БАСТРАКОВА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА. ВПЛИВ СТИЛЮ БАТЬКІВСЬКОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ

Короткий опис

БАСТРАКОВА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ВПЛИВ СТИЛЮ БАТЬКІВСЬКОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
БАСТРАКОВА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА
УДК: 159. 922. 8
ВПЛИВ СТИЛЮ БАТЬКІВСЬКОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК
ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ
19.00.07 – вікова та педагогічна психологія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
Власова Олена Іванівна
доктор психологічних наук, професор
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБИСТІСНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКА ТА БАТЬКІВСЬКОГО
ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИКА ЙОГО РОЗВИТКУ . . . . . . 10
1.1 Особистісний потенціал як інтегральна характеристика
індивідуальних можливостей автономного існування
людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.2 Розвиток особистісного понетціалу людини . . . . . . . . . . . . . . . . 33
1.3 Батьківське виховання як чинник становлення особистісного
потенціалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ
БАТЬКІВСЬКОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК
ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ. . . . . . . 64
2.1 Програма емпіричного дослідження впливу батьківського
виховання на становлення особистісного потенціалу
підлітків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
2.2 Результати емпіричного дослідження особистісного
потенціалу підлітків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
2.3 Результати емпіричного дослідження впливу стилю
батьківського виховання на становлення особистісного
потенціалу в підлітковому віці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
3.1 Апробація програми розвитку особистісного потенціалу в
підлітковому віці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
3.2 Результати впровадження програми з розвитку
3
особистісного потенціалу підлітків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190
4
ВСТУП
Актуальність дослідження. У нинішньому суспільстві людина мало
не щодня стає перед вибором: використовувати можливості, які
відкриваються перед нею, свій потенціал для особистісного розвитку чи
прагнути до спрощення життя і самовдосконалення лише у межах, заданих
зовнішніми обставинами. Здатність особистості виконувати задумане навіть
за несприятливих умов, вміння їх використовувати для досягнення власних
цілей має суттєве значення як у професійній діяльності, так і у буденному
житті. Тому розробка проблеми особистісного потенціалу людини є
актуальною і затребуваною.
Умови формування та чинники особистісного потенціалу, що
найістотніше визначають його розвиток, досліджували зарубіжні
(Т. О. Гордєєва, О. Є. Дергачова, О. Р. Калітієвська, Д. О. Леонтьєв,
О. В. Мітіна, Є. М. Осін та ін.) та вітчизняні дослідники (Н. В. Зимівець,
В. В. Клименко, В. О. Моляко, Т. О. Піроженко та ін.). Цей феномен
розглядався з урахуванням різних аспектів, що відбилися у
термінологічному оформленні досліджень: воля (В. А. Іванніков,
С. Л. Рубінштейн), сила Я (З. Фрейд), захисні механізми (А. Фрейд), локус
контролю (Дж. Роттер), орієнтація на дію (Дж. Кул), саморегуляція
(І. С. Кон), життєстійкість (С. Мадді).
Становлення особистісного потенціалу пов’язане з загальним
особистісним розвитком. Чи не найбільш значущим його періодом в
онтогенезі є підлітковий вік, коли засвоюються соціальні ролі, формуються
ціннісні орієнтації, світогляд, відбувається перехід до нової позиції
самостійної особистості.
Особистісний розвиток у підлітковому віці зумовлюється низкою
чинників, зокрема, особливостями батьківського виховання, а саме:
батьківським ставленням (О. О. Бодальов, С. Броді, С. В. Ковальов,
5
В. В. Столін, О. М. Шарган, Л. М. Шипіцина та ін.), стилем виховання
(Г. Я. Варга, Е. Г. Ейдеміллер, О. В. Захарова, А. Є. Лічко та ін.),
батьківською позицією (М. Й. Боришевський, А. І. Захаров та ін.),
стратегіями та стилями сімейної комунікації та взаємодії (В. І. Гарбузов,
Т. В. Говорун, І. В. Добряков, І. М. Леонова, А. С. Співаковська та ін).
Однак, у сучасній психології проблема впливу стилів батьківського
виховання на формування особистісного потенціалу підлітка залишається
не достатньо розкритою як у теоретичних, так і в прикладних аспектах.
Соціальна значущість проблеми й зумовила вибір теми дисертаційного
дослідження — «Вплив стилю батьківського виховання на розвиток
особистісного потенціалу підлітків».
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах наукового напрямку досліджень
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних змін:
соціальні, психологічні та педагогічні аспекти» (номер державної реєстрації
0114U003481). Тема дисертації затверджена Вченою радою факультету
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 6 від 22 грудня 2011 року) та уточнена Вченою радою
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка (протокол № 4 від 18 листопада 2014 року).
Мета дослідження: з’ясувати особливості впливу батьківського
виховання на розвиток особистісного потенціалу підлітків.
Відповідно до мети дослідження було сформульовано такі завдання:
1. Провести теоретичний аналіз наукових досліджень феномену
особистісного потенціалу та суміжних з ним явищ, виявити його структуру.
2. Розробити концептуальну модель розвитку особистісного
потенціалу підлітків.
3. З’ясувати особливості розвитку особистісного потенціалу в
підлітковому віці.
6
4. Визначити характер впливу особливостей батьківського
виховання на розвиток особистісного потенціалу підлітків та встановити
співвідношення між типами розвитку і стилем сімейного виховання.
5. Розробити та апробувати програму оптимізації розвитку
особистісного потенціалу в підлітковому віці з урахуванням особливостей
стилю батьківського виховання.
Об’єкт дослідження: детермінанти розвитку особистісного потенціалу
підлітків.
Предмет дослідження: вплив стилю батьківського виховання на
розвиток особистісного потенціалу підлітків.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і
досягнення мети дослідження використовувався комплекс методів: а)
теоретичні — аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, теоретичне
моделювання, екстраполяція сучасних теоретико-методологічних підходів на
проблеми особистісного потенціалу; б) емпіричні — опитувальники:
особистісної зрілості (Ю. З. Гільбух) – для встановлення міри досягнення
підлітками відповідного стану, каузальних орієнтацій (Е. Десі, Р. Раян, в
адаптації О. Е. Дергачової, Л. Я. Дорфмана, Д. О. Леонтьєва), життєстійкості
(С. Мадді в адаптації Д. О. Леонтьєва, О. І. Расказової); шкала задоволеності
життям (SWLS) (Е. Дінер) – для оцінки загальної задоволеності підлітків
життям; тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) (Д. О. Леонтьєв); та
методики: діагностики рівня суб’єктивного контролю (УСК) (Дж. Роттер в
адаптації Е. Ф. Бажина, С. А. Голинкіної, О. М. Еткінда), «Батьків оцінюють
діти» (БОД) (І. А. Фурманов, А. А. Аладьїн) та «Аналіз сімейних взаємин»
(АСВ) (Е. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстицкіс) – для з’ясування впливу батьків на
виховання підлітків і пошуку його оптимального стилю; в) математичностатистичної обробки емпіричних даних — обчислення первинних
описових статистик, перевірки нормальності розподілу (критерій ШапіроУїлка), критерій χ², порівняння груп (критерії U-Мана-Уїтні, H-КрускалаУоліса, Т-Вілксона), дерева рекурсивного ділення, кореляційний, кластерний
7
та факторний аналізи. Статистична обробка даних здійснювалася за
допомогою програми SPSS 20.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
— визначено особливості впливу стилів батьківського виховання
(конфліктна інфантилізація, нестача виховного впливу, вимогливість) на
становлення типу розвитку особистісного потенціалу (автономний,
дезадаптивний, імпульсивний, детермінований, відчужений,
інтерналізований) у підлітковому віці;
удосконалено:
— теоретичну модель особистісного потенціалу, а саме уточнено його
компонентний склад;
— на емпіричному та операціональному рівнях досліджено та описано
змістову наповненість компонентів особистісного потенціалу;
— типологію розвитку особистісного потенціалу в підлітковому віці;
набули подальшого розвитку:
— наукові уявлення про особливості батьківського виховання в
контексті підтримання автономії та відповідальності підлітків;
— система знань щодо компонентів особистісного потенціалу та
чинників його розвитку;
розроблено та апробовано програму оптимізації розвитку особистісного
потенціалу підлітків.
Практична значущість здобутих результатів полягає у тому, що вони
можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін «Акмеологія
та освіта дорослих», «Вікова психологія», «Педагогічна психологія»,
«Практична психологія в системі соціально-педагогічної діяльності» та
спеціальних курсів «Вікова психокорекція», «Технологія психологічного
тренінгу», які пов’язані з проблематикою вікової психокорекції та
диференціального підходу до психолого-педагогічного патронажу розвитку
особистісного потенціалу школярів підліткового віку. Розроблені методичні
8
рекомендації можуть бути використані спеціалістами навчальних закладів та
консультативно-розвивальних установ.
Одержані результати впроваджено у навчальну та науково-методичну
роботу Університету сучасних знань (довідка № 49/1 від 24.03.15 р.); у
тренінгову роботу з підлітками у Приватній організації «Загальноосвітній
навчальний заклад «Російсько-Українська гімназія»» (довідка № 01-42 від
23.04.2015 р.) та у тренінгову програму з підвищення кваліфікації ГО
Українського Інституту Процесуальної психології та Розвитку (довідка № 02
від 15.08.2016 р.).
Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечено
теоретико-методологічною обґрунтованістю основних положень
дослідження, використанням теоретичних та емпіричних методів, що
відповідають меті, об’єкту, предмету та завданням, а також застосуванням
сучасних методів статистичної обробки даних.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення,
результати емпіричного дослідження обговорювалися на: ІІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Актуальні проблеми рекреаційної
психології дитинства» (Одеса, 2012); VIII Міжнародній науково-практичній
конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні
та прикладні проблеми» (Київ, 2013); V Міжнародній конференції по теорії
самодетермінації (5-th international conference on self-Determinational theory)
(Рочестер, 2013); IX Міжнародній науково-практичній конференції
«Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні
проблеми» (Київ, 2014); Мультидисциплінарному конгресі «Global scientific
unity 2014» (Прага, 2014).
Публікації. Зміст та результати дослідження висвітлено в 6
публікаціях, з яких 4 статті у наукових фахових виданнях, включених до
переліку, затвердженого МОН України, 2 статті в іноземних виданнях; 3 тез
матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
9
розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 227
найменувань, із них — 91 іноземною мовою. Основний текст дисертації
викладено на 166 сторінках. Робота містить 13 таблиць (на 6 сторінках), 26
рисунків (на 8 сторінках) та 11 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено узагальнення теоретичних та емпіричних
результатів дослідження проблеми впливу стилю батьківського виховання на
розвиток особистісного потенціалу підлітків, що дають підстави зробити такі
висновки.
1. Особистісний потенціал визначається як внутрішньоінтегрована
сукупність психологічних здібностей і властивостей, що зумовлює здатність
людини до самодетермінації і саморегуляції, до діяльності відповідно до
власного цілепокладання. Це є здатністю людини проявляти себе як
особистість і виступати автономним суб’єктом своєї активності,
цілеспрямовано впливати на довкілля, виявляючи стійкість та гнучкість до
внутрішніх і зовнішніх змін ситуації.
Теоретично обґрунтовано, що особистісний потенціал підлітків
складається з таких компонентів: самодетермінація, інтернальний локус
контролю, автономний локус каузальності, смисложиттєві орієнтації,
життєстійкість, толерантність до невизначеності, високий рівень розвитку
«Его», особистісна зрілість.
2. Емпіричним шляхом визначено та описано шість типів розвитку
особистісного потенціалу в підлітковому віці: дезадаптивний —
характеризується найнижчим рівнем розвитку «Его», екстернальним
локусом контролю, відсутністю внутрішньої мотивації, власних або
перейнятих ззовні смисложиттєвих орієнтацій, низькою задоволеністю
життям; автономний — є найбільш благополучним, визначається найвищим
рівнем особистісного розвитку, загальної інтернальності, інтернальності в
сфері досягнень і невдач, смисложиттєвих орієнтацій і задоволеності
життям; інтерналізований — схожий на автономний, за винятком дуже
низького автономного локусу каузальності; імпульсивний —
характеризується високими значеннями індикаторів імпульсивної стадії
особистісного розвитку, низьким рівнем сформованості смисложиттєвих
164
орієнтацій, задоволеності життям, загальної інтернальності, а також
інтернальності у сфері досягнень і невдач, і водночас, високим рівнем
автономної каузальної орієнтації; детермінований — відзначається
підвищеним зовнішнім та безособовим локусом каузальності на тлі інших
показників, які є досить низькими; відчужений — характеризується середнім
рівнем розвитку «Его», внутрішнього локусу контролю, у тому числі у
сферах досягнень і невдач, вищими за середні показниками смисложиттєвих
орієнтацій та загальної життєстійкості.
