ГРАМАТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЙНІ АСПЕКТИ ІМЕННОЇ СЛОВОЗМІННОЇ ПАРАДИГМИ У СУЧАСНІЙ ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД

На правах рукопису

Широков Костянтин Володимирович
УДК 811.512.161

ГРАМАТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЙНІ АСПЕКТИ іменнОЇ словозміннОЇ парадигмИ
У сучаснІЙ турецькІЙ мовІ

Спеціальність: 10.02.13 мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук, доцентВ.М. Підвойний

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..5
Розділ I. ПРОБЛЕМА ГРАМАТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
ТА СЛОВОЗМІННОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТУРЕЦЬКОЇ ЛЕКСИКИ...21
1.1. Проблема граматичної кваліфікації частин сучасної турецької мови...21
1.2. Морфологічна структура іменника сучасної турецької мови37
1.3. Теорія семантичних станів та її застосування для граматичної ідентифікації в турецькій мові...47
1.4. Формальні засади побудови словозмінних класифіка-цій63
1.5. Морфонологічні та морфотактичні принципи словозмінної класи­фікації турецької лексики...67
Висновки до Розділу 1....73
РОЗДІЛ2. Формально-лінгвістичні засади ПАРА­ДИ­Г­МА­тичної класифікації турецького іменника.75
2.1.Формалізація словозміни турецького іменника та виділення системи його парадигматичних класів...75
2.2. Опис словозміни турецького іменника за класами..79
2.2.1. Словозмінний клас [С1Г1]...80
2.2.2. Словозмінний клас [С1Г2] ..90
2.2.3. Словозмінний клас [С1Г3] ..94
2.2.4. Словозмінний клас [С1Г4] 103
2.2.5. Словозмінний клас [С2Г1] 110
2.3.6. Словозмінний клас [С2Г2] 117
2.2.7. Словозмінний клас [С2Г3] 122
2.2.8. Словозмінний клас [С2Г4] 128
2.2.9. Словозмінний клас [Г1] 135
2.2.10. Словозмінний клас [Г2] ..139
2.2.11. Словозмінний клас [Г3] ..143
2.2.12. Словозмінний клас [Г4] ..148
2.2.13. Виключний клас [SU] ..153
2.3. Виділення підкласів у словозмінних класах турецького іменника на базі процесів в основі157
2.3.1. Лінгвістичні чинники виділення підкласів у словозмінних класах...157
2.3.2. Підкласи класу [С1Г1] ..161
2.3.2. Підкласи класу [С1Г2] ..162
2.3.3. Підкласи класу [С1Г3] ..163
2.3.4. Підкласи класу [С1Г4] ..164
2.3.5. Підкласи класу [С2Г1] ..164
2.3.5. Підкласи класу [С2Г1] ..165
2.3.6. Підкласи класу [С2Г2] ..165
2.3.7. Підкласи класу [С2Г3] ..168
2.3.8. Підкласи класу [С2Г4] ..168
2.4. Інші процеси в системі відмінювання турецького іменника..169
2.4.1. Явище рекурсії при словозміні 169
2.4.2. Явище варіативності граматичних значень.170
Висновки до Розділу 2..171
РОЗДІЛ3. Лексикографічні аспекти парадигма-тичної класифікації турецького іменника....173
3.1. Концепція лексикографічних систем та її застосування в турецькомовній лексикографії..173
3.2. Структура лексикографічної системи тлумачного Словника турецької мови та метамова його розмітки..180
3.3. Структура бази даних тлумачного Словника турецької мови..188
3.4. Концептуальна модель, структура бази даних та зовнішній ін­тер­фейс електронного граматичного Словника турецької мови201
Висновки до Розділу 3..214
ВИСНОВКИ...216
ЛІТЕРАТУРА....221
ДодатокА. Список граматичних значень турецького іменника
Додаток Б. Таблиці афіксальних елементів
ДодатокВ. Акт приймання інструментального лексикографіч-ного комплексу «Тлумачний словник турецької мови» до національної словникової бази
ДодатокГ. Акт приймання інструментального лексикографіч-ного комплексу «Граматичний словник турецької мови» до Націо-нальної словникової бази
ДодатокД. Акт впровадження віртуальної лексикографічної лабораторії «Тлумачний словник турецької мови» в навчальний процес у Міжвідомчому науково-дослідному центрі когнітивної та прикладної лінгвістики
ДодатокЕ. Акт впровадження віртуальної лексикографічної лабораторії «Граматичний словник турецької мови» в навчальний процес у Міжвідомчому науково-дослідному центрі когнітивної та прикладної лінгвістики

ВСТУП
Серед широкого кола теоретичних та прикладних проблем сучасної лінгвістики на передній план все більше виходять питання побудови різного роду класифікаційних схем, спрямованих на якомога глибший та повніший, комплексний опис мовної системи. Останнім часом поряд із традиційними лексико-граматичними дослідженнями у лінгвістиці все більшої актуальності набуває питання побудови формалізованих словозмінних класифікацій. Це пов’язано як з теоретичними завданнями граматики щодо різнопланового та глибокого опису мовної системи, так (і особливо) з потребами побудови ефективних лінгвістичних технологій, серед яких варто відзначити пошук інформації у текстових масивах, створення систем машинного перекладу, автоматичного аналізу, редагування, реферування, опрацювання знань, що містяться в природномовних текстах тощо [120, 121, 127, 129, 141, 144-146, 148, 149, 151-155, 158-160, 166].
Застосування комп’ютерних технологій в обробці текстової інформації ставить нові завдання та відкриває великі перспективи у сучасній лінгвістиці. Основною вимогою до опису мовної системи, орієнтованого на застосування в лінгвістичних технологіях, є максимальна формалізація цього опису, доведення результатів відповідних досліджень до рівня формальних моделей та лінгвістичних алгоритмів, адаптованих до використання в сучасних мовно-інформаційних системах, пошукових засобах Інтернету [119,122,132,133,136,137,140,143,156,157,165,168,169,170,179,181], а також інших комп’ютерних системах, пов’язаних з інтелектуальним опрацюванням мовної інформації [3, 74, 75].
Особливої актуальності в сучасному мовознавстві (як теоретичному, так і прикладному) посідає розвиток корпусної лінгвістики[1]. Лінгвістичний корпус являє собою велике за обсягом (десятки і сотні мільйонів слововживань) зібрання в комп’ютерній системі текстів, написаних природною мовою (мовами) і розмічених (маркованих, анотованих,) бодай за одним з лінг­вістичних параметрів (морфологічних, семантичних, синтак­сич­них тощо). При цьому маркування за морфологічними параметрами вважається обов’язковим. Це означає, що будь-якій словоформі в контексті мусить бути приписаний комплекс її граматичних параметрів: частиномовна приналежність та інші параметри граматич­ного значення. Створення великих лінгвістичних корпусів зараз є провідною стратегією кожного розвиненого національного мо­во­знавства. Проте при формуванні таких корпусів виникають великі труднощі, адже абсо­лютно нереальним є приписування в «ручному» режимі граматичних індексів словам, число яких ви­мірюється десятками й сотнями мільйонів одиниць.
Отже, надзвичайно актуальною постає пробле­ма ство­рення морфологічних класифікацій слів і на цій осно­ві засобів граматичної іденти­фі­кації та маркування лінгвістичних структур у природномовних текстах. У цьому зв’язку абсолютно необхідними виявляються комп’ютерні програми автоматичної граматичної ідентифікації лексичних одиниць, спроможні самостійно, без участі людини приписувати параметри граматичного значення текстовим словоформам. Зрозуміло, що без формалізованих словозмінних класифікацій створення таких засобів неможливе.
Активний розвиток корпусної лінгвістики і лінгвістичної технології зумовлюється й екстралінгвістичними чинниками: процесами глобалізації світу і формуванням мульти­лінг­валь­ного суспільства, що вимагає різнопланових комп’ютерних за­собів мовної підтримки та адаптації з метою використання в різних ділянках інформаційного суспільства (зокрема, в створенні високоефективного мереже­вого мовно-дидактичного середовища комп’ютерних навчальних засобів, систем дистанційної освіти тощо [164, 167].
Застосування комп’ютерних технологій у дослідженні мови, що вже стало провідною тенденцією розвитку світової лінгвістики, визначає їх перспективність і в турецькій лінгвістичній науці [171-174]. У цьому контексті питання побудови формалізованих слово­змін­них класифікацій, максимально адаптованих до завдань автома­тичного опрацювання турецьких текстів, цілком природно набувають нових вимірів актуальності.
Зауважимо, що граматичним аспектам у радянській тюркології (і ширше граматичним аспектам аглютинативних мов) взагалі присвячено чимало ґрунтовних робіт, про що можна пересвідчитись, звернувшись до низки праць [5-10, 12-17, 22-26, 28-33, 35, 42-51, 55, 57, 62, 63, 65, 76-82, 87-88, 90-91, 110-117].
На жаль, серед них практично відсутні роботи, присвячені формалізації аспектів словозміни відповідних мовних систем. Також і у вітчизняній теоретичній та прикладній тюркології питанням формалізації гра­матичної системи турецької мови, побудові відповідних класифі­ка­ційних схем та створенні на цій основі працездатних комп’ютерних мовно-інформаційних засобів та лексикографічних систем досі не приділялося належної уваги.
Слід, проте, визнати, що в Інтернеті існують деякі комп’ютерні засоби, які умовно можна віднести до таких, що реалізують певні класифікаційні принципи турецької лексики. Один з найвідоміших розташовано на сайті відомого турецького лінгвіста Мельтема Турхана (Meltem Turhan http://www.ceng.metu.edu.tr/). Можна згадати і деякі інші. Але зазначені засоби зазвичай є «закритими», оскільки їх внутрішня структура не публікується і є недосяжною для наукового загалу, обсяг їх лексичного матеріалу є невизначеним і тому скористатися подібними системами ознайомитися з їх мовознавчою методикою та інформаційними структурами практично неможливо.
До сказаного слід додати, що і в суто теоретичному плані питання словозмінної класифікації турецької мови досліджено недостатньо. Незважаючи на те, що існують ґрунтовні підручники та посібники з турецької граматики [49-51, 67, 125, 126, 130, 131, 134, 135, 139, 142, 162, 164, 171-175, 178], в яких серед інших граматичних питань описуються і принципи словозміни, однак замкненого формулювання законів словозміни, підкріплених репрезентативним мовним матеріалом, у турецькій лінгвістиці, наскільки нам відомо, досі не створено. Цим можна пояснити і відсутність граматичних словників турецької мови, на кшталт Граматичного словника російської мови А.А. Залізняка [38,39]. Немає й достатньо повних електронних словозмінних словників, хоча б таких як для української мови відома Інтегрована лексикографічна система «Словники України», яка у версії 3.2. подає повну словозмінну парадигму на реєстрі понад 256 тисяч українських слів.
Сказане зумовлює актуальність теми дисертації, яка визначається, з одного боку, необхідністю розвитку теоретичних засад побудови ефективних лексико-грама­тич­них мо­де­­лей турецької мови, а з іншого нагальною потребою розробки формалізованих класи­фікаційних схем ту­рецької лексики, адаптованих до застосування в сучасних мовно-інформа­цій­них техно­логіях.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Ре­зу­ль­тати ди­сертаційного дослідження одержано в процесі вико­нання загаль­но­­дер­жав­ної та ві­дом­­чої тематики, а саме, завдань визначених Указом Президента України від 07.08.1999 р. «Про розвиток національної словникової бази», та науково-дослідних тем Українського мовно-інформаційного фонду НАН України:
1. Лексикографічні системи в інтелектуальному опрацюванні природної мови (2002-2006 рр; №державної реєстрації 0102U003220).
2. Моделювання онлайнових інформаційно-лексикографічних систем (2003-2006 рр; №державної реєстрації 0102U003222).
3. Лінгвістичні та системотехнічні засади паралельних дво­мов­них лінгвістичних корпусів (термін виконання 2007-2011 рр.; № державної реєстрації 0107U008232).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроб­лен­ня нових підходів до ідентифікації лексико-граматичних класів турецької мови, систематизація слово­змін­них процесів і побудова формалізованих словозмінних класифікацій у системі ту­рець­кого іменника та створення на цій основі сучасних ком­п’ютери­зо­ва­них засобів, орієнто­ва­них на підтримку відповідних турецькомовних інструмен­таль­них лексико­графічних систем.
Досягнення цієї мети передбачає виконання таких наукових завдань:
аналіз існуючих підходів до виділення лексико-граматичних класів слів турецької мови та побудова моделі нечітких граматичних відношень, яка доз­воляє розглядати складні й неоднорідні в грама­тич­ному від­ношенні класи лексичних одиниць в єдиному формалізованому концепт­у­аль­ному представленні;
розроблення класифікаційної моделі формального подання сло­во­змінних процесів, визначення системи словозмінних граматичних параметрів турецького імен­ника, побудова на цій основі комплексу імен­никових слово­змінних формул та виділення множини іменникових словозмінних класів;
аналіз словозмінних процесів у кожному словозмін­ному класі та побудо­ва для кожного з виділених класів його унікального афіксального комплексу;
вивчення фонетичних та інших процесів у кореневих комп­лексах лексем, що належать до виділених словозмінних класів, та побудова відповідних словозмінних підкласів;
побудова моделей лексикографічних систем для турецького тлумачного і граматичного словників;
парсинг тлумачного словника турецької мови та побудова відповідної комп’ютерної лексикографічної бази даних;
створення інструментальних лексикографічних систем для турецьких тлумачного і граматичного словників.
Об’єктом дослідження є іменникова лексика турецької мови.
Предметом дослідження є граматичні відношення, слово­змін­ні процеси та класи­фі­каційні схеми словозміни в системі турецького іменника.
Методи дослідження ґрунтуються на сучасних граматиках турецької мови, її морфонології, морфосемантиці та морфосинтаксисі, теорії класифікації мовної інформації, системно-лінгвістичному ана-лізі, комп’ютерному моделюванні мовних процесів. Використовують­ся методи фор­малізованої інтерпретації мов­ного матеріалу, апарат те­о­рії множин (у тому числі, нечітких множин), теорії лек­си­ко­гра­фіч­них сис­тем, теорія моделей та баз даних.
Джерельною базою дослідження є сучасні турецькі граматики, двотомний тлумачний словник турецької мови (Türkçe Sözlük. Cilt 1. - Ankara: TDK Yayınları, 1998. 1136 s. Türkçe Sözlük. Cilt 2. Ankara: TDK Yayınları, 1998. 1387 s. [176, 177]) та створені на його основі дві комп’ютерні лексикографічні системи тлумачна (понад 26 тис. реєстрових одиниць) та граматична (понад 35 тис. реєстрових одиниць).
Наукова новизна. В дисертації уперше в турецькій лінгвістиці на основі застосування теорії нечітких множин Л.Заде уведено та формалізовано поняття нечіткого граматичного відно­шення, яке використано для ідентифікації лексико-граматичних класів турецької мови, зокрема, іменника. Уперше розвинуто підхід до словозмінної класифікації турецького іменника на основі введення та формального визначення так званих класів А-екві­валент­ності.
Автором уведено поняття словозмінної формули та виписано повний набір словозмінних формул для турецького іменника, які дозволяють систематизувати та побудувати відповідні словозмінні класи. В явному вигляді побудовано словозмінну класифікацію турецького іменника, яка враховує класи А-еквівалент­ності, а також морфо­но­ло­гічні процеси кореневої варіативності при словозміні. Для побудо­ваної словозмінної класифікації на основі процесів кореневої варіативності виділено та ідентифіковано множини підкласів у відповідних парадигматичних класах.
Розроблено концептуальні моделі лексикографічних систем тлумачного та граматичного словників турецької мови та створено інструментальні комп’ютерні комплекси для цих словників. Комп’ютерний інструментальний комплекс «Тлумачний словник турецької мови» створено шляхом парсингу видання «Türkçe Sözlük. Cilt 1. - Ankara: TDK Yayınları, 1998. - 1136 s. Türkçe Sözlük. Cilt 2. - Ankara: TDK Yayınları, 1998. - 1387 s.» [176, 177]. З цією метою було побудовано формальну модель структури лексикографічної системи цього словника, виконано сканування його тексту, після чого за допомогою спеціальної програми, яка враховує експліковану структуру тлумачного словника, було автоматично сформовано комп’ютерну лексикографічну базу даних з підтримкою необхідних інструментальних функцій.
Комп’ютерний інструментальний комплекс «Граматичний словник турецької мови» заповнено інформацією про турецьку імен­никову лексику з ідентифікацією класів, підкласів та слово­змінних формул; його споряджено повним набором функцій щодо додавання, модифікації та коригування лексикографічної інформації.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати мають велике практичне значення для вітчизняної тюркології. Вони відкривають шлях до побудови повної словозмінної класифікації турецької лексики та проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі турецької словозміни та словотвору. Розвинута в дисертації методологія словозмінної класифікації, на нашу думку, може бути використана і для побудови відповідних класифікацій для інших тюркських мов, зокрема, кримськотатарської. Створені на основі розвинутої в дисертації теоретичної бази комп’ютерні інструментальні лексикогра­фічні комплекси «Тлумачний словник турецької мови» та «Граматич­ний словник турецької мови», зважаючи на те, що вони виконані за системотехнікою віртуальних лексикографічних лабораторій, можуть ефективно використовуватися для організації спільних лексикогра­фічних робіт та проведення лінгвістичних досліджень територіально розподіленими колективами учених, які можуть перебувати навіть у різних країнах. Зазначені системи можуть також активно викорис­товуватися в навчальному процесі для підготовки фахівців-тюркологів.
Апробація роботи. Основні положення та результати дисер­та­цій­ного до­слід­жен­ня допо­ві­далися на ряді міжнародних та місцевих кон­ференцій, у тому числі: на ІІ, ІІІ та IV Міжнародних нау­ко­вих конференціях «Горизонти прикладної лінг­вістики та лінгвісти­чних технологій» (Крим, Партеніт, 2006, 2007 та 2008 рр.), Все­укра­їнській науковій конференції «Україна Туреч­чина: історія культур­них зв’язків і співробітництво на сучас­ному етапі» (Київ, 2007 р.), IIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та технологія іншомовної освіти», присвячена 90-річчю ТНУ та 40-річчю кафедри методики викладання філологічних дисциплін (1-3 жовтня 2008 року), Міжнародній науково-технічній конференції «Інтелек-туальні технології лінгвістичного аналізу» (Національний авіаційний університет, 6-8 жовтня 2008 р.), численних семі­нарах Україн­сь­кого мовно-інфор­маційного фонду НАН України.
Публікації з теми дисертації. Результати дисертаційної роботи висвітлені у дванадцяти наукових працях [53, 100-110], із них шість статті у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України (у тому числі п’ять без співавторів), шість тез та праць міжнародних наукових конференцій:
1. Широков К. В. Керування дієслів дії в сучасній турецькій мові / К. В. Широков // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. Вип. 30. С.325-333.
2. Широков К. В. Парадигматична класифікація іменників турецької мови / К. В. Широков // Мовознавство. №5. 2001. С. 37-47.
3. Широков К. В. Застосування формалізму нечітких множин для визначення граматичних станів турецьких слів / К. В. Широков, В. А. Широков // Мовознавство. №6. 2005. С. 39-46.
4. Широков К. В. Лінгвістичні засади побудови електронного граматич-ного словника турецької мови / К. В. Широков // Мовознавство. №1. 2008. С. 88-102.
5. Широков К. В. Семантические состояния и грамматические значения турецких лексем // MegaLing'2006. Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій: доп. між нар. конф., 20-27 верес. 2006, Україна, Крим. Партеніт / за ред. В. А. Широков, С. С.Дікарєва. Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. Симф.: Вид-во "ДиАйПи", 2006. С. 96-98.
6. Широков К. В. Лінгвістичні засади та системотехнічні рішення турецькомовної комп’ютерної лексикографії / К. В. Широков, Підвойний В. М., Рабулець О. Г. // Всеукраїнська наукова конференція "Україна — Туреччина: історія культурних зв’язків і співробітництво на сучасному етапі". Тези доп. К., 2007. С. 24-25.
7. Широков К. В. Система словоизменительных признаков имени сущест­ви­тельного в электронном грамматическом словаре турецкого языка / К. В. Широков // Прикладна лінгвістика та лiнгвістичнi технології, Мегалінг-2007: зб. наук. пр. К., 2008. С. 438-445.
8. Широков К. В. К вопросу о словоизменительной классификации турецких имен существительных / К. В.Широков // MegaLing'2008. Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій: доп. Між нар. конф. 22-28 вересня 2008, Україна, Крим, Партеніт / за ред. В. А. Широков, С. С.Дікарєва. Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. Сімф.: Вид-во "ДиАйПи", 2008. С. 100-101.
9. Кубединова Л. Ш. Система словоизменительных признаков имени существительного в электронном грамматическом словаре крымско­татарского языка / Кубединова Л. Ш., Широков К. В. // MegaLing'2008. Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій // доп. Між нар. конф. 22-28 вересня 2008, Україна, Крим, Партеніт / за ред. В. А. Широков, С. С.Дікарєва. Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. Сімф.: Вид-во "ДиАйПи", 2008. С. 226.
10.Широков К. В. Словозмінні процеси та словозмінна класифікація турецького іменника / К. В. Широков // Ученые записки Таврического национального университета им.В. И. Вернадского. Серия «Филология». 2008. Т. 21(60), № 3. С. 251-258.
11.Широков К. В. Формалізований підхід до словозмінної класифікації турецької лексики / К. В. Широков // Мовознавство. 2008. №4-5. С. 126-133.
12. Широков К. В. Класифікаційні аспекти словозміни турецького імен-ника / К. В. Широков // Тези Міжнародної науково-технічної конференції «Інтелек­туальні технології лінгвістичного аналізу». К. : НАУ, 2008. С. 5.
Особистий внесок. Усі результати дисертації, які вине­се­но на захист, на­ле­жать авторові. Щодо публікацій, написаних у співавторстві [53, 108, 109]. У роботі [53] автором запропоновано перенести методологію побудови словозмінної класифікації з турецької на кримськотатарську мову, а також застосувати концептуальну модель турецької словозміни для побудови відповідної класифікації для кримськотатарської мови (приблизно 50% обсягу праці). У роботі [108] автору належить частина, пов’язана з інтерпретацією моделі нечітких семантичних станів на реальному турецькому мовному матеріалі (приблизно 50% обсягу). У роботі [109] автору належить сама ідея праці; ним розроблено концептуальні моделі турецькомовних лексикографічних систем (тлумачної та граматичної), словозмінна класифікація турецької іменникової лексики, а також виконано більшу частину роботи із заповнення та верифікації комп’ютерних баз даних (приблизно 70% обсягу праці).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основного змісту, висновків, списку використаної літератури зі 181 найменувань та шести додатків. Обсяг дисертації без додатків та літератури 220 сторінок, з літературою 236 сторінки. Обсяг додатків 163 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі дисертації «Проблема граматичної ідентифікації та словозмінної класифікації турецької лексики», значною мірою оглядовому, викладаються погляди турецьких, вітчиз-няних та радянських учених з питань граматичної ідентифікації та кваліфікації лексико-граматичних класів турецької мови (параграфи 1.1 та 1.2.). Тут відзначено проблеми, що виникають у процесах граматичної іденти­фікації та кваліфікації частин турецької мови, та певну нечіткість у цих процесах, пов’язану з особливостями морфо­семантичної специ­фіки турецької лексики, її словозміни та слово­твору. З огляду на вказану нечіткість запропоновано використати апарат теорії семантич­них станів для граматичної ідентифікації турецької лексики та виділення її лексико-граматичних класів.
Розвинуто формальну теорію побудови словозмінних класи­фі­ка­цій турецької лексики. З цією метою введено теоретичне поняття словозмінних класів як так званих класів А-еквівалентності на мно­жині турецьких слів. Такий підхід дозволяє формалізувати процес словозміни та по­будови словозмінних класифікацій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У ході дисертаційного дослідження розв’язано ряд акту­аль­них наукових завдань української лінгвістичної тюркології та отри­мано низку практично цінних резуль­татів.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що питання гра­матичної ідентифікації лексико-граматичних класів (частин мови) продов­жує бути актуальним у турецькому мовознавстві. Його актуальність навіть збільшується у зв’язку з нагальною потребою розробки високоефективних комп’ютерних засобів опрацювання турецької мови. Отже, існує й необхідність формулювання нових граматичних ідей, які б дозволяли у замк­неній та не­су­перечливій формі розв’язувати питання віднесення лексичних одиниць ту­рець­кої мови до тих чи інших лексико-граматичних класів, визначати граматичні категорії, їх інваріанти та значення, коректно трактувати різні процеси, притаманні лексичній системи (словозміна, словотвір тощо). У цьому зв’язку спра­ведливим вважаємо висновок, що запропонована в дисертації ідея застосування апарату нечіт­ких граматичних відношень до фор­маль­ної ідентифікації лек­си­ко-грама­тич­них класів, кваліфі­кації граматичних значень та інших фено­менів мови може стати вельми плідною в справі здійснення ко­ректного опису складних граматичних процесів, що характери­зуються неоднозначністю та нечіткістю.
Зауважимо, що розвинутий у дисертації підхід до іденти­фікації граматичних значень на основі нечітких грама­тич­них від­ношень підпорядковано основній меті побудові ефектив­ної кла­сифікаційної схеми словозміни ту­рець­кого іменника. Саме з цією метою в дисертації зібрано та систематизовано ін­фор­ма­цію про морфонологічні, морфосемантичні та мор­­фо­­синтаксичні процеси у системі турецького іменника, необхідні для розробки слово­змінної класи­фікації, введено поняття словозмінної фор­му­ли і побудовано можливі та допустимі системою турецької мови слово­змінні формули іменника.
Внеском у теорію словозміни, на нашу думку, є те, що зазначену класифікацію розбудовано на максимально фор­малі­зо­ваній ос­нові, використовуючи ідею розподілу всієї іменникової лек­­сики за так званими кла­сами А-еквівалентності, поняття яких також було введено у нашому дисертаційному дослідженні. Саме застосу­вання класів А-екві­ва­лент­ності, які розбивають іменни­кову лек­сику на неперетинні під­множини за ознакою, що дик­тується мор­фо­логічно інварі­ант­ним принципом тотож­ності афік­саль­них комплексів, дозволило виділити відносно не­ве­лике число словозмінних класів (два­над­цять регулярних та один виключ­ний), в кожному з яких побу­до­вано в явному вигляді уні­кальні для кожного класу афіксальні комплекси за всіма словозмінними формулами, допустимими турецькою граматич­ною системою. Це, у свою чер­гу, дозволило у подаль­шому побуду­вати лінгвістичні алгоритми синтезу турецьких імен­никових па­ра­­дигм, сформувати повний (в межах моделі) перелік з 1808 гра­матичних значень турецького імен­ника) і ство­рити працездатне програмне забез­пе­чення, яке реалізує побу­дову вказаних пара­дигм в автома­тич­ному режимі.
Для виділених словозмінних класів було проаналізовано фо­­нетичні та ін­ші процеси в кореневих комплексах, що надало мож­ливість поглибити слово­змінну класифікацію шляхом виді­лення певного числа підкласів у словозмінних класах на основі типізації вказаних процесів у кореневих комплексах. Зазначені під­класи було типізовано як регулярні або нерегулярні в залеж­ності від пове­дін­­ки фонетичного процесу в кореневому комплексі при словозміні. У такий спосіб у восьми словозмінних класах було виділено тридцять один підклас, з них двадцять один регулярний та десять нерегулярних.
Характерно, що побудована словозмінна класифікація є від­­критою сис­те­мою. Вона принципово допускає модифікації у різ­­них вимірах: з боку змін у граматичній системі (наборі гра­ма­тичних категорій та параметрів словозміни тощо), а також уточ­ненні морфо­нології та морфосемантики (як у кореневих, так і в афік­саль­них комплексах). Інваріантним при цьому залишається під­хід до по­бу­дови кла­си­фікаційної схеми на основі виділення кла­сів А-ек­ві­валентності та підкласів (останні вмотивовані про­цесами в коре­не­вих комплексах турецьких слів). На нашу думку, такий прин­цип класифікації легко екстра­полюється на інші лек­сико-грама­тичні класи турецької мови і залишається чинним при роз­будові подальших словозмінних класифікацій турецької лексики.
Зауважимо, що основні результати дисертаційного дослід­ження є цілком новими і досі в науковій літературі описані не були. Побудовані теоретичні та класифікаційні схеми пройшли апробацію на доволі значних масивах турецької лексики.
З цією метою було створено дві оригінальні комп’ютерні лексико­гра­фіч­ні бази даних, які є практично корисними як для розвитку ту­рецького підрозділу вітчизняної лексикографії, так і для про­ве­ден­ня подальших досліджень різного роду морфоноло­гіч­них, морфо­семантичних та морфосинтаксичних процесів у турецькій лексичній системі.
Першу із зазначених баз даних було сформовано на основі тлумачного Слов­ника турецької мови. Для цього було виконано парсинг вказаного Словника, а саме: розроблено формальну модель структури лексикографічної системи Словника, здійснено сканування його тексту, після чого виконано коректуру зісканованого тексту, роз­роблено та реалізовано процедуру автоматичної конверсії елект­ронного тексту до лексикографічної бази даних на основі побудо­ваної формальної мо­делі структури лексикографічної системи Сло­в­ника. В такий спосіб було ство­рено першу (наскільки нам ві­до­мо) інструментальну лекси­ко­гра­фіч­ну систему (ІЛС) турець­кого тлумачного словника, яка не тіль­ки уможливлює виконання різ­них типів пошукових операцій на словниковому масиві, але й дозволяє здій­сню­вати в автомати­зо­ваному режимі укладання нових тлумачних словників турецької мови. ІЛС «Словник ту­рець­кої мови» було передано до Націо­нальної словникової бази Україн­сь­кого мовно-інформа­ційного фонду НАН України, яка згідно з розпоряджен­ням Кабінету Міністрів України від 14.02.2004 р. № 73-р має статус наукового об’єкта, що становить національне надбання України (відпо­від­ний Акт пере­дання наведено в Додатку В).
Зі вказаної ІЛС «Словник турецької мови» в автома­тич­но­му режимі було виділено іменникову лексику, яка склала основу для побудови ще одної інстру­ментальної лексикографічної сис­теми «Граматичний словник турецької мо­ви». В цій системі було реалізовано морфологічну модель словозміни, вклю­чаючи комплекс виведених в дисертації словозмінних формул, страти­фікацію за словозмінними кла­сами, автоматичну побудову всіх граматичних значень (повної словозмінної па­радигми) для обра­ної лексеми. Крім цього, реа­лізовано низку інструмент­а­ль­них функ­цій: введення нових слів, корегування словникової інфор­мації за всіма визначеними в системі елементами структури, моди­фі­кацію словозмінних класів тощо. ІЛС «Грама­тич­ний словник турецької мови» також передано до Національної словникової бази Українського мов­но-ін­фор­ма­ційного фонду НАН України (Акт передання наведено в Додатку Г).
Завдяки застосуванню нових технологій лексикографуван­ня, створених в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України, обидві зазначені ІЛС реалізовано також у режимі мере­же­вого доступу через Інтернет, що дозволяє говорити про створення віртуальної турецької лекси­когра­фіч­ної лабораторії й забезпе­чен­ня профе­сійної взаємодії лінгвістів-тюркологів у віддаленому режимі. Відповідні вір­ту­альні лексикографічні системи впро­вад­жено в Міжвідомчому науково-навчальному центрі прикладної та когнітив­ної лінг­віс­тики Таврійського національного університету ім.В.І.Вер­над­ського та Україн­ського мовно-інформаційного фон­ду НАН Укра­ї­ни. Акти впро­вад­жен­ня тлумачної та граматичної вірту­аль­ної лексико­гра­фічної лабораторії наведено у Додатках Д та Е.
Таким чином, всі завдання, сформульовані у Вступі, вико­на­но і досягнута мета дисертаційної праці: розроблено нові під­ходи до ідентифікації лексико-граматичних класів турецької мови, досліджено слово­змін­ні процеси і побудовано формалі­зовані словозмінні класифікації у системі ту­рець­кого іменника та ство­рено на цій основі сучасні комп’ютери­зо­ва­ні засоби, орієн­то­ва­ні на підтримку відповід­них турецькомовних інстру­мен­таль­них лексико­графічних систем.

ЛІТЕРАТУРА
1. Автоматическая переработка текста и восточные языки. / [Р.Г.Пиотровский, В.Г. Андрезен, В.А. Квятковский, С.А. Коваль, Л.Е. Коган, Р.С. Минвалеев, Ю.В. Товмач, В.Т. Шумовский] // НТИ. 1993. серия 2, № 4.
2. Алпаров Г. Об агглютинативной особенности татарского языка./ Алпаров Г. Вестник научного общества татароведения. Казань, 1927.
3. Апресян Ю.Д., Лингвистический процессор для сложных информационных систем./ Апресян Ю.Д., Богуславский И.М., Иомдин Л.Л. М.: Наука, 1992. 256 с.
4. АпресянЮ.Д. Интеграль­ное описание языка и сис­тем­­ная лексикография./ АпресянЮ.Д. Избранные труды. Т.2: М. .: Школа „Языки русской культуры”, 1995. 767с.
5. БарулинА.Н. Некоторые теоретические проблемы описа-ния словоизменения турецкого существительного./ БарулинА.Н. В сб.: Проблемы языков Азии и Африки (Фонетика, морфология, синтаксис, семантика)”, М., 1979. 246 c.
6. Барулин А.Н. Теоретические проблемы описания турец-кой именной словоформы./ Барулин А.Н. Автореф. канд. дис. - М., 1984. 16 с.
7. Баскаков Н.А. Алтайская семья языков и ее изучение./ Баскаков Н.А. М., 1981. 180с.
8. Баскаков Н.А. Введение в изучение тюркских языков./ Баскаков Н.А. 2-е изд., испр. и доп., М., 1969. 383 с.
9. Баскаков Н.А. Морфологическая структура слова и части речи в тюркских языках. / Баскаков Н.А. Советское востоковедение, 1957, №1, с.72-85.
10. Баскаков Н.А. Части речи и их функциональные формы в тюркских языках / Баскаков Н.А. Вопросы языкознания, М., 1985. № 1. С. 42-49.
11. Бенвенист Э. Классификация языков./ Бенвенист Э. В сб. Новое в лингвис­ти­ке. Вып. III. - М., 1963. - сс. 36-55;
12. Богородицкий В.А. Введение в татарское языкознание в связи с другими тюркскими языками./ Богородицкий В.А. - Казань. Изд. 2, испр., доп. Под ред. Н. К. Дмит­риева.- Казань, 1953. 220 с.
13. Богородицкий В.А. Этюды по татарскому и тюркскому языкознанию./ Богородицкий В.А. - Казань: Татгосиздат, 1933, - 156 с.
14. Гаджиева Н.З. Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков./ Гаджиева Н.З., Серебренников Б.А. Синтаксис. - М.: Наука, 1986. 384 с.
15. ГаджиеваН.З. Тюркские языки / ГаджиеваН.З. Лингвис-тический энциклопедический словарь. - М., 1990. - С. 527-529
16. ГаниевФА.Суффиксальноесловообразованиевсовремен-ном татарском литературном языке./ ГаниевФА. Казань,1974,231 с.
17. Гарипов Т.М. Башкирское именное словообразование. / Гарипов Т.М. Уфа, 1959. 117 с.
18. Гладкий А. В. Элементы математической лингвистики./ Гладкий А. В., Мельчук И. А. М.: Наука, 1969. 192 с.
19. Гордлевский В.А. Грамматика турецкого языка/ Гордлев-ский В.А. Избранные сочинения. Т ІІ. М.: 1961. 555 с.
20. Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков/Гринберг Дж. Новое в лингвистике. Вып. III. М.: 1963.- сс. 60-94.
21. Гросс М. Теория формальных грамматик./ Гросс М., Лан-тен А. М.: Мир, 1971. 294 с.
22. Грунина Э.А. Историческая грамматика турецкого языка./ Грунина Э.А. М.:, 1991. 223 с.
23. Грунін Т. Турецька мова. Елементарна граматика та новий альфабет/ Грунін Т. X.: 1930.
24. Гузев В.Г. Очерки по теории тюркского словоизменения: имя (на материале староанатолийско-тюркского языка)/ Гузев В.Г Л.:1987.141 с.
25. Гузев В.Г. Словоизменительные категории в тюркских языках и понятие «грамматическая категория»/ Гузев В.Г., Насилов Д.М. Советская тюркология. Баку, 1981, № 3., сс. 14-23.
26. Гузев В.Г. Система тюркских словоизменительных кате-горий в функционально-семантическом аспекте на материале старо-анатолийско-тюркского языка/ Гузев В.Г. Дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук. Л.: 1986, 28 с.
27. Державин В.Н. Описательный актив и пассив / Державин В.Н. Русский язык в советской школе. 1931. №11. сс. 37- 59.
28. Джанашиа Н.Н. Морфология турецкого глагола./ Джанашиа Н.Н. Тбилиси, 1981, 251 с.
29. Джикия М.С. Структура словоформ турецкого языка / Джикия М.С.АН ГССР. Ин-т востоковедения. Тбилиси: Мецниереба, 1984. 116 с.
30. Дмитриев Н.К. Строй турецкого языка./ Дмитриев Н.К. Л.: 1939. 60 с.
31. Дмитриев Н.К. Строй тюркских языков./ Дмитриев Н.К. М.: 1962., 700 с.
32. Дмитриев Н.К. Турецкий язык./ Дмитриев Н.К. М.: Изд. вост. лит., 1960. 95 с.
33. Дмитриев Н.К.Грамматика башкирского языка./ Дмитриев Н.К. М.-Л.: 1948. 276 с.
34. Дьячок М.Т. Генеалогическая классификация языков./ Дьячок М.Т., Шаповал В.В. Новосибирск, 2002. - 32 с.
35. Жамьянова М.З. О выражении значений «будущее» и «прошлое» в современном монгольском и турецком языках / Жа­мьянова М.З. В сб. Восточное общество. Интеграционные и де­зин­теграционные факторы в геополитическом пространстве. Материалы международной научно-практической конференции. 27 июня 1 июля 2007 г. Улан-Удэ, 2007.112 с.
36. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его при-менение к принятию приближен­ных решений./ Заде Л. М.: Мир, 1976. 168 с.
37. Закиев М.З. Классификация частей речи и аффиксов в тюркских языках. / Закиев М.З. Советская тюркология, 1973. № 6.
38. Зализняк А.А. Грамматический словарь русского языка./ Зализняк А.А. М.: Русский язык, 1980. 880 с.
39. ЗализнякА.А.Грамматический словарь русского языка: Словоиз­ме­не­ние./ ЗализнякА.А. 3-е изд. стереотип. М.: Рус. яз., 1987. 879 с.
40. Иванов В.В. Лингвистика третьего тысячелетия: Вопросы к будущему./ Иванов В.В. М.: Языки славянской культуры, 2004. 208 с.
41. Иванов В. В. Генеалогическая класссификация языков /Иванов В. В. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: 1990. сс. 93-98.
42. Иванов С.Н. Курс турецкой грамматики./ Иванов С.Н. Ч.1. Грамма­ти­ческие категории имени существительного. Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1975. 100 с.
43. Иванов С.Н. Курс турецкой грамматики./ Иванов С.Н. Ч.2. Грам­ма­ти­ческие категории глагола. Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1977. 86 с.
44. Исследования по сравнительной грамматике тюркских языков / Под ред. Н. К. Дмитриева. М.: 19551962. ТТ. 1-4.
45. Исследования по сравнительной грамматике тюркских языков. Ч. 1. Фонетика. М.: 1955. 336 с.
46. Исследования по сравнительной грамматике тюркских языков. Ч. 2. Морфология. М.: 1956. 335 с.
47. Исследования по сравнительной грамматике тюркских языков. Ч.3. Синтаксис. М.: 1961. 232 с.
48. Исхаков Ф.Г. Грамматика тувинского языка/ Исхаков Ф.Г., Пальмбах АА. Фонетика и морфология. М.: 1961. 472 с.
49. Кононов А. Н. Грамматика современного узбекского лите-ратурного языка./ Кононов А. Н. М.-Л.: 1960. 446 с.
50. Кононов А.Н. Грамматика современного турецкого лите­ратурного языка/ Кононов А.Н. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1956. 570с.
51. Кононов А.Н. Грамматика турецкого языка./ Кононов А.Н. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1941. 312 с.
52. Корпусна лінгвістика./ В.А.Широков та ін. К.: Довіра, 2005. 471 с.
53. Кубединова Л.Ш. Система словоизменительных призна-ков имени существительного в электронном грамматическом словаре крымско­татарского языка/ Кубединова Л.Ш., Широков К.В. Mega-Ling'2008. Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій/ Доп. міжнар. конф. Україна, Крим Симферополь: Вид-во "ДиАйПи", 2008. С. 226.
54. КузнецовП.С. Морфологическая классификация языков. / КузнецовП.С. Изд. МГУ, 1954.
55. Левитская Л.С. Историческая морфология чувашского языка./ Левитская Л.С. М.: 1978. 206 с.
56. Лекант П.А. Типы и формы сказуемого в современном русском языке./ Лекант П.А. М.: Высшая школа, 1976. 141 с.
57. Любимов К.М. Система грамматических времен в совре­менном турецком языке. / Любимов К.М. Советская тюркология. Баку, 1970, № 2.
58. Любченко Т.П. Электронные грамматические словари как ин­струмент морфологической разметки корпуса/Любченко Т.П. Тру-ды междуна­род­ной конференции „Корпусная лингвистика 2004”. СПб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 2004. сс. 316-323.;
59. Математическая лингвистика: Сборник переводов / Под ред. Ю.А.Шрейдера идр. М.: Мир, 1964. 311 с.
60. МейенС.В. Методологические аспекты тео­рии классифи-ка­ции./ МейенС.В.,Ю.А.Шрейдер.М.: Вопросы философии. 1976. № 12. сс.67-79.
61. Мельников Г.П. Системная типология языков: синтез морфологической классификации языков со стадиальной./Мельников Г.П. М.: 2000. 90 с.
62. Меметов А.М. Современный крымскотатарский язык./ Меметов А.М. Симферополь: Крымучпедгиз, 2006. 320с.
63. Михайлов М.С. Исследования по грамматике турецкого языка. Перифрастические формы турецкого глагола./ Михайлов М.С. М., 1965. 129 с.
64. Морфологическая типология и проблема классификации языков. М.-Л.: Наука, 1965.
65. Насилов Д.М. Проблемы тюркской аспектологии./ Насилов Д.М. Акциональность. Л., 1989. 207 с.
66. Национальный корпус русского языка: 2003-2005. Результаты и перспективы. М.: Индрик, 2005. 344 с.
67. Oкtaj А. Вовед во морфологиjа на турскиот jазк./ Oкtaj А. Скопjе: 2008. 334 c.
68. Орлов А.И. Заметки по теории классификации./ Орлов А.И. Социо­логия: 4М. 1991. № 2. С. 28-50.
69. Панова Н.С. Принцип двойственности в теории клас-сификации/ Панова Н.С., Ю.А. Шрейдер, Научно-техническая инфор-мация, Серия 2, 1975, №10.
70. Панова Н.С.О знаковой природе клас­сификаций/ Панова Н.С., Ю.А. Шрейдер. Научно-техническая информация, Серия 2, 1974, №12.
71. Пинес В.Я. О моделировании структуры глагольных форм в тюркских языках / Пинес В.Я. Советская тюркология. 1971. - № 3. С. 68-81.
72. Плунгян В.А. Общая морфология: введение в пробле-ма-тику./ Плунгян В.А. М.: 2003. 384 с.
73. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике./ Потебня А.А. Т. III. М.: 1968. 551 с.; с. 28.
74. Прикладна лін­гвістика та лінгвістичні технології. MegaLing-2006. Збірник наукових праць. За ред. В.А.Широкова. К.: Довіра, 2007. 346 с.
75. Прикладна лінгвістика та лінгвістичні технології MegaLing-2007. Збірник наукових праць. За ред. В.А.Широкова. К.: Довіра, 2008, 512 с.
76. Садыков Т. Проблемы моделирования тюркской морфо­логии./ Садыков Т. Фрунзе: Илим, 1987. 120 с.
77. Самойлович А.Н. Краткая учебная грамматика османско-турецкого языка./ Самойлович А.Н. Репр. изд. 1925 г. с доп. и испр. - М: Вост. Лит. РАН: Муравей, 2002. 158 с.
78. Севортян Э.В. Аффиксы глаголообразования в азербай-джанском языке./ Севортян Э.В. М.: 1962. 643 с.
79. Севортян Э.В. Аффиксы именного словообразования в азербайджанском языке./ Севортян Э.В. М.: 1966. 437 с.
80. Севортян Э.В. Морфологическое строение слова в связи с другими его характеристиками / Э.В. Севортян. Тюркологический сборник. 1971 М.: Наука, 1972.
81. Серебренников Б.А. О некоторых проблемах историчес-кой морфонологии тюркских языков./ Серебренников Б.А. В кн.: Структура и история тюркских языков. М., 1971.
82. Сорокін С. В. Система мікро­синтаксису турецької мови/ СорокінС.В.: Дис. канд. філол. наук: 10.02.13/Київ­ський національ-ний ун-т ім. Тараса Шевченка. Кафедра тюркології. К., 2001. 209 c.
83. Теоретические основы классификации языков мира: Проб-лемы родства. Отв. ред. Серебренников Б.А. М:. Наука. 1982. 312 с.
84. Труды Международной конференции «Корпусная линг-вистика 2006», Санкт-Петербург, 2006. 434 с.
85. Труды Международной конференции «Корпусная линг-вистика 2008», Санкт-Петербург, 2008. 434 с.
86. Успенский В.А. К определению падежа по А.Н.Колмо-горову./ Успенский В.А. Бюллетень Объединения по про­блемам машинного перевода. — №5. — М.: [I МГПИИЯ], 1957. — сс.11 18.
87. Халимоненко Г. І. Турецька мова. Основи теоретичної гра-матики: Підручник / Халимоненко Г. І. Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — 2 вид., випр. — К. : Видавничий центр "Київський ун-т", 1999. — 281с.
88. Халимоненко Г. І. Турецька мова=Turk dili: Підручник / Халимоненко Г. І. Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : РВЦ "Київський ун-т", 1997. 281с.
89. Хомский Н. Синтаксические структуры./ Хомский Н. В сб. Новое в зарубежной лингвистике. Сост. В.А.Звегинцев. М.: ИЛ, 1962. сс. 412427.
90. Чареков С.Л. Эволюционная морфология. Функциональ-но-семантическая эволюция суффиксов в алтайских языках./ Чареков С.Л. СПб.: 2000. 192 с.
91. Черкасский М.А. Тюркский вокализм и сингармонизм./ Черкасский М.А. М.: Наука, 1965. 142 с.
92. Шаумян С.К. Теоретические основы трансформационной грамматики./ Шаумян С.К. В сб. Новое в зарубежной лингвистике. Сост. В.А.Звегинцев. М.: ИЛ, 1962. сс. 391- 411.
93. Шевченко І.В. Моделі та алгоритмічно-програмне забез-печення лексикографічних систем./ Шевченко І.В. Дисертація канд. техн. наук. К.: 2000., 188 с.
94. ШироковВ.А. Інформа­цій­на теорія лексикографічних сис-тем./ ШироковВ.А. К.: Довіра, 1998. 331 с.
95. Широков В.А. Інформаційна теорія та системотехнічні за-сади комп’ютерної лексикографії./ Широков В.А. Автореферат ди-сертації д. т. н. К.: 1999. 32 с.
96. Широков В.А. Феноменологія лексикографічних систем./ Широков В.А. К.: Наукова думка, 2004. 328 с.
97. Широков В.А. Елементи лексикографії./ Широков В.А. К.: Довіра, 2005. 304 с.
98. Широков В.А. О скрытой симметрии лексикографической системы словаря украинского языка./ Широков В.А. Прикладна лінг-вістика та лінгвістичні технології (MegaLing-2007). Збірник наукових праць. За ред. В.А.Широкова. К.: Довіра, 2008, сс.403-424.
99. Широков В.А. Семантичні стани мовних одиниць та їх застосування в когнітивній лексикографії./ Широков В.А. Мовознав-ство. №№ 3-4, 2005. сс. 47-62.
100. Широков К.В. Керування дієслів дії в сучасній турецькій мові. / Широков К.В. Наукові записки. Вип. 30. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. сс.325-333.
101. Широков К.В. Парадигматична класифікація іменників турецької мови / Широков К.В. Мовознавство. 2001. №5. сс. 37-47.
102. Широков К.В. Семантические состояния и грамматичес-кие значения турецьких лексем / Широков К.В. MegaLing'2006. Гори-зонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій. Доповіді міжнародної конференції. 20-27 вересня 2006, Україна, Крим, Сим­ферополь: Вид-во "ДиАйПи", 2006. - сс. 96-98.
103. Широков К.В. Застосування формалізму нечітких множин для визначення граматичних станів турецьких слів / Широков К.В., Широков В.А. Мовознавство. 2005. №6., сс. 39-46.
104. Широков К.В. Лінгвістичні засади та системотехнічні рішення турецькомовної комп’ютерної лексикографії/ Широков К.В., Підвойний В.М., Рабулець О.Г. Всеукраїнська наукова конференція "Україна — Туреччина: історія культурних зв’язків і співробітництво на сучасному етапі". Тези доповідей, 2007. - сс. 24-25.
105. Широков К.В. К вопросу о словоизменительной класси-фикации турецких имен существительных/ Широков К.В. Mega-Ling'2008. Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій. Доповіді міжнародної конференції. Україна, Крим. Симферополь: Вид-во "ДиАйПи", 2008. - сс. 100-101.
106. Широков К.В. Лінгвістичні засади побудови електронного граматичного словника турецької мови / Широков К.В. Мовознав-ство. 2008. №1., сс. 88-102.
107. Широков К.В. Система словоизменительных признаков имени сущест­ви­тельного в электронном грамматическом словаре ту-рецкого языка / Широков К.В. Прикладна лінгвістика та лiнгвістичнi технології, Мегалінг-2007, Збірник наукових праць, К.:, Довіра, 2008, сс. 438-445.
108. Широков К.В. Словозмінні процеси та словозмінна класи-фіцікація турецького іменника./ Широков К.В. Ученые записки Тав-рического национального университета им.В.И.Вернадского. Серия «Филология»,Т.21(60), № 3, 2008, сс. 251-258.
109. Широков К.В. Формалізований підхід до словозмінної класифікації турецької лексики / Широков К.В. Мовознавство. 2008. №4-5., сс.126-133.
110. Широков К.В. Класифікаційні аспекти словозміни турець­кого іменника./ Широков К.В. Тези Міжнародної науково-технічної конференції «Ін­те­лек­туальні технології лінгвістичного аналізу». К.:НАУ, 2008, с. 5.
111. Щербак А.М. Грамматика староузбекского языка./ Щербак А.М. М.-Л.: изд-во АН СССР, 1962. 271 с.
112. Щербак А.М. О тюркском вокализме./ Щербак А.М. Тюр-кологические исследования, М.-Л.: изд-во АН СССР, 1963. с. 24-40.
113. Щербак А.М. Очерки по сравнительной морфологии тюркских языков (глагол)./ Щербак А.М. Л.: Наука, 1981. 181 с.
114. Щербак А.М. Очерки по сравнительной морфологии тюркских языков (имя)./ Щербак А.М. Л.: Наука, 1981. 191 с.
115. Щербак А.М. Очерки по сравнительной морфологии тюркских языков (наречие, служебные части речи, изобразительные слова)./ Щербак А.М. Л.: Наука, 1987. 151 с.
116. Щербак А.М. Сравнительная фонетика т