ДЬОМОЧКО Марта Сергіївна. ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ РЕСПУБЛІКИ ПІВДЕННИЙ СУДАН

Короткий опис

ДЬОМОЧКО Марта Сергіївна. Назва дисертаційної роботи: "ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ РЕСПУБЛІКИ ПІВДЕННИЙ СУДАН"

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
На правах рукопису
Дьомочко Марта Сергіївна
УДК 327 (624.1/.4)
ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ
РЕСПУБЛІКИ ПІВДЕННИЙ СУДАН
Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук
Науковий керівник:
Мороз Юрій Миколайович
кандидат історичних наук, доцент
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
Список абревіатур…………………………………………………………………......4
ВСТУП ….........................................................................................................................6
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження формування
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан………………..14
1.1. Стан наукового розроблення проблеми та джерельна база дослідження.......14
1.2. Методологічні аспекти вивчення процесів формування та реалізації
зовнішньополітичного курсу Республіки Південний Судан………………….......29
Висновки до розділу 1……………………………………………………………….45
Розділ 2. Особливості формування зовнішньополітичних пріоритетів Республіки
Південний Судан…………………………………………………………………......48
2.1. Історичні чинники формування зовнішньополітичних пріоритетів
Південного Судану……………………………………………………………….......50
2.2. Модерні чинники впливу на формування зовнішньополітичних пріоритетів
Республіки Південний Судан………………………………………………………..76
2.3. Ідентифікація зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний
Судан………………………………………………………………………………….83
Висновки до розділу 2……………………………………………………………….91
Розділ 3. Взаємодія процесів формування та реалізації зовнішньополітичних
пріоритетів Республіки Південний Судан………………………………………….93
3.1. Особливості інструментів реалізації зовнішньополітичних пріоритетів
Південного Судану……………………………………………………………….......93
3.2. Проблеми та перспективи реалізації зовнішньополітичних пріоритетів
Південного Судану у двосторонніх міждержавних відносинах…………….......104
3.3. Діяльність в рамках міжнародних організацій як засіб реалізації
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан………………143
Висновки до розділу 3………………………………………………………….......170
3
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..181
4
СПИСОК АБРЕВІАТУР
CNPC - China National Petroleum Corporation (Китайська національна
нафтогазова корпорація)
GNPOC - Greater Nilе Petroleum Operating Company (Нафтогазова компанія
«Великий Ніл»)
GPS - General Preference System (Генеральна система преференцій)
LRA (АОГ) - Lord Resistance Army (Армія опору Господа)
OPIC - The Overseas Private Investment Corporation (Корпорація закордонних
приватних інвестицій США)
ONGC - Oil and Natural Gas Corporation (Індійська національна нафтова
компанія)
SSAFTA - South Sudan-American Friendship and Trade Association
(Південносудансько-американська асоціація дружби та торгівлі)
USAID - United States Agency for International Development (Агентство США з
міжнародного розвитку)
USSSBC - United States – South Sudan Business Council (Бізнес рада США–
Південний Судан)
АС – Африканський Союз
АФРИКОМ - Африканське командування збройних сил США
ВМУ – Всеохоплююча мирна угода
ЄС – Європейський Союз
ІГАД (IGAD) – Міжурядовий орган з розвитку Східної Африки (The
Intergovernmental Authority on Development)
КНР – Китайська Народна Республіка
ЛАПССЕТ (LAPSSET) – Порт Ламу-Південний Судан-Ефіопія транспортний
коридор (The Lamu Port Southern Sudan-Ethiopia Transport )
МЗС – Міністерство закордонних справ
МООНПС – Місія ООН в Південному Судані
НАВС – Народна армія визволення Судану
5
НАТО (NATO) – Організація Північноатлантичного договору (North Atlantic
Treaty Organization)
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПРОООН – Програма розвитку ООН
САС – Східноафриканське співтовариство
СОТ – Світова організація торгівлі
США - Сполучені Штати Америки
ПАР – Південноафриканська Республіка
ФАО (FAO) - Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Food and
Agriculture Organization of the United Nations)
ЦАР – Центральноафриканська Республіка
ЮНКТАД (UNCTAD) - Конференція ООН з торгівлі та розвитку (The United
Nations Conference on Trade and Development)
6
ВСТУП
Актуальність дослідження. Держави Африки займають вагоме місце
серед зовнішньополітичних пріоритетів ключових міжнародних акторів,
передусім, через значний сировинний та політичний потенціал цього
континенту. Втім, сучасні тренди постколоніалізму спонукають до
переосмислення викликів та перспектив співпраці з африканськими державами,
що є важливим завданням не лише з теоретичного погляду, але й з міркувань
забезпечення належної зовнішньополітичної діяльності багатьох учасників
міжнародних відносин.
