ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПРОТИДІЇ МАНІПУЛЯТИВНИМ НАМІРАМ У СТУДЕНТІВ

Короткий опис

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА

На правах рукопису

Волинець Наталія Валентинівна

УДК 159.9.018:159.94:316.62

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПРОТИДІЇ МАНІПУЛЯТИВНИМ НАМІРАМ У СТУДЕНТІВ

19.00.05 соціальна психологія, психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник

Швалб Юрій Михайлович
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ
ВСТУП..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ МАНІПУЛЯТИВНИХ НАМІРІВ......11
1.1 Аналіз маніпулятивних впливів у міжособовій взаємодії..11
1.2 Критерії та рівні маніпулювання особистістю.....25
1.3 Аналіз загальних механізмів виявлення маніпулятивних намірів.36
1.4 Психологічні механізми стратегій захисту від маніпуляцій ......57
Висновки до першого розділу..71
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МАНІПУЛЯЦІЙ НА ОСОБИСТІСТЬ СТУДЕНТІВ ТА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД НИХ ........73
2.1 Інструментарій емпіричного дослідження психологічних маніпуляцій у міжособистісному спілкуванні студентів...73
2.2 Дослідження основних прийомів маніпулятивних впливів у спілкуванні студентів....78
2.3 Дослідження захисних механізмів студентів від маніпулятивного впливу......110
Висновки до другого розділу....124
РОЗДІЛ 3. ПРОТИСТОЯННЯ МАНІПУЛЯТИВНИМ НАМІРАМ У МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ СТУДЕНТІВ.......128
3.1 Тренінгова методика формування психологічних механізмів протидії маніпулятивному впливові у студентів............128
3.2 Організація, проведення й аналіз результатів соціально-психологічного тренінгу....134
3.3 Психологічні механізми виявлення та позитивної протидії маніпулятивним намірам156
Висновки до третього розділу164
ВИСНОВКИ.167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...170
ДОДАТКИ....187

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Життєдіяльність людей проходить у постійній взаємодії та здійсненні соціального впливу на поведінку, почуття та думки один одного з приводу будь-яких подій, явищ, об’єктів. Соціальний вплив є основою найактуальніших суспільних процесів, він пронизує усі сфери людського життя, а також є частиною побудови світу.
З іншої сторони, у процесах взаємодії люди часто використовують інших осіб задля досягнення своїх цілей. Подібний соціальний вплив є маніпулятивним. Психологічні маніпуляції у міжособовій взаємодії, як одна зі складових соціального впливу, займають вагому частку у взаємовідносинах людей.
Маніпулятивні дії однієї людини мають на меті внесення змін у поведінку, відчуття та думки іншої людини, і саме негативний вплив маніпуляції проявляється у порушенні внутрішньої гармонії адресата впливу, неможливості помірковано та розсудливо приймати рішення, зміні цінностей та життєвих позицій.
Саме тому, на даному етапі суспільного розвитку виникає необхідність активної розробки проблематики психологічної безпеки особистості, суспільства і в цілому держави. Це обумовлено тим, що без вирішення цих проблем неможливий подальший стійкий суспільний розвиток та забезпечення безпеки особистості та суспільства в економічній, соціальній, духовній, політичній та інших сферах.
Використовуючи різноманітні способи психологічного впливу на інших без врахування їхніх інтересів, маніпулятор здатний нанести останнім значну шкоду. Така діяльність стосується різних осіб політичних лідерів, державних та суспільних діячів, представників засобів масової комунікації, літератури та мистецтва, а також повсякденних партнерів міжособової взаємодії. Негативним моментом є ще те, що сама соціально-політична та економічна ситуація в нашій країні сприяє процвітанню цього явища.
Забезпечення успішного життя неможливе без наявності вмінь та навичок розпізнавання намірів стороннього маніпулятивного впливу, і кожна людина має право вирішувати у кожній конкретній ситуації, як вона буде поводитись, які рішення буде приймати.
Проблеми маніпулювання людиною та механізми протидії маніпуляції широко висвітлюються у працях зарубіжних авторів: Е.Берн здійснив аналіз характеру спілкування між людьми, розробив прийоми використання слів, думок, інтонацій, виразів стосовно цілей комунікації (парадних, ділових, емоційних), а також прийоми аналізу дій та виразів при постійному усвідомленні їх дійсної сутності та їх сприйняття співрозмовником; Р.Чалдіні виявив знаряддя і правила психологічного впливу, методи захисту від нього; Е.Шостром стверджуючи, що всі люди є маніпуляторами, вивів схему боротьби з маніпуляцією шляхом трансформації маніпулятора в актуалізатора з формуванням таких рис як креативність, міжперсональна чутливість, усвідомлення; Н.Геген здійснив аналіз факторів, вербальних і невербальних технік та форм поведінки, що сприяють підпорядкуванню маніпулятивному впливові.
В російській науці феномени маніпулювання особистістю та психологічний захист від нього стали предметом уваги та дослідження лише за останні 10 - 15 років. Г.В.Грачов і І.К.Мельник досліджують феномени психологічної маніпуляції, психологічні операції, що використовуються у зовнішньо- та внутрішньополітичній сфері, військовому протиборстві, для інформаційно-пропагандиських акцій, у підприємницькій діяльності; маніпулятивний вплив у масових інформаційних процесах; міжособистісні маніпуляції, а також психологічні труднощі їх виявлення; Д.І.Дубровський - дослідження соціального феномену обману, його структури, та взаємовідносин людей, що опиняються під впливом останнього; Б.Бессонов - маніпуляцію у пропаганді, В.В.Знаков - проблеми неправди, брехні та обману; С.Г.Кара-Мурза - маніпуляцію свідомістю; В.Н.Панкратов - маніпуляції у спілкуванні та їх нейтралізація; Є.Л.Доценко здійснив психологічний аналіз сучасного стану проблеми міжособистісних маніпуляцій.
В Україні порушуються питання інформаційно-психологічного захисту як засобу збереження політичної ментальності нації (Е.Макаренко), розглядаються проблеми пропаганди (О.Заярна). Тема маніпуляції свідомістю як комунікативного явища розглядалась певним чином у роботах В.Зірки, О.Чернецької. Механізми психологічного впливу досліджують О.Гуменюк, В.Татарко, паблік рілейшинз та імеджелогії Г.Почепцов, В.Матвієнко.
Таким чином, проблема психологічної безпеки особистості, її психологічної захищеності та протидії маніпулятивним намірам в умовах створення українського суспільства стає особливо актуальною як на теоретичному, так і на прикладному рівнях.
Особливо значущим в даних процесах є дослідження студентського середовища, оскільки саме в юнацькому віці формується система цінностей, знань та навичок щодо взаємодії з іншими людьми.
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України від 27 лютого 2003 року (протокол № 2) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 25 вересня 2007 року (протокол №7).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалась у рамках вирішення завдань покращення якості життя людей в умовах розвитку сучасного суспільства, і є складовою частиною робіт, виконаних згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії екологічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України у рамках науково-дослідної роботи: Еколого-психологічні чинники якості життя в умовах розвитку сучасного суспільства” з державним реєстраційним номером 01070001225.
Мета дослідження полягає у виявленні психологічних механізмів розкриття особистістю маніпулятивних намірів та формування у студентів засобів протидії маніпулятивним впливам.
Об’єкт дослідження: процес маніпулювання у міжособистісному спілкуванні.
Предмет: психологічні механізми розкриття маніпулятивних намірів та засоби протидії маніпулятивному впливові.
Гіпотеза дослідження: оволодіння особистістю системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам призводить до зниження психологічної напруги та до підвищення відкритості та толерантності людини у міжособистісному спілкуванні.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз психологічних досліджень маніпулятивних впливів у міжособовій взаємодії.
2. Розробити методику та провести емпіричне дослідження психологічних характеристик спілкування у студентів в ситуаціях маніпулятивних впливів.
3. Розробити моделі психологічних механізмів виявлення та протидії маніпулятивним намірам у ситуаціях міжособистісного спілкування.
4. Розробити та апробувати тренінгову програму розвитку у студентів психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у дослідженні використовувались наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми; моделювання); методи емпіричного дослідження (фокус-групове інтерв’ю; анкетування; тестування); формувальний експеримент (тренінг як метод формування умінь та навичок), а також методи математичної обробки емпіричних даних та їх статистичного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:
- визначено змістовні характеристики негативних наслідків розповсюдження маніпулятивних засобів міжособової взаємодії на розвиток особистості юнацького віку та показано, що вони пов’язані з переживанням порушення безпеки життя особистості;
- визначено провідні види та форми маніпулювання особистістю у студентському середовищі в ситуаціях міжособистісного спілкування у системах студент - батьки”, студент - студент” та студент - викладачі”;
- розроблено модель психологічних механізмів розкриття особистістю маніпулятивних намірів, зміст яких складають процеси зіставлення мотиваційних, цільових та емоційно-експресивних конструктів суб’єктів взаємодії;
- визначено, що у студентської молоді основні психологічні механізми протидії маніпулятивним впливам переважним чином ґрунтуються на мотивації уникнення невдач, а їх репертуар є недостатнім для ефективного захисту від маніпуляцій;
- показано, що одним з ефективних психологічних механізмів протидії маніпулятивним намірам є формування власної позитивної установки на досягнення успіхів через рівноправну взаємодію;
- показано, що оволодіння особистістю системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам інших осіб призводить до зниження психологічної напруги та до підвищення відкритості й толерантності людини у міжособистісному спілкуванні.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що подальший розвиток отримали теорія соціальної взаємодії та теоретичні засади розвитку позитивного спілкування у юнацькому віці; визначено психологічну структуру механізмів розпізнавання маніпулятивних намірів та засобів протидії маніпулятивним впливам в студентському середовищі; показано закономірності формування навичок розпізнавання маніпулятивних намірів та протидії маніпулятивним впливам.
Практичне значення отриманих результатів. Висновки та отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
- у тренінгах, спрямованих на формування механізмів протидії маніпулятивним намірам через створення тактики позитивної міжособової взаємодії;
- окремими індивідами для розвитку власної культури спілкування, зокрема плідного використання неманіпулятивних способів взаємодії;
- результати дослідження впроваджено в навчальні курси: Основи ділового спілкування”, Організація роботи соціальних служб” та Психологія спілкування” Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля у 2006-07 н.р.; теоретичні положення та результати дослідження враховано при розробці змісту навчальної дисципліни Психологія управління персоналом органів охорони державного кордону” Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького у 2007-2008 н.р. та у тренінговій роботі Краснодонського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять соціально-психологічні праці, присвячені феномену маніпуляції (Г.В.Грачов, Є.Л.Доценко, І.К.Мельнік, В.Н.Панкратов); вихідні положення гуманістичного напрямку в соціальній психології (А.Маслоу, К.Роджерс); концепція становлення та здійснення особистості (С.Д.Максименко); диспозиційна концепція особистості (В.А.Ядов); діяльнісна концепція особистості (Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв); теорія установки (Д.Н.Узнадзе); концепція цілепокладання (Ю.М.Швалб); концепція соціалізації особистості (В.В.Москаленко); теорії конфлікту (Г.В.Ложкін, М.І.Пірен, Н.І.Пов’якель).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертації доповідались та обговорювались: на міжнародній науково-практичній конференції Суспільство в ХХІ столітті: психологічні проблеми гармонізації, демократизації” (20 червня 2002 р., м.Київ, МАУП); на міжнародній науково-практичній відео-інтернет конференції Наука: теорія і практика” (20 липня - 5 серпня 2005 р., м.Дніпропетровськ); на всеукраїнській науково-практичній конференції Апостол свободи. Концепція свободи Бердяєва як основа розуміння свободи в сучасному українському суспільстві” (27, 28 травня 2005 р., м.Краснодон Луганської області, Краснодонська філія МАУП); на IV всеукраїнській науково-практичній конференції Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства” (23, 24 травня 2007 р, м.Луганськ, Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 друкованих праць, котрі розкривають основний зміст і результати дослідження. Серед них 5 статей опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Дисертаційна робота викладена на 150 сторінках машинописного тексту, містить 20 таблиць, 19 рисунків. Список використаних літературних джерел включає 201 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Проведено теоретичний аналіз маніпулятивних впливів у міжособовій взаємодії. Окреслено зміст поняття маніпуляція”, суб’єкт та об’єкт маніпулятивного впливу, загальні механізми психологічного впливу, психологічні засоби та інструменти розгортання маніпулятивної атаки. Визначено психологічні ознаки успішного (для суб’єкта впливу) маніпулювання особистістю: наявність ініціатора та адресата маніпулятивного впливу; наявність прихованих цілей комунікативної взаємодії на боці ініціатора маніпулятивного впливу; неадекватне сприйняття (нерозуміння) мотивів та цілей взаємодії на боці адресата; наявність поведінкових реакцій адресата, відповідних прихованим цілям ініціатора, а не власним цілям адресата маніпуляції.
2. Показано, що у юнацькому віці, а саме серед студентської молоді, різного роду маніпуляції становлять значну частину від усіх форм взаємодії, що переживається молоддю як негативний факт їхнього соціального існування. Всі студенти вважають, що вони є постійними об’єктами маніпулювання з боку викладачів, батьків чи товаришів, але себе вони визнають ініціаторами маніпуляцій значно рідше. Характерно, що студенти вважають, що ними маніпулюють переважно у прагматично орієнтованих техніках, а вони самі апелюють до гедоністично орієнтованих технік. Встановлено, що репертуар засобів виявлення маніпулятивних намірів у студентському середовищі є недостатнім для ефективної протидії маніпулятивним намірам. Паралельно з цим студентська молодь виражає значне бажання до відкритого та позитивного спілкування, але вказує на відсутність необхідних для цього умінь та навичок.
3. Розроблено модель психологічних механізмів розкриття особистістю маніпулятивних намірів, яка складається з таких послідовних компонентів: відчуття дискомфорту у процесі спілкування виникнення тривожності аналіз цілей та мотивів спілкування встановлення відповідності/невідповідності емоційних та когнітивних компонентів спілкування виявлення прихованого наміру. Визначено загальні стратегії особистісного захисту від маніпулятивного впливу, серед яких провідне місце посідає перетворення нападу у нову форму емоційної нейтралізації ситуації: вияснення сутності справи; конструктивна критика; здійснення непередбачуваних оригінальних вчинків та дій; уникнення; відмова від виконання вимог маніпулятора. Моделлю психологічного механізму протидії маніпулятивним намірам є позитивна неманіпулятивна установка, яка являє собою цілісний стан суб’єкта міжособистісного спілкування, його цілісну неманіпулятивну спрямованість на позитивне емоційне ставлення до людей, позитивний зворотній зв'язок, позитивну оцінку та схвалення, позитивне конструктивне вирішення конфліктів.
4. Отримані результати зумовили мету і завдання формуючих заходів, які спрямовувались на оволодіння студентами системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам. Розроблено та апробовано методику формування у студентів психологічних механізмів виявлення та протидії маніпулятивним намірам, яка передбачає послідовне оволодіння студентами такими навичками спілкування, як: позитивне емоційне ставлення до людей, позитивний зворотній зв'язок, позитивна оцінка та схвалення, позитивне конструктивне вирішення конфліктів. Оволодіння особистістю системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам призводить до зниження психологічної напруги та до підвищення відкритості й толерантності людини у міжособистісному спілкуванні, що дозволяє особистості залишатися чесною та щирою, здатною бачити та розуміти себе й інших, мати власну думку на різноманітні події та ситуації, вміти відчувати, проявляти непідробний інтерес до життя, бути вільною і разом з тим відповідальною, а також прагнути подолати труднощі і жити в гармонії зі світом.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою можливих моделей психологічних механізмів виявлення та протидії маніпулятивним намірам у міжособовій взаємодії між іншими соціальними групами, а також в інших групах комунікативних ситуацій, де відбувається маніпулятивний вплив на людину.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990. 240 с.
2. Александер Ф., Селесник Ш. Человек и его душа: познание и врачевание от древности и до наших дней / Пер. с англ. - М.: Прогресс: Культура, 1995. 608 с.
3. Балл Г.А., Бургин М.С. Анализ психических воздействий и его педагогическое значение. / Вопросы психологии, 1994, 4, С. 56-66.
4. Березин Б.Б., Мирошников М.П. и др. Методика многостороннего исследования личности. М., 1994.- 175 с.
5. Берн Э. Игры, в которые играют люда. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. / Общ. ред. М.О.Мацковского; Послесловие Л.Г.Ионина и М.С. Мацковского. СПб.: Лениздат, 1992. 400 с: ил.
6. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. Пер. с англ. СПб.: Изд-во Братство”, 1992. 224 с.
7. Бессонов Б.Н. Идеология духовного подавления. М.: Наука, 1971. 295 с.
8. Бехтерев В.М. Объективная психология. М.: Наука, 1991.- с. 56
9. Бехтерев В.М. Внушение и толпа / Психология господства и подчинения: Хрестоматия / Сост. А.Г. Чернявская. Мн.: Харвест, 1998. - С. 406-423.
10.Биркенбил В. Язык интонаций, мимики и жестов / А. Желнин (пер. с нем.). СПб.: Питер, 1997. 224 с. (Гений общения).
11.Бледный С.Н. Проблема манипулирования сознанием // Социально-гуманитарные знания. 2004, №3. - С. 292-302.
12.Богомолова Н.Н. Социальная психология прессы, радио, телевидения. М.: Наука, 1991. 358 с.
13.Бодрийар Ж. Симулякры и симуляции. М.: Добросвет”, 2005. 415 с.
14.Большаков В.Ю. Психотренинг: Социодинамика. Упражнения. Игры. СПб.: Социально-психологический центр”, 1996. 380 с.
15.Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев: КГПИИЯ, 1991. 187 с.
16.Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник. СПб.: Питер, 2002. 352с.
17.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Издательство Питер”, 2000. 528 с.
18.Вагин И.О. Не будь лохом! Психология влияния. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. 288 с., рис. (Серия Популярная психология”).
19.Васильев Е.В. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике. СПб.: Речь, 2005. 283 с.
20.Вацлавик П., Бивин Д., Джекобсон Д. Прагматика человеческих коммуникаций: Изучение паттернов, патологий и парадоксов взаимодействий / Пер. с англ. А. Суворовой. М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. 320 с.
21.Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство Ось-89”, 2001. - 224 с. (Практическая психология).
22.Вигодський М.Я. Довідник з елементарної математики. К.: Держтехвидав УРСР, 1954. 403 с. С. 112.
23.Волинець Н.В. Формування механізмів захисту від маніпуляційного тиску у міжособистісному спілкуванні. Актуальні проблеми психології. Том. 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім.. Г. С. Костюка АПН України / За ред.. Максименка С. Д., Карамушка Л. М. К.: Міленіум, 2005. Част. 16. 176 с. С. 104-108.
24.Волинець Н.В. Особливості маніпуляцій у спілкуванні студентів, їхніх батьків та друзів у повсякденному житті. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. К.: Логос”, 2006, т. 7, вип. 9. 476 с. С. 35-43.
25.Волинець Н.В. Ворначева Т.Р. Особливості впливу маніпуляцій у спілкуванні викладачів та студентів у навчальному процесі. - Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць СНУ ім. В.Даля.-№1(17).2007.С.36-42.
26.Волинець Н.В. Самоохорона особистості від маніпуляцій у міжособистісному спілкуванні: аналіз результатів соціально-психологічного тренінгу. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. К.: Логос”, 2007, т. 7, вип.. 10 496 с. С. 77-89.
27.Волинець Н.В. Механізм позитивної протидії маніпулятивним намірам. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. К.: Логос”, 2007, т. 7, вип.. 11 410 с. С. 90-96.
28.Волинець Н. В. Основні причини маніпуляційного впливу та виявлення маніпулятивних намірів у міжособистісному спілкуванні. Materials of final internalional scientificaly-practical conference The Science: theory and practice. Vol 21. Economic sciences.” Praha: Publishing House Education and Science” s.r.o.; Prague, Czcehia Dnepropetrovsk, Ukraine Belgorod, Russian, 2005. 80 p. C. 33-39.
29.Волинець Н.В. Соціальні, соціально-економічні та індивідуальні рівні маніпулювання особистістю. Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук: Збірник наукових праць викладачів гуманітарного інституту, підготовлений за результатами науково-дослідної роботи 2005 року. Хмельницький: ХНУ, 2005. 163 с. С. 71-74.
30.Вопросы психологии межличностного познания и общения: Сб. науч. тр. / Редкол.: О.Г. Кукосян отв. ред и др. Краснодар, 1983. 175 с., ил. МВССО РСФСР, Кубанский гос. ун-т.
31.Галицейская Л.А. Межличностное общение как средство идеологического воздействия: Автореф. канд. филос. наук. 09.00.02. М., 1985. 21 с.
32.Гарифуллин Р.Р. Иллюзионизм личности как новая философско-психологическая концепция. Психология обмана, манипуляций, кодирования. Казань, 1997. 404 с.
33.Гарифуллин Р. Опасные психологические ловушки. Серия Психологический практикум”. Ростов-на-Дону: Изд-во Феникс”, 2004. 288 с.
34.Гарифуллин Р.Р. Энциклопедия блефа. Манипуляционная психология и психотерапия. Казань: Реноме, 1995. 160 с.
35.Геген Н. Психология манипуляции и подчинения. СПб.: Питер, 2005. с. 136 202.
36.Гнатієнко Г. Якість соціологічної експертизи та можливість маніпулювати її результатами // Ґенеза. Фiлософiя. Історiя. Полiтологiя. К.: Ґенеза. 1998. - № 1-2. С. 53-55.
37.Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Наукова думка, 1990. 222 с.
38.Грановская Р.М., Никольская И. М. Защита личности: психологические механизмы. СПб.: Знание, 1999. - 352 с.
39.Грачев Г.В., Мельник И.К. Манипулирование личностью: организация, способы и технология информационно-психологического воздействия. Издание второе, исправленное и дополненное. - М.: Алгоритм, 2002. 288с.
40.Грехнев В.С. Культура психологического общения. М.: Просвещение, 1990. 144 с.
41.Гринберг Т.Э. Политические технологии: ПР и реклама. М.: Аспект Пресс, 2005. 317 с.
42.Гринсон Р.О. Приемы и техники психоанализа: Пер. с англ. Новочеркасск: Сагуна, 1994. 340 с.
43.Гуменюк О.Є. Психологія впливу. Т.: Економічна думка, 2003. 303с.
44.Даллес А. Искусство разведки М.: Международные отношения. МП ”Улисс”. 1992 165 с.
45.Даниленко А.О. Манiпулятивний вплив системи політичної комунiкацiї // Полiтологiчний вісник. Зб. наук. праць. К. 2005. Вип.18. С. 311-318.
46.Дерманова И.Б. Психологический практикум. Межличностные отношения: методические рекомендации. / И. Б. Дерманова, Е. В. Сидоренко. СПб.: Речь, 2001. 40 с. (Психологический тренинг).
47.Дерюгин В.И. Теневая психология. Методы психологического воздействия и способы психологической защиты: Периодическая таблица элементов психологии. М.: ЭКСМО, 2003. 317 с. (Психологический бестселлер).
48.Джагдиш С.Д. Влияние и связи. М.: Издательский дом Грааль”, 2001. 303 с. (Серия психология эзотерического).
49.Джеймс М., Джонгвард Д. Рожденные выигрывать. М.: Прогресс, Универс., 1993. 334 с.
50.Джонсон Девід В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / В. Хомик (пер. з англ.). К.: Видавничий дім КМ Академія”, 2003. 288 с.
51.Добротворский И. Новейшие психотехнологии влияния на людей: Практическое руководство по управлению разумом. М.: КСП+, 2002. 238 с. (Библиотека NLP).
52.Доценко Е.Л. Манипуляция: психологическое определение понятия. / Психологический журнал. 1993, 4, с. 132-138.
53.Доценко Е.Л. Не будь попугаем, или как защищаться от психологического нападения. Тюмень: ИПК ПК, 1994. 112 с.
54.Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. СПб.: Речь, 2003. 304 с., с. 102-112.
55.Дридзе Т.М. Социальная коммуникация в управлении с обратной связью // Социологические исследования. 1998. - № 10. С. 44-50.
56.Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. М.: Институт психологии РАН, 1994. 163 с.
57.Дубровский Д.И. Обман. Философско-психологический анализ.- М.: РЭЙ, 1994. -168 с.
58.Евтихов О.В. Практика психологического тренинга. СПб.: Издательство Речь”, 2005. 256 с.
59.Егидес А.П. Как разбираться в людях, или психологический рисунок личности. М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2002. 320 с.: ил. (Практическая психология).
60.Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса. / Вопросы психологии, 1990, 4, С. 14-22.
61.Занюк С.С. Психология мотивации: Теория и практика мотивирования. К.: ІНКОС, 2001. 144 с.
62.Загородній Ю.І., Курило В.С., Савченко С.В. Політична соціалізація студентської молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми. К.: Ґенеза, 2004. 144 с.
63.Зелінський М.Ю. Людина майбутнього: прогнози і пророцтва. К.: Ґенеза, 1990. 48 с.
64.3ернецька О.В. Нові засоби масової інформації. Монографія. К.: Ґенеза, 1991. 207 с.
65.Зимбардо Ф., Ляйпе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2000. - 448с.
66.3ирка В.В. Манипулятивные игры в рекламе: лингвистический аспект. Монография. Днепропетровск: ДНУ, 2004. 291 с.
67.Знаков В.В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении // Вопросы психологии, 2002. №6. С.45-54.
68.Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навчальний посібник: 2-е вид., перероб. і доп. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 224 с.
69.Кабаченко Т.С. Активизация человеческого фактора; методы психологического взаимодействия. / Методологические и теоретические проблемы современной психологии. М., 1988, С. 63-76.
70.Кабаченко Т.С. Методы психологического воздействия. М.: Наука, 2000. 354 с.
71.Камардина Г.Г. Психологические трудности общения: основы психотехнологии: Учеб. пособие для студ. направления 521500 Менеджмент” / Ульяновский гос. техн-й ун-т. Ульяновск, 2000. 52 с.
72.Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. К.: Оріяни, 2000 442с.
73.Карабин Т.В. Вплив особливостей спілкування в мережі Інтернет” на процес соціалізації. Автореф. дис. канд. псих. н-к., Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2005.-19c.
74.Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч. посібник. К.: Міленіум, 2003.
75.Карнеги Д. Как завоевать друзей/Пер. с англ. З. П. Вольской, Ю. В. Семенова. Д.: Издательство Сталкер”, 2002. 560 с.
76.Карнеги Д. Учебник жизни: Сочинения / Д. Карнеги. М.: ЗАО ЭКСМО-Пресс”, 1999. 720 с.
77.Каррас Ч. Искусство ведения переговоров. М.: ЭКСМО, 1997. - 400с.
78.Кириченко А.В. Современные психологические технологии влияния на личность в профессиональных целях. / А. А. Деркач (науч. ред.). Минск: Тесей, 2003. 224 с.
79.Ковалев Г.А. Психологическое воздействие: теория, методология, практика: Автореф. диссертации доктора психологических наук: 19.00.01 / НИИ общ. и пед. психологии. М., 1991. 51 с.
80.Ковалев Г.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия. / Вопросы психологии, 1987, 3, с. 41-49.
81.Kоваль О.А. Манiпулятивнi технології у сфері релігійно-політичних відносин, що реалізуються за допомогою 3MI: концептуальний аналіз методів так прийомів // Мультиверсум. - Київ, 2001. Вип. 27. С. 40-49.
82.Кольцова Е.Ю. Теория массовой коммуникации // Социологический журнал. М., 1999. - № 1 -2 . C. 79-107.
83.Контроль сознания и методы подавления личности: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. Мн.: Харвсет, 2004. 624 с.
84.Копець Л.В. Психологія особистості: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.. К. : Вид. дім Києво-Могилянська академія”, 2007. 460 с.
85.Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выигрывать может каждый. Как разрешить конфликты. И.: Стрингер, 1992. 216 с.
86.Корольчук М.С. Психологічне забезпечення фізичного та психічного здоров’я. К.: ІНКОС, 2002. 272 с.
87.Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За заг. ред. М. С. Корольчука. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. 400 с.
88.Криншбаум Э.И., Еремеева А.И. Психологическая защита. 2-е изд. М.: Смысл, 2000. 181 с.
89.Кузьмин И. Психотехнология и эффективный менеджмент. М.: Технологическая школа бизнеса, 1994. 192 с.
90.Купцов А. Маніпулятивна складова соціальної взаємодії в контексті політичного маркетингу // Соцiологiя: теорія, методи, маркетинг. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. К.: Інститут соціології НАН України. 2004. С. 91-107.
91.Курбатов В.И. Искусство управлять общением. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 352 с. (Психологические этюды).
92.Кэрролл Ли. Крайон. Книга VІІІ. Минуя веху. Ключи к пониманию энергии нового тысячелетия / Перев. С англ. Д. Гапеева. М.: ООО Издательство София”, 2006. 448 с.
93.Ларичев В.Д. Как уберечься от мошенничества в сфере бизнеса.. - М.: Юрист, 1996. 147 с.
94.Лісовський П.М. Маніпуляція свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному трансформованому суспільстві (соціально-філософський аналіз): Монографія. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. 200 с.
95.Лефевр В.А., Смолян Г.Л. Алгебра конфликта. М., 1968. С.36.
96.Лимнатис Н. Манипулирование: сущность, проявления, пути снятия. Филос. и соц.-пол. анализ. М.: Экономическая демократия, 2005. 325 с.
97.Ложкін Г. Інформаційно-психологічна безпека особистості // Персонал, 2003, №3. С. 78-81.
98.Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. 2-е изд., стереотип. К.: МАУП, 2002. 256 с.
99.Макаренко Е. Інформаційно-психологічний захист як чинник збереження політичної ментальності нації” // Нова політика, 1999. - №2, С. 50-55.
100. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: Навч. посібн. для вищої школи. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
101. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. К.; НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
102. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг: Методы моделирования и анализа ситуаций в социально-психологическом тренинге. 3 изд., испр. и доп. М.: Совершенство, 1998. 208 с. (Современные психотехнологии)
103. Мартин Д.М. Манипулирование встречами: Как добиться чего Вы хотите, когда Вы этого хотите. Минск: Амафлея, 1996. 189 с. (Стратегия успеха).
104. Мельник Г.С. Mass Media: психологические процессы и эффекты / Санкт-Петербургский гос. ун-т. СПб., 1996. 160 с.
105. Мельникова О.Т. Фокус-группы в маркетинговом исследовании: методология и техники качественных исследований в социальной психологии: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр Академия”, 2003. 272 с.
106. Меньшикова Л.В. Я» - концепция и защитные механизмы психики: Учеб. пособие / Новосибирский государственный технический университет. Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2000. 31 с.
