НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ЖІНОК, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА ГАЛЮЦИНАТОРНО-МАЯЧНІ РОЗЛАДИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

На правах рукопису

ФЕДОСОВА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСІЇВНА

УДК: 616.89-008.42-055.2

НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ЖІНОК,
ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА ГАЛЮЦИНАТОРНО-МАЯЧНІ РОЗЛАДИ
19.00.04 – медична психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Максименко С.Д.
дійсний член НАПН України,
доктор психологічних наук,
професор

Київ - 2013

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
автореф. – автореферат
англ. – англійський
ВОЗ – всесвітня організація охорони здоров’я
ВПФ – вищі психічні функції
ГМ – головний мозок
див. – дивись
дис. – дисертація
д-р – доктор
ін. – інше
КТ – комп’ютерна томографія
КЕЕГ – комп’ютерна електроенцефалографія
конф. – конференція
міжнар. – міжнародний
МКХ-10 – міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду
МРТ – магнітно-резонансна томографія
наук.-практ. – науково-практичний
НПД – нервово-психічна діяльність
пер. – переклад
психол. – психологічний
рр. – роки
с. – сторінки
т. – том
т.д. – так далі
табл. – таблиця
ЦНС – центральна нервова система
ЧМТ – черепно-мозкова травма
ЕЕГ – комп’ютерна електроенцефалографія

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….....6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ПОРУШЕНЬ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ, ЯКІ ВИЯВЛЕНІ ШЛЯХОМ НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ......…....…………………….....15
1.1. Загальні відомості про психічне захворювання «шизофренія»......................15
1.2. Проблема етіології та патогенезу шизофренії…………...........…………...…17
1.2.1. Сучасна методологія аналізу проблеми патогенезу шизофренії…...17
1.2.2. Нейроморфологічні зміни головного мозку при шизофренії............18
1.2.3. Морфофункціональні зміни при шизофренії………………..…........22
1.2.4. Можливості та обмеження використання результатів нейровізуальних методів дослідження.....................................................................24
1.3. Нейрокогнітивні розлади в структурі психопатологічної симптоматики при шизофренії..................................................................................................................25
1.4. Проблема нейрофізіологічних механізмів розвитку шизофренії в контексті міжпівкульної асиметрії головного мозку...............................................................30
1.4.1. Функціональна асиметрія та її психологічні прояви ….....................30
1.4.2. Функціональна асиметрія головного мозку хворих на шизофренію.................................................................................................................31
1.4.3. Синістральність (ліворукість) при шизофренії.......……………........35
1.5. Нейропсихологічний підхід до вивчення мозкового дефекту при шизофренії………………………………………………………………………......36
1.5.1. Нейропсихологічне обстеження хворих на шизофренію…..….........36
1.5.2. Нейропсихологічне обстеження різних контингентів хворих на шизофренію…………………………………………………………..…..................40
1.5.3. Нейропсихологічне дослідження мозкового дефекту при шизофренії…………………………………………………………..…....................43
Висновки до розділу 1..........................................................................................61
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ.......................................................................................................64
2.1. Організація дослідження....................................................................................64
2.2. Обгрунтування методів дослідження, що використовуються в роботі.........65
2.3. Характеристика методик нейропсихологічної діагностики, що використовуються у даному дослідженні................................................................74
2.3.1. Луганська карта латеральних ознак та сенсибілізований опитувальник для визначення рукості.....................................................................74
2.3.2. Нейропсихологічна методика експрес-діагностики «Лурія-90»…..78
2.3.3. Методика Рея-Тейлора.........................................................................85
2.4. Характеристика патопсихологічних методик, що використовуються в роботі...........................................................................................................................98
2.4.1. Таблиці Шульте…………………………………………......……........98
2.4.2. Методика «Запам'ятовування 10 слів»………………….........…........99
2.4.3. Методика піктограм…………………………………….......…..........100
2.4.4. Методика класифікації………………………………........……........101
2.4.5. Методика виключення………………………………….....……........103
2.4.6. Методика визначення і порівняння понять…………...………........104
2.4.7. Розуміння переносного сенсу прислів'їв і метафор…..………........105
2.4.8. Доповнення незавершених речень…………………….....……........106
2.4.9. Тематичний аперцепційний тест……………………....………........109
2.4.10. Кубики Коса....………………………………………...……….........113
Висновки до розділу 2........................................................................................114
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ЖІНОК, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА ГАЛЮЦИНАТОРНО-МАЯЧНІ РОЗЛАДИ, ЩО ВИЯВЛЕНІ В ПРОЦЕСІ НЕЙРО- ТА ПАТОПСИХОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ......................................................................................................117
3.1. Результати нейропсихологічного дослідження..............................................117
3.1.1. Визначення латерального профілю підекспертних.........................117
3.1.2. Побудова нейропсихологічного профілю психічної діяльності….120
3.1.3. Вивчення особливостей конструктивного гнозису та праксису…123
3.2. Результати патопсихологічного дослідження................................................132
3.2.1. Результати тестування за методикою Шульте………..………........132
3.2.2. Результати тестування за методикою «Запам'ятовування 10 слів».134
3.2.3. Результати тестування обстежуваних груп за методикою піктограм…………………………………………………………….………137
3.2.4. Результати тестування за методикою класифікації..………........…141
3.2.5. Результати тестування за методикою виключення...…………........143
3.2.6. Результати тестування за методикою порівняння понять…............144
3.2.7. Результати тестування за методикою пояснення прислів'їв............146
3.2.8. Результати тестування за методикою «Доповнення незавершених речень»…………………………………………………...….........................148
3.2.9. Результати тестування за тематичним аперцепційним тестом…....154
3.2.10. Результати тестування за кубиками Коса…....…………...….........162
3.3. Кореляція результатів нейропсихологічного аналізу з даними патопсихологічного дослідження...........................................................................166
Висновки до розділу 3........................................................................................177
ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ЖІНКАМ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА ГАЛЮЦИНАТОРНО-МАЯЧНІ РОЗЛАДИ...............184
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………......197
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….....200
ДОДАТКИ.................................................................................................................224

ВСТУП
Актуальність теми. Наукові дослідження останніх років підтверджують перспективність нейропсихологічного підходу до вивчення мозкового дефекту при шизофренії. При всьому різноманітті наукових гіпотез не існує єдиної думки відносно латеральної локалізації патологічної детермінанти при даному захворюванні.
Шизофренія протягом багатьох років є предметом клінічних спростережень та психологічних досліджень (Блейхер В.М., Кабанов С.О., Калінін В.В., Критська В.П., Курек М.С., Литвак В.А., Магомедова М.В., Марценківський І.А., Мелешко Т.К., Поляков Ю.Ф., Холмогорова А.Б. та інші). В останні роки у зв’язку з накопиченням досвіду з клініко-психологічної діагностики шизофренії (Алфімова М.В., Бурлачук Л.Ф., Вербенко В.А., Вербенко М.В., Вільянов В.Б., Ганзін І.В., Уварова Л.Г., Трубніков В.І. та інші) значно посилився інтерес до практичних можливостей нейропсихологічних методик для більш об’єктивного визначення стану пацієнтів з метою подальшої реабілітації хворих на шизофренію.
Результативність таких досліджень може бути підвищена за рахунок застосування синдромного аналізу (Лурія А.Р.). Це дозволяє доповнити існуючі дані про характер мозкових порушень, що лежать в основі шизофренічного дефекту. На теперішній час накопичені дані про аномалії функціонування головного мозку у хворих на шизофренію, які виявлені за допомогою нейропсихологічних методик (Поляков Ю.Ф., Бажин Є.Ф.; Столяров Г.В., Блєднова О.Ф., Ус З.Г.: Ткаченко С.В., Бочаров А.В.; Корен Д., Сейдман Л., Харрісон Р.; Голдштейн Дж., Гудман Дж.; Ранд Б. Та інші).
Проводяться різноманітні об'єктивні дослідження морфології й функціонування мозку при шизофренії. Комп'ютерна томографія фіксує патологічні відхилення у вигляді збільшення мозкових шлуночків, переважно локалізацію кортикальної атрофії в лобових, тім'яних і скроневих відділах, функціональну недостатність конвекситальних префронтальних утворень. У результаті клінічного й магнітно-резонансно-томографичного (МРТ) обстеження отримані дані про розширення шлуночкової системи мозку, збільшення товщини коліна й стовбура мозолистого тіла у хворих на шизофренію (Орлова й інші). При використанні методів функціонального картування головного мозку в роботі з психотичними пацієнтами було виявлено, що наявність негативних симптомів, таких, як бідність психомоторних та вербальних проявів, пов'язана зі зниженням метаболічної активності в лівих префронтальних відділах кори, а галюцінації пов'язані з гіперактивністю лівої скроневої кори (Фріт Кріс).
Чимало нейропсихологічних досліджень хворих на шизофренію базуються на концепції функціональної асиметрії півкуль та зводяться до пошуку латеральних відмінностей між співставленими групами. Найбільш розповсюджена гіпотеза про зв’язок шизофренії з ураженням лівої півкулі. В багатьох працях доведено, що хворі на шизофренію краще виконують «правопівкульні» (які спираються на сприйняття гештальтів та синтез) когнітивні завдання, ніж «лівопівкульні» (потребуючі аналізу й впорядкування інформації в часі) (Томас та інші). Разом з тим існують дані, що при шизофренії порушені ідентифікація облич та розуміння емоційної експресії, які проявляються у мові, міміці та жестах, тобто типово «правопівкульні» функції (Фейнберг та інші). Важливо, що вказані розлади виявляються у тих, хто нещодавно захворів, хоча їх вираженість корелює з тривалістю захворювання. В інших роботах представлені дані про двосторонній характер нейропсихологічного розладу при шизофренії (Белліні).
Нейропсихологічне дослідження особливостей порушень у хворих на шизофренію виявляють дифузний характер симптоматики, відсутність чітко локальних розладів вищих психічних функцій. Розлади мнестичних, інтелектуальних, рухових функцій носять змішаний характер і не відносяться до жодного з варіантів лобних синдромів. Недостатність регіонарних «передніх» факторів (активності, спонтанності, пластичності та інших) виступають на фоні загальних розладів мозкової діяльності (Вассерман та інші).
Використання синдромного аналізу дозволяє доповнити існуючі уявлення про характер мозкових порушень, які є підґрунтям шизофренічного дефекту. З іншої сторони, вивчення характеру та структури порушень з точки зору синдромного аналізу може сприяти не лише розумінню патофізіологічних механізмів дефекту у осіб з з галюцинаторно-маячними розладами, так і відпрацюванню нових підходів до психотерапевтичної корекції.
Таким чином, знання про порушення вищих психічних функцій при шизофренії необхідно доповнити глибоким дослідженням структури когнітивного дефіциту при шизофренії, визначенням мозкових порушень, що лежать в основі шизофренічного дефекту. Актуальність дослідження обумовлена неохідністю розробки і створення критеріїв оцінки стану вищих психічних функцій хворих на шизофренію за допомогою не лише патопсихологічних методик, а й нейропсихологічного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні. Тему дослідження затверджено вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 12 від 29 листопада 2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 29 січня 2008 р.).
Об’єкт дослідження – пато- та нейропсихологічні закономірності розпаду психічної діяльності при галюцинаторно-маячних розладах.
Предмет дослідження – порушення вищої психічної діяльності у осіб жіночої статі, хворих на шизофренію, що виявляються шляхом пато- та нейропсихологічного дослідження.
Мета дослідження: вивчення нейропсихологічних особливостей вищих психічних функцій у жінок, які страждають на галюцинаторно-маячні розлади.
У своєму дослідженні ми виходили з припущення, що існують кореляційні характеристики психопатологічної симптоматики та нейропсихологічних показників.
Загальна логіка дослідження відображена у сукупності теоретичних і практичних завдань:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми стану вищих психічних функцій хворих на шизофренію з метою визначення типових нейропсихологічних порушень у хворих з галюцинаторно-маячними розладами.
2. Емпірично дослідити особливості функціонування вищих психічних функцій та шляхом використання нейропсихологічних методик виявити наявні нейропсихологічні порушення у жінок, які страждають на галюцинаторно-маячні розлади.
3. Співвіднести результати нейропсихологічного обстеження з даними патопсихологічного обстеження психічно хворих на шизофренію з галюцинаторно-параноїдною симптоматикою.
4. Розробити психокорекційну програму допомоги жінкам, які страждають на шизофренію галюцинаторно-параноїдної форми.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальні принципи психологічної науки (детермінізму, активності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.). В основу дослідження також покладено:
- фундаментальні уявлення про латеральну організацію діяльності головного мозку (Н.Н.Брагіна, Т.А.Доброхотова, І.М.Тонконогий, В.А.Айрапетянц, А.М.Полюхов, О.С.Адріанов, Е.Г.Симерницька, Л.Я.Балонов,В.Л.Деглін, Б.І.Бєлий, А.П.Чуприков);
- основи нейропсихологічного аналізу вищих психічних функцій на прикладі органічних уражень головного мозку (А.Р.Лурія, Є.Д.Хомська, К.Прибрам);
- результати клінічних спростережень та психологічних досліджень психічного захворювання «шизофренія» (В.М.Блейхер, С.О.Кабанов, В.В.Калінін, В.П.Критська, М.С.Курек, В.А.Литвак, М.В.Магомедова, І.А.Марценківський, Т.К.Мелешко, Ю.Ф.Поляков, А.Б.Холмогорова);
- нейропсихологічний підхід при дослідженні галюцинаторно-маячних психозів (А.С.Шмар’ян, Є.Ф.Бажин);
- дані про латеральну організацію патологічної детермінантної системи (А.П.Чуприков, А.Н.Ліньов, І.А.Марценківський);
- розробки в області практичної психології та психодіагностики (А.А.Анастазі, Л.Ф.Бурлачук, Є.В.Сидоренко);
- досвід з клініко-психологічної діагностики шизофренії (М.В.Алфімова, Л.Ф.Бурлачук, В.А.Вербенко, М.В.Вербенко, В.Б.Вільянов, І.В.Ганзін, Л.Г.Уварова, В.І.Трубніков).
Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані відповідні методи дослідження. Хворі були обстежені за допомогою набору нейропсихологічних проб, які складаються з сенсибілізованих проб, доповнених завданнями на дослідження мислення та конструктивного праксису. Латеральний профіль був побудований за допомогою Луганської карти латеральних ознак та Луганського сенсибілізованого опитувальника для визначення провідної руки (Чуприков А.П. зі співавт.). Нейропсихологічний профіль психічної діяльності складений за результатами обстеження хворих за допомогою нейропсихологічної методики експрес-діагностики «Лурія – 90» (Симерницька Е.Г.). Вивчення конструктивного гнозису та праксису хворих на шизофренію проводилось за допомогою методики Рея-Тейлора (Семенович А.В.)
Патопсихологічне обстеження складалось з методик «Функціональні проби Шульте», «Запам’ятовування 10 слів», «Піктограми», «Виключення», «Класифікація», «Розуміння переносного змісту прислів’їв та метафор», «Порівняння понять», «Доповнення незакінчених речень», «ТАТ» тощо.
Організація дослідження. На першому етапі (2006-2007 рр.) була вивчена та проаналізована медична (психіатрична) та психологічна (патопсихологічна та нейропсихологічна) література за проблемою, досліджений вітчизняний та світовий досвід в галузі медико-психологічного підходу до психічного захворювання «шизофренія» з галюцинаторно-маячними проявами, визначені об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження. На другому етапі (2009-2010 рр.) розроблена методика дослідження, проведено констатувальний експеримент з виявлення патопсихологічних та нейропсихологічних особливостей вищої психічної діяльності хворих жінок з галюцинаторно-маячними розладами, проведено порівняльне обстеження контрольної групи психічно здорових жінок за допомогою аналогічних тестів. На третьому етапі (2011-2012 рр.) здійснено аналіз та узагальнення результатів емпіричного дослідження, літературне оформлення дисертації, проведена апробація роботи, впроваджена в роботу програма психокорекційної допомоги жінкам, які страждають на галюцинаторно-маячні розлади.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна частина дослідження проводилась на базі Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 серед пацієнтів віком від 17 до 40,5 років жіночого клінічного відділення (відділення реабілітації). Контрольну групу складали психічно здорові жінки – студентки Інституту соціальних наук імені Г. Алієва МАУП, які навчаються за спеціальностями: «Практична психологія» та «Медична психологія» (у віці від 19 до 30 років, денна, заочна та вечірня форми навчання), жінки, які приймали участь у роботі тренінгової групи за напрямками «Вирішення особистісних проблем», «Тренінг особистісного зростання» та «Соціально-психологічний тренінг відпрацювання комунікативних навичок» (віком від 15 до 22 років) та слухачі курсів підвищення кваліфікації лікарів Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (жінки віком від 22 до 39 років). Всього в експерименті брало участь 150 жінок.
Для статистичної обробки даних застосовувались: дескриптивна статистика, t-кри¬терій Стьюдента, факторний аналіз, φ-критерій Фішера, дисперсійний аналіз (комп'ютерна статистична програма SPSS 10.0).
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні вперше проведено порівняльну оцінку змін психічних функцій у жінок з галюцинаторно-маячними розладами на матеріалі нейропсихологічного та патопсихологічного обстеження. Результати обстеження хворих за допомогою методів, що раніше не використовувались у роботі з даною нозологічною групою, порівняно з результатами тестування за методиками, що добре зарекомендували себе в роботі з даною категорією пацієнтів (детально описані в відповідній науковій літературі та розповсюджено використовуються при диференційній діагностиці у клініці). Поглиблені теоретичні знання про роль патопсихологічного та нейропсихологічного дослідження у клінічному оцінюванні стану хворих, розроблено структуру сукупного патопсихологічного та нейропсихологічного обстеження хворих. Виявлено нейропсихологічні детермінанти вищих психічних функцій у жінок з галюцинаторно-маячними розладами, побудований типовий нейропсихологічний профіль хворих з діагнозом „шизофренія”. Подальший розвиток отримала система діагностичної роботи психолога в умовах психіатричної клініки: проведене дослідження дає змогу теоретично обгрунтувати необхідність застосування методів патопсихологічної та нейропсихологічної діагностики розладів, що сприятиме більш точному оцінюванню стану хворих на шизофренію.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки діагностичних критеріїв об’єктивної оцінки хворих на шизофренію за допомогою певних патопсихологічних та нейропсихологічних методик, для прогнозу стану хворих та можливостей їх соціальної реадаптації, для створення індивідуальних реабілітаційних програм. Автором відібрана і апробована група субтестів нейропсихологічних методик для здійснення експрес-оцінки когнітивного функціонування хворих на шизофренію. Використання методики експрес-діагностичної оцінки стану когнітивних функцій в умовах психіатричної клініки дає можливість більш об’єктивно оцінювати як стан хворих, так і його динаміку під впливом лікування, що дозволяє скоротити час перебування хворих у стаціонарі. Також практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані у процесі професійної підготовки фахівців під час викладання курсів: „Клінічна психологія”, „Патопсихологія”, „Нейропсихологія” та „Специфіка клініко-психологічної роботи”.
Надійність та вірогідність результатів забезпечується реалізацією обґрунтованих теоретико-методологічних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних предметові, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибору досліджуваних, кількісним і якісним аналізом результатів, використанням методів математичної статистики для оцінки отриманих даних.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології» (м.Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні порушення при старінні» (м.Київ, 2007), ІІ Міжнародній міждисциплінарній конференції «Інтеграція осіб з аутизмом: реалії та перспективи» (м.Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Вікова нейропсихологія та нейропсихіатрія» (м.Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивна діяльність при старінні» (м.Київ, 2008), науково-студентській конференції «Психологічні проблеми сучасної молоді» (м.Київ, 2010), науково-студентській конференції «Актуальні питання медичної психології» (м.Київ, 2011), студентській науковій конференції «Роль психолога у збереженні та зміцненні психічного здоров’я нації» (м.Київ, 2012).
Результати дисертації впроваджено у навчальний процес Інституту соціальних наук і самоврядування Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка № 131 від 11.09.2012 р.) та у практичну роботу клінічного відділення Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 (довідка № 1-01/789 від 11.06.2012 р.).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОНмолодьспорту України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг роботи складає 190 сторінок. Повний обсяг роботи - 228 сторінок. Робота містить 12 рисунків (на 12 сторінках), 19 таблиць (на 25 сторінках), 4 додатки (на 6 сторінках). Список використаних джерел налічує 247 праць, 83 з яких – іноземною мовою.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми нейропсихологічних порушень вищих психічних функцій у жінок, які страждають на шизофренію з галюцинаторно-маячними розладами, що дозволило теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості порушень.
1. На основі аналізу літературних джерел здійснено огляд існуючих наукових поглядів на проблему нейропсихологічного вивчення мозкового дефекту при шизофренії. Виявлено ряд підходів, які розглядають дане явище в різноманітних аспектах. Обговорюється 4 основних моделі співвідношення психопатології та функцій півкуль: модель гіпофронтальності, дефіциту, когнітивного стилю та взаємодії півкуль. Поза тим без належного урахування залишається вплив на особливості нейропсихологічного статусу хворих таких найважливіших параметрів, як провідний психопатологічний синдром, тип протікання та тривалість захворювання, вік хворих та гендерні відмінності.
2. Експериментально встановлено, що функціонування вищих психічних функцій у жінок, які страждають на галюцинаторно-маячні розлади, має свої особливості. В результаті виявлено розлади вищих психічних функцій у всіх хворих, що брали участь у дослідженні. Встановлено, що перебіг хвороби «шизофренія» має особливий характер, що відрізняє її за структурою від відомих синдромів, описаних у клініці локальних органічних уражень головного мозку.
Виявлено широкий спектр симптомів, які можна кваліфікувати в такий спосіб: симптоми порушення динамічних компонентів всіх видів психічної діяльності (по типу порушень «загальної нейродинаміки») у поєднанні з модально-неспецифічними розладами короткочасної пам’яті, що свідчить про ослаблення модально-неспецифічного фактора «активації»; симптоми порушення вищих форм регуляції у вигляді дефектів контролю, програмування, селективності й пластичності різних видів психічної діяльності, що свідчить про наявність патологічних змін у лобних ділянках головного мозку. За результатами використаних у дослідженні методик, нейропсихологічна симптоматика зі сторони конвексітальних відділів мозку була чітко латералізована в одних випадках, в інших вона мала двохпівкульний характер. Виявлено тенденцію до переваги правопівкульних і двохпівкульних порушень над лівосторонніми.
Зокрема, з огляду латералізації спостерігалось збільшення кількості осіб із провідним лівим оком у сполученні із провідним лівим вухом (з 3,6%-у нормі до 10%-у патології), що супроводжувалося зниженою витривалістю до несподіваних короткочасних психоемоційних навантажень і підтверджувало існування зв’язку між латеральною організацією та патогенезом такого психічного захворювання як шизофренія. В решті випадків показники латералізації в групі хворих були ідентичні даним з контрольної групи.
За результатами використання методики експрес-діагностики «Лурія-90» вперше був побудований типовий нейропсихологічний профіль для досліджуваної групи хворих. Показано завищені показники за окремими шкалами слухомовної пам’яті (сталість слухових слідів, впізнавання слів, регуляція та контроль слухомовної пам’яті) та зорової пам’яті (сталість зорових слідів, міжпівкульний перенос зорової інформації, регуляція та контроль зорової пам’яті).
Виявлено також істотне підвищення слухового, зорового й сумарного показників, що свідчить про зниження адаптивних можливостей центральної нервової системи. Проте зафіксовано збережені функції, а саме – обсяг слухомовної пам’яті, гальмування слухових слідів, відтворення заданого порядку слухових стимулів, відтворення звукової структури слів, обсяг зорової пам’яті, відтворення заданого порядку зорових стимулів, відтворення просторової конфігурації зорових стимулів, в тому числі низький показник феномену дзеркальних рухів.
За результатами методики Рея-Тейлора виявлено дисфункцію правої півкулі (порушення стратегії оптико-просторової діяльності, лівостороннє ігнорування, метричні порушення), зміну міжгемісферних взаємодій (правостороннє ігнорування, порушення координатних уявлень у вигляді реверсій), порушення мосто-мозочкової системи, дисфункцію мозолистого тіла (лівостороннє ігнорування, порушення координатних уявлень у вигляді реверсій).
3. Здійснено порівняльний аналіз результатів нейропсихологічного обстеження. В результаті аналізу пізнавальних процесів у хворих на шизофренію виявлено розлад в сфері уваги, пам’яті, мислення та емоційно-вольової сфери. В результаті нейро- та патопсихологічного дослідження у хворих з галюцинаторно-маячними розладами виявлено також порушення лобних відділів (порушення мисленнєвої діяльності та регуляції інтелектуально-мнестичних дій), премоторних зон (організація всіх психічних актів, що виявляється у змінах динаміки мисленнєвого процесу), скроневих (запам’ятовування слів) та третинних зон.
4. Розроблена у дослідженні „Програма психологічної допомоги жінкам, які страждають на галюцинаторно-маячні розлади” спрямована на відновлення втрачених навичок та вмінь і була впроваджена шляхом проведення навчальних семінарів, творчих майстерень (студій), бібліотерапії, спортивних заходів, працетерапії, індивідуальної та групової психотерапії. У дослідженні наводяться дані щодо ефективності розробленої програми.
Перспективним є проведення крос-культурних, гендерних досліджень; удосконалення методів психодіагностики та психопрофілактики, пошук способів подолання негативних наслідків психічного захворювання «шизофренія» та нових напрямків психологічної корекції, відпрацювання методів нейропсихологічної реабілітації психічно хворих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абашев-Константиновский А.Л. Психические нарушения при органических заболеваниях головного мозга. - Киев, 1959.
2. Аведисова А.С., Вериго Н.Н. Когнитивный дефицит при шизофрении // Российский психиатрически журнал. - 2002. - №3. – С.21-24.
3. Адрианов О.С. Структурные предпосылки функциональной межполушарной асимметрии мозга // Физиология человека, 1979. - Вып.5.- №3.
4. Адрианов О.С. Актуальные проблемы учения об организации функций мозга // Методологические аспекты науки о мозге. - М., 1983.
5. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. - М., 1971.
6. Ардила А., Хомская Е.Д. Изучение процессов активации во время произвольного запоминания слов в норме и у больных с поражением лобных долей мозга // Проблемы нейропсихологии. - М., 1977.
7. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. - М., 1980.
8. Артемьева Е.Ю., Хомская Е.Д. Пространственное соотношение значений асимметрии волн ЭЭГ как показатель функционального состояния в норме // Функциональные состояние мозга. - М., 1975.
9. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / Под ред. И.А.Полищука, А.Е.Видренко. - К.: Здоровье, 1979.
10. Бабанин В.А. Особенности функциональной асимметрии головного мозга у перенесших алкогольный делирий больных шизофренией. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
11. Бабенкова С.В. Клинические синдромы поражения правого полушария мозга при остром инсульте. - М., 1971.
12. Балонов Л.Я., Деглин В.Л., Николаенко П.Н. О роли доминантного и недоминантного полушарий в регуляции эмоциональных состояний и эмоциональной экспрессии // Функциональная асимметрия и адаптация человека. - М., 1976.
13. Балонов Л.Я., Деглин В.Л. Слух и речь доминантного и недоминантного полушария. - Л., 1976.
14. Барановская О.П., Хомская Е.Д. Особенности частотного спектра ЭЭГ при действии индифферентных и сигнальных раздражителей в норме и при поражении лобных долей мозга // Лобные доли и регуляция психических процессов. - М., 1966.
15. Батова Н.Я., Хомская Е.Д. Нейропсихологический анализ влияния эмоционального фактора на воспроизведение словесного материала // Вопросы психологии, 1984. - №3.
16. Бекоева Д.Д., Киященко Н.К. О соотношении произвольного и непроизвольного запоминания при локальных поражениях мозга // Материалы конференции по проблемам памяти. Пущино-на-Оке, 1974.
17. Белый Б.И. Нарушения психических процессов при поражении правого полушария // Вопросы психологии, 1973, №6.
18. Белый Б.И. Психопатология очагового поражения лобных долей в зависимости от стороны поражения // Невропатология и психиатрия им.Н.Н.Корсакова, 1975. - Т.75.- Вып.12.
19. Белки-маркеры шизофрении можно найти не только в мозге // Інтернет-журнал «Коммерческая биотехнология» http://www.cbio.ru/
20. Бехтерева Н.П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности человека. - Л., 1971.
21. Бехтерева Н.П. Здоровый и больной мозг человека. - Л., 1980.
22. Бехтерева Н.П., Будзен П.В. Нейрофизиологическая организация психической деятельности человека // Нейрофизиологические механизмы психической деятельности человека. - Л., 1974.
23. Бианки В.Л. Эволюция парной функции мозговых полушарий. - Л., 1975.
24. Блинков С.М. Мозг в цифрах и таблицах. - М., 1973.
25. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. - Ташкент: Медицина, 1976.
26. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – К., 1986.
27. Блейхер В.М. Расстройства мышления. - К.: Здоровье, 1983.
28. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека. - М., 1981.
29. Буклина C. Б. Мозолистое тело, межполушарное взаимодействие и функции правого полушария мозга. // Материалы III Международной научно-практической конференции «Развитие научного наследия А.Р. Лурия в отечественной и мировой психологии» / Под. ред. проф. В.А. Москвина. – Москва-Белгород: «ПОЛИТЕРРА», 2007 . - С. 40-41.
30. Бурлачук Р.Л., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К., 1989.
31. Вассерман Л. И., Дорофеева С. А., Меерсон Я. А. Методы нейропсихологической диагностики. - СПб: Стройлеспечать, 1997.
32. Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А., Траготт Н.Н. Стандартизированный набор диагностических нейропсихологических методик. – Л., 1987.
33. Вейн А.М., Алексеева В.В. Соотношение сенсомоторной латерализации с ЭЭГ и личностными особенностями при нейросоматической патологии // Взаимоотношения полушарий мозга. - Тбилиси, 1982.
34. Вербенко В.А. Психические процессы при шизофрении (по данным нейропсихологических исследований) // Врачебное дело (Лікарська права). 1998. №5. С. 126-129.
35. Виноградова Т.В. Внутренняя картина болезни при локальных поражениях головного мозга (к проблеме самосознания): Автореф.канд.дис. - М., 1979.
36. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.,1960.
37. Власенкова И.Н. Особенности тактильного восприятия детей, больных шизофренией. // Материалы III Международной научно-практической конференции «Развитие научного наследия А.Р. Лурия в отечественной и мировой психологии» / Под. ред. проф. В.А. Москвина. – Москва-Белгород: «ПОЛИТЕРРА», 2007 . - С. 41-421.
38. Воскресенский Б.А., Воскресенская Н.И. Шизофрения и некоторые аспекты образа мира. // Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием «Актуальне проблемы клинической, социальной и военной психиатрии»: Материалы конференции. – СПб, 2005. С. 9.
39. Востриков В.М., Уранова Н.А., Рахманова В.И. и др. Сниженная численная плотность олигодендроглиоцитов в префронтальной коре при шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. – 2004. - №1. – С. 42-46.
40. Гагошидзе Т.Ш., Хомская Е.Д. Нейропсихологические исследования наглядно-образного мышления // Вопросы психологии, 1983. - №4.
41. Гаджиев С.Г. Нарушение наглядной интеллектуальной деятельности при поражении лобных долей мозга // Лобные доли и регуляция психических процессов. - М., 1966.
42. Голант Р.Я. К клинике опухолей III желудочка // Невропатология и психиатрия им. Н.Н.Корсакова, 1950. - Т.19. - №3.
43. Гелда А.П. Морфо-функциональніе нарушения при шизофрении: современные представления // ВМЖ. – 2006. – Т. 18, №4.
44. Гильбурд О.А. Семиотика и нозология шизофрении (социобиологическое и клинико-этиологическое исследование): Автореф. дис. на соиск. уч. степ. докт. мед. наук. – Томск, 2006. - 45 с.
45. Гнатюк Роксолана Людина: симетрична чи асиметрична? // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
46. Гринвальд С.В. Отражение межполушарной асимметрии в латеральних движениях глаз. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
47. Гурович И.Я., Шмуклер А.Б., Магомедова М.В. и др. Динамика ремиссии у больных шизофренией и шизоаффективным расстройством после первых психотических приступов // Социальная и клиническая психиатрия. - 2005. - №2. – С.53-56.
48. Двирский А.А. Синистральность при параноидной и непараноидной шизофрении, коморбидной с люцидным алкоголизмом. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
49. Деглин В.Л. Функциональная асимметрия мозга человека: Автореф.докт.дис. - Л., 1984.
50. Доброхотова Т.А. Эмоциональная патология при очаговом поражении головного мозга. - М., 1974.
51. Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н., Функциональная асимметрия и психопатология очаговых поражений мозга. - М., 1977.
52. Древицкая О.О. Функциональная асимметрия и ее психологические проявления. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
53. Егоров А.Ю., Иванов О.В., Николаенко Н.Н. Изменение межполушарного взаимодействия у больных с аффективной патологией и шизофренией // Физиология человека. 1999. 25, №3. С. 34-40.
54. Жабенко Е.Ю., Жабенко Н.Ю. Варианты межполушарной асимметрии у больных шизофренией. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
55. Зейгарник Б.В. Экспериментально-психологические данные при травмах лобных долей мозга // Труды Центрального инситута психиатрии. - Т.3. - М., 1947.
56. Ипатов М.Ю. Оланзапин: влияние на когнитивную функцию при шизофрении // Социальная и клиническая психиатрия. – 2003. - №4. – С.114-119.
57. Кабанов С.О., Мосолов С.Н. Нейролептики и нейрокогнитивный дефицит при шизофрении // Российский психиатрический журнал – 2003. - №5. – С. 60-68.
58. Кандель Э.И. Функциональная и стереотаксическая нейрохирургия. - М., 1981.
59. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. - М., 1982. Карпенко М.П. Застосування нейропсихологічного дослідження до хворих, які знаходяться на примусовому лікуванні. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
60. Карпенко М.П. Застосування нейропсихологічного дослідження до хворих, які знаходяться на примусовому лікуванні. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
61. Киященко Н.К. Нарушения памяти при локальных поражениях мозга.- М., 1973.
62. Киященко Н.К., Московичюте Л.И., Симерницкая Э.Г., Фаллер Т.О., Филиппычева Н.А. Мозг и память. - М., 1975.
63. Клейн В.М. Прогноз психічної адаптації і функціональна асиметрія мозку в умовах емоційно напруженої й соціально відповідальної діяльності: Автореф. дис. … канд.. мед. наук. – К., 1993. – 24 с.
64. Кок Е.П. Зрительные агнозии. - Л., 1967.
65. Корсакова Н.К., Московичюте Л.И. Подкорковые структуры мозга и психические процессы. - М., 1985.
66. Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В. Нейропсихологические исследования памяти: итоги и перспективы // А.Р.Лурия и современная нейропсихология. - М., 1982.
67. Корсакова Н.К., Сидорова М.А. О полидетерминированности нейрокогнитивных расстройств при шизофрении. // Материалы III Международной научно-практической конференции «Развитие научного наследия А.Р. Лурия в отечественной и мировой психологии» / Под. ред. проф. В.А. Москвина. – Москва-Белгород: «ПОЛИТЕРРА», 2007 . - С. 48-49.
68. Крепелин Э. Клинические лекции / Пер. с нем. под ред. П.Б. Ганнушкина и Т.П. Юдина. - М., 1923 – 457 с.
69. Коцюбинский А.П. и др. Шизофрения: уязвимость-диатез-стресс-заболевание. - СПб.: Гиппократ, 2004. – 336 с.
70. Куликова А. С., Куликов С. А. Применение нейропсихологического подхода к изучению межполовых различий когнитивных дисфункций при шизофрении. // Материалы III Международной научно-практической конференции «Развитие научного наследия А.Р. Лурия в отечественной и мировой психологии» / Под. ред. проф. В.А. Москвина. – Москва-Белгород: «ПОЛИТЕРРА», 2007 . - С. 49-50.
71. Критская В.П., Мелешко Т.К., Поляков Ю.Ф. Патология психической деятельности при шизофрении: мотивация, общение, познание. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 256 с.
72. Лебедева И.С., Орлова В.А., Каледа В.Г. и др. Р300 слуховых вызванных потенциалов при шизофрении // Ж. невропатол. и психиатр. – 2000. – №11. – С. 47-49.
73. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика. – М., 2000.
74. Лечение шизофрении: что необходимо для достижения успеха? // Нейроnews. Психоневрология и нейропсихиатрия. №2 (03) 2007. С. 12-16. www.neuro.health-ua.com
75. Линев А.Н. Латеральная модуляция динамики эндогенно-процессуальных психозов. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
76. Лобные доли и регуляция психических процессов / Под ред. А.Р.Лурия, Е.Д.Хомской. - М.,1966.
77. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. - М., 1963.- Т.1. - 1970. - Т.2.
78. Лурия А.Р. О двух видах персевераций при поражениях лобных долей мозга// Лобные доли и регуляция психических процессов. - М., 1966.
79. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека, 2-е изд. - М., 1969.
80. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти. - М., 1968.
81. Лурия А.Р. Проблемы и факты нейролингвистики // Теория речевой деятельности. - М., 1968.
82. Лурия А.Р., Зейгарник Б.В., Поляков Ю.Ф. Психология и ее роль в медицине. - Вопросы психологии, 1978, №1.
83. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. - М., 1973.
84. Лурия А.Р. Потерянный и возвращенный мир. - М., 1971.
85. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 384 с.
86. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. - Т.1 .- М., 1974. - Т.1. - 1976. - Т.2.
87. Лурия А.Р. Физиология человека и психологическая наука (к постановке проблемы) // Физиология человека, 1975. - №1.
88. Лурия А.Р. Речь и мышление. – М., 1975.
89. Лурия А.Р. Функциональная организация мозга// Естественно-научные основы психологии. - М., 1978.
90. Лурия А.Р. Язык и сознание. - М., 1979.
91. Лурия А.Р. Предисловие к монографии Симерницкой Э.Г. Доминантность полушарий. - М., 1978.
92. Лурия и современная психология / Под ред. Е.Д. Хомской, Л.С.Цветковой, Б.В.Зейгарник. - М., 1982.
93. Лурия А.Р., Симерницкая Э.Г. О функциональном взаимодействии полушарий головного мозга в организации вербально-мнестических функций // Физиология человека, 1975, №3.
94. Лурия А.Р., Хомская Е.Д. Нейропсихологические симптомы поражения медиальных отделов мозга / Глубинные структуры мозга. Т.1. - М., 1969.
95. Магометова М.В. О нейрокогнитивном дефиците и его связи с уровнем социальной компетентности у больных шизофренией // Социальная и клиническая психиатрия. – 2000. – Т.10, №1. – С.92-98.
96. Марута Н.А. Первый эпизод психоза: биологические, социально-психологические, психопатологические закономерности и принципы терапии // Материалы конференции «Шевалевские чтения. – 2001». – 2001. – С.1-8.
97. Микадзе Ю.В. Организация мнестической деятельности у больных с локальными поражениями мозга: Канд.дис. - М., 1979.
98. Мішиєв В.Д., Осадча Г.О. Сучасний стан знань щодо шизофренічного дефекту. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
99. Мосолов С.Н. Шкалы психометрической оценки симптоматики шизофрении и концепция позитивных и негативных расстройств. - М., 2001. – С.3-5, С.30-59, С. 65-96.
100. Московичюте Л.И., Симерницкая Э.Г., Смирнов Н.А., Филатов Ю.М. О роли мозолистого тела в организации высших психических функций // А.Р.Лурия и современная психология. - М., 1982.
101. Мороц К.О. О нарушении оценки юмористических изображений у больных с поражением лобных долей мозга // Психологические исследования. - Вып.6. - М., 1974.
102. Нейропсихологические исследования в неврологии, нейрохирургии и психиатрии / Под ред. Л.И.Вассермана. – Л., 1981.
103. Нейропсихологическое обследование: Возможности телемедицины при оказании психиатрической помощи. // Новости медицины и фармации № (215) апрель-май 2007. С. 20-21.
104. Ольшанский Д.В. Нейропсихологический анализ нарушений эмоционально-личностной сферы: Автореф.канд.дис. - М., 1979.
105. Орлова В.А., Щербакова Н.П., Корсакова Н.К., Савина Т.Д., Ермаков И.Л., Судаков С.А. Нейропсихологические характеристики корково-подкорковых зон головного мозга как многомерные факторы генетического риска шизофрении. //Физиология человека. – М., 2004, том 30, №3, с. 20-26.
106. Орловская Д.Д., Уранова Н.А Нейроанатомия шизофрении на современном этапе (обзор зарубежной литературы) // Журн. невропатол. и психиатр. – 1990. – Т. 90, №10. - С. 114-120.
107. Нейропсихологический анализ межполушарной асимметрии мозга / Под ред. Е.Д.Хомской. - М., 1986.
108. Пасинкова Ю.Г. Стигматизация больных шизофренией городским населеним (клинико-социологическое исследование): Автореф. Дис. на соиск. уч. степ. канд. мед. Наук. – М., 2006. – 30 с.
109. Поляков Г.И. О структурной организации коры лобной доли мозга в связи с ее функциональным значением // Лобные доли и регуляция психических процессов. - М., 1966.
110. Попова Л.Т. Память и ее нарушения при очаговых поражениях мозга.- М., 1973.
111. Практикум по патопсихологии / Под ред. Б.В.Зейгарник, В.В.Николаевой, В.В.Лебединского. - М., 1987.
112. Практикум по психологии / Под ред. А.Н.Леонтьева, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ, 1972.
113. Проблемы нейропсихологии (Психофизиологические исследования) / Под ред. Е.Д. Хомской, А.Р. Лурия. - М., 1977.
114. Психіатрія / О.К.Напрєєнко, І.Й.Влох, О.З.Голубков; За ред. проф. О.К.Напрєєнка. - К.: Здоров’я, 2001.
115. Рычкова О.В. Нейрокогнитивный дефицит как основа интервенции при шизофрении. // Материалы III Международной научно-практической конференции «Развитие научного наследия А.Р. Лурия в отечественной и мировой психологии» / Под. ред. проф. В.А. Москвина. – Москва-Белгород: «ПОЛИТЕРРА», 2007 . - С. 52-54.
116. Роговин М.С. Психологическое исследование. - Ярославль: Изд-во Ярослав.ун-та, 1979.
117. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. - М.: Изд-во АН СССР, 1958.
118. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. - М.: Медицина, 1970.
119. Русских В.Н., Банщиков В.М., Русских В.В. Патологическая анатомия и патогенез психических заболеваний. - М.: Медицина, 1969. – 376 с.
120. Рядовая Л.А., Буткевич Е.В., Иванова С.А., Семке А.В. Биологические особенности в семьях больных шизофренией. // Российская научная конференция с международным участием «Медико-биологические аспекты мультифакторной патологи»: Сборник материалов. Т.2. – Курск, 2006. С. 89-93.
121. Сидорова М.А., Каледа В.Г., Бархатова А.Н. Особенности нейрокогнитивных расстройств у больных шизоаффективным психозом и приступообразной шизофренией юношеского возраста. // Психиатрия, №6. – М., 2004, с. 13-20.
122. Силькис И.Г. Роль базальных ганглиев в возникновении зрительных галлюцинаций (гипотетический механизм). // Журнал высшей нервной деятельности. – М., 2005, том 55, №5, с. 592-607.
123. Симерницкая Э.Г. Нейропсихологическая методика экспресс-диагностики «Лурия-90». - М., 1991.
124. Симерницкая Э.Г. О перспективах исследования процессов памяти при локальных поражениях мозга // Мозг и память. - М., 1975.
125. Симерницкая Э.Г. Доминантность полушарий // Нейропсихологические исследования. - М., 1978. - Вып.10.
126. Симерницкая Э.Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе. - М., 1985.
127. Синицкий И.В., Чуприков А.П. Нейропсихологический анализ высших психических функций в клинике шизофрении. // Материалы III Международной научно-практической конференции «Развитие научного наследия А.Р. Лурия в отечественной и мировой психологии» / Под. ред. проф. В.А. Москвина. – Москва-Белгород: «ПОЛИТЕРРА», 2007. - С. 54-55.
128. Сыропятов О.Г. Современное лечение шизофрении. // Нейроnews Психоневрология и нейропсихиатрия. №2 (03) 2007. С. 46-52. www.neuro.health-ua.com
129. Семенович А.В. Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте. - М., 2002.
130. Скакун К. Нарушение семантических связей у больных с поражением лобных долей мозга: Канд. дис. - М., 1986.
131. Слотинцева Т.В. Отражение динамики произвольного внимания в сверхмедленной биоэлектрической активности мозга у здоровых испытуемых и больных с различными локальными поражениями мозга: Канд.дис. - М., 1974.
132. Смирнов В.М. Стереотаксическая неврология. - Л., 1976.
133. Смирнов В.М., Сперанский М.М. Медленные биоэлектрические процессы коры и глубоких структур мозга человека и эмоциональное поведение // Вопросы психологии, 1972. - №3.
134. Столяров Г.В., Бледнова О.Ф., Ус З.Г. Нейропсихологические исследования больных шизофренией // Проблемы медицинской психологии. - Л., 1976.
135. Схема нейропсихологического исследования / Под ред. А.Р.Лурия. - М.., 1973.
136. Трауготт Н.Н. Нарушения взаимодействия полушарий при очаговых поражениях мозга как проблема нейропсихологии / Нейропсихологические исследования в неврологии, нейрохирургии и психиатрии. - Л., 1981.
137. Трауготт Н.Н., Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Кайданова С.И., Меерсон Я.А. О взаимоотношениях расстройств слуха и речи при очаговых поражениях коры головного мозга // Физиология человека. - 1982. - Т.8. - №1.
138. Физические упражнения улучшают работу мозга. www.medportal.ru
139. Филиппычева Н.А., Фаллер Г.О. О функциональном значении медиальных отделов лобных долей мозга человека // Учение о локализации и организации церебральных функций на современном этапе. – М., 1978.
140. Филиппычева Н.А., Фаллер Т.О., Гребенникова Н.В. О некоторых вариантах «лобного» синдрома // А.Р. Лурия и современная психология. - М., 1982.
141. Фокин Ф.Ф. Функциональная асимметрия и межполушарные отношения. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
142. Функции лобных долей мозга // Под ред. Е.Д.Хомской, А.Р. Лурия. - М., 1982.
143. Харкова Т.Л., Ястребов В.С., Солохина Т.А. Методические подходы к прогнозу числа больных шизофренией в России и некоторых ее регионах на период до 2025 г. // Психическое здоровье. – К., 2006. №2. С.45-49.
144. Херсонский Б.Г. «Пиктограмма» как метод изучения личности в норме и при некоторых нервно-психических заболеваниях: Метод. рекомендации. - Л., 1984.
145. Холст П.Я. Динамическая организация интеллектуальной деятельности в норме и у больных с локальными поражениями мозга: Дипл.работа. - М., 1984.
146. Хомская Е.Д Достижения отечественной нейропсихологии в изучении проблемы «Мозг и психика» // Психологический журнал. 2001. 22, №3. С. 5-14.
147. Хомская Е.Д. Нейропсихология. - М., 1987.
148. Хомская Е.Д. О регуляции интенсивности произвольных двигательных реакций при поражении лобных долей мозга // Лобные доли и регуляция психических процессов. - М., 1966.
149. Хомская Е.Д. Мозг и активация. - М., 1972.
150. Хомская Е.Д. Общие и локальные изменения биоэлектрической активности мозга во время психической деятельности // Физиология человека, 1986. - Т.2. - №3.
151. Хомская Е.Д. О роли левого полушария в произвольной регуляции психической деятельности // Взаимоотношения полушарий. - Тбилиси, 1982.
152. Хомская Е.Д., Скакун К. Особенности вербальных семантических связей у больных с поражением лобных долей мозга // Вопросы психологии, 1985. - №2.
153. Ченцов Н.Н. Нарушение пространственных представлений при локальных поражениях мозга в детском возрасте: Автореф. канд. дис. - М., 1983.
154. Ченцов Н.Н., Симерницкая Э.Г., Обухова Л.Ф. Нейропсихологический анализ нарушений пространственных представлений у детей и взрослых // Вестн.Моск.ун-та. Серия Психология. - 1980. - №3.
155. Чернышева М.П. Асимметрия как механизм снижения уровня энтропии живыми организмами. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
156. Чуприков А.П. Латеральные нейропсихология и нейропсихиатрия сегодня. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции. – К., 2005.
157. Чуприков А.П., Педак А.А. Латеральная структурно-функциональная организация психопатологических реакций: новая парадигма в психиатрии. // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы Международной украино-российской научной конференции . – К., 2005.
158. Чуприков А.П., Педак А.А., Лактіонов П.Є., Соколовська Д.Л. Нейропсихологічні аспекти в роботі лікаря-психіатра. – Миколаїв: «Атол», 2005. - 36 с.
159. Чуприков А.П., Линев А.Н., Марценковский И.А. Латеральная терапия. – К, 1994.
160. Чуприков А.П., Педак А.А., Лактіонов П.Є., Соколовська Д.Л. Нейропсихологічні аспекти в роботі лікаря-психіатра. – Миколаїв: «Атол», 2005. – 36с.
161. Шестопалова Л.Ф. Современная ангионейропсихология: предмет и проблематика исследований. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
162. Шмарьян А.С. Мозговая патология и психиатрия. - М., 1949.
163. Шуаре М. Исследование наглядно-пространственного мышления в норме и у больных с локальными поражениями мозга // Функции лобных долей мозга. - М., 1982.
164. Юрьева Л.Н. Нейропсихологические особенности больных шизофренией, совершивших общественно опасные действия по продуктивно-психотическим и негативно-личностным механизмам. // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: Материалы научно-практической конференции с международным участием. – К., 2007.
165. Andreasen N.C. Л unitary model of schizophrenia: Bleuler's
«fragmented phrene» as schizencephaly // Arch. Gen. Psychiatry.-
1998. - Vol. 56. -P. 781-787.
166. Andreasen N.C. Linking mind and brain in the study of mental illness:
a project for a scientific psychopathology // Science. - 1997. - Vol.
275. - P. 1586-1593.
167. Andreasen N.C, Nopoulos P., O'Leary D.S. et al. Defining the phenotype of schizophrenia: cognitive dysmetria and its neural mechanisms // Biol. Psychiatry. - 1999. - Vol.46. - P. 908-920.
168. Andreasen N.C., Paradiso S., O'Leary D.S. «Cognitive dysmetria» as an
integrative theorv of schizophrenia: a dysfunction in cortical-subcortical-
cerebellar circuitry? // Schizophr. Bull. - 1998. - Vol.24. - P. 203-218.
169. Andreasen N.C linking mind and brain in the study of mental illnesses: a
project for a scientific psychopathology // Science. -1997. - Vol.275.- P.
1586-1599.
170. Andreasen N.C, O'Leary D.S., Cizadlo T. et al. Schizophrenia
and cognitive dysmetria: a positron-emission tomography study of
dysfunctional prefrontal-thalamic-cerebellar circuitry // Proc. Natl. Acad.
Sci. USA. - 1996. - Vol. 93. - P. 9985-9990.
171. Andreasen N.C, Arndt S., Miller D. et al. Con-elation studies of
the Scale fort he assessment of Negative symptoms and the scale for
the Assessment of Positive Symptoms: an overview and update //
Psychopathology. - 1995. - Vol.28. - P. 7-9.
172. Andreasen N.C. Negative symptoms in schizophrenia, definition and
reabihty //Arch. Gen. Psychiatry. - 1982. - Vol.39. - P. 484-488.
173. Arnold S.E. Neurodevelopmental abnormalities in schizophrenia:
insights from neuropathology // Dev.Psychopathol. - 1999. - Vol.11. - P.
439-456.
174. Bilder R.M., Goldman R.S., Robinson D. et al. Neuropsychology of
first-episode schizophrenia: initial characterization and clinical correlates
//Am. J. Psychiatry - 2000. - Vol. 157. - P. 549-559.
175. Bellini L., Benson D. Neuropsychological assessment of functional central nervous system disorders // Acta. Psychiatr. Scand. – 1988. – Vol. 78, №2. – P. 242-246.
176. Bell Brian D., Roper Brad L. “Myths of neuropsychology”: Another view. // Clinical Neuropsychology. 1998. 12, №2. C. 237-244.
177. BleulerM. On schizophrenic psychoses//Am. J. psych. -1979. -VI36.
N11.-P. 1403-1409.
178. Crespo-Facorro В., Paradiso S., Andreasen N.C. et al. Recalling word
lists reveals «cognitive dysmetria» in schizophrenia: a positron emission
tomography study //Am J Psychiatry. - 1999. - Vol. 156. - P. 386-392.
179. Elkis H., Friedman L., Wise A. et al. Meta-analyses of studies of
ventricular enlargement and cortical sulcal prominence in mood disorders
//Arch. Gen. Psychiatry. - 1995. -Vol. 52-P. 735-746.
180. Feinstein A., Goldberg Т.Е., Nowlin B. et al. Types and characteristics
of remote memory impairment in schizophrenia // Schizophr. Res. -
1998. - Vol. 30, N 2. - P. 155-163.
181. Friston K.J. Schizophrenia and the disconnection hypothesis // Acta
Psychiatr. Scand. - 1999. - Vol.395. - P. 68-79.
182. Frith C.D. Functional imaging and cognitive abnormalities // Lancet. -
1995. - Vol.346. - P. 615-620.
183. Frith C., Done D. Experiences of alien control in schizophrenia reflect
a disorder in the control monitoring of action // Psychol. Med. - 1989. -
Vol.19. - P. 359-363.
184. Frith С.D. Consciousness, information processing and schizophrenia
//Br. J. Psychiatry. - 1979. - Vol.134. - P.225-235.
185. Frumin M., Golland P., Kikinis R. et al. Shape differences in the corpus callosum in first-episode schizophrenia and first-episode psychotic affective disorder//Am. J. Psychiatry. - 2002. - Vol. 159, N 5. -P. 866-868.
186. Gazzaniga M.S. The bisected brain. - N.Y., 1970.
187. Gold J.M., Harvey PD. Cognitive deficits in schizophrenia //Psychiatr.
Clin. North. Am. - 1993. - Vol. 16. - P. 295-312.
188. Green M. What are the functional consequences of neurocognitive deficits in schizophrenia? // Am. J. Psychiatry. - 1996. -Vol.153. -P. 321-330.
189. Gur R.E., Cowell P.E., Latshaw A. et al. Reduced dorsal and orbital
prefrontal gray matter volumes in schizophrenia // Arch. Gen.
Psychiatry. - 2000. - Vol.57. - P. 761-768.
190. Harrison P.J. The neuropathology of schizophrenia. A critical review
of the data and their interpretation // Brain. - 1999. - Vol.122 - P
593-624.
191. Keshavan M.S., Diwadkar VA., Harenski K. et al. Abnormalities of
the corpus callosum in first episode, treatment nanve schizophrenia // J.
Neurol. Neurosurg. Psychiatry. - 2002. - Vol. 72. N 6. - P. 757-760.
192. Kimura D. The asymmetry of the human brain // Sci. Amer., 1973, v. 228, N3.
193. Kurtz M.M., Selter J.C, Ferrand J.L. et al. Neurocogmtive Function
in Schizophrenia at a 10-Year Follow-up: APreliminaty Investigation
// CNS Spectr. - 2005. - Vol. 10, N 4. - P. 277-280.
194. Lawrie S.M., Abukmeil S.S. Brain abnormality in schizophrenia. A
systematic and quantitative review of volumetric magnetic resonance
imaging studies // Br. J. Psychiatry. - 1998. - Vol. 172. - P. 110-120.
195. Lee K.H., Williams L.M., Breakspear M. et al. Synchronous gamma
activity: a review and contribution to an integrative neuroscience model
of schizophrenia // Bram Res. Rev. - 2003. - Vol. 41. - P. 57-78.
196. Levine R., Haden C, Caudle J. et al. Sex-onset effects on
neuropsychological function in schizophrenia // Schizophr. Bull.-1997.
-Vol. 23, N 1.-P.51-61.
197. Liddle P.F. Brain imaging // Schizophrenia / Eds. S.R. Hirsch, D.R.
Weinberger. -Blackwell Science, Oxford, 1995. - P. 425-439.
198. Liddle P.F. Neurobiology of schizophrenia // Curr. Opin. Psychiatry. -
1994. - Vol. 7. - P. 43-46.
199. Liddle P.F., Friston K.J., Frith CD. et al. Patterns of cerebral blood
flow in schizophrenia // Br. J. Psychiatry. - 1992. - Vol. 60, N l.-P
179-186.
200. Liddle P.F. Morris D.L. Schizophrenic syndromes and frontal lobe
performance // Br. J. Psychiatry. - 1991. - Vol. 158. - P. 340-345.
201. Lieberman J. A., Rush A.J. Redefining the role of psychiatry in medicine
//Am. J. Psychiatry. - 1996. - Vol. 153. - P. 1388-1397.
202. Lincoln C., Harrigan S., McGorry P. Understanding the topography of
the early psychosis pathways // Br. J. Psychiatry. - 1998. - Vol.172, N.
33. - P. 21-25.
203. Levin S. Frontal lobe dysfunctions in schizophrenia, I: eye movement
impairments // J. Psychiatr. Res. - 1984. - Vol. 18. - P. 27-55.
204. MacDonald A. W., Carter C.S. Event-related fMRI study of context
processing in dorsolateral prefrontal cortex of patients with schizophrenia
// J. Abnorm. Psychol. - 2003.- Vol. 112.- P. 689-697.
205. Manani S.M. Origin and neuropathology of schizophrenia //Medscape
Molecular. Medicine. - 2004.-Vol. 6, N 1. - P. 3-8.
206. Masdeu J. С. Single-photon emission computed tomography of the
brain in acute mania and schizophrenia // J. Neuroimaging. - 1995. - Vol.
5. - P. 101-104.
207. McDonald C., Bullmore E., Sham P. Regional volume deviations
of brain structure in schizophrenia and psychotic bipolar disorder: Computational morphometry study // Br. J. Psychiat-ry. - 2005. - Vol. 186 - P. 369-377.
208. Milner B. Some effects in frontal lobectomy in man // I.M. Warren and K.Akert. The Frontal Granular Cortex and Behavior. - N.Y., 1964.
209. Murray R.M., Levis S.W Neuropathology in schizophrenia // Brit.
Med. J. - 1987. - Vol. 295. - P. 681-682.
210. Pearlson G.D. Neurobiology of schizophrenia // Am. Neurol. -2000. -
Vol. 48. - P. 556-566.
211. Radewicz K., Garey L. J, Gentleman S.M. et al. Increaseinhla-drimmunoreactive microglia in frontal and temporal cortex of chronic schizophrenics // J. Neuropalhol. Exp. Neurol. - 2000. - Vol. 59. - P. 137-150.
212. Ratcliff G, Newcombe F. Spatial orientation in man:effects of left, right and bilateral posterior cerebral lesion // J.Neurol. Neurosurg. Psychiat., 1973, v.36.
213. Rapoport J.I., Giedd.l., Kumra S. et al. Childhood-onset schizophrenia. Progressive ven-tiicular change during adolescence // Arch. Gen. Psychiatry. - 1997. - Vol. 54. - P. 897-903.
214. Rajkowska G, Selemon L.D., Goldman-RakisP.C. Neuronal and glial somal size in the prenfontal cortex: a postmortem morphometric study of schizophrenia and Huntington disease // Arch. Gen. Psychiatry. - 1998. - Vol. 55. - P 215-224.
215. Raz S., Raz N. Structural brain abnormalities in the major psychoses:
a quantitative revi-ew of the evidence from computerized imaging //
Psychol. Bull. - 1990. - Vol. 108. - P. 93-108.
216. Rehn A.E., Rees S.M. Investigating the neurodevelopmental hypothesis
of schizophrenia // Clin. Exp. Phrmacol. Physiol. - 2005. - Vol. 32, N
9. - P. 687-696.
217. Roberts R.C., Tamminga С A. Schizophrenia: Neuropathology. //
Kaplan&Sadock's comprehensive textbook of psychiatry / editors B.J.
Sadock, VA. Sadock - 8 ed. - USA : Philadelphia, 2005. - P. 1408-1416.
218. Savkin A.J., Gur R.C, Gur R.E. et al. Neuropsychological function in
schizophrenia: selective impairment in memory and learning // Arch.
Gen. Psychiatry. - 1991. - Vol. 48. - P. 618-624.
219. Sharma T., Harvey P. Cognition in schizophrenia: impairments, importance,
treatment strategies. - Oxford: University Press, 2000. - 263 p.
220. Scully P. J., Coakley G., Kinsella A. et al. Executive (frontal) dysfunction
and negative symptoms in schizophrenia: apparent gender differences in
'statie'v.'progressive'profiles//British Journal of Psychiatry. - 1997. -
Vol. 171.-P. 154-158.
221. Shenton M.E., Dickey C.C., Frumin M. et al. A review of MRI findings
in schizophrenia // Schizophr. Res. - 2001. -Vol. 49. - P. 1-52.
222. Selemon L.D., Goldman-Rakic P.S. The reduce neuropil hypothesis:
A circuit based model of schizophrenia // Biol. Psychiatr. 1999. - Vol.
45, N. l.-P. 17-25.
223. Silverstein M.I., Mc Donald C, Meltzer H. Y. Differential patterns of
neuropsychological deficit in psychotic disorders // J. clin.Psychol. -
1982.-Vol. 44,N. 3.-P. 412-415.
224. Seok Jeong В., Soo К won J., Yoon Kim S. Functional imaging
evidence of the relations-hip between recurrent psychotic episodes and
neurodegenerative course in schizophrenia // Psychiatry. Res. - 2005. -
Vol. 26.-P. 1765-1781.
225. Slewa-Younan S., Williams L.M., Harris A.W.F. et al. Sex differences
in functional connectivity in first episode and chronic schizophrenia: A
40Hz Gamma synchrony study //American J. of Psychiatry. – 2004. - Vol.
161. - P. 1595-1602.
226. Snitz B.E., MacDonald A.M., Cohen J.D. et al. Lateral and Medial
Hypofrontality in First-Episode Schizophrenia: Functional Activity
in a Medication-Naive State and Effects of Short-Term Atypical
Antipsychotic Treatment // Am. J. Psychiatry. - 2005. -Vol. 162, N.
12. -P. 2322-2329.
227. Sowell E.R., Thompson P.M., Rex D. et al. Mapping sulcal pattern asymmetry
and local cortical surface gray matter distribution in vivo: maturation in
perisylvian cortices // Cereb. Cortex. - 2002. - Vol. 12. - P. 17-26.
228. Sperry R.W. Brain bisection and conciousness // Brain and Consious. Experience. Eccles J.C.C. (ed.). - N.Y., 1966.
229. Sperry R.W. Hemisphere disconnection and unity in corsions awareness // American Psychologist, 1968, v.2.
230. Sperry R.W., Gazzaniga M, Bogen J. Interhemispheric relationships: The neocortical comissures syndromes of hemisphere disconnection // Handbook clinical neurology.- Amsterdam, 1964.
231. Strauss E. Perception of emotional words// Neuropsychologia, 1983, v.21, No.1.
232. Stephan K.E., Baldeweg Т., Friston K.J. Synaptic plasticity and
disconnection in schizophrenia // Biological Psychiatry. - 2006. - Vol.
59, N. 100. - P. 929-939.
233. Suzuki M., Zhou S.Y, Hagino H. et al. Morphological brain changes
associated with Scheider's first-rank symptoms in schizophrenia: a MRI
study // Psychol. Med. - 2005. - Vol. 35, N 4. - P. 549-560.
234. Szeszko PR., Ardekani B. A, Ashtari M. et al. White matter abnormalities in first-epi-sode schizophrenia or schizoaffective disorder: a diffusion tensor imaging study //Am. J. Psychiatry. - 2005. - Vol. 162, N 3. -P. 602-605.
235. Tamminga C.A., Schulz S.C. Schizophrenia and the Brain /
Schizophrenia Research. - New York.: Raven Press, 1991. - 373 p.
236. Teuber H.L. Disorders of higher tactile and visual functions // Neuropsychologia, 1965, v.3, No.4.
237. Tomas P., Strauss B. Positive and negative symptoms of schizophrenia and lingvistic performance // Acta Psychiatr. Scand. – 1987. – Vol. 76, №2. – P. 144-151.
238. Vauth R., Corrigan P.W., Clauss M. et al. Cognitive Strategies Versus
Self-Manangement Skills as Adjunct to Vocational Rehabilitation //
Schizophrenia Bulletin. - 2005. - Vol. 31, N. 1. -P. 55-66.
239. Volz H.P, Gaser C, Hager F. et al. Decreased frontal activation in
schizophrenics during stimulation with the continuous performance
test - a functional magnetic resonance imaging study //Eur. Psychiatry -
1999. - Vol. 14. - P. 17-24.
240. Waddington J.A., Вans A., Scully P.J. et al. Neurodevelopmental
and neuroprogressive features in schizophrenia: antithetical or
complementary over a lifetime trajectory of disease? // Psychiatry. Clin.
N. Amer