РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ VII–XVII СТ. : Реализация ФУНКЦИОНАЛЬНО-семантической категории инструментальности в английском языке VII-XVII СТ.

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • Назва:
  • РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ VII–XVII СТ.
  • Альтернативное название:
  • Реализация ФУНКЦИОНАЛЬНО-семантической категории инструментальности в английском языке VII-XVII СТ.
  • Кількість сторінок:
  • 243
  • ВНЗ:
  • ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Рік захисту:
  • 2007
  • Короткий опис:
  • ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

    На правах рукопису

    АНДРУШЕНКО ОЛЕНА ЮРІЇВНА

    УДК 811.111’01’04’06+81’367.622.17

    РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ VIIXVII СТ.

    Спеціальність 10.02.04 германські мови

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник
    Буніятова Ізабелла Рафаїлівна,
    доктор філологічних наук,
    професор


    Житомир 2007








    ЗМІСТ
    Перелік УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.4
    Вступ...................................................................................................................... 5
    Розділ 1. функціонально-семантична категорія інструментальності у ТЕОРЕТИЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ13
    1.1. Вивчення категорії інструментальності в синхронії та діахронії.............................................................................................. 13
    1.2. Семантична структура інструментальності................................ 18
    1.3. Інструментальна ситуація, її змістові варіанти та склад учасників............................................................................................................. 28
    1.4. Дослідження засобів вираження інструментальності в історичній перспективі ........................................................................................ 41
    Висновки до розділу 1........................................................................ 47
    Розділ 2. лексичні, словотвірні, граматичні засоби вираження функціонально-семантичної категорії інструментальності та їх розвиток в англійській мові VIIXVII ст....49
    2.1. Лексико-семантична варіативність категорії інструментальності............................................................................. 49
    2.2. Лексика на позначення інструменту перетворення ................... 55
    2.2.1. Лексичні засоби реалізації фізичного впливу.................... 55
    2.2.2. Лексичні засоби репрезентації психічного впливу.... 79
    2.2.3. Лексичні засоби вираження соціального впливу....... 81
    2.3. Лексика на позначення інструменту пізнання.................... 83
    2.4. Лексика на позначення інструменту оцінювання....................... 86
    2.5. Лексика на позначення інструменту спілкування............... 88
    2.6. Словотвірні засоби вираження інструментальності........... 92
    2.7. Граматичні засоби вираження інструментальності ...99
    Висновки до розділу 2...................................................................... 126
    Розділ 3. Функціонально-семантичне поле інструментальності в англійській мові VIIXVII ст. .. 129
    3.1. ФСП інструментальності в давньоанглійській мові................. 131
    3.2. ФСП інструментальності у середньоанглійській мові.... 141
    3.2.1. ФСП інструментальності у мові перехідного періоду (10661150 рр.)..................................................... 141
    3.2.2. ФСП інструментальності в ранньосередньоанглійській мові (11501350 рр.).......................................................... 148
    3.2.3. ФСП інструментальності у пізньосередньоанглійській мові (13501500 рр.).......................................................... 156
    3.3. ФСП інструментальності в ранньоновоанглійській мові......... 163
    3.4. Розвиток ФСП інструментальності у VIIXVII ст. та його наслідки для сучасної англійської мови............................. 169
    Висновки до розділу 3...................................................................... 175
    Загальні висновки177
    ДОДАТКИ.184
    Список використаних джерел.....212
    Список джерел ілюстративного матеріалу......240






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ІС інструментальна ситуація
    ФСК функціонально-семантична категорія
    ФСКі функціонально-семантична категорія інструментальності
    ФСП функціонально-семантичне поле
    ФСПі функціонально-семантичне поле інструментальності
    AG агенс
    PAT пацієнс
    N іменник
    Nnom іменник у називному відмінку
    Ngen іменник у родовому відмінку
    Ndat іменник у давальному відмінку
    Nacc іменник у знахідному відмінку
    Ninstr іменник в інструментальному відмінку
    Proacc займенник у знахідному відмінку
    Proinstr займенник в інструментальному відмінку
    V дієслово
    Vpast дієслово в минулому часі
    Ven незмінювана форма інфінітива
    for to+INF інфінітивна конструкція for to
    INFpass пасивний інфінітив
    P I дієприкметник І
    АДК абсолютна дієприкметникова конструкція
    Ving віддієслівне ім’я на -ing(-ung)
    GER герундій
    Adv прислівник
    двн.-англ. давньоанглійська
    ср.-англ. середньоанглійська
    р.-н.-англ. ранньоновоанглійська








    ВСТУП
    Сучасний етап розвитку лінгвістичних студій позначений посиленим інтересом до синхронного й діахронного вивчення функціонально-семантичних категорій (ФСК). Мисленнєво-мовленнєва природа ФСК зумовлює важливу роль, яку вони відіграють у встановленні співвідношення між об’єктивною реальністю, відображеною у свідомості людини, та мовними засобами, що її репрезентують.
    Категорію інструментальності традиційно вважають дискусійною щодо змістового плану і формальних засобів її вираження. Помітний внесок у розробку проблематики інструментальності належить українським [39; 40; 41; 109; 127] та зарубіжним дослідникам [168; 205; 206; 249], зокрема російським [22; 64; 106; 108; 166; 171]. Разом з тим невирішеною залишається низка питань, пов’язаних із визначенням природи інструментальності, семантичної структури та особливостей функціонування засобів її реалізації в різних мовах.
