СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ ЕМІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ З УКРАЇНИ В КІНЦІ XX-го – НА ПОЧАТКУ XXI-го СТОЛІТЬ

Короткий опис

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ЦИЛЮРИК СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

УДК 316.4:314.743

СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ ЕМІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ З УКРАЇНИ В КІНЦІ XX-го НА ПОЧАТКУ XXI-го СТОЛІТЬ

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник:
Євтух Володимир Борисович
доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Київ 2005

ЗМІСТ

Вступ

С.3

Розділ І. Теоретичні засади аналізу міграцій

С.13

1.1.Міграції як соціальний процес

С.13

1.2. Теоретико-методологічні принципи типологізації міграцій

С.32

Розділ II. Соціальна детермінованість основних напрямків еміграційних потоків з України

С.58

2.1. Динаміка та основні напрямки еміграційних потоків

С.58

2.2.Соціальні характеристики емігрантів

С.85

Розділ ІII. Соціальні можливості адаптації в нових умовах

С.104

3.1 Соціальні мотивації еміграції з України

С.104

3.2. Фактори соціальної адаптації в країнах поселення та перспективи соціальної мобільності українських емігрантів

С.139

Висновки

С.158

Список використаних джерел

С.163

ВСТУП
Актуальність теми. Роль міграційних процесів у життєдіяльності українського суспільства зростає. Причини цього зростання якісна зміна цих процесів, зумовлена новою парадигмою розвитку України як незалежної держави.
Сучасне суспільство стало більш відкритим ззовні, з’явились можливості вільного, безперешкодного вибору країни проживання. Еміграція стала своєрідним показником наявності свободи вибору в Україні. Українське суспільство стає більш динамічним і міграція набуває якісно нових ознак. З одного боку під впливом традиційних міграційних зв’язків, а з другого у рамках цілком нових географічних, правових та економічних реалій, які виникли внаслідок розпаду СРСР, утворення нових незалежних держав, ринкових реформ, більшої відкритості до світу.
Міграційні процеси в Україні за останні десять років XX століття, мають свої особливості і значно відмінні від тих, які мали місце у попередні роки. Упродовж 1990-х років в Україні відбувалися динамічні міграційні процеси, які істотно вплинули на етнічний склад населення, його соціальну, освітню, професійну і вікову структуру. Україна стала країною прийому мігрантів і водночас країною, що породжує міграцію, одним з основних об’єктів євроазіатських міграційних процесів.
Упродовж останнього десятиріччя кількість громадян України, які намагаються виїхати за кордон на постійне, тривале або тимчасове проживання зростає. Наважуючись на переїзд, сподіваються у такий вирішити основні життєві проблеми. Певною мірою, це є реакцією на неможливість виїзду у радянський період. Існують і більш глибокі причини. Насамперед, значно нижчий, ніж у сусідніх країнах, рівень життя населення. Економічна криза загрожує не лише добробуту населення, але і його зайнятості, крім того, наявність складних політичних суперечностей впливає на рішення про виїзд за межі країни. Не зважаючи на те, що в Україні не існує гострих етнічних та збройних конфліктів, які значною мірою впливають на міграційну поведінку, еміграція в нашій державі починаючи з 1994 року постійно переважає імміграцію.
Спрямованість та інтенсивність міграційних потоків яскраво демонструють рівень життя, особисту та громадську безпеку у тій чи іншій країні, а міграційна політика є показником стану розвитку суспільства. Для держав із нестабільною внутрішньою ситуацією, існує загроза в результаті міграції порушити суспільну рівновагу, тоді як економічно сильні країни сприймають її як джерело збагачення і урізноманітнення суспільного буття. Зокрема, багато економічно розвинених країн, через запровадження різноманітних програм стимулюють приплив висококваліфікованих фахівців із різних галузей шляхом забезпечення всебічної підтримки при влаштуванні.
Міграція є цілком природним, і водночас досить складним процесом. Він важко піддається методам прямого впливу, вимагає постійної уваги з боку держави, врахування міграційного компонента при розробці економічної, соціальної, демографічної, етнокультурної, зовнішньої політики.
Міграції населення є суттєвою фазою його відтворення, що характеризується сукупністю процесів зміни місця проживання і сфери застосування праці, обумовлених впливом об’єктивних економічних законів і прагненням до більш повного задоволення особистих і суспільних інтересів.
Соціальна детермінованість еміграційного процесу включає в себе складну систему соціальних чинників, мотивів, еміграції. Для визначення соціальної детермінованості еміграційного процесу необхідно з’ясувати основні чинники, які формують міграційні наміри, мотивацію до переселення. Як відомо, серед інших чинників, до переселення спонукає сукупність переваг в умовах життя в регіоні в’їзду, порівняно з регіонами виїзду. Поняття умови життя” включає характеристики всього навколишнього середовища людини природне і соціальне довкілля.
Фактори міграції є лише частиною умов, які впливають на процес міграції. Важливо пам’ятати, що мотивація міграційної поведінки полягає у формуванні в людини внутрішньо спонукальних сил міграційної поведінки шляхом впливу на неї потреби, інтересу, бажання, прагнення, ціннісних ідеалів і мотиви з метою досягти очікуваної реалізації міграційної поведінки.
