ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ В ПЕРІОДИЦІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ.Т.ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СМІРНОВА НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

УДК 398(477) : 050 18”

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ В ПЕРІОДИЦІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.01.07 фольклористика

Дисертація

на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Бойко Володимир Григорович
доктор філологічних наук,
професор кафедри фольклористики
Київського національного
університету ім.Т.Шевченка

Київ - 2003

ЗМІСТ

ВСТУП..

3

Розділ І. Питання становлення української фольклористики у періодиці першої половини ХІХ століття: елементи теорії, методика збирання фольклору та вироблення принципів публікації зразків народної творчості

8

Розділ ІІ. Питання формування жанрології усної народної творчості в контексті розвитку української фольклористики.

56

2.1. Найдавніші види усної народної творчості: замовляння, ворожіння...

57

2.2. Народні паремії: прислів’я та приказки, загадки.

62

2.3. Обрядова усна народна творчість.....

79

2.4. Історичний епос..

90

2.5. Народна лірика

109

2.6. Народна проза.

126

Розділ ІІІ. Роль періодики в розвитку фольклорно- літературних взаємин

138

3.1. Фольклорні джерела в українській поезії та прозі .

139

3.2. Народні пісні у перекладах та переспівах

163

ВИСНОВКИ..

174

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

180

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасній українській фольклористиці особливої ваги набуває вивчення друкованих та рукописних джерел найдавнішого періоду розвитку науки, окремі етапи якого з відомих причин у роки тоталітарного більшовицького режиму або ж замовчувалися, або ж фальсифікувалися. До таких джерел в історії української фольклористики належать періодичні видання першої половини ХІХ століття, які виходили на території нинішньої України і сьогодні є бібліографічними раритетами. Різноаспектний фактичний та теоретичний матеріал, надрукований у газетах, журналах та альманахах, заслуговує на самостійне дослідження, адже в часописах знаходимо маловідомі дані про стан розвитку фольклористики першої половини ХІХ століття, документальні свідчення про виникнення та шляхи розв’язання теоретичних, методологічних та практичних проблем у цій галузі. Їх з’ясування дозволить розширити загальні уявлення про становлення фольклористики як науки.
Початковий період розвитку науки про усну словесність найчастіше розглядався крізь призму діяльності провідних учених означеного періоду Це питання висвітлювалось у працях О.Пипіна [217; 3], М.Сумцова [263;1], М.Грушевського [64; 1], В.Срезневського [254; 76], М.Возняка [35; 19], Ф.Колесси [134; 14], П.Попова [213; 105], О.Дея [75; 7], Г.Дем’яна [77; 3], О.Гончара [54; 137], Р.Кирчіва [130; 2] та інших. Досліджувався також фольклорний матеріал, опублікований на сторінках періодичних видань, однак увага, головним чином, зосереджувалась на газетах, журналах та альманахах другої половини ХІХ століття. Це, зокрема, праці М.Сумцова [261; 391], М.Грицика [61; 105], Є.Сохацької [244; 44], А.Іоаніді [111; 32], Ю.Цвєткової [279; 87]. Питанню відображення діяльності окремих фольклористів 50-70-х років ХІХ століття у періодичних виданнях присвячені розвідки А.Ясенчук [292; 43], Ф.Спірідонова [245; 79].
Проте у згаданих дослідженнях недостатньо були висвітлені такі наукові аспекти, як проблеми становлення української фольклористики та їх тогочасне відображення в періодичних виданнях України, визначення місця та ролі фольклорних публікацій на сторінках альманахів, газет, журналів для розвитку науки.
Виходячи з актуальності проблеми даного дисертаційного дослідження, відсутності її сучасної наукової розробки, важливості практичного значення, визначаються мета, об’єкт і предмет дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з науковими програмами та навчальними планами кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в межах яких проводиться дослідження історії української фольклористики.
Метою дисертаційного дослідження є вивчення фольклорного та фольклористичного матеріалу, надрукованого в періодичних виданнях, для з’ясування кола проблем, що виникли в процесі становлення української науки про усну народну словесність. Реалізація основної мети передбачає виконання таких завдань:
- виявити суспільні та естетичні чинники, що сприяли формуванню наукового підходу до вивчення усної народної словесності в Україні;
- залучити матеріали періодичних видань України першої половини ХІХ століття до розгляду загальних питань становлення науки;
- розглянути невідомі чи маловідомі раніше публікації усної народної творчості в часописах;
- виокремити типологічно близькі й відмінні методичні підходи до фіксації та вивчення фольклору в періодиці 20-40-х років ХІХ століття;
- визначити внесок видатних діячів культури першої половини ХІХ століття в становлення української фольклористики;
- систематизувати уснопоетичні джерела в літературних творах та дати оцінку їх використання українськими письменниками, з’ясувати їх роль у розвитку фольклористичної думки.
Об’єктом дослідження є фольклорні та фольклористичні публікації на сторінках газет, журналів та альманахів, що виходили на території нинішньої України в першій половині ХІХ століття (Украинский вестник”, Украинский журнал”, Украинский альманах”, Утренняя звезда”, Русалка Дністрова”, Ластовка”, Сніп”, Киевлянин”, Молодик”, Зоря Галицька”, Киевские губернские ведомости”, Черниговские губернские ведомости”, Харьковские губернские ведомости”, Полтавские губернские ведомости”, Волынские губернские ведомости”).
Предметом дослідження є проблеми становлення української фольклористики: історія збирання, вивчення й видання уснопоетичних матеріалів у періодиці першої половини ХІХ століття.
Методи дослідження. У дослідженні використано системно-хронологічний підхід до вивчення фольклорного та фольклористичного матеріалу, що публікувався в періодиці. У межах запропонованого аспекту залучено загальнонаукові методи: історико-хронологічний, проблемний, порівняльно-історичний та метод текстуального аналізу.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають фольклористичні, літературознавчі, історичні праці вчених: М.Максимовича, О.Бодянського, І.Срезневського, К.Сементовського, П.Куліша, М.Костомарова, М.Драгоманова, Г.Данилевського, М.Сумцова, М.Петрова, І.Франка, М.Грушевського, В.Срезневського, М.Возняка, С.Єфремова, а також сучасних дослідників: Г.Сухобрус, І.Цапенко, О.Дея, І.Березовського, М.Пазяка, Т.Комаринця, Г.Нудьги, Є.Нахліка, Р.Кирчіва, Н.Шумади, В.Бойка, С.Мишанича, В.Качкана, В.Погребенника, Л.Дунаєвської, Л.Копаниці, Т.Бовсунівської, Я.Гарасима.
Наукова новизна. У дисертації на основі залучення фольклорного матеріалу, що друкувався в періодичних виданнях, подано спробу системного осмислення процесу становлення фольклористики. Сформульовані положення, які містять у собі певні наукові узагальнення і виносяться на захист:
- у процесі становлення науки про усну народну творчість визначено три етапи, окреслено їх хронологічні межі;
- виявлено маловідомі публікації фольклорних матеріалів;
- доведено, що окремі записи усної народної творчості були опубліковані в періодичних виданнях уперше;
- охарактеризовано значення цього матеріалу для укладачів майбутніх збірок;
- висвітлено окремі аспекти діяльності маловідомих діячів у процесі становлення науки про усну народну творчість.
Теоретичне значення. Результати проведеної роботи теоретично значущі для дослідження історії української фольклористики, теоретичного осмислення ключових проблем становлення цієї науки; для дослідження жанрів фольклору; для систематизації та оцінки фольклорних джерел у літературній творчості українських письменників першої половини ХІХ століття. Дослідження є спробою комплексного аналізу фольклорних публікацій на сторінках часописів цього періоду.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його основні положення можуть бути використані в процесі викладання історії української фольклористики. Доцільним буде залучення дисертаційного матеріалу до читання спецкурсів та спецсемінарів із регіонального вивчення фольклору, літературознавства, етнопсихології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки роботи знайшли відображення у доповідях та виступах на науково-практичних конференціях: Міжвузівському науково-практичному семінарі з проблем сучасної семіотики (Черкаси, 2000), Всеукраїнських Єфремівських читаннях (Київ-Черкаси, 2001), Сковородинівських читаннях (Переяслав-Хмельницький, 2001), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю від дня народження В.І.Даля (Київ, 2002р.).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дослідження фольклористичного та фольклорного матеріалу, надрукованого в періодичних виданнях, які виходили на території нинішньої України в першій половини ХІХ століття, дає підстави стверджувати, що:
- поява наукового зацікавлення усною народною творчістю в Україні була викликана конкретними соціально-політичними умовами, які характеризувалися піднесенням національно-визвольного руху, згуртуванням навколо Харківського університету нових кіл інтелігенції, усвідомлення ними необхідності розширення досліджень фольклору, етнографії та історії;
- публікація зразків усної народної творчості надала періодичним виданням національного характеру, активізувала та популяризувала увагу до фольклору серед тогочасної громадськості;
- на сторінках періодики першої половини ХІХ століття було представлено переважну більшість жанрів усної народної творчості, а їх публікація зберігає рівень тогочасного осмислення цінностей уснопоетичних зразків, вироблення методичних підходів до їх збирання;
- коментарі та примітки до надрукованих фольклорних творів засвідчили використання стаціонарного та експедиційного методів записування;
- був апробований історико-джерелознавчий напрям дослідження пісень, який характеризувався поєднанням архівних даних із фольклорним матеріалом;
- відсутність даних про записувача та місця, де зроблено запис, стосовно частини поданих пісень вказує на відсутність чіткої системи фіксації зібраного матерілу в 20-30-і роки ХІХ століття;
- відзначається посилена увага тогочасних фольклористів до певних жанрів української усної словесності, зокрема, до календарно-обрядової пісенності, дум та історичних пісень, народних переказів та повір’їв, що стосувалися демонології;
- частина надрукованого фольклорного матеріалу була першою його публікацією і залишалась єдиною на тривалий час (деякі прислів’я з добірки Л.Боровиковського, записи пісень у Русалці Дністровій”, подана І.Срезневським народна обробка твору Г.Сковороди, дослідження та публікація загадок, окремих балад);
- у тогочасних розвідках переважає використання порівняльного аналізу українського уснопоетичного матеріалу з іншомовним фольклором, що утверджувало рівноцінність української усної народної творчості серед інших давніх світових культур;
- увага до фольклору відіграла помітну роль у процесі пробудження національно-патріотичних почуттів серед тогочасної громадськості, стала реальним доказом живого побутування української мови, розглядалася як джерело для творення національної літератури;
- опубліковані фольклорні матеріли зберігають свою актуальність і в сучасних умовах.
На основі фольклористичних розвідок, надрукованих у періодичних виданнях, окреслюють чотири основні завдання, поставлені тогочасними науковцями:
1) потребу збирання уснопоетичних матеріалів;
2) необхідність класифікації зібраних зразків;
3) теоретичне осмислення окремих жанрів фольклору;
4) утвердження ідейно-естетичних цінностей уснопоетичної творчості як джерела історичних досліджень та літератури.
У межах зазначених завдань публікуються класифікаційні системи Д.Зубрицького, І.Срезневського; у статтях М.Максимовича, М.Костомарова реалізуються конкретні вказівки щодо необхідності створення нової літератури, використовуючи фольклорні джерела; розширюються та деталізуються заклики про потребу посилення збирацької діяльності.
Оцінка фольклору як джерела літературної творчості зумовлювалася становленням у всіх сферах духовної культури нової ідейно-художньої течії романтизму. Огляд літературних творів з яскраво вираженою фольклорною основою дозволяє виявити певні їх особливості:
- індивідуальне використання усної народної творчості різними авторами;
- виділення двох основних способів обробки фольклору: інкрустаційний або етнографічно-описовий і синтезний (за схемою Г.Вервеса);
- прослідковується залежність між розвитком фольклористичних досліджень та популярністю в літературі синтезного способу обробки уснопоетичного матеріалу;
- літературно опрацьовані фольклорні джерела зберігають своє значення для розвиту науки про усну народну творчість, засвідчуючи побутування її окремих зразків у 20-40-х роках ХІХ століття на визначеній території;
- публікація фольклорних підбірок у періодичних виданнях стала свідченням фольклористичної діяльності в 40-х роках ХІХ століття українських письменників (Л.Боровиковського, С.Писаревського);
- набуває поширення українська тема” в російській (О.Сомов, О.Кольцов) та польській (А.Бельовський, Л.Семенський, С.Гощинський, А.Мальчевський, Ю.Борковський) літературах;
- помітна увага тогочасних українських фольклористів до усної народної творчості інших слов’ян, що проявлялася в оглядових статтях та перекладах;
- утвердилися такі основні способи передачі іноземного фольклору: переспів (переклади І.Срезневського молдавських пісень), використання мотивів (чеські повір’я О.Корсуна), власне переклад (сербські народні пісні в Русалці Дністровій”).
З огляду на основні процеси, що відбувалися в українській фольклористиці першої половини ХІХ століття та були відображені в періодиці з 1816 року (час виходу Украинского вестника”) по 1850 рік, виділяються три основні етапи в становленні науки:
1) виникнення передумов до усвідомлення необхідності фольклористичних досліджень в Україні. У періодиці цей етап характеризувався появою перекладних статей, публікацією матеріалів, які засвідчували поширення із Заходу романтичного світогляду з пильною увагою до усної народної творчості, загальними редакційними зверненнями до читачів, де зазначалась готовність публікувати фольклорні матеріали, а також їх відсутність в упорядників видань, популярністю етнографічно-описових художньо опрацьованих вражень на зразок розвідок О.Льовшина, В.Пассека (Украинский вестник”, Украинский журнал”);
2) публікація фольклорних записів, які характеризувалися певним узагальненням, що вказувало на відсутність критеріїв жанрового розмежування народнопісенних творів, об’єднанням наукової громадськості, зацікавленої в дослідженні українського фольклору, яка організовувала ними періодичні та альманахові видання; активізацією збирацької діяльності, виробленням певних спільних завдань серед тогочасних фольклористів щодо розвитку науки про усну народну творчість (Украинский альманах”);
3) початок наукового осмислення уснопоетичної творчості, формування методики її збирання, фіксації, збереження в друці. Це проявилося в появі перших класифікаційних систем фольклорного матеріалу, посиленні уваги до певних жанрів усної словесності, залученні до фольклористичної діяльності збирачів із різних регіонів України, використанні в літературній творчості (Русалка Дністрова”, Утренняя звезда”, Ластівка”, Сніп”, Киевлянин”, Молодик”, губернські газети).
У межах останнього етапу визначається зародження міфологічної та культурно-історичної шкіл, що проявляється в приділенні особливої уваги з’ясуванню витоків усної словесності, дослідженні міфології, виявленні історизму у фольклорних творах.
Відповідно до кожного етапу окреслюється коло дослідників українського фольклору, які вирішували актуальні проблеми та завдання в процесі становлення науки. Так, перший етап характеризувався діяльністю вчених, які підготували ґрунт для розвитку фольклористичних досліджень у періодичних виданнях: Івана Срезневський, О.Склабовського, Р.Гонорського, П.Гулак-Артемовського. Другий етап позначений появою нових сил, що групувалися навколо Харківського університету: Ізмаїла Срезневського, О.Шпигоцького, братів Євецьких, Л.Боровиковського, О.Бодянського, А.Метлинського, О.Корсуна, М.Костомарова, М.Максимовича, братів Сементовських, О.Марковича. Їх діяльність відповідає також третьому етапу становлення української фольклористики і відзначається в цей час реалізацією конкретних завдань щодо осмислення й систематизації зібраного матеріалу.
Згідно з викладеними положеннями окреслюється загальний висновок: першу половину ХІХ століття у фольклористиці можна назвати періодом наукового становлення з виробленням методики збирання та класифікації уснопоетичного матеріалу і його творчого використання в літературному доробку українських, російських, польських літераторів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. А.В. Несколько слов об Иване Купале // Молодык. Т.3. С.107-12.
2. А.М. Еще несколькло способов гадания употребляемых в Малороссии на кануне св.Андрея//Киевские губернские ведомости. 1846. - № 8. С. 64-67.
3. А.М. О гаданиях у малороссиян 24 и 30 ноября во дни св. великомученицы Екатерины и св. Андрея Первозванного // Киевские губернские ведомости. 1845. - № 47. С. 390-392; № 52. С. 427-429.
4. А.-С. Иван-Купало // Украинский журнал. 1824. 4.2. С. 317-325.
5. А.С. Троицын день или Русальная неделя // Украинский журнал. 1824. Ч.2. С. 249-263.
6. Азадовский М. История русской фольклористики / Вступ. статья В.Жирмундского. М.: Учпедгиз, 1958. 479 с.
7. Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. К.: Дніпро, 1968. С.1 64.
8. Антонович В. и Драгоманов М. Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл.Антоновича и М.Драгоманова. К., 1974. Т.1. 336 с.; Т.2. Вып.1. К., 1875. 66 с.
9. Аристов Ф. Карпато-русские писатели. 1916. Т. 1. С. 113-117.
10. Багалий Д.И. Материалы для биографий южно-русских деятелей. І.Письма Г.П.Данилевскому. Оттиск из журнала Киевская старина”. К.: Типография Императорского университета св. Владимира, 1903. 100 с.
11. Базанов В.Г. Очерки декабристской литературы. М.: Гос.издательство художественной литературы, 1953. 527 с.
12. Байський П. Недобре око // Утренняя звезда. Х., 1833. Кн. 1. С. 3-13.
13. Баландин А. Мифологическая школа в русской фольклористике. М.: Наука, 1988. 224 с.
14. Белинский В. Статьи и рецензии // Белинский В. ПСС. М.: Изд. Академии Наук СССР, 1954. Т. 5. С. 176-178.
15. Бер Г.М. Об этнографических исследованиях вообще и в России в особенности // Киевские губернские ведомости. 1846. - № 32. С. 152-156.
16. Березовський І. Овіяний легендами, оспіваний у піснях [ м.Київ ] // Наука і культура України. К.,1982. С.236-240.
17. Бернштейн М.Д., Калениченко Н.Л., Федченко П.М. та ін. Історія української літературної критики. Дожовтневий період. К.: Наукова думка, 1988. 456 с.
18. Бецкий И. От издателя // Молодык. Х., 1844. Т. 4. С. 241-243.
19. Бовсунівська Т.В. Феномен українського романтизму: У 2-х частинах. К.: Видавництво Київського інституту Слов’янський університет”, 1997. Ч. І: Етногенез і теогенез. 156 с.
20. Бодянский И. О народной поэзии славянских племен: Рассуждение на степень магистра философского факультета Московского университета. М., 1837. 196 с.
21. Бойко В. Поэтическое слово народа и литературный процесс: Автореферат дис д-ра филологических наук / АН УССР. Ин-т искусствоведения, фольклора и этнографии им. М.Рыльского. К., 1969.
22. Боровиковський Л. Козак // Украинский альманах. Х., 1831. С. 63-64.
23. Боровиковський Л. Народні пословиці // Ластовка. Спб., 1841. С. 316-331.
24. Боровиковський Л. Повне зібрання творів. К.: Наукова думка, 1967. 280с.
25. Браславський І. Переклади сербських народних пісень у «Русалці Дністровій» // ЗНТШ. 1930. Т. 99. С. 213-231.
26. Будівський Г. Народний герой українських Карпат (Олекса Довбуш) // Народна творчість та етнографія. 1992. - № 5-6. С. 68-76.
27. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. К.: Довіра, 1992. 416 с.
28. Вальо М. Літературно-критичні ідеї «Русалки Дністрової» і розвиток літературно-наукової думки на західноукраїнських землях 30-40-х рр. ХІХ ст. // Шашкевичіана. Львів-Броди-Вінніпег, 1996. Вип. 2. С. 142-148.
29. Вервес Г.Д. В інтернаціональних літературних зв’язках: питання контексту. К.: Дніпро, 1983. Вид. 2-е, доповнене й перероблене. 384с.
30. Вінок русинам на обжинки. Упліл І.Б. Головацький у Відні. Відень, 1847. Ч. 2. 397 с.
31. Возняк М. Маркіян Шашкевич як фольклорист // Звідомлення Львівської української гімназії. Львів, 1911. 37 с.
32. Возняк М. Епізоди культурних зносин галицької і російської України в 1-й полов [ині] ХІХ в. Про стимулюючий вплив літератури наддніпрянської України на діяльність М.Шашкевича та його послідовників // Філологічний збірник. К., 1915. С. 91-92.
33. Возняк М. У століття «Зорі» Маркіяна Шашкевича (1834-1934). Нові розшуки про діяльність його гуртка. Ч [астини] 1-2. Львів, 1935-1936. 324 с., іл.
34. Возняк М. Записи пісень латинкою в першому збірнику Максимовича // Діло. 1936. - № 8. С. 5-6.
35. Возняк М. Чиї записи пісень у «Русалці Дністровій» // Слово. Львів, 1937/38. Ч. 2. С. 19-21.
36. Возняк М. Українські перекази. Краків-Львів, 1944. 111с.
37. Волинський П.К. Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина ХІХ ст.). К.: Державне видавництво художньої літератури, 1959. 444 с.
38. Встреча Нового года у Малороссии у поселян // Полтавские губернские ведомости. 1847. - № 1. С.14.
39. Г.-ий С. Об украинских чумаках // Харьковские губернские ведомости. 1845. - № 24. С. 188-192.
40. Гамалия И. Свадебные песни // Молодык. 1843. Ч. 2. С. 144-152.
41. Гарасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. Л.: Видавництво Львівського державного університету ім. І.Франка, 1999. 144 с.
42. Гвінчідзе О.Ш. Н.А.Цертелі дослідник української народної творчості. Тбілісі, 1954. 55 с.
43. Гердер Й. Избранные сочинения. М. Л.: Гос.изд.худ. литературы, 1959. 392 с.
44. Гнатюк В. Народні казки. З образками Володимира Кобринського. Львів, 1913. 168 с.
45. Гнатюк В. Пісня про покритку, що втопила дитину // Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т.19-20. С.249-389.
46. Гнатюк В.М. Вибрані статті про народну творчість. К.: Наукова думка, 1966. 247 с.
47. Гнатюк В. Нарис української міфології. Л.: Інститут народознавства НАН України, 2000. 263 с.
48. Гоголь М. Про малоросійські пісні // Гоголь М. Твори. В 3-х т. К., 1952. Т. 3. С. 393-400.
49. Головацкий Я. Воспоминания о Маркияне Шашкевиче и Иване Вагилевиче // Литературный сборник. Львов, 1885. Вып. 1/3. С.23-37.
50. Головацкий Я. Заметки и дополнения к статьям г.Пыпина, напечатанным в «Вестнике Европы» за 1885 и 1886 годы. Вильно, 1888. 35 с.
51. Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. М., 1863. Кн. 3. 388 с.
52. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. К.: Дніпро, 1993. 448 с.
53. Гольдберг М.Я. Південнослов’янські зв’язки Руської трійці”: З історії перших українських перекладів сербських народних пісень // Міжслов’янські літературні взаємини. К., 1961. Вип. 2. С. 225-237.
54. Гончар О. Фольклорно-етнографічна робота Г.Ф.Квітки-Основ’яненка // Народна творчість та етнографія. 1962. - № 2. С. 137-143.
55. Гончар О.І. Українська література передшевченківського періоду і .фольклор. К.: Наукова думка, 1982. 312 с.
56. Гончар Олексій. Українська національна ідея у художній творчості (Перша половина і середина ХІХ ст.) // Слово і час, 1994. - № 9-10. С. 65-70.
57. Горинь В. Естетичні погляди «Руської трійці» (До генези українського романтизму) // Шашкевичіана. Львів-Броди-Вінніпег, 1996. Вип. 1. С.33-40.
58. Горленко В. Становление украинской этнографии конца 18 первой половины 19 ст. К.: Наукова думка, 1988. 216 с.
59. Гребінка Є.П. Лист до І.Г.Кульжинського від 11 лютого 1832 р. // Гребінка Є.П. Твори.: ПЗТ. К., 1981. Т. 3. С. 560.
60. Грибовский М. Гетьман Хмельницкий // Украинский вестник. 1816. Ч. 1. С. 3-33.
61. Грицик М. Питання фольклористики на сторінках галицької періодики 1860-1870 рр. // Українське літературознавство. 1986. Вип. 47. С.105-111.
62. Грінченко Б. Етнографічні матеріали. Чернігів,1899. Т.3. 767 с.
63. Грушевська К. Збирання і видання дум в ХІХ і в поч. ХХ віку // Українські народні думи. Х.: Держвидав України, 1927. Т. 1. С. ХІІІ-ССХХ.
64. Грушевський М. Малороссійскія пъсни” Максимовича і століття української наукової праці // Україна. 1927. Кн. 6. С. 1-13.
65. Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення 1913 року. К.,1990. 525с.
66. Гуць М. Сербо-хорватська народна пісня на Україні. К., 1966. С. 10-34
67. Давидюк В. Українська міфологічна легенда. Львів: Світ, 1992. 176с.
68. Даль В. Поверья, суеверья и предрассудки русского народа // Полтавские губернские ведомости. 1847. - № 3. С. 92-94.
69. Данилевский Г. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Х., 1866. 403 с.
70. Данилов В. До історії Малороссійських пісень” М.Максимовича і століття української наукової праці // Україна. 1928. Кн. 4. С. 23-33.
71. Данилов В. Другий збірник українських пісень М.О.Максимовича з 1834 року // Україна. 1929. Кн. 37. С. 14-30.
72. Данилов В. Ненародные песни в украинском фольклоре // Сборник историко-филологического общества. 1909. Т. 18. С. 279-286.
73. Дашкевич М. Трипілля // Киевские губернские ведомости. 1847. - № 3. С.32.
74. Дашкевич Н. Отзыв о сочинении г. Петрова: «Очерки истории украинской литературы ХІХ ст.» // Отчёт о двадцать девятом присужденни наград графа Уварова. СПб: Типография Императорской Академии Наук, 1888. С. 37-301.
75. Дей О. Перше видання дум // Народна творчість та етнографія. 1969. - № 6. С. 7-13.
76. Дей О. Українська народна балада. К.: Наукова думка, 1986. 263 с.
77. Дем’ян Г. В. Іван Вагилевич історик і літературознавець // АН України. Інститут народознавства. К.: Наукова думка, 1993. 152.
78. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ-початку ХХ століть. К.: Вища школа, 1981. 154 с.
79. Дорошенко Д. Розвиток науки українознавства у ХІХ-початку ХХ століття та її досягнення // Українська культура: Лекції за ред. Д.Антоновича. К.: Либідь, 1993. - С.26-40.
80. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. К.: Вища школа. Вид-во при Київському державному університеті, 1987. 127 с.
81. Эварницкий Д. Малороссийские народные песни, собраные в 1878-1905 гг. Екатеринослав, 1906. 579 с.
82. Энциклопедия славянской филологии / Под ред. Ягича И.В. Вып. 1. История славянской филологии. Спб.: Типография императорской академми наук, 1910. 961 с.
83. Єфремов С. Історія українського письменства. К.: Femina, 1995. 608 с.
84. Жартівливі та сатиричні пісні. К.: Дніпро, 1986. 328 с.
85. Жива історія: сюжетно-тематичний огляд народних легенд, переказів та оповідей. Мукачево: МПП «Елара», 2000. - 444с.
86. Животко А. Історія української преси. К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.
87. Житецкий П. Мысли о народных малорусских думах. К.: Изд. редакции «Киевской старины», 1893. 249 с.
88. Житецкий П. «Энеида» Котляревского и древнейший список ее в связи с обзором малорусской литературы ХVІІІ века. К.: 1900. 48 с.
89. З донесення львівської митрополичої консисторії крайовій президії про результати слідства у справі видання «Русалки Дністрової» та про вжиті проти її видавців заходи // «Русалка Дністрова»: Документи і матеріали. К.: Наукова думка, 1989. С. 109-110.
90. З листа І.Головацького до Я.Головацького // «Русалка Дністрова»: Документи і матеріали. К.: Наукова думка, 1989. С. 242.
91. З листа Я.Головацького до О.Бодянського // «Русалка Дністрова»: Документи і матеріали. К.: Наукова думка, 1989. С. 242.
92. З паном не братайся, жінці правди не кажи, чужу дитину за свою не бери // Киевские губернские ведомости. 1849. - № 50. С. 402-404.
93. З Перемишля // Зоря Галицька. Львів, 1848. - № 5. С. 20-21.
94. З фольклорної спадщини Івана Франка. Недрукована передмова до збірки прислів’їв. Підготовка до друку, переклад і вступна замітка О.Дея // Народна творчість та етнографія. 1963. - № 2. С. 95.
95. Записки Юго-Западного отдела императорского русского географического общества. К., 1874. Т. 1. 564с.
96. Зеров М.К. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М.К. Твори: У 2 т. К.: Дніпро, 1990. Т.2.: Історико-літературні праці. 601 с.
97. Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко. Життя і творчість. К.: Дніпро, 1978. 368 с.
98. Зубрицкий Д. О простонародных песнях (Из «Календаря Львовского» (Pielgrzym) на 1823 год) // Вестник Европы. 1827. Ч. 154. - № 11. С. 191-201.
99. И.К. О том, сохранились ли характеристические черты древних русов в жизни и характере настоящего поколения в нашем крае // Киевские губернские ведомости. 1848. - № 1. С. 1-4.
100. И.К. О празднике св.Владимиру // Киевские губернские ведомости. 1848. - № 29 С. 98-100.
101. И.К. Нравоописательный очерк. Малороссийский ямщик // Киевские губернские ведомости. 1850. - № 3. С. 130-131.
102. Іваницький А. Ой ходив чумак” // Чумацькі пісні. К.: Музична Україна, 1989. 247 с.
103. Іванова Л.Г. Роль інтелігенції України у формуванні етносоціальної свідомості у 30-40-ві роки ХІХ ст. // Український історичний журнал, 1991. - № 8. С. 83-94.
104. Іваньо І. Прислів’я та приказки у творах Г.Сковороди // Українська мова та література в школі. 1964. - № 8. С. 29-33.
105. Игорева могила // Волынские губернские ведомости. 1847. - № 27. С.12.
106. Из украинской демонологии // Воронежские губернские ведомости. 1850. - № 16. С. 113-118.
107. Из переписки И.Срезневского 1829-1830 // Киевская старина. 1901. - № 6. С. 241-243.
108. Из переписки И.Срезневского // Киевская старина. 1901. - № 7. С. 214-248.
109. Із спогадів Я.Головацького про формування угрупування Руської трійці”, його зв’язки з революційним підпіллям та про обставини виходу у світ альманаху Русалка Дністрова” // Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. К.: Наукова думка, 1989. С. 297-301.
110. Із статті Я.Головацького Розправа о язиці южноруськім і його наріччях” // Русалка Дністрова”: Документи і матеріали / АН УРСР. Інститут сусп. Наук та ін., Упоряд. Ф.І.Стеблій та ін.; Ф.І.Стеблій (відп.ред) та ін. К.: Наукова думка, 1989. С. 276-277.
111. Іоаніді А. Великий науковий доробок: [Дослідження та публікації фольклору на сторінках Киевской старины”] // Народна творчість та етнографія. 1968. - № 3. С. 32-39.
112. Историческое обозрение городов Киевской губернии с их окрестностями. Город Канев // Киевские губернские ведомости. 1846. - № 6. С. 26.
113. Історичні пісні / Упоряд. текстів, вступ. стаття «Народ про свою історію», с. 5-26, та приміт. І.П.Березовського. К.: Радянський письменник, 1970. 286 с.
114. Історія української літератури. Перші десятиліття ХІХ ст. / За ред.П.Хропка. К.: Либідь, 1992. 512 с.
115. Калайденский К. Новые книги. Молодык // Маяк. 1844. Т.ХІІІ. С.1-25.
116. Календарно-обрядові пісні. К.: Дніпро, 1987. 392 с.
117. Кальве Г. Сковорода, украинский философ // Украинский вестник. 1817. Ч. 6. С. 108-151.
118. Каразин В. Взгляд на украинскую старину // Молодык. Х., 1843. Т.3. С.33-45.
119. Качкан В. Українське народознавство в іменах. К.: Либідь, 1994. 333 с.
120. Квитка Г. Малороссийские анекдоты // Вестник Европы. 1822. - № 21. С. 61-68.
121. Квитка Г. Еще малороссийские анекдоты // Вестник Европы. 1822. - № 22. С. 157-162.
122. Квитка И. О Малой России // Украинский вестник. 1816. Ч. 2. С.3.
123. Квітка-Основ’яненко Г. Лист до Погодіна М.П. від 2 червня 1834 року / Квітка-Основ’яненко Г.Д. Зібр. творів: У 7 Т. К., 1981. Т.7. С. 20-21.
124. Киевлянин / Под ред. М.Максимовича. К., 1840. Кн. 1. 256с.
125.&nb