    Дослідження цієї категорії в лінгвістичній літературі здійснювали з позицій традиційної граматики [85; 86; 122; 224], теорії валентності [75; 76; 143], теорії глибинних відмінків [168; 205; 206], генеративної граматики [179; 186; 256]. Перспективним необхідно вважати функціональний підхід [33]. Зокрема, інструментальність розглядається як явище функціонально-семантичного характеру [171], а сукупність мовних засобів її репрезентації як функціонально-семантичне поле (ФСП). Саме з таких позицій функціонально-семантичну категорію інструментальності (ФСКі) вивчають у німецькій та російській мовах у новітніх лінгвістичних розвідках [80; 129; 148; 164; 171].
    Проте діахронний аспект окресленої проблеми й досі залишається нерозкритим. Так, існує потреба в комплексному вивченні ФСКі її змістової варіативності, внутрішньої структури, міжкатегоріальних зв’язків та засобів відтворення в англійській мові VIIXVII ст. Важливим видається дослідження процесів становлення та еволюції функціонально-семантичного поля інструментальності (ФСПі), оскільки вирішення цього питання сприяє глибшому розумінню семантичних і формальних особливостей ФСКі на сучасній стадії розвитку англійської мови.
    Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю новітніх лінгвістичних студій на вивчення проблем функціонування й еволюції окремих елементів мовних систем. Комплексний підхід до розгляду ФСКі в історичній перспективі потребує всебічного аналізу становлення та розвитку різнорівневих засобів її вираження (лексичних, словотвірних, граматичних) у давньо-, середньо-, та ранньоновоанглійській мовах, що сприятиме з’ясуванню змістової структури та визначенню місця цієї універсалії в сучасній англійській мові.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України Функціональні дослідження англійської мови в синхронії і діахронії”, що її розробляє кафедра англійської філології та перекладу ім. проф. Д.І. Квеселевича Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка 23.12.2005 р., протокол № 5). У рамках цієї теми дисертанткою здійснено діахронне дослідження функціонально-семантичної категорії інструментальності в англійській мові VIIXVII ст.
    Метою дисертації є з’ясування змістової структури функціонально-семантичної категорії інструментальності, виявлення та аналіз різнорівневих мовних засобів її вираження й моделювання ФСП інструментальності в англійській мові VIIXVII ст.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
    · з’ясувати змістову структуру ФСК інструментальності;
    · виявити особливості функціонування мовних засобів репрезентації ФСКі в інструментальних ситуаціях висловлення;
    · встановити, описати та проаналізувати засоби вираження інструментальності в англійській мові VIIXVII ст.;
    · розкрити особливості реалізацій ФСКі на окремих етапах еволюції англійської мови, дослідити вплив на їх розвиток мовних та позамовних факторів;
    · визначити структурні та смислові відношення між конституентами ФСПі;
    · окреслити місце кожного конституента у структурі поля;
    · шляхом моделювання окремих хронологічних зрізів ФСПі та їх зіставлення виявити структурні зміни, що відбулися в ньому у процесі еволюції англійської мови у VIIXVII ст.;
    · дослідити зв’язок поля інструментальності із суміжними ФСП.
    Об’єктом дослідження є функціонально-семантична категорія інструментальності, репрезентована різнорівневими мовними засобами (лексичними, словотвірними, граматичними), які утворюють функціонально-семантичне поле інструментальності в англійській мові VIIXVII ст.
    Предметом вивчення є процес еволюції поля інструментальності, зміни у його структурі на різних історичних етапах розвитку англійської мови.
    Матеріалом роботи слугували уривки, виокремлені з різножанрових пам’яток давньо-, середньо- та ранньоновоанглійського періодів методом суцільної вибірки. Обсяг проаналізованих текстових джерел склав 10 817 сторінок. Використано також матеріал шести словників, побудованих на історичних засадах. Виявлено і перекладено 4654 приклади мовних реалізацій ФСКі.
    Методи дослідження, зумовлені метою, завданнями та фактологічним матеріалом, включають: метод лінгвістичного опису, який передбачає безпосереднє вивчення мовного явища, систематизацію та узагальнення особливостей функціонування засобів вираження інструментальності в англійських писемних пам’ятках VIIXVII ст.; метод контекстуального аналізу застосовано для розмежування семантики багатозначних мовних одиниць у тексті; метод компонентного аналізу під час встановлення семантичних компонентів інструментальної ситуації висловлення та для визначення інструментального компоненту значення лексичних, словотвірних, морфологічних і синтаксичних одиниць; метод польового структурування під час моделювання ФСП інструментальності на окремих етапах його еволюції; елементи кількісного аналізу виявлення активності конституентів поля у різні історичні періоди розвитку англійської мови.
    Методологічна основа дослідження побудована на теорії функціональної граматики О.В. Бондарка [32-34; 123; 151-156] з використанням елементів теорії глибинних відмінків Ч. Філлмора [205; 206].
    Наукова новизна роботи зумовлена тим, що вперше комплексний аналіз ФСК інструментальності здійснено на матеріалі англійської мови VIIXVII ст. з урахуванням теоретичних та практичних надбань сучасної лінгвістики. Інструментальність розглянуто як явище функціонально-семантичного характеру, що сприяло встановленню лексичних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних засобів її реалізації. Виявлено ієрархічність структури семантичної варіативності ФСКі та особливості функціонування її семантичних різновидів в інструментальних ситуаціях висловлення. У межах цього дослідження вперше були висвітлені питання становлення та еволюції ФСП інструментальності в англійській мові. Здійснено моделювання низки синхронних зрізів ФСПі та їх порівняльний аналіз протягом VIIXVII ст. Визначено місце кожного з конституентів у структурі поля; розкрито вплив на їхній розвиток мовних та позамовних чинників. Окрім цього, новим є вивчення взаємозв’язків ФСП інструментальності з суміжними з ним полями у давньо-, середньо-, та ранньоновоанглійський періоди.
