КОРЕЙСЬКО-ЯПОНСЬКІ МОВНІ ЗВ'ЯЗКИ V-X СТ.: (ІСТОРИКО-ЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БОЙКО Юрій Олександрович

УДК: 811.521

КОРЕЙСЬКО-ЯПОНСЬКІ МОВНІ ЗВ'ЯЗКИ V-X СТ.:
(ІСТОРИКО-ЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Спеціальність 10.02.13 мови народів Азії, Африки,
аборигенних народів Америки і Австралії

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
БОНДАРЕНКО
Іван Петрович
доктор філологічних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ.....4

ВСТУП.......5

РОЗДІЛ І. Історія корейсько-японських мовних зв'язків V-X ст... 19
1.1. Проблеми витоків, становлення та розвитку корейсько-японського
Мовного впливу.. ....19
1.2. Корейсько-японські мовні контакти V-X ст.: історичне підґрунтя..29 1.3. Відомості про культурну перевагу давньокорейських
королівств над давньояпонськими державними утвореннями....34
1.4. Роль кікадзінів (прибульців на японські осрови з материка)
у формуванні та розвитку Ямато.......38
1.5. Проблема об'єктивності історично-міфологічного літопису
"Ніхон-сьокі" як інформаційно-мовного джерела.. ......47
1.6. Дослідження давніьояпонських запозичень із давньокорейської мови
як шлях до визначення основних сфер корейського культурного
впливу на Японію в давні часи.......53
1.7. Висновки до розділу I......59

РОЗДІЛ II. Корейські та японські давні літературні пам'ятки
як джерело вивчення корейсько-японського
мовного впливу V-X ст....61

2.1. Лінгвістична ситуація на Корейському півострові V-X ст.......61
2.2. Лінгвістична ситуація у союзі племен Ва / Ямато V-X ст....77
2.3. Давні корейські письмові джерела в контексті дослідження корейсько-японських мовних взаємозв'язків. .....86
2.4. Давні японські письмові джерела як матеріал для дослідження корейсько-японських мовних взаємозв'язків періоду V-X ст.....94
2.5. Деякі аспекти еволюції давньояпонської мови в період V-X ст.
під впливом давньокорейської мови......99
2.6. Висновки до розділу II...108 Розділ ІІІ. Лінгвопрагматичний аналіз давньояпонських
запозичень із давньокорейської мови V-X ст.110

3.1. Дослідження фонологічної структури лексики
давніх корейської та японської мов..110
3.2. Аналіз корейсько-японських мовних контактів у період з V
по X ст. (на основі даних корейських та японських давніх
письмових пам'яток)..........125
3.3. Лексичні відповідності між давньокорейською і давньо-
японською мовами (на прикладі буддійської та синтоїстської
лексики). Лексико-семантична класифікація..............139
3.4. Висновки до розділу III.....154

ВИСНОВКИ..................................................................................................159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......163

ДОДАТОК А..................................................................................................................179

ДОДАТОК Б..................................................................................................................184

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:

[ронбун]: Літерами у квадратних дужках подається українська транскрипція іншомовних слів.
[8]: Цифрами у квадратних дужках подається нумерація джерел
у списку літератури.
[9, с. 45]: Позначенням, укладеним за формою "Цифра, кома, с., цифра" у квадратних дужках подаються, відповідно, номер джерела
у списку літератури та номер сторінки в зазначеному джерелі.

ВСТУП

Дисертаційна робота присвячена дослідженню корейсько-японських мовних зв'язків у період VX ст. Наявність у граматиці корейської та японської мов багатьох спільних рис є очевидною. Що стосується лексичного складу, то навіть найпалкіші прихильники теорії спорідненого походження двох мов (наприклад, Семюел Мартін) зазначають, що кількість спільних для обох мов лексичних одиниць не перевищує 300. Згідно з гіпотезою японського вченого Абе Йотсуо (服部四郎), викладеною в його праці "日本語の系統" ("Походження японської мови") 1959 р. [227], якщо спільних лексичних одиниць у двох мовах віднайдено порівняно небагато, це є свідченням того, що такі мови розділяє близько 4 тис. років окремого існування. "Якщо припустити, що ця гіпотеза є правильною, то і культура дзьомон, і культура яйоі, які прийшли на Японські острови з материка (в даному випадку материкове походження культур означає саме корейське походження) через територію Корейського півострова, належать до півострівного культурного ареалу" стверджує корейський дослідник проблеми спільного походження двох мов Лі Ґі-мун. "Отже, коли буде віднайдено ще більше однакових для обох мов лексичних одиниць, можна буде з більшою впевненістю говорити про спільні витоки корейської та японської мов" [101, с. 12]. За останні півстоліття було виявлено доволі велику кількість лексичних відповідностей між давніми корейською та японською мовами [220, 221, 223, 226]. Водночас дуже важко однозначно з'ясувати це результат корейського мовного впливу і відповідного запозичення народом, який населяв острови Японського архіпелагу в період з V по X ст., давньокорейської лексики, чи результат спільного походження корейської та японської мов від однієї мови-предка. Саме тому найскладнішою проблемою для нашого дослідження було завдання розрізнити ту чи іншу лексему як результат процесу запозичення з давньокорейської мови, чи як результат спільного походження корейської та японської мов від однієї прамови. Через це у процесі дисертаційного дослідження корейсько-японських мовних контактів у давній період значну увагу приділено також питанню походження двох мов. Ураховувалися також результати археологічних досліджень, що проводилися на Корейському півострові та Японських островах [59, 60, 69, 71, 79, 83, 84], як і очевидна нерівномірність інтенсивності ведення археологічних розкопок на території сучасних Японії та Північної Кореї.
Проблема наявності лексичних відповідностей між давніми варіантами японської та корейської мов привертала увагу багатьох дослідників [66, 74, 83, 89, 90, 93]. Разом з тим, питання спорідненості цих мов з іншими мовами алтайської мовної сім'ї й донині залишається недостатньо розробленим, незважаючи на появу за останні півстоліття великої кількості гіпотез щодо походження двох мов та очевидну небезпідставність гіпотетичного припущення про можливе алтайське походження корейської і японської мов [131, 134, 140, 143]. У свою чергу проблема порівняння японської та корейської мов викликає неабиякий інтерес з боку японських лінгвістів, як один із можливих шляхів з'ясування походження японської мови [65, 66, 90, 93, 101].
Серед причин недостатнього вивчення цієї проблеми слід передусім зазначити складність з'ясування закономірностей таких відповідностей у фонологічній структурі лексем двох мов, беручи за основу лише кількісні показники, що не завжди є вагомою підставою для встановлення цих закономірностей. Відповідність двох лексем корейської та японської мов, яку недосвідчений дослідник помилково класифікує як запозичення у більш пізній період, насправді може виявитися результатом спільного походження обох мов від єдиної алтайської прамови. Уміння відрізнити запозичення у давній період від реліктових лексичних одиниць як результату спільного походження корейської та японської мов становить найскладнішу проблему, яку доводиться вирішувати будь-якому досліднику цього питання.

Актуальність даного дисертаційного дослідження визначається факторами його комплексності та новизни. Запропонована праця є спробою аналізу давніх корейсько-японських мовних зв'язків у контексті проблеми походження цих мов; подібне дослідження у вітчизняному сходознавстві здійснюється вперше. Вивчення давньояпонських запозичень із давньокорейської мови на основі унікальних мовних матеріалів стародавніх письмових джерел відкриває нові шляхи вирішення актуальних питань сучасного історичного мовознавства походження корейської та японської мов. У роботі зроблено спроби семантичного аналізу елементів дав-ньокорейської лексики, які увійшли до давньояпонської мови в результаті корейсько-японського мовного впливу.
У ході дослідження давніх варіантів корейської та японської мов дисертант опирався на праці таких відомих західних і російських мовознавців, як С.Мартін, В.Астон, С.Старостін, М.Конрад, А.Вовін та ін., а також відповідні праці японських і корейських лінгвістів, які досліджували давні варіанти японської та корейської мов, зокрема: Араї Хакусекі, Канадзави Сьодзабуро, Арісаки Хідейо, Оно Су-суму, Чхве Дже-сока, Хонґ Вон-тека, Лі Ґі-муна, Лі Нам-дока, Лі Чін-хі та ін.
Попри значну кількість історико-лінгвістичних досліджень давніх варіантів корейської та японської мов (зокрема і вітчизняних фахівців Ю.Мосенкіса, Р.Синишина та ін.) слід виокремити найактуальніші проблеми галузі:
значну обмеженість доступних матеріалів давніх варіантів японської й, особливо, корейської мов;
недостатній ступінь реалізації значного археологічного потенціалу території, що перебуває під контролем сучасних Республіки Корея та КНДР, порівняно з досягненнями японської археології;
відсутність на теренах України ґрунтовних праць, що стосуються як проблем походження далекосхідних мов, так і контактів між корейською та японською мовами в процесі їхньої еволюції, словників давніх варіантів цих мов тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах державних наукових тем Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Актуальні проблеми східної філології класичної та сучасної доби" та "Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації" (номери державної реєстрації 02БФ044-01; 06БФ044-01).

Об'єктом дисертаційного дослідження є мовні матеріали давніх варіантів корейської та японської мов, які представлені насамперед:
збереженими фрагментами японських, корейських та китайських історичних хронік;
матеріалами корейських та японських давніх літературних творів (як прозових, так і поетичних);
матеріалами, що містяться у петрогліфіці давніх корейських пам'ятних стел;
свідченнями наявних етимологічніх словників корейської та японської мов;
наявними результатами спроб сучасних лінгвістів фрагментарно реконструювати давні варіанти корейської та японської мов.
Вибір об'єкта дослідження насамперед зумовлений наявністю в зазначених джерелах зразків давніх варіантів корейської та японської мов, які дають змогу простежити процес їхнього взаємовпливу та його результати, високим художнім рівнем обраних для лінгвістичного аналізу літературних творів, а також докумен-тальною точністю тих мовних матеріалів, що зустрічаються у фрагментах давніх історичних хронік.

Предметом дисертаційного дослідження є, власне, як процес корейсько-японських мовних контактів у давній період, так і різноманітний за морфологічним та лексичним складом сегмент давньокорейської лексики, запозичений із давнього варіанта корейської мови народом, який населяв острови Японського архіпелагу в період VX ст.

Метою дослідження є опис процесу запозичення давньокорейської лексики до давнього варіанту японської мови в період з V по X ст., а також лексико-семантичний аналіз давньокорейських запозичень, які зустрічаються у давньому варіанті японської мови, що здійснюється з урахуванням структурних особливостей обох мов.

Мета дослідження зумовила вирішення низки конкретних наукових завдань, серед яких найсуттєвішими є:
1) аналіз наявних гіпотез походження давніх варіантів корейської та японської мов;
2) дослідження попередніх спроб наукового аналізу взаємоконтактів між давніми варіантами корейської та японської мов, здійснених корейськими та японськими лінгвістами;
3) вивчення історичного підґрунтя процесу корейсько-японського мовного впливу у давній період на сучасному матеріалі з урахуваням певних розбіжностей поглядів на цей процес корейських і японських істориків;
4) аналіз процесу запозичення народом, який населяв острови Японського архіпелагу в період з V по X ст., давньокорейської лексики;
5) семантичний аналіз запозиченої японською мовою давньокорейської лексики;
6) аналіз перспектив подальшого дослідження проблеми походження давніх варіантів корейської та японської мов, а також історичного процесу їхнього взаємовпливу.

Методика дослідження має комплексний характер, який полягає у використанні різних методів та прийомів, що зумовлено загальною метою і конкретними завданнями дисертаційної роботи. У дослідженні використані методи та прийоми, які найбільше підходять для опису та аналізу японських лексичних запозичень із давнього варіанта корейської мови. Це передусім:
1) зовнішня реконструкція (порівняльно-історичний метод у вузькому значенні): пошук у порівнюваних мовах генетично подібних морфем та лексем і виявлення в них результатів регулярних звукових змін похідної мови (прамови), побудова її гіпотетичної моделі та правил виведення за її допомогою конкретних морфем мов- нащадків;
2) внутрішня реконструкція: пошук у системі мови явищ та співвідношень, які підтверджували б наявність існування певних елементів системи мови на більш ранніх етапах її історії (наприклад, збереження слідів давніх морфологічних структур у реліктових парадигмах тощо);
3) аналіз запозичених слів (які є об'єктом реконструкції) та запозичень до цих мов;
4) використання даних ономастики, як одного з мовних матеріалів дослідження, вимагало застосування зіставного, дескриптивного, компонентно-дистрибутивного методів наукового аналізу, методу словотвірного моделювання, а також лінгвокультурологічного методу.
Використання вищезазначених методів зумовлене необхідністю вивчення формальних сторін складного об’єкта та уточнення інтуїтивних припущень.
Окрім того, в ході дослідження було використано й інший методичний інструментарій, що сприяло науковій об’єктивності аналізу та опису процесу й результатів давніх корейсько-японських мовних контактів.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
уперше в українському мовознавстві пропонується системний
аналіз корейсько-японських мовних контактів у період VX ст. із залученням як історичних, так і літературних джерел;
уперше пропонується комплексний історико-лінгвістичний огляд процесу формування давніх корейсько-японських мовних узаємин у період VX ст.;
застосовується оригінальний варіант лексико-семантичного аналізу давні

Список літератури

ВИСНОВКИ

Детальний аналіз історії корейсько-японських культурних взаємин VX ст., вра-хування наявних антрополого-археологічних даних, що віддзеркалюють динаміку змі-ни структури населення Японських островів, а також деяких інших факторів, пере-конали, що корейсько-японські мовні зв'язки слід сприймати як переважно однобічний вплив, а саме вплив давньокорейської мови на давньояпонську. Основною причиною таких взаємовідносин між двома сусідніми народами слід вважати значну різницю в рівнях культурного та технологічного розвитку давньокорейських і давньо-японських державних утворень на час значної активізації корейсько-японських контак-тів у період VX ст.
Попри те, що археологічних та антропологічних свідчень не завжди достатньо, щоб однозначно визначити вплив прибульців із материка на ту чи іншу сферу життя давніх японців, факт значного культурно-технологічного впливу давньокорейських королівств підтверджуєтья в мові, зокрема в тих лексико-семантичних групах слів давньояпон-ської мови, які зазнали найсуттєвішого впливу з боку давнього варіанта корейської мови. Результати комплексного аналізу корейсько-японських мовних контактів VX ст. та визначені головні комунікативні сфери давньояпонської лексики, які зазнали корейськомовного впливу, свідчать про те, що корейсько-японські мовні контакти, які до цього сприймались як взаємовплив, особливо з боку японських лінгвістів, за ви-нятком одиничних випадків слід розглядати як односторонній вплив кількох діалектів давньокорейської мови на давньояпонську. Тобто за умов достовірності факту культур-ної переваги давніх корейських королівств над союзом племен Ямато, навіть незважа-ючи на вкрай обмежений обсяг матеріалів давніх варіантів корейської та японської мов, можна припустити, що мовою-реціпієнтом у контактах між давньокорейською та дав-ньояпонською мовами в період VXст. була саме давньояпонська мова.
1. На основі отриманих даних виявлено основні лексико-семантичні групи давньо-японської мови, які зазнали найсуттєвіших змін під впливом окремих діалектів дав-нього варіанту корейської мови. Це, насамперед: a) релігійна сфера (буддизм; окремі традиційні давньокорейські обряди, які без істотних змін були запозичені давніми японцями); б) архітектура; в) сфера сільського господарства; г)військова сфера; д) наз-ви тварин; е) природні явища; є) назви членів родини; ж) назви частин тіла та інша лексика, пов'язана з фізіологічними властивостями людського тіла; з) назви адміністра-тивних одиниць; і) топоніми; ї) сфера кораблебудування; й) назви рослин; к) одяг; л) мистецька сфера; м) числівники.
У зв’язку з тим, що найбільшого корейського впливу зазнала релігійна лексична сфера давньояпонської мови, а також враховуючи згадку в історико-міфологічному літописі "Ніхон-сьокі" про канонізацію в Ямато декількох прибульців із давньокорей-ських королівств, можна припустити, що в період масових міграцій на Японські острови з материка правляча верхівка давньояпонського союзу племен Ямато пере-важно складалася з вихідців із державних утворень Корейського півострова. Зокрема, появу в давній період історії Японії значної кількості японських топонімів корейського походження, які збереглися і донині, також слід пояснювати культурним впливом пере-селенців із Корейського півострова.
2. Аналіз запозиченої корейської лексики дає змогу гіпотетично визначити ті сфе-ри життя давніх японців, які під впливом прибульців із материка зазнали найзначні-шого розвитку. Так, судячи з аналізу результатів тематичної класифікації та кількісної оцінки давньокорейсько-японських термінологічних запозичень, найбільший відсоток технологічних термінів материкового походження було запозичено у сферу архітектури та сільського господарства, крім того, значну увагу з боку японців приділено впрова-дженню новітніх військових технологій, також запозичених від сусідів.
3. Давньояпонські слова, що увійшли до лексикону давніх корейців, обмежуються поодинокими випадками. До таких випадків можна віднести:
а) давньояпонські топоніми та антропоніми, фонографічно зафіксовані у давніх корейських історичних хроніках;
б) ендеміки, тобто назви тих видів тварин та птахів, які зустрічалися тільки на території Японського архіпелагу і які без будь-яких змін були запозичені корейськими прибульцями з материка з мови аборигенів.
4. У процесі пошуку лексем для даного порівняльно-історичного дослідження, було знайдено значну кількість давньокорейських слів, які мають відповідники у дав- ньояпонській мові. Цей спільний для обох давніх мов шар лексики не є морфологічно однорідним, як це вважалося раніше. Було доведено, що він окрім іменників включає й інші частини мови, а саме: дієслова, прикметники, займенники, числівники.
5. Установлено, що характерним для більшості попередніх спроб відшукати в давніх чи середньовічних варіантах японської мови сліди запозичень із діалектів давньої корейської мови, є нехтування ймовірністю утворення лексичних аналогів між двома мовами через їх спільне походження від однієї гіпотетичної прамови, яка на певному етапі розвитку могла відокремитися від алтайської прамови й еволюціонувати самостійно.
6. Через брак писемної фіксації лексем, які могли бути використані в досліджен-нях давнього чи середньовічного варіантів корейської мови, встановлення фонетичних закономірностей, характерних для лексики давньокорейської мови, і донині залиша-ється гіпотетичним.
7. Результати дисертаційного дослідження дають змогу внести певні часові корек-тиви в хронологію запозичення японцями китайського письма та виникнення власного національного письма, зокрема, точніше визначити початок використання ними китай-ських ієрогліфів як фонетиків для запису власних назв (топонімів, антропонімів тощо).
8. Матеріали дослідження ще раз підтверджують гіпотези О.Пріцака та А.Накор-чевського щодо аналогічності взаємин у сфері культурного та мовного взаємовпливів між Україною і Московією, з одного боку, та Кореєю і Японією, з іншого, засвідчуючи певну історичну універсальність стосунків між сусідніми народами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бодуэн де Куртенэ Н.А. Избранные труды по общему языкознанию. М., 1963. Т. 2. 391 с.
2. Бондаренко І. Російсько-японські мовні взаємозв'язки XVIII ст.: історико-лінгвістичне дослідження: Монографія. Одеса, 2000. 400 с.
3. Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю.О. Кар- пенка. К., 1997. 260 с.
4. Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський, японсько-український словник. Навчальний словник японських ієрогліфів. К., 1998. 592 с.
5. Воробьев М.В., Соколова Г.А. Очерки по истории науки, техники и ремесла в Японии. М., 1976. 230 с.
6. Воробьев М.В. Древняя Япония. М., 1958. 314 c.
7. Горегляд В. Н. Японская литература VIIIXVI вв.: Начало и развитие традиций. СПб., 1997. 416 с.
8. Гошкевич Н.А. О корнях японского языка. Вильно, 1899. 109 с.
9. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М., 1984. 397 с.
10. Древние Фудоки (Хитати, Харима, Бунго, Хидзэн) / Пер., предисл. и коммент. К.А. Попова. М., 1969. 668 c.
11. Зарубин С. Ф., Рожецкий А.М. Большой русско-японский словарь. М., 2004. 928 с.
12. Збірка старих і нових японських пісень (古今和歌集) / Пер., передм. та перекл. з яп. І. Бондаренка. К., 2006. 1280 с.
13. История Японии: Учеб. пособие. Т. 1: С древнейших времен до 1868 г. М., 1999. 663 с.
14. История Японии / Ред. Игоря Настенко. М., 2003. 504 с.
15. Иэнага С. История японской культуры. М., 1972. 354 c.
16. Капранов С.В. "Ісе моноґатарі" як пам'ятка японської релігійно- філософської культури доби Хейан. К., 2004. 168 с.
17. Конрад Н.И. Японская литература в образцах и очерках. М., Наука, 1991. 552 с.
18. Концевич Л.Р. Корееведение: Избр. работы. М., 2001. 637 c.
19. Ко Хен, Ким Ин Мо, Ли Чжун Гвон, Мазур Ю.Н., Никольский Л.Б. Корейско-русский словарь / Под ред. Ко Хен. Пхеньян, 1994. 892 с.
20. Мазур Ю.Н., Моздыков В.М., Усатов Д.М. Корейско-русский словарь. М., 2006. 572 с.
21. Манъёсю [Собрание мириад листьев] / Пер. А.Е. Глускиной. М., 19711972. Т. 13.
22. Мещеряков А.Н. Древняя Япония: культура и текст. М., 1991. 440 c.
23. Мифы древней Японии: Кодзики / Пер. со старояп., предисл. и коммент. Е.М. Пинус; Пер. с кит. и коммент. Н.И. Фельдман. Екатеринбург, 2005. 253 с.

24. Мосенкіс Ю.Л. Від трипільської України до Корейського півострова: стародавні мовні паралелі // Мова та історія. К., 2004. Вип. 69.
С. 120126.
25. Мосенкіс Ю.Л. Західні зв'язки давньокитайської цивілізації за мовними свідченнями // Мова та історія. К., 2005. Вип. 82. С. 156158.
26. Мосенкіс Ю.Л. Спорідненість тюркських мов із корейською та японською і місце алтайської мовної надродини у давній євразійскій історії // Мова та історія. К., 2004. Вип. 73. С. 113117.
27. Накорчевский А.А. Японский буддизм. СПб., 2004. 281 с.
28. Неверов С.В., Попов К.А., Сыромятников Н.А., Фельдман Н.И., Цын Н.И. Большой японско-русский словарь: В 2 т. / Н.И. Конрад (ред.), М.С. Цын (сост.). 2. изд., испр. М., 2000. Т. 1. 807 с.
29. Неверов С.В., Попов К.А., Сыромятников Н.А., Фельдман Н.И., Цын Н.И. Большой японско-русский словарь: В 2 т. / Н.И. Конрад (ред.), М.С. Цын (сост.) 2. изд., испр. М., 2000. Т. 2. 918 с.
30. Никитина М.И., Олдерогге Д.А. Древняя корейская поэзия в связи с ритуалом и мифом. М., Наука, 1982. 327 с.
31. "Нихон секи": Японские легенды о чудесах: Свитки 1-й, 2-й и 3-й / А.Н. Мещеряков (пер.). СПб., 1995. 256 с.
32. Нихон-секи Анналы Японии / Пер. со старояп. и коммент. Л.М.Ермаковой и А.Н.Мещерякова. СПб., 1997. 494 с.
33. Пак М.Н. Ким Буcик. Самкук Саги. Летописи Силла. М., 2001. 384 с.
34. Пак М.Н. Русский перевод "Самгук саги" // Российское корееведение. М., 2001. С. 716.
35. Пак М.Н. Описание корейских племен начала нашей эры (по "Сань-го чжи") // Российское корееведение. М., 2002. С. 1739.
36. Пак М.Н. Общая ред. Ким Бусик. Самгук саги. Разные описания. Биографии. Издание текста, перевод, вступительная статья, комментарии, приложения под общей редакцией Пак М.Н. и Концевича Л.Р. М., 2002. 444 c.
37. Пак М.Н. Ким Бусик. Самгук саги. Летописи Когурё. Летописи Пэкче. Хронологические таблицы / Издание текста, перевод, вступительная статья и комментарий Пак М.Н. М., 1995. 405 с.
38. Пак М.Н. Предисловие. Ким Бусик. Самгук Саги. Летописи Когурё. Летописи Пэкче. Хронологические таблицы. М., 1995. С. 78.
39. Пак М.Н. Новые представления о древней истории Кореи (о книге "Кочосон мундже ёнгу") // Вестник Московского университета. Серия 13. Востоковедение. 1978. № 3. С. 313.
40. Пак М.Н. Очерки ранней истории Кореи. М., 1979. 240 с.
41. Пак М.Н. К периодизации ранней истории Кореи. Историография стран Востока (проблемы феодализма). М., 1977. С. 77119.
42. Пак М.Н. К вопросу о периодизации ранней истории Кореи // Народы Азии и Африки. 1975. № 5. С. 8188.
43. Пак М.Н. Описание корейских племен в начале новой эры (По "Сань-го чжи") // Проблемы востоковедения. М., 1961. № 1. С. 115138.
44. Петрова О.П., Горегляд В.Н. Описание японских рукописей, ксилографов и старопечатных книг. Вып. 1. М., 1963. 243 с.
45. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: Синто. 1993. 192 с.
46. Рю Х. Проблемы ранней истории Кореи в японской историографии. М., 1975. 198 с.
47. Сеульский вестник. Новости науки: предками корейцев были китайцы, а не "алтайские" народы // http://vestnik.tripod.com/novosti04/051106.html
48. Синишин Р.І. Дискусійні аспекти проблеми генетичних зв'язків корейської мови (про концепцію південнокорейського лінгвіста Со Чон Пома) // Мова та історія. К., 2002. Вип. 60. С. 4950.
49. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики. М., 2004. 256 c.
50. Старостин С. Алтайская проблема и происхождение японского языка. М., 1991. 298 c.
51. Сыромятников Н.А. Древнеяпонский язык. М., 1972. 175 с.
52. Сыромятников Н.А. Классический японский язык. М., 2002. 151 с.
53. Толстогузов А.А. Очерки истории Японии VIIXIV вв.: Становление феодализма. М., 1995. 333 с.
54. Трубникова Н.Н. "Различение учений" в японском буддизме IX в. М., 2000. 368 с.
55. Черевко К.Е. "Кодзики" ("Запись о деяниях древности"), VIII в., и становление японского письменно-литературного языка: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук, РАН. Ин-т востоковедения. М., 2004. 61 с.
56. Черевко К.Е. "Кодзики" ("Запись о деяниях древности") VIII в. и становление японского этноса, его языка и письменности: Учеб. пособие. М., 2002. 188 c.
57. Anttila R. An Introduction to Historical and Comparative Linguistics // The Macmillan Company, 1972. 412 c.
58. Asso T., Arnold E. Pictures of ancient Japanese history. Tokyo, 1890. 380 p.
59. Beckwith Christopher I. Methodological Observations on Some Recent Studies of the Early Ethnolinguistic History of Korea and Vicinity // Altai Hakpo 2006. 199234 pp.
60. Beckwith Christopher I. The Ethnolinguistic History of the Early Korean Peninsula Region: Japanese-Koguryoic and Other Languages in the Koguryo, Paekche, and Silla Kingdoms // Journal of Inner and East Asian Studies, 2006, Vol. 2-2: 3464 p.
61. Bellwood P. Examining the language/farming dispersal hypothesis in the East Asian context // In Sagart L., Blench R. and Sanchez-Mazaseds A. The peopling of East Asia: Putting Together Archaeology, Linguistics and Genetics. London, 2005. Pp. 1730.
62. Blacker C. The Catalpa Bow. A Study of Shamanistic Practices in Japan. L., 1975. 476 c.
63. Boller Anton. Nachweise, das Japanische zum ural-altaischen stämme gehörte // Wien, 1856. 94 p.
64. Bynon T. Historical Linguistics // Cambridge Univ. Press, 1977. 578 р.
65. Cheong Chi-hun. Examinations on the Origin of the Korean Language ang the Japanese Language (in Korean) // Ilbon Yongu. No. 6, 1991. 3148 pp.
66. Chew John J. "The Relationship between Japanese, Korean, and the Altaic Languages: In What Sense Genetic?" Kyoto sangyo daigaku kokusai gengo kagaku kenkyujo shoho 2:4 (1981:9): 738 рр.
67. Chew John J. "The Pre-history of the Japanese Language in the Light of Evidence from the Structure of Japanese and Korean." Asian Perspectives 18 (1978): 190200.
68. Collected Works of William George Aston // Tokyo, Oxford University Press Japan, 1997. 2930 pp.
69. Covell J., Covell A. Korean Impact on Japanese Culture: Japan’s Hidden History // NJ: Hollym International Corp., 1984. 120 р.
70. Crespigny R. de. The records of the Three Kingdoms: a study in the historiography of San-kuo chih. Canberra: Australian National University Press, 1970. 78 p.
71. Deny J. Langues Turques, Langues Mongoles et Langues Tongouzes // In: Les Langues du Monde. / Sous la direction d’ A. Meillet et Marcel Cohen. Paris: Librairie Ancienne Edouard Champion. Р. 86.
72. Egami Namio. Horse Nomad Nation // Chuko Shinsho, Chuo Koronsha, 1967. 416 р.
73. Gernet J. A History of Chinese Civilization Translated by J. R. Fisher. Cambridge: Cambridge University Press, 1982. 780 p.
74. Gim Sh. "A Comparative Study of Numerals of Korean, Japanese and Altaic Languages." (Myongchi taehak) Myongdae nonjip 1 (1968): 1157 pp.
75. Grigsby J.S. The orchid door; ancient Korean poems. Kobe: J. L. Thompson., 1935. 108 p.
76. Gustaf John Ramstedt. Remarks on the Korean language // 1928. 74 p.
77. Gustaf John Ramstedt. A Korean grammar // 1939. 148 p.
78. Gustaf John Ramstedt. Studies in Korean Etymology // 1949. 161 p.
79. Haeoe Kongbogwan. Rubbings from ancient Korean sculpture // Seoul: Samsung Moonwha Co., 1978. 120 p.
80. Hanihara Kazuo. Estimation of the Number of Early Migrants to Japan: a Simulative Study // Journal of Anthropological Society of Nippon. V. 95. 1987. #3. P. 391403.
81. Hattori Shiro. "The Vowel System of Old Japanese and Its Vowel Harmony in Relation to Those of Korean and the Altaic Languages". In Melanges a C. Haguenauer: Etudes Japonaise. XXX: XXX, 1980. 224 p.

82. Hoenigswald M.M. Language Change and Linguistic Reconstruction // The Univ. of Chicago Press, 1960. 617 p.
83. Hong W. Paekche of Korea and the Origin of Yamato Japan // Seoul: Kudara International, 1994. 407 p.
84. Hong W. Relationship between Korea and Japan in early period: Paekche and Yamato Wa // Seoul, Korea, Ilsimsa, 1988. 279 р.
85. Hudson Mark J. Ruins of identity: Ethnogenesis in the Japanese Islands // Honolulu, 1999. 188 р.
86. Hu Woong. Development of Korean Language. KJ. Vol. 3:7. Рp. 4 7, 10.
87. Inoue S. Land of the Reed Plains; ancient Japanese lyrics from the Manyoshu. Tokyo, 1961. 541 p.
88. Itabashi Yo. "The Origins of the Japanese Genitive Case Suffix n/no/na/nga and the Old Korean Genitive Case Suffix *i in Comparison with Manchu-Tungus, Mongolian, and Old Turkic." Central Asiatic Journal 35:34 (1991): 231278 pp.
89. Itabashi Yo. "A Comparative Study of the Old Japanese and Korean Nominative Case Suffixes i with the Altaic Third Person Singular Pronouns." Central Asiatic Journal 37:12 (1993): 87119 pp.
90. Kanazawa Shozaburo. The common origin of the Japanese and Korean languages. Tokyo, 1910. 5557 pp.
91. Kidder J.E. The Newly Discovered Takamatsuzuka Tomb // Monumenta Nipponica. 1972. Vol. 27. № 2. Pp. 245251.
92. King R.D. Historical Linguistics and Generative Grammar, Englewood Cliffs, N. J.: Prenntice Hall, 1969. 443 p.
93. Kim Bang-han. "The Relationship between the Korean and Japanese Languages." Kyoto sangyo daigaku kokusai gengo kagaku kenkyujo shoho 2:4 (1981:9): 173184 pp.
94. Kortland Frederik. "The Origin of the Japanese and Korean Accent Systems." Acta Linguistica Hafniensia 26 (1993): 5765 pp.
95. Koyama S. Prehistoric Japanese Populations: A Substinence-Demographic Approach // Japanese as a Member of the Asian and Pacific Populations, Kyoto: International Center for Japanese Studies, 1992. 187197 pp.
96. Kuno T. and M. Tae. Kodai Chosen-butsu to Asuka-butsu // Tokyo, Azuma Shuppan, 1979. 50 p.
97. Ledyard G. Galloping Along with the Horseriders: Looking for the Founders of Japan // The Journal of Japanese Studies. 1975. Vol. 1. № 2. Pp. 217254.
98. Lee D. East Asian languages and linguistics // Bloomington (Ind.), Eastern press, 1986. VI, 339 p.
99. Lee Ki-moon. A Study of Ancient Korean Language and the Controversy over Translation of Chinese Characters (in Korean) // Chindan Hakbo. No. 67. 1989. Рp. 97114.

100. Lee Ki-moon. Formation of the Korean Language. KJ. Vol. 11:12.
Рp. 49, 53.
101. Lee Ki-moon. "Linguistic Ties Between Korea and Japan." Korea Journal 13:3 (March, 1973): 3742 pp.
102. Lee Ki-moon. "Materials of the Koguryo Language." Journal of Social Sciences and Humanities 20 (June 1964): 1120 pp.
103. Lee Ki-moon. Ramstedt and the Study of Korean KJ. Vol. 11:1 Рp. 1014.
104. Lewin Bruno. "Archaic Korean: A Component to Clarify the Origin of Japanese?" Kyoto sangyo daigaku kokusai gengo kagaku kenkyujo shoho 2:4 (1981:9). Рp 201215.
105. Lewin Bruno. Japanese and Korean: The Problems and History of a Linguistic Comparison // Journal of Japanese Studies. Vol. 2. No. 2. 1976. 389412 pp.
106. Lewin Bruno. Japanese and the Language of Koguryo // Papers