ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ПОЕТИЧНИХ ОБРАЗІВ В ОДАХ ГОРАЦІЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

ЗАГАЙСЬКА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

УДК: 811.124’02’38

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ
ПОЕТИЧНИХ ОБРАЗІВ В ОДАХ ГОРАЦІЯ

Спеціальність 10.02.14 класичні мови, окремі індоєвропейські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор СОДОМОРА Андрій Олександрович

Чернівці - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......14
1.1. Жанр і стиль в художньому творі........................................................... 14
1.2. Образність художнього твору................................................................ 18
1.3. Квінт Горацій Флакк і доба Августа....................................................... 21
1.4. Теорія стилю Горація............................................................................... 27
1.4.1. Мовна чистота і правильність (Latinitas)............................................ 28
1.4.2. Ясність і прозорість висловлення (Claritas vel perspicuitas eloquendi).......................................................................................................... 31
1.4.3. Лаконічність висловлення (Brevitas eloquendi).................................. 33
1.4.4. Відповідне дотепне (Decorum ridiculum)..................................... 36
1.4.5. Обсяг застосування фігур та інших стилістичних засобів
(Ornatus)........................................................................................................... 43
1.5. Висновки до першого розділу 47

РОЗДІЛ 2. ЗВУКОПИС ТА ЛЕКСИЧНІ ПОВТОРИ ЯК ФОНОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ В ОДАХ ГОРАЦІЯ................................................................................48
2.1. Засоби евфонізації мови...........................................................................48
2.2. Типи звукових повторів. Звукові образи.................................................53
2.3. Ритмічність як засіб експресії мови од...................................................73
2.4. Висновки до другого розділу.................................................................. 77

РОЗДІЛ 3. СТИЛІСТИКА ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОД ГОРАЦІЯ............................................................................ 80
3.1. Тематичний склад лексики од................................................................. 82
3.2. Стилістичне використання системних явищ у лексиці........................ 92
3.3. Лінгвістичні особливості од.................................................................. 102
3.4. Лексико-фразеологічні засоби ............................................................. 105
3.5. Перенесення значення слова як засіб творення образності мови..... 106
3.6. Морфологічні особливості од................................................................137
3.7. Стилістична роль словотвору ...............................................................150
3.8. Висновки до третього розділу .............................................................. 151

РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРНО-СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОД ГОРАЦІЯ............................................................................................................. 155
4.1. Стилістичні фігури синтаксису од Горація.......................................... 155
4.2. Порядок слів і особливості ідіостилю Горація................................... 168
4.3. Архітектоніко-мовні структури од....................................................... 169
4.4. Висновки до четвертого розділу...........................................................177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....................................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................185

ДОДАТКИ
ДІАГРАМИ
СЛОВНИК ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ ОД ГОРАЦІЯ

ВСТУП
Понад 2000 років з дня народження Квінта Горація Флакка достатня підстава, на нашу думку, для дослідження того, чи був поет, як ми сьогодні вважаємо, одним з найбільших та найвеличніших і для наступних поколінь, чи створив він справді пам’ятник, тривкіший міді (monumentum aere perennius)? Якщо так, то що є цим пам’ятником?
Дисертація присвячена одному із аспектів можливої відповіді на це запитання дослідженню лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів в одах Горація.
Ім’я Горація стало символом усієї античності. Поряд з Гомером він залишається однаково сучасним та зрозумілим для різних епох і поколінь. Кожна генерація, кожна література протягом століть відкривала в Горацієві щось нове, адже діапазон творчості у нього дуже широкий: оди, еподи, сатири, послання. Значення Горація збідніло б, якби його творчості давалася одна і та сама оцінка. Кожна епоха цінувала в Горацієві щось своє, співзвучне своїм настроям і потребам [89, с. 189].
При життєвій славі і загальному визнанні як провідного лірика Риму, оди поета могли оцінити окремі шанувальники, бо вони були надто складні і витончені для широкого кола.
Лише відродження класичної літератури V століття зробило актуальними оди Горація для ширших верств [306, c. 40]. Консул Мовортій 527 р. за допомогою професора Фелікса зберiг тексти 8 рукописів творів Горація. Завдяки цьому Горацій належить до античних авторів, тексти яких добре збережені [264, c.10].
Середньовіччя шанувало більше Горація як сатирика, аніж як лірика [346, c.25]. В епоху Ренесансу теж робиться акцент більше на сатирі, ніж на одах Горація [262, c.490]. У час Бароко літературний критик Горацій більше поцінований, ніж Горацій-поет [329, c.8]. Горація-поета протягом століть вивчали і високо цінували А.Данте, Ф.Петрарка, С.Спенсер, М.Монтень, П.Ронсар, Б.Джонсон, Д.Мільтон, Ф.Клопшток, Г.Лессінг, Й.-В.Гете, Т.Шевченко, О.Пушкін, М.Емінеску, К.Сарбієвські, М.Ломоносов, В.Гюго, Д.Байрон, А.Теннісон, Г.Платен, Ф.Ніцше [89].
В Україні твори Горація стають відомими на межі XV-XVI ст. Велика заслуга у вивченні творчої спадщини Горація належить українському гуманістичному поетові Павлові Русину з Кросна [118, c. 68]. Горація читали у братських школах, зокрема, у Львівській ставропігійській школі та Києво-Могилянській академії [105, c.57]. Трактат Горація Про поетичне мистецтво” поряд з Аристотелевою „Поетикою” ліг в основу низки давніх українських поетик. Ф.Прокопович закликав у Поетиці” наслідувати римських авторів у різних жанрах, у ліриці лише Горація [185, c.40].
Шукаючи шляхи розвитку національної літератури, кожна ґенерація українських письменників по-своєму сприймала поетичну спадщину Горація [91, с.76]. Великим шанувальником і знавцем поезії Горація був Григорій Сковорода. Оди „римскаго пророка Горація”, як свідчить сам Сковорода, він „перетлумачував малороссійским діалектом” [189, c.42]. Петро Гулак-Артемовський травестійно переробив шість од Горація, давши їм спільний заголовок „Гараськові оди”. У 1828 році поет-романтик Левко Боровиковський написав „Подражаніє Горацію”, яке було надруковане в „Вестнике Европы” у лютому 1830 року [39, с.78].
Твори Горація перекладали також в Галичині і на Закарпатті. В Галичині К.Блонський, священик-фольклорист. На Закарпатській Україні твори Горація перекладав О.Духнович [259, c.4].
І.Франко започаткував новий етап розвитку перекладацької справи на Україні [192, c.36]. Він переклав три оди з першої книги од „До корабля”, „До Арістія Фуска”, „До Аполлона”. Франкові переклади творів Горація стали новим кроком на шляху освоєння багатогранної спадщини римського поета [88, с.77].
У 1901 році побачили світ 22 вибрані оди Горація в перекладі В.Щурата [259]. Варто згадати переклади і переспіви Горація Тараса Франка. Т.Франко у своїх 3-х збірках переклав і переспівав майже 30 од [238].
Важливою віхою в освоєнні творчої спадщини Горація були переклади поета-неокласика Миколи Зерова [8]. Але вони зроблені в традиції римованого перекладу. Є переклади окремих творів Горація у О. Білецького, М. Білика, Г. Кочура, Б. Тена [5].
Вагомий внесок у вивчення творчої спадщини Горація зробив сучасний український вчений, відомий перекладач Андрій Содомора. Йому належить повне видання перекладів творів Горація українською мовою [74], а також низка наукових досліджень, які торкаються окремих аспектів поетики Горація [192 203].
Аналізу перекладів творів Горація в Україні присвячені окремі наукові статті Н.Корж , Ф.Луцької [116 118], Ю.Кузьми [126], Л.Пашиної [161].
Серед обширної зарубіжної літератури є багато наукових досліджень, присвячених різним проблемам творчості римського лірика.
З-поміж праць російських учених заслуговують на увагу дослідження лірики Горація М. Гаспарова [64, 65]. З погляду естетики важливою є монографія О.Лосєва [137, 138]. Життєвому і творчому шляху поета присвячена праця К. Полонської [163]. Своєрідно проливає світло на лірику Горація спільна праця В.Ярхо і К.Полонської [261].
Суспільно-політичній обстановці в добу Августа та життєвому і творчому шляху, ідіостилю Горація присвячені публікації польських учених, зокрема: Р.Кернер [306], Є.Данилевича [274], І.Дамбської [273], М.Крушельницької [310], К.Куманецького [311, 312], М.Свободи [351], Л.Винничук [365, 366], Л.Войціка [369-371], Й.Старчука [348], Л.Зйомковського [357], Є.Стики [349], М.Зажицької-Станьчак [354], Е.Єдржинського [283], С.Фальковського [285], Д.Корженевського [307], Е.Новака [321], С.Стабрила [347], В.Татаркевича [352], С.Зетовського [355], Й.Вікаряка [360], Й.Завіровського [367], Е.Грицака [302] та ін.
Історичну епоху, індивідуальність поета досліджували німецькі вчені. Серед них варто виокремити праці Т.Бірта [264], К.Біхнера [265, 266], Ц.Кляссена [269], Г.Дітца [275], Е.Динта [276, 277], Е.Добльгофера [278], Д.Еарля [279], Г.Функе [288], В.Герінга [294], Д.Кюнаста [304], Р.Міллєра [318], В.Нитцеля [322], В.Пишля [327-334] та ін.
Текстову проблематику од Горація подають наукові праці таких визнаних авторитетів, як Е.Френкель [286], Н.Колінг [270], С.Комаджер [271], А.Кіслінг-Р.Гайнце [300, 301].
До досліджень Горація в останні роки внесли суттєві спостереження і висновки низка цікавих студій над окремими одами в журналах „Vox Latina”, „Wiener humanistische Blätter” Н.Сальмана [337], К.Смолякa [346], Й.Пітча [325], В.Шмідтa-Денглерa [339], а також публікації в наукових збірниках „Klio”, „Philologus”, „Hermes” Е.Шмідта [340, 341], Е. Р.Швінге [342, 343].
Однак, незважаючи на велику кількість наукових досліджень творчості Горація вченими різних країн, актуальність проблематики не вичерпано. Низка аспектів ідіостилю Горація залишається мало висвітленою, потребує свого вивчення.
До цього часу немає праці, у якій би комплексно було досліджено лінгвістичні засоби творення текстів од Горація і його поетичних образів зокрема. Дослідження од Горація зводилися, як бачимо, в основному до перекладів од, їх рецепції, висвітлення суто текстової проблематики. Інколи об’єктом широкого аналізу були окремі оди Горація. До цього часу комплексно не досліджена теорія стилю Горація.
Отже, актуальність теми дослідження зумовлена:
· відсутністю наукових досліджень мовостилю Горація, у той час як значення творчості поета для європейської літератури і української зокрема є незаперечним;
· необхідністю системного дослідження ідіостилю окремого письменника на основі комплексного аналізу на всіх мовних рівнях з метою вивчення лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів, що може внести певні корективи у теоретичні аспекти поетики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є частиною комплексної наукової теми науковців факультету іноземних мов Львівського національного університету імені І.Франка „Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку германських, романських та класичних мов” (номер державної реєстрації 0103U001928). Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол №14/12 від 25.12.2003 року)
Метою дисертації є дослідити лінгвістичні та стилістичні засоби всіх мовних рівнів, що творять ідіостиль Горація.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань:
· дослідити теорію стилю поета у контексті естетико-стилістичних детермінантів доби Августа на основі творів Горація, присвячених літературним питанням;
· визначити корпус лінгвостилістичних засобів од Горація;
· проаналізувати типи звукових повторів в одах як способу передачі змістової „інформації в образах”;
· розглянути стилістичне використання системних явищ у лексиці од: синонімів, антонімів;
· вивчити лексичні засоби творення образності мови од;
· окреслити стилістичне використання морфологічних ресурсів;
· проаналізувати використання стилістичних фігур в одах;
· з’ясувати архітектоніко-мовні структури;
· систематизувати й узагальнити дослідження мовностилістичних засобів творення поетичних образів у одах;
· довести, що деклароване в теорії поет здійснював на практиці;
· упорядкувати за досліджуваними одами авторський словник лінгвостилістичних засобів Горація;
Об’єктом дослідження є лінгвостилістичні засоби од Горація.
Предметом дослідження є функціонування лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів в одах Горація.
Матеріалом для дослідження слугують лінгвостилістичні засоби всіх мовних рівнів, отримані методом суцільної вибірки зі 103 од. (Зазначимо, що найбільша за обсягом ода має 360 слів і словоформ (С. ІІІ. 4), найменша 34 (С.І.38); поетичний словник од нараховує 14632 лексеми; зафіксовано 479 вживань фонетичних засобів стилістики, 1599 лексичних засобів образності, 423 вживання синтаксичних засобів).
Джерелом для дослідження обрано 103 оди Горація. Вибір саме од з усієї творчості Горація умотивований тим, що саме в них найяскравіше відображена творча манера (ідіостиль) поета.
Методологічною основою дослідження є розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища, діалектичного зв’язку мови і мислення. Це передбачає аналіз усіх мовних явищ у взаємозв’язку, системі. Ми опираємось на фундаментальні теоретичні положення лінгвістики, лексикології, лінгвостилістики, лінгвістики тексту, літературознавства, розроблені в працях О.Потебні, Л.Щерби, Б.Ларіна, В.Виноградова, Г.Винокура, С.Єрмоленко, В.Кононенка та інших. Загальнотеоретична література з профілю дисертації праці Аристотеля, Цицерона, Ф.Прокоповича, М.Довгалевського та ін.
Методи дослідження зумовлені цілями і завданнями роботи, об’єктом дослідження і мають комплексний характер. Індуктивний та описово-аналітичний методи дали змогу накопичити, систематизувати і проаналізувати функціонування мовностилістичних засобів у процесі творення образності тексту. Метод контекстного аналізу використано для виявлення мовностилістичних засобів усіх рівнів; дистрибутивний метод для дослідження типових моделей, в яких вони вживаються. У роботі застосовано статистичні прийоми і методи кількісної обробки результатів. У дисертаційному дослідженні використано системний підхід, що забезпечує єдність загальнотеоретичних і концептуальних підходів.
Ми підтримуємо думку відомого письменника, перекладача, науковця А. Содомори, автора повного видання перекладів Горація українською мовою (оди, еподи, сатири, послання), що „читаймо чи слухаймо, а живе Горацієве слово, яким він таки „достукувався” до свого сучасника, залишається у тій добі, яку називаємо „золотим віком” римської літератури, ознайомлюємо читача скоріше зі змістом, аніж з емоційною виразністю твору” [203, с.135]. Там, де це доцільно, подаємо власний підрядковий переклад українською мовою, якою не завжди можна відтворити досліджувані мовностилістичні засоби Горація, задекларовані в оригіналі, що обумовлене різницею мовних систем.
Наукова новизна зумовлена тим, що це перше українське комплексне вивчення ролі мовних засобів у творенні поетичних образів Горація, здійснене на основі його од. Вперше зроблено спробу дослідити теорію стилю Горація на основі його творів, з огляду на постулати античної стилістики, а також естетико-стилістичні детермінанти доби Августа. Дослідження проведено в контексті сучасних критеріїв визначення категорії ідіостилю. Упорядковано словник лінгвостилістичних засобів од Горація.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що вона: а) є першим комплексним дослідженням за одами індивідуального стилю Горація; б) робить відповідний внесок у розробку принципів і методів дослідження мовностилістичної структури тексту; в) поглиблює вивчення поезії Горація як на мовностилістичному, так і на літературознавчому рівнях.
Практичне значення одержаних результатів визначається безпосереднім зв’язком матеріалів роботи з практикою викладання класичних мов та античної літератури у вищих навчальних закладах. Фактичний матеріал та висновкові положення можуть бути використані у лекціях, спецкурсах з античної літератури, лінгвостилістики, лінгвістики тексту, літературознавства, перекладознавства, посібниках з латинської мови, а також у науково-дослідній роботі студентів.
Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на наукових семінарах кафедри румунської і класичної філології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка, міжнародних і загальноукраїнських конференціях: „Актуальні питання української класичної філології”. На пошану відомого вченого і перекладача, професора Й. У. Кобіва з нагоди 90-літнього ювілею (Львів, 2000), „Розвиток української філології на Буковині у загальноєвропейських культурно-наукових зв’язках ХІХ ХХ ст.” (Чернівці, 2000), „Міф і легенда” (Чернівці, 2001), „Актуальні питання зарубіжної літератури та теорії літератури. Література і влада” (Чернівці, 2003), „Комунікативні процеси в багатомовних та різнокультурних регіонах” (Чернівці, 2003), Міжнародний колоквіум мовознавчих наук „Євген Кошеріу” (Сучава, Румунія, 2007), „Класична філологія на сучасному етапі” (Львів, 2008).
На захист виносяться такі положення:
1. Теорія стилю Горація задекларована як: а) мовна чистота і правильність (Latinitas); б) ясність і прозорість висловлення (claritas vel perspicuitas eloquendi); в) лаконічність висловлення (brevitas eloquendi); г) відповідне дотепне (decorum - ridiculum); д) обсяг застосування фігур та інших стилістичних засобів образності (ornatus) струнка естетична система, яка відображала рівень теоретико-літературної думки античної доби.
2. Витончене мистецтво Горація-лірика передусім звукопис, застосуванням якого поет утверджує себе майстром звукових образів.
3. Надання Горацієм переваги метонімії перед метафорою, яка традиційно вважалася еталоном поетичності, засвідчує новизну авторського стилю, поповнює латинську мову стійкими образними засобами, підтверджує гостроту спостереження, багатство фантазії, думки, широкий діапазон відчуттів поета.
4. Принцип контрасту є провідним у одах Горація. Це зумовлене особливостями його світогляду, світосприйняття, творчого мислення і визначає його індивідуальний стиль. Контраст сприяє чіткому окресленню образів в одах Горація. Він розкриває силу почуттів, переживань поета.
5. Інверсія в одах Горація важливий синтаксико-стилістичний засіб увиразнення, основа поетики Горація. Поет змінює порядок слів для того, щоб їх зблизити, максимально звернути на них увагу. Застосуванням інверсії поет не порушує теоретичної засади ясного порядку (lucidus ordo).
6. Частини речення поет поєднує полісиндетично, що сприяє уповільненню розповіді, її логічно-семантичному членуванню, посиленню семантичних зв’язків між словами, з’єднаними сполучниками. Вживання полісиндетону реалізує Гораціїв постулат ясного порядку (lucidus ordo). Речення він поєднує асиндетично, що забезпечує лаконізм і напруженість змісту і ритму, реалізує стильовий постулат лаконічності висловлення (brevitas eloguendi), а також у межах цього постулату досягнення бажаного стилістичного ефекту правильного писання (scribendi recte).
Публікації. З теми дисертації опубліковано дев’ять праць (вісім з них у виданнях, визнаних ВАК України як фахові). Публікації одноосібні.
Особистий внесок дисертанта. Виявлення та опис лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів Горація виконані дисертантом самостійно. Праць у співавторстві немає.
Структура і обсяг роботи. Мета і завдання дисертації обумовили структуру роботи, яка складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків діаграм і словника лінгвостилістичних засобів од поета. Повний обсяг дисертації складає 210 сторінок, із них 184 сторінки основного тексту. Список використаних джерел нараховує 386 назв, з них 255 українською та російською мовами, решта німецькою, англійською, польською.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовано мету й основні завдання, об’єкт, предмет дослідження, вказано положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, зв’язок дисертаційної теми з науковими програмами та планами, а також кількість публікацій і структура роботи.
У першому розділі „Загальні теоретичні передумови дослідження” розглянуто теоретичні положення, що є вихідними в роботі: жанр і стиль в художньому творі, взаємодія слова й образності; описано основні етапи формування наукової думки стосовно цих проблем. Подано коротку характеристику доби Августа, в якій жив поет, відомості про життя Горація, оскільки вони є вихідними пунктами в розумінні творчості поета. Досліджено також теорію стилю Горація, яка відображала рівень теоретико-літературної думки античної доби, як важливу теоретичну передумову нашого дослідження в аспектах: мовна чистота і правильність (Latinitas); ясність і прозорість висловлення (Claritas vel perspicuitas eloguendi); лаконічність висловлення (Brevitas eloguendi); відповідне дотепне (Decorum - ridiculum); обсяг застосування фігур та інших стилістичних засобів (Ornatus).
У другому розділі „Звукопис та лексичні повтори як фоностилістичні засоби в одах Горація” досліджено фоностилістику од поета, розкрито її роль у творенні поетичних образів. Розглянуто типи звукових повторів, а також слова розділені або елідовані в кінці рядків, засоби евфонізації мови, смислове й евфонічне навантаження односкладових та багатоскладових слів, ритмічність як засіб експресії мови од.
У третьому розділі „Стилістика лексичних засобів та морфологічні особливості од Горація” досліджено тематичний склад лексики, стилістичні функції лексичних засобів, системні явища, лексико-фразеологічні засоби, морфологічні особливості, а також стилістичну роль словотвору.
У четвертому розділі „Структурно-синтаксичні особливості од Горація” розкрито функціонування стилістичних фігур, досліджено архітектоніко-мовні структури, порядок слів і особливості стилю Горація.
Висновки підсумовують проведене дослідження.
У додатках уміщено діаграми, що ілюструють частоту використання поетом лінгвостилістичних засобів, а також упорядковано їх словник.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Дослідження теорії стилю Горація засвідчує особистий внесок поета у розвиток і конкретизацію сформульованих естетично-стилістичних постулатів, що належали до теорії літературної творчості і були обов’язковими для твору, який претендував вважатися літературним. На римському грунті це були постулати: мовної чистоти і правильності (Latinitas, Latine loqui, грецьке έλληνισμός), ясності і прозорості висловлення (claritas vel perspicuitas eloquendi, гр. σαφήνεια); лаконічності висловлення (brevitas eloquendi, гр. συντομία), відповідного (decorum, гр. πρέπον), обсягу застосування фігур, інших стилістичних засобів (ornatus, гр. κατασκευή). Вони повинні були бути забезпечені мовним вираженням конкретної естетичної вартості відповідного літературного жанру.
У контексті постулатів мовної чистоти і правильності (Latinitas) Горацій був непоступливо послідовним. Він вважав недоречним і навіть неприпустимим модне на той час змішування латинських і грецьких слів. Реалізацію постулату чистоти мови забезпечують, на його думку, категорія вишуканості (subtilitas), її підкатегорія елеґантність (elegantia), а також категорія витонченості (urbanitas). Горацій вважає, що різкість, грубість (rusticitas) у висловленнях неприпустимі.
Ясність і прозорість висловлення (claritas vel perspicuitas eloquendi) в теорії стилю Горація передбачає поетичну цілісність (unitas poetica) зображуваного в літературному творі. Цілісність (unitas) вид ідеальної симетричної системи, ясний порядок (lucidus ordo), гармонійне поєднання довершених і пропорційно однорідних структурних частин. Поет обстоює умотивованість кожного образу. Недоречність він порівнює з пришитою до полотна „пурпуровою латкою”.
Лаконічність висловлення (brevitas eloquendi) набуває, за Горацієм, змісту естетичної норми, якої необхідно дотримуватися, щоб досягти бажаного, доречного стилістичного ефекту правильного писання (scribendi recte). Концепція лаконічності у Горація передбачає слуховий та інтелектуальний аспекти. Обидва пов’язані з дбайливим, ретельним вибудовуванням висловлення (dispositio). Ясний порядок (lucidus ordo), за Горацієм, не допускає вибухового, затемненого ходу думки, недопустимі також, в гармонії системи слова, руйнівні елементи. Суттєве значення для Горація має сповідування поетом культу технічної досконалості, поетичної старанності, стилістичної вишуканості, які надають творові характерних рис: витончений (urbanus), вишуканий (lepidus), бездоганний (legitimus). Шкідливою є надмірність (abundantia).
Відповідне (decorum) в теоретичних розмірковуваннях поета розглядається в естетичному та етичному аспектах. Естетичний аспект в концепції стилю Горація передбачає дотримання правил мистецької техніки, етичний добір того, що бажане для людини, що доречне (quid deceat). Горацій стверджує, що поезія серйозний суспільний обов’язок, який ставить перед поетом високі завдання.
Дотепне (ridiculum) у теорії стилю Горація засвідчує симпатію поета до тонкого жарту, іронії (facetiae/cavillatio), які він розумів як дотепне (ridiculum) і простиставляв гострому висміюванню (dicacitas). Висміювання (dicacitas) повинно, крім гострої критики, засвідчувати турботу про долю окремої людини і суспільства і, сміючись, говорити правду (ridendo dicere verum).
Обсяг стилістичних фігур та інших засобів образності (ornatus) в Горацієвій концепції стилю передбачає уникнення надмірностей у використанні мовних засобів. Важливою є вимога підпорядкування (evsyntesia), яка передбачає відповідний мистецьки опрацьований добір і розподіл слів (iunctura), що забезпечував би евфонічну довершеність тексту. Недопустимим є невдале або недбале поєднання слів (cacosyntheton).
Оди Горація є наочною реалізацією його естетико-стилістичної концепції художнього тексту.
2. Використанням засобів фонетичної системи поет досягає евфонічності тексту, що мало велике значення для римлян у зв’язку з винятково високою культурою художнього слова у класичний період, а також мало вагомий естетичний вплив на читача в контексті реалізації теоретичного завдання поета „movere” зворушувати і „delectare” приносити насолоду.
3. Звукопис од є також переконливим підтвердженням дотримання на практиці постулату „ornatus”, тобто обсягу застосуваня фігур та інших стилістичних засобів в аспекті евфонії. Поет, мистецьки добираючи і поєднуючи слова (iunctura), забезпечив на практиці належне звучання од і утвердив себе неперевершеним майстром звукових образів.
4. Чітка ритмомелодика од Горація важливий засіб експресії. Ритм у Горація є виразником змісту і форми тексту. Образи слухові й зорові думка і почуття автора. Поет надає перевагу Алкеєвій і Сапфічній строфам, у яких він переконливо демонструє правила свого трактування тези про кількість й архітектоніку слів. Саме у використанні віршових розмірів Горацій вбачає свою заслугу перед римською літературою.
5. Міфологія невичерпне джерело поезії Горація, завдяки якій він промовляє до наступних поколінь.
6. Синоніми одне з потужних джерел образності од. Застосування синонімів у одах сприяє змістовій місткості, глибокому і різнобічному розкриттю поетичних образів, емоційно-експресивній палітрі, наповнює поліфонічним звучанням, активізує увагу читача, засвідчує багатство і гнучкість латинської мови, що було важливим аргументом в добу Августа.
7. Принцип контрасту є провідним в одах Горація і визначає його індивідуальний стиль. Контраст сприяє чіткому окресленню поетичних образів, розкриває силу почуттів, переживань поета, а також його бажання вплинути на читача.
8. Горацій непоступливий послідовник мовної чистоти (Latinitas) репрезентує своїми одами латинську мову доби її найвищого розквіту класичного періоду, яка була взірцем для всіх наступних поколінь. Мова поета вишукана й витончена завдяки дотриманню постулатів subtilitas, urbanitas.
9. Мові Горація притаманна сентенційність, що було однією з характерних особливостей лірики доби Августа. Вона підсилює експресивність висловлення, є одним з видів реалізації образності. Лексико-фразеологічними засобами в одах поет виконує на практиці постулат лаконічності висловлення (brevitas eloquendi), а також реалізує одну зі своїх теоретичних вимог поєднувати корисне (utile) з приємним (dulci). Ефективними є сентенції, які мають філософський зміст, приємним є їх реалізація в поетичних образах. Це також відповідало естетиці лірики доби Августа.
10. Поет майстерно використовує лексичні засоби образності мови. Проте Горацій схильний до семантичних замін. Метонімія ближча йому, ніж метафора, яка традиційно є символом поетичності. Таке вживання засвідчило новизну, поповнило латинську мову стійкими образними засобами.
11. Поетика Горація не багата на словесні оздоби. Вживання географічних епітетів характерна риса стилю Горація, основа творення просторових образів, що засвідчує масштабність мислення, багатство фантазії.
12. Стилістично яскравим є вживання в одах особового займенника ти (tu). Це відповідало реаліям тодішнього суспільно-політичного життя і було підтвердженням естетико-стилістичного детермінанту Августовської лірики зміна постатей лірики: ти (tu) на противагу колишньому я (ego).
13. Засоби словотвору відіграють важливу роль у вираженні різноманітних лексичних значень слова. Горацій рідко творив нові слова, максимально використовуючи скарбницю рідної мови, що було однією з його теоретичних вимог до поетів.
14. Інверсія Горація є особливим засобом увиразнення поетичної мови, основою поетики, що підтвердило на практиці його теоретичну вимогу велику силу словам можна надати розташуванням і порядком (iunctura).
15. Поет майстерно використовує паралелізм і хіазм, що вважалося еталоном поетичної довершеності й вишуканості в гуртку Мецената, який був центром літературного життя Риму, що відповідало естетичним смакам доби Августа.
16. Частини речення поет поєднує полісиндетично. Вживання полісиндетону реалізує Гораціїв постулат ясного порядку (lucidus ordo). Проте більшість од Горація ілюструє ефективність прийому асиндетичної побудови тексту, реалізує стильовий постулат лаконічності висловлення (brevitas eloguendi), а в межах цього постулату досягнення бажаного стилістичного ефекту: правильного писання (scribendi recte), що теж було теоретичною засадою поета.
17. В одах Горація вільне розташування слів, що тримає читача в постійній напрузі, створює ефект необхідності особливої уваги. Автор зумів пристосувати до ліричного розміру слова, які рідко вживалися в тогочасній поезії, що було поштовхом для розвитку латинської мови.
18. Дослідження синтаксичної організації текстів дає підставу для безсумівного висновку про її багатство й різноманітність, що підтверджує на практиці естетико-стилістичний детермінант Августовської лірики щодо єдності в різноманітності (unitas in varietate), а також дотримання правил мистецької техніки (decorum).
Дослідження од Горація переконливо доводить, що ті постулати, які поет декларував у своїй теорії, можна і необхідно реалізовувати на практиці задля техніки і змісту вірша.
Поезія його динамічна, експресивно насичена. Поет одночасно повчає, мобілізує, приносить читачеві художню насолоду. Горацій завоював для літературного слова сфери вживання, які мали основоположне значення для римлян, і вперше довів, що римська лірика розвинулась для всеохопних завдань.
Оди Горація відповідали естетичним смакам доби Августа і тим вимогам, які були обов’язковими, щоб твір вважався літературним.
Поет створив, як бачимо, справді пам’ятник, тривкіший міді. Цим пам’ятником є його оди. Вони є вершиною в аспекті інтеграції стилістичних засобів, сили й інтенсивності мови, завершеності художнього образу. Оди Горація завжди будуть об’єктом дослідження науковців ще багатьох поколінь. На них потрібно вчитися мистецтва віршування.
Тріумфальний хід Горація триває й сьогодні, міра його популярності стала своєрідним критерієм рівня культурної цивілізації суспільства. Своє тривання у слові поет вбачав в пам’яті нащадків. Горацій звертається до наступних поколінь:

Exegi monumentum aere perennius
Regalique situ pyramidum altius,
Quod non imber edax, non Aquilo impotens
Possit diruere aut innumerabilis

Annorum series et fuga temporum.
Non omnis moriar multaque pars mei
Vitabit Libitinam: usque ego postera
Crescam laude recens, dum Capitolium

Scandet cum tacita virgine pontifex.
Dicar, qua violens obstrepit Aufidus
Et qua pauper aquae Daunus agrestium
Regnavit populorum, ex humili potens

Princeps Aeolium carmen ad Italos
Deduxisse modos. Sume superbiam
Quaesitam meritis et mihi Delphica
Lauro cinge volens, Melpomene, comam.
(C. III. 30)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аврахова Л.Я. Епітет як проблема художнього перекладу (До питання адекватних відтворень композиційної заданості епітета в англомовних перекладах поезій Лесі Українки) // Теория и практика перевода: Респ. меж. науч.сб. К.: Вища шк., 1982. Вип. 8. С.90-97.
2. Акорди: Антологія української лірики від смерті Шевченка / Уложив Іван Франко. Львів: Накладом укр.-рус. видавн. сп., 1903. 316 с.
3. Аль-Кадими Т. Обращение в современном русском языке: Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.02. Баку, 1968. 19 с.
4. Андреєва К.С. Про вид повної та часткової омонімії в латинській мові // Іноземна філологія: Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1980. Вип.60. С.81-87.
5. Антична література / Упоряд. О.І.Білецький. К: Рад. шк., 1938. 511 с.
6. Античные риторики: [Переводы] / Под ред. А.А.Тахо-Годи. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 352 с.
7. Античные теории языка и стиля / Под ред. Фрейденберг М.; Л.: Соцэкгиз, 1936. 344 с.
8. Антологія римської поезії / Пер. з латин. М.Зеров. К., 1920. 92 c.
9. Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2 т. М.: Языки русской культуры, 1998. Т.2. 766 с.
10. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка // Апресян Ю.Д. Избранные труды. М.: Наука, 1995. Т.1. 472 с.
11. Арістотель. Поетика / Пер. з старогр. Б.Тен. К.: Мистецтво, 1967. 134 с.
12. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 304-357.
13. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
14. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора // Лингвистика и поэтика: Сборник статей АН СССР Ин-т рус. яз. М.: Наука, 1979. С. 147-173.
15. Архангельский А.И. Гений, парадоксов друг. О принципе контраста в стилистике А.С.Пушкина // Рус.речь. 1989. № 3. С.7-12.
16. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібник Львів: Світ, 2003. 430 с. Бібліогр.: с. 423-429.
17. Баглай Й.О. Василь Щурат перекладач од Горація // Іноземна філологія: Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1971. Вип.9. С.85-90.
18. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Иностр. лит, 1961. 394 с. Библиогр.: с. 385-387.
19. Барлас Л.Г. Русский язык. Стилистика. М.: Просвещение, 1978. 256 с.
20. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исслед. разных лет. М.: Худож. лит., 1975. 502 с.
21. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. М.: Сов. Россия, 1979. 318 с.
22. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. М.: Худож. лит., 1986. С. 428-473.
23. Бахтин М.М. Проблема текста в лингвистике филологии и других гуманитарных науках: Опыт философского анализа // Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. М.: Худож. лит., 1986. С. 473-501.
24. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. М.: Худож. лит., 1986. 541 с.
25. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство.1986.444 с.
26. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. - Львов: Світ, 1997. 390 с.
27. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: „Академія”, 2004. 342 с. Бібліогр.: с. 304-317.
28. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1988. 119 с.
29. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: конгітивно-гендерні аспекти. Донецьк: НУ, 2002. 362 с.
30. Быховец В.В. Некоторые особенности эмоциональной лексики Метамор­фоз” Овидия // Вопр. классич. филол.: Сб. науч. ст. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. Вып.6. С.220-239.
31. Білецький О.І. Письменник і епоха. - К.: Держлітвидав УРСР, 1963. 538 с.
32. Бодуэн де Куртенэ И.А. Отрывки из лекций по фонетике и морфологии русского языка, читанных в 1880-1881 акад. году. Воронеж: Тип. Губ. правления, 1882-1885. Отд. оттиск из Филол. записок”. Вып. 1.
33. Бодуэн де Куртенэ И.А. Несколько слов о сравнительной грамматике индо-европейских языков. СПб.: Тип. Балашёва, 1882. 53 с.
34. Бодуэн де Куртенэ И.А. Из лекции по латинской фонетике. Воронеж: Тип. В.Исаева, 1893. 463 с., 38 с. Отд. оттиск из Филол. записок”.
35. Бодуэн де Куртенэ И.А. Сборник задач по Введению в языкознание”, по преимуществу применительно к русскому языку. Спб., 1912. 96 с.
36. Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию: В 2 т. М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т. 1. 384 с.
37. Бокшанин А.Г. Источниковедение древнего Рима. М.: Изд-во МГУ, 1981. 159 с.
38. Бондарев Ю. Стиль и слово. М.: Сов. Россия, 1965. 59 с.
39. Боровиковський Л.І. Повне зібрання творів / Ред. С.А.Крижанівський. К.: Наук. думка, 1967. 280 с.
40. Будагов Р.А. Слово и его значение. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1947. 66 с.
41. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М.: Высш. шк., 1967. 376 с.
42. Будагов Р.А. Метафора и сравнение в контексте художественного целого // Рус. речь. 1973. №1. С.26-32.
43. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Рад. школа, 1955. 248 с.
44. Васильев Л.М. Парадигматические и синтагматические поля // Актуальные проблемы лексикологии: Тезисы докл. Новосибирск, 1971. Вып. 2. С. 102-104.
45. Васильев Л.М. Проблема лексического значения и вопросы синонимии. .. Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С. 16-26.
46. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. Л.: Худож. лит., 1940. 646 с.
47. Вестник древней истории. М.: Изд-во АН СССР, 1949. 814 с.
48. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопр. языкознания. 1955. №1. С.60-87.
49. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Гослитиздат, 1959. 654 с.
50. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 255 с.
51. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию // Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. С. 419-442.
52. Винокур Г.О. Филогические исследования Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1990. 452 с.
53. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. М.: Высш. шк., 1991. 447 с.
54. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 238 с.
55. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1968. 576 с. Библиогр.: с. 561-567.
56. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. К.: Наук. думка, 1986. 142 с. Библиогр.: с. 137-141.
57. Вомперский В.П. Стилистическое учение М.В.Ломоносова о теории трех стилей. М.: Изд-во Моск. ун-та, [1970]. 210 с. Библиогр.: с.184-195.
58. Вопросы античной литературы в зарубежном литературоведении: Сб. ст. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 187 с.
59. Галкина-Федорук Е.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке // Сб.статей по языкознанию / Под ред. А. И. Ефимова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958. С.103-124.
60. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. 459 с. Библиогр.: с. 448-457.
61. Гальперин И.Р. Опыты стилистического анализа. М.: Высш. шк.,1968. 63с.
62. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с. Библиогр.: с. 136-138.
63. Гартман Н. Эстетика. М.: Изд. иностр. лит., 1958. 692 с.
64. Гаспаров М. Л. Композиция Поэтики” Горация // Очерки истории римской литературной критики. М.: Изд-во АН СССР, 1963. С.97-151.
65. Гаспаров М.Л. Поэзия Горация // Гораций, Квинт Флакк. Оды. Эподы. Сатиры. Послания / Пер. с латин. М.: Худож. лит., 1970. С. 5-38.
66. Гаузенблас К. К уточнению понятия стиль” и к вопросу об объеме стилистического исследования // Вопр. языкознания. 1967. № 5. С. 69-75.
67. Гёте Й.-В. Простое подражание природе, манера, стиль // Собр.соч.: В 13 т. М.-Л.: Гослитиздат, 1937. Т.10. С. 399-403.
68. Глущенко Л.М. Стилистические особенности субстантивированных прилагательных в трактате Цицерона О государстве” и О законах” // Іноземна філологія: Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1982. Вип.65. С. 41-46.
69. Голенищев-Кутузов И.Н. Гораций в эпоху Bозрождения // Проблемы сравнительной филологии. М.: Наука, 1968. С. 303-316.
70. Голуб И.Б. Стилистика современного русского языка. М.: Высш. шк. 1986. 336 с.
71. Гораций К. Ф. Сочинения / Пер., объясн. А.Фета. М.: Тип. М.П.Щепкина, 1883. 483 с.
72. Гораций К. Ф. Полное собрание сочинений / Пер., ред. и прим. Ф.А.Петровского. М.-Л.: Academia, 1963. 447 c.
73. Гораций К. Ф. Оды. Эподы. Сатиры. Послания / Пер. с латин. М.: Худож. лит., 1970. 479 с.
74. Горацій. Твори / Пер., передм., прим. А.Содомори. К.: Дніпро, 1982. 254 с.
75. Грабарь-Пассек М.Е. Эпитеты и сравнения в Илиаде” Гомера // Іноземна філологія: Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1974. Вип.36. С.1727.
76. Грицак Є. Горацій в українській літературі // Наша культура. 1936. Кн. 6 (15); Кн. 8 9 (17). С. 1 13. Відбиток.
77. Грицютенко І.С. Естетична функція художнього слова. Львів: Вища шк., 1972. 180 с.
78. Дератани Н.Ф. История римской литературы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1954. 544 с. Библиогр.: с. 531-542.
79. Дмитриев А.А. Антонимы в поэзии А.А.Ахматовой // Рус. яз. в шк. 1981. - № 3. С. 73 78.
80. Довгалевський М. Поетика. К.: Мистецтво, 1973. 435 с.: іл.
81. Дудик П.С. Стилістика української мови. К.: Академія, 2005. 367 с. Бібліогр.: с. 345-351.
82. Есин А.Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения: Учеб. пособие. М.: Флинта: Наука, 2003. 248 с.
83. Жадань і задумів неспокій: З творчої спадщини Бориса Тена: Вірші. пер., ст., листи, спогади. Упоряд. А.Ф. Журавський. К.: Рад. письм., 1988. 549 с.
84. Жирмунский В.М. К вопросу об эпитете // Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. Л.: Наука, 1977. С. 355-361.
85. Житецкий П.И. Теория поэзии. К.: Тип. Императ. ун.-та Св.Владимира, 1900. 292 с.
86. Заворотна Т.П. Іменні метафоричні словосполучення. Чернівці, 1983. 47 с.
87. Загайська Г.М. Нова зустріч з античністю Рец. на кн.: Твори. Горацій К.Ф. К.: Дніпро, 1982 // Всесвіт. К.: Рад. письм., 1983. № 12. С.129130.
88. Загайська Г.М. Твори Горація у перекладах Івана Франка // Іноземна філологія: Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1988. Вип. 91. С.7277.
89. Загайська Г.М. Горацій і європейська література // Буковин. журн. Чернівці, 2001. № 1-2. С.189-192.
90. Загайська Г.М. Лінгвостилістичні особливості творення міфологічних образів в одах Горація // Біблія і культура.: Зб. наук. ст. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 3. С.304-305.
91. Загайська Г.М. Горацій і українська література// Слов’янська філологія.: Наук. вісн. ЧНУ. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 106. С.76-80.
92. Загайська Г.М. Поет і влада: на прикладі стосунків Горація і Мецената // Питання літературознавства: Наук. зб. Чернівці: Рута, 2003. Вип. 10 (67). С.177-178.
93. Загайська Г.М. Андрій Содомора як перекладач і майстер слова // Буковин. журн. Чернівці: 2006. № 4. С.239-242.
94. Загайська Г.М. Метафора як засіб творення поетичних образів в одах Горація // Буковин. журн. Чернівці: 2007. № 2-3. С.165-172.
95. Загайська Г.М. Теорія стилю Горація // Limbaje şi comunicare. Suceava.: Ed. Universitǎţii, 2007. Part. I. Ed. ІХ. P. 323337.
96. Звегинцев В.А. Эстетический идеализм в языкознании: (К.Фосслер и его школа). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1956. 26 с.
97. Звегинцев В.А. Экспрессивно-эмоциональные элементы и лекс