    Теоретичне значення дисертації полягає в новому осмисленні традиційних проблем англійської граматики, зокрема щодо реалізації функціонально-семантичної категорії інструментальності, з позицій сучасної лінгвістики. Дослідження й систематизація різнорівневих засобів позначення інструментальності в історії англійської мови є внеском у подальшу розробку проблем становлення та еволюції функціонально-семантичних полів, що сприяє глибшому розумінню питань загальної теорії історичних змін та варіативності мовних одиниць.
    Практичне значення роботи визначається можливістю застосування її положень, висновків та ілюстративного матеріалу в курсах історії англійської мови (розділи Етимологія словникового складу англійської мови”; Словотвір”; Еволюція граматичної системи англійської мови”), теоретичної граматики (розділ Синтаксис: семантика речення”), а також для створення спецкурсу Основи функціональної граматики”. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці методичних посібників із теоретичної граматики, історії англійської мови та для написання наукових праць з англійської філології.
    Згідно з метою та завданнями дослідження, на захист виносяться такі положення:
    1. ФСК інструментальності (Інструмент) має складну ієрархічну структуру семантичної варіативності, в якій вона представлена двома субкатегоріальними різновидами: Знаряддям (предметний Інструмент) та Способом (непредметний Інструмент). Кожен із них у свою чергу варіюється відповідно до комплексу диференційних ознак.
    2. Інструментальна ситуація (ІС) висловлення типова змістова структура, облігаторними складниками якої є суб’єкт (Агенс), дія (предикат), об’єкт (Пацієнс) та Інструмент. Роль предиката у формуванні інструментальних відносин між її учасниками є визначальною. Відповідно до окремих фаз дії суб’єкта, інструментальна ситуація варіюється як регулятивна, виконавча та результативна, а стосовно видів цілеспрямованої діяльності ІС перетворення, пізнання, оцінки та спілкування. ФСК інструментальності репрезентована у ситуації різнорівневими мовними засобами та може мати окремі ознаки інших функціонально-семантичних категорій.
    3. Різнорівневі мовні засоби вираження інструментального значення (лексичні, словотвірні, граматичні) утворюють функціонально-семантичне поле інструментальності, структура якого відбиває внутрішню будову ФСКі та її місце у функціонально-семантичному просторі англійської мови VIIXVII ст. ФСПі в англійській мові VIIXVII ст. поліцентричне і складається з мікрополів Знаряддя та Способу. Компактна структура поля інструментальності має чітко окреслені центри мікрополів та тісний зв’язок їх конституентів. Частина конституентів ФСПі утворює спільну семантичну зону мікрополів Знаряддя та Способу.
    4. Зміни ФСП інструментальності англійської мови протягом VIIXVII ст. пов’язані з процесами динамічного перерозподілу конституентів ядерної та периферійної зон в обох мікрополях. Динаміка ФСПі детермінована комплексом факторів, з яких головними є соціальні та культурно-історичні зміни у суспільстві, а також внутрішні процеси, що відбувалися в англійській мові у VIIXVII ст.
    5. Відкритість ФСП інструментальності знаходить вияв у його взаємодії з іншими полями у формі семантичного синкретизму. Окремі конституенти мікрополя Знаряддя входять до складу ФСП агентивності, об’єктності, локативності та комітативності. Мікрополе Способу має спільні сегменти з полями причини, умови, часу, способу нецілеспрямованої дії та локативності.
    6. Методика дослідження ФСКі в історичній перспективі дозволила виявити різноманітні засоби вираження інструментальності, висвітлити загальні закономірності еволюції відповідного ФСП, визначити місце того чи іншого конституента на різних історичних етапах, встановити екстра- та інтралінгвальні фактори, що вплинули на розвиток функціонально-семантичної категорії інструментальності в англійській мові VIIXVII ст.
    Особистий внесок здобувача полягає у виробленні оригінальної концепції підходу до вивчення функціонально-семантичної категорії інструментальності в історії англійської мови у двох аспектах: синхронному і діахронному. Усі отримані результати є узагальненням роботи дисертантки, проведеної одноосібно.
    Апробація результатів роботи здійснена на восьми міжнародних наукових конференціях: До 75-річчя доктора філологічних наук проф. С.В. Семчинського” (Київ, 2006), Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007), Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007), Мова і культура” (Київ, 2007), Иноязычное образование: лингвистический и методический аспекты” (Барановичи, Білорусь, 2007), Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2007), Системное и асистемное в языке и речи” (Іркутськ, Росія, 2007), Ars Grammatica” (Мінськ, Білорусь, 2007); на міжнародному симпозіумі USSE 4 (Київ, 2007); на трьох всеукраїнських конференціях: Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 2007), Мова. Культура. Комунікація” (Чернігів, 2007), Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007) та на двох наукових читаннях, присвячених пам’яті доктора філологічних наук проф. Д.І. Квеселевича (Житомир, 20062007).
    Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлені у 8 статтях у наукових фахових виданнях ВАК України (3,2 др. арк.), 3 матеріалах доповідей у закордонних виданнях (Білорусь, Росія) (1 др. арк.), а також у 3 тезах конференцій (0,4 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 4,6 др. арк.
    Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 243 сторінки (основний текст становить 183 сторінки) складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів, загальних висновків, 15 додатків (2 рисунка та 13 таблиць), списку використаних джерел (286 позицій) та джерел ілюстративного матеріалу (48 найменувань).
    У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну роботи, сформульовано її мету й завдання, визначено методи дослідження, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, викладено положення, що виносяться на захист.
    У першому розділі Функціонально-семантична категорія інструментальності у теоретичному висвітленні” здійснено аналіз існуючих теоретичних розвідок проблематики інструментальності, визначено структуру та зв’язки ФСКі, виявлено особливості функціонування її мовних репрезентацій в інструментальних ситуаціях, запропоновано методику їх дослідження в діахронії англійської мови.
