ІМЕННИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПОДІБНОСТІ: СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ : Существительные со значением ПОДОБИЯ: СПОСОБЫ СОЗДАНИЕ И СФЕРЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ



  • Назва:
  • ІМЕННИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПОДІБНОСТІ: СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ
  • Альтернативное название:
  • Существительные со значением ПОДОБИЯ: СПОСОБЫ СОЗДАНИЕ И СФЕРЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
  • Кількість сторінок:
  • 222
  • ВНЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2006
  • Короткий опис:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису

    Тилик Ольга Федорівна

    УДК: 811. 161. 2’ 367. 622. 11’ 373. 611

    ІМЕННИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПОДІБНОСТІ:
    СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ


    Спеціальність 10.02.01 українська мова


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук



    Науковий керівник:
    доктор філологічних наук,
    професор Білоусенко
    Петро Іванович


    ЗАПОРІЖЖЯ 2006






    ЗМІСТ
    ВСТУП..4

    РОЗДІЛ 1 Лінгвальна природа іменників зі словотвірним значенням подібності....9

    1.1. Статус дериваційного значення в системі понять словотвору ..9
    1.2. Словотвірна база іменників із дериваційним значенням подібності...22

    РОЗДІЛ 2 Словотвірна структура іменників зі значенням подібності...54

    2.1. Найменування, утворені за подібністю форм предметів57

    2.1.1. Соматичні назви...58
    2.1.2. Технічні та виробничі найменування...72
    2.1.3. Назви рослин..94
    2.1.4. Назви на позначення частин рослинного організму...122
    2.1.5. Назви одягу, взуття, видів орнаменту, зачісок і т.ін..133
    2.1.6. Назви тварин....139
    2.1.7. Найменування продуктів харчування.144
    2.1.8. Локативні назви145
    2.1.9. Інші назви зі значенням подібності.147

    2.2. Назви, утворені на основі подібності до кольору предметів навколишнього світу..150
    2.2.1. Соматичні назви...150
    2.2.2. Фітономени151
    2.2.3. Назви тварин.154
    2.3. Найменування, утворені на основі подібності за функціями, способом існування, поводження, застосування...156
    2.3.1. Назви тварин, людей....156
    2.3.2. Фітономени.157
    2.3.3. Соматичні назви159
    2.3.4. Інструментальні назви.159
    2.3.5. Інші назви...160

    2.4. Найменування за подібністю смаку, запаху, тактильних властивостей161
    2.4.1. Назви за подібністю смаку161
    2.4.2. Назви за подібністю запаху...162
    2.4.3. Назви за подібністю будови й тактильних властивостей .164

    ВИСНОВКИ.166
    СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ДЖЕРЕЛ170
    ЛІТЕРАТУРА..178
    СЛОВОПОКАЖЧИК.205







    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Відношення подібності віддавна привертали увагу науковців. Немає нічого більш фундаментального для мислення й мови, писав У.Куайн, ніж наше відчуття схожості. Дар людини встановлювати спільне в різному є вродженим” [Quine 1977: 157].
    Засоби вираження відношень подібності стали об’єктом дослідження лінгвістів на різних мовних рівнях. У вітчизняному мовознавстві найбільш глибоко це питання вивчене на синтаксичному рівні при розгляді компаративних конструкцій (Л.Голоюх, В.Заборна, І.Кучеренко, Л.Прокопчук, С.Рошко та інші) чи лексичному при з’ясуванні механізмів дії мовної метафори (Л.Андрієнко, В.Вовк, Т.Кіс, Г.Краковецька, Н.Лобур, А.Попова та інші). У дериватології описано окремі словотвірні моделі різної частиномовної природи, що використовуються для творення похідних зі значенням схожості. Спеціальні дослідження дериваційних засобів вираження подібності проведено в підсистемі прикметника, прислівника та дієслова (Л.Костич, О.Тараненко, Н.Шаповалова та інші). На окремі фрагменти аналізу внутрішньої будови іменників зі значенням схожості натрапляємо під час розгляду функцій афіксів (О.Безпояско, П.Білоусенко, З.Валюх, С.Воропай, К.Городенська, О.Меркулова, В.Німчук, М.Плющ, Л.Стовбур та інші), вивчення властивостей демінутивних суфіксів та їх десемантизації (М.Кравченко, Л.Родніна, В.Статтєєва, Г.Томиліна та інші). Однак словотвірна структура афіксальних іменників із семантикою схожості висвітлена лише принагідно, переважно в контексті розгляду типів мотиваційних відношень та дії метафори в словотвірних процесах (В.Горпинич, І.Олійник, О.Тараненко та інші), при вивченні питання творення термінів (О.Бондар, М.Жовтобрюх, Г.Сагач та інші), дослідженні мотивації назв ботанічної номенклатури (Я.Закревська, Л.Москаленко, А.Шамота та інші). Окрім цього, у науці не описано лексико-словотвірні групи імен із зазначеною дериваційною семантикою, немає єдиного погляду на природу іменникових дериватів із формантами, що здатні виражати як демінутивне значення, так і семантику схожості. На сучасному етапі наукового пізнання потребує перегляду й традиція трактування тлумачними словниками значення іменників із семантикою подібності, що у своїй структурі мають дедемінутивізовані форманти. Ці проблеми й зумовлюють актуальність обраної теми.
    Доцільність дослідження мотивується й активним використанням афіксальних іменників зі значенням подібності в галузевих терміносистемах сучасної української мови, що, насамперед, зумовлено загальною тенденцією до формування цих систем на національномовній основі. Розгляд дериваційних засобів, які беруть участь у творенні іменників із семантикою схожості, розкриває механізми виникнення значення слова. Їх вивчення пов’язане з відображенням закономірностей процесу пізнання людиною зовнішнього світу. Дослідження творення похідних імен зі згаданим значенням сприятиме розкриттю лінгвального статусу таких дериватів, збагаченню лексикографічної практики, теорії номінації, допоможе розв’язати дискусійну проблему про можливість емоційно-оцінного значення термінів, які мають суфікси дедемінутивного походження.
    Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наукового напрямку кафедри української мови Запорізького національного університету Історичний словотвір українського іменника в українській мові”.
    Мета роботи розкрити механізми розвитку й особливості формування дериваційного значення подібності в підсистемі афіксального словотвору іменника сучасної української мови.
    Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
    1)з’ясувати лінгвальну природу похідних імен із дериваційним значенням подібності; 2)теоретично обґрунтувати ідею розвитку на базі дедемінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих формантів брати участь у творенні іменників із семантикою схожості; 3)визначити словотвірну структуру похідних зі значенням подібності, виявити засоби вираження згаданої семантики; 4)встановити джерела номінації, принципи мотивації, сфери функціонування іменників зі значенням схожості; 5)визначити ступінь продуктивності, функціонально-семантичну диференціацію афіксів, що беруть участь у творенні досліджуваних дериватів; 6)розкрити тенденції розвитку словотвірної підсистеми афіксальних іменників із семантикою подібності.
    Об’єктом дослідження є підсистема похідних іменників зі значенням подібності сучасної української мови.
    Предметом вивчення є афіксальні іменники, властиві як літературній мові, так і діалектним лексичним системам, зокрема: а)деривати із суфіксами дедемінутивного походження, що беруть участь у творенні похідних зі значенням подібності; б)номени з іншими багатофункційними афіксами, здатними виражати семантику схожості; в)похідні іменники з моносемними формантами зі значенням подібності.
