Дедухно Алла Володимирівна. Лінгво-прагматичні та структурно-функціональні параметри перформативних актів мовлення в українській мові

Короткий опис

Дедухно Алла Володимирівна. Лінгво-прагматичні та структурно-функціональні параметри перформативних актів мовлення в українській мові.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.01, Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2015.- 243 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДЕДУХНО АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 81’242:81’367,625

ЛІНГВО-ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ПЕРФОРМАТИВНИХ АКТІВ МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

10.02.01 – українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник – кандидат філологічних наук
Л.П. Денисенко

Запоріжжя – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРФОРМАТИВНОСТІ 12
1.1. Перформативність як семантико-прагматичне явище 12
1.2. Інтенція як основна ознака перформативних актів 23
1.3. Типологічні характеристики перформативних актів 27
1.4. Функціонально-семантичні класифікації перформативних дієслів 35
1.5. Засоби вираження перформативності 39
Висновки до Розділу 1 43
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРФОРМАТИВНИХ АКТІВ МОВЛЕННЯ 45
2.1. Комісивні перформативні акти мовлення 45
2.2. Екзерситивні перформативні акти мовлення 53
2.3. Бехабітивні перформативні акти мовлення 59
2.4. Вердиктивні перформативні акти мовлення 64
Висновки до Розділу 2 68
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРФОРМАТИВНИХ АКТІВ МОВЛЕННЯ 71
3.1. Перформативні акти мовлення з комісивною інтенцією 71
3.1.1. Перформативні акти мовлення власне обіцянки 71
3.1.2. Перформативні акти мовлення клятви і присяги 75
3.1.3. Перформативні акти мовлення запевнення і завірення 82
3.1.4. Перформативні акти мовлення зобов'язання 86
3.1.5. Перформативні акти мовлення зарікання 88
3.1.6. Перформативні акти мовлення заклáду 91
3.1.7. Перформативні акти мовлення власне гарантії і поручительства 92
3.2. Перформативні акти мовлення з екзерситивної інтенцією 97
3.2.1. Перформативні акти мовлення з інтенцією прохання 97
3.2.1.1. Перформативні акти мовлення власне прохання 100
3.2.1.2. Перформативні акти мовлення благання, мольби, заклинання 105
3.2.1.3. Перформативні акти мовлення запрошення 108
3.2.2. Перформативні акти мовлення з інтенцією поради 109
3.2.2.1.Перформативні акти мовлення власне поради 111
3.2.2.2. Перформативні акти мовлення рекомендації, пропозиції, застереження, попередження 117
3.2.3. Перформативні акти мовлення з інтенцією наказу 124
3.2.3.1. Перформативні акти мовлення власне наказу 126
3.2.3.2. Перформативні акти мовлення вимоги 129
3.2.3.4. Перформативні акти мовлення з призначення / звільнення 131
3.2.3.5. Перформативні акти мовлення заборони 133
3.2.3.6. Перформативні акти мовлення дозволу 136
3.2.3.7. Перформативні акти мовлення оголошення: власне оголошення, заяви, проголошення, виголошення 138
3.2.3.8. Перформативні акти мовлення підтвердження: власне підтвердження, визнання, засвідчення, доручення, заповіту, називання, зізнання 142
3.3. Перформативні акти мовлення з бехабітивною інтенцією 148
3.3.1. Перформативні акти мовлення подяки 148
3.3.2. Перформативні акти мовлення вибачення 155
3.3.3. Перформативні акти мовлення побажання 161
3.3.4. Перформативні акти мовлення поздоровлення 172
3.3.5. Перформативні акти мовлення співчуття 178
3.3.6. Перформативні акти мовлення вітання / прощання 181
3.4. Перформативні акти мовлення з вердиктивною інтенцією 186
3.4.1. Перформативні акти мовлення з власне вердиктивною інтенцією 186
3.4.2. Перформативні акти мовлення з інтенцією оцінки 192
Висновки до Розділу 3 197
ВИСНОВКИ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 206
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 238

ВСТУП

У лінгвістиці останнім часом спостерігаємо динамічний процес переорієнтації досліджень зі структури мовних фактів на діяльність. Виявляється це насамперед у теоріях, проблематика яких стосується функціонування мови. Відтак центром уваги стає сама людина й чинники контексту, у якому вона здійснює спілкування, живе мовлення в усьому розмаїтті його функцій та соціально-функціональних варіантів.
Проблему розрізнення понять "мова" і "мовлення" досліджував ще В. фон Гумбольдт, який уважав, що "розвиток мови завжди відбувається тільки в суспільстві, і людина розуміє себе настільки, наскільки досвідом установлено, що її слова зрозумілі й іншим" [176, с. 68].
Серед домінантних теорій сучасного мовознавства можна назвати такі напрями, як психолінгвістика, соціолінгвістика, ґендерна лінгвістика, генеративна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, інтерпретаціонізм, функціоналізм, лінгвістика тексту, аналіз дискурсу, теорії мовленнєвої дії, етнолінгвістика та ін., яким притаманне ставлення до мови не просто як до системи знаків, а як до гнучкого засобу знакової репрезентації досвіду й комунікативної взаємодії між членами певної соціоетнокультурної спільноти в будь-якій конкретній ситуації [182, с. 240–245].
Одним із таких напрямів стала лінгвістична прагматика – наука, що вивчає умови використання мