ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ПАРАМЕТРИ ФАНТАСТИКИ ОЛЕСЯ БЕРДНИКА

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Олійник Світлана Миколаївна

УДК 821.161.2-312.9.09

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ПАРАМЕТРИ ФАНТАСТИКИ ОЛЕСЯ БЕРДНИКА

10.01.01 українська література

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
д-р філол. наук,
проф. Ковалів Ю.І.

Київ 2009

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Фантастика у жанрово-стильовому полі літератури
ХХ століття. Інтертекстуальні виміри фантастичної літератури 9

РОЗДІЛ 2. Раціональнофантастична проза Олеся Бердника
у жанрово-стильовому вимірі та інтертекстуальному прочитанні 58
2.1. Модифікація жанру криптоісторії у повісті О. Бердника
«Покривало Ізіди» 58
2.2. Жанр наукової фантастики у доробку О. Бердника.
Розв’яння проблеми ксеноконтакту у повісті «Серце Всесвіту» 72
2.3. Соціально-психологічна фантастика О. Бердника:
утопічні та антиутопічні побудови письменника на прикладі
повісті-антиутопії «Дві безодні», романів «Діти Безмежжя» та
«Зоряний Корсар» 82
2.4. Філософський раціональнофантастичний роман
О. Бердника «Вогнесміх» в інтертекстуальному полі міфології 117

РОЗДІЛ 3. Фентезі у творчому доробку О. Бердника. Особливості
творення уявної реальності у романах «Зоряний Корсар»,
«Вогнесміх», «Діти Безмежжя», «Чаша Амріти» 130

ВИСНОВКИ 147

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 152

Вступ
Актуальність дослідження. На сьогодні спостерігається підвищення дослідницького інтересу до генези та інтертекстуального прочитання фантастичної літератури, адже внесок письменників-фантастів в історію української науки та культури має не лише загальнонаціональне, а й міжнародне значення. Українська фантастична література має своїх класиків у жанрі раціональної фантастики (В. Владко, Ю. Смолич, Докія Гуменна, І.Росохватський, О. Тесленко та О. Бердник). Історія постання фантастичного жанру теж потребує пильного дослідження, адже творчість таких письменників, як М. Гоголь, М. Костомаров, О. Стороженко, В.Винниченко, В. Шевчук та ін. не розглядалася у контексті фантастичного жанру. До того ж цікавими для літературознавчого вивчення можуть бути твори сучасних українських письменників, які творять у жанрі раціональної фантастики та фентезі. Наукове вивчення української фантастичної літератури вимагає всебічного аналізу жанрово-стильових, естетично-художніх шукань письменників-фантастів, а тому назріла нагальна потреба інтерпретації доробку Олеся Бердника, який є одним із найвідоміших письменників цього жанру літератури.
Актуальність осмислення та обґрунтування теми дослідження полягає у потребі всебічного вивчення творчого доробку українського письменника-фантаста Олеся Бердника, адже нині зроблено недостатньо досліджень щодо його місця в силовому полі фантастичної літератури. Аналіз критичних праць, присвячених фантастиці, дав змогу зробити висновок про брак комплексних досліджень творчості окремих письменників. Літературознавці зосереджували увагу переважно на вивченні наукової фантастики, тоді як решта жанрів фантастичної літератури лишалися майже не охопленими. Тому дослідження творчості О. Бердника у жанрово-стильовому та інтертекстуальному аспектах дасть змогу заповнити прогалини у вивченні української фантастики, яку у радянський період зводили до науково-популярної белетристики, вважали меншовартісною порівняно з літературою реалістичного штибу.
Як зауважують дослідники, з одного боку фантастика це «інструмент соціальної критики», компонент футурології, своєрідне керівництво з експлуатації (особливо це стосується антиутопій), з іншого буквальна до краю розповідь про науково-технічний розвиток людства, ще з іншого наділена символічним змістом фантастичних образів, інакомовністю. Така різноманітність і суперечливість утруднює розуміння самого феномену фантастичного і формулювання чіткого визначення поняття «фантастика».
Як і у випадку з визначеннями фантастики, складно знайти кількох літературознавців, які б користувалися єдиною жанровою класифікацією. Дослідники розмежовують фантастику на «чисту» і наукову фантастику, проводять поділ за тематикою (10 жанрів фантастики В. Гакова [37]), за функцією (соціальна наукова), за місцем фантастичного компонента (елемент поетики чи структуротворчий чинник), за його роллю (власне фантастика і фантастична художня умовність). Самі письменники-фантасти часто не можуть з певністю сказати, в якому ж жанрі вони пишуть. Наприклад, Роджер Желязни зізнавався: «складно провести межу між науковою фантастикою і фентезі, адже я відчуваю їх різними полюсами безперервності однакові інгредієнти, але різна пропорція» [51]. Відтак, інтерес до проблеми жанрової класифікації фантастики цілковито закономірний.
Доцільність розробки теми зумовлена необхідністю вироблення чіткої жанрової типології фантастичної літератури, адже в українському літературознавстві практично відсутні теоретичні розробки з даної проблеми. Нещодавно була захищена дисертація Олесі Стужук «Художня фантастика як метажанр», присвячена теорії фантастики, однак у дослідженні подано відмінний погляд на природу та жанрологію фантастичної літератури. Проведене дослідження сприятиме поглибленню літературознавчого аналізу конкретних фантастичних творів.
Комплексно творчість О. Бердника в українському літературознавстві досі не розглядалася, а тому назріла нагальна потреба в системній інтерпретації доробку письменника.
Мета роботи системно вивчити генологічні особливості фантастичних творів Олеся Бердника, що належать до одного із жанрів літератури про незвичайне; дослідити інтертекстуальні зв’язки у прозі письменника.
Для реалізації мети дослідження поставлено такі завдання:
- визначити поняття фантастики з точки зору естетичного досвіду людства та нинішніх концепцій фантастичного;
- з’ясувати структуру жанрів фантастичної літератури О. Бердника;
- виокремити визначальні компоненти ідіостилю О. Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття;
- окреслити спосіб реалізації наукових, міфологічних та історичних інтертекстуальних зв’язків у фантастичних творах О. Бердника;
- визначити ключові теми фантастичної літератури, пропущені крізь письменницьке ставлення до життєвого матеріалу;
- окреслити глибину індивідуальності героїв, психологічну виписаність характерів фантастичних творів О. Бердника;
- охарактеризувати образне освоєння Бердником життя і особливості витворюваної ним художньої картини світу.
Об’єкт дослідження фантастичні твори Олеся Бердника у жанрово-стильовому та інтертекстуальному аспектах. Для аналізу обрано романи «Вогнесміх», «Зоряний Корсар», «Діти Безмежжя», «Чаша Амріти», повісті «Покривало Ізіди» (повість-легенда за авторським визначенням), «Серце Всесвіту» та оповідання «Дві безодні». Цей вибір зумовлений потребою аналізу жанрової палітри фантастичної літератури, яка представлена у творчому доробку Олеся Бердника. У письменника є твори написані у жанрі криптоісторії, наукової фантастики, фентезі, антиутопії, утопії, роману-застереження тощо.
Предмет дослідження жанрово-стильові особливості та інтертекстуальне прочитання фантастики Олеся Бердника.
Теоретико-методологічну базу дослідження становлять літературно-критичні праці українських і зарубіжних дослідників, присвячені проблемам жанрової специфіки прози, а також інтертекстуальності М. Бахтіна [6], Ніни Бернадської [14], Г. Гадамера [34], Нонни Копистянської [65], Надії Корабльової [66]; дослідження відомих фантастознавців Є. Брандіса [19], А.Бритікова [20, 21], В. Гакова [37], Г.Гуревича [43], Ю. Кагарлицького [59], Олени Ковтун [62], Ю. Мана [80], Є. Нейолова [95, 96], Ц.Тодорова [134, 135], Тетяни Чернишової [158] та інших.
Методологічною основою дисертації є герменевтичний принцип аналізу (пошук інтерпретаційних засад, смислової специфіки тексту), соціокультурний аналіз, а також типологічний метод (при класифікації жанрів фантастики) з урахуванням принципів системного підходу до вивчення історико-літературних явищ. Типологічний метод не завжди даватиме можливості розкрити специфічні риси кожного тексту О. Бердника. У випадках, коли типологічного методу бракуватиме для аналізу, буде залучено інтертекстуальну практику, що дасть змогу проаналізувати інтертекстуальні зв’язки у творах та з’ясувати їхні функції.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
- комплексно вивчено досі практично не досліджену творчість О.Бердника, що збагатить історію літератури загалом;
- введено до наукового обігу теоретичні визначення концептуальних понять;
- здійснено типологічну класифікацію жанрів фантастичної літератури на прикладі творчості О. Бердника, яка стане в нагоді при вивченні фантастики;
- представлено першу спробу розгорнутого аналізу особливостей жанрових новацій письменника-фантаста, що сприятиме розширенню літературознавчого розуміння жанрових модифікацій української фантастичної літератури, її стильової диференціації;
- здійснено системний аналіз тематики та проблематики творів письменника, ідіостилістичних засобів образотворення і моделей характеротворення;
- запропоновано спробу вивчення інтертекстуальних зв’язків художньої канви творів О. Бердника з науковими концепціями, історичними фактами та міфологічними віруваннями;
- прокоментовано специфіку художнього інструментарію письменника, його мистецького світу.
Теоретичне значення дисертації полягає в осмисленні основних проблем студій у царині фантастичної літератури, що стосуються окреслення поняття «фантастика», науковому обґрунтуванні жанрово-стильових та інтертекстуальних особливостей фантастичних творів Олеся Бердника, що дає змогу відтворити цілісну картину художнього феномена фантастичної літератури другої половини ХХ століття. Здобуті результати сприятимуть подальшому вивченню розвитку інструментарію аналізу фантастики. Висновки роботи нададуть поштовх подальшому дослідженню літературних жанрів і стилів, сприятимуть вивченню функціонування стилів та жанрових модифікацій у творах письменників-фантастів другої половини ХХ століття.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження визначається актуальністю та недостатньою вивченістю обраної теми. Фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки дисертації можуть бути використані у літературознавчих студіях для відтворення повноти літературного процесу у царині фантастики другої половини ХХ століття, залучені при подальших дослідженнях творчості О. Бердника. Запропоновані результати можна використати при написанні лекційних курсів історії української літератури ХХ століття, програм спецкурсів та спецсемінарів, підготовці навчальних посібників. Отримані результати можна вважати основою для розширення проблематики курсових, дипломних і магістерських робіт. Матеріали праці можуть стати в нагоді вчителям-словесникам загальноосвітніх навчальних закладів різних типів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації викладено в доповідях на міжнародних та всеукраїнських конференціях: 10-й філологічний семінар «Теоретичні й методологічні проблеми літературознавства». Понятійний апарат сучасного літературознавства: «Своє» й «Чуже» (Інститут філології Київського національного університету імені Т. Шевченка, 2006 р.); Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених (Інститут філології Київського національного університету імені Т. Шевченка, 2007 р.); Міжнародна наукова конференція «Слов’янське слово і культура в контексті світового розвитку» (НБУВ, 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми» (КНУКіМ, 2007 р.); Міжнародна наукова конференція «Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики» (Інститут філології Київського національного університету імені Т. Шевченка, 2007 р.); конференція присвячена репресованим письменникам «Шляхом твоїх голгот і слав, народе мій!..» (Інститут філології Київського національного університету імені Т. Шевченка, 2007 р.); Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених «Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри» (Інститут філології Київського національного університету імені Т.Шевченка, 2008 р.); Міжнародна наукова конференція «Слов’янознавство та міжкультурний діалог» (НБУВ, 2008 р.). Положення та результати дисертаційного дослідження представлені у семи публікаціях у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Завдання та особливості матеріалу зумовили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (174 позиції). Обсяг дисертації 165 сторінок.

Список літератури

Висновки
1. Викладена у дисертаційному дослідженні концепція базується на ідеї комплексного підходу до вивчення творчості прозаїка у жанрово-стильовому та інтертекстуальному розрізі. В основу жанрового поділу покладено модальність та тип умовності, продукований відповідним типом вимислу (фентезійна умовність, філософська, сатирична тощо). До наукового обігу введено дефініції понять «раціональна фантастика» та «фентезі».
2. З’ясовано, що типологічна парадигма фантастичної літератури якнайповніше представлена у творчості О. Бердника. Письменник творив в обох жанрах раціональній фантастиці і фентезі. Раціональна фантастика жанр літератури про незвичайне із особливим типом вимислу, який ґрунтується на раціональному поясненні фантастичних образів, подій, явищ та залученні науково-технічного і соціально-культурного досвіду людства певного періоду; фентезі жанр літератури про незвичайне, в основі якого перебуває особливий тип вимислу, що передбачає адетермінативне (магічне, чарівне тощо) розгортання сюжету, залучення ірраціонального досвіду та паралогічних механізмів людського мислення. До піджанрів раціональної фантастики належать: криптоісторія (повість «Покривало Ізіди»), роман-застереження (роман «Зоряний Корсар»), утопія (роман «Діти Безмежжя»), антиутопія (оповідання «Дві безодні») та наукова фантастика (повість «Серце Всесвіту»). Фентезі поділяють на: міфологічне, метафоричне, жахливе, героїчне та гумористичне. У творчому доробку О. Бердника представлені елементи міфологічного та метафоричного фентезі (романи «Вогнесміх», «Чаша Амріти», «Діти Безмежжя»).
Фентезі апелює до емоцій та донаукових шарів свідомості, до того паралогічного семантичного поля, яке сформувало міфологічну модель світогляду. Ознаки міфологічного фентезі мають романи «Вогнесміх» (зустріч Русалії з Зелен-Дивом), «Зоряний Корсар» (у снах Григора Бови проступає істинна реальність), «Чаша Амріти» (дивовижні здібності Свамі, весілля з померлою Ганнусею). Фентезійні елементи в романі «Діти Безмежжя» належать до метафоричного фентезі, яке суміщає фантастичні події з повсякденними реаліями (злиття парапсихологів Ріони та Буревія в одну істоту).
Досліджено, що у багатьох творах О. Бердника раціональна фантастика та фентезійні елементи тісно переплетені («Чаша Амріти», «Вогнесміх», «Зоряний Корсар» та ін.). Складність конструкції, яка утворюється в результаті поєднання різних типів фантастичного і її внутрішнє багатство слугують для спонукання читача до інтелектуальної й моральної активності. Важливим моментом такої злютованості є те, що фантастичний образ набуває повнокровності, об’ємнішає. Взаємне накладання цих типів розширює тематико-проблемний діапазон творів і сприяє повному охопленню ними різних сторін реальності. Ці особливості синтезу різних типів фантастичного породжують збільшення кількості можливих інтерпретацій зображуваних подій, що в кінцевому рахунку збагачує художню цінність творів.
3. Виявлено, що у творах О. Бердника, як і загалом у фантастичній літературі, зустрічається обмаль побутових реалій, епізодів, пов’язаних з буденним життям персонажів. Це зовсім не означає, що вона виключає психологізм, описи дійсності, але це не самоціль. Письменник-фантаст наголошує на існуванні надідеї, вищої мети, на яку «працює» весь описовий антураж. Наявні у його творах описи космічних кораблів (наприклад, вакуумно-квантовий галактичний крейсер експериментального типу), замальовки з життя мешканців інших планет (споруди іншопланетян у кільці Сатурна у повісті «Серце Всесвіту») тощо постають, щоб унаочнити ідеї, і з’являються у разі, коли читач не може уявити собі деталі (нефантастичні деталі змальовуються зредуковано).
Ліризмом позначені усі без винятку твори Олеся Бердника. Письменник активно використовує у текстах вірші, пісні, фольклорні твори. У романі «Вогнесміх», наприклад, кожна глава розпочинається віршем, до того ж герої час від часу виголошують вірші або співають (наприклад, дід Сміян у романі «Вогнесміх»). Герої навіть про буденні речі розмовляють піднесено, емоційно, їхні вчинки мають відтінок «красивості», деякої театральності.
Романтичний пафос, висока емоційна напруга (романтичні компоненти у дусі національної традиції) творів О. Бердника сусідять із активним використанням філософських ідей, які нерідко стають таким собі «головним героєм» творів. У такий спосіб межі романтичної традиції розширюються не на рівні прийомів, а концепцій, які покладено в основу творчого осмислення життя, особливо проблем розвитку людини (специфіка фантастики як літератури, що досліджує людські прояви в екстремальних ситуаціях). Фантастична література презентує нове романтичне світовідчуття, що ґрунтується на міцній сув’язі традиційної для романтизму уваги до людської духовності та ірраціонального і наукових даних.
4. Виявлено, що інтертекст фантастичної літератури О. Бердника включає на рівні композиційному та образному зв’язки з міфологією, в основу фантастики покладено міфологічний світогляд, який позначає форми, структури, елементи та семантику творів. Наприклад, персонажі нагадують міфічних істот, які наділені надзвичайними здібностями (фіолетові кулі у повісті «Серце Всесвіту»). Наслідуючи міф традиційний, фантастика будує власний світ на ґрунті дихотомії між простором життя і простором смерті. Лейтмотив підкорення життям смерті проходить крізь усі твори О. Бердника. Письменник послідовний у неприйнятті смерті, котрої, на його думку просто не існує. Наприклад, у романі «Вогнесміх» гуру Лі приймає смерть із впевненістю, що його життя продовжиться на іншому рівні.
О. Бердник вдається до наукових джерел, щоб поглибити зміст творів, розширити. Завдяки інтертекстуальності відбувається інтелектуалізація літератури. Так, у творах прозаїка (романи «Діти Безмежжя», «Зоряний Корсар») наявні інтертекстуальні зв’язки з науковими концепціями про походження Всесвіту.
У текстах О. Бердника віднайдено алюзії на історичні події. Так, у романі «Зоряний Корсар» Ара є моделлю СРСР, а образ Зоряного Корсара прочитується у ключі дисидентської діяльності в часи застою (Ара застигла в розвитку). У романі «Діти Безмежжя» виявлено згадки про світові війни, що шматували планету, у видіннях О-ріо, про велетнів духу, які загинули в ім’я свободи людини (Джордано Бруно, образ якого мандрує творами письменника, Піфагор та інші).
У текстах О. Бердника спостережені літературні ремінісценції та алюзії, наприклад подані у формі заперечення ідей колег-фантастів. Можливо, О. Бердник дискутував із братами Стругацькими чи С. Лемом у темах контакту з позаземними цивілізаціями, який у них розгладається як ворожий чи абсолютно неможливий через відмінності у мисленні. О. Бердник у кожному творі, в якому порушена ця проблема («Серце Всесвіту», «Діти Безмежжя», «Зоряний Корсар», «Чаша Амріти»), наголошував на можливості, навіть необхідності такого контакту.
5. Констатовано, що суперечливість, складність епохи підштовхнула письменників до пошуку літературних форм, здатних охопити найрізноманітніші сторони і прошарки дійсності. В умовах існування панівної ідеології та єдиного соцреалістичного літературного напряму письменник намагався висловити власні погляди на існуючі реалії в усіх царинах життя засобами фантастичної літератури. Наприклад, у романі-застереженні «Зоряний Корсар» О. Бердник екстраполює атмосферу тоталітаризму, яка панувала в радянському суспільстві, на вигаданий світ Ару. Так само в оповіданні-антиутопії «Дві безодні» відчувається присмак холодної війни у зображенні постапокаліптичних передчуттів героїв-утікачів.
6. З’ясовано, що у творах О. Бердник зображає героя-мрійника, борця-піонера, який прямує до недосяжної Істини, прекрасного і безкомпромісного. На перший план у творі виходять проблеми морального характеру: герой постійно опиняється на роздоріжжі і мусить робити вибір. Така позиція героя властива творам із романтичною поетикою, у яких необхідною умовою є багата духовність, чуттєвість та гуманізм персонажа. При цьому герой творів О. Бердника діє цілком передбачувано для автора. Такий перебіг подій властивий фантастиці, адже не суперечить її настанові на духовну розбудову людини, за якої мораль та самопожертва є єдиним дороговказом життєвої лінії.
7. Виявлено, що у творах О. Бердника вироблено своєрідну художню модель світу, для якої характерний високий ступінь умовності. Автор намагається втілити у творах риси, притаманні не окремому суспільству, а всьому людству. Особливо це стосується творів, написаних у жанрі раціональної фантастики (більшість творів О. Бердника). Дійсність, витворена раціонально-фантастичним засновком, позначена інтелектуальним осмисленням сущого. Здійснюються соціальні прогнози («Діти безмежжя», «Дві безодні»), екстраполяція в майбутнє реалій сучасності, аналіз умовних ситуацій, які моделюють основні варіанти поведінки людини при зустрічі з невідомим (спілкування з вихідцями з Альфа Центаври у повісті «Серце Всесвіту»).
На сьогодні необхідні детальні студії фантастичної літератури, особливо зважаючи на її потужний розвиток в останні роки. Потребують прояснення лише побіжно заторкнуті у роботі, зважаючи на поставлені у дисертації завдання, питання про походження фантастичного, його художнього спадку від міфу. Необхідні окремі дослідження психологічного механізму сприйняття незвичайного, зв’язку фантастичного елемента з поетикою різних літературних течій та проблеми взаємодії фантастичного елемента з естетичними принципами постмодернізму.

Список використаних джерел
1. Анненский И. Книги отражений / И. Анненский. М.: Наука, 1979. 680 с.
2. Астаф’єв О. Інтертекстуальність як літературна стратегія / О. Астаф’єв // Диволово. 2000. № 2. С. 5-7.
3. Ауробиндо Шри. Мысли и афоризмы / Шри Ауробиндо [ Электронный ресурс] / Пер. с англ. А. Шевченко, М. Куренная. СПб, 1997 Режим доступа: http://lib.kharkov.ua/SATPREM/aurobindo1.txt.
4. Барт Ролан. Від твору до тексту // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 2006. С. 491-496.
5. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет / М. Бахтин. М.: «Худож. лит.»,1975. 504 с.
6. Бахтин М. Проблемы творчества Достоевского (1929) / М. Бахтин [Электронный ресурс]. К.: Next, 1994, С. 9-179. Режим доступа: http://textshare.da.ru.
7. Бердник О. Вогнесміх: [роман] / Олесь Бердник. К.: Тріада-А: «Афон» ВД, 2006. 550 с.: порт. (Всесвіт Олеся Бердника).
8. Бердник О. Діти Безмежжя : [романи і повісті] / Олесь Бердник. К.: Тріада-А: «Афон» ВД, 2004. 680 с.: порт. (Всесвіт Олеся Бердника).
9. Бердник О. Зоряний Корсар: [роман] / Олесь Бердник; [передмов. Г. Прашкевича]. К.: Тріада-А: «Афон» ВД, 2004. 572 с.: порт. (Всесвіт Олеся Бердника).
10. Бердник Олесь. Офiцiйний сайт [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.berdnyk.com.ua
11. Бердник О. Покривало Ізіди: Повість-легенда / Олесь Бердник. К.: Веселка, 1969. 166 с.
12. Бердник О. Серце Всесвіту: [романи і повісті] / Олесь Бердник. К.: Тріада-А: «Афон» ВД, 2004. 726 с.: порт. (Всесвіт Олеся Бердника).
13. Бердник О. Чаша Амріти : [романи і повісті] / Олесь Бердник. К.: Тріада-А: «Афон» ВД, 2004. 624 с.: порт. (Всесвіт Олеся Бердника).
14. Бернадська Н.І. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція: монографія / Н.І. Бернадська. К.: «Академвидав». 2004. 368 с.
15. Бовсунівська Т. Категорія серця в теорії українського романтизму/ Тетяна Бовсунівська // Сучасність, 1995. №10. С.90-98.
16. Бовсунівська Т. В. Основи теорії літературних жанрів : монографія / Т.В. Бовсунівська. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 519 с.
17. Бочаров А. Г. Бесконечность поиска. Художественные поиски современной советской прозы / Анатолий Георгиевич Бочаров. М.: Сов. писатель, 1982. 423 с. С. 289, 339.
18. Брандис Е. Научная фантастика и человек в современном мире / Е.Брандис // Вопр. лит. 1977. № 6. С. 97126.
19. Брандис Е. П., Дмитриевский В. И. зеркало тревог и сомнений. О современном состоянии и путях развития англо-американской научной фантастики / Е.П. Брандис, В.И. Дмитриевский. М.: Знания, 1967. 64 с.
20. Бритиков А. Ф. Отечественный научно-фантастическая литература: некоторые проблемы истории и теории жанра / А. Ф. Бритиков. СПб.: Творческий центр "Борей-Арт". 2000. 404 с.
21. Бритиков А. Ф. Русский советский научно-фантастический роман / А. Ф. Бритиков. Л.: Наука, 1970. 448 с.
22. Бугров В. 1000 ликов мечты. О фантастике всерьез и с улыбкой: Очерки и этюды / Виталий Бугров.- Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1988. - 288 с.
23. Будний В. Порівняльне літературознавство : Підручник / В. Будний, М.Ільницький. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 430 с.
24. Булгаков М. Мастер и Маргарита: [роман] / Михаил Булгаков [Вступ. ст. П.А. Николаева; иллюстрации С. Алимова]. М.: Худож. Лит., 1988 389, [1] с.
25. Валентинов А. Нечто о сущности «криптоистории», или Незабываемый 1938-й / А. Валентинов // Анизотропное шоссе. 1999. № 7. С. 2126.
26. Вейс Я. Що воно за диво фантастика? [Вступ. стаття] // Пригодницько-фантастичні оповідання: Збірка творів письменників ЧССР та УРСР / Упорядк. Я.Вейса. К.: Молодь, 1988. 272 с., с. 263.
27. Веселовский А. Историческая поэтика / Александр Веселовский. М.: Высшая школа, 1989. 404 с.
28. Весни розспіваної князь. Слово про Антонича : Статті, есе, спогади, листи, поезії [упор. М. М. Ільницький, Р. М. Лубківський; передм. Л.М. Новиченка]. Львів: Каменяр, 1989. 430 с.
29. Винничук Ю. Мальва Ланда [роман] / Юрій Винничук. Львів: ЛА «Піраміда», 2007. 428 с.
30. Войтович В. Українська міфологія / Валерій Войтович. Вид. 2-ге, стереотип. К.: Либідь, 2005. 664 с.
31. Волков А. «Сонячна машина» В. Винниченка та соціально-фантастичні романи 20-х рр. К. Чапека (Історико-типологічне зіставлення) // Питання літературознавства. Вип. 3. Чернівці, 1996.
32. Володихин Д. Призывая Клио / Д. Володихин // Если. 2000. № 10. С. 231238.
33. Волчонок Валентин. У истоков русской фэнтези / Валентин Волчонок. Уральский следопыт.- 1999.- № 11.- С. 56-57.
34. Гадамер, Ганс-Ґеорг. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Ганс-Ґеорг Гадамер [пер. з нім.]. К.: «Юніверс», 2001. 288 с.
35. Гай Є. Біблійний текст у драматургії Миколи Куліша / Є. Гай. Слово і час. 2008. № 7 (571). С. 43-51.
36. Галич О. Терія літератури : підручник / О. Галич, В. Назарець, Є.Васильєв; за наук. ред. О. Галича. К.: Либідь, 2001. 488 с.
37. Гаков В. Четыре путешествия на машине времени. (Научная фантастика и ее предвидения) / В. Гаков. М.: Знамя, 1983. 192 с.
38. Геллер М. Я. Утопия у власти / М. Я. Геллер, А. М. Некрич. М.: Издательство «МИК», 2000. 856 с.
39. Гиршман М.М.Стиль как литературоведческая категория : учебное пособие / М. М. Гиршман. Донецк: ДонГУ, 1984. 27 с.
40. Гоголь Н. В. Избранные произведения / Н.В. Гоголь / Предисл. З.Кирилюк; ил. Худож. О. Лысенко. К.: Дніпро, 1985. 397 с.
41. Гроф С. Холотропные состояния сознания и образ реальности [Электронный ресурс] / Станислав Гроф // Космическая игра. М., 1997. С. 207-241. Режим доступа: http://www.aquarun.ru/psih/relig/relig10p8.html
42. Гундорова Т. Соцреалізм: між модерном і авангардом / Тамара Гундорова. Слово і час. 2008. № 4 (568). С. 14-21.
43. Гуревич Г. Научная фантастика это лоция для потомков / Г. Гуревич // Книжное обозрение. 1992. № 9.
44. Демченко І.А. Особливості поетики Ольги Кобилянської : монографія / І. А. Демченко. К.: Твім інтер, 2001. 208 с.
45. Державин Володимир. Проблема клясицизму та систематика літературних стилів // Література і літературознавство. Вибрані теоретичні та літературно-критичні праці / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника; Наукове товариство ім. Шевченка. Івано-Франківський осередок Володимир Миколайович Державин [упоряд.та авт. передмови С. Хороб]. Івано-Франківськ, 2005. [б.в.] 492 с.
46. Діденко В.Ф. Філософія: ескізи для самопідготовки : Навчальний посібник. К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. 208 с.
47. Дяченки М. і С. Дика енергія. Лана [роман] / Марина і Сергій Дяченки. Вінниця: ПП «Видавництво «Теза», 2006. 414 с.
48. Египетская мифология : энциклопедия [Перев. с англ. Д. Воронина]. М.: Изд-во «Эксмо», 2004. 592 с.
49. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; Пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. 503 с.
50. Жаданов Ю.А. Роман Джорджа Орелла «1984» у контексті антиутопії першої половини ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.04. «Література зарубіжних країн» / Ю.А. Жаданов. Дніпропетровськ, 1999. 18 с.
51. Желязни Р. Фэнтези и научная фантастика: взгляд писателя [Электронный ресурс] / Роджер Желязны. Режим доступа: http://kulichki.rambler.ru/castle/.
52. Затонский Д. Что такое модернизм? / Д. Затонский // Контекст-1974 : Литературно-теоретические исследования / Редкол. Н.К. Гей и др.; АН СССР. Ин-т мировой лит-ры им. М.А. Горького. М.: Наука, 1975. 360 с.
53. Зборовська Н. В. Психоаналіз і літературознавство: Посібник / Н.В. Зборовська. К.: «Академвидав», 2003. 392 с.
54. Зварич І. М. Міфологічна парадигма художнього мислення. Дис. ... д-ра філол. наук: спец. 10.01.06. теорія літератури. Чернівці, 2002. 368 с.
55. Земляк В. С. Лебедина зграя [роман] / В. С. Земляк; передм. М.Слабошпицького. К.: Махаон-Україна, 2002. 336 с.
56. Зотиков О. Приймати посвяти, святити дітей, аби не святити ножі / Олексій Зотиков // Україна молода. 2006. 16 вересня, субота. С. 8-9.
57. Зуева Т. Категория чудесного в современном повествовательном фольклоре детей / Т. Зуева // Проблемы интерпретации художественных произведений. М., 1985. С. 147-148.
58. Кабаков Р. И. "Повелитель колец" Дж. Р. Р. Толкина и проблема современного литературного мифотворчества : автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.01.05 - литература стран Западной Европы, Америки и Австралии. Л., 1989. 17 с.
59. Кагарлицкий Ю. А. Что такое фантастика? [монография] / Ю.А.Кагарлицкий. М.: Худож. лит., 1974. 352 с.
60. Кіхно О. Творчість Олеся Бердника в європейському культурному контексті [післямова] / Бердник О. Вогнесміх [роман]. К.: Тріада-А, 2006. 560 с. С. 539-554
61. Ковтун Е. Н. К вопросу о соотношении понятий «условность» и «фантастика» в литературоведении // Вести Моск. ун-та. Сер. 9, Филология. 1990. № 1. С. 16-22.
62. Ковтун Е. Н. Поэтика необычайного. Художественные миры фантастики, волшебной сказки, утопии, притчи и мифа. М.: Изд-во МГУ, 1999. 308 с.
63. Кожелянко В. Дефіляда. Романи / Василь Кожелянко. Львів: Кальварія, 2007. 384 с.
64. Козир О. Гео Шкурупій: сон і текст / Олена Козир // Літературознавство : матеріали ІV конгресу Міжнародної асоціації україністів [доп. та повідомл.; упоряд. і відпов. ред. О. Мишанич]. К.: ТОВ «Видавництво «Обереги», 2000. Кн. 2. 520 с. С.85-91.
65. Копистянська Н. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства : монографія / Нонна Копистянська. Львів: ПАІС, 2005. 368 с.
66. Кораблева Н. В. Интертекстуальность литературного произведения : Учебное пособие / Н.В. Кораблева. Донецк: Кассиопея, 1999. 28 с.
67. Кошелев С. Л. Философская фантастика в современной английской литературе. Романы Дж.Р.Р. Толкина, У. Голдинга и К. Уилсона 50-60-х гг. : автореф. дис. канд. филол. наук: 10.01.05 «Литература стран Западной Европы, Америки и Австралии». М., 1983. - 16 с.
68. Кравченко А. Є. Художня умовність в українській радянській прозі : монографія / А.Є. Кравченко. К.: Наукова думка, 1988. 127 с.
69. Лавкрафт Г. По ту сторону сна : [сб.] / Г. Лавкрафт; пер. с англ. В.Бернацкой. М.: АСТ: ЛЮКС, 2005. 443, [5] с. (Мировая классика).
70. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление / Л. Леви-Брюль // Психология мышления [Электронный ресурс] / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В.В.Петухова. М: Изд-во МГУ, 1980. С. 130-140. Режим доступа: http://www.psylib.ukrweb.net/books/_levbr01.htm.
71. Левченко Г. Християнський аспект літературної творчості Ольги Кобилянської / Галина Левченко. Слово і час. 2008. № 12 (576). С. 20-27.
72. Лем С. Избранное / Станислав Лем; [пер. с польск.]. М.: Из-во «Прогресс», 1976. 480 с. (Библиотека польской литературы).
73. Литературный энциклопедический словарь / Под общ. ред. В.М.Кожевникова, П.А. Николаева. М.: Советская энциклопедия, 1987. 752 с.
74. Література. Теорія. Методологія [упорядкув. і наук. ред. Д. Уліцької; пер. з польськ. С. Яковенка]. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 543 с.
75. Літературознавча енциклопедія : в 2 т. / [авт.-уклад. Ю.І. Ковалів]. К.: ВЦ «Академія», 2007. (Серія «Енциклопедія ерудита»). Т. 1: Літературознавча енциклопедія. 608 с.
76. Літературознавча енциклопедія : в 2 т. / [авт.-уклад. Ю.І. Ковалів]. К.: ВЦ «Академія», 2007. (Серія «Енциклопедія ерудита»). Т. 2: Літературознавча енциклопедія. 624 с.
77. Літературознавчий словник-довідник / [уклад. Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін.]. К.: ВЦ «Академія», 1997. 752 с. (Серія «Nota bene»).
78. Лузина С. А. Художественный мир Дж.Р.Р.Толкьена: поэтика, образность: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.01.05 «Литература стран Западной Европы, Америки и Австралии». М., 1995. 17 с.
79. Малиновский Б. Магия, наука и религия / Бронислав Малиновский. М.: Рефл-бук, 1998. 304 с. (Созвездия мудрости).
80. Манн Ю. В. Поэтика Гоголя / Юрий Владимирович Манн. М.: Худож лит., 1978. 398 с.
81. Маркес Г. Г. Сто лет одиночества [роман] / Г.Г. Маркес. СПб.: «Кристалл», 2001, 352 с.
82. Мелетинский Е. Поэтика мифа : [монография] / АН СССР. Ин-т мировой лит-ры им. М.А. Горького. М.: Наука, 1976. 408 с. (Исследования по ф-ру и мифологии Востока).
83. Мельник Н.В. Жанрово-стильові модифікації української новели 80-90-х років ХХ століття : дис. ... канд. філол. наук. К., 1999. 173 с.
84. Мерль Р. Мальвіль [роман] / Р. Мерль; пер. з франц. Г. Філіпчук. К.: Рад. письменник, 1975. 408 с.
85. Метельова Тетяна. Світотворче слово Олеся Бердника / Тетяна Метельова [Електронний ресурс] // Бердник Олесь. Офiцiйний сайт. Режим доступу: http://berdnyk.com.ua/materialy1.html.
86. Мещерякова М.И. Русская детская, подростковая и юношеская проза второй пол. ХХ в.: проблемы поэтики [монография] / М.И.Мещерякова. М.: Мегатрон, 1997. 380 с.
87. Мифы народов мира : энциклопедия. В 2 томах / Гл. ред. С. А. Токарев. М.: «Советская энциклопедия», 1987. Т. 1. А-К. 671 с.
88. Михайлова А. А. О художественной условности / А. А. Михайлова. Изд. 2-е, переработ. М.: «Мысль», 1970. 300 с.
89. Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР / Є. Захаров, Б. Захаров (уклад.);. Харківська правозахисна група. Харків, 2006. Т. 1. 504 с.
90. Мітосек Зофія. Теорії літературних досліджень / Зофія Мітосек / Перекл. з польськ. В. Гуменюк. Сімферополь: Таврія, 2005 408 с.
91. Мороз Валентин. Есеї, листи й документи / Суспільно-політична бібліотека. Ч. 19 (38). Документти. Ч. 9. Нью-Йорк : Вид-во «Сучасність», 1975. 288 с.
92. Назаренко М. Заметки о «заметках об украинской фантастике» [Электронный ресурс] / Михаил Назаренко. Режим доступа: http://fandom.rusf.ru/about_fan/nazarenko_1.htm.
93. Назаренко М. Реальность чуда (о книгах Марины и Сергея Дяченко) / Михаил Назаренко. К. : Мой компьютер, 2005. 256с.
94. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. К.: Мистецтво, 1981. 287 с.
95. Неёлов Е.М Волшебно-сказочные корни научной фантастики / М-во высш. и средн. спец. образования. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986. 200 с.
96. Неёлов Е.М. Фольклорный интертекст русской фантастики : Учебное пособие по спецкурсу. Петрозаводск: Изд-во ПГУ, 2002. 125 с.
97. Некрасов C. Власть как насилие к утопии Стругацких: Опыт деконструкции [Электронный ресурс] / Сергей Некрасов. - Русская фантастика. Режим доступа: http://rusf.ru/abs/rec/rec01.htm.
98.