Міграційна поведінка, виступаючи результатом взаємодії довколишнього середовища і внутрішньої структури людини, має свою специфіку. Вона водночас виступає і вольовим і механічним процесом. Мігрант зазнає соціальних переміщень під безпосереднім впливом вольових актів, які застосовуються до нього з боку поліетнічної держави, соціооточення і суспільства [61, с.23].
Відповідно, міграційна поведінка обумовлена дією оточуючого середовища людини та її особистими мотивами. Міграційна мотивація є психічним станом особистості, який спонукає її до досягнення особистих цілей економічного, соціального й психологічного характеру через зміну місця проживання.
Мотивація міграційної поведінки полягає у формуванні у людини внутрішньо спонукальних сил міграційної поведінки шляхом впливу на неї потреби, інтересу, бажання, прагнення, ціннісних ідеалів з метою досягти очікуваної реалізації міграційної поведінки.
До міграцій належать такі акти мобільності населення, які призводять до його територіального перерозподілу, незалежно від того, чи відбувається зміна місця проживання назавжди чи на певний період часу. Переміщення індивідів у просторі, викликані бажанням підвищити рівень добробуту вигіднішим використанням робочої сили.
Процес міграції завжди є географічним за формою прояву та соціально-економічним за змістом. Можна виокремити різні типи міграцій, визначаючи їх у залежності від концепції, в рамках якої розглядаються міграційні процеси. Зокрема, демографія, статистика, економіка аналізують міграції через призму власного предмету вивчення. Соціологічний аналіз міграційних процесів дозволяє розробити класифікацію за статусом мігрантів.
Окремими категоріями учасників міграційного процесу є наступні: особи, які переїжджають на постійне місце проживання; трудові мігранти, які прибувають на роботу за контрактом, висококваліфіковані спеціалісти працівники транснаціональних компаній та спільних підприємств, які за характером діяльності переїздять з країни в країну; нелегальні трудові мігранти; особи що шукають політичного притулку; біженці.
Дослідження соціальних детермінант еміграції як підґрунтя еміграційних процесів у суспільстві, є важливим як у теоретичному, так і у практичному аспектах. На відміну від традиційних західних досліджень еміграційних процесів, у вітчизняній науці ця проблема залишається мало дослідженою.
Досвід еміграційних процесів за час незалежності України зумовив зростання наукового інтересу до дослідження міграції, її мотивів, чинників, факторів.
Окрім того, для країн перехідного типу, і для більшості сучасних демократій, актуальною є проблема забезпечення керованості міграційних процесів та їх прогнозування. В Україні сьогодні спостерігається підвищення уваги до вивчення процесів еміграції, що пов’язано з виїздом із країни молодих людей, висококваліфікованих фахівців та фахівців середнього рівня. Відповідно постає проблема вироблення дієвих механізмів, які забезпечували б регулювання еміграційних процесів.
У зв’язку цим дослідження соціальної детермінованості еміграційного процесу в Україні допоможе розкрити сутність сучасної міграційної ситуації в Україні, і надасть можливість вдосконалення способів здійснення регулювання міграційними процесами.
Актуальність теми дослідження пояснюється передусім об’єктивними процесами, які відбуваються в українському суспільстві, масштабами тих перетворень, які мали місце в останні десятиліття і, які призвели до якісної трансформації всієї соціально-політичної системи. За таких умов процес міграції набув якісно нових ознак. На особливу увагу заслуговує саме еміграційний аспект міграційного процесу. Оскільки він кількісно (з 1994р.) переважає імміграцію. Саме зростання масштабів еміграційного процесу та його вплив на соціальні процеси, які відбуваються в українському суспільстві потребує детального вивчення, оскільки ці аспекти поки що перебували поза увагою дослідників, і зокрема соціологів.
Враховуючи можливості сучасної соціологічної теорії, перед нами виникає наукова проблема невідповідності: між необхідністю мати науково обґрунтовану картину особливостей еміграційного процесу в сучасній Україні, як масштабного соціального процесу і недостатністю узагальнення існуючого, вже накопиченого соціологами, демографами, істориками, економістами теоретичного матеріалу з цієї проблематики, а також аналізу і методологічного обґрунтування існуючих теорій і концепцій та застосування їх в умовах українського суспільства.
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є концептуалізація соціальних чинників та механізмів, які впливають на еміграційний процес в Україні на рубежі століть, визначають його сутність. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
· проаналізувати основні існуючі в сучасній соціологічній науці теоретичні підходи до аналізу соціальної мотивації міграцій;
· розкрити основні риси соціально-демографічного складу емігрантів;
· дослідити вплив соціально-економічних чинників на зміст і характер еміграційних процесів на національному та регіональних рівнях;
· визначити адаптаційні можливості емігрантів з України у країнах поселення, детермінованих соціально-етнічними факторами.
Об’єктом дослідження є еміграційний процес, що мав місце в Україні наприкінці ХХ-го на початку ХХІ-го століть.