    У другому розділі Лексичні, словотвірні, граматичні засоби вираження функціонально-семантичної категорії інструментальності та їх розвиток в англійській мові VIIXVII ст.” виявлені та проаналізовані лексичні, словотвірні і граматичні засоби реалізації ФСКі, встановлені екстра- та інтралінгвальні чинники їхнього розвитку.
    У третьому розділі Функціонально-семантичне поле інструментальності в англійській мові VIIXVII ст.” шляхом моделювання низки синхронних зрізів поля досліджено становлення та еволюцію ФСП інструментальності англійської мови протягом VIIXVII ст., проаналізовано головні напрями і тенденції його розвитку.
    У Висновках” узагальнено результати дослідження, окреслено перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.
  • Список літератури:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


    Плідному дослідженню інструментальності в англійській мові VII XVII ст. сприяло застосування функціонального підходу до вивчення цієї мовної універсалії, який передбачає виявлення її змістової варіативності та сталих зв’язків з іншими функціонально-семантичними категоріями.
    Аналіз взаємодії категорії інструментальності з оточенням свідчить, що її зовнішнім середовищем є система діяльності в суб’єктно-об’єктних відносинах, в якій Інструмент використовують для досягнення цілі та отримання результату. У фокусі уваги опинились інструментальні категоріальні ситуації, обов’язковими учасниками яких є суб’єкт (Агенс), дія (предикат), об’єкт (Пацієнс) та Інструмент, в якості якого використовують усі ресурси самого суб’єкта та інших учасників як предметні, так і непредметні.
    Важливими етапами дослідження були такі: встановлення у висловленні домінуючої ІС, співвіднесення її з одним із змістових варіантів, розмежування ролей учасників ситуації та виявлення явищ синкретизму інструментального змісту з неінструментальним. При застосуванні відповідних методик було доведено існування семантичного синкретизму ФСК інструментальності з категоріями агентивності, об’єктності, локативності, комітативності, умови, причини, часу та способу нецілеспрямованої дії.
    Аналіз особливостей функціонування ФСКі вказує на її складну ієрархічну структуру, в якій вона представлена двома субкатегоріальними різновидами: Знаряддя (предметний Інструмент) та Спосіб (непредметний Інструмент). Кожен з цих семантичних різновидів у свою чергу варіюється відповідно до комплексу диференційних ознак, що відображено у структурі семантичної варіативності ФСКі (Знаряддя-істота, невідчужуване Знаряддя, Спосіб власне дії, Спосіб використання стану тощо).
    При вивченні функціонування категорії інструментальності в англійській мові VIIXVII ст. була виявлена ціла низка різнорівневих мовних засобів, які реалізують інструментальне значення, лексичних, словотвірних, граматичних. Об’єднані спільним призначенням (функцією), вони взаємодіють у мові на підставі семантичної єдності, отже утворюють функціонально-семантичне поле інструментальності.
    Для вивчення ФСКі в англійській мові VIIXVII ст. нами запропонована методика діахронного дослідження, яка дозволяє виявити різноманітні засоби вираження інструментальності та простежити їх розвиток, шляхом моделювання синхронних зрізів поля на різних етапах еволюції мови проаналізувати динаміку останнього, склад конституентів, співвідношення ядра і периферії, взаємодію з суміжними полями, вплив екстра- та інтралінгвальних факторів на лексичні, словотвірні та граматичні елементи поля.
    Лексико-семантичні форми реалізації інструментальності варіюються в залежності від головних видів діяльності суб’єкта (перетворення, пізнання, оцінка та спілкування). У межах інструментальної ситуації вирішальну роль при визначенні того чи іншого варіанту Інструмента відіграють предикати цілеспрямованої дії. Вони, поряд з контекстом, впливають на лексико-семантичні характеристики слів, що заповнюють у висловленні інструментальну позицію.
    Головним компонентом інструментальної лексики в англійській мові VIIXVII ст. є найменування Інструмента перетворення. Їх склад суттєво змінювався: найбільшої еволюції зазнала лексика на позначення фізичного впливу, що спричинено інтралінгвальними (процеси метонімізації, метафоризації) та екстралінгвальними (розвиток військової, виробничої, побутової, транспортної, медичної та ін. сфер діяльності) факторами. Зміни у системі суспільних та міжособистісних відносин позначилися на розвитку інструментальної лексики соціального та психічного впливу, розширивши їх номінативний інвентар. Протягом окресленого періоду лексика Інструменту перетворення постійно поповнювалась іншомовними запозиченнями, які витіснили значну кількість давньоанглійських лексем.
    Використання близьких за змістом лексем на позначення Інструменту пізнання та оцінки і майже однакова частотність їх вживання у мові різних історичних періодів свідчать про тісний взаємозв’язок цих видів діяльності. При цьому номінативні одиниці на позначення Інструмента раціонального пізнання та оцінки розвивались під впливом запозичень і науково-технічних інновацій більш динамічно, ніж чуттєвого.
    Інвентар лексичних одиниць на позначення Інструменту спілкування протягом VIIXVII ст. не зазнав інтенсивних змін і поповнювався поступово, переважно за рахунок запозичень. Головним Інструментом спілкування в англійських писемних пам’ятках залишається вербальна комунікація.
    Лексичні засоби вираження інструментальності англійської мови VII XVII ст. охоплюють усі семантичні варіанти ФСКі. Лексеми на позначення відчужуваного Знаряддя-неістоти (дискретного та недискретного) домінують у реалізаціях субкатегорії Знаряддя. За частотністю вживання їм значно поступаються лексичні одиниці, що номінують невідчужуване Знаряддя та Знаряддя-істоту. Субкатегорію Спосіб зазвичай маніфестують лексичні елементи на позначення Способу власне дії. Менш поширені лексеми, що позначають Спосіб використання стану, властивостей та відносин учасників інструментальної ситуації. Цей розподіл лексичних одиниць залишається незмінним протягом усього періоду (VIIXVII ст.).
