НОРМА Й УЗУС ПЕРСЬКОЇ МОВИ У ПЕРЕКЛАДНІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК 81’271.16.374.822=222.1’06

Бочарнікова Анна Михайлівна

НОРМА Й УЗУС ПЕРСЬКОЇ МОВИ
У ПЕРЕКЛАДНІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

10.02.13 мови народів Азії, Африки,
аборигенних народів Америки та Австралії

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Тищенко Костянтин Миколайович,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........................................................................5
Лексикографічні джерела.......................................................................................5
Довідкові видання...................................................................................................6
Текстуальні джерела...............................................................................................6
Основні поняття й терміни, використовувані в дисертації......................................7

ВСТУП..........................................................................................................................8
Розділ 1. Проблемні питання специфіки понять норми й узусу в перській мові.....................................................................................................................................16
1.1. Критичний аналіз загальнолінгвістичних поглядів на відмінності між нормою і узусом...............................................................................................16
1.2. Джерела формування мовної норми та специфіка цього процесу у мовній ситуації Ірану...................................................................................................24
1.3. Проблема існування подвійних стандартів для перського письмового та усного мовлення..............................................................................................28
1.4. Особливості відображення мовної норми й узусу у словниках різних типів..................................................................................................................32
1.5. Критичний аналіз засадничих принципів перської лексикографії в її історичному розвитку......................................................................................37
1.6. Суперечності у поглядах на питання норми й узусу в сучасному іранському мовознавстві.................................................................................43
Висновки до розділу 1...............................................................................................49

Розділ 2. Засоби відображення норми й узусу в перекладних словниках.....52
2.1. Визначення міри наявності синонімів у словниковій статті.......................52
2.2. Проблема віднайдення перекладного еквіваленту.......................................57
2.3. Відмінність сполучуваності слів у мовах оригіналу й перекладу..........................................................................................................65
2.4. Проблема визначення ролі словникових поміток (ремарок) у перекладних лексикографічних джерелах порівняно з іншими типами словників.........71
2.5. Труднощі вибору способів перекладу безеквівалентної лексики..............................................................................................................77
Висновки до розділу 2...............................................................................................84

Розділ 3. Типові труднощі у практиці лексикографічного відображення мовної норми й узусу та шляхи їх подолання............................................................87
3.1. Типи невідповідностей і неточностей у словнику за редакцією Г.А. Восканяна.........................................................................................................87
3.1.1. Недосконале відтворення фонетичної структури слів ........................92
3.1.2. Недоліки у визначенні сектора синонімії..............................................96
3.1.3. Неповне відтворення контекстуальних характеристик позначеного словом поняття.......................................................................................108
3.1.4. Конотативна невідповідність перекладних еквівалентів заголовному слову........................................................................................................112
3.1.5. Денотативна невідповідність перекладних еквівалентів заголовному слову........................................................................................................115
3.1.6. Заміна адекватного перекладу транслітерацією або транскрипцією........................................................................................118
3.2. Неточності Російсько-перського словниказа редакцією І.К. Овчинникової.................................................................................................121
3.3. Неточності Російсько-перського й персько-російського словника, укладеного К. Голькаріяном.........................................................................132
3.4. Українсько-перський словник у контексті сучасної лексикографічної проблематики.................................................................................................139
3.5. Пропонована оптимальна структура словникової статті...........................147
Висновки до розділу 3.............................................................................................151

ВИСНОВКИ.............................................................................................................156
Перспективи дослідження......................................................................................165
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.........................................................167

ДОДАТКИ................................................................................................................189
Додаток А. Відсутність одного або більше перекладних еквівалентів російського слова як вид словникової неточності................................................190
Додаток Б. Недоліки словникової транскрипції..................................................207
Додаток В. Контекстуальна семантична невідповідність значень перекладаних лексем........................................................................................................................212
Додаток Г. Конотативна та часткова семантична неточність перекладаних лексем........................................................................................................................228
Додаток Д. Значна семантична невідповідність перекладаних лексем.............239
Додаток Е. Вживання екзотизму замість перекладного еквівалента.................245

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Лексикографічні джерела

КМС Струганець Л.В. Культура мови: Словник термінів. Тернопіль: Навчальна книга; Богдан, 2000. 88 с.
КРР Культура русской речи: Энциклопедический словарь-справочник. Под ред. Л.Ю. Иванова и др. М.: Флинта; Наука, 2003. 840 с.
ЛЭС Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Советская энциклопедия, 1990. 682 с.
ПРС Персидско-русский словарь: В 2-х т.: Свыше 60000 слов / Под ред. Ю.А. Рубинчика. / Изд. 2-е, стереотипн. М.: Русский язык, 1983. Т. 1. 800 с.; Т. 2. 864 с.
РППР Голкариян Г. Русско-персидский / персидско-русский словарь. Тегеран: Данешяр, 2004. 819 с.
РПСВ Восканян Г.А. Русско-персидский словарь. Тегеран: Нашре бешарат, 1993. 829 с.
РПСО Русско-персидский словарь: 36000 слов. Сост. И.К. Овчинникова, Г.А. Фуругян, Ш.М. Бади. Под ред. А. Асадуллаева и Л.С. Пейсикова. Изд. 4-е. Мешхед: Джаведане херад, 2002. 1091 с.
РУС Русско-украинский словарь: В 3-х т. Под ред. С.И. Головащука и др. К.: Наукова думка, 1970.
СЛТА Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Наука, 1966. 606 с.
СЛТГ Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
ТСПД[1] دهخدا علی اکبر، لغت نامه دهخدا، نظارت ج. شهیدی، در 16 جلد، تهران،امیر کبیر، س. 1368-1379.
ТСПМ معین محمد، فرهنگ فارسی، در 6 جلد، چاپ نهم، تهران، امیر کبیر، 1375.
УПС Українсько-перський словник. Укл. Х.Р. Салімі, В.А. Храновський, О.В. Мазепова, А.М. Бочарнікова. К.: Кондор, 2006. 372 с.

Довідкові видання

1. ЛРЗ زرگری علی، گیاهان دارویی، در 6 جلد، چاپ پنجم، تهران، انتشارات دانشگاه تهران، س 1368-1370.
2. УМЕ Українська мова: Енциклопедія / В.М. Русанівський та ін. (голова ред. кол.). 2-ге вид., випр. і доп. К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. 824 с.
3. ЭС Энциклопедический словарь: В 3-х т. Под ред. Б.А. Введенского и др. М.: Государственное научное издательство «Большая советская энциклопедия», 1953.

Текстуальні джерела

Арабська عربی: سال دوم دوره راهنمایی تحصیلی (1995)،خط محمد احصایی، چاپ و نشر ایران، تهران؛ 90 ص.
Астероїди آسیموف، ایزاک (1997)، سیارکها، ترجمه محمدرضا غفاری، چاپ پنجم، دفتر نشر فرهنگ اسلامی، تهران؛ 32 ص.
Атлас جانسون، جینی (2000)، قطب، ترجمه امیر حسین بنکدار، کانون پرورش فکری کودکان و نوجوانان، تهران؛ 28 ص.
Дитяче جمشیری، امیر (2001)، خرگوش کوچولو،، کانون پرورش فکری کودکان و نوجوانان، تهران؛ 16 ص.
Дні життя روزهای زندگی (مجله) www.rzendegi.ir
Земляк همشهری (روزنامه) www.hamshahri.com/hamshahri javan
Казка بهرنگی، صمد (1995)، ماهی سیاه کوچولو، کانون پرورش فکری کودکان و نوجوانان، 32 ص.
Народна медицина طراح، داود (1996)، تحفه حکیم باشی: خواص درمانی گیاهان و سبزیجات، چاپ سوم، انتشارات عطائی، تهران؛ 328 ص.
Насреддін ملا نصرالدین(2002)، بی نام، انتشارات پل، تهران؛ 271 ص.
НЛП بندلر، ریچارد؛ گریندر، جان (2001)، ان ال پی و ایجاد تغییرات سریع فردی، ترجمه هومن مجردزاده، مؤسسه فرهنگی راه بین، تهران؛ 334 ص.
От начала От начала начал: Антология шумерской поэзии / Вступительная статья, перевод, комментарий, словарь В.К. Афанасьевой. Спб.: Петербургское востоковедение, 1997. 496 с.
Респіраторні خاکزاد، علیرضا (1988)، اصول طب داخلی هاریسون: اختلالات دستگاه تنفسی، مؤسسه تحقیقاتی و انتشاراتی ذوقی، تبریز؛ 421 ص.
Сімейний кодекс زمانی درمزاری، محمد رضا (2005)،حقوق خانواده به زبان ساده و راهنمای عملی و کاربردی نحوه طرح دعاوی مربوط به ازدواج و طلاق (جلد دوم)، فرانک، تهران؛ 296 ص.
Світ کیهان (روزنامه) www.keihan.ir

Основні поняття й терміни, використовувані в дисертації

Наводимо короткі робочі визначення термінів, детальніше висвітлення яких здійснено далі в тексті.
Валентність здатність слова вступати у синтаксичні зв’язки з іншими елементами [ЛЭС, с. 79].
Екзотизм слово або вислів, запозичені з маловідомої, найчастіше неєвропейської мови і вживані для надання мові особливого колориту [УМЕ, с. 170].
Кодифікація систематизація мовних явищ у словниках, граматиках, довідниках з культури мови, що орієнтують мовців на взірцеву літературну мову, дотримуються установленої мовної норми [УМЕ, с. 260].
Конотація додаткові семантичні і прагматичні особливості («співзначення») лексичного значення та значень інших мовних рівнів, які нашаровуються на їхній предметно-поняттєвий аспект і можуть бути зумовлені як змістовою стороною, так і внутрішньою формою слова [УМЕ, с. 267].
Норма сукупність найбільш стійких традиційних реалізацій мовної системи, відібраних й закріплених у процесі суспільної комунікації [ЛЭС, с. 337].
Узус узвичаєне вживання мовної одиниці (слова, фразеологізма тощо) на відміну від його оказіонального вживання [ЛЭС, с. 532].

ВСТУП

Контакти України й Ісламської Республіки Іран нині відбуваються в різноманітних сферах, і одним із їх наслідків виступає міжмовна взаємодія. Відповідно виникають проблеми освоєння лексичних запозичень, адекватного відтворення іншомовних власних імен та географічних назв, практичні питання лексикології та лексикографії тощо. Особливої уваги потребує перекладна лексикографія, зокрема теоретичні засади її опрацювання на матеріалі перської мови. Слід зазначити, що в колишній радянській і сучасній російській лінгвоіраністиці проблематика перекладу перською мовою (на відміну від перекладу з перської мови) також не дістала належного відображення. Унаслідок сказаного практичні завдання лексикографічного опрацювання матеріалу перської мови в межах української лінгвістики істотною мірою загальмовані відсутністю належної теоретичної основи (нині в українському мовознавстві наявна лише одна лексикографічна праця на матеріалі перської мови «Українсько-перський словник», 2006, укладена авторським колективом за участю дисертантки на основі теоретичних і практичних результатів пропонованого дослідження).
Українська лінгвістика, так само, як і практика здійснення різногалузевих українсько-іранських контактів, потребує укладання великих українсько-перського і персько-українського словників, а також численних спеціалізованих словників (частотний словник перської мови, словник перських лінгвістичних термінів, персько-український і українсько-перський політехнічний словник, словник сполучуваності слів тощо).
Зазначена теоретична база необхідна для задоволення потреб як усного перекладу, так і письмового, для інтерпретації як офіційно-ділових і наукових текстів, так публіцистичних і художніх.
Українська лінгвістика має тривалу лексикографічну традицію (ще від часів Памви Беринди та Лаврентія Зизанія [97; 98]), в сучасному мовознавстві репрезентовану працями С.І. Головащука, П.Й. Горецького, В.В. Дубічинського, М.А. Жовтобрюха, Т.Ю. Кульчицької, Г.П. Мацюк, А.А. Москаленка, В.В. Німчука, Л.С. Паламарчука, Л.В. Струганець, О.О. Тараненка, В.А. Широкова, Г.М. Яворської та ін. [48; 52; 53; 60; 61; 62; 63; 65; 95; 107; 117; 123; 124; 128; 159; 160; 161; 166; 193; 194; 204; 205; 206]. Теоретичні проблеми лексикографії на матеріалі східних мов стали предметом дослідження І.А. Керім-заде, М.Г. Мамедової, А.А. Міллера, З.Б. Мухамедової, В.С. Рибалкіна, Ю.А. Рубінчика, К.Р. Рушанян, Л.Г. Саяхової, К.А. Шарафутдінової та ін. [82; 104; 111; 118; 141; 142; 143; 146; 147; 148; 149; 150; 191]. Лексикографічні проблеми активно досліджують і в інших лінгвістичних традиціях Ю.Д. Апресян, М.Л. Апажев, О.С. Глібовський, О.Д. Григор’єва, П.Н. Денисов, А.А. Зайнульдінов, Б.І. Косовський, В.В. Мадоян, В.І. Мартиневський, В.В. Морковкін, А.Й. Піхлак, Л.П. Ступін, С.І. Тогоєва, А.А. Уфимцева, В.О. Хабарова, Е.А. Халіфман, М.М. Шетеля та ін. [1; 2; 23; 46; 54; 58; 66; 83; 87; 102; 106; 114; 115; 119; 135; 140; 162; 174; 175; 179; 180; 185; 186; 192; 195; 197].
Пропоноване дисертаційне дослідження є першою спробою 1) усунення дисбалансу між достатньо, на наш погляд, розробленою проблематикою перекладу з перської мови і мало розробленою проблематикою перекладу на перську мову і 2) створення теоретичного підґрунтя для лексикографічного опрацювання перської мови з метою укладання українсько-перських словників різних типів і функцій.
Однією з центральних проблем лексикографії, за визначенням Ю.А. Рубінчика, є проблема нормативності [143, с. 25]. З практики викладання перської мови відомо, що студенти, користуючись російсько-перським словником припускаються багатьох помилок, частину з яких роблять з власної вини, а інші через недостатню інформацію словника про правила й обставини вживання перекладних еквівалентів. Іноді також джерелом помилок стає саме лексичний зміст словника. Досить поширеними є випадки порушення денотативної відповідності при запровадженні перекладних еквівалентів у іншомовно-перських лексикографічних джерелах, зокрема у російсько-перських словниках, якими користуються студенти, що вивчають перську мову в Україні. Проте у багатьох випадках навіть за умов максимальної уваги і старанності з боку студента і правильності перекладу словника все одно виникають помилки, фактично зумовлені структурою самої словникової статті. Часто трапляється, що у статті перекладу наведено просто кілька слів без указівок на особливості їх вжитку. Однак у словнику, як правило, шукають слово, переклад якого невідомий користувачеві, а отже, поготів, невідомі і його засоби керування, аксіологічне забарвлення, морфологічна і стилістична приналежність, частотність. Як наслідок, студенти, не знайшовши відповідної інформації у словниковій статті, вважають перську лексему тією ж частиною мови, що й її відповідники в російській або українській, намагаються скалькувати з рідної мови прийменники, з якими, на їхню думку, слід уживати слово, сполучають різностильову лексику в межах одного речення тощо. Вирішити цю проблему можна, детальніше розробивши структуру словникової статті та пристосувавши її логічну будову до специфіки іншомовно-перського перекладу.
Усім сказаним визначена актуальність дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах загальної наукової теми «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації», що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер державної реєстрації 06 БФ 044-01).
Метою дослідження є розроблення теоретичних засад лексикографічного опрацювання матеріалу перської мови для потреб українського словникарства і наукового та практичного мовознавчого забезпечення українсько-іранських контактів у різних галузях діяльності.
Поставлена мета визначає необхідність розв’язання таких завдань:
- визначити відмінності інтерпретації поняття і наповнення поняття мовної норми стосовно до перської мови у різних лінгвістичних традиціях;
- визначити спектр нормативних і узуальних мовних явищ, лексикографічний опис яких має бути представлений в іншомовно-перському словнику;
- з’ясувати, які мовні явища спричиняють труднощі при укладанні перекладного перського словника, й окреслити шляхи подолання цих труднощів;
- проаналізувати міру адекватності відображення мовних норм у наявних російсько-перських лексикографічних джерелах із метою визначення можливостей застосування практичного досвіду в цій галузі для української лексикографії, для чого необхідно здійснити опис усної та письмової норм перської мови та розглянути в його світлі дискусійні словникові еквіваленти;
- визначити напрямки та шляхи вдосконалення лексикографічних праць на матеріалі перської мови та способи мінімізації неточностей, властивих перекладним словникам; для цього розробити оптимальну структуру словникової статті лексикографічного джерела, відповідно до специфіки українсько-перського перекладу, розрахованого на користувачів, для яких перська мова є іноземною.
Об’єктом дослідження є функціонування лексичної підсистеми сучасної перської мови, яка віддзеркалює явища норми й узусу в їх взаємодії.
Предметом дослідження виступає специфіка наявних у лексикографії неточних і помилкових рекомендацій щодо усної та письмової мовних норм сучасної перської мови.
Методи дослідження. У процесі проведення дисертаційного дослідження застосовано такі методи, як описовий (з прийомами класифікації мовного матеріалу та контекстного аналізу) та зіставно-типологічний. Також у роботі використано статистичний аналіз, елементи етимологічного, когнітивного та семасіологічного аналізу, елементи соціолінгвістичного опитування.
Наукову новизну отриманих результатів визначає те, що дисертаційна праця являє собою перше дослідження, спеціально присвячене проблемам відображення письмової та усної мовних норм в іншомовно-перських лексикографічних джерелах. Уточнено лексичне значення, конотації, транскрипцію і правопис значної кількості перських лексем (понад 650 одиниць). Досліджено продуктивні способи відображення норми у словнику і розроблено теоретичні засади їх систематизації, уточнено правила укладання словникової статті. Автор має можливість спиратися на тривалу мовну практику, забезпечену більш як 10-літнім перебуванням в іранськомовному середовищі, усним і письмовим спілкуванням, дослідженням повідомлень іранських ЗМІ, вивченням сучасних художніх, публіцистичних та наукових творів (увагу було зосереджено передусім на практичній інформації щодо правильності чи хибності перекладних еквівалентів, а також щодо вживання лексем, відсутніх у перекладних словниках) і практикою викладання перської мови та редагування перекладів з української, російської та англійської мов на перську (відомості про типові помилки користувачів словника). Уперше розроблено критерії роботи з носіями мови (інформантами) при укладанні перекладного словника. Дослідження становить першу в Україні працю, в якій розглянуто і вирішено основні практичні проблеми слов’янсько-перської лексикографії. Опрацьовано значний масив уживаних у сучасній перській мовній практиці лексем, поки що відсутніх в українсько-перському і російсько-перських словниках (до масиву входить і розмовно-побутова, і соціально-політична лексика, і загальнонаукова термінологія).
Теоретичне значення дослідження полягає у висвітленні на матеріалі перекладних українсько-перського і російсько-перських словників проблем норм та узусу перської мови. Водночас установлено важливість урахування узуальних особливостей слів при поданні перекладних еквівалентів у словнику. Уточнено специфіку вживання терміну «норма». Усунуто суперечності, що існують між визначеннями поняття синонім у різних лінгвістичних працях. Виявлено внутрішні семасіологічні особливості лексем, зовнішнім проявом яких постає сполучуваність слів.
Практична цінність праці полягає у можливості застосування її результатів при укладанні українсько-перських словників різних типів (великий українсько-перський словник, галузеві та навчальні словники), що поліпшить якість їхнього перекладу. Застосування запропонованих 9-ти типів удосконалень словникової статті у перекладних лексикографічних джерелах може істотно зменшити кількість помилок, яких припускаються користувачі словника. Дослідження є корисним для лінгвістів, які мають намір укладати українсько-іншомовний словник, розрахований на потреби українського користувача, особливо в разі, коли мова перекладу істотно відрізняється від вихідної за логічною будовою та граматичною системою. Результати роботи можуть також бути використані під час викладання дисциплін «перська мова (лексика)», «східномовно-український переклад», «комунікативні стратегії», «основи ділової комунікації», спецкурсів «історія перської лексикографії» тощо.
Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження враховано при укладанні першого в лексикографічній практиці українсько-перського словника обсягом 20000 лексичних одиниць, одним із авторів якого є дисертант [УПС]. У словнику свідомо надано пріоритет тим лексичним фактам, які підтверджені в сучасному узусі з огляду на потреби вжитку його іранським користувачем (студенти, перекладачі, дипломати, технічні фахівці, діячі бізнесу тощо).
Матеріалом дисертаційного дослідження витупають передусім дискусійні перекладні еквіваленти російсько-перського словника, укладеного Г.А. Восканяном [РПСВ], оскільки саме цим словником нині послуговується найбільша кількість користувачів, зокрема переважна більшість студентів ВНЗ України, які вивчають перську мову (а отже, перекладні еквіваленти такого словника мають бути дібрані з особливою ретельністю). Для зіставного аналізу з метою вироблення узагальнених теоретичних положень і практичних рекомендацій було досліджено також наявність аналогічних недоліків у інших словниках: у Російсько-перському словнику обсягом у 36 тис. слів, укладеному І.К. Овчинниковою, Г.А. Фуругян, Ш.М. Баді [РПСО]; в Персько-російському і російсько-перському, укладеному К. Голькаріяном [РППР], та в Українсько-перському словнику, укладеному Х.Р. Салімі, В.А. Храновським, О.В. Мазеповою й А.М. Бочарніковою [УПС]. Унаслідок аналізу було встановлено, що наявні однотипні недоліки взагалі є типовими принаймні для перекладних російсько-перських словників.
Для додаткової перевірки транскрипції перських слів була проведена значна робота з інформантами носіями мови (із вищою та середньою освітою і без провінційного акценту). Підтвердження правильності певної частини виправлень додалося у процесі співпраці з носіями перської мови в Україні під час здійснення перекладу під час україно-іранських двохсторонніх переговорів, підготовки іранського тексту Меморандумів про взаєморозуміння, а також зустрічей на рівні представників ділових кіл і здійснення технічного перекладу.
Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено на засіданнях кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка у 20062008 роках. Підсумки дослідження були оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських конференціях конференціях: «Семіотика тексту в мовних і концептуальних картинах світу» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2003 р.); «VІІІ сходознавчі читання А. Кримського» (Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, червень 2004 р.); «Філологія в Київському університеті: історія та сучасність» до 200-річчя від дня народження М.О. Максимовича (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2004 р.); «Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, квітень 2005 р.); «Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, квітень 2007 р.); «Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2008 р.); Круглий стіл «Україна Іран: культурне, економічне та політичне співробітництво» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації, результати й висновки проведеного дослідження викладено у 9-ти наукових публікаціях (загальним обсягом 7 друк. арк.), серед яких 6 опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертаційна праця складається зі вступу, 3-х розділів, загальних висновків і списку використаної літератури (249 позицій), а також 6-ти додатків. У розділі 1 здійснено аналіз загальнотеоретичної проблематики дослідження норми й узусу, розділ 2 репрезентує результати дослідження щодо лексикографічного відображення питань норми й узусу, а розділ 3 містить конкретні рекомендації щодо висвітлення проблем норми й узусу в сучасних перекладних перських словниках. Основний зміст роботи викладено на 166 с., загальний обсяг дисертації складає 248 с.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані дисертантом самостійно. В «Українсько-перському словнику», укладеному Х.Р. Салімі, В.А. Храновським, О.В. Мазеповою і А.М. Бочарніковою, дисертантові належать словникові статті на літери А, Б, Д, К, Р, С, Т.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Проблема відображення норми і узусу перської мови в перекладних словниках у контексті українсько-перського та російсько-перського перекладу вперше стала предметом наукового дослідження у лінгвістиці.
Визначено, що, хоча проблема мовної норми й узусу є актуальною в сучасному мовознавстві й, зокрема, у лексикографії, і в цьому напрямку виконано численні як українські, так і зарубіжні дослідження, однак проблемам перської мовної норми й узусу, наскільки можна судити з вивчення сучасної лінгвістичної літератури, досі не присвячували наукових праць у пострадянському мовознавстві. А проблемам лексикографічного відображення цих категорій в іншомовно-перському словнику не присвячено жодної друкованої праці ані в країнах пострадянського простору, так і в Ісламській Республіці Іран. Крім того, серед дослідників питань норми і узусу досі не виникло одностайності у поглядах щодо визначення цих понять.
З’ясовано, що між поняттями узусу й норми існує те саме логічне відношення, що між цілим і частиною. Проте в аналізованих лінгвістичних працях первинному явищу узусу приділяють, як з’ясувалося, менше уваги, віддаючи перевагу проблемам нормативності. Таке становище викликає дисбаланс між станом вивченості проблем норми, з одного боку, і узусу, з іншого боку. Незважаючи на сказане, до більш опрацьованого теоретично поняття норми лінгвісти наводять визначення, в яких межі цього поняття недосить чітко окреслені.
З’ясовано, що перше усвідомлення поняття взірця мовлення з’являється у носіїв мови, як правило, в період, коли мова починає співіснувати з іншими мовами в межах одного ареалу або, в іншому випадку, має місце взаємодія різних діалектів однієї мови. Можна зробити висновок про те, що на виникнення поняття норми у свідомості членів мовного колективу значно вплинули чинники міжмовної та міждіалектної взаємодії. Мова колективу, що не чинив опору стороннім мовним упливам, зникала або накопичувала кількісні зміни до переходу критичної межі, за якою лежали якісні зрушення внутрішньої будови мови та зміна основних її характеристик. Наявність мовних норм значно вповільнює згадані процеси й захищає мову від асиміляції. Саме тому закономірно, що іранські лінгвісти ретельно ставляться до питання збереження мовних норм.
Виявлено, що питання норми й узусу особливо гостро постає в перській мові через етнічну неоднорідність сучасного ареалу мови, а також через значні іншомовні впливи в історичному минулому (особливо з боку арабської та тюркських мов), у зв’язку з чим проводиться державна політика штучного коригування і підтримки лексичних норм, яку здійснює Іранська академія мови й літератури. Разом із загальним прискоренням темпів мовних змін через технічний прогрес і глобалізацію, ця діяльність призводить до того, що лексичний склад мови дедалі більше змінюється і частина словникових еквівалентів перестає відповідати мовній дійсності.
Іншою особливістю перської мови є значні відмінності її письмової норми від загальноприйнятого усного варіанту. Останній в іранському мовознавстві спочатку вважали відхиленням від норми, а з 1990-х років визначилися тенденції до поділу норми на усну й письмову. Якщо це питання розглядати у світлі європейських мовознавчих категорій, то усний варіант перської мови слід уважати загальнонаціональним узусом.
2. У ситуації, коли в мові узус настільки відмінний від письмової норми, закономірно постає питання, яким чином їх слід відображати у лексикографічних джерелах. Головним чином це залежить від виду і призначення словника.
Дослідження дозволяє стверджувати, що оптимальне відображення норми й узусу в перекладних словниках залежить від напрямку перекладу і призначення словника. Так, словник, призначений для перекладу з іноземної мови на рідну, повинен містити і сучасну норму, і застарілі слова, і ненормативну лексику (оскільки користувачам словника бажано розуміти будь-які тексти чи усні повідомлення, можливі в мовному середовищі). А словник, створений для перекладу з рідної мови на іноземну, повинен містити лише сучасну норму (без її застарілих елементів), оскільки перекладні еквіваленти з нього застосовуються в активному живому мовленні. З тієї самої причини він повинен, крім мовної норми, ще й містити факти загальнонаціонального узусу. У перській мові розмовну лексику небажано в мовленні заміняти нормативною письмовою, оскільки це робить мовлення неприродним і сприймається іранцями як ознака недостатнього володіння мовою. До того ж, лексеми або деякі їхні значення, наявні у загальнонаціональному узусі, також повинні ввійти до складу словника на тій підставі, що їх неможливо адекватно замінити лексичними одиницями з перської літератури класичного періоду (саме в тому полягає їх відмінність від позанормативних мовленнєвих явищ).
У процесі роботи ми помітили, що перські словники, так само, як і арабські, відзначаються різноманітністю способів упорядкування лексем. Зафіксовано всі способи розташування слів у словнику, окрім фонетико-пермутативного.
У XX ст. іранська лексикографія перебувала у стані стрімкого розвитку, що зумовлено передусім державною підтримкою на рівні створення державних організацій, що опікуються видавництвом словників. Іранські мовознавці й лексикографи також досліджували питання норми й узусу, проте в їхніх працях домінують прагматичні критерії у визначенні норми.
3. Завдання адекватного відображення у словнику норми й узусу перської мови потребує врахування кількох моментів.
По-перше, визначено, що слова зі статті перекладу слід розглядати насамперед як перекладні еквіваленти безвідносно до того, чи є вони між собою синонімами. В окремих випадках перські еквіваленти російських слів узагалі є між собою антонімами. Важливо наводити всі повні еквіваленти слова, а за відсутності таких усі часткові. Наявні в лінгвістиці визначення синонімів, як показало дослідження, можна поділити на дві групи визначення за семантичним і за функціональним критеріями. До того ж ті самі слова за однією групою визначень можна віднести до синонімів, а за іншою ні, проте зазначені групи визначень не є взаємовиключними. Обґрунтовано, що в словнику, призначеному для перекладу з рідної мови на іноземну, синоніми доречніше визначати за функціональним критерієм, оскільки вони необхідні для забезпечення потреб активного мовлення. Синоніми перекладного словника варто розглядати передусім як перекладні еквіваленти заголовного слова, проте не включати до словникової статті слова лише тому, що вони є синонімами вокабули.
По-друге, знаходження еквіваленту є головною передумовою адекватного перекладу. Далеко не всі російські слова мають готовий стовідсотковий еквівалент у перській мові. У такому разі рекомендують наводити часткові еквіваленти з короткою додатковою семантизацією. За умови відмінності сполучуваності слів також рекомендовано наводити пояснення. Важливим для перекладного двомовного словника є вибір перекладних еквівалентів. Розуміння укладачем еквіваленту як повного або часткового залежить від ширшого чи вужчого розуміння ним еквіваленту взагалі. Однак аналіз словникових еквівалентів виявив вужче розуміння повного еквівалента деякими лексикографами. Відповідно виявлено не поодинокі в перській лексикографії випадки наведення часткових еквівалентів у ролі повних.
Уперше на матеріалі перської мови проаналізовано розбіжності в різних видах інформації, яку здатне нести слово при тотожному лексичному значенні. Розглянуто на конкретних прикладах відмінності у стилістичній маркованості слів, морфологічній належності й інших граматичних деталях, аксіологічному забарвленні слів і культурному компоненті значення. З’ясовано важливість наведення у словниковій статті інформації про відмінність перекладних еквівалентів від заголовного слова за вищезгаданими ознаками. Уперше в лексикографічній практиці розглянуто відмінності у сполучуваності українських і перських слів. Виявлено нечіткість меж мовних явищ, які лексикографи розглядають як приклади відмінностей у сполучуваності слів. Більшість таких випадків є відмінностями в семантиці слів мов оригіналу і перекладу або граматичними відмінностями між мовами.
Визначено джерела виникнення відмінностей у сполучуваності лексем. Розкрито три основні чинники, які спричиняють відмінності у валентності слів: 1) не відображена словниками різниця у семантиці, яка стає помітною при сполученні слів; 2) різна етимологія слів (у мовах із зовнішньою флексією, як-от у перській, похідні слова тяжіють до сполучення з іншими у спосіб, схожий на спосіб сполучення початкового слова); 3) наявна в перській мові тенденція уникати поєднання в межах одного словосполучення лексем різномовного походження. Істотну різницю у сполучуваності слів виявлено у так званих «риторичних» синонімічних парах, до яких слова добирають і розташовують за просодичними характеристиками. Також виявлено суттєвий брак оцінних, рангових і стилістичних поміток у російсько-перських лексикографічних джерелах.
Як окрему проблему двомовного словника досліджено переклад безеквівалентних лексичних одиниць. Проведено аналіз безеквівалентної лексики перської мови. Виявлено неточності у відображенні названим словником денотативних значень перських лексем. З'ясовано, що в російсько-перських словниках домінує не неточне наведення, а пропуск безеквівалентних лексичних одиниць російської мови.
Хоча загальні правила укладання словників відомі, їх, як виявлено нашим дослідженням, далеко не завжди послідовно дотримуються лексикографи в конкретних працях. Окрім того, не всі нюанси регламентовані наявними правилами. Усе це разом із рівнем володіння мовою й особливостями роботи з інформантами носіями мови має наслідком виникнення різних недоліків у словнику.
4. Проаналізовано типові для російсько-перського перекладу недоліки з найбільш уживаного нині словника Г.А.Восканяна (опрацьовано лексичний матеріал обсягом понад 15000 слів), з’ясовано природу виникнення неточностей і здійснено їх виправлення, що часто означає наведення вживаних у мові слів і сталих словосполучень, взагалі поки що відсутніх у словниках. Згаданий аналіз неточностей разом із пропонованими адекватними перекладними еквівалентами наведено у додатках А, Б, В, Г, Д та Е.
Спостережено неточності відтворення фонетичної будови слів, недоліки в наведенні синонімічних лексичних одиниць, невідповідність контекстів уживання лексем, відмінності в конотаціях лексичних одиниць та невідповідності їхніх денотатів.
Досліджені неточності словникових еквівалентів ми співвіднесли з метатеоретичними категоріями Пірса Морріса. Недосконалу словникову транскрипцію віднесено до сигніфікативного аспекту семіозису. Недоліки у визначенні сектора синонімії та неповне відтворення контекстуальних характеристик означуваного словом поняття стосуються сигніфіко-синтактичного аспекту семіозису. Конотативна й денотативна невідповідності словникового еквівалента заголовному слову вочевидь належить до сигніфіко-прагматичного аспекту семіозису, і, нарешті, заміна перекладу транслітерацією або транскрипцією до сигніфіко-контрастивного аспекту семіозису. У такий спосіб отримано підсумкову класифікацію опрацьованого матеріалу.
Виявлено випадки недосконалої передачі фонетичної структури слів, що означає діалектну, застарілу або просто помилкову вимову. Спостережено систематичні відхилення від сучасної загальноприйнятої транскрипції перських слів. Наприклад, до російського слова монастырь у словнику наведено перекладний еквівалент із транскрипцією [sowma’e], натомість у сучасній перській мові це слово вимовляють [soume’e]. Щодо наведеного у словнику еквівалента, то він фіксує таджицьку вимову слова. Досліджено також випадки відхилення від орфоепічних норм через уплив транслітерації в мові-донорі на словникову транскрипцію. Виявлено також випадки впливу російської транскрипції слів на фонетичну структуру перських перекладних еквівалентів.
З’ясувалося, що у численних словникових статтях (161 на половину обсягу Російсько-перського словника Г.А. Восканяна) у словниковій статті наведені не всі перекладні еквіваленти, що обмежує свободу перекладача при письмовому перекладі. Наприклад, до слова мама наведений перекладний еквівалент مادر mādar, тоді як перекладні еквіваленти مامان، مامی، مامانی māmān, māmi, māmāni відсутні. Наявний у словнику варіант уживається на письмі й перекладається російською мовою мать. Запропоновані варіанти доречні при усному звертанні й розповіді у неофіційній обстановці. Перші два слова характерні для дорослого мовлення, третє для дитячого.
Значна кількість пропущених словником слів належить до розмовного мовлення, тобто є частиною узусу, якому систематично приділяється мало уваги в російсько-перській лексикографії. Іноді також відсутні у словнику еквіваленти є точнішими або набагато вживанішими за наведені в ньому. Виявлено систематичний пропуск одного, а іноді й більше перекладних еквівалентів, тоді як наведені словником еквіваленти є між собою синонімами, проте не всі вони виступають чіткими відповідниками заголовного слова.
У певній кількості випадків, попри наведені у словнику правильні еквіваленти, вони виявилися придатними до вжитку не в усіх значеннях, контекстах або словосполученнях, де можна вживати відповідне російське слово. Наприклад, до російського слова вентилятор у словнику наведено перекладний еквівалент دستگاه تحویه هوا dastgāhe tahviyeye havā. За його допомогою слово неможливо перекласти у значенні, «вентилятор (домашня техніка)». Тому нами запропонований додатковий еквівалент پنکه panke.
Також було виявлено денотативну і конотативну невідповідність перекладних еквівалентів російським словам. Зокрема, проаналізовано випадки наведення перських перекладних еквівалентів, що мають додаткову негативну конотацію порівняно з російською лексемою. У такий спосіб російське слово броский у словнику перекладено за допомогою перського слова زننده zanande, що відрізняється від слова мови оригіналу аксіологічно, оскільки слово زننده zanande має також значення «бридкий». Тому нами запропонований більш придатний до вживання еквівалент تند tond. Знайдено порушення денотативної відповідності словникових еквівалентів російським лексемам, як-от при перекладі слова необразованность за допомогою сумнівного еквіваленту بی معرفتی bima’refati, який є дуже образливим словом. Його використовують у лайці щодо людей, які через нерозуміння й нерозумність роблять зло іншим і собі. Тому запропоновано більш адекватний перекладний еквівалент کم سوادی kamsavādi.
Виявлено низку відмінностей у семантичному обсягу понять, репрезентованих заголовним російським словом та його словниковими перськими відповідниками. Відтак наведені словником перекладні еквіваленти іноді можуть означати вужче або, навпаки, ширше поняття порівняно з російським словом.
Відзначено ситуації, коли не тільки російське слово і його перський перекладний еквівалент позначають різні поняття, але й застосування цих еквівалентів у перекладі призведе до непорозумінь користувача словника з носіями перської мови (наприклад, застосування до стилістично нейтральних російських слів перекладних еквівалентів, що є у перській мові образливими), або до завдання шкоди здоров'ю (наприклад, унаслідок неправильного дозування ліків), або до неадекватної поведінки користувача словника (наприклад, уживання ним у їжу неїстівних продуктів), або й до конфузів (коли застосування до російських слів передбачених словником перських еквівалентів викликає сміх у носіїв мови).
Заміна перекладу слів їх транслітерацією або транскрипцією теж має місце в аналізованих лексикографічних джерелах, причому опитані у процесі дослідження носії мови не розуміли лексичного значення отриманих таким чином перекладів. Наприклад, до російського слова багаж у словнику наведений не зрозумілий носіям мови перекладний еквівалент باگاژ bāgāž, тому запропоновано включити у статтю перекладу перські відповідники цього слова بار، بار سفر bār, bāre safar.
У Російсько-перському словнику за редакцією І.К. Овчинникової спостережено всі типи неточностей, виявлених у Російсько-перському словнику Г.А. Восканяна. Словник за редакцією І.К. Овчинникової містить більше прикладів транслітерації російського слова замість перекладного еквіваленту, однак менше випадків недостатнього охоплення лексичних значень заголовної лексеми перекладними еквівалентами. Низка особливостей Персько-російського й російсько-перського словника, укладеного К. Голькаріяном, не дозволяє вважати цей словник придатним для ефективного використання. Фактичний його обсяг у 2,5 рази менший від заявленого укладачем. Поряд зі значною кількістю друкарських помилок наявні грубі порушення денотативної відповідності перекладних еквівалентів заголовному слову (іноді навіть спостережене наведення випадкових слів замість еквівалентів).
З метою дальшого теоретичного розроблення принципів перської лексикографії та їх застосування у лексикографічній практиці був укладений Українсько-перський словник, ініціатором і одним із укладачів якого виступила автор дисертаційного дослідження. Він пристосований до потреб своєї основної цільової аудиторії іранських студентів ВНЗ України. У ньому виправлено багато неточних перекладних еквівалентів, що містилися в аналогічних російсько-перських лексикографічних джерелах. Однак і цей словник, як показало спеціальне дослідження, виявився не позбавленим недоліків. Зокрема, спостерігається певна неоднорідність у підходах авторів до вибору перекладних еквівалентів.
5. Проаналізовані неточності словників уможливлюють висновок про те, що, окрім людського чинника, значну роль у появі неточностей у словнику відіграють особливості подання інформації у словниковій статті. Тому розроблено комплекс пропозицій щодо впорядкування статті, які носять рекомендаційний характер: 1) при наведенні часткових еквівалентів слід обов’язково зазначати, який саме семантичний аспект слова-оригіналу відображає перекладний еквівалент; 2) якщо українське або російське слово у певному сталому словосполученні перекладається інакше, ніж в ізольованій формі, то слід наводити таке словосполучення з перським перекладом; 3) усі синоніми, якщо вони є перекладними еквівалентами російського слова, слід наводити у словниковій статті; 4) засоби керування необхідно наводити скрізь і послідовно у випадках, коли воно обмежене чітко встановленими правилами (це стосується так само і післяйменника rā показника прямого додатку); 5) слід робити помітки, коли слово належить виключно до одного окремого стилю (книжн., розм.); 6) необхідні позначки про розбіжність аксіологічної оцінки (позитивне або негативне ставлення до денотату); 7) бажані рангові помітки (якщо з кількох наведених перекладів одне певне слово суттєво відрізняється за вживаністю наприклад, є рідкісним, треба робити помітку про це; найчастотніші слова при цьому слід вносити до статті перекладу першими); 8) необхідно робити позначки про морфологічну належність перекладних еквівалентів за диференційним принципом; 9) треба перекладати усі значення, в яких може виступати українське слово.
Виконання цих простих умов, по-перше, зробить досконалішим відображення у словнику норми й узусу, а по-друге, запобігатиме помилкам користувачів словника і забезпечить адекватний переклад, що є головним завданням двомовних словників.
Таким чином, здійснене дослідження створює передумови і забезпечує теоретичну базу для укладання перекладних перських лексикографічних джерел нового рівня якості.
Перспективи дослідження. В умовах усебічного розвитку й розширення контактів української мови з іншими, зокрема східними, лексикологічна та лексикографічна робота набуває все більшого значення. Відтак проблема кодифікації мовних фактів контактного походження відіграє в сучасній лінгвістиці важливу роль. Виходячи зі сказаного, перспективним слід уважати створення теоретичних засад для укладання великих українсько-перського і персько-українського словників, а також спеціалізованих перських словників.
Перспективним видається порівняльне дослідження специфіки й тенденцій розвитку явищ норми й узусу в перській мові порівняно з іншими східними мовами суміжних регіонів, визначення спільних рис нормативного розвитку мов Близького Сходу. Слід дати відповідь на питання про можливість визначення спільних рис нормативного розвитку мов Близького Сходу.
Зважаючи на значну популярність у сучасному мовознавстві соціолінгвістичних досліджень діахронічного плану, варта уваги проблема соціолінгвістичної історії перської мови (у співвідношенні нормативної літературної мови з територіальними й соціальними діалектами). Серед більш часткових питань, що потребуть теоретичного осмислення й зіставного вивчення, слід назвати історичну динаміку соціального статусу та лексичних, фонетичних та граматичних норм перської мови у різні періоди її існування.
Потрібним і перспективним здається дослідження на матеріалі перської мови питання про те, які чинники визначають вибір тих мовних фактів, які стають частиною узусу. Так само слід вивчити, який комплекс накопичених поодиноких змін у мові призводить до якісних системних зрушень і як визначати тенденції подібних зрушень у майбутньому на основі спостережуваних нині мовних фактів. Варте дослідження питання про сучасну динаміку мовних змін у перській мові (що відбиваються, серед іншого, на нормі й узусі) у різні періоди її існування, зокрема протягом ХХ століття і нині, на межі ХХ і ХХІ століть (з огляду на спостережуване істотне прискорення мовних змін в останній час).
Потребує вивчення досвід діяльності Іранської академії мови і літератури в галузі впорядкування перської літературної мови (зокрема, у зіставленні з досвідом діяльності Французької академії, Академії Російської, Турецького лінгвістичного товариства, Академії мови басків та інших організацій із аналогічними функціями). Слід також дослідити процеси сприйняття іранським суспільством пропозицій Академії, зокрема на предмет визначення перспектив майбутнього розвитку норм і узусу перської мови. Істотним виглядає вивчення ролі ідіолектів провідних діячів літератури, зокрема в нинішню епоху, у нормативних змінах перської мови.
Необхідно вивчити обсяг та критерії відбору тих мовних фактів, стосовних до питань норми й узусу перської мови, що потребують першорядного висвітлення у навчальних лексикографічних працях. При цьому передбачається, що для словникових праць різного обсягу і тематичної спрямованості мають бути вироблені більш або менш відмінні критерії опрацювання мовного матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА
1. Апажев М.Л. Типология словарей и читательских запросов к ним: Материалы к спецкурсу «Русская лексикография»: Учебное пособие / Апажев Мухамед Локманович. Нальчик: Кабардино-Балкарский государственный ун-т им. Х.М. Бербекова, 1998. 39 с.
2. Апресян Ю.Д. Избранные труды / Апресян Юрий Дереникович. М.: Школа «Языки русской культуры»; Восточная литература, 1995. Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография. 767 c.
3. Асланов В. Преемственность наддиалектных форм в истории азербайджанского литературного языка // Типы наддиалектных форм языка / Отв. ред. М.М. Гухман. М.: Наука, 1981. с. 55-78.
4. Баевский С.И. Ранняя персидская лексикография (XI-XV вв.) / Баевский Соломон Исаакович. М.: Наука, 1989. 164 с.
5. Баранникова Л.И. К проблеме соотношения русского литературного языка и общенародного койне / Баранникова Лидия Ивановна // Типы наддиалектных форм языка / Отв. ред. М.М. Гухман. М.: Наука, 1981. С. 97-119.
6. Баранникова Л.И. Специфика проявления нормы в различных формах реализации языка / Баранникова Лидия Ивановна // Функционирование языка и норма: Межвузовский сборник научных трудов / Редколлегия Н.С. Язикова (ответственный редактор) и др. Горький: Издательство Горьковского государственного педагогического института, 1986. С. 11-26.
7. Баранов Е.А. Согласование главных членов предложения в числе (на материале персидского языка в сопоставлении с русским) / Баранов Евгений Александрович / Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Московский государственный ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 1999. 18 с.
8. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови / Бевзенко Степан Пилипович. К.: Вища школа, 1991. 231 с.
9. Белова А.Г. «Средний язык» в системе наддиалектных форм арабского языка / Белова Анна Григорьевна // Типы наддиалектных форм языка / Отв. ред. М.М. Гухман. М.: Наука, 1981. С. 174-199.
10. Бельчиков Ю.А. Литературное просторечие и норма / Бельчиков Юлий Абрамович // Литературная норма в лексике и фразеологии / Ответственный редактор Л.И. Скворцов, Б.С. Шварцкопф. М.: Наука, 1983. С. 37-46.
11. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. / Бережан Сильвиу Григорьевич. Кишинёв: Штиинца, 1973. 372 с.
12. Берков В.П. Вопросы двуязычной лексикографии / Берков Валерий Павлович. Л.: Издательство Ленинградского государственного ун-та им. А.А. Жданова, 1973. 191 с.
13. Берков В.П. Двуязычная лексикография / Берков Валерий Павлович. СПб: Наука, 1996. 248 с.
14. Берков В.П. Двуязычная лексикография: Учебник / Берков Валерий Павлович. 2-е издание, переработанное и дополненное. М.: Астрель; АСТ; Транзиткнига, 2004. 236 с.
15. Берков В.П. Слово в двуязычном словаре / Берков Валерий Павлович. Таллинн: Валгус, 1977. 140 с.
16. Беркович Т.Л. Содержание и функции помет для терминологической лексики в общих словарях разных типов // Словарные категории: Сборник статей / АН СССР. Ин-т русского языка; Отв. ред. Ю.Н. Караулов. М.: Наука, 1988. С. 206-210.
17. Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию / Бодуэн де Куртенэ Иван Александрович. М.: Издательство Академии наук СССР, 1963. Т. 2 391 с.
18. Бочарнікова А.М. Історичний розвиток засадничих принципів перської лексикографії / Бочарнікова Анна Михайлівна // Мовні і концептуальні картини світу: Збірка статей. К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2009. Вип. 26. Ч. 1. С. 125-129.
19. Бочарнікова А.М. Лексикографічне відображення фонетичного складу перських слів / Бочарнікова Анна Михайлівна // VIII сходознавчі читання А. Кримського: Тези доповідей. К.: Інститут сходознавства імені А. Кримського НАН України, 2004. С. 49-51.
20. Бочарнікова А.М. Нормативне й узуальне в перському перекладному словнику / Бочарнікова Анна Михайлівна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Східні мови та літератури. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. Вип. 10. С. 5-8.
21. Бочарнікова А.М. Порушення денотативної відповідності в перекладних перських словниках / Бочарнікова Анна Михайлівна // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. Вип. 12. Ч. 1. С. 57-61.
22. Бочарнікова А.М. Прагматичні критерії у визначенні мовної норми в іранській лінгвістичній традиції / Бочарнікова Анна Михайлівна // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2005. Вип. 16. Ч. 1. С. 37-41.
23. Бочарнікова А.М. Проблеми перської лексикографії в Україні / Бочарнікова Анна Михайлівна // Україна-Іран: культурне, економічне та політичне співробітництво: Матеріали україно-іранських круглих столів. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Інститут міжнародних відносин, 2003. С. 90-92.
24. Бочарнікова А.М. Типові вади у лексикографічному відображенні перської мовної норми і узусу / Бочарнікова Анна Михайлівна // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. Вип. 18. Ч. 1. С. 48-52.
25. Бочарнікова А.М. Труднощі впорядкування словникової статті в перекладних перських словниках / Бочарнікова Анна Михайлівна // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. Вип. 14. Ч. 1. С. 45-50.
26. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили / Будагов Рубен Александрович. М.: Высшая школа, 1967. 375 с.
27. Ваксман Б.И. Становление лексических норм современного молдавского языка. Опыт социолингвистического исследования / Ваксман Борис Иосифович / Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.05 / Ленинградский государственный ун-т им. А.А. Жданова. Л., 1974. 30 с.
28. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика / Васильев Леонид Михайлович. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
29. Васильева Н.С. Языковые клише и проблемы их лексико