Новітня трансформація міжнародної системи, динаміка відносин на
африканському континенті, особливості становлення політичної незалежності
Південного Судану творять складний комплекс визначальних умов для
формування зовнішньополітичних пріоритетів цієї держави. Водночас,
реалізація Південним Суданом послідовної зовнішньої політики критично
важлива з огляду на потреби розв’язання низки проблем суспільно-політичної й
економічної модернізації держави, що мають як внутрішній, так і зовнішній
виміри. Окрім того, питання забезпечення поваги до прав людини, регіонального
розвитку, міжнародного миру та безпеки безпосередньо пов’язані з
формуванням позитивного іміджу Південного Судану, як надійного
міжнародного партнера.
Порушена в рамках дисертаційної роботи проблема належить до
маловивчених в українській політичній науці. Вітчизняні дослідники
демонструють, здебільшого, незначне зацікавлення міжнародно-політичними
аспектами розвитку окремих держав Тропічної й Південної Африки, оскільки
цей макрорегіон не належить до першорядних зовнішньополітичних пріоритетів
України. Цим можна пояснити також відсутність ґрунтовних досліджень
проблематики Південного Судану в українському науковому дискурсі.
Водночас, необхідність формування системного бачення африканських держав
загалом і Південного Судану зокрема, як потенційних партнерів України в
7
енергетичній, аграрній, освітній та культурній сферах, актуалізує дослідження
титульної проблеми.
Вивчення регіональних викликів на африканському континенті, серед яких
– отримання незалежності та питання постконфліктного розвитку Південного
Судану, реалізація цією країною низки зовнішньополітичних пріоритетів у
взаємодії з іншими міжнародними акторами з урахуванням імперативів
сучасного геополітичного протистояння за сфери політичного та економічного
впливу, має важливе значення як з погляду якісного внеску у вітчизняні
дослідження з проблем регіональної динаміки різних частин світу та зовнішньої
політики окремих держав, так і з перспектив використання набутих знань для
ефективної (ре)концептуалізації зовнішньополітичної діяльності України.
Об’єктом дослідження є зовнішня політика Республіки Південний Судан.
Предметом дослідження є чинники і особливості формування
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан.
Метою дослідження є вивчення особливостей формування
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан з урахуванням
ключових чинників, що визначають їхню динаміку.
Досягнення мети передбачає реалізацію наступних завдань:
1. Визначити й систематизувати чинники формування
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан;
2. Дослідити роль окремих чинників у процесах формування
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан та
окреслити їхній взаємозв’язок;
3. Проаналізувати динаміку зовнішньополітичних пріоритетів Республіки
Південний Судан;
4. Окреслити зовнішньополітичний інструментарій Республіки Південний
Судан;
5. Розглянути реалізацію зовнішньополітичних пріоритетів Республіки
Південний Судан через взаємодію з іншими державними акторами;
8
6. З’ясувати особливості забезпечення зовнішньополітичних пріоритетів
Республіки Південний Судан шляхом співпраці з міжнародними
організаціями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в рамках комплексної наукової теми, яку розробляє кафедра
міжнародних відносин та дипломатичної служби Львівського національного
університету імені Івана Франка – «Україна в умовах трансформації глобальної
системи міжнародних відносин» (номер державної реєстрації 0114U004774).
Методологічна основа дослідження. Методологічна основа дисертаційної
роботи має міждисциплінарний характер завдяки поєднанню низки
загальнонаукових та спеціальних підходів і методів, які використовуються
політичною наукою.
Цілісний характер дослідження забезпечено за допомогою системного
підходу: формування зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану
розглядається як єдиний процес, взаємопов’язані складові якого визначаються
актуальним станом відносин країни з іншими державними акторами на
регіональному та глобальному рівнях, а також характером взаємодії з
міжнародними організаціями. Діалектичний підхід при вивченні еволюції
інтересів низки суб’єктів міжнародних відносин щодо Південного Судану дав
змогу, зокрема, конкретизувати чинники й визначити рушійні сили у формуванні
зовнішньополітичних пріоритетів цієї африканської держави.
Розгляд змін у підходах різних міжнародних акторів щодо Південного
Судану, а також характеру їхньої участі у Першій та Другій громадянських
війнах у Судані здійснено з використанням методу порівняння. Метод
індикаторів було застосовано для визначення рівня співпраці між державами на
основі окремих показників (офіційних заяв, обсягів економічної допомоги,
масштабів залучення у вирішення громадянського конфлікту тощо), а також з
метою окреслення ступеню пріоритетності взаємодії з Південним Суданом для
інших міжнародних акторів. Можливості та перспективи реалізації
зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану, зокрема у площині
9
потенційних наслідків для різних країн регіону залежно від втілення
альтернативних проектів трубопроводів, або політики Єгипту у сфері
гідроресурсів, з’ясовані за допомогою методу побудови сценаріїв. Івент-аналіз
використано при вивченні ефективності реалізації зовнішньополітичних
пріоритетів Південного Судану на основі публічних заяв, укладених
міжнародних угод, втілених програм. Інтереси та стратегії окремих
африканських держав з урахуванням диференціації підходів у
багатосторонньому й двосторонньому форматах, конкретизованих на прикладі
співпраці з Південним Суданом, досліджено із залученням методів індукції та
дедукції. Метод аналогії застосовано при розгляді стратегій співпраці
Південного Судану з іншими міжнародними акторами на африканському
континенті, а також зі США та КНР.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першим у
вітчизняній політичній науці ґрунтовним дослідженням проблеми формування
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан.
Найвагоміші результати наукового дослідження полягають у тому, що:
Вперше:
1. Визначено чинники формування зовнішньополітичних пріоритетів
Республіки Південний Судан, які систематизовано й поділено на дві
групи: історичні («неприйняття Півночі» та ісламу; міжнароднополітичне втручання окремих міжнародних акторів під час процесу
здобуття незалежності; «елітарний чинник») та модерні (політикогеографічне положення й динаміка внутрішнього розвитку; сучасні
особливості міжнародних відносин);
2. Досліджено значення окремих чинників у формуванні
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан з
урахуванням етапів історичного розвитку цієї країни у період до та після
здобуття незалежності. Встановлено, що історичні та модерні чинники
здійснюють комплексний вплив на зовнішньополітичні пріоритети
Південного Судану, причому, в окремих випадках роль історичних
10
чинників, з огляду на тривалий характер становлення, є більш істотною,
ніж модерних чинників.
Уточнено
1. Дефініцію «зовнішньополітичних пріоритетів» як визначених
компетентними органами влади та відповідними посадовими особами
високого рангу положень й основних завдань діяльності у міжнародному
середовищі, на першочергову реалізацію яких спрямовується зовнішня
політика держави; це дало змогу виокремити й обґрунтувати низку
зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану, найважливішими
серед яких є: залучення іноземних інвестицій, співпраця з африканськими
країнами, налагодження взаємовигідних відносин з іншими впливовими
міжнародними акторами, зокрема міжнародними організаціями;
2. Зовнішньополітичний інструментарій Республіки Південний Судан крізь
призму його використання на різних етапах становлення державності.
З’ясовано, що військові кампанії, засоби силового впливу й таємна
дипломатія використовувалися цією державою впродовж першого року
незалежності у взаєминах із Республікою Судан, тоді як сьогодні на
різних рівнях міжнародних інтеракцій Південний Судан послуговується
поєднанням політико-дипломатичних (переговори, soft power, адаптивні
механізми) та економічних інструментів (санкції, енергетична
дипломатія), причому втілення визначеного пріоритету часто
відбувається одночасно за допомогою декількох інструментів, що сприяє
становленню комплексного підходу до формування і реалізації
зовнішньої політики цієї держави.
Набуло подальшого розвитку
1. Розуміння зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану,
забезпечення яких досягається шляхом взаємодії з іншими державними
акторами. Зокрема, встановлено, що залучення іноземних інвестицій є
ключовим здобутком співпраці Південного Судану зі США та КНР, у той
час, коли розвиток відносин з Кенією, Угандою, Ефіопією та Єгиптом
11
покликаний сприяти реалізації потенціалу Південного Судану у сферах
енергетики, сільського господарства та гідроресурсів;
2. Вивчення напрямів реалізації зовнішньополітичних пріоритетів
Республіки Південний Судан шляхом поглиблення співпраці з
міжнародними організаціями, яка зосереджена, в основному, на
досягненні пріоритетів економічного (залучення іноземних інвестицій,
економічна інтеграція держав Африки) та безпекового характеру
(врегулювання внутрішнього конфлікту в Південному Судані).
Практичне значення одержаних результатів визначається науковою
новизною, актуальністю і полягає у можливості їхнього застосування у науководослідних, прикладних та навчальних цілях.
Практичне значення роботи, як самостійного внеску в українську
політичну науку, покликане сприяти поглибленому вивченню
зовнішньополітичної діяльності окремих державних акторів, дослідження
регіональних аспектів міжнародних відносин, зокрема за участю держав Африки
тощо. Комплексний характер розгляду проблеми відкриває перспективи для
розробки ефективних підходів, спрямованих на становлення взаємовигідних
відносин України з Південним Суданом з урахуванням сучасних трендів
міжнародно-політичного розвитку. Отримані висновки можуть бути використані
у роботі державних органів та недержавних організацій, діяльність яких
пов’язана з формуванням і реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів
України.
Матеріали дослідження можуть мати практичне застосування в процесі
розробки лекцій, семінарів та спецкурсів, пов’язаних із вивченням сучасних
тенденцій міжнародних відносин, регіонального розвитку, конфліктології,
зовнішньої політики держав Африки, призначених для студентів спеціальностей:
«політологія» й «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні
студії».
12
Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та висновки
дисертації, зокрема ті, що характеризують наукову новизну та практичне
значення одержаних результатів, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати
дисертаційної роботи представлено на таких наукових заходах: «Сучасні
тенденції міжнародних відносин: політика, економіка, право», доповідь
«Міжнародно-політичні аспекти становлення нової держави Південний Судан»,
(11-12.04.2013, м. Львів); «Сполучені Штати Америки у сучасному світі:
політика, економіка, право», доповідь «Південний Судан та США:
пріоритетність двосторонніх відносин» (4.04.2014, м. Львів); «Актуальні
проблеми міжнародних відносин: політичні, економічні, правові аспекти»,
доповідь «КНР в системі зовнішньополітичних пріоритетів Республіки
Південний Судан» (23-24.10.14, м. Львів); ІІІ Міжнародний молодіжний форум
«Глобалізаційні виклики і багатостороння дипломатія», доповідь «Інтереси
держав Східної Африки в громадянському конфлікті Південного Судану (2013-
2014рр.)» (18.03.2015, м. Київ); щорічній конференції «Sudan Archeologia i
historia», доповідь «Implementation of foreign policy priorities of South Sudan in
cooperation with the European Union» (м. Варшава, Польща, 01.10.2015);
конференції Львівської Фундації суспільних наук, доповідь «Вплив історичного
розвитку на формування сучасної системи зовнішньополітичних пріоритетів
Південного Судану» (27–28.11.2015, м. Львів); конференції Київської наукової
суспільнознавчої організації «Актуальні питання суспільних наук: соціологія,
політологія, філософія, історія», доповідь «Модерні фактори впливу на процес
формування зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан»
(14-15.10. 2016, м. Київ). Окрім того, результати дослідження апробовано на
засіданнях кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби та щорічних
звітних конференціях факультету міжнародних відносин Львівського
національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Результати дослідження відображені в авторефераті, шести
статтях, чотири з яких надруковані у наукових фахових виданнях з політичних
13
наук, затверджених у переліку Міністерства освіти і науки України, та дві (одна
в співавторстві) – в іноземних виданнях, а також сімох тезах доповідей на
всеукраїнських й міжнародних наукових конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, переліку умовних
скорочень, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків та списку
використаних джерел (222 найменування українською, російською, польською й
англійською мовами на 25-ти сторінках). Загальний обсяг роботи складає 206
сторінок, з них основного тексту – 180 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що з огляду на тісний взаємозв’язок міжнародного та
внутрішньодержавного середовищ, а також беручи до уваги їхній вплив на
децидентів і процес прийняття зовнішньополітичних рішень,
зовнішньополітичні пріоритети держави обумовлюються низкою чинників.
Зокрема, у випадку Південного Судану, формування його зовнішньополітичних
пріоритетів здійснюється під впливом двох груп чинників, які умовно можна
поділити на історичні та модерні. Це, з одного боку, зумовлено відносно
недавнім здобуттям країною незалежності й, відтак, збереженням усталених
суспільно-політичних та культурних паттернів, а, з іншого, – впливом сучасних
тенденцій і процесів у міжнародних відносинах.
Обґрунтовано, що до історичних чинників слід зарахувати: чинник
«неприйняття Півночі» та ісламу; чинник «міжнародно-політичного втручання»
та «елітарний чинник», а до модерних – політико-географічне положення та
динаміку внутрішнього розвитку, а також сучасні особливості міжнародних
відносин, серед яких – ієрархічний характер міжнародної системи, посилена
увага до країн-експортерів ресурсів з боку інших акторів, зростання ролі
безпекової сфери, регіоналізація, «норвезька хвороба».
2. Протягом розвитку Південного Судану історичні чинники формування
зовнішньополітичних пріоритетів розширювалися та видозмінювалися, набувши
істотного значення в рамках сучасного розвитку країни. Доведено, що чинник
«неприйняття Півночі» та ісламу, який сформувався внаслідок кількаразової
насильницької ісламізації, зумовлює, серед іншого, сучасні проблеми у
відносинах Південного Судану з Республікою Судан. Чинник «міжнароднополітичного втручання» істотно позначився на формуванні системи
зовнішньополітичних орієнтирів країни, зокрема, у площині значимості
співпраці зі США, сусідніми африканськими країнами та Ізраїлем, які надали
істотну допомогу Південному Судану під час боротьби за незалежність.
176
«Елітарний чинник» здійснює подвійний вплив на загальну систему формування
зовнішньополітичних пріоритетів країни, яка, з одного боку, безпосередньо
залежить від позицій провладних сил, а з іншого, – громадянське протистояння,
як наслідок загострення протиріч між окремими групами еліт Південного
Судану, – спричиняє негативні наслідки для внутрішнього розвитку й
міжнародно-політичного іміджу країни, перешкоджаючи реалізації частини
зовнішньополітичних пріоритетів.
З’ясовано, що чинники політико-географічного положення Південного
Судану, особливостей його внутрішнього, насамперед, економічного розвитку та
тренди регіоналізації, обумовлюють високу пріоритетність співпраці з країнами
африканського континенту. Сучасний стан та тенденції розвитку міжнародних
відносин, зокрема, ієрархічний характер міжнародної системи, підвищена увага
до країн-експортерів енергоресурсів призводять до зростання обсягів співпраці з
провідними державами – США, КНР, країнами-членами БРІКС, а також
ключовими міжнародними організаціями. Доведено, що як історичні, так і
модерні чинники здійснюють комплексний вплив на процеси визначення
зовнішньополітичних пріоритетів Республіки Південний Судан, причому вони
не лише взаємодоповнюються, але й посилюються з огляду на сучасні тренди
міжнародних відносин.
3. Виокремлено основні зовнішньополітичні пріоритети Південного
Судану, серед яких: залучення іноземних інвестицій, співпраця з країнамисусідами, взаємодія з іншими учасниками міжнародних відносин, зокрема,
провідними державними акторами та міжнародними організаціями.
Сформовані науковцями альтернативні концепції зовнішньополітичних
пріоритетів відводять ключову роль співпраці з такими країнами як США,
Уганда, Кенія, арабські держави та Ізраїль (Суданське товариство політичних
наук), а також формуванню позитивного іміджу нової нації, забезпеченню
безпеки та незалежності країни, взаємодії з міжнародними центрами сили,
застосуванню ефективних стратегій мас-медіа (Південносуданський центр
177
стратегічних досліджень та аналізу). При цьому, вагому роль відіграє орієнтація
на правові аспекти забезпечення зовнішньополітичних пріоритетів Південного
Судану, адже вони розглядаються, як своєрідні «маркери» демократичності
держави та відкритості її політичної еліти.
Обґрунтовано, що реалізація зовнішньополітичних пріоритетів покликана
забезпечити втілення низки державних цілей, які можна поділити на дві
категорії: економічні, найважливішими серед яких є досягнення економічної
стабільності шляхом розвиту торгівлі й диверсифікації економіки і політичні, що
стосуються, насамперед, покращення міжнародного іміджу і зміцнення
міжнародних позицій Південного Судану.
Реалізація економічних цілей покликана здійснювати позитивний вплив на
зростання добробуту населення та інтенсифікацію темпів економічного
зростання. У свою чергу, диверсифікація економіки дає змогу розширити
виробництво шляхом реалізації нових проектів, збільшити кількість робочих
місць та зменшити рівень безробіття. З огляду на рівень взаємозалежності між
сусідніми африканськими країнами зростання економічної стабільності в
Південному Судані має вплив на покращення економічного становища в регіоні
через втілення спільних інфраструктурних проектів, які потенційної основи для
формування нових регіональних інтеграційних об’єднань.
Реалізація політичних цілей має вияв у покрашенні іміджу Південного
Судану, що сприятиме активізації зовнішньої політики країни. Це, серед іншого,
дає змогу сформувати коло міжнародних акторів, прихильно налаштованих до
Південного Судану, підтримкою яких можна буде заручитися при вирішенні
проблемних аспектів життя країни. Позитивний імідж Південного Судану має
безпосередній вплив і на втілення економічних пріоритетів як важлива запорука
надходження іноземних інвестицій. Взаємопов’язаність політичних й
економічних цілей Південного Судану та їхньої реалізації є свідченням
раціональної спрямованості зовнішньої політики країни.
178
4. З’ясовано, що з огляду на малу результативність силових інструментів
втілення зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану на початковому
етапі становлення державності, у сучасній зовнішньополітичній практиці цієї
країни широкого застосування набуло поєднання політико-дипломатичних
(переговори, soft power, адаптивні механізми) та економічних інструментів
(санкції, енергетична дипломатія), які використовуються у різних форматах
взаємодії на міжнародній арені. Втілення визначеного зовнішньополітичного
пріоритету Південного Судану часто забезпечується за допомогою декількох
інструментів, що сприяє формуванню комплексного підходу до реалізації
зовнішньої політики держави.
Міністерство закордонних справ Південного Судану і координована ним
мережа дипломатичних та консульських представництв відіграють сьогодні
ключову роль у сфері інституційного забезпечення реалізації пріоритетів країни
на міжнародній арені. Втім невизначеність функцій МЗС, відсутність чіткого
законодавчого закріплення його повноважень, необхідність реструктуризації та
проблеми з фінансуванням, негативно позначаються на ефективності
зовнішньополітичної діяльності Південного Судану.
5. Встановлено, що одним із основних пріоритетів розвитку співпраці
Південного Судану з іншими державними акторами є залучення іноземних
інвестицій. Це, зокрема, є однією з особливостей динаміки двосторонніх
відносин цієї країни зі США та КНР. Водночас, регіональний вимір
двосторонніх взаємодій дає змогу найповніше розкрити потенціал Південного
Судану в енергетичній (Кенія, Уганда, Ефіопія) та сільськогосподарській
галузях, а також у сфері гідроресурсів (Єгипет). Будівництво альтернативних
трубопроводів розглядається як перспективний напрям розвитку співпраці на
регіональному рівні. Це, зокрема, сприятиме регіональному розвитку,
покращенню зайнятості населення, надходженню інвестицій, інтенсифікації
співпраці в інших сферах, а в довгостроковій перспективі – забезпечуватиме
формування економічної та політичної єдності країни. Особливе значення для
179
реалізації зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану на азійському
напрямі відіграє взаємодія з Ізраїлем, Індією та Японією.
Вивчення особливостей реалізації зовнішньополітичних пріоритетів
Південного Судану у співпраці з окремими державами дає змогу обґрунтувати
чинники, які здійснюють вплив на їхнє втілення. До чинників, які сприяють
реалізації зовнішньополітичних пріоритетів Південного Судану, слід зарахувати
відкритість країни та багатовекторність її зовнішньої політики, а також
наявність потенційних сфер для іноземних інвестицій тощо. Водночас, серед
чинників, які перешкоджають імплементації зовнішньополітичних пріоритетів
Південного Судану, слід виокремити: високий рівень корумпованості,
продовження громадянського конфлікту, недостатній рівень розвитку держави,
неврегульованість питань кордонів та територій.
6. Обґрунтовано, що співпраця Південного Судану з міжнародними
організаціями зосереджується, в основному, на досягненні пріоритетів
економічного (залученням іноземних інвестицій) та безпекового характеру
(врегулювання внутрішнього конфлікту в Південному Судані).
Взаємодія Південного Судану з африканськими регіональними
міжнародними організаціями спрямована на розвиток економічної інтеграції
держав Африки та посилення їхньої політичної єдності. Зокрема, це дасть змогу
Південному Судану активно залучатися до регіональних ініціатив, збільшити
власний вплив та покращити політичний імідж. З перспектив Африканського
континенту це сприятиме зростанню політичної ваги регіональних організацій,
формуванню африканської єдності, збільшенню консолідації та інтеграції на
континенті, покращенню безпекової ситуації шляхом розширення економічних
зв’язків і збільшення взаємовпливу держав.
Співпраця Південного Судану з ЄС має як економічний, так і безпековий
виміри. Останній, зокрема, пов’язаний із посередницькою участю ЄС при
врегулюванні громадянського конфлікту у цій країні.
180
Активізація діяльності ООН в Південному Судані була зумовлена
динамікою громадянського конфлікту й необхідністю втручання міжнародного
співтовариства у ситуацію в цій країні з метою попередження загрози голоду.
ООН застосовувала в Південному Судані політико-дипломатичні інструменти,
посередництво, розширювала роботу власної місії. Сьогодні продовження
громадянського протистояння в Південному Судані є одним із несприятливих
чинників для забезпечення регіонального миру і безпеки, з одного боку, та
однією з вагомих перешкод на шляху послідовного і цілісного втілення
зовнішньополітичних пріоритетів цієї країни, – з іншого.