107. Миарс Аинсли. Подчинять или подчиняться?: Избавьтесь от тайного” влияния на вас! СПб.: Питер Пресс, 1997. 160 с. (Сам себе психолог).
108. Михайлюк Е.Б. Психология влияния / Серия Психологический практикум”. Ростов н/д: Феникс, 2003. 160с.
109. Монина Г.В., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникативный тренинг (педагоги, психологи, родители). СПБ.: Издательство Речь”, 2005.
110. Морозов А.М. Психологическая война. К.: Логос, 1996. 124 с.: портр.
111. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 624с.
112. Москаленко В.В. Психологія соціального впливу. Навч. пос. К.: центр учбової літератури, 2007. 448 с.
113. Мотузенко Б.І. Соціокультурні аспекти маніпулятивного впливу. Дис. канд. соціол. н-к., КНУТШ, 2002. 202 с.
114. Никольская И.М., Грановская Р.М., Психологическая защита у детей. СПб., 2000.
115. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. К.: Лыбидь, 1990.- 191 с.
116. Общая психодиагностика / Под ред. Бодалева А.А. М.: Речь, 2001. 440 с.
117. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. М.: Просвещение, 1991. 287 с.
118. Павлова Е.Д. Скрытое воздействие средств массовой информации на массовое сознание как социально-философская проблема. М.: Наука. 2004. 154 с.
119. Панкратов В.Н. Манипуляция в общении и их нейтрализация: Практическое руководство. М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. 208 с. (Серия: Психология успеха и эффективного управления.)
120. Панкратов В.Н. Психотехнология управления людьми: Практическое руководство. М.: Изд-во Института психотерапии, 2001. 336 с. (Психология успеха и эффективного управления).
121. Панкратов В.Н. Уловки в спорах и их нейтрализация. М.: Роспедагенство, 1996.
122. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности: Учебное пособие. СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП, 1999.
123. Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління. К.: МАУП, 2001. 443 с.
124. Пірен М.І. Конфліктологія. К.: МАУП, 2007. 360 с.
125. Пиз А. Язык жестов. Воронеж, 1992. С. 68-74.
126. Поліщук М.М. Організаційні умови застосування технології психологічного впливу в системі владних відносин: Дис. канд. психол. Наук: 19.00.03 / Інститут психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. К., 2004. 248 арк.
127. Почепцов Г. Теория коммуникации. К.: Ваклер, 2003. 651 с.
128. Предко О. І. Навіювання і навернення в контексті релігієзнавчо-психологічного аналізу // Нова парадигма. Збірник наукових праць. - К., Вип.. 41. 2005. С. 53-61.
129. Психологія: Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. К.: Либідь, 1999. 511 с.
130. Психология влияния. 4-е изд., перераб. и доп. / Р. Чалдини. СПб.: Питер. 2003.- 288 с
131. Психология воздействия (проблемы теории и практики): Сб. науч. тр. / АПН СССР. НИИ общей и пед. психологии. / Ред. Бодалев А.А. М., 1989. 153 с.
132. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - М., 1990. - С. 340.
133. Психология межличностного познания / Под ред. А.А. Бодалева. М., 1983.
134. Психология профессиональной деятельности. 2-изд. / Н. Самоукина. СПб: Питер, 2003. 224 с.: ил. (Серия Учебное пособие”).
135. Психологическое воздействие на личность и группу: Межвуз. сб. науч. тр. / Иван. гос. ун-т им. Первого в России Иваново-Вознесенского общегор. Совета рабочих депутатов; [Редкол.: В.Н. Куликов (отв. ред.) и др.]. Иваново: ИвГУ, 1989. 136, [2] с.
136. Психологічні тренінги / О. Главник (упоряд.). К.: Шкільний світ, 2002. 112 с. (Психологічна Бібліотека; Вип. 2.)
137. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский дом БАХРАХ-М”, 2002. 672 с.
138. Рассел Т. Навыки эффективной обратной связи. СПб.: Питер, 2002. С.110-119.
139. Реклама: внушение и манипуляция: медиа-ориентированный подход / Под ред. Райгородского А. Я. Самара: Полифакт, 2001. 752 с.
140. Рикер П. Герменевтика. Этика. Политика: Московские лекции и интервью. М.: АСАDEMIA, 1995. 160 с.
141. Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. М., Медиум, 1995. 416 с.
142. Роджерс К. Клиентцентрированная терапия. М.: Рефл-бук; Ваклер, 1997.
143. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и съема информации: Практическое пособие. Минск: Харвест, 1999. 368 с.: ил. (Ком