Предмет дослідження соціальна детермінованість еміграційного процесу з України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети та розв’язання її завдань автор використовує загально-наукові методи, соціологічні методи. Загально-наукові: історико-порівняльний метод, системний аналіз, критичний аналіз. Застосування методу комплексного аналізу дало можливість виявити сукупність мотивів міграції. Історико-порівняльний метод сприяв виявленню тяглості в міграційних процесах України в XX ст. та їх особливості на сучасному етапі розвитку країни. Метод критичного аналізу дозволив з’ясувати сутність міграційних процесів, що відбуваються в Україні, та використати існуючі в науці підходи до дослідження міграції як соціального процесу.
Соціологічні методи: вторинний аналіз соціологічних даних, аналіз статистичних даних. Вторинний аналіз соціологічних даних дозволив проаналізувати динаміку змін міграційних настроїв та розкрити зміст і сутність соціальних мотивів еміграції. Аналіз статистичних даних допоміг з’ясувати масштаб міграційних процесів в українському суспільстві та дозволив виявити соціально-демографічні характеристики міграцій.
Джерельною базою дисертаційного дослідження є: соціологічна література, публікації присвячені проблемі міграції, періодичні видання, що безпосередньо стосуються проблем міграції.
У дисертації автор спирається на теоретико-методологічні засади визначені у наукових працях вітчизняних і зарубіжних соціологів. Серед них: В.Євтух, О.Малиновська, І.Прибиткова, Ю.Римаренко, М.Романюк, В.Трощинський , А.Шлепаков, М.Шульга та інші.
Значну увагу питанням еміграційних настроїв, перспектив їх реалізації приділяє загальнонаціональний моніторинг, який проводить Інститут соціології НАН України. Результати фундаментального дослідження міграційних проблем, які виникли в Україні за роки незалежності викладені в монографії М.Шульги Велике переселення народів: репатріанти, біженці трудові мігранти” (2002р.). Питання управління зовнішніх міграцій детально розглянуто в монографії О.Малиновської Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями” (2004р.).
Велике значення для наукової розробки проблем міграції мало видання Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри” (1998р.) за редакцією Ю.Римаренка. Енциклопедія розкриває динаміку масових переміщень населення на різних рівнях, застосовуючи всеохоплюючий комплексний підхід до аналізу міграційних процесів у сучасному світовому співтоваристві, тобто розглядає низку подій та заходів від профілактики до регулювання в умовах надзвичайних ситуацій, враховує весь спектр міграційного буття у його різноманітних проявах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
- вперше у сучасній українській соціологічній науці досліджено динаміку соціальної детермінованості еміграційного процесу з України в кінці XX-го на початку XXI-го століть та доведено, що еміграційний процес суттєво впливає на формування соціальної структури українського суспільства періоду, який аналізується у дисертації, та демографічної ситуації в Україні, що виявляється, зокрема у зменшенні працездатного населення країни;
- вперше виявлено та обґрунтовано специфіку механізмів еміграційних процесів в Україні через дію двох груп факторів, перші з яких діють у країні проживання, а другі в країні потенційного поселення, розкрито основні соціальні чинники еміграції, їх вплив на масштаби та динаміку еміграційного процесу;
- вперше на науково-теоретичному рівні досліджено комплекс соціальних мотивів еміграції з України серед різних груп населення, подано динаміку їх змін на рубежі століть та виявлено факт відсутності чіткої кореляції між мотивами та належністю до етнічної, релігійної групи та соціальним статусом емігрантів;
- вперше визначені соціальні передумови успішної адаптації українських емігрантів до нових умов та їх можливої подальшої соціальної мобільності у новому суспільстві, що значною мірою залежить від стартового потенціалу емігрантів, у якому найважливіше значення мають знання мови країни прибуття, освіта, соціальний статус в Україні, матеріальний стан, наявність зв’язків у новому середовищі.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів та висновків у діяльності органів державної влади, суспільно-політичних та громадських організацій при вирішенні міграційних питань, а також для обґрунтування та розвитку міграційної політики, зокрема і у вибудові ефективного менеджменту у сфері регулювання сучасних міграцій. Результати дослідження розширюють можливості для вдосконалення навчальних програм із соціології, підготовки загальних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах освіти, зокрема спецкурсу «Етносоціологія».
Апробація результатів дисертації відбувались на наукових конференціях студентів та аспірантів з 2002 по 2005 роки, методологічних семінарах, засіданнях кафедри загальної соціології, у практичній роботі, під час проведення лекцій і семінарських занять на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На наукових конференціях:
- „Проблеми особистості в науці: результати та перспективи досліджень” П’ята міжнародна конференція молодих науковців 26-27 вересня 2002 року Київ 2002.
- Наукова конференція з нагоди Днів факультету 17 квітня 2003 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка Київ - 2003.
- „Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє” Всеукраїнська наукова студентсько-аспірантська конференція 6-7 листопада 2003 р. Львів 2003.
- Наукова конференція з нагоди Днів факультету 22 квітня 2004 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка Київ - 2004.

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у трьох опублікованих працях автора у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України як фахові з соціологічних наук, тези конференцій.
1. Цилюрик С.В. Деякі методологічні засади аналізу соціальної мотивації міграцій // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка Соціологія. Психологія. Педагогіка. К. Видавничий центр Київський університет, 2003.- Вип. 16. С.87-91.
2. Цилюрик С.В. Роль соціальних чинників у сучасних міграційних процесах: приклад України // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка Соціологія. Психологія. Педагогіка. К. Видавничий центр Київський університет, 2003. Вип. №17. С.19-22.
3. Цилюрик С.В. Вектори та структура еміграційного потоку з України” Вісник Соціологія.Психологія.Педагогіка. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка Соціологія. Психологія. Педагогіка. К. Видавничий центр Київський університет, 2005. Вип. №23 С.70-72.
4. Цилюрик С.В. Міграція як об’єкт соціологічного дослідження // Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє. Матеріали всеукраїнської наукової студентсько-аспірантської конференції. Львів 2003. С.154 155.

Список літератури

Висновки
Соціологічний аналіз еміграційного процесу з України в кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століть дає можливість визначити особливе значення соціальної детермінованості цього процесу, що обумовлена дією як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, дія яких виявляється на різних рівнях (індивідуальному, груповому та суспільному). Аналіз факторів міграції безпосередньо пов’язані з мотивами міграції. Фіксується, що глибинні причини міграції мають свій прояв у певних конкретних мотивах, що, зазвичай обґрунтовані.
Міграції є об’єктивним соціальним процесом, який має свій економічний, політичний, соціально-культурний аспекти, відповідає самоорганізаційним принципам розвитку суспільства, а на рівні особи реалізує права людини щодо вибору місця та країни проживання. Міграції є складовою соціального процесу, який є послідовною зміною явищ, станів, змін у розвитку суспільства. Він передбачає сукупність послідовних дій, направлених на досягнення певних результатів. Соціальний процес є послідовною зміною станів суспільства або його окремих систем, виявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, дискретність і неперервність. Міграційний процес є обопільним рухом, тобто як потік вибуття, і як потік прибуття. Двосторонність міграційного процесу обумовлена тим, що він виступає як взаємодія двох протилежно направлених відносно однорідних серій подій.
З початком 1990-х років міграційні рухи в Україні зазнали істотних змін, які виявилися у значному зростанні масштабів зовнішньої міграції населення. На її інтенсивність та спрямованість вплинули, насамперед, процеси демократизації суспільного життя, розширення можливостей реалізації громадянами особистих намірів.
З набуттям Україною незалежності були усунені характерні для тоталітарного суспільства обмеження щодо реалізації права людини на вільне пересування і вибір місця проживання. З іншого боку, падіння рівня життя населення значно посилювало мотивацію до міграції, зумовлену насамперед економічними чинниками, в основі яких прагнення мігрантів покращити умови життя. Застосування соціологічного підходу до вивчення міграцій дало можливість переходу від простого опису економічної адаптації мігрантів в країнах в’їзду до всебічного, глибинного дослідження форм і шляхів їх соціальної інтеграції з місцевим населенням і можливих наслідків цього процесу для суспільства, особливо для зміни структури і динаміки соціальних відносин. Здійснення класифікацій міграції відбувається на основі аналізу, дослідження, переосмислення з метою концептуального узагальнення науково-прикладних матеріалів про специфіку переміщення.
Аналіз основних методологічних засад і їх застосування до вивчення феномену міграції дозволяє зробити ряд висновків: міграція населення властива всім суспільствам, починаючи від найдавніших часів і до сьогодні; на кожному історичному етапі вона має свої особливості, які обумовлені об’єктивними умовами, як зовнішніми щодо суспільства, так і внутрішніми, які відбуваються в самому суспільстві; на теренах України міграції мали місце з давніх часів. Під дією різних факторів (соціальних, економічних, політичних) виникали значні за своїми масштабами еміграційні хвилі, які мали значні наслідки для соціально-економічного та етнокультурного розвитку українського суспільства; міграція населення є соціальним процесом, який впливає одразу на два суспільства: в країні прибуття мігрантів і в країни вибуття; в підґрунті соціальних переміщень завжди лежать: з одного боку прагнення людини до самоутвердження, в тому числі з використанням шляхів та каналів еміграції-імміграції, а з іншого негативні чинники довколишнього середовища, які мають виштовхувальну силу; міграції є природним і невід’ємним правом людини на вільний вибір місця проживання, переміщення, облаштування, працевлаштування, реалізації особистого потенціалу.
Масштаби та інтенсивність, нові напрямки і форми міграційної мобільності населення перетворились у невід’ємний і важливий атрибут соціальної реальності сучасного українського суспільства, що актуалізують необхідність вивчення можливих наслідків впливу міграцій на характер та зміст соціальних процесів як у тих суспільствах, які їх приймають, так і в тих, звідки вони мігрують. Гострою проблемою стає потреба в розробці, на основі отриманого знання, прогнозованих варіантів соціокультурних змін, а також, відповідно, практичних, соціальних рішень в умовах адаптації у новому соціальному просторі.
З точки зору соціологічного підходу до аналізу міграцій, цей процес є продуктом взаємодії людей, результатом якого є наявність зв’язків і взаємовідносин між ними, їх взаємних орієнтацій. Складовими процесу міграцій є серії подій, які в сукупності є цілісним процесом. Власне це і має бути предметом соціологічного аналізу у контексті визначення ступеню соціальної детермінованості еміграційного процесу. У цьому контексті міграції є особливим соціальним процесом, що має ряд характеристик, які властиві соціальним процесам, а саме: тривалість у часі, послідовність розвитку етапів, неперервністю й ідентичністю, масовим характером, стійкістю (причинно-наслідковий взаємозв’язок міграційних процесів), соціальним змістом причин та наслідків.
За характером дії основних чинників еміграції в Україні визначено два типи еміграції економічна та етнічна. Етнічна еміграція передбачає повернення на свою історичну батьківщину заради возз’єднання сімей або за іншими мотивами. Серед яких кращі умови життя на історичній батьківщині мігрантів, можливість реалізувати свої експектації в умовах іноетнічного довкілля.
Економічна еміграція передбачає виїзд за кордон за економічними мотивами: можливість знайти роботу, покращити умови праці, знайти більш оплачувану роботу, змінити стиль життя, покращити матеріальний стан. Економічна еміграція, має особливий аспект, який полягає у передуванні їй тимчасової трудової міграції. За таких умов емігранти мають уже певний досвід перебування в іншій країні, і, відповідно, процеси адаптації значно спрощуються.
Етнічні фактори міграції за силою впливу значно поступаються економічним, і при аналізі міграційного руху повинні розглядатись у контексті існуючої економічної ситуації. На сьогодні встановлено, що більш сильне бажання повернутись на батьківщину властиве етнічним євреям та німцям, тоді, як наприклад, у росіян України, воно є помірним.
Ситуація, що склалася в Україні, виштовхує за межі країни більшою мірою молодь, яка прагне там знайти для себе роботу, можливість одержувати гідну зарплату і реалізувати себе як спеціалістів. За кордон виїжджають, з одного боку, найбільш освічена частина суспільства, котра може конкурувати на зарубіжному ринку праці, а, з іншого, ті, хто має досвід роботи у сфері побутового обслуговування населення.
У результаті дослідження було встановлено, що серед найважливіших соціальних чинників еміграції у досліджуваний період є економічний, етнічний та релігійний, які формуються як на особистому, так і на груповому рівні та виявляються спільними для різних груп населення. Соціальні чинники обумовлені дією двох факторів: з одного боку фактори, що діють в місці проживання, а саме, нестабільна соціально-економічна ситуація в Україні, а з іншого ті, що діють в місцях можливого поселення, а саме: соціальна, економічна, психологічна, і т.п. привабливість сусідніх країн та країн далекого зарубіжжя.
Для формування соціальної мотивації еміграції є важливою спільна дія двох наступних факторів: системна криза, що унеможливлює реалізацію власних можливостей особистості, зниження життєвого рівня населення, яке по-різному відбивається на добробуті та прибутках громадян, погіршення екологічної ситуації; привабливість інших країн і можливість там реалізуватись і підвищити власний рівень життя. Було доведено, що зазвичай, перевага позитивних факторів у країні можливого переселення переважає дію негативних факторів у місцях проживання.
Встановлено, що тиск кризових чинників по-різному виявляється щодо різних етнічних груп в Україні, робиться передбачення, що потенційні можливості представників різних етносів у майбутньому можуть стати одним із основних чинників соціальної мотивації еміграції з України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арутюнян Ю.В. Постсоветские нации. М., Институт этнологии и антропологии РАН, 1999. 208 с.
2. Арутюнян Ю.В. и др. Этносоциология: Учеб. Пособие / Ю.В.Арутюнян, Л.М. Дробижева, А.А.Сусоколов, - М., Аспеккт Пресс, 1999 271 с.
3. Бачинський Ю. Українська імміграція в Сполучених Штатах Америки. 2-е вид. / Ред. і передмова до 2-го вид. Василя Маркуся. К., 1995.
4. Берко С. Международная миграция рабочей силы и перекачка умов” // http://www.ovsem.com/user/mmrsp/index.shtml
5. Бояр С.О. Міграція // Соціологія: короткий соціологічний словник. К.: Укр.Центр духовн. Культури, 1998. C. 322.
6. Бояр С.О. Еміграція населення // Соціологія: короткий соціологічний словник. К.: Укр.Центр духовн. Культури, 1998. C.159-160.
7. Бредникова О., Паченков О. Этничность этнической экономики” и социальные сети мигрантов // Этничность и экономика Под ред. Бредниковой О., Воронкова В., Чикадзе Е., СПб.: Труды ЦНСИ, вып.8 2000., C. 47-54.
8. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. М., 1973.
9. Василик М. Українські поселення в Аргентині. Мюнхен, 1982.
10.Вивчення впливу зовнішньої міграції 1991-1996 рр. на зміни етнічного складу населення України та її регіонів. М.О. Шульга та ін.., К.,1998.
11.Винниченко І.І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. К., 1994.
12.Войтович С.А. Чинник соціальний // Соціологія: короткий соціологічний словник. К.: Укр.Центр духовн. Культури, 1998. C.683 -684.
13.Волович В.І. Соціальний процес // Соціологія: короткий соціологічний словник. К.: Укр.Центр духовн. Культури, 1998. С. 500-501.
14.Выхованец О. Миграция. Развитие, характеристики, проблемы. // Государство и антропоток //http://antropotok.archipelag.ru/text/a026.htm
15.Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.2 Соціальна динаміка: Навч. посб. К.:ВЦ Київський університет”, 2000. 464 с.
16.Градировский С., Лопухина Т. Типологии миграционных процессов // Государство и антропоток // http://antropotok.archipelag.ru/text/a302.htm
17.Григоренко О. Из Прикарпатья исчез целый город // Дипломатический мир” - №8 28 апреля 5 мая 2004 г.
18.Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІ-ХХ ст. К., 1996.
19.Грузин В. Уезжать или оставаться? Ответы на мучающие вас вопросы. К., 1999.
20.Демографическое поведение и возможности социального воздействия на него в условиях социализма. /Макарова Л.М. и др. М., 1986.
21.Дмитриев А.В. Конфликтогенность миграции: Глобальный аспект // Социол. исслед. - 2004. - N10. - С.4-14.
22.Дощипин Ю.П. Социальная значимость факторов вынужденной миграции // Социологические исследования. 2001. №1. С.92 96.
23.Дюркгейм. Эмиль О разделении общественного труда. Метод социологии. М.: Наука, 1991. 572 с.
24.Дятлов В. Диаспора: попытка определится в понятиях // Диаспоры. 1999. №1.
25.Европейская конвенция о правовом статусе трудящихся-мигрантов // Сб. междунар. правовых док., регулирующих вопр. миграции / Междунар. орг. По миграции. М., 1994. С.265-277.
26.Евтух В.Б. Иммигранты в инонациональной среде: проблемы адаптации // Миграция и мигранты в мире капитала: исторические судьбы и современное положение: Сб. науч. трудов. Киев, 1990. С. 170-181.
27.Евтух В.Б. Мигранты в Украине: новые этничности новые проблемы // Этничность на постсоветском пространстве: роль в обществе и перспективы: Материалы конф. К.: Феникс, 1997. С. 78-87.
28.Євтух В.Б. Українська діаспора. Соціологічні та історичні студіїю К.: Видавництво УАННП Фенікс”, 2003. 228 с.
29. Євтух В.Б., До проблеми визначення поняття етнічна меншина”// Етнічні меншини Східної та Центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку. К., 1994.
30.Євтух В. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції. К.: Стилос, 2000. 236 с.
31.Євтух В.Б., Ковальчук О.О. Українці в Канаді. К., 1993.
32.Євтух В.Б., Трощинський В.П., Аза Л.О. Міжетнічна інтеграція: постановка проблеми в українському контексті:- К., 2003. 58 с.
33.Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю. та ін. Етносоціологія: терміни та поняття. Навчальний посібник. К.: Видавництво УАННП Фенікс”, 2003. 280 с.
34.Еко Умберто. Міграційні процеси в третьому тисячолітті // Всесвіт. 2001. - № 1-2. С. 143-144.
35.Жогин Б.Г., Маслова Т.Ф., Шаповалов В.К. Интеграция вынужденных мигрантов в местное сообщество: опыт практической и исследовательской деятельности. Ставропольсервисшкола, 2002 г. 432 с.
36.Загробська А.Ф. Організовані переселення в системі міграцій населення УРСР., К., 1974, с. 112.
37.Зайончковская Ж. Десять лет СНГ десять лет миграций между станами-участниками // Государство и антропоток // http://antropotok.archipelag.ru/text/a027.htm
38.Зайончковская Жанна СНГ через призму миграций // Миграция. 1998. № 3-4. С. 4-10.
39.Зайончковская Ж.А. Миграция населения как индикатор социальной ситуации в постсоветском пространстве // Пробл. прогнозирования. - М., 1997. - Вып.3. - С.119-128.
40.Зайончковская Ж.А. Первый международный семинар по миграционным процессам в СНГ // Пробл. прогнозирования. - М., 1996. - Вып.5. - С.145-146.
41.Зайончковская Ж.А. Развитие внешних миграционных связей России // Социол. журн. - М., 1995. - N1. - С.29-44.
42.Зайцева Наталья Пора домой //Эксперт.2005.№9 (14-20) С.48-54.
43.Закон України про імміграцію // Офіц. вісн. України. 2001. - №27. С.1-9.
44.Занюк С. Психология мотивации. К., 2001. 352 с.
45.Заставний Ф.Д. Українська діаспора. Львів, 1991.
46.Зовнішні трудові міграції населення України / за наук.ред. Е.Лібанової, О.Позняка. К.:РВПС УКРАЇНИ, 2002. 206 с.
47.Интеграция вынужденных мигрантов в местное сообщество: опыт практической исследовательской деятельности. Ставропольсервисшкола, 2002 г. 432 с.
48. Иноземцев В.Л. Иммиграция: новая проблема нового столетия (Историко-социолгический очерк) // Социологические исследования. 2003. № 4 С.64 72.
49.Ионцев В.А. Международная миграция. М.: М-во по делам федерации, нац. и миграц. Политики Рос. Федерации, 2001.- Вып.3. Прил. К журн. Миграция в России”. 112 с. (Миграция населения.)
50.Ионцев В.А. Международная миграция населения: Россия и современный мир // Социологические исследования. 1998. № 6 С. 38-42.
51.Ионцев В.А. Мировые миграции. М.: Знание, 1992. 64 с.
52.История российского зарубежья. Проблемы адаптации мигрантов в XIX-XX вв. М., 1996.
53.Історія української еміграції . К., 1992.
54.Источники по истории адаптации российских эмигрантов в XIX-XX вв.: Сборник статей. М., 1997.
55.Касперович Г.И. Миграция населения в города и этнические процессы (на материалах исследования городского населения БССР) Под ред. В.К. Бондарчика. Мн.: Наука и техника, 1985. 149 с.
56.Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности. - М., 1988.
57.Коваленко Алла, Худяєва Наталя, Чи стане Україна країною мрії”? // http:www.day.kiev.ua/1998/106/society/soc4.htm
58.Коваленко Б. Про шляхи розв’язання проблем нелегальної міграції в Україні. // Біженці та міграція: український часопис права і політики. 1998. - №2. Том II. С.61-64.
59.Козлов В.И. Процесс социальный. // Российская социологическая энциклопедия. М., 1998.
60.Кокшаров А. Европа на игле миграции // Эксперт. - 2002. - №37. - С.56-60.
61.Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства: Навчально-методичний посібник. К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. 424с.
62. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв.1996 р. К., 1996.
63.Костаков В. Миграция: беда или благо? // Экономист. - 2000. - №2. - С.34-39.
64.Куин Ф. Права человека и ты. Варшава, Из-во ОБСЕ/БДИПЧ 1999. 288 с.
65.Левцун О. Зовнішня трудова міграція в Україні як демографічна проблема // Діалог.UA// http://dialogs.org.ua/ru/material/full/2/4040
66.Литвин М. Спільними зусиллями проти незаконної міграції // Уряд. курьер. 2003. 4 січ.- С.10.
67.Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні соціологічні теорії. К.: МАУП, 1999. 344 с.
68.Макеев И.Ю. Миграция русскоязычного населения из Казахстана // Социологические исследования. 1999. - №11. С.63-68.
69.Малиновская Е.А. Поездки за границу как стратегия выживания в условиях переходного периода: опыт Украины //http://migrocenter.ru/publ/trud_m/03.php
70.Малиновська О.А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями: Монографія. К., 2004., 236 с.
71.Малиновська О.А. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС. К.: Бланк-Прес, 2004. 171 с.
72.Малиновська О. Біженці в світі та в Україні: моделі вирішення проблеми. К.: Генеза, 2003. 288 с.
73.Малиновська Олена Орієнтири міграції // Політика і час. 1994 №4. С.12-15.
74.Малиновська Олена Міграції мовою статистики // Проблеми міграції., 1997 №1(2) ст.8-14.
75.Международная конвенция о защите прав всех трудящихся мигрантов и членов их семей // Сб. междунар. правовых док., регулирующих вопр. миграции / Междунар. орг. по миграции. М., 1994. С.160-191.
76. Мертон Р. Социальная структура и аномия // http://ecsocman.edu.ru/images/pubs/2005/10/27/0000238927/012.MERTON.pdf
77.Методика социологического изучения демографического поведения. Вып.1. Миграционное поведение. М., 1985.
78.Миграции в трансформирующемся обществе: аннотированный библиографический указатель литературы, изданной в странах СНГ. 1992 -1999 гг. / Отв. ред. Ж.А. Зайончковская. Комплекс-Прогресс, М. 2000. 520 с.
79.Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія /НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. К.: Довіра, 1998. 912 с.
80.Міграція населення України у 2000 році/ Державний комітет статистики України; Відповідальні за випуск Стельмах Л.М.; Задоєнко Л.В., К.: 2001 425 с.
81.Міграція населення України у 2002 році/ Державний комітет статистики України; Відповідальні за випуск Стельмах Л.М.; Задорєнко Л.В., К.: 2003 155 с.
82.Миненко Юрій Куди поділися 4 мільйони людей? // Столиця 2003р., 28 листопада 4 грудня №48 (499) с.22
83.Миславский Ю.А. Адаптация социальная/ Российская социологическая энциклопедия. М.: Издательская группа НОРМА-ИНФА., 1998.
84.Моисеенко В.М. Миграция населения // Демографический энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия» 1985. С.251-255.
85.Московичов Святослав Соціальна мотивація: проблеми та розв’язання // Соціологія: теорія методи, маркетинг. 2004 - №2. С. 133-145.
86.Мосьондз Сергій Характеристика міграційного законодавства та органів державної виконавчої влади у сфері міграції // Проблеми міграції. - 2002, № 3, ст.2-7.
87.Населення України, 1994 рік. Демографічний щорічник К., Держкомстат, 1995 543с.
88.Палій О. Перспективи зовнішньої міграції в контексті змін на українському ринку праці// Економіка України. 1993. №8 - С.81-84.
89.Палько Віктор Міграційні процеси: від теорії до життєвих реалій // Проблеми міграції., 2000 №2(13) ст.27-28.
90.Панина Н. Головаха Є. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1998 рр.) Соціологічні показники (Таблиці, ілюстрації, коментар). К., 1999.
91.Парк Р.Э. Человеческая миграция и маргинальный человек. // Социальные и гуманитарные науки. Социология. М.1998 №3 ст. 167-177.
92.Парсонс Т. Системы современных обществ. М., Аспект-пресс, 1997. 270 с.
93.Переведенцев В.И. Методы изучения миграции населения. М., 1975.
94.Петров В.Н. Этнические мигранты и полиэтничная принимающая среда: проблемы толерантности // Социол. исслед. 2003. №7. - С.84-91.
95.Петрова Т., Васильченко В. Міграційна політика держави та її інформаційне забезпечення // Україна: аспекти праці. 1996 №6 С. 4244.
96.Петрова Т. Міграція населення як фактор пропозиції робочої сили на ринку праці України // Україна: аспекти праці. 1997 №6 С. 4650.
97.Петрова Т.П. Механизм миграционного обмена: методы исследования. К., 1992. 130 с.
98.Пирожков С. Миграция населения Украины: прошлое и настоящее. // Миграционные процессы после распада СССР. Программа по исследованию миграции. Вып. V., Москва 1994. ст. 137-157.
99.Пирожков С., Малиновська О., Марченко Н. Зовнішня міграція в Україні: причини наслідки стратегії Київ: Академпрес,1997.
100. Пирожков С., Малиновская Е., Хомра А., Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект: Монография. К.: НИПМБ, 2003. 134 с.
101. Піскун О., Прибиткова І., Волович В. Міграційна ситуація в Україні // Політична думка. - 1996 . - №3/4. С. 45-72.
102. Прибыткова И. Миграционные процессы в Украине: современное состояние и перспективы. // Миграционные процессы после распада СССР. Программа по исследованию миграции. Вып.V., Москва 1994. ст. 121-136.
103. Прибыткова И. Трудовые мигранты в социальной иерархии украинского общества // Социология: теория, методы, маркетинг. 2002. №4. С. 156-167; 2003 - № 1. С. 109-124.
104. Победа Неллі Міграція і пошуки нових взаємодій. // Проблеми міграції. 1998., № 1, ст.14-18.
105. Позняк Олексій Трудова міграція як соціально-політичний процес. // Проблеми міграції. 1998., № 4, ст.15-21.
106. Поліщук Всеволод Міграційна повінь з України // http://postup.brama.com
107. Попович Іванка Церква про еміграцію // Поступ 2000 р., 14 жовтня с.2
108. Попок Андрій Закордонне українство в сучасному світі. // http:zeleniyklin.com.ua/0914.html
109. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України. Закон України// Зб. Нормативних актів України з питань паспортної, реєстрац. та міграц. роботи; Відп. За випуск В.І. Шепель. К., 1995. С. 17-23.
110. Региональные проблемы социально-демографического развития. - М., 1982.
111. Римаренко Ю. Міграційне буття в контексті поліетнічності. // Біженці та міграція: український часопис права і політики. 1998. - №1. Том II. С.17-25.
112. Розвиток демократії в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня 1 жовтня 2000р.). К., 2001.
113. Романюк М.Д. Міграції населення України за умов перехідної економіки: методологія і практика регулювання. Львів, 1999.
114. Рыбаковский Л.Л. Миграция населения: Прогнозы, факторы, политика. М.,1987.- 200 с.
115. Рыбаковский Л.Л. Миграция населения. //Российская социологическая энциклопедия. М.: Издательская группа НОРМА-ИНФА, 1998. С.286-287.
116. Рыбаковский Л.Л. Россия и новое зарубежье: Миграционный обмен и его влияние на демографическую динамику. - М., 1996. - 55с.
117. Савоскул С.С. Русские нового зарубежья: Выбор судьбы. М.: Наука. 2001. 438 с.
118. Семашко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А. Демографічні перспективи України до 2026 року. К., 1999.
119. Соціологія: короткий соціологічний словник.- К.: Укр.Центр духовн. Культури, 1998. 736с.
120. Спис Ольга Релігійно-суспільні та соціокультурні зміни в пізньопротестантських громадах (за результатами експертного опитування) // Релігійно-інформаційна служба України // http://www.risu.org.ua/ukr/major.religions/religioznavstvo/religstudy/spys_pizniprotestanty/
121. Структура і напрямки міграційних потоків населення України. Представництво міжнародної організації з міграцій в Україні., К., 1998.
122. Титов В.Н. О формировании прессой образа этнического иммигранта // Социологические исследования. 2003. - №11. С.41-50.
123. Трощинський Володимир, Попок Андрій Проблеми етнічного відродження східної української діаспори // Українські варіанти. К., 1997. Ч.2. С. 26-33.
124. Трощинський В., Швачка О., Попок А. Еміграційний потенціал осіб українського походження та вихідців з України жителів Республіки Казахстан: Аналіт. Звіт про проведене соціологічне дослідж. / Міжнар. Організація з міграції. К.: Фенікс, 1998. 121 с.
125. Трощинський В.П. Етнополітика держави // Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001). К.: «Альтернативи», 2001. 373- 398.
126. Тадевосян Э.В. Этнонация: миф или социальная реальность? // Социологичесские исследования 1998, №6 С. 61-68.
127. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К.: «Альтернативи», 1999. 352 с.
128. Трудова міграція населення Тернопільської області: кількісний та географічний аспекти. Тернопіль: Джура”, 2005 72 с.
129. Украина: Проблемы внешних миграций / Шульга М., Котова О., и др. К., 1997.
130. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001). Н.П. Барановська, В.Ф.Верстюк, С.В.Віднянський та ін. Під ред. В.П. Литвина. К.: Видавничий дім Альтернативи”, 2001. 704 с.
131. Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / за ред. В.М.Ворони, М.О.Шульги. К.: Інститут соціології НАН України, 2001.
132. Українське суспільство 1994-2004. Моніторинг соціальних змін / за ред. В.М.Ворони, М.О.Шульги. К.: Інститут соціології НАН України, 2004.
133. Українське суспільство 1994-2001:Резу