БОДНАРЧУК ЛЮБОВ СЕРГІЇВНА. ІСТОРІЯ СХІДНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б. РАССЕЛА

Короткий опис

БОДНАРЧУК ЛЮБОВ СЕРГІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ІСТОРІЯ СХІДНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б. РАССЕЛА"

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
На правах рукопису
УДК 1(09):141(5-11)
БОДНАРЧУК ЛЮБОВ СЕРГІЇВНА
ІСТОРІЯ СХІДНОЇ ФІЛОСОФІЇ
У ДОСЛІДЖЕННЯХ Б. РАССЕЛА
09.00.05 – історія філософії
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник –
кандидат філософських наук, професор
Бугров Володимир Анатолійович
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………….………………...................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ…..9
1.1. Методологічний та категоріальний інструментарій дослідження….9
1.2. Інтелектуальна біографія Б. Рассела………………...……………….25
Висновки до першого розділу…………………………………………….42
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СХІДНОЇ
ФІЛОСОФІЇ Б. РАССЕЛОМ...............................................................................44
2.1. Особливості дослідження китайської філософії Б.Расселом………44
2.2. Проблеми освіти в Китаї та Японії в ХХ ст..……….……………….67
2.3. Східні вчення в інтерпретації Б. Рассела….….……………….…..…81
Висновки до другого розділу……………………………………………...98
РОЗДІЛ 3. ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ Б. РАССЕЛА В ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ
КИТАЙСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ……………………………………………...102
3.1. Культурно-історичні передумови діалогу між Заходом та Сходом ..102
3.2. Вплив Б. Рассела на китайських інтелектуалів та реформаторів ХХ ст..115
3.3.Розуміння проблеми «Захід-Схід» послідовниками Б. Рассела…....140
Висновки до третього розділу……………………………………………148
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….…151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...154
3
ВСТУП
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена тим, що в XX
ст. взаємодія між Заходом та Сходом переросла в глобальні інтегративні
процеси в науковій, політичній, економічній та культурній сферах. Це мало
своїм тлом кризи в політичній, морально-етичній та економічній сферах
значної частини світового простору. Окреслені тенденції знайшли
відображення у творчості Бертрана Рассела, який став одним із перших
західних філософів, хто звернувся до вивчення східної філософії в пошуках
виходу з духовної кризи Заходу. Як передбачив британський мислитель,
Захід спрямував пошуки джерел духовного збагачення в напрямку Сходу, а
Схід, у свою чергу, потребував допомоги Заходу в сфері розвитку науки та
техніки.
Як історик філософії Б. Рассел здійснив порівняльний аналіз
особливостей Західної та Східної цивілізацій. Британський філософ відомий
в першу чергу як логік, математик, представник аналітичної філософії,
засновник логічного атомізму та логічного аналізу. У власних історикофілософських дослідженнях Б. Рассел розглянув проблему розуміння та
вивчення східної філософії на Заході, яка залишилась без достатньої уваги як
у вітчизняних, так і в зарубіжних дослідженнях, адже в переважній їхній
більшості наголошується на роботах з аналітичної філософії, логіки та
суспільно-політичної проблематики. Разом з тим, у творчому доробку
британського філософа є значна кількість праць, котрі відкривають невідомі
досі аспекти його філософування, такі як дослідження специфіки
конфуціанства, даосизму, буддизму, проблеми «Захід-Схід», метафори в
філософії, проблем філософії історії, ролі літературно-художньої творчості в
філософських пошуках.
Надзвичайно актуальним є висвітлення понять «Захід» та «Схід» в
розумінні Б. Рассела. Британський філософ здійснює дослідження «мудрості
Сходу» – філософій, культур та релігій Китаю, Японії та Індії, найбільше
4
уваги приділяючи Китаю та Японії як тим країнам, які найчастіше
протиставляються Заходу під поняттям «Схід» в 20-рр. ХХ ст. Також
важливим аспектом даного дослідження є здійснення комплексного аналізу
історико-філософських поглядів Б. Рассела в інтерпретаціях китайських
дослідників та визначення місця та ролі британського філософа в китайській
філософській думці ХХ ст. Накопичення досвіду Сходу стало підґрунтям, на
яке опирався Б. Рассел як представник британського емпіризму в історикофілософських дослідженнях Сходу. Головним завданням своїх праць
історичної та історико-філософської проблематики мислитель вважав їхнє
спрямування на зміну моральних та етичних основ суспільства, переоцінку та
надання можливості переосмислення уже наявного знання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана у межах досліджень, які проводить кафедра історії
філософії філософського факультету у відповідності до комплексної наукової
програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Модернізація суспільного розвиту України в умовах світоглядних процесів
глобалізації» та планової науково-дослідної теми філософського факультету
11ВФ041-01 «Філософсько-світоглядні та політичні аспекти гуманітарного
розвитку сучасного суспільства».
Джерельну базу дослідження становлять праці Б. Рассела «Проблема
Китаю», «Західні та Східні ідеали щастя», «Автобіографія», «Шляхи Китаю
до свободи», «Історія як мистецтво» [167, 141, 137,140, 143] та ін.; література
з Дослідницького Центру Бертрана Рассела («The Bertrand Russell Research
Centre: McMaster University»): листи до Оттолін Морел, Людвіга
Вітгенштейна та ін. [124]; праці дослідників філософської спадщини
Б. Рассела: А. Вуда [186], А. Аєра [77, 78], Р. Кларка [90], Г. Харді [104],
А. Ірвіна [111, 112], Р. Монка [126, 127], М. Розанової [50, 51], А.
Колесникова [23, 24, 25, 26], О. Цверианішвіллі [64, 65]; праці китайських
філософів: Цутому Макіно [180], Юань Вейши [72], Фень Юлань [62], Чжан
Шенфу [191, 192, 193], Ю Шен Лін [189], Дінг Веньянг [94], Ху Ши [124],
5
Ю Донг [188], Ху Зімо [120] та праці перекладача Б. Рассела Рен Чао [85, 86,
87].
Мета дисертаційного дослідження – здійснення комплексного
історико-філософського дослідження філософської спадщини Б. Рассела,
спрямованої на вивчення східної філософії.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність розв’язання у
дисертаційному дослідженні таких завдань:
- визначити культурно-історичні передумови історико-філософського
аналізу Б. Расселом східної філософії;
- висвітлити концептуальні засади та завдання історико-філософського
дослідження Б. Расселом східної філософії;
- розглянути методологію дослідження східної філософії Б. Расселом;
- розкрити особливості проблеми «Захід-Схід» в філософії Б. Рассела;
- дослідити вплив філософських ідей Б. Рассела на представників сучасної
китайської філософії ХХ ст.;
- здійснити аналіз інтерпретацій історико-філософських поглядів
Б. Рассела китайськими дослідниками.
Об’єкт дослідження – філософська спадщина Б. Рассела, присвячена
вивченню східної філософії та проблемі діалогу культур.
Предмет дослідження – історико-філософське дослідження Б. Расселом
філософії Сходу.
Методологічний апарат дисертаційного дослідження ґрунтується на
загальнотеоретичних методологічних принципах: герменевтичному методі
комплексного контекстуального аналізу першоджерел, методах узагальнення
та синтезу, аналогій, абстрагування та системності, а також історизму.
Використано методи опису та порівняння для створення більш цілісного
розуміння Б. Рассела як історика філософії. Для виділення основних понять,
висвітлених Б. Расселом в дослідженні ним філософської традиції Сходу,
використовується системно-функціональний аналіз.
6
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є
першою спробою цілісного та системного дослідження історикофілософського аналізу Б. Расселом східної філософії:
Уперше:
- визначено специфіку історико-філософських досліджень
Б. Расселом східної філософії, котрі стали актуалізацією «мудрості
Сходу» для Заходу та водночас переосмисленням «мудрості Заходу»
завдяки окресленню Б. Расселом особливостей східного світогляду,
конфуціанства, буддизму, даосизму і т.д.;
- висвітлено інтерпретації основних філософських концепцій
Б. Рассела китайськими дослідниками та визначено вплив
філософських ідей Б. Рассела на представників китайської філософії
ХХ ст. завдяки здійсненому дослідженню творчості послідовників
Б. Рассела в Китаї (Фен Юлань, Чжан Шенфу, Ху Ши, Юань Вейши,
Лян Цичао, Чжан Дунсунь);
- досліджено проблему «Захід-Схід» у наукових розвідках
Б. Рассела. Критичне переосмислення філософом особливостей
Західної цивілізації завдяки компаративному дослідженню східної та
західної філософій, стало основним підґрунтям, на думку Б. Рассела,
для можливого діалогу цивілізацій заради їх мирного співіснування;
також описано:
- основні поняття, які Б. Рассел використовує в дослідженні
східної філософії: «Захід», «Схід», «цивілізація», «мистецтво»,
«освіта», «релігія», «щастя», «знання», «синівська шанобливість».
Філософ дає визначення даним поняттям шляхом порівняння та
проведення паралелей між їх значеннями в Західній та Східній
цивілізаціях;
7
- специфіку розуміння історії у творчості Б. Рассела, що дало
можливість визначити розуміння філософом проблем досліджень
історії, її сенсу та ролі для людини;
набули подальшого розвитку:
- особливості методології історико-філософських досліджень
Б. Рассела: принцип історизму, порівняння за аналогією. Сам
характер історичних досліджень у кожну епоху є не стільки
виявленням фактів минулого, скільки свідченням про стан науки та
переконання, які панують в тому чи іншому суспільстві, вважає Б.
Рассел;
- періодизація філософської спадщини та окреслення
філософських проблем, до яких звертався британський філософ.
Серед множини філософських проблем окреслено проблеми
літературно-художньої творчості та метафори в філософії Б. Рассела.
Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження.
Виконане дослідження доповнює сферу вивчення сучасної філософії в
українському академічному загалі. Висвітлення проблеми діалогу культур та
історико-філософського аналізу традиції Сходу в творчості Б. Рассела є
новим у вітчизняних філософських дослідженнях, тому може бути
використане у подальшому для підготовки лекційних та семінарських знаять
для студентів і аспірантів. Дисертація містить достатній методологічний та
теоретичний матеріал, окремі розділи можуть використовуватися при
написанні підручників та монографій з історії сучасної філософії. Отримані
результати дисертаційного дослідження суттєво доповнюють розуміння Б.
Рассела як філософа та історика філософії.
Матеріали дисертаційного дослідження сприяють більш глибокому
розумінню філософії Б. Рассела, визначенню її категоріального апарату, тому
можуть бути використані у викладанні нормативних курсів з філософії,
історії філософії, сучасної філософії, культурології, релігієзнавства,
8
соціології та політології. Питання, що досліджені у дисертації, дають більш
повне уявлення про історико-філософську спадщину Б. Рассела.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою.
Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки
дисертаційного дослідження обговорювалися на теоретичних семінарах та
засіданнях кафедри історії філософії філософського факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, а також
оприлюднювалися у доповідях на міжнародних наукових конференціях
філософського факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка «Дні науки» (2013, 2014, 2015), міжнародній конференції
«Шевченківська весна» (2013), міжнародній конференції «X Харківські
студентські філософські читання» (2014) та міжнародній науково-практичній
конференції «Філософсько-гуманітарні читання» (2014).
Публікації. Наукові результати дисертації висвітлені у семи наукових
статтях, п’ять з яких входять до переліку фахових видань затверджених МОН
України, з яких дві – статті в журналах, що реферуються в міжнародних
наукометричних базах та одна стаття до розділу в підручнику «Історія
філософії: підручник у 7 т. Т. 6. Сучасна світова філософія».
Структура та обсяг дисертаційного дослідження обумовлені
поставленою метою та розв’язанням основних дослідницьких завдань.
Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку
використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 172 сторінки.
Список використаних джерел становить 18 сторінок і включає 193
найменування, з них 118 джерел іноземною мовою.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Відповідно до сформульованої мети та завдань дослідження отримано
такі результати:
1. Визначено культурно-історичні передумови історико-філософського
аналізу Б. Расселом східної філософії. Мислитель власною філософськолітературною спадщиною намагався створити поле комунікації Заходу та
Сходу. Звернення до проблеми Сходу в історико-філософських дослідженнях
Б. Рассела стало реакцією на домінуюче протиставлення Західної
технократичної цивілізації Східній традиційній цивілізації. Б. Рассел
звернувся до філософії Сходу в той час, коли німецька «філософія життя»
серед східних мислителів поступово втрачала свою актуальність, та став
одним з перших західних філософів, які закликали до збереження
особливостей Сходу.
2. Висвітлено концептуальні засади та завдання історико-філософського
дослідження Б. Расселом східної філософії. Історико-філософське
дослідження мислителя стало актуалізацією мудрості Сходу для Заходу, та
водночас переосмисленням мудрості самого Заходу. Історико-філософські
дослідження Б. Рассела мають критичний характер та спрямовані на
виявлення суперечностей. Сама історія філософії Б. Рассела постає не лише
історією конкретних філософських ідей, це критичне переосмислення
філософських систем, зумовлене унікальністю особистості самого філософа.
Історія філософії в творчості Б. Рассела має загальнокультурне та світоглядне
значення. Тому історико-філософське дослідження особливостей Сходу
можна назвати способом виявлення та вирішення завдань сучасної філософії
Б. Расселом.
3. Розглянуто методологію дослідження східної філософії Б. Расселом.
Встановлено відмінність методологічної стратегії даного компаративного
аналізу від конвенційних технологій в традиційній компаративістиці, яка
полягає насамперед у гнучкості підходу філософа до визначення та вибору
понять для порівняння. Характерною особливістю в історико-філософських
152
дослідженнях Б. Рассела є принцип історизму, який дозволяє прослідкувати
генезис об’єкту в його історичному контексті. Філософ найбільше уваги
приділяє проблемам становлення та зміни династій, освітній проблематиці,
особливостям культурного становища людини, специфіці східних релігій.
Дослідження східної філософії Б. Расселом поєднало в собі аналітичний та
синтетичних підходи, що дало можливість виявити фундамент та основні
характеристики цивілізації та порівняння основних філософських ідей в
історичній ретроспективі. Головними методологічними мотивами в даному
дослідженні характеристик Сходу Б. Расселом є зіставлення, порівняння за
аналогією, паралелізм, звернення до історико-філософського контексту та
інтерпретація. Мислитель переконаний, що в історичних дослідженнях
неможливо «знищити» особистість історика перед документом. Історія
філософії розуміється Б. Расселом як «мистецтво», як «відношення
теперішнього до минулого», і відповідно «майбутнього до теперішнього».
Історичне дослідження означає не тільки отримання знання, але сприяє
соціальному розумінню та розвитку індивідуальної самосвідомості, що свою
чергу веде до почуття співпереживання та терпимості.
4. Розкрито особливості проблеми «Захід-Схід» в філософії Б. Рассела.
Мислитель частково будує дослідження особливостей традиції Сходу на
бінарних опозиціях: Захід постає механістичним, науковим,
націоналістичним, авторитарним, раціоналістичним, індивідуалістичним,
логічним, активним, а Схід – архаїчним, інтуїтивним, сконцентрованим на
родових цінностях, містичним. Західна філософія вміщує в собі онтологічні,
гносеологічні, натурфілософські, естетичні, логічні, політичні і т. д. аспекти.
На відміну від неї, філософія Сходу зосередилась на проблемі людини та її
місця в природі. Та при цьому зіткнення Заходу та Сходу в дослідженні
філософа не має характеру конфронтації, навпаки – це діалог. Мислитель
визначає гуманізм як універсальний принцип східного світобачення, який
протиставлений технократизму утилітарного Заходу. Б. Рассел переконаний,
що Захід знаходиться в стані духовної кризи, і саме література, мистецтво і
153
філософія Сходу містять ті ідеї, які можуть допомогти європейцям розв’язати
актуальні для них проблеми. Схід, у свою чергу, знаходився в стані
«наукового голоду» і потребував кращого методу соціальної реконструкції.
Перевагою європейської цивілізації Б. Рассел називає науковий метод, а
китайської – концепцію скінченності життя. Саме на поєднання даних
аспектів в творенні нового світобачення покладав надії британський філософ.
5. Вперше досліджено вплив філософських ідей Б. Рассела на
представників сучасної китайської філософії ХХ ст. Неореалістські погляди
мислителя вплинули на формування філософських систем Фен Юланя, Цзінь
Юеліня, Чжан Дунсуня, Чжан Цзюньмая та ін. Активними послідовниками
ідей логічної методології та прагматизму в філософії стали такі китайські
дослідники як Ху Ши, Чжан Шенфу; прихильники ідей діалогу і синтезу
культур Заходу та Сходу: Хе Лінь, Фен Юлань, Лі Дажчао; та
традиціоналісти, котрі паралельно з Б. Расселом закликали до збереження
традиційної думки Китаю і представники постконфуціанства: Лян Цичаю,
Лян Шумін, Кан Ювей, Сюн Шилі, Хе Лінь, Чжан Цзюньмай. Цзінь Юелінь
поширив в Китаї теорії логічного аналізу та логічного обґрунтування.
Висвітлено позитивні та негативні аспекти ставлення китайських філософів
до постаті Б. Рассела.
6. Здійснено аналіз інтерпретацій історико-філософських поглядів
Б. Рассела китайськими дослідниками. Представники постконфуціанства
стали послідовниками Б. Рассела в проблемі діалогу західної та східної
філософій. Наслідком цього стало звернення китайських мислителів до
проблематики тлумачення категорій китайської філософської традиції в
контексті західної. Наприклад, особливістю історико-філософського
дослідження Фен Юланя є паралелізм, який він проводить між філософською
думкою Китаю та античності. Китайський філософ пропонує поєднати
«західний раціоналізм» та «східний містицизм». Завдяки вивченню філософії
Б. Рассела, в Китаї почався активний процес перекладів його філософських
текстів та пошуку відповідників філософських термінів в китайській мові.