитку наркобізнесу у 90-ті роки є збільшення долі синтетичних наркотиків. Поступово зникає поділ країн світу на виробників (головним чином, країни, що розвиваються) та споживачів (розвинуті країни) наркотичних засобів. У 90-ті роки ХХ сторіччя наркобізнес став розвиватися у тих країнах, де раніше незаконний обіг наркотиків та зловживання ними практично не відмічалися.
4. Наркобізнес суттєво впливає на політиків, судову систему, засоби масової інформації, різні верстви суспільства, громадську думку, робить ставку на розширення масштабів зловживання наркотиками через посилення соціальної терпимості до немедичного вживання наркотиків.
5. Систематизуючи ефективні форми та напрямки міжнародної протидії розвитку наркоситуації у світі, необхідно зазначити, що дієвим механізмом у боротьбі проти глобальної експансії наркотиків є співробітництво між державами, які виступають основними акторами у системі міжнародних відносин щодо вирішення цієї проблеми і несуть спільну відповідальність за вирішення світової проблеми наркотиків. Традиційні відносини співробітництва включають у себе багатосторонню дипломатію, укладення союзів і угод, що передбачають взаємну координацію політичних ліній для забезпечення загальної безпеки. Зростання взаємної залежності у світі, виникнення і загострення глобальних проблем, у т.ч. розповсюдження наркотиків та їх незаконний обіг, збільшили об’єктивну необхідність розширення багатостороннього співробітництва на регіональному і субрегіональному рівнях.
6. Значну роль у формуванні міжнародного співробітництва відіграють міжнародні організації, зокрема ООН, які є одним з основних інструментів держав у здійсненні політики протидії розповсюдженню наркотиків. Складність проблеми потребує подальшого удосконалення механізмів, що функціонують у рамках внутрішньої структури ООН, нових концептуальних і теоретичних підходів. Перш за все, ЮНДКП повинна надавати допомогу і фінансову підтримку державам з перехідною економікою не лише у формі консультацій і технічної допомоги, але й реальними коштами, які повинні спрямовуватися на конкретні потреби кожної країни, наприклад, на підготовку фахівців – психологів та соціальних працівників у галузі реабілітації та реінтеграції, яких цим країнам не вистачає, а також на створення реабілітаційних структур для лікування наркохворих та ВІЛ-інфікованих. Здебільшого ці організації не знають і не враховують дійсних потреб держав, тому гроші міжнародних організацій часто використовуються не на найбільш важливі потреби.
7. Необхідно посилити технічну, фінансову й консультативну та іншу допомогу з боку міжнародних організацій новим незалежним державам, які виникли на просторі колишнього СРСР, і які змушені випрацьовувати власні стратегії боротьби з наркоманією. Але ці стратегії мають мати національний характер, обумовлений особливостями соціально-економічного розвитку кожної країни, і, в першу чергу, враховувати наркоситуацію в країні. ООН має вживати більш рішучих заходів та санкцій проти країн, які є виробниками наркотичної сировини та постачальниками її на світовий ринок. Необхідне вдосконалення механізму боротьби з наркоманією та незаконним обігом у рамках Організації Об’єднаних Націй. З цією метою необхідно здійснити зміни у міжнародно-правових актах, пов’язаних з боротьбою проти наркотиків, зробити їх більш відповідними сучасним тенденціям розвитку цього політичного і соціального лиха.
8. Узагальнюючи досвід міжнародних організацій у протидії незаконному обігу та розповсюдженню наркотиків, необхідно відзначити, що світовий досвід дає як позитивні, так і невдалі приклади вирішення державами цієї проблеми. Ефективність діяльності держав у цій сфері залежить від послідовного дотримання ними національних і міжнародних стратегій, спрямованих на скорочення як пропозиції наркотиків, так і попиту на них.