3. Емпірично визначено стратегії батьківського виховання, які
сприяють розвитку особистісного потенціалу підлітків: надмірність
обов’язків, мінімальність санкцій та заборон. Стратегіями, які не сприяють
розвитку особистісного потенціалу виявилися: гіперпротекція і
гіпопротекція, надмірність заборон і санкцій, недостатність обов’язків,
потурання потребам підлітка, наділення дитячими якостями, розширення
сфери батьківських почуттів і їх нерозвиненість, виховна невпевненість,
нестійкість стилю виховання, фобія втрати дитини, проекція власних
негативних рис на підлітка, наділення чоловічими властивостями, витіснення
конфлікту між батьками у сферу виховання.
4. Встановлено особливості батьківського виховання, які визначають
тип розвитку особистісного потенціалу підлітків. Дезадаптивний тип
здебільшого формується недостатністю батьківських заборон та відсутністю
фобії втрати у дорослих. Імпульсивний тип зумовлюється надмірними
санкціями, розширенням сфери батьківських почуттів, інфантилізацією
дитини, фобією втрати, проекцією негативних рис, витісненням
подружнього конфлікту у сферу виховання. Детермінований тип
продукується надмірними заборонами та надмірними санкціями за їх
порушення. Автономний тип продукує позитивне тло виховного середовища
в сім’ї за умови наявності досить великої кількості обов’язків у підлітка.
Відчужений тип формується за умов недостатності обов’язків, вираженої
гіпопротекції, виховної невпевненості, нерозвиненості батьківських
165
почуттів. Інтерналізований тип визначається невираженою гіперпротекцією,
не схильністю до надмірних заборон, виховною невпевненістю, фобією
втрати дитини та недостатності її обов’язків.
Змодельовано три стилі батьківського виховання, які найбільше
впливають на особливості формування особистісного потенціалу у
підлітковому віці. Стиль конфліктної інфантилізації характеризується
наявністю суперечностей між батьками з приводу методів виховання і
супроводжується ігноруванням дорослими потреб дитини; схильністю до
надмірних санкцій, інфантилізацією підлітка, нерозвиненістю батьківських
почуттів, гіперпротекцією та переважанням фемінінних рис. Стиль нестачі
виховного впливу визначається недостатнім наділенням підлітка
обов’язками, гіпопротекцією, схильністю батьків до несистематичного
виховання, потуранням потребам дитини, проекцією на неї негативних рис,
виховною невпевненістю. Стиль вимогливості батьків включає підвищені
санкції за провину підлітка та надмірність його сімейних обов’язків.
Усі зазначені стилі батьківського виховання негативно впливають на
розвиток таких компонентів особистісного потенціалу підлітків як
особистісна зрілість, життєстійкість, інтернальність, задоволеність життям та
осмисленість життя. Водночас вимогливий стиль виховання сприяє розвитку
автономного локусу каузальності підлітків.
5. Розроблено і апробовано програму з розвитку особистісного
потенціалу в підлітковому віці, що містить роботу з підлітками та їхніми
батьками. Результати її апробації та перевірки ефективності свідчать, що:
а) запропонована програма є ефективною, оскільки в результаті розвивальнокорекційної роботи встановлено суттєвий рівень розвитку автономії,
суб’єктивного контролю (зокрема, у сфері досягнень та невдач),
життєстійкості, особистісних смислів підлітків в обох експериментальних
групах; б) програма із залученням батьків дає кращі результати за програму,
в якій брали участь лише підлітки.
Перспективою подальших досліджень може бути з’ясування
166
особливостей: становлення особистісного потенціалу у сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування; впливу соціальних, психологічних,
соціо-культурних та інших чинників на характер взаємин у сучасній сім’ї.