    Джерельною базою дослідження є укладена картотека, яка містить понад 1400 лексем, дібраних із найбільших тлумачних, термінологічних, перекладних, діалектних, етимологічних словників сучасної української мови. Матеріалом для аналізу стали також деривати, виявлені автором у художніх творах українських письменників, науково-технічних текстах, наукових розвідках зі словотвору та лексикології.
    Методи дослідження. Для характеристики лексико-словотвірних груп похідних, аналізу лінгвальної природи дериватів, тлумачення значення слів тощо використовується описовий метод. При визначенні семантичної та словотвірної будови досліджених одиниць використовується метод компонентного аналізу. Застосовано також статистичний і зіставний методи.
    Наукова новизна. Уперше на матеріалі української мови розкрито механізми розвитку дериваційної підсистеми іменників із семантикою схожості, описано їх лексико-словотвірні групи, досліджено афіксальні засоби вираження значення подібності. У роботі по-новому осмислюється лінгвальна природа похідних із семантикою схожості, що містять дедемінутивні форманти.
    Теоретичне значення дослідження. Основні положення дисертації й одержані результати можуть бути використані для розв’язання низки теоретичних проблем дериватології та лексикології, зокрема, природи словотвірного значення, його типів, десемантизації демінутивних суфіксів, дії метафори в словотворенні, процесу термінологізації.
    Практичне значення дослідження. Результати дослідження знайдуть застосування в лексикографічній практиці при укладанні тлумачних, етимологічних, словотвірних словників; у лексикології при вивченні термінологічної та професійної лексики, ідентифікації омонімів, дослідженні семантичної мотивації похідних іменників. Матеріали роботи можуть бути використані при написанні підручників та посібників, розробці вузівських курсів зі словотвору, лексикології, практикумів із морфеміки.
    Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були оприлюднені на міжнародній науково-теоретичній конференції Граматичні читання ІІІ” (Донецьк 2005), міжнародній науково-практичній конференції Сучасні питання слов’янської філології та культури” (Бердянськ 2005), ІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції Слов’яни: історія, мова, культура” (Дніпродзержинськ 2005), звітних наукових конференціях викладачів та студентів Запорізького університету (Запоріжжя 2003, 2004, 2005). Окремі розділи дисертації, а також робота в цілому обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Запорізького національного університету. За матеріалами дослідження опубліковано 6 статей у провідних наукових виданнях, визначених ВАК України як фахові з філологічних дисциплін.
    Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку скорочень джерел (85 найменувань) та використаної літератури (278 позицій), словопокажчика. Загальний обсяг роботи 222 сторінки.
    Ілюстративний матеріал подано в такому порядку: 1)літературні загальновживані одиниці; 2)літературна вузькоспеціальна лексика, терміни; 3)народні, діалектні назви, архаїзми.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    1. Здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що в словотвірній афіксальній системі іменника сучасної української мови функціонують дериваційні засоби, що оформлюють мотиваційні відношення, які встановлюються свідомістю між поняттями предметності на основі їх схожості за формою (91%), кольором (4%), функцією й будовою (3%), запахом (0,7%), смаком (0,6%), тактильними властивостями (0,6%). Такі форманти є виразниками мутаційного, мутаційно-модифікаційного, модифікаційного дериваційних значень подібності. Словотвірна семантика згаданих типів виявляється в інструментальних, соматичних, ботанічних, локативних найменуваннях, назвах рослин, одягу, взуття, тварин, людей, продуктів харчування та в інших найменуваннях.
    2. У сучасній українській мові семантику схожості в підсистемі іменника виражають як поліфункційні, так і моносемні форманти. В абсолютній більшості випадків значення подібності розвинулося на базі власних словотворчих ресурсів української мови, зокрема афіксів, для яких функція вираження схожості стала вторинною. Така семантика закріпилася за формантами, що мали демінутивне значення (вушко отвір у пристрої, механізмі”, корзиночка тип суцвіття”, атласики росл. бархатці”, райдужка частина судинної оболонки ока”, свердлик жук-шкідник”, медок сорт столового виноградного французького вина”, штучний мед”, блюдце полога западина округлої форми”).
    Виразниками значення подібності є також афікси ‑ник (ланцетник невелика морська тварина, Amphioxus lanceolatus”), ‑івк(а) (перстенівка кільчастий шовкопряд, Malacosoma neustria L.”), ‑’ак (огняк сорокопуд сірий, Lanius exeubitor L.”), ‑овник (крейдовник росл. самосил білоповстистий”), ‑ень (золотень росл. золотень жовтий”), при‑ (приміст дерев’яний настил збоку вулиці, тротуар”) тощо.
    Спеціалізоване значення подібності реалізують конфікси, напр., під‑‑ик (підорлик хижий птах родини орлиних”), роз‑‑ø(а) (розкрил обриси чого-небудь у вигляді розгорнутих крил”), за‑‑ень (зазубень виступ будинку”). Таке значення має суфікс іншомовного походження оїд (трапецоїд, металоїд, планетоїд, алкалоїд).
    2. Найбільш активними формантами зі значенням подібності є суфікси, що первинно виражали зменшено-пестливе значення (88% від загальної кількості слів). Для вираження демінутивно-гіпокористичної семантики українська мова розвинула широку систему словотворчих засобів. Унаслідок процесу десемантизації зменшено-пестливі афікси стали поліфункційними, перетворилися в термінологічні засоби. Серед формантів дедемінутивного походження зі значенням подібності високим ступенем словотвірної активності вирізняються афікси І ступеня демінутивності ‑к(а), ‑ок, ‑ик, ‑к(и), ‑ець. Суфікси ІІ ступеня ‑очк(а), ‑ечк(о), ‑ичок, ‑ичк(а) та ін. менш продуктивні. За своєю лінгвальною природою більш нейтральним щодо вираження оцінного значення є вживання формантів першого ступеня демінутивності. Сема кількості похідних дедемінутивного походження з мутаційним словотвірним значенням подібності зневиразнена або втрачена. Такі номени виступають омонімами до лексем зі зменшено-пестливим значенням.
    3. Іменники зі словотвірним значенням подібності властиві як літературній мові, так і діалектним лексичним системам. Вони є складниками загальновживаної, виробничо-професійної, науково-термінологічної, специфічно-побутової лексики. У літературному вживанні найвищою продуктивністю характеризуються дедемінутивні суфікси із семантикою схожості: коронка (мед.), шлуночок (мед.), човник (техн.), сердечко (техн.), кришечка (бот.), рильце (бот.), шийки ракові (бот.) тощо.
    Слова літературної мови творять також малоактивні афікси за‑ (загвіздок стрижень, кілочок або цвях для закріплення певних деталей”), під‑ (підсоколик птах родини соколиних”), за‑‑ень (зазубень частина чого-небудь, що видається наперед”), під‑‑ок (підкрилок поверхня, покриття для захисту частини машини, агрегату”), су‑‑ок (суглинок осадова гірська порода, до складу якої входять пісок і глина 10-30%), ‑’уг (вівсюг подібний до вівса бур’ян, дикий овес”), ‑ач (перстач росл. Potentilla L.”), ‑івка (мишівка лісова, степова дрібний гризун, схожий на маленьку мишку, Sicista brtulina”).
    У діалектному словотворі, окрім активно вживаних суфіксів дедемінутивної природи, діють поодинокі форманти, що є ознакою просторічного, образного мовлення: ‑’анка (картоплянка соняшник бульбистий”), ‑очник (ваточник росл. асклепій”), ‑авка (мишавка росл. мишачий хвіст”), па‑ (пазмій росл. синяк звичайний”), на‑‑ник (набородник росл. козелець”) о‑‑ок (ошийок вузька частина мішка в рибацькому сачкові”), по‑ (посестра товаришка молодих літ”) тощо.
    5. Джерелами номінації іменників зі словотвірним значенням подібності є назви частин тіла живого організму, одягу, прикрас, тварин, людей, продуктів харчування, рослин, небесних та геометричних тіл, музичних інструментів, знарядь праці, посуду, пристроїв, транспорту, меблів, споруд, зброї, явищ природи, частин земної поверхні, гірських порід, іграшок, тканин тощо предметів зовнішнього матеріального світу, які найбільш життєво важливі у сфері практичної діяльності людини.
    Одна й та ж лексема може виступати твірною для низки дериватів, які мають різну сферу вживання. Так, ряд похідних об’єднані мотивувальною ознакою подібні за формою” й утворені від лопата, пор. лопатка щабель у бороні”, деталь вітряка” (техн.), вертикальне стовщення стіни” (архіт.), кістка в складі плечового пояса” (мед.). Окремі похідні зі спільним твірним мотивуються на основі різних ознак, пор. ріжки паразитичний грибок чорно-фіолетового кольору на злакових культурах” (бот.), частина предмета або увесь предмет, схожий формою на ріг”.
    6. Функціонування іменників зі значенням подібності є характерною рисою словотвірної системи української мови. Такі похідні лексичні одиниці набули виразної національномовної специфіки. У їхній внутрішній формі відображена закономірність процесу пізнання людиною безмежної у своїх виявах об’єктивної дійсності, увиразнюються інтелектуальні, психічні, естетичні особливості мислення українського народу. Цей спосіб номінації став масовим, універсальним при оформленні мотиваційних відношень схожості, що свідчить про потужну потенційну спроможність внутрішнього іменникового словотворення.
    У процесі розвитку мови, зокрема становлення наукового стилю, деривати зі значенням подібності стають надбанням термінологічних систем української мови. Панівну більшість лексем засвоює літературна мова, у той час як інші найменування функціонують на регіональних рівнях. Номени із семантикою схожості виконують інформативну функцію, фіксуючи несуттєві ознаки понять, але проте домінують у процесі пізнання, є актуальними для носіїв мови. Деривати зі значенням подібності становлять цілісну й органічну систему, що перебуває в стані розвитку.







    Список скорочень джерел
    Анат Анатомічна термінологія = Terminologia Anatomica = Anatomical Terminology: Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації / К.А.Дюбенко (уклад); Національний мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. 2 вид., доп. й опрац. К., 2001. 392с. К, 2001. 392с.
    Барна БарнаМ.М. Ботаніка: Терміни. Поняття. Персоналії: Словник. К.: Академія, 1997. 272с.
    Б-Н Білецький-НосенкоП. Словник української мови / Підгот. до вид. В.В.Німчук. К.: Наук. думка, 1966. 421с.
    Бот Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. ДудкиИ.А. К.: Наук. думка, 1984. 308с.
    БотД Словник-довідник з ботаніки / За ред. А.П.Білоконя, О.Л.Липи. К.: Рад. школа, 1965. 588с.
    БотП Словник ботанічної номенклатури (проєкт). К.: Держ. вид-во України, 1928. 313с.
    Бр БрилінськийД.М. Словник подільських говірок. Хмельницький ред.-вид. відділ, 1991. 116с.
    Брод ГорбачО. Словник говірки села Бродина // Гуцульські говірки: Лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2000. С.245-364.
    БС Біологічний словник / За ред. К.М.Ситника, В.О.Топачевського. К.: Гол. ред. УРЕ, 1986. 679с.
    Валюх ВалюхЗ.О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові. Київ Полтава: АСМІ, 2005. 356.
    Вас ВасиленкоВ.И. Опыт толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии. Отдъл І-й, ІІ-й и ІІІ-й. Кустарные промыслы, сельское хозяйство и земледелие, народные поговорки и изречения. Харьков, 1902. 80с.
    Верх ВерхрадськийІ. Знадоби до пізнання угорсько-руських говорів // ЗНТШ, 1899. Т.27-30; 1901. Т.40, 44; 1902. Т.45.
    Войц ВойцеховичВ.И. Собраниє словъ Малороссійскаго наречія // Собрания в прозъ и стихах. Труды Общества любителей российской словесности при императорском университете, Ч ІІІ. М., 1823. С.284-326.
    Волков ВолковФ.К. Список растений с народными названиями. К., 1874. 45с.
    ВТ ШелудькоІ.М. Практичний словник виробничої термінології. Харків: Рад. школа, 1931. 110с.
    ВТСУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000 слів і словосполучень. К.: Ірпінь: ВТФ Перун”, 2004. 1440с.
    ГБ ВерхрадськийІ. Говір батюків // ЗНТШ, 1912. Т. 15. 308с.
    ГГЛ ВерхрадськийІ. Про говор галицких лемків. Львів, 1902. 402с.
    Гідронім Словник гідронімів України. К.: Наук. думка, 1979. 780с.
    ГовЗам ВерхрадськийІ. Говір замішанців // ЗНТШ, 1894. Т.3. С.153-210.
    Голов Словник української мови Я.Ф.Головацького. Підгот. до вид. Й.О.Дзендзелівський, З.Ганудель. Науковий збірник музею української культури у Свиднику. №10. 1982. 612с.
    Гр Словарь української мови: У 4т. / Зібр. ред. журн. Киев. старина”. Упорядкував з дод. власного матеріалу Б.Грінченко. Т.1-4. К., 1907-1909.
    ГуцГов Гуцульські говірки. Короткий словник. Львів, 1997. 232с.
    Дзендз Дзендзелівський Й.О. Словник специфічної лексики говірок Нижнього Подністров‘я // Лексикографічний бюлетень.- Вип. VІ. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. С.36-54.
    ДолГов Верхрадський І. Про говор долівський // ЗНТШ, 1900. Т. 35-36.
    Дорош ДорошенкоС.І. Матеріали до словника діалектної лексики Сумщини // Діалектологічний бюлетень. - Вип. ІХ. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. С.101-123.
    Дубр ДубровськийВ. Словник московсько-український. К.: Рідна мова, 1918. 542с.
    ЕСУМ Етимологічний словник української мови: У 7т. / Редкол.: О.С.Мельничук (голов. ред.) та ін. К.: Наук. думка, 1982-2003. Т.1-4.
    Єлін ЄлінЮ.А., ІвченкоС.І., ОгляницькаЛ.Г. Шкільний визначник рослин. К.: Радянська школа, 1978. 359с.
    Ж ЖелехівськийЄ., НедільськийС. Малорусько-німецький словник. Львів, 1886. Т. 1-2. 1117с.
    Забужко Забужко О. Сестро, сестро: Повісті та оповідання. К.: Факт, 2003. 240 с.
    Зел Методичні вказівки з діалектології української мови. Словник східнополіського говору / Підгот. А.Зеленько. Луганськ: Шлях, 1990. 78с.
    ЗСЮР Верхрадський І. Знадоби до словаря южноруського. Львів: Друкарня тов. ім.Шевченка, 1877. 88с.
    Ізюмов ІзюмовО. Російсько-український словник. ХарківКиїв: Державне видавництво України, 1930. 80с.
    Кв-Осн. Словник творів Г.Квітки-Основ‘яненка: В 3-х томах / Відп. ред. М.А.Жовтобрюх. Харків: ХДУ, 1978-1979.
    КГС Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда слів з вершинамиомографічними коренями. К.: Українська енциклопедія, 2002. 912с.
    Козак КозакЛ.В. Словник-довідник з електротехніки, автоматики, промислової електроніки і метрології. Кривий Ріг, 1997. 280с.
    Корз КорзонюкМ.М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика: Зб. наук. праць / Гол. ред. І.Г.Матвіяс. К., 1987. С.62-267.
    Левч ЛевченкоМихаилъ. Опыт русско-украинского словаря. Киев, 1874. 188с.
    Лєснова ЛєсноваВ.В. Матеріали до словника говірок Східної Слобожанщини: людина та її риси. Луганськ: Шлях. 1999. 72с.
    Ліс Російсько-український словник термінів лісництва / Укладачі: М.О.Галич, Л.П.Полюга, С.А.Постригань, С.М.Шило, Н.І.Шило. К.: Наук. думка, 1980. 157с.
    Лысенко ЛысенкоА.С. Словарь диалектной лексики северной Житомирщины // Славянская лексикография и лексикология. К.: Наука, 1966. С.5-60.
    Мороз МорозІ.В., Мороз.Л.І. Словник-довідник з біології. К: Генеза, 2001. 414с.
    Моск Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. Одеса: ОДУ, 1958. 78с.
    Москаленко Москаленко Лілія. Подібність рослини до іншої рослини як джерело номінації // Українська мова. 2002. №2. С.3950.
    НГТК ГромкоТ.В., ЛучикВ.В., ПолярушТ.І. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини / Відп. ред. В.В.Лучик. Київ-Кіровоград: РВГІЦ КДПУ, 1999. 224с.
    Нетлюх НетлюхМ.А. Українсько-латинський анатомічний словник (Анатомічна номенклатура). Львів: Львівський держ. мед. інститут, 1995. 216с.
    О Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2-х част. К.: Наук. думка, 1984. Ч. 1. 495с. Ч. 2. 515с.
    Паламар Паламарчук Л.С. Словник специфічної лексики говірки с.Мусіївки (Вчорайшенського р-ну Житомирської обл.) // Лексикографічний бюлетень. Вип. VI. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. С.22-35.
    Писк ПискуновФ. Малороссийско-червонорусский словарь живого и актового языка. К., 1882. 306с.
    Пол ВащенкоВ.С. Словник полтавських говорів. Вип.1. Харків: Вид-во ХДУ, 1960. 107с.
    Поліс ЛисенкоП.С. Словник поліських говорів. К.: Наук. думка, 1974. 260с.
    Початки Верхратський І. Початки. Вип. V. Львів, 1872. 39с.
    Природ ВерхрадськийІванъ. Початки до уложення номенклатури и терминологиі природописної, народнеі: І-V. Львів, 1864-1872.
    Природ ПолонськийХ. Словник природничої термінології (проєкт). К.: Держ. вид-во України, 1928. 262с.
    Рогов РоговичА.С. Опыт словаря народных названий растений. Киевъ, 1874. 56с.
    РУМед Російсько-український медичний словник / О.Мусій, С.Нечай (Нечаїв), О.Соколюк, С.Гаврилюк. Вид. IV. Умань, 1992. 114 с.
    РУМС Російсько-українсько математичний словник / Уклад.: В.Я.Карачун, О.О.Карачун, Г.Г.Гульчук. К.: Вища шк., 1995. 258 с.
    РУС Російсько-український словник: В 3-х томах. К.: Наук. думка, 1970.
    РУСлНТ Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина: Близько 100 тис. термінів і номенів / Авт. С.П.Вассер, І.О.Дудка, В.І.Єрмоленко, М.Д.Зєрова та ін. К.: Наук. думка, 1996. 660с.
    РУТСМБ Російсько-український тлумачний словник з молекулярної біології / Упоряд. М.Е.Кучеренко, О.Ю.Пащенко та ін. К.: Либідь, 1995. 440с.
    РУФіз Російсько-український фізичний словник: 16000 термінів / Укл. ГейченкоВ.В. та ін.: 2-ге вид. Х.: Основа, 1990. 211с.
    Саб СабалдирГ. Практичний російсько-український словник. К.: Видавниче товариство Час”, 1926. 436с.
    СлВТ Словник морфологічних ветеринарних термінів / Укл. ЛевчукВ.С., ОчкуренкоО.М., ФедотовО.В., НетлюхМ.А. К.: Вища школа, 1990. 303с.
    Смик Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. К.: Українська Радянська Енциклопедія” ім.М.П.Бажана, 1991. 416с.
    СУМ Словник української мови. Т.1-11. К.: Наук. думка, 1970-1980.
    Сх. слоб. Словник українських східнослобожанських говірок / Укл. К.Глуховцева, В.Лєснова, І.Ніколаєнко, Т.Терновська, В.Ужченко. Луганськ: Шлях, 2002. 234 с.
    Техн Російсько-український технічний словник. К: Держтехвидав, 1961. 648с.
    ТехнМ ТрихвилівЮ., ЗубковІ. Словник технічної термінології. Мірництво (проєкт). К.: Держ. вид-во України, 1930. 155с.
    ТехнТФ ТуркалоК., ФаворськийВ. Словник технічної термінології (проєкт). К.: Держвидавництво України, 1928. 172с.
    Транспорт Никончук М.В., Никончук О.М. Транспортна лексика Правобережного Полісся в системі східнослов‘янських мов. АН УРСР: Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні: ЖДПУ ім. І.Франка. К.: Наук. думка, 1990. 292с.
    ТСБМ Тлумачальны слоýнік беларускай мовы”. Т. 5. Мінск: Выдавецтва Беларуская савецкая энцыклапедыя імя Петруся Броýкі, 1983. 663с.
    УмСп УманецьМ.І. СпілкаА. Словарь російсько-український. К., 1925. 1149с.
    Ф Фасмер М. Этимологический словарь русского языка // Пер. с нем. и доп. О.Н.Трубачева. М.: Прогресс, 1987. Т.1-4.
    Фіз Словарь физиологических терминов / Отв. ред. академик О.Г.Газенко. М.: Наука, 1987. 446с.
    ФСУМ Фразеологічний словник української мови: У 2-х кн. К.: Наук. думка, 1999. Кн.1. 528с. Кн.2. 980с.
    Хім Російсько-український хімічний словник: 6000 термінів / Є.Ф.Нікряч та ін. 2-ге вид. Х.: Основа, 1990. 192с.
    ХТ КурилоО. Словник хемічної термінології. К.: Держ. вид-во України, 1923. 140с.
    Цвелих ЦвелихО.М. Шкільний визначник хребетних тварин. К.: Рад. школа, 1983. 256с.
    Чаб ЧабаненкоВ.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: В 4-х томах. Запоріжжя: ЗДУ, 1992-1994.
    Шамота ШамотаА.М. Назви рослин в українській мові. К.: Наук. думка, 1985. 165с.
    Шар ШарлеманьМ. Словник зоологічної номенклатури. Назви птахів (проєкт). Ч. І. К.: Державне видавництво України, 1927. 63с.
    Шар ШарлеманьМ., ТатаркоК. Назви хребетних тварин (проєкт). Ч. ІІ. К.: Держвидавництво, 1927. 125с.
    Шейк ШейковскийК. Опыт южно-русского словаря / В 2-х вып. М., 1883-1886. Вып. І Т-Ю. 140с. Вып. ІІ У-Ф. 180с.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. АгаронянИ.В. К проблеме слов с суффиксами субъективной оценки // Актуальные вопросы лексики, словообразования, синтаксиса и стилистики. Куйбышев: КГУ, 1973. С.38-45.
    2. АзароваЛ.Є., КостюкА.В. Спецкурс із технічної, фізичної та математичної термінології: Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей ступеневої підготовки спеціалістів з вищою технічною освітою. Х.: Вінницький держ. техн. ун-т, 1999. 18с.
    3. АйрапетоваМ.П. Категория сходства в системе словообразования современного английского языка: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.17. М., 1978. 182с.
    4. АксаковК.С. Опыт русской грамматики. Т.3. Ч.2. М.: Тип. Степановой, 1860. 667с.
    5. АрутюноваН.Д. О понятии системы словообразования // Филологические науки. 1960. №2. С.24-31.
    6. АхмановаО.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295с.
    7. АхмановаО.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 608с.
    8. АхмановаО.С. Словарь омонимов русского языка. М.: Русский язык, 1986. 448с.
    9. БабичС.Г. Изменение семантической структуры деривата в процессе словообразования // Русское языкознание. 1991. №22. С.123-124.
    10. БаденковаВ.М. Лексика традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя: Автореф. дис. канд. філол наук: 10.02.01 / Запорізький державний університет . Запоріжжя, 1999. 20с.
    11. БалалыкинаЭ.А., НиколаевГ.А. Русское словообразование: Учебное пособие. Казань: Изд-во Казанского университета, 1985. 184с.
    12. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд‑во иностр. лит., 1955. 416с.
    13. БарсовА.А. Российская грамматика. М.: Изд-во МГУ, 1981. 776с.
    14. БачкурР.О. Структура словотвірних парадигм українських назв тварин і рослин: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Прикарпатський університет ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 2004. 228с.
    15. БевзенкоС.П. До характеристики відмінностей у словотворі української діалектної мови // Мовознавство. 1975. №3. С.68‑83.
    16. БевзенкоС.П. Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору. Ужгород: Закарпатське вид-во, 1960. 416с.
    17. БевзенкоС.П., ГрищенкоА.П., ЛукіноваТ.Б., НімчукВ.В., РусанівськийВ.М., CамійленкоС.П. Історія української мови. Морфологія. К.: Вища школа, 1978. 540с.
    18. БезпояскоО.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз). К.: Наук. думка, 1991. 172с.
    19. БезпояскоО.К. Суфікси статичної предикатності // БезпояскоО.К., ГороденськаК.Г. Морфеміка української мови. К.: Наук. думка, 1987. 207с.
    20. БезпояскоО.К., ГороденськаК.І. Морфеміка української мови. К: Наук. думка, 1987. 211с.
    21. БілоусенкоП. З історії іменникового суфікса а // Культура слова: Міжвідомчий збірник. К.: Наук. думка, 1996. Вип. 46. С.159-162.
    22. БілоусенкоП.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду). К.: КДПІ, 1993. 215с.
    23. БілоусенкоП.І., НімчукВ.В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс ‑иця). Київ-Запоріжжя: ЗДУ, 2002. 206с.
    24. БілоусенкоП.І., ТиликО.Ф. Іменники з модифікаційним словотвірним значенням подібності // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. Вип. 12. С.28-32.
    25. БлиноваО.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С.28-37.
    26. БогородицкийВ.А. Общий курс русской грамматики. М.-Л.: Гос. соц.-эконом. изд., 1935. 494с.
    27. БондаркоА.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1978. 175с.
    28. БондарьА.И. Структура деминутивных образований в современном украинском языке.: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 02 / Ужгород. гос. ун-т. Ужгород, 1979. 23с.
    29. БулаховскийЛ.А. Деэтимологизация в русском языке // Труды Института русского языка. Т.1. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР, 1949. С.147-153.
    30. БуслаевФ.И. Историческая грамматика русского языка / АН СССР. Отд-ние лит. и языка. М.: Учпедгиз, 1959. 623с.
    31. ВведенскаяЛ.А., КолесниковН.П. Этимология: Учебное пособие. СПб: Питер, 2004. 221с.
    32. ВиноградовВ.В. Исследование по русской грамматике. М.: Наука, 1975. 559с.
    33. ВиноградовВ.В. Основные типы лексических значений слова // Вопросы языкознания. 1953. № 5. С.3 29.
    34. ВиноградовВ.В. Проблемы русской стилистики / Авт. предисл. и комментарии В.Г.Костомаров, Ю.А.Бельчиков. М.: Высш. школа, 1981. 320с.
    35. ВиноградовВ.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М. Л.: Учпедгиз, 1947. 484с.
    36. ВинокурГ.О. Заметки по русскому словообразованию // ВинокурГ.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. С.419-442.
    37. ВинокурГ.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии. Т.5. М.: Труды МИФЛИ, 1939. С.3-54.
    38. ВихованецьІ.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 255с.
    39. ВихованецьІ.Р., ГороденськаК.Г., РусанівськийВ.М. Семантико-синтаксична структура речення. К.: Наук. думка, 1983. 219с.
    40. ВінярГ.М. Словотворчі тенденції в сучасній укаїнській мові (на матеріалі усного і писемного мовлення 80-х-поч. 90-х р. ХХ ст.): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 1992. 16с.
    41. ВільчинськаТ.П. Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб в українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський державний університет ім.І.Франка. Львів, 1996. 21с.
    42. ВовкВ.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. К.: Наук. думка, 1986. 142с.
    43. ВоропайС.В. Система конфіксального творення іменників в українській мові ХІХ ХХ століть: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Запоріжжя, 2001. 21с.
    44. ГавришІ.В. Розвиток українського наукового стилю 20-30-х років ХХ ст. (на матеріалах наук.-техн. текстів): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2002. 20с.
    45. ГакВ.Г. Десемантизация языкового знака в аналитических структурах синтаксиса // Аналитические конструкции в языках различных типов. М.-Л.: Наука, 1965. С.129141.
    46. ГакВ.Г. Метафо
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины