Кожуховська Юлія Віталіївна Концепт ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії XX ст.: лінгво- культурний та етнолінгвістичний аспекти

Короткий опис

Кожуховська Юлія Віталіївна, тимчасово не працює: «Концепт ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії XX ст.: лінгво- культурний та етнолінгвістичний аспекти» (10.02.14 - кла­сичні мови. Окремі індоєвропейські мови - новогрецька мова). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КОЖУХОВСЬКА ЮЛІЯ ВІТАЛІЇВНА
УДК 811.142
ДИСЕРТАЦІЯ
КОНЦЕПТ ПОДОРОЖ У НОВОГРЕЦЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТ.:
ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТА ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ
Спеціальність 10.02.14 – класичні мови. Окремі індоєвропейські мови
(новогрецька)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник –
Клименко Ніна Федорівна
доктор філологічних наук, професор,
чл.-кор. НАН України
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………..……………14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУ
ПОДОРОЖ…………………………………………………………………………23
1.1. Концепт крізь призму лінгвокультурології та когнітивної
лінгвістики.............................................................................................................23
1.2. Вплив звукопису на формування поетичної образності………...…………34
1.3. Символіка шляху……………………………………………….……………..40
1.3.1. Символіка шляху: вектор вертикалі та вектор горизонталі.................41
1.3.2. Символіка подолання простору та руху по колу …………………….48
1.4. Передумови формування концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії ХХ
сторіччя.................................................................................................................54
Висновки до першого розділу.............................................................................60
РОЗДІЛ 2. СХЕМА ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА ЯК БАЗОВИЙ
КОНСТИТУЕНТ КОНЦЕПТУ ПОДОРОЖ………………………………….….63
2.1. Вербалізація лексем ταξίδι, δρόμος, οδός у новогрецькій мові…….………66
2.2. Компонент траєкторія в моделі ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА у
новогрецькій поезії ХХ сторіччя ………………………………………...……....71
2.2.1. Компонент траєкторія в лінійній подорожі………...………………....71
2.2.2. Компонент траєкторія в лабіринтовій та круговій подорожі……..….75
2.2.3. Компонент траєкторія в подорожі мітопоетичною віссю
вертикалі………………………….……………………………….…….…………85
2.3. Компонент перешкода в моделі ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА у
новогрецькій поезії ХХ сторіччя ………..…………………………..……….…..89
2.3.1. Компонент перешкода в лінійній траєкторії подорожі……....………89
2.3.2. Компонент перешкода в лабіринтовій траєкторії подорожі та
траєкторії подорожі по колу………....................................................................92
2.3.3. Компонент перешкода в подорожі мітопоетичною віссю
вертикалі…………………………………………………………………….......…97
13
2.4. Компонент мета в схемі ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА у новогрецькій
поезії ХХ сторіччя…..………………………………………………………...….102
2.4.1. Компонент мета в лінійній траєкторії подорожі…………………..…102
2.4.2. Компонент мета в подорожі траєкторією лабіринту та мітопоетичній
подорожі по колу …………………………………………………………….…..106
2.4.3. Компонент мета в подорожі мітопоетичною віссю
вертикалі………………………………………………........................................110
2.5. Вербалізація руху в схемі ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА у новогрецькій
поезії ХХ сторіччя …….…………………………………………….…..……….114
2.5.1. Вербалізація руху траєкторією лінійної подорожі……...……….….114
2.5.2. Вербалізація руху траєкторією лабіринтової подорожі….….……...116
2.5.3. Вербалізація руху в подорожі віссю вертикалі……………………...118
2.6. Ядерно-периферійна структура та універсальні сценарії концепту
ПОДОРОЖ новогрецької поезії ХХ сторіччя………………………………….119
Висновки ІІ розділу……………………………………………….…….………..126
РОЗДІЛ 3. ФРЕЙМ ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ ЯК ЕТНОСПЕЦИФІЧНИЙ
КОНСТИТУЕНТ КОНЦЕПТУ ПОДОРОЖ НОВОГРЕЦЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ
СТОРІЧЧЯ……………………………………………………………………..…132
3.1. Вербалізація семеми «корабель» у новогрецькій мові…………………132
3.2. Слот ЛЮДИНА / ЖИТТЯ фрейму подорожі кораблем …………………137
3.3. Слот СМЕРТЬ фрейму подорожі кораблем ………………….….………..143
3.4. Слот ЧАС фрейму подорожі кораблем ……………………….……….......150
3.5. Слот СУСПІЛЬСТВО / ДЕРЖАВА фрейму подорожі кораблем……..…153
3.6. Слот МРІЯ фрейму подорожі кораблем …….……………..………….…..158
3.7. Слот УЯВА фрейму подорожі кораблем …….………………..……….….163
3.8. Зміст ідеї подорожі кораблем у новогрецькій поезії……………………...169
Висновки ІІІ розділу………………………………………………….…..……...182
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………..……….187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..……...….196
ДОДАТКИ……………………………………………………………..…………217
14
ВСТУП
У дослідженні розглянуто специфіку актуалізації ідеї подорожі в
грецькій етносвідомості з погляду лінгвокультурології та етнолінгвістики.
Актуальність роботи зумовлено інтересом українських лінгвістів до
проблеми взаємодії мови, культури та свідомості і, загалом, спрямованістю
сучасної науки на міждисциплінарний підхід. Вивчення концептів дозволяє
розглянути мову цілісно в її взаємозв'язку з менталітетом і культурою народу.
Актуальність дослідження також визначено глибоким мітопоетичним
корінням ідеї подорожі як міжкультурної одиниці у свідомості окремих
етнічних груп, а також всього людства. Інтерес до концепту ПОДОРОЖ
підтверджено висвітленням у сучасних дослідженнях різноманітних ракурсів
його реалізації, наприклад, у дисертаціях: «Метафори подорожі і письма:
деконструкція "вдома" і обіцянка іншого» (Metaphors of Travel and Writing: The
Deconstruction of the "At-Home" and the Promise of the Other) (Е. Т. Стаіку,
Ворик 2002); «Концепт "подорож" у китайській і російській лингвокультурах»
(«Концепт "путешествие" в китайской и русской лингвокультурах») (Лю
Цзюань, Волгоград 2004); «Текстовий концепт ПОДОРОЖ у французькій
постмодерністській прозі (на матеріалі творів Ле Клезіо)» (Каратєєва Г. М.,
Київ 2008), «Метафори подорожування в мові гімнів: 1650 — 1800»
(«Metaphors of Travel in the Language of Hymns: 1650-1800») (Дж. А. Шейвер,
Глазго, 2011) та інші.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами,
грантами. Дисертацію виконано в межах наукової теми Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Мови та
літератури народів світу: взаємодія та самобутність» (код 11 БФ 044-01),
затвердженою Міністерством освіти і науки України, та гранту Мобільності
для Інновацій та Розвитку (Університет Аристотеля в Салоніках) (EMA 2.
MID).
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей актуалізації
концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій лінгвокультурі на основі поетичного
15
дискурсу як провідника між текстом і життям. Для реалізації поставленої мети
необхідно розв’язати такі завдання:
1) змоделювати польову структуру концепту ПОДОРОЖ на матеріалі
новогрецької поезії: визначити зміст ядра, приядерної зони та периферії
мовної об’єктивації аналізованого концепту у зрізі періодів ХХ сторіччя;
2) визначити ступінь метафоричного представлення ідеї подорожі в
новогрецькій лінгвокультурі ХХ сторіччя, систематизувати метафори, які
формують образний шар концепту ПОДОРОЖ, та позначити специфіку їх
функціонування;
3) виявити лексичну репрезентацію та дослідити аксіологічний складник
конституентів ідеї подорожі;
4) на основі мовних та стилістичних засобів виявити типи та компоненти
подорожі в межах схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА в новогрецькій поезії
ХХ сторіччя;
5) визначити універсальні сценарії подорожі в межах фрейму подорожі
кораблем та схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА, вербалізовані в різні періоди
ХХ сторіччя.
Об'єктом дослідження є поетичний концепт ПОДОРОЖ.
Предмет дослідження – лінгвокультурний та етнолінгвістичний аспекти
вербалізації концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій концептуальній картині
світу на матеріалі новогрецької поезії ХХ ст.
Греція з давніх часів була морською державою широкого колоніального
руху. Як наслідок, подорожування відіграло першорядне значення у
формуванні етносвідомості народу, стало складником грецької мовної картини
світу та знайшло відображення у багатьох текстах новогрецької поезії та
прози. Вибір поетичного дискурсу як матеріалу дослідження зумовлений тим,
що в сучасній Греції поезія є особливо популярним типом творчості, широко
представлена і викликає незмінний інтерес читачів. Саме поезія концентрує в
собі культурно-історичний досвід народу, представляє мовну свідомість через
образний спосіб мислення і, отже, репрезентує мовну концептуалізацію світу.
16
Матеріал дослідження представлено двома вибірками віршів
новогрецької поезії (авторів з Греції та Кіпру), які співвіднесено відповідно з
другим і третім розділом; загальна кількість віршів як джерела дослідження
складає 137 одиниць. Ідея подорожі набула значного поширення в
новогрецькій поезії. Основним критерієм у доборі вибірки є максимальне
охоплення репрезентації ідеї подорожі з різних можливих ракурсів:
тематичного, часового (вірші, написані в різні періоди ХХ століття і пов'язані з
різними літературними течіями), лексичного, синтаксичного, стилістичного і т.
д., що зумовлено метою дослідження: встановити структуру концепту
ПОДОРОЖ. Вірші вибірки демонструють різні поетичні тенденції, які було
проявлено протягом ХХ сторіччя.
Матеріал другого розділу становить 60 віршів та 1 збірку (37 віршів) і
містить твори, які фокусуються на різних аспектах реалізації ідеї подорожі з
метою виявити характер об'єктивації схеми «джерело – шлях – мета» в межах
досліджуваного концепту. Авторами поетичних творів є О. Елітис, Я. Патиліс,
Т. Д. Франгопулос, К. Паламас, Я. Рицос, А. Георгаллідис, М. Папаніколау,
Р. Філірас, А. Цакніа, Хр. Кациянніс, К. Варналіс, К. Паламас, А. Диктеос,
Н. Енгонопулос, Я. Патиліс, Й. Комі, К. Кавафіс, Д. Христіанопулос,
Ст. Вавурис, В. Фотью, Я. Іфандис, Й. Молескіс, Хр. Валаванідис, Ст. Зафіріу,
Хр. Ліондакис, Й. Коцирас, Я. Кондос, С. Кумуру, П. К. Таситис, Л. Пульйос,
Н. Вреттакос, Т. Синопулос, Я. Варверис, Т. Корфіс, Н. Вреттакос,
Ст. Бекаторас, М. Анагностакіс, Й. Темеліс, М. Лаїна, Т. Ламбру, Д. Дукарис,
Е. Паллікаридис, Т. Лівадитис. Матеріал третього розділу складає 40 віршів і
містить твори, в центрі яких перебуває фрейм ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ;
авторами віршів є Н. Лапатьотис, А. Вістонітис, О. Елітис, Й. Сеферис,
Р. Апостолідис, Я. Пацелакіс, Н. Валаорітис, К. Паламас, Н. Каввадіас,
Я. Скаримбас, Р. Бумі-Папа, І. Грипарис, К. Хатзопулос, К. Варналіс,
К. Ураніс, П. Скурти, М. Карлафти, Меліссанті, А. Пападакі, З. Папандоніу,
Н. Хронеас, К. Г. Каріотакіс, М. Анагностакіс, Г. Маркорас, М. Мескос.
17
Основою дослідження є оригінальні твори новогрецькою мовою. Усі назви і
фрагменти віршів у роботі переклала авторка дослідження (Ю. К.).
Дослідження базується на таких методах, зумовлених метою та
завданням роботи: загальнонаукових (аналіз, синтез, опис, метод аналогії,
порівняння, спостереження, вибіркового дослідження), спеціальних
лінгвістичних методів (історико-етимологічний, метод слово-образ
(мікрообраз), когнітивний аналіз, метод контекстуально-інтерпретативного
аналізу, польовий метод, метод врахування асоціативних зв'язків, семантикостилістичний метод, метод компонентного аналізу, метод інтроспекції,
фреймовий аналіз). Історико-етимологічний метод було використано, щоб
виокремити аналізований концепт як компонент грецької концептуальної
картини світу і визначити історичну динаміку розвитку ідеї подорожі. Метод
когнітивного аналізу дозволив змоделювати концептуальну структуру
концепту ПОДОРОЖ, встановити його зміст, когнітивні ознаки та визначити
його образно-оцінну вербалізацію. Метод контекстуальноінтерпретативного аналізу має на меті встановити семантику лексичних
одиниць, які репрезентують ідею подорожі, залежно від контексту
використання, та знайти їхні асоціативно спільні риси на основі когнітивної
інтерпретації. Метод слово-образ (мікрообраз) дав можливість встановити
зв'язок лексичних одиниць з образним шаром поетичних текстів новогрецької
поезії на основі їхнього асоціативного змісту. Польовий метод та метод
врахування асоціативних зв’язків дозволили структурувати ядернопериферійну організацію ідеї подорожі в новогрецької поезії ХХ сторіччя.
Семантико-стилістичний метод спрямований на встановлення характеру
функціонування стилістичних засобів у поетичних текстах. Компонентний
аналіз сприяє визначенню конституентів ідеї подорожі на основі дослідження
плану змісту номінативних одиниць. Метод інтроспекції сприяє
встановленню ступеня співвідношення мови та мислення. Метод фреймового
аналізу дозволив дослідити особливості реалізації в грецькій лінгвокультурі
фрейму ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ.
18
Наукову новизну роботи зумовлено тим, що у ній вперше:
- проведено комплексне дослідження об'єктивації концепту ПОДОРОЖ у
новогрецької поезії ХХ сторіччя та отримано уявлення про когнітивний зміст
досліджуваного концепту;
- встановлено поняттєвий, образний, оцінно-ціннісний та асоціативний
складники досліджуваної ментальної одиниці, характерні для новогрецької
лінгвокультури;
- змодельовано ядерно-периферійну організацію будови концепту
ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії ХХ сторіччя, зокрема її вербалізацію на
початку, середині та кінці сторіччя; виявлено універсальні сценарії
досліджуваної ідеї;
- на основі лексичних, стилістичних, синтаксичних засобів з’ясовано
когнітивні ознаки концептів, що репрезентують подорож та компоненти
подорожі, зокрема характер об’єктивації можливих траєкторій подорожі,
уявлення про шлях, передумови, перешкоди, мету подорожі і сутність руху
суб’єкта подорожі;
- продемонстровано образний характер концепту ПОДОРОЖ,
реалізованого в новогрецькій поезії ХХ ст., зумовлений, передусім, сутністю
поетичного дискурсу; окреслено репертуар метафор, які складають образний
шар концепту ПОДОРОЖ, та уточнено метафоричний асоціативний фон ідеї
подорожі на матеріалі новогрецької поезії ХХ сторіччя.
Це дозволяє отримати цілісне уявлення про структуру і характер
вербалізації концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії ХХ століття.
Теоретико-методологічну базу дослідження становлять наукові праці
(статті, монографії і дисертації): у царині лінгвоконцептології
(М. Ф. Алефіренко, О. М. Афанасьєв, М. М. Болдирєв, А. Вежбицька,
Н. В. Волосухіна, В. З. Демьянков, Є. А. Кругликова, Д. С. Лихачов,
М. В. Нікітін, А. М. Приходько, Ю. Є. Прохоров); у царині лінгвокультурології
(Н. Д. Арутюнова, С. Г. Воркачов, В. Гумбольдт, В. І. Карасик,
Н. Ф. Клименко, В. В. Красних, О. С. Кубрякова, В. А. Маслова,
19
Л. М. Міхеєва, Г. Г. Слишкін, Ю. С. Степанов, Є. Ф. Тарасов, Т. В. Цивьян); у
царині когнітивної лінгвістики (Дж. Лакофф, М. Джонсон, М. Тернер,
А. П. Бабушкін, М. Мінський, В. В. Петров, М. В. Пименова, З. Д. Попова,
І. А. Стернін); у царині мітопоетики (С. С. Аверинцев, М. М. Бахтін,
Н. В. Брагінська, В. Вундт, Н. Н. Єрофєєва, В. В. Іванов, Н. І. Коновалова,
С. І. Лучицька, В. М. Топоров).
Результати дослідження дозволяють сформулювати такі наукові
положення, які виносяться на захист:
1. Концепт ПОДОРОЖ як невід'ємний компонент новогрецької
концептуальної картини світу становить тип концепту-сценарію і має
розгалужену структуру.
2. Моделювання концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії виявляє
мітопоетичну природу його об’єктивації разом з багатосторонньою
метафоричною інтерпретацією ідеї подорожі. Рух та подорож широко
позначено в текстах не лише на лексичному рівні, а й на стилістичному: через
метафору, алюзію, порівняння, епітет, антитезу, паралелізм, асиндетон,
полісиндетон, еліпс, повтор тощо та на фонічному рівні: ономатопею,
алітерацію, евфонію тощо.
3. Репрезентантами концепту ПОДОРОЖ є морфологічні класи:
іменники, прикметники, дієслова, дієприкметники в різних формах; серед них
дієслова є найбільш поширеними. Спираючись на роль дієслів та на загальний
когнітивний зміст досліджуваного концепту, його ядерною ознакою є рух.
4.1. Структуру ідеї подорожі в новогрецькій поезії визначає
вербалізація схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА. В ядерній зоні концепту
ПОДОРОЖ перебувають лексеми ταξιδεύω, ταξίδι, ταξιδεύοντας, ταξιδιώτης;
частотно представлено лексему δρόμος, що об'єктивує ядерні концепти
ДОРОГА та ШЛЯХ. В ядерній зоні ідеї подорожі також перебуває концепт
ЛАБІРИНТ, виходячи з аналізу мовного та стилістичного рівнів тексту та
превалювання лабіринтового типу подорожі в грецькій лінгвосвідомості.
20
4.2. Ядерну зону становить фрейм ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ зі слотами
«суспільство / держава», «мрія», «уява», «людина / життя», «смерть», «час»;
його зміст складає ряд метафор: «Корабель – це Мрія», «Корабель – це Уява»,
«Корабель – це Людина / Життя», «Корабель – це Час», «Корабель – це
Суспільство / Держава», «Корабель – це Смерть», «Смерть – це Відплиття на
кораблі». Концепт КОРАБЕЛЬ є етноспецифічним концептом на основі
частотності звернення до образу морської подорожі кораблем та на
багатогранності розкриття образу в новогрецькій поезії. На лексичному рівні в
ядрі подорожі – корабельна термінологія та дієслова руху, відплиття.
5. У новогрецькій поезії вербалізовано типи метафоричної подорожі
та подорожі в непереносному значенні, з переважною реалізацією першого
типу. В межах основних двох видів розрізнено такі підтипи: подорож у
геофізичному просторі (подорож містом, по країні – Греції, за її межами), типи
гіпотетичної, ментальної, внутрішньої подорожі, подорож в уяві, уві сні, у часі,
а також втеча, тип безцільної подорожі, мандри та поневіряння. Широке
розповсюдження отримує подорож по колу та спіралі з мітопоетичними
витоками. На основі активної та пасивної форм дієслова, і на основі зміни
функцій об'єкта та суб'єкта подорожі, де об'єктом зазвичай виступає дорога,
виявлено типи концептуалізації активної та пасивної подорожі.
6. Ґрунтуючись на типах подорожі, в грецькій лінгвосвідомості
формуються певні сценарії подорожування: подорож лінійною, лабіринтовою
траєкторіями, мітопоетичною віссю вертикалі; сценарій подорожі кораблем
має форму: корабель відпливає вдалину, невідомість.
7. Лексема καράβι є найбільш поширеною в поезії на позначення
корабля, внаслідок ідеалізації образу на основі його первинного словникового
значення – вітрильник.
8. На базі лексичних та стилістичних засобів виділено компоненти
подорожі: джерело, шлях, мета, результат подорожі, перешкода, засоби
пересування, умови подорожі, маршрут, супутники, віддаль, багаж, речі, яких
бракує, їжа та вода.
21
Теоретичне значення визначено внеском роботи у дослідження мовної
та концептуальної картини світу грецького народу на матеріалі новогрецької
поезії. Отримані результати сприятимуть подальшому вивченню концептів у
межах таких напрямів мовознавства, як лінгвокультурологія, етнолінгвістика,
когнітивна лінгвістика та розвитку такої гілки лінгвокультурології, яка
формується – етнолінгвоконцептології. Теоретичне значення роботи також
полягає у зверненні до поетичного дискурсу як сфери об’єктивації концепту
ПОДОРОЖ та розвитку нових механізмів моделювання поетичних концептів з
погляду специфіки етнолінгвістичного ракурсу дослідження.
Практичне значення одержаних результатів. Робота має практичне
значення, основні положення і результати дослідження можуть бути
використані у розробці та викладанні: лекцій з теоретичних курсів
«Лінгвокультурологія», «Лінгвокраїнознавство», «Стилістика», «Поетика»;
спеціальних курсів «Когнітивна лінгвістика»; «Лінгвістичний аналіз тексту»;
«Новогрецька поезія». Результати дослідження можуть бути використані в
організації навчально-методичної роботи і подальшої розробки грецької
мовної та концептуальної картини світу.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження апробовано на
науково-практичних конференціях: «Мова, свідомість, художня творчість,
інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій» (Київ, 2013), «Філологічна
наука в інформаційному суспільстві» (Київ, 2014), «Всесвітній молодіжний
форум Право на діалог Європа, Не-Європа» (“World Youth Forum Right to
Dialogue Europe, Non-Europe: Knowledge, Identity, Dialogue and European
Citizenship VII”) (Тріест, 2014), Тристоронній молодіжний форум: Німеччина,
Росія, Україна (“1st Trilateral Youth Forum: Germany, Russia, Ukraine”) (Берлін,
2014), «Шевченківський міжнародний літературний конгрес» (Київ, 2014),
«Давня кіпрська література протягом століть» («Η Αρχαία Κυπριακή
Γραμματεία ανά τους αιώνες») (Нікосія, 2015), «Дослідження дій та підходів
поліпшення навчання» («Έρευνα δράσης και προσεγγίσεις σχολικής βελτίωσης»)
(Нікосія, 2015), «Метафора: ретроспектива та перспективи» («Metaphor:
22
Retrospect and Prospects») (Генуя, 2016), «37-а щорічна зустріч кафедри
лінгвістики» («37η Ετήσια Συνάντηση Τομέα Γλωσσολογίας») (Салоніки, 2016),
«Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог» (Київ, 2016),
«Міжнародний симпозіум "Зміна"» (International symposium “Change”) (Загреб,
2016), «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство» (Київ, 2017),
«Мовнокультурна ідентичність у контексті філологічних студій» (Київ, 2017),
Всесвітній молодіжний форум Право на діалог: діалогічний стан X (“World
Youth Forum Right to Dialogue: the Dialogic Condition X”) (Трієст, 2017).
Публікації. Результати дослідження викладено в 5 публікаціях у
наукових журналах.
Структуру роботи визначено метою та завданнями дослідження.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 248 сторінок, з яких
основний текст – 195 сторінок. Перший розділ присвячено формуванню
основних теоретичних засад роботи: визначено концепт крізь призму
лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, концепт на рівні звукопису,
узагальнено мітопоетичний символізм шляху та подорожі, окреслено
передумови формування концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії ХХ ст.
Другий розділ розглядає когнітивний зміст схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ –
МЕТА у новогрецькій поезії, зокрема об'єктивацію компонентів «траєкторія»,
«перешкода», «мета», «рух» у межах лінійної та лабіринтової траєкторій
подорожі і подорожі віссю вертикалі. Виявлено специфіку змісту та структури
досліджуваної схеми за трьома періодами ХХ ст. та універсальні сценарії
подорожі ХХ ст. У третьому розділі проаналізовано характер вербалізації
фрейму ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ та його метафоризацію в слотах
«суспільство / держава», «мрія», «уява», «людина / життя», «смерть», «час»;
знайдено лексичну реалізацію ідеї корабля, типи корабельної термінології,
образно-асоціативні зв’язки досліджуваного фрейму та визначено ядернопериферійну структуру подорожі кораблем новогрецької поезії ХХ ст.,
зокрема варіацію її вербалізації на початку, всередині і наприкінці сторіччя.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У новогрецькій поезії ХХ сторіччя концепт ПОДОРОЖ являє тип
концепту-сценарію через динаміку його вербалізації та превалювання дієслів
руху в його структурі; це невід'ємний складник грецької мовної та
концептуальної картини світу.
1. Структуру концепту ПОДОРОЖ складають схема ДЖЕРЕЛО –
ШЛЯХ – МЕТА та фрейм ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ.
Поняттєвий шар у своєму ядрі містить семеми «шлях», «подорож», а
також лексему ο δρόμος (концепти ДОРОГА, ШЛЯХ), лексему ο λαβύρινθος
(концепт ЛАБІРИНТ), лексему το φως (представлену концептом ДУХОВНІ
ПОШУКИ). Шлях у новогрецькій мові об'єктивується в лексемах δρόμος, οδός,
στράτα, διαδρομή, μονοπάτι, ατραπός, які беруть участь у формуванні
фразеологізмів. У новогрецькій поезії дороги не лише створюють структуру
шляху суб'єкта подорожі, а й систему простору і часу: світобудови, держави,
суспільства тощо (антитеза концептів СТРУКТУРА – ХАОС) та мають
когнітивну ознаку «повсюдність». У більшості випадків у поезії вербалізується
лексема δρόμος. Ідея подорожі в новогрецькій поезії вербалізується в
морфологічних класах: дієслово, дієприкметник та іменник (ταξιδεύω,
ταξιδεύοντας, ταξίδι, ταξιδιώτης). Поняттєвий шар ядерно-периферійної
структури концепту ПОДОРОЖ та його асоціативні зв’язки подано в таблиці
1.
Новогрецькій поезії властива метафоризація корабля, в межах якої
корабель – це область джерело, тоді як область мішень – суспільство, держава,
мрія, уява, час, людина, життя, смерть. Відповідно, слотами фрейму
ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ є суспільство, держава, мрія, уява, час, людина,
життя, смерть. Семема «плисти», вербалізована в лексемах πλέω, αρμενίζω,
ταξιδεύω, перебуває в ядрі ідеї подорожі кораблем. Ядро слота «суспільство»
об'єктивують семеми руху «прямувати» та «перетинати», слота «уява» –
семеми втечі: «залишати», «розтинати», «відпливати», відкриття та порятунку,
188
«мрії» – «залишати», «дивитися», «освітлювати», «сяяти». Слот «людина»
визначають семеми «шукати», «знаходити», поряд із семемами «боротися»,
«зустріти», «досягати». Специфіку вербалізації слота час становлять семеми
«пам’ятати», «міркувати», «старіти»; слота «смерть» – семеми «тонути»,
«зазнавати корабельної аварії», «помирати». Ядерно-периферійна структура та
асоціативні зв’язки подорожі кораблем подано в таблиці 2.
Семеми «подорожувати», «плисти», «знаходити» з позитивною оцінкою
перебувають у ядрі подорожі кораблем протягом усіх періодів ХХ сторіччя:
1900 – 1920-ті, 1930-ті – 1950-ті, 1960-ті – 2000. Споглядальний характер
подорожі кораблем вербалізується протягом перших двох періодів
новогрецької поезії – на основі ядерної семеми «дивитися». В період 1930-ті –
1950-ті актуалізовано лексико-семантичну групу «світло», «відплиття
корабля». Періоди 1930 – 1950 та 1960 – 2000 відзначено ядерною семемою
«тонути». Наприкінці сторіччя подорож набуває форму пошуку: на основі
антитези семем «шукати» – «втрачатися». Корабельна термінологія також
перебуває в ядрі концепту ПОДОРОЖ з лексико-семантичними групами
«команда корабля», «конструкція корабля», «дії, курс корабля та картографія».
Синонімічний ряд плавального засобу в новогрецькій мові складає більш ніж
45 номінативних одиниць. Найбільш поширеними лексемами на позначення
судна великої тоннажності є πλοίο та καράβι. Лексеми καράβι, πλοίο, σκάφος,
βάρκα, βαπόρι, μπουρλότο, ναυς, ακάτιον формують фразеологізми новогрецької
мови; семантичні основи «структура» та «засіб подорожування» об’єднують
вербалізацію більшості поданих лексем. У новогрецькій поезії лексема καράβι
вживається найчастіше за інші лексеми з семантикою плавального засобу і є
специфічною номінацією корабля для поетичних текстів на основі первинного
словникового значення – вітрильник та через принципи евфонії.
2. Образний шар концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії засновано
на метафорі ЖИТТЯ – ЦЕ ПОДОРОЖ, де лексему δρόμος концептуалізовано
як шлях. В області мішені перебуває подорож, тоді як в області джерелі:
спогади, споглядання, міркування, сон, творчість, музика, розвиток, знання,
189
міжособові стосунки, історія, ескапізм, віра, духовність, майстерність, поезія,
час. Через лексему σκουριά (іржа) уособлюється час. Подорож
метафоризується за типами лінійного, лабіринтового руху та подорожі
мітопоетичною віссю вертикалі засобами метафори, алюзії, порівняння,
епітету, іронії, оксюморона, персоніфікації, парадоксу, гіперболи, перифрази,
гри слів, антитези, анафори, паралелізму, асиндетону, полісиндетону, еліпсу,
повтору, замовчування, кільцевої конструкції, відокремленої конструкції,
інверсії, риторичного питання, уточнення, підхоплення, градації. Вершину вісі
вертикалі становлять лексико-семантичні групи: «небо», «світло», «бог»,
нижній світ – лексико-семантичні групи: «злочин», «страх», «темрява».
У новогрецькій поезії ХХ ст. відбилася мітопоетична символіка корабля,
подорожі, шляху, ткацтва як подорожі тощо. Образний шар фрейму подорож
кораблем містить 46 метафоричних моделей. В межах слота суспільство
відбувається метафоризація корабля як області джерела, тоді як областю
мішенню є держава, історична ситуація, місто, Ойкумена, народ, де капітан –
це правитель, матроси – це народ, а глибина моря – це багате історичне
минуле. Слот смерть імплікує смерть як область джерело, областю мішенню є
відплиття на кораблі, ніч, море, костюм, крісло, ковдра, суп, кава, чайна
ложка; смерть також виявлено в області мішені, рутина – область джерело.
Корабель в області джерелі вживається із суспільством та спрямуванням душі
– в області мішені; тоді як капітан – це бог, другий і третій помічники капітана
– це молодші божества, а фотографія – це ікона. Слоти мрія та уява містять
метафори некерована подорож – це невдала подорож, душа – це світ, рутина –
це смерть. Слот час: в області джерелі – корабель та корабель, що відпливає (у
іншому випадку), область мішень – непідвладність часові та час, що минає,
робота метафоризується як подорож.
Найбільш широку метафоризацію отримав слот людина, в межах якого
розум метафоризується як капітан, тіло – це корабель, тоді як життя – це море.
Життя також метафоризується як подорож у далеку країну, де вітер та буря –
це перешкоди, попутний вітер – це сприятливі обставини, а вищі сили – це
190
захист. Штормове море в області джерелі містить неспокійне життя в області
мішені; млявість та беззвучність пейзажу – це спустошеність людини,
віддаленість зірок та високі скелі – це недосяжність мети, а сон корабля – це
наближення людини до смерті. У випадках, коли область джерело становлять
корабель чи подорож кораблем, а область мішень – засіб пересування по
життю, звільнення від рутини, зіткнення з ризиком. Розбитий корабель в
області джерелі містить людину та долю в області мішені.
3. У межах ціннісно-оцінного шару всі слоти фрейму ПОДОРОЖ
КОРАБЛЕМ містять когнітивну ознаку «далеч», вербалізовану в номінаціях:
μακριά, πολύ μακριά, πιο απομακρυσμένες, μακρύ, μακρινό, μακρυσμένων тощо –
найчастіше з іменником у однині чи множині ταξίδι (подорож); та когнітивну
ознаку «світло» (лексико-семантичні групи «світло, «колір», «світло зірок та
світил» – антитеза лексико-семантичні групи «темрява» та «туман»). У слоті
«мрія» корабель вербалізовано в лексемі καράβι з позитивною оцінкою та
через синекдоху πανιά (вітрила) (ознака «захоплення»), тоді як лексема πλοίο
має негативну конотацію як антитеза номінації τ᾿ ωραίο καράβι (прекрасний
корабель). Мрію оцінено негативно через номінації φτωχό, πεθαμένο, χαμένα,
ασάλευτα: когнітивні ознаки «ілюзорність», «недосяжність», «невловимість». В
слоті «уява» вербалізується когнітивна ознака «далеч» (номінація μακριά): на
основі лексеми καράβι з позитивною оцінкою, а також лексем βαπόρι, πλοίο з
нейтральною оцінкою. Слот «час» містить лексему καράβι, яка у множині
позначає метафоризацію кораблів на основі функціонального їх використання
та семеми «плавання», в однині: корабель позначає феномен «зникнення
назавжди» (семеми потопати, відпливати). Корабель та час уособлюються.
Лексема καράβι в слоті «людина / життя» переважно вживається в
нейтральному та позитивному значенні (когнітивна ознака «невідомість»), але
має і негативну конотацію: номінації γκρεμισμένο, σπασμένο, νεκρό (розбите,
мертве); негативну оцінку позначає лексема κουφάρι (корпус судна).
Когнітивну ознаку «крихкість» виражено в лексемах καραβάκι, βάρκα,
βαρκούλες (зокрема в зменшувальній формі семем корабля, човна). Людину
191
також позначено лексемами в нейтральному значенні πλεούμενο (судно),
καραβόσκαρο (вітрильне судно) – через дієслово παλεύει (бореться) в
обставинах з негативною оцінкою (ознаки «небезпека», «сміливість»). У
межах слота «смерть» лексема καράβι має когнітивну ознаку «віддаленість від
світу» через номінації μοναχό, αλαργινό та «новизна» – номінації καινούριο,
ολοκαίνουριο. Позитивну оцінку корабля (лексема πλοία) позначає когнітивна
ознака «гордість» через прикметник περήφανα. Лексеми καράβι, πλοία, βάρκα,
πιλοτίνα, Steamer Tank означено нейтральною оцінкою; лексеми мають
семантичну основу «засіб подорожі», зокрема виконують функцію перевізника
душ. Подорож має когнітивну ознаку «невідомість».
У межах слота «суспільство» назву корабля-Греції, що подорожує,
представлено неологізмом τρελοβάπορο (божевільний пароплав) з позитивною
оцінкою через епітет βαπόρι στολισμένο; номінаціями καράβι ΑΓΩΝΙΑ 937
(АГОНІЯ 937) з негативною оцінкою; Μάνκοβετς – лексема υπερντρέντνωτ:
когнітивна ознака «загроза» через прикметники μυστηριακό, βουβό, ατάραχο,
περήφανο, άφοβο, περιφρονητικό. Корабель Ойкумени має назву καράβι της
Οικουμένης (лексема σκούνα), його оцінено позитивно через номінації
ευαίσθητο, λεπτεπίλεπτο: когнітивна ознака «витонченість». Лексема πλοίο має
нейтральну оцінку. Специфічною для грецької лінгвокультури є номінація
γρανίτης (граніт) у подорожі корабля-суспільства з позитивною та негативною
оцінкою: значення непохитність, незламність, епітет до воріт Чистилища,
природне каміння.
У межах схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА на початку століття
властива ідеалізація подорожі (лексико-семантичні групи «природа», «світло
та колір»: номінації φωτινό, λάμψη, ολόασπρη тощо); вербалізовано ідею сходів
майстерності з позитивною оцінкою (когнітивна ознака «поступовість»).
Подорож траєкторією лабіринту пов’язано з ідеєю часу та метафоричною
подорожжю у минуле / в майбутнє (ознаки «рефлексія – спрямованість») та
метафорою «Життя – це подорож» з когнітивною ознакою «протяжність»
шляху (номінація μακρύς).
192
Ідеї шляху в 30-ті – 50-ті роки притаманний пошук з когнітивною
ознакою «недосяжність» (лексико-семантичні групи «пошук», «розчарування»,
«пізнання», «рух та подорож»), мета та поетичні пошуки мають ознаки
«розпливчастість» та «невловимість». У 40-ві – 50-ті передумовою ментальної
подорожі є споглядання небесних доріг (когнітивна ознака «міркування» через
лексико-семантичну групу «сприйняття»); духовні пошуки виникають через
сумніви існування Бога (фразеологізм στους πέντε δρόμους, лексикосемантична група «віра і сумніви»). В лабіринтовій подорожі з 50-х років
актуалізовано реалізацію соціальних концептів через осмислення долі Греції:
шлях-лабіринт має негативну оцінку (виражено кольором – номінація μαύρος у
межах ідеї преси). Особистісний шлях отримує як позитивну, так і негативну
оцінку (номінація φως, лексико-семантичні групи «дорога й шлях», «чуже»).
Наприкінці століття разом з позитивною оцінкою подорожі, пов’язану з
відкриттям нового, дорога може вести в нікуди (когнітивна ознака «далеч»),
шлях пов’язано зі втечею від дійсності через незгоду з панівними соціальними
цінностями (ознака «зневіра»). У лабіринтовій подорожі виникає новий тип
подорожі «туризм», який оцінено негативно (лексико-семантична група
«туризм і торгівля»). Увагу зосереджено, як правило, на соціальній
проблематиці: прагнення до ідеалу призводить до протесту (номінації ψάχνω,
θα φύγω); водночас на перший план виходить внутрішня подорож здебільшого
з позитивною оцінкою. У подорожі віссю вертикалі також спостерігається
вербалізація соціальних концептів з позитивною і негативною оцінкою (в
контексті концептуалізації подорожі держави); продовжено пошуки духовних
універсалій: осмислення Бога на синтаксичному рівні відбувається через
конструкції заперечення та умовні конструкції, на лексичному – характерним
вживанням фразеологізмів.
4. У новогрецькій поезії ХХ ст. виділено компоненти подорожі:
джерело (передумови подорожі), шлях, маршрут, мета, результат подорожі,
перешкода, засоби пересування, супутники, віддаль, багаж, речі, яких бракує,
їжа та вода, зустріч, швидкість. Компонент шлях розкрито через однойменну
193
лексико-семантичну групу, дієслова руху, стилістичні, графічні засоби та
пов’язано з маршрутом подорожі. Компонент маршрут позначають номінації
η διαδρομή, ίδιους δρόμους, тоді як шлях вербалізовано в номінаціях: πορεία,
δρόμος, οδός, λεωφόρος, μονοπάτι, δρόμους τ'ουρανού, σκάλα, σκαλί, σκαλοπάτια,
σκάλες του χρόνου та фразеологізм στους πέντε δρόμους.
Передумовами подорожі (джерело) є метафори εδώ δεν έχω πια που να
πατήσεις (тут більше ніде ступити), ουρανό στη σκέψη (небо до думок),
номінації θα περπατήσω (піду), Λευτεριά (Свобода). Мету подорожі може бути
описано епітетом χαμένο (втрачена) і виражено дієсловами ακούει (слухає),
ψάχνω (шукати), σκοπεύω (мати на меті), να βρω (знайти), να σας φέρω [ψωμί
και νερό και τριαντάφυλλα] (щоб Вам принести), θα φύγω [με τα πόδια στις Ινδίες
/ και ίσως να πάω ακόμη πιο μακριά] (Я піду), дієсловами наказового способу:
ταξίδεψε (подорожуй), μάθε (вчи), περπάτα (йди), να με θυμάστε (згадайте мене),
οδοιπορείτε (мандруйте), να βρεις (знайди). Мету також вербалізовано в
номінаціях: δρόμος, οδός (дорога), ουρανός (небо), το φως (світло), ευχή
(бажання), Λευτεριά, Ελευθεριά (Свобода), άκρη του Κόσμου (край Світу), μια
λύπη και μια ομορφιά (печаль і краса), νησί της σιωπής (острів тиші), στους
γύφτους χαροκόπους (до веселих циган), λίγο ψωμί, λίγο νερό του άλλου κόσμου
(трохи хліба, трохи води іншого світу).
Результат подорожі представлено лексико-семантичною групою
«чуже», дієсловами ανακαλύπτω (відкривати), να θερίζει (пожинати),
номінаціями οδοφράγματα (барикади), φθινόπωρο (осінь), χολή και ξίδι, κόρακα
(жовч і оцет, ворон), πληγές κι εμπειρίες (рани і досвід), ραγισμένα τζάμια
(розбиті стекла).
Перешкода описана прикметниками та прислівниками δύσκολο
(складно), άξαφνα (раптово), πολυθόρυβο [δρόμο] (шумна) υψηλή [Σκάλα]
(високі); її вербалізація варіюється за типами: 1. Недосконалість соціального
устрою – номінації καταργημένος χρόνος (скасований час), οι εφημερίδες
(газета), μερμήγκια (мурахи), σαύρες (ящірки), σκορπιοί (скорпіони), χάους
(хаосів), λαβυρίνθους (лабіринтів), σήμερα (сьогодні). 2. Екзистенційні сумніви:
194
номінації επικλήσεις (молитви), σκοτάδι (темрява), άβυσσο (безодня), καταχνιά
(імла), φωνές (голоси), κλάματα (сльози), ψηλά (високо), семема «падати»,
фразеологізми στους πέντε δρόμους (на роздоріжжі п'яти доріг), τρέμουν τα
γόνατα (тремтять коліна). 3. Мітологічні перешкоди: номінації οι Συμπληγάδες
(Сімплегади), Σειρήνες (Сирени), Н Σκύλλα (Сцилла), η Χάρυβδη (Харибда),
Κίρκη (Кирка), οι Λαιστρυγόνες (Лестригони), τον άγριο Κύκλωπα (лютого
Циклопа), το θυμωμένο Ποσειδώνα (розлюченого Посейдона), η Σφίγγα
(Сфінкс), а також іншими номінаціями: νόμος (закон), να το χάσω (втратити),
ξεφύγω (уникнути), παραστρατίσματα (відхилення з правильного шляху),
ασάλευτη ζωή (спокійне життя).
Компонент «засоби пересування» представлено лексико-семантичною
групою «автомобіль», «подорожування поїздом», «подорожування кораблем».
Компонент «швидкість» виражено номінацією ιλιγγιώδης η ταχύτητα
(запаморочлива швидкість). Компонент «супутники» вербалізовано через
номінації: Ηρακλής (Геракл), Προμηθέας (Прометей). Компонент «віддаль»
об'єктивується у номінаціях ατέλειωτος (нескінченний), χιλιάδες χιλιόμετρα
(тисячі кілометрів), μια ολόκληρη ζωή (все життя), μακρόχρονη ξενιτιά (довга
чужина). Компонент «зустріч» представляють номінації η Σφίγγα (Сфінкс), ο
τρελός μ ένα’ όπλο (божевільний зі зброєю), οι φίλοι (друзі), εικόνα, είδωλο,
όραμα (образ). Речі, яких бракує в подорожі: номінації ψωμί (хліб), νερό
(вода), метафора οι Times. Лексеми ψωμί, νερό позначають компоненти «їжа та
вода».
Розрізнено типи подорожі: в геофізичному просторі (подорож містом,
Грецією, за межами Греції), гіпотетична, ментальна, внутрішня, безцільна
подорож, втеча, мандри, поневіряння, подорож в уяві, уві сні, у часі, по колу та
спіралі (з мітопоетичними витоками). Типи активної та пасивної подорожі
засновано на зміні функцій об'єкта та суб'єкта подорожі, де об'єктом
найчастіше є дорога, а також на активній та пасивній формах дієслова.
5. У періоди початку, середини та кінця ХХ ст. новогрецької поезії
вербалізуються типи універсальних сценаріїв подорожі:
195
1. 1900 – 1920-ті. На початку століття подорожній вирушає в дорогу,
яку відзначено когнітивною ознакою «протяжність»: в уяві, в пам’яті, шляхом
майстерності та життєвим шляхом з вербалізацією компонентів подорожі
«зустріч», «багатоподійність».
2. 1930-ті – 1950-ті. З 30-х років одночасно з продовженням
реалізації сценарію початку століття з’являється сценарій «реверсної»
подорожі, тобто шлях переосмислення: простежуються невідомість
майбутньої подорожі, змінення з плином часу об’єктів подорожі, загубленість
суб’єкта на своєму шляху.
3. 1960-ті – 2000. Другу половину ХХ ст. відзначено реалізацією типу
подорожі ілюзорним світом: подорож остаточно переходить до світу уяви і
«нереального». В межах ідеї пошуку суб’єкт подорожі тікає від дійсності,
відчуваючи протест проти сформованих соціальних умов.
Універсальний сценарій для подорожі кораблем: корабель відпливає в
невідомість, у далеч (на основі номінації μακριά).