СИНОНІМІЯ СТАРОГРЕЦЬКИХ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ “НЕЩАСНИЙ” У ТРАГЕДІЯХ ЕСХІЛА, СОФОКЛА ТА ЕВРИПІДА

Короткий опис

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Малиновська Оксана Іванівна

УДК 811.124’06’36

СИНОНІМІЯ СТАРОГРЕЦЬКИХ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ НЕЩАСНИЙ” У ТРАГЕДІЯХ ЕСХІЛА, СОФОКЛА ТА ЕВРИПІДА

Спеціальність 10.02.14 класичні мови. Окремі індоєвропейські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Глущенко Ліна Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент

Львів 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.........................................................

5

ВСТУП...........................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1.ПРОБЛЕМИ СИНОНІМІЇ В ГРАМАТИЧНІЙ ТЕОРІЇ АНТИЧНОСТІ ТА ЇХ ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ ЛЕКСИЧНОЇ СИНОНІМІЇ.......................................

14

1.1.Синоніми в античній синкретичній граматиці................................

14

1.2.Традиційне і нове в дослідженнях лексичної синонімії................

24

1.3.Етапи інвентаризації синонімічного ряду прикметників зі значенням «нещасний» в давньогрецькій трагедії................................

32

1.4.Аспекти дослідження синонімічного ряду прикметників зі значенням «нещасний».............................................................................

43

Висновки....................................................................................................

49

РОЗДІЛ 2.ПРИКМЕТНИКИ TALAS, TLHMWN, DUSTHNOS ЯК СТРИЖНЕВІ ЛЕКСЕМИ СИНОНІМІЧНОГО РЯДУ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «НЕЩАСНИЙ» В ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ ТРАГЕДІЇ ТА ЇХ ЕМФАТИЧНІ ВАРІАНТИ...........................................................................

51

2.1.Прикметник ta/laς як домінанта синонімічного ряду зі значенням «нещасний».............................................................................

51

2.1.1. Реалізація прикметника ta/laς у значенні «той/та, що зазнає нещастя» (C I) ...........................................................................

52

2.1.2. Реалізація прикметника ta/laς у значенні «той/та/те, що завдає нещастя» (СIІ.1, CІІ.2, CІІ.3)...............................................

63

2.1.3. Реалізація прикметника ta/laς у значенні «той/та, що спричинює і зазнає нещастя» (С ІІІ.1 і С ІІІ.2)..................................

67

2.1.4. Реалізація прикметника ta/laς у значеннях «сповнене нещастям», «те, що є місцем нещастя», «те, що є ознакою нещастя» (С ІV, С V і СVІ).................................................................

72

2.2.Семантична структура, синтагматика та функціональний статус прикметників tlh/mwn і du/sthnoς як вияв майже абсолютної синонімії....................................................................................................

81

2.2.1. Функціонально-семантичні особливості прикметника tlh/mwn як вияв майже абсолютної синонімії...................................

81

2.2.2. Функціонально-семантичні особливості прикметника du/sthnos як вияв неповної синонімії з мінімальною дефектністю семантеми-домінанти ta/laς (1 семема)..........................................

95

2.3.Емфатичні варіанти прикметників ta/laς і tlh/mwn як члени синонімічного ряду «нещасний».............................................................

102

Висновки....................................................................................................

107

РОЗДІЛ 3.МОДИФІКАЦІЇ НЕПОВНИХ СИНОНІМІВ РЯДУ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «НЕЩАСНИЙ» В ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ ТРАГЕДІЇ ПРИ ЗВУЖЕННІ СЕМАНТЕМИ-ДОМІНАНТИ.....................................................................

111

3.1.Функціональний блок конституентів синонімічного ряду «нещасний» з низькою дефектністю семантеми-домінанти ta/laς .....

111

3.1.1. Функціонально-семантичні особливості неповних синонімів з бісемемною дефектністю семантеми-домінанти.........................

111

3.1.2. Функціонально-семантичні особливості неповних синонімів з трисемемною дефектністю семантеми-домінанти .....................

120

3.2.Функціональний блок конституентів синонімічного ряду «нещасний» з високою дефектністю семантеми-домінантиta/laς .....

134

3.2.1. Конституенти синонімічного ряду зі значенням «нещасний» з п’ятисемемною дефектністю семантеми-домінанти......................

134

3.2.2. Конституенти синонімічного ряду зі значенням «нещасний» з шестисемемною дефектністю семантеми-домінанти....................

141

3.2.3. Конституенти синонімічного ряду зі значенням «нещасний» з семисемемною дефектністю семантеми-домінанти ........................

147

3.3. Функціональний блок конституентів синонімічного ряду зі значенням «нещасний» з максимальною дефектністю семантеми-домінанти ta/laς....................................................................

156

Висновки....................................................................................................

168

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............................................................................

171

ДОДАТКИ.....................................................................................................

180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................

252

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Aesch. Есхіл
Ag. трагедія Есхіла «Агамемнон»
Aj. трагедія Софокла «Аякс»
Alk. трагедія Еврипіда «Алкеста»
Andr. трагедія Еврипіда «Андромаха»
Ant. трагедія Софокла «Антигона»
Bcch. трагедія Еврипіда «Вакханки»
Cat. «Категорії»
Chph. трагедія Есхіла «Жертва біля гробу»
Crat. «Кратіл»
El. трагедії Софокла та Еврипіда «Електра»
Eum. трагедія Есхіла «Евменіди»
Eur. Еврипід
Euthyd. «Євтидем»
Hec. трагедія Еврипіда «Гекуба»
Hel. трагедія Еврипіда «Єлена»
Hr. трагедія Еврипіда «Геракліди»
HF трагедія Еврипіда «Геракл»
Hipp. трагедія Еврипіда «Іполіт»
IA трагедія Еврипіда «Іфігенія в Авліді»
Ion трагедія Еврипіда «Іон»
IT трагедія Еврипіда «Іфігенія в Тавриді»
Med. трагедія Еврипіда «Медея»
OC трагедія Софокла «Едип у Колоні»
Or. трагедія Еврипіда «Орест»
OT трагедія Софокла «Едип-цар»
PB трагедія Есхіла «Прометей закутий»
Per. трагедія Есхіла «Перси»
Phl. трагедія Софокла «Філоктет»
Phn. трагедія Еврипіда «Фінікіянки»
Plut. Плутарх
Poet. «Поетика»
Prot. «Протагор»
Rep. «Держава»
Rhet. «Риторика»
Sept. трагедія Есхіла «Семеро проти Фів»
Soph. Софокл
Supp. трагедії Есхіла та Еврипіда «Благальниці»
TCB тлумачне семантичне визначення
TLG словник Thesaurus Graecae Linguae
Tr. трагедія Еврипіда «Троянки»
Trch. трагедія Софокла «Трахинянки»

ВСТУП

Людська думка цікавиться проблемами лексичної синоніміки понад двадцять п’ять сторіч. Протягом усього цього періоду від Греції до Риму, від західної середньовічної схоластики до гуманістів Ренесансу, через раціоналізм XVII-XVIII сторіч простежується одна неперервна філософська традиція, в якій взаємодоповнюються і суперечать одне одному різні трактування синонімії та «смислової спорідненості» слів [1, c.95]. У середині ХIХ сторіччя ця традиція обривається і лише у мовознавстві другої половини ХХ сторіччя її поновлюють. У сучасних дослідженнях лексичної синонімії простежується, здебільшого, тенденція щодо поєднання двох протилежних напрямів: диференціації та інтеграції.
Проблема лексичної синонімії, традиційна для лексикології, семасіо­логії та лексикографії, стає актуальною і для граматики [2], словотворення [3], стилістики [4] та перекладознавства [5]. Учені приділяють увагу таким питанням теорії синонімії, як: поняття синоніма (П.С.Александров, Ю.Д.Апресян, А.А.Брагина [6-9]); типи синонімів (Л.А.Лисиченко, В.А.Сиротина, В.М.Турчин [10-12]); критерії синонімічності (С.Г.Бережан, І.С.Кесельман, В.В.Павлов [13-16]); поняття синонімічного ряду (Н.І.Левченко, М.Ф.Палевська, В.Н.Циганова [17-19]); відтінки в значеннях синонімів (Л.П.Алекторова, Е.В.Кузнєцова, Р.Г.Сайфутдінова [20-22]). З’являються праці: із загальної методології вивчення синонімів (Н.О.Волкова, С.Ульманн, Л.В.Пожарська [23-25]); з визначення функціо­нального статусу лексичних синонімів (Р.Г.Волощук, Г.М.Колесник, С.А.Мінєєва [26-28]); з питань місця синонімів в мовній системі (Б.І.Бартков, А.А.Уфімцева, Т.С.Щербина [29-31]); у мові одного автора (Д.Д.Аврух, В.Г.Летягіна [32-33]); окремого художнього твору (А.Т.Бевзенко, З.І.Малярчук, Л.І.Станкевич, Я.В.Януш [34-37]); в різно­структурних мовах, переважно сучасних (Ю.Д.Апресян, М.Е.Білинський, В.С.Ващенко, В.Г.Вілюман, Я.Є.Думашівський, В.Кирилова, М.Мак-Дональд, Л.В.Мисловська, О.М.Нечитайло та ін. [38-46]).
Лексичну синонімію старогрецької мови досліджували уХІХ сторіччі вчені М.Піллон та І.Шмідт [47-49]. Вони зібрали значний фактичний матеріал з творів різних давньогрецьких авторів, однак ці роботи базуються на методологічних засадах мовознавства ХІХ сторіччя, відзначаються схематизмом та однобічністю, охоплюють не всі випадки синонімії у текстах давньогрецької літератури, передусім у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда, у яких текстотвірними для трагедійного дискурсу є синоніми зі значенням «нещасний», які утворюють основні поняття концептуального поля трагічне нещастя і страждання, та потребують окремого комплексного аналізу в етимологічному, словотвірному, семантико-функціональному, дистрибутивному та кількісному аспектах.
Дотепер синонімам у текстах давньогрецької літератури присвячено лише окремі наукові розвідки, в яких проблеми синонімії порушуються побіжно: І.Анастасіу у зв’язку з семантичним полем «сум» у Гомера [50], Й.О.Баглай як один із мовних засобів вираження комізму в комедіях Арістофана [51], а К.ДеГеер у Піндара [52], М.Мак-Дональд у зв’язку з позначенням «щастя» в Еврипіда [44], Н.Л.Сахарний і Ф.Маєр у контексті мовно-стилістичних особливостей поем Гомера [53-54], Н.К.Малінаускене для опису термінів на позначення кольору у Гомера [55-56], К.Штегманн фонПріцвальд у спостереженнях над найменуваннями володарів від Гомера до Платона [57], а Н.Ямагата у Гомера [58], А.Ф.Міхайлова при аналізі долі в трагедіях Софокла [59], М.Ґрейндль у порівнянні грецького епічного і ліричного слововживання [60], М.Саломон у праці над лексичним відображенням поняття «справедливість» у Арістотеля [61], Б.Снелл у термінології на позначення «знання» у грецькій філософії [62], В.Лутер при розгляді лексичних засобів передачі понять «правда» і «неправда» у Гомера, Гесіода та в гомерівських гімнах [63]. І лише ряд робіт присвячений розгляду саме синонімічної лексики: В.Весснер описує синоніми у мові Фукідіда [64], Ф.Бласс і А.Рошатт спостерігають роль синонімів в стилістиці аттічних промовців [65-66].
Отже, вибір Т Е М И даної дисертаційної роботи пояснюється недостатнім вивченням синонімії старогрецьких прикметників зі значенням «нещасний» у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда, особливо сьогодні, коли класична філологія в Україні переживає етап свого відродження, коли надзвичайним є інтерес до перекладів українською мовою старогрецьких текстів.
А К Т У А Л Ь Н І С Т Ь дисертаційної роботи зумовлено: потребою поглибленого вивчення синонімічних прикметників у текстах давньогрець­кої трагедії та прагненням розглянути їх з позицій досягнень сучасної лінгвістики; необхідністю окреслити лексичну синоніміку як структурну складову старогрецької мови, з використанням новітніх методів аналізу, побудувати вичерпний синонімічний ряд прикметників зі значенням «нещасний» з урахуванням етимологічного, словотвірного, семантико-функціонального, дистрибутивного та кількісного аспектів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Тема дисертації вписується в комплексну наукову тему «Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку германських, романських та класичних мов», яку розробляють науковці факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (номер державної реєстрації 0103U001928).
М Е Т А роботи з’ясувати специфіку формування в давньогрецькій трагедії моделі синонімічного ряду прикметників зі значенням «нещасний» та дискурсних особливостей функціонування його конституентів в трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда. Метою роботи передбачено реалізацію таких ЗАВДАНЬ:
визначити базові теоретичні позиції аналізу як результат розвитку трактування синонімії у філософсько-мовознавчій традиції;
окреслити етапи інвентаризації синонімічного ряду зі значенням «нещасний»;
проаналізувати семантичну структуру та особливості функціонування домінанти τάλας у текстах трагедій Есхіла, Софокла та Еврипіда;
розкрити специфіку та ступінь повноти реалізації семантеми прикметника τάλας щодо конституентів синонімічного ряду зі значенням «нещасний»;
побудувати розгорнуту модель досліджуваного синонімічного ряду з урахуванням ступеня дефектності семантеми домінанти щодо кожної з його складових (модель ряду налічує 53 лексеми, а у словнику І. Шмідта ряд з подібним значенням містить лише 19 синонімів);
виявити ядро концепту «трагічне» з його узагальненими характер­ристиками та встановити периферійні вияви цього концепту;
простежити спільні та індивідуально-авторські тенденції у використанні прикметникових синонімів зі значенням «нещасний» для номінації трагічного щодо кожного з досліджуваних авторів.
О Б ’ Є К Т О М дослідження слугує синонімічний ряд зі значенням «нещасний» як складова лексико-семантичного поля «трагічне».
П Р Е Д М Е Т О М аналізу є визначення специфіки семантичної структури прикметників зі значенням «нещасний», їхньої сполучуваності та особливостей функціонування у давньогрецькій трагедії.
М А Т Е Р І А Л О М дисертаційного дослідження слугувала вибірка прикладів вживання синонімічних прикметників зі значенням «нещасний» (1046) з оригінальних текстів трагедій Есхіла, Софокла та Еврипіда (загальний корпус становить 247,528 слів), словник синонімів старогрецької мови І.Шмідта [49], двомовні словники З.Абрамовічувни [67], А.Д.Вейсмана [68], В.Гемоля [69], І.Х.Дворецького [70], Г.Лідделла і Р.Скотта [71], Thesaurus Graecae Linguae (ThGL) [72], інтернет-проект «Персей» [73].
Застосовано такі М Е Т О Д И дослідження: описово-аналітичний метод для безпосереднього спостереження мовних фактів на емпіричному рівні з подальшим порівнянням та узагальненням отриманих результатів; метод опозицій для реструктуризації значень обраних щодо аналізу синонімів з метою їхньої подальшої класифікації; метод компонентного аналізу для семантичної інтерпретації значень лексичних одиниць. Описово-зіставний метод, прийоми етимологічного та кількісного аналізів, а також прагматичної інтерпретації тексту слугували критеріями для виявлення глибинної структури значень синонімів.
Наукова Н О В И З Н А дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній вперше на матеріалі давньогрецької трагедії зроблено спробу сформувати вичерпний синонімічний ряд зі значенням «нещасний», який відображатиме усі головні смислові складові концепту «трагічне», в якому кожен із конституентів займатиме місце, мотивоване рівнем дефектності семантеми-домінанти. Вперше семантичні особливості ад’єктивних синонімів зі значенням «нещасний», визначені шляхом зіставного аналізу у текстах трьох грецьких трагіків, дали змогу завдяки індивідуально-авторському добору синонімів простежити специфіку трагічного світосприймання кожного із авторів.
П Р А К Т И Ч Н Е значення дисертації полягає у тому, що отримані результати можна використовувати: у викладанні античної літератури (розділ «Давньогрецька трагедія»), старогрецької мови (для лінгвостилістич­ної інтерпретації текстів трагедій); у спецсемінарах з питань лексичної семантики та стилістики; для створення відповідних навчальних посібників і словників; у науково-пошуковій роботі аспірантів та магістрів.
Т Е О Р Е Т И Ч Н Е значення роботи полягає в тому, що отримані результати розширюють уявлення щодо функціонування прикметникових лексичних синонімів у старогрецькій мові, роблять внесок у теорію семантичних полів, сприяють поглибленню знань щодо функціонування синонімічних рядів, доповнюють дані існуючих напрацювань у галузі давньогрецької лексикографії. У праці застосовано комплексну методику аналізу, зокрема поєднано семасіологічний та ономасіологічний підходи, що дає змогу, з одного боку, визначити глибинну семантичну структуру синонімів, а з іншого простежити механізми номінації «трагічного» у трьох грецьких трагіків. Запропоновані у роботі методи вимірювання семантичної еквівалентності синонімів слугують продовженням пошуків вдосконалення існуючої методології встановлення семантичних відстаней між синонімами.
Апробація результатів дисертації. Базові положення дисертації висвітлено та обговорено на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка, а також представлено як доповіді на Міжнародній науковій конференції пам’яті професора А.О.Білецького (1911-1995) «Актуальні питання сучасної філології» (Київ, 1996), на Всеукраїнській науковій конференції «Провідні Лінгвістичні концепції кінця ХХ століття» (Львів, 1996), на VI Міжнародній науковій конференції «Словообразование и номинативная деривация в славянских языках» (Гродно, 1998) та на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 65-ій річниці від дня народження професора Мірча Іоніти «Традиції та новаторство» (Балті, 2006). Результати дослідження відображено у десяти публікаціях.
Публікації
1. Малиновська О. І. Прикметникова синонімія як один із засобів передачі трагізму образу Електри в давньогрецькій трагедії // Іноземна філологія. Український науковий збірник. 1999. Вип. 111. С. 277-282.
2. Малиновська О. І. Емфатичні варіанти домінанти синонімічного ряду із загальним значенням «нещасний» в текстах трагедій Есхіла, Софокла та Еврипіда // Наука і сучасність. Київ, 2007. № 58. С. 189-196.
3. Малиновська О. І. Контекстуальні синоніми зі значенням «нещасний» в трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда // Наука і сучасність. Київ, 2007. № 60. С. 179-186.
4. Маліновська О. І. Синонімія давньогрецьких прикметників в межах ряду з загальним значенням «чорний» (на мат-лі давньогр. трагедії) Львів. ун-т. Львів, 1995. 11 с. Укр. Деп. в ДНТБ України 12.10.95 №2264 Ук95.
5. Маліновська О. І. Синонімія давньогрецьких прикметників в межах ряду з загальним значенням «білий» (на мат-лі давньогр. трагедії) Львів. ун-т. Львів, 1995. 8 с. Укр. Деп. в ДНТБ України 12.10.95, №2265 Ук95.
6. Малиновська О.І. Ад’єктивні синоніми з загальним значенням «нещасний» в трагедіях Есхіла // Київ. ун-т ім. Т. Шевченка. Ф-т іноз. філ. та філ. фак. Міжнародна наукова конференція пам’яті професора А.О. Білецького (1911-1995) «Актуальні питання сучасної філології» Тези доповідей. Київ, 1996. С. 51.
7. Малиновська О. Абсолютна синонімія прикметників TALAS і TLHMON в трагедіях Есхіла // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття. Тези Всеукраїнської наукової конференції (Львів, 26-27 листопада 1996р.) Львів, 1996. ЛДУ ім. І. Франка. С. 159.
8. Малиновская О. К вопросу о принципах исследования лексического синонимического ряда в древнегреческом языке // Словообразование и номинативная деривация в славянских языках: Материалы VI Международной науч. конф. Гродно, 28-29 мая 1998 г.: В 2 ч. / Гродненский гос. ун-т им. Я. Купалы; Отв. ред.: С. А. Емельянова. Гродно, 1998. Ч. 1. С.140-143.
9. Малиновская О. И. Адъективные синонимические ряды с общим значением «несчастный» на материале лексикографических источников древнегреческого языка и на материале трагедий Эсхила, Софокла и Еврипида: общее и различие // Vocabulum et vocabularium: Сборник научных трудов по лексикографии; Отв. ред. В.В. Дубичинский. Харьков, 1998. Вып. 5. С. 126-127.
10.Малиновская О. Эмфатические варианты прилагательных τάλας и tlh/mwn как члены синонимического ряда с общим значением «несчастный» // Materialele colocviului comemorativ international Traditie si modernitate in abordarea limbajului”. Consacrat aniversarii a 65-a de la nasterea prof. Mircea IONITA. Balti, 11 noiembrie 2006. Balti: Presa universitara balteana 2006. С. 99-100.

Список літератури

З А Г А Л Ь Н І В И С Н О В К И

Виконане дослідження старогрецьких ад’єктивних синонімів зі значенням «нещасний» у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда дало змогу дійти таких висновків:
1.Давньогрецький трагедійний дискурс слугує унікальним тлом для дослідження лексичної синоніміки старогрецької мови, оскільки, в тексті трагедій, як і в будь-якому художньому творі, поряд із фактичною інформацією простежується світогляд, система поглядів та цінностей самого автора [268, с.82], тобто мова трагедії є концептною, а найактуальніші для мовної свідомості параметри концептів відображені саме в синонімах [297, с.114]. Прикметники зі значенням «нещасний» утворюють у трагедіях багатолексемний синонімічний ряд, інвентаризацію лексем якого здійснено із застосуванням глибинного семантичного аналізу. Розглянуто кожен із конституентів ряду в шести основних аспектах: етимологічному, структурному, семантичному, дистрибутивному, функціональному та кількісному, що дало змогу вперше ретельніше визначити ТСВ та докладно окреслити структуру семантеми та комбінації семем у кожної лексеми аналізованого ряду.
2.Всебічний аналіз семантичної структури кожної із 53-х лексем синонімічного ряду зі значенням «нещасний», з позицій повноти семантеми домінанти, уможливив визначення у межах ряду ядерних і периферійних конституентів. У центрі ядра ряду локалізовано домінанту ta/las, у семантемі якої можна чітко простежити максимально повний набір семем (9), що безперечно, визначає її стрижневе положення. На користь такого твердження загальновживаність, стилістична нейтральність, сполучуваність та особливості функціонування прикметника ta/las (див. додаток Н).
3.Найближче до домінанти розташовані етимологічно, семантично та синтагматично подібні до неї прикметники tlh/mwn і du/sthnos. Функціональна подібність цих прикметників вияв майже абсолютної синонімії зі ступенем синонімічності 0,94. У групу ядерних лексем ряду зі значенням «нещасний», поряд із прикметниками ta/las, tlh/mwn і du/sthnos, потрапляють також емфатичні dusta/las, pantla/mwn, panta/las. Периферію ряду утворюють три функціональні блоки неповних синонімів, побудовані на основі модифікацій семантеми домінанти відповідно до ступеня її звуження: з низькою, високою та максимальною дефектністю семантеми. Дефектність семантеми є визначальною для встановлення семантичних відстаней між домінантою та конституентами синонімічного ряду.
4.В основу створеної розгорнутої моделі синонімічного ряду покладено семантичну близькість вживаних у трагедіях прикметників старогрецької мови зі значенням «нещасний». Вимірюваний як ступінь синонімічності семантичний критерій [298] організації синонімічних лексем у межах цього ряду є базовим, проте не всеосяжним: із двох синонімів з однаковою дефектністю семантеми за однакового ступеня семантичної еквівалентності ближче до домінанти перебуває уживаніший, стилістично нейтральний, з ширшою сполучуваністю. Отож розгорнута модель синонімічного ряду прикметників зі значенням «нещасний» у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда набуває такого вигляду (рис. 3.11):

Рис. 3.11.а. Розгорнута модель синонімічного ряду прикметників зі значенням «нещасний», створена на матеріалі трагедій Есхіла, Софокла та Еврипіда