    Одиницям словотвірного рівня притаманний яскравий мовний характер вираження інструментального змісту. Їх розвиток в англійській мові VII XVII ст. відбувався під впливом інтралінгвальних (зміни в системі словотвору) та екстралінгвальних (зникнення жанру давньоанглійської поезії, запозичення та ін.) факторів. Протягом окресленого періоду сталим є наступний розподіл: дієслова з префіксальною моделлю деривації репрезентують винятково Спосіб, тоді як іменники-композити суттєво домінують при реалізації Знаряддя.
    Лексичні та словотвірні засоби вираження інструментальності є тим фоном, на якому граматичні форми її реалізації набувають відповідного значення. Розвиток останніх у давньоанглійській мові відбувався згідно загальної тенденції до заміни відмінкових форм, зокрема Ndat, прийменниковими конструкціями: mid+Ndat. У середньоанглійський період під впливом екстра- та інтралінгвальних факторів остаточно зникає Ndat, а mid+Ndat поступово витісняє інша прийменникова конструкція: with+Nacc/dat, яка вже у XV ст. суттєво домінує у реалізаціях Знаряддя та Способу. У ранньоновоанглійській мові набуває поширення прийменникова конструкція by + N, особливо при вираженні непредметного Інструмента. Менш уживаними граматичними формами репрезентації ФСКі є on+N, at+N, over+N та ін. Більшість з них застосовують при позначенні обох субкатегоріальних різновидів Інструмента, проте окремі спеціалізовані на відтворенні Знаряддя (V+N, Nnom) або Способу (дієприкметник І, герундій, підрядні інструментальні). Інструментальне значення, яке маніфестують ці граматичні засоби, зазвичай контаміноване із локативним, агентивним, причиновим тощо.
    Моделювання синхронних зрізів ФСПі в різні історичні періоди та їх порівняльний аналіз дозволили відстежити процес еволюції поля в англійській мові VIIXVII ст. Становлення ФСП інструментальності припадає на давньоанглійський період. Поле має поліцентричну структуру і містить мікрополя Знаряддя та Спосіб. Їх ядерні зони чітко окреслені, а периферія поділяється на близьку, серединну та дальню.
    Домінантними у мікрополі Знаряддя є конструкції з прийменником mid та предметним іменником у давальному відмінку, що репрезентують Знаряддя-неістоту: mid + предметний Ndat (Знаряддя-неістота). Ядерну зону доповнюють предметні іменники у давальному відмінку предметний Ndat (Знаряддя-неістота). У сполученні з предикатами перетворення центральні конституенти позначають переважно фізичний вплив суб’єкта на об’єкт за допомогою Знаряддя-неістоти. Лексичні одиниці, що входять до їх складу, належать до сфер війни, виробництва, пересування тощо. Словотвірний рівень представлений у ядрі предметними іменниками з суфіксом -el(s) та іменниками-композитами.
    У мікрополі Способу домінантними є конструкції з mid та абстрактним іменником у давальному відмінку, що позначають Спосіб власне дії: mid + непредметний Ndat (Спосіб власне дії). Навколо домінанти групуються іменники у давальному відмінку: непредметний Ndat (Спосіб власне дії). Непредметна лексика ядерних конструкцій пов’язана зі сферами війни, виробництва, тощо.
    Конституентам периферійної зони притаманні невисока частотність вживання та послаблений інструментальний зміст унаслідок синкретизму ФСКі з іншими категоріями. У мікрополі Способу це дієслова-деривати Vinstr (Спосіб власне дії), конструкції юurh + непредметний Nacc (Спосіб власне дії), mid + непредметний Ndat (Спосіб використання стану), for + непредметний Ndat (Спосіб використання відносин) та ін. Периферію мікрополя Знаряддя утворюють словотвірні одиниці Vinstr (Знаряддя-неістота), конструкції юurh + предметний Nacc (Знаряддя-істота) тощо. Лексичний рівень представлений у периферійній зоні номінативними одиницями сфер пізнання, оцінки, спілкування. Значну кількість цих конструкцій використовують разом із предикатами перетворення.
    Мікрополя Знаряддя та Спосіб мають спільну семантичну зону, яку утворюють окремі конструкції з mid та предметним іменником. Вони маніфестують значення Способу використання властивостей або відносин у сферах пересування та емоційної оцінки, оскільки на лексичному рівні мають як предметні, так і непредметні ознаки.
    Подальший розвиток ФСПі позначений динамічними змінами у складі конституентів ядерної та периферійної зон обох мікрополів. Так, у мові перехідного періоду (10661150 рр.) найбільш значущим є вихід із ядерної зони предметного Ndat (Знаряддя-неістота) та непредметного Ndat (Спосіб власне дії). У ранньосередньоанглійський період (11501350 рр.) інший центральний конституент конструкції з прийменником mid поступово витісняються конструкціями з with та предметним (для Знаряддя) або абстрактним (для Способу) іменником у мові усіх головних діалектів, окрім південного. У периферійних зонах обох мікрополів активізуються займенникові прислівники. Зміни відбулися і на лексичному (запозичення) та словотвірному (значне зменшення іменників-композитів в ядрі) рівнях. Ці процеси тривають і у пізньосередньоанглійській мові (13501500 рр.): остаточно вийшли з ужитку конструкції з прийменниками mid, а їх місце в ядрі мікрополів посіли with + предметний N (Знаряддя-неістота) та with + непредметний N (Спосіб власне дії). У периферійній зоні з’явилися нові форми вираження ФСКі: in + предметний N (Знаряддя-неістота), with the helpe of + непредметний N (Спосіб використання стану) та ін. Під потужним впливом запозичень суттєво розширився склад лексичних та словотвірних одиниць, представлених у конструкціях обох мікрополів.
    У ранньоновоанглійський період ядро обох мікрополів знову утворюють дві конструкції with + предметний (Знаряддя-неістота), by + предметний N (Знаряддя-неістота), with + непредметний N (Спосіб власне дії), by + непредметний N (Спосіб власне дії). Показово, що саме у цей період конструкції з by увійшли до ядерної зони. Змін зазнала і периферія: у мікрополі Способу зникає конструкція for + to Inf (Спосіб власне дії) унаслідок переходу її інструментальної функції до by + Gerund (Спосіб власне дії).
    Діахронне дослідження процесу еволюції ФСПі дозволяє зробити загальний висновок: поле інструментальності є сталою системою з характерною для нею динамічністю розвитку та відкритістю. Порівняльний аналіз синхронних зрізів поля в англійській мові VIIXVII ст. вказує на стабільність його поліцентричної структури, яка складається із мікрополів Знаряддя та Способу. Протягом усього історичного періоду конституенти останніх утворюють чітко окреслені ядерну та периферійну зони, що доводить компактність структури ФСПі. Незмінним залишається існування спільних семантичних сегментів мікрополів та їх місце у функціонально-семантичному просторі: поля агентивності, об’єктності, комітативності і локативності є суміжними для Знаряддя, а ФСП причини, умови, часу, способу нецілеспрямованої дії та локативності для мікрополя Способу. Разом з тим ФСПі притаманний постійний динамічний рух конституентів, що у VIIXVII ст. призвів до кардинальних змін у ядерній та периферійній зонах. Цим процесам значною мірою сприяла відкритість ФСПі та суміжних з ним полів, що забезпечило вільне переміщення їх елементів.
    Наведений в роботі аналіз різнорівневих засобів вираження функціонально-семантичної категорії інструментальності не є вичерпним. При відносній стабільності граматичних форм процес еволюції ФСПі у сучасній англійській мові змістився у площину розвитку лексичних та словотвірних його одиниць. Польовому методу притаманні потужні пояснювальні можливості, які суттєво посилюються при вивченні поля у двох аспектах: синхронному та діахронному. Такий підхід дозволив з високою вірогідністю визначити місце того чи іншого конституента на різних етапах розвитку англійської мови, вирішити проблему співвідношення форми та змісту, функціонування мовних одиниць з урахуванням традицій, культури, історії народу-носія.
    Результати дослідження функціонально-семантичної категорії інструментальності є важливими і для сучасної англійської, оскільки сприяють поясненню протиріч, витоки яких знаходяться в минулому, та дозволяють зробити припущення щодо розвитку цієї мовної універсалії в майбутньому. Отже перспективним вбачається польовий аналіз засобів реалізації ФСКі англійської мови від XVII ст. до нашого часу, який дасть змогу простежити всі етапи розвитку цієї категорії та визначити її місце у функціонально-семантичному просторі англійської мови.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. М.: Высшая школа, 1963. 336 с. Библиогр.: с. 325332.
    2. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. Л.: Наука, 1988. 238 с.: табл.
    3. Адмони В.Г. Основы теории грамматики / Под. общ. ред. В.М. Жирмунского (отв. ред.) и др. М.: Эдиториал УРСС, 2004. 105 с.
    4. Алтухова Е.Е. Категория направительности в современном английском языке (лингвокогнитивный аспект): Автореф. дис. канд. филол. наук / С.-Петерб. гос. ун-т. СПб., 2006. 21 с.
    5. Андрушенко Е.Ю. Инструментальность в функционально-семантическом пространстве древнеанглийского языка // Ukrainian Society for the Study of English: 4th Symposium. Kyiv, 1012 Oct. 2007. К., 2007. С. 1618.
    6. Андрушенко Е.Ю. Лексический компонент функционально-семантического поля инструментальности в истории английского языка (VIIXVII вв.) // Ars Grammatica. Грамматические исследования: материалы докл. 3-й Междунар. науч. конф. Минск, 56 дек. 2007 г. Минск, 2007. С. 3135.
    7. Андрушенко Е.Ю. Лексико-семантическая вариативность инструментальной категории в истории английского языка (VIIXV вв.) // Иноязычное образование: лингвистический и методический аспекты: материалы Междунар. науч.-практ. конф. Барановичи, Респ. Беларусь, 2526 апр. 2007 г. Барановичи, 2007. С. 911.
    8. Андрушенко Е.Ю. Словообразовательные средства реализации функционально-семантической категории инструментальности в истории английского языка // Системное и асистемное в языке и речи: Междунар. науч. конф. Иркутск, 1013 сент. 2007 г. Иркутск, 2007. С. 395400.
    9. Андрушенко О.Ю. Діахронне дослідження функціонально-семантичного поля інструментальності у середньоанглійській мові // Мова. Культура. Комунікація: І Всеукр. наук.-практ. конф. Чернігів, 18 трав. 2007 р. Чернігів, 2007. С. 34.
    10. Андрушенко О.Ю. Засоби експлікації інструментальності у ранньоновоанглійських писемних пам’ятках // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2006. № 27. С. 145148.
    11. Андрушенко О.Ю. Мовні засоби відтворення категорії інструментальності у пам’ятках писемності середньоанглійського періоду // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Філологічні науки. 2006. Вип. 94. С. 5056.
    12. Андрушенко О.Ю. Непредметна інструментальність та засоби її вираження у давньоанглійських писемних пам’ятках // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. праць. Ужгород, 2007. С. 95102.
    13. Андрушенко О.Ю. Про репрезентацію функціонально-семантичної категорії інструментальності у давньоанглійській мові // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: VI Міжнар. наук. конф. Харків, 1 лют. 2007 р. Харків, 2007. С. 78.
    14. Андрушенко О.Ю. Семантико-функціональний аналіз інструментальної ситуації при дослідженні текстів у діахронії англійської мови // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К., 2007. Вип. 21, Ч. 1. С. 1418.
    15. Андрушенко О.Ю. Словотвірні одиниці у структурі функціонально-семантичного поля інструментальності англійської мови (діахронний аспект) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2007. № 32. С. 196201.
    16. Андрушенко О.Ю. Структурна репрезентація функціонально-семантичного поля інструментальності в англійській мові ХІІХІІІ ст. // Мовознавчий вісник: Зб. наук. праць. Черкаси, 2007. Вип. 4. С. 2935.
    17. Андрушенко О.Ю. Функціонально-семантичне поле інструментальності у давньоанглійській мові // Нова філологія: Зб. наук. праць. Запоріжжя, 2007. С. 814.
    18. Андрушенко О.Ю. Функціонально-семантичне поле інструментальності у ранньоновоанглійській мові // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. 2007. № 3. С. 239244.
    19. Антонова И.В. Закономерности эксплицитности / имплицитности обозначения орудия-антропонима и способа его применения в инструментальной ситуации // Проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков: Сб. науч. трудов. СПб., 1998. С. 2027.
    20. Апресян Ю.Д. Взаимодействие лексики и грамматики: лексикографический аспект // Рус. яз. в науч. освещении. 2002. № 1(3). С. 2035.
    21. Апресян Ю.Д. Избранные труды. М.: Языки русской культуры; РАН, 1995. Т. І. Лексическая семантика: Синоним. средства яз. 472 с.
    22. Апресян Ю.Д. Принципы организации центра и периферии в лексике и грамматике // Типологические обоснования в грамматике: Сб. науч. трудов. М., 2004. С. 2035.
    23. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Эдиториал УРСС, 2005. 384 с. Крат. предм. указ.: с. 379381.
    24. Архипов А.В. Типология комитативных конструкций: Дис. канд. филол. наук: 10.02.20. М.: МГУ, 2005. 190 с. Библиогр.: с. 178190.
    25. Багдасарова Э.В. Глагольная лексика в современном английском языке: этимологический, словообразовательный и семантический аспекты (на основе словаря The Oxford Dictionary of Current English): Автореф. дис. канд. филол. наук / Ростовский гос. пед. ун-т. Ростов, 2006. 21 с.
    26. Баева Г.А. Падеж и падежное управление в истории немецкого языка: (Монография) / С.-Петерб. ун-т. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1994. 172 с. Библиогр.: с. 163170.
    27. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Пер. с фр. Ю.Н. Караулова и др.; Общ. ред., вступ. ст. и коммент. Ю.С. Степанова. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 447 с. Библиогр.: с. 399406.
    28. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения: (Монография) / Ленинградский ун-т. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1977. 205 с. Библиогр.: с. 185201.
    29. Бондарко А.В. Категории в системе функциональной грамматики // Коммуникативно-смысловые параметры грамматики и текста / Сост. Н.К. Онипенко. М.: Эдиториал УРСС, 2002. С. 1521.
    30. Бондарко А.В. О значениях видов русского глагола // Вопросы языкознания. 1990. № 4. С. 524.
    31. Бондарко А.В. Опыт лингвистической интерпретации соотношения системы и среды // Вопросы языкознания. 1985. №1. С. 1323.
    32. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. М: Эдиториал УРСС, 2003. 207 с. Предм. указ., указ. имен: с. 201206.
    33. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука. 1984. 133 с. Библиогр.: с. 125131.
    34. БондаркоА.В. Теория значений в системе функциональной грамматики: На материале русского языка / РАН. Ин-т лингв. исслед. М.: Языки славянской культуры, 2002. 736 с. Библиогр.: с. 667701. Предм. указ., указ. имен: с. 712714. Список тр. А.В. Бондарко: с. 715736.
    35. Бруннер К. История английского языка: В 2 т. / Пер. с нем. С.Х. Васильевой; Под ред. и с предисл. Б.А. Ильиша. М.: Эдиториал УРСС, 2003. 322 с. Оба тома в одном переплете.
    36. Буніятова І.Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IVXIII ст.): (Монографія) / Київський нац. лінгвіст. ун-т. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. 327 с. Бібліогр.: с. 289324.
    37. Варпахович Л.В. Категория инструменталя и ее реализация в тексте: Автореф. дис. канд. филол. наук / БГУ им. В.И. Ленина. Минск, 1986. 20 с.
    38. Вежбицка А. Дело о поверхностном падеже // НЗЛ. 1985. Вып. 15: Современная зарубежная русистика. С. 303341.
    39. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Либідь, 1993. 368 с. Бібліогр. в кінці розд. Предм. покажчик: с. 355364.
    40. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наукова думка, 1992. 222 с.
    41. Вихованець І.Р., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови / За ред. І.Р. Вихованця. К.: Пульсари, 2004. 400 с. Бібліогр.: с. 391398.
    42. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 280 с. Библиогр.: с. 247256.
    43. Воронцова М.И., Рахилина Е.В. Об иконичности выражения глагольных ролей и грамматике конструкций [Электронный ресурс]. М., 2005. Режим доступа: http://www.russian.slavica.org/article717.html.
    44. Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: Фрагмент прикладной (педагогической) модели языка. М.: МГУ, 2002. 502 с. Библиогр. в конце глав. Предм. указ.: с. 494498.
    45. Всеволодова М.В. Функционально-коммуникативная лингводидактическая модель языка и контуры функциональной прикладной грамматики русского языка // Русское слово в мировой культуре: Материалы Х конгресса МАПРЯЛ. СПб., 2003. Т ІІ. С. 7583.