9. Аналізуючи досвід України у боротьбі з розповсюдженням наркотиків, необхідно відзначити, що вона стала одним із перших об’єктів інтернаціоналізації незаконного обігу наркотиків, що викликало необхідність розробки власної національної стратегії, спрямованої на протидію розповсюдженню наркотиків, та створення політичних інститутів, які б контролювали розповсюдження наркотичних речовин у суспільстві. Сьогодні Україна має необхідні передумови для проведення з урахуванням міжнародного досвіду заходів на національному та міжнародному рівнях з метою протидії розповсюдженню наркотиків та їх незаконному обігу. Ефективність таких заходів, в першу чергу, буде залежати від політичної волі керівників держави.
Підготовка дисертації дозволила зробити ряд практичних рекомендацій, що мають сприяти подальшому вдосконаленню механізмів протидії розповсюдженню наркотичних засобів та психотропних речовин і використанню нашою державою міжнародного досвіду. Рекомендації було направлено до МЗС України, Всеукраїнського батьківського комітету боротьби з наркотиками, вони також були представлені у Верховній Раді на слуханнях з питань боротьби з поширенням ВІЛ/СНІДу та наркоманії. Їхній зміст може бути узагальнений наступним чином:
а) необхідно змінити ставлення суспільства до наркозалежних осіб. В державному бюджеті необхідно визначити окрему статтю для фінансування заходів, пов’язаних з боротьбою з наркоманією і незаконним обігом наркотичних речовин. Підвищенню ефективності антинаркотичної політики держави і суспільства сприяло б створення єдиного державного органу зі збору, обробки і аналізу інформації з усіх аспектів проблеми наркотиків;
б) свою роль мають також відіграти засоби масової інформації. Необхідна підготовка антинаркотичних програм на телебаченні за участю медиків і представників правоохоронних органів, які б допомагали суспільству правильно зрозуміти цю проблему. З цією ж метою органи державної влади мають активніше використовувати міжнародну інформаційну мережу Інтернет. Важливим моментом для привернення уваги суспільства до цієї проблеми могло б також бути проведення регулярних відкритих слухань у парламенті, що сприяло б подальшій розробці спільних заходів влади і громадськості з попередження розповсюдження наркотиків. З метою подальшого розвитку зв’язків державних органів з громадськими організаціями було б доцільним також проводити регулярні зустрічі керівників держави і громадських організацій;
в) на міжнародному рівні необхідно посилити технічну, фінансову, консультативну та іншу допомогу з боку міжнародних організацій новим незалежним державам, які виникли на просторі колишнього СРСР і змушені виробляти власні стратегії боротьби з наркоманією. Але ці стратегії мають мати національний характер, обумовлений особливостями соціально-економічного розвитку кожної країни. Неприпустимим при цьому є сліпе копіювання закордонних, у тому числі західних зразків, а також будь-який тиск з боку міжнародних організацій з такою метою;
г) необхідно удосконалювати механізми міжнародного співробітництва шляхом обміну інформацією та досвідом роботи, а проведення спільних заходів і участь у наукових розробках та дослідженнях допомогла б Україні в розробці нових методик лікування хворих на наркоманію. Тому є необхідним приєднання України до Угоди про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, підписаної у рамках СНД.
д) Україна могла б виступити з такими ініціативами в рамках ООН та інших міжурядових організацій:
• переглянути список країн, які офіційно, на міжнародному рівні визнані країнами-виробниками наркотичних засобів для медичних та інших легальних потреб;
• з врахуванням змін геополітичної ситуації і розпадом СРСР створити механізм санкцій проти транзитних країн, який доповнив би механізм санкцій проти країн-поставників нелегальних наркотиків на світовий ринок;
е) важливу роль у лікуванні хворих на наркоманію, як свідчить міжнародний досвід, відіграють реабілітаційні центри. Їх створенню могли б допомогти національні й міжнародні комерційні та фінансові структури, що було б значною підтримкою для держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Анисимов Л.Н. Международно-правовые вопросы борьбы с незаконным применением и распространением наркотических средств // Изв. высш. учебн. заведений. Правоведение.- Ленинград, 1970. – С. 108 - 114.
2. Анисимов Л.H. Наркотики: правовой режим. – Ленинград: Издательство Ленинград. унив-та, 1974. - 144 с.
3. Антонов Д.А. Доклад Госдепартамента США о борьбе с международной торговлей наркотиками // Компас . – 1996. - № 18. - С. 57-60.
4. Арах М. Европейский Союз: видение политического объединения. – М.: ОАО “Изд-во „Экономика”; Arah Consulting, Rosinvest, 1998. – 467 с.
5. Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология. – М.: Медицинская книга, 1990. – 320 с.
6. Барабанов О.Н. Глобальное управление и глобальное сотрудничество // Глобализация: человеческое измерение. – М.: Московский гос. ин-т международных отношений (Университет); “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 31 – 53.
7. Барановский В. Микромодель европейской безопасности // МЭМО. – 1996. - № 6. –С.40 – 50.
8. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: МАУП, 2001. – 384 с.
9. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью. – М.: Наука‚ 1989. – 320 с.
10. Билык Г.М. Правовые вопросы принудительных мер медицинского характера, применяемых к алкоголикам: Автореф. дис... канд. юрид. наук.- Свердловск,1979.- 30 с.
11. Білозерцева В. Діагноз фатальний: Наркоманія... // Іменем закону.- 1997, 24 жовтня.- № 43.- С.7.
12. Боголюбова Т.А., Толпекин К.А. Наркотизм и наркомания: основные направления борьбы и профилактики // Советское государство и право. – 1987. - №1. – С.17.
13. Бодрук О.С. Становлення нової парадигми національної безпеки України після трагічних подій 11 вересня у Сполучених Штатах Америки // Нові міжнародні реалії: Виклик глобального тероризму: Матеріали Круглого столу (Київ, 11 жовтня 2001 року). – Київ, Ін-т міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – С. 16 - 19.
14. Болотский Б.С., Волеводз А.Г., Воронова Е.В., Калачов Б.Ф. Борьба с отмыванием доходов от индустрии наркобизнеса в странах Содружества. – М.: ООО Издательство “Юрлитинформ”, 2001. – 248 с.
15. Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні: Зб. нормативних документів: У 3-х частинах. Ч.1 / Відп. ред. В.Д.Сущенко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 224 с.
16. Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні: Зб. нормативних документів: У 3-х частинах. Ч.2 / Відп. ред. В.Д.Сущенко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 211 с.
17. Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні: Зб. нормативних документів: У 3-х частинах. Ч.3 / Відп. ред. В.Д.Сущенко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 184 с.
18. Боришполец К.К. Современные угрозы человеческому развитию // Глобализация: человеческое измерение. – М.: Московский гос. ин-т международных отношений (Университет); “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 78 – 109.
19. Бояршинов В. Конференция ООН по выработке единой конвенции о наркотических средствах // Советский ежегодник международногоправа. - 1962. - М., 1963.- С. 280-282.
20. Бородин Е. Роль общественных организаций в решении проблем социальной защиты молодежи / Проблеми соціального захисту молоді. –К., 1993. – С. 207-209.
21. Бувайлик Г. Е. Международный контроль над наркотиками // Советское государство и право.- 1967.- № 10.
22. Бувайлик Г. Е. Международный контроль над производством и распостранением наркотических веществ: Автореф. Дис... канд. юрид. наук.- К.,1968. – 30 с.
23. Бувайлик Г.Е. Международный контроль над производством и распределением наркотических средств: Дис... канд. юрид. наук.- К.,1967.- 271 с.
24. Булавин В.И., Лавут А.А. Зарубежная Азия – основной поставщик нелегальных наркотиков в Россию и другие страны СНГ // Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 135 – 136.
25. Булавин В.И. Лавут А.А., Лунин В.Н., Проселкова О.П., Слинченко В.П., Шохина И.Е. Роль Латинской Америки в международной структуре незаконного оборота наркотических средств // Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 55 – 134.
26. Ведерников О.Н. Международный опыт борьбы с наркотизмом и легализацией (отмыванием) доходов, полученных незаконным путем // Борьба с незаконным оборотом наркотиков: Материалы научно-практической конференции. – М., 2000. – С.66 – 68.
27. Войцеховский А. Наркобизнес: Международная борьба с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ // Бизнес-Информ. – М., 1995. - № 35 – 36. – С. 12 - 13.
28. Гаджиев К.С. Геополитика. - М.: Междунар. отношения, 1997. – 384 с.
29. Гайдуков Л.Ф. Україна в міжнародних відносинах кінця ХХ століття // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – Київ: Либідь, 2000. – С. 541 – 546.
30. Гасанов Э.Г.Оглы. Антинаркотизм: международные тенденции и проблемы // Законность. – М., 1996. - № 8 (742). – С. 2 – 6.
31. Гасанов Э.Г.Оглы. Борьба с наркомафией - проблема общечеловеческая и межгосударственная // Прокурорская и следственная практика. - 1997. - № 2. - С. 7- 18.
32. Гасанов Э.Г.Оглы. Борьба с наркотической преступностью: Международный и сравнительно-правовой аспекты. – М.: Учебно-консультационный центр “ЮрИнфоР”, 2000. – 209 с.
33. Гернет M.H. Наркотизм, преступность и уголовный закон // Право и жизнь.- М., 1924.- № 3-4.- С.44-45.
34. Глинкин А.Н. Новый шаг в развитии международного сотрудничества // Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 230 – 239.
35. Глинкин А.Н., Лавут А.А. Транснационализация наркобизнеса: вызов человечеству // Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 23 – 54.
36. Глобализация: человеческое измерение. – М.: Московский гос. ин-т международных отношений (Университет); “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – 112 с.
37. Гоббс Т. Левиафан // Избр. соч.: В 2 т. – Т. 2. – М.: Политическая литература, 1991. – 235 с.
38. Гребенюк В. Спільними зусиллями проти злочинності // Політика і час. - 1994.- № 12.- С. 45-46.
39. Грейвз Б. Координация деятельности по борьбе с наркотиками в Украине. – Вена: ООН, 1995. – 30 с.
40. Гриненко І.М. Наркобізнес та національна безпека. – К.: Сфера, 2002. – 211 с.
41. Гришко А.Я. Международный опыт и проблемы // Законность. – 1996. - № 8. - С. 2-6.
42. Губерский Л.В. Порівняльний аналіз розвитку систем у Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - 1996. - Випуск 5. - С.З – 7.
43. Губерський Л.В., Камінський Є.Є. Сучасний стан і перспективи розвитку системи міжнародних відносин // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000). – К.: Либідь, 2000. – С. 597 – 616.
44. Деркач Л. Наркомафія не пройшла // Урядовий кур’єр.- 1997.- 20 листопада.- № 215-216.
45. Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Грецькою Республікою // Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні: Зб. нормативних документів: У 3-х частинах. Ч.3 / Відп. ред. В.Д.Сущенко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – С. 43.
46. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Іспанією // Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні: Зб. нормативних документів: У 3-х частинах. Ч.3 / Відп. ред. В.Д.Сущенко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – С. 49.
47. Доклад Международной конференции по борьбе со злоупотреблением наркотическими средствами и их незаконным оборотом (Вена, 17 – 26 июня 1987 года). // Сборник материалов ООН по борьбе с незаконным оборотом наркотиков / Сост. А.П.Удод, Т.А.Галущенко, Е.А.Чистякова. – К.: РИО МВД Украины, 1998. – С. 11 – 194.
48. Доклад о деятельности Программы ООН по международному контролю над наркотиками // Издание ООН. - E/CN.7/1995/2.
49. Доклад Секретариата ЮНДКП. Содействие координации и сотрудничеству на международном и региональном уровнях. - Док. ООН. - E/CN.7/1992/4.- С.З.
50. Дурдинець В.В. Державна політика контролю за обігом наркотичних засобів в Україні та актуальні проблеми боротьби проти наркоманії, пияцтва і СНІДу: Доповідь на всеукраїнському семінарі-нараді у м. Дніпропетровську // Матеріали Всеукраїнського семінару-наради з актуальних питань боротьби з наркобізнесом, профілактики, лікування, реабілітації хворих на наркоманію, алкоголізм і СНІД та спільного виїзного засідання Національної координаційної ради боротьби з наркоманією при Кабінеті міністрів України та колегії Національного комітету боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України. – Дніпропетровськ: Національна координаційна ради боротьби з наркоманією при Кабінеті міністрів України, Національний комітет боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України, 1996. – С. 17 – 27.
51. Дюрожанни М. Экологические последствия возделывания коки и производства кокаина в бассейне Амазонки в Перу // ООН. Бюллетень по наркотическим средствам.- 1992.- т. 44.- № 2. -С. 9-49.
52. Егоршин В.Н. Наркомания и ее общественная опасность // Вестник Ленинградского университета. - 1989. - Вып. 1. - С. 95 - 97.
53. Единая конвенция о наркотических средствах 1961 года с поправками, внесенными в нее в соответствии с Протоколом 1972 года // Сборник материалов ООН по борьбе с незаконным оборотом наркотиков / Сост. А.П.Удод, Т.А.Галущенко, Е.А.Чистякова. – К.: РИО МВД Украины, 1998. – С. 279 – 352.
54. Жирнов О.А. “Столетняя война” в Америке: Администрация США в борьбе против наркобизнеса: Аналит. обзор (РАН.ИНИОН). – М., 2000. – 84 с.
55. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовим, прекурсорів та зловживання ними” // Урядовий кур’єр. - 1995. - 16 березня. - № 39 - 40.
56. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” // Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. Теорія. Історія. Коментар. – К.: Юрінком, 1997. – С. 265 – 275.
57. Захарин С. Героин в бензобаке на 50000000 долларов // Всеукраинские ведомости. - 1995.- 22 августа.
58. Звіт про участь делегації України у роботі 46-ї сесії Комісії ООН з наркотичних засобів (Відень, 8-17 квітня 2003 року) / Представник України в КНЗ В.Тимошенко. – № 14 / 8794 від 5 травня 2003 року. - 6 с.
59. Звіт про участь делегації України у роботі 40-ї сесії Комісії ООН з наркотичних засобів (Відень, 18-27 березня 1997 р.) / Документ № 40/248 від 11 квітня 1997 р.
60. Звіт про консультативний візит до України Місії консультантів В.Бузмана та П.Ремерса. – Амстердам: ООН, 1996. – UNDCP (AD/UKR/94/916).
61. Калачов Б.Ф. Незаконное распространение наркотиков как внутренняя и внешняя угроза национальной безопасности России // Безопасность. – 1995. - № 9. – С. 62 – 67.
62. Калачов Б.Ф., Сухачевская М.В., Целинский Б.П. Подпольное производство наркотиков // Сборник научных трудов ВНИИ МВД России: Теоретические и правовые основы борьбы с незаконным оборотом наркотиков. - М., 1998.
63. Камінський Є.Є. Формування нової системи міжнародних відносин на переломі тисячоліть у світлі проблем стабілізації розвитку України // Геополітичне майбутнє України. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Дипломатична Академія України, 1998. – С. 154 – 166.
64. Кауфман Д. Корупція в тумані двозначності // Політика і час. – Київ. - 1998. - № 1. – С. 58 - 65.
65. Костенко Г.Ф. Геополітичні системи міжнародних відносин // Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 6: Світова дипломатія: Історія та сучасність. – Київ. - 2002.- С. 53 - 61.
66. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки // Указ Президента України № 1376/ 2000 від 25 грудня 2000 р.
67. Конвенция о психотропных веществах 1971 года // Сборник материалов ООН по борьбе с незаконным оборотом наркотиков / Сост. А.П.Удод, Т.А.Галущенко, Е.А.Чистякова. – К.: РИО МВД Украины, 1998. – С. 353 – 393.
68. Конвенция Организации Объединенных Наций о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ // Сборник материалов ООН по борьбе с незаконным оборотом наркотиков / Сост. А.П.Удод, Т.А.Галущенко, Е.А.Чистякова. – К.: РИО МВД Украины, 1998. – С. 407 – 456.
69. Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин й прекурсорів на 2002 – 2010 роки // Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – С. 63 – 70.
70. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи. Світова політика.-К.: ФАДА.ЛТД, 2001 . – 224 с.
71. Кравченко Ю. Наше кредо - служение людям и закону // Киевские новости.- 1997.- № 39.- С.7.
72. Кравченко Ю. Нелегальний наркобізнес і організована злочинність // Стратегія та досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ. - 16-19 серпня 1994 р. - С. 122-125.
73. Кривонос Р.А. Німеччина у структурі європейського співробітництва / Дис... кандидата політичних наук, 23.00.04. – К.: КНУ ім. Тараса Шеченка, 2002. – 213 с.
74. Кривонос Р.А. Рада Європи та міжнародні неурядові організації // Людина і політика. – Київ. – 1999. - № 6. - С. 21 – 24.
75. Крючок В. Наступление на преступность продолжается // Юридический вестник Украины. - 1999. - 7-13 октября.
76. Кулагин В.М., Лебедева М.М., Мельвиль А.Ю. Глобализация и развитие человека // Глобализация: человеческое измерение. – М.: Московский гос. ин-т международных отношений (Университет); “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – С. 8 – 30.
77. Лавут А.А. Международное взаимодействие в борьбе с наркобизнесом // Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза. – М.: РОССПЭН, 2002. – С. 212 – 229.
78. Лановенко И.П. Международный контроль в борьбе с наркоманией и токсикоманией // Лановенко И.П., Светлов А.Я., Костенко А.Н., Безпалова А.В. Наркотизм и преступность. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 123 - 131.
79. Лановенко И.П. Использование международного опыта Украиной в борьбе с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ // Лановенко И.П., Светлов А.Я., Костенко А.Н., Безпалова А.В. Наркотизм и преступность. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 132-142.
80. Лановенко И.П. Светлов А.Я., Костенко А.Н., Безпалова А.В. Наркотизм и преступность. – К.: Наукова думка, 1994. – 343 с.
81. Лисицин Ю.П. Кризисные явления в здравоохранении и теориях капиталистических стран. - М., 1964.
82. Литвиненко В.П. Альтернативные центры реабилитации наркозависимых в Украине. – Полтава, 2000. – 60 с.
83. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. – К.: Тов-во “Знання” України, 2000. – 182 с.
84. Марочкин С.Ю. Проблемы обеспечения реализации норм международного права // СЕМП, 1987. - М., 1988.- С.67.
85. Матеріали Всеукраїнського семінару-наради з актуальних питань боротьби з наркобізнесом, профілактики, лікування, реабілітації хворих на наркоманію, алкоголізм і СНІД та спільного виїзного засідання Національної координаційної ради боротьби з наркоманією при Кабінеті міністрів України та колегії Національного комітету боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України. – Дніпропетровськ: Національна координаційна ради боротьби з наркоманією при Кабінеті міністрів України, Національний комітет боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України, 1996. – 51 с.
86. Мачковский Г.И. Наркомания среди молодежи в капиталистических странах. – М.: Политиздат, 1979. – 200с.
87. Международные отношения на Дальнем Востоке (1840-1949 гг.).- 2-е изд.- М.: Госполитиздат, 1956.- 520 с.
88. Международные отношения: социологические подходы / Рук. авт. колл. проф. П.А.Цыганков. – М.: Гардарики, 1998. – 352 с.
89. Мей Г.Л. Эволюция международного контроля наркотических средств // ООН. Бюллетень по наркотическим средствам. - 1950. - Т. 11.- № 1.- С.1-15.
90. Мінгазутдінов І.О. Міжнародна та європейська безпека. - К.: Інститут міжнародних відносин, 1998. – 61 с.
91. Мінгазутдінов І.О., Гринько С.В. Нові параметри міжнародної та європейської безпеки у постконфронтаційний період // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000). – К.: Либідь, 2000. – С.174 – 206.
92. Мирошниченко Н.А., Музыка А.А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией. - Киев; Одесса, 1988.- С. 25.
93. Моравецкий В. Функции международной организации. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1976. – 384 с.
94. Наглер Н.А. Группа по сотрудничеству в борьбе со злоупотреблениями наркотиками и незаконным оборотом наркотиков Европейского совета (Группа Помпиду) // ООН. Бюллетень по наркотическим средствам.- 1987. - Т. 39. - № 1.- С. 28-36.
95. Наказ комітету з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до Закону України № 7 від 23 березня 1998 р.
96. Наркомания в России: угроза нации / Аналитич. доклад под ред. С.А.Караганова, И.Е.Малашенко, А.В.Федорова. – http://old.high.ru/ social/laws/doklad1998.html.
97. На Украине 400 тыс. наркоманов (Интервью с заместителем Министра внутренних дел Украины В.Мельником) // Столичная газета.- 1997.- 9 июня. - № 122.
98. Національна програма протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу на 1994-1997 роки // Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1993 р. - № 1034. – 18 с.
99. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навчальний посібник. – Київ: Преса України, 2000. – 304 с.
100. Нове обличчя наркобізнесу (Інтерв'ю з начальником Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків МВС України полковником міліції А.Удодом) // Урядовий кур’єр.- 1996.- 6 червня. - № 124-125.
101. ООН. Доклад Генерального секретаря. Международные действия по борьбе против злоупотребления наркотиками и их незаконного оборота: Меры, принятые в соответствии с резолюцией 44/142 ГА. – А/45/535. - 24 October 1990. – 8 с.
102. ООН. Доклад Генерального секретаря. Международные действия по борьбе против злоупотребления наркотиками и их незаконного оборота: Всемирная программа действий по борьбе с незаконными наркотическими средствами. – Док. А/45/536. - 16 October 1990. – 5 с.
103. ООН. Доклад Генерального секретаря. Международные действия по борьбе против злоупотребления наркотиками и их незаконного оборота: Повышение эффективности механизма ООН по борьбе со злоупотреблением наркотиками. - А/ 45/652. - 23 October 1990. – 6 с.
104. ООН. Доклад Генерального секретаря. – Международная кампания по борьбе против незаконного оборота: Повышение эффективности механизма ООН по борьбе со злоупотреблением наркотиками. Добавление. - A/45/652/Add.1. - 24 October 1990. – 33 с.
105. ООН. Генеральная Ассамблея. Доклад Генерального Секретаря: Мы, народы: роль Организации Объединенных Наций в ХХІ веке. – A/54/2000. – 27 March 2000. – 82 c.
106. ООН. Генеральная Ассамблея. Специальная сессия, посвященная совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков (8-10 июня 1998). Политическая декларация. Руководящие принципы сокращения спроса на наркотики и Меры по укреплению международного сотрудничества в борьбе с мировой проблемой наркотиков. – Отпечатано в Австрии, апрель 1999. – 48 с.
107. ООН. Доповідь Спеціального комітету повного складу спеціальної сесії Генеральної Асамблеї, присвяченої спільним зусиллям по боротьбі зі світовою проблемою наркотиків: План дій по боротьбі з виготовленням і обігом стимуляторів амфетамінового ряду і їхніх прекурсорів, а також зі зловживанням ними // ГА, офіційні звіти, XX - A/спеціальна сесія, доповнення № 2 (A/S-20/11). - Нью-Йорк: ООН, 1998.
108. ООН. Доклад Девятого Конгресса Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями // Издание ООН. - Вена, 1995.- A/Conf.169/16.
109. ООН. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками за 1995 год. – Вена: ООН, 1995.- E/INCB/1995/1.
110. ООН. Доклад Шестого Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. - Каракас: ООН, 1980. -A/Conf.87/8. - June 1980. - P. 34.
111. ООН. Международная программа ООН по контролю за наркотиками. Всемирный доклад о наркотиках 1997 / WORLD DRUG REPORT. United Nations International Drug Control Programme. - Oxford University Press, 1997. - http://www.crime.vl.ru/docs/stats/stat_27.htm.
112. ООН. Руководство по подготовке кадров в области обеспечения законов о наркотиках. – Нью-Йорк: ООН, 1991. – С. 45.
113. ООН. Тенденции в области преступности и функционирование уголовного правосудия на региональном и межрегиональном уровня. - Нью-Йорк: ООН, 1993. - С.63-66.
114. ООН. ЭКОСОС. Меры по укреплению международного сотрудничества в борьбе с незаконным производством, сбытом, спросом, оборотом и распространением наркотических средств и психотропных веществ и связанной с этим деятельности // Издание ООН. - Нью-Йорк, 1993.- A/Res/48/12.
115. ООН. ЭКОСОС. Резюме доклада Международного комитета по контролю над наркотиками за 1991 год: Наркотические средства. – E/1992/10. – 3 March 1992. – 9 p.
116. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклады вспомогательных органов. Незаконный оборот наркотиков и предложение. – E/CN.7/1995/9. – 18 January 1995. - 28 c.
117. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директор-Исполнения: Второй Доклад Директора-Исполнителя за двухгодичный период о выполнении решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков. – 17 February 2003. – E/CN.7/2003/2. – 28 c.
118. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директор-Исполнения: Второй Доклад о Директора-Исполнителя за двухгодичный период о выполнении решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков: Добавление: Контроль над прекурсорами. – 28 January 2003. – E/CN.7/2003/2/Add.5. – 14 c.
119. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директор-Исполнения: Второй Доклад Директора-Исполнителя за двухгодичный период о выполнении решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков: Добавление: План действий по борьбе с незаконным изготовлением и оборотом стимуляторов амфетаминового ряда и их прекурсоров, а также со злоупотреблением ими. – 18 December 2002. – E/CN.7/2003/2/Add.4. – 22 c.
120. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директор-Исполнения: Второй Доклад Директора-Исполнителя за двухгодичный период о выполнении решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков: Добавление: План действий по налаживанию международного сотрудничества в деле искоренения незаконных наркосодержащих культур и содействия альтернативному развитию. – 16 January 2003. – E/CN.7/2003/2/Add.2. – 23 c.
121. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директор-Исполнения: Второй Доклад о Директора-Исполнителя за двухгодичный период о выполнении решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков: Добавление: План действий по осуществлению Декларации о руководящих принципах сокращения спроса на наркотики. – 18 December 2002 – E/CN.7/2003/2/Add.1. – 27 c.
122. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-Исполнителя: Оптимизация систем сбора информации и выявления наилучшей практики сдерживания спроса на незаконные наркотики. – E/CN.7/2003/8. - 7 February 2003. - 20 c.
123. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-Исполнителя: Деятельность Программы ООН по международному контролю над наркотиками. – 10 March 2003. – E/CN.7/2003/13. – 27 c.
124. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-Исполнителя: Международная помощь государствам, наиболее затронутым проблемой транзита наркотиков. – E/CN.7/2003/11. - 18 December 2002. - 14 c.
125. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-Исполнителя: Оптимизация систем сбора информации и выявления наилучшей практики сдерживания спроса на незаконные наркотики: Данные – E/CN.7/2003/8/Add.2 - 7 February 2003. - 6 c.
126. ООН. ЭКОСОС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-исполнителя о последующих мерах по реализации Плана действий по налаживанию международного сотрудничества в деле искоренения незаконных наркотикосодержащих культур и содействия альтернативному развитию. – E/CN.7/1999/3. – 16 March 1999. – 63 p.
127. ООН. ЭКОСОС. Комис