    46. Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики // Языковые преобразования. М., 1998. С. 264271.
    47. Глаголева Н.М. Функционально-семантическое поле обращения в современном русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук / Таганрогский гос. пед. ин-т. Таганрог, 2004. 26 с.
    48. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований. СПб.: Фил. фак. СПбГУ, 2000. 190 с. Библиогр.: с. 179188.
    49. Гречко В.А. Теория языкознания. М.: Высшая школа, 2003. 375 с.: ил. Библиогр. в конце разд.
    50. Григорьева С.А. Словарь языка русских жестов / С.А. Григорьева, Н.В. Григорьев, Г.Е. Крейдлин. М.; Вена: Языки русской культуры; Венский славистический альманах, 2001. 256 с.
    51. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 182 с. Библиогр.: с. 181183.
    52. Гухман М.М. Готский язык. М.: Эдиториал УРСС, 2007. 296 с. Библиогр.: с. 289294.
    53. Данилюк Л.В. Структурно-семантические особенности предложных словосочетаний в древнеанглийском языке с предлогами mid, bi, with: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1977. 146 с. Библиогр.: с. 138144.
    54. Єнікєєва С.М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови: (Монографія) / Запорізький національний ун-т. Запоріжжя: ЗНУ, 2006. 303 с. Бібліогр.: с. 265298.
    55. Жирмунский В.М. История немецкого языка. М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1956. 387 с.
    56. Жлуктенко Ю.А., Двужилов А.В. Фризский язык. К.: Наукова думка, 1984. 200 с.
    57. Заблудовский П.Е. История медицины. М.: Медицина, 1998. 113 с.
    58. Заметалина М.Н. Функционально-семантическое поле бытийности в синхронии и диахронии: (Монография) / Волгоградский гос. пед. ун-т. Волгоград: Перемена, 2002. 328 с.: ил. Библиогр.: с. 294326.
    59. Заметалина М.Н. Бытийность в функционально-семантическом пространстве русского языка (диахрония и синхрония): Автореф. дис. доктора филол. наук / Волгоградский гос. пед. ун-т. Волгоград, 2002. 32 с.
    60. Звонова И.А. Лингвокультурологический аспект диахронических изменений лексико-семантической группы цветовой символики в английском и русском языках: Автореф. дис. канд. филол. наук / Военный ун-т. М., 2006. 20 с.
    61. Зененко М.А. Функционально-семантическое поле акциональности в современном португальском языке (изъявительное наклонение): Автореф. дис. канд. филол. наук / МГУ. М., 2006. 21 с.
    62. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. М.: Эдиториал УРСС, 2006. 368 с.: ил., табл.
    63. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.: Эдиториал УРСС, 2005. 351 с. Библиогр. в подстроч. примеч.
    64. Золотова Г.А. Синтаксический словарь: Репертуар элементарных единиц русского синтаксиса. М.: Эдиториал УРСС, 2006. 480 с.: табл. Алф. список глаголов: с. 376382.
    65. Золотова Г.А. Коммуникативная грамматика русского языка / Г.А. Золотова, Н.К. Онипенко, М.Ю. Сидорова; РАН. Ин-т рус. яз. им. В.В. Виноградова. МГУ им. М.В. Ломоносова. Филол. фак. М.: МГУ, 2004. 541 с. Библиогр.: с. 489507. Указ.: с. 508528.
    66. Иванова Е.В. Особенности культурной адаптации классического наследия в поэтическом творчестве англосаксов (на основе функционально-семантического исследования лексики поэмы Феникс): Автореф. дис. канд. филол. наук / Ивановский гос. ун-т. Иваново, 2006. 21 с.
    67. Иванова И.П. История английского языка / И.П. Иванова, Л.П. Чахоян, Т.М. Беляева. СПб.: Лань, 2001. 512 с.
    68. Ильинская О.Г. Языковая природа конверсии и типы конверсивов в современном русском и английском языках: Автореф. дис. канд. филол. наук / Российский ун-т дружбы народов. М., 2006. 20 с.
    69. Иштуганова Г.Р. Взаимосвязь полей агенса и инструмента в немецком словообразовании // Вопросы функционирования языковых единиц. 2004. С. 3741.
    70. Калинин А.А. Семантика и предикативное функционирование предложно-падежных форм существительных в современном русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук / Вятский гос. гуман. ун-т. Киров, 2003. 23 с.
    71. Канафиев Р.Н. Структурно-семантический и лингвокультурологический анализ полевой организации лексики (на материале семантического поля ОРУЖИЕ в русском языке): Автореф. дис. канд. филол. наук / Ивановский гос. ун-т. Иваново, 2005. 22 с.
    72. Карасик В.И. Язык социального статуса: (Монография) / Волгогр. гос. пед. ин-т им. А.С. Серафимовича. М.: Гиозис, 2002. 333 с.: схем. Библиогр.: с. 298330.
    73. Каримова Н.И. Лексико-семантическая классификация некоторых групп глаголов в русском и таджикском языках в сопоставительном плане: Автореф. дис. канд. филол. наук / Российско-Таджикский (славянский) ун-т. Душанбе, 2006. 18 с.
    74. Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология: (Монография) / ЛГУ им. А.А. Жданова. Вост. фак. М.: Наука, 1988. 309 с.: схем. Библиогр.: с. 291300. Предм. указ.: с. 302306.
    75. Кацнельсон С.Д. Заметки о падежной теории Ч. Филлмора // Вопросы языкознания. 1988. №1. С. 110117.
    76. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. М.: УРСС, 2004. 215 с.
    77. Кибрик А.Е. Реляционная структура элементарного предложения // Константы и переменные языка. СПб., 2003. С. 332368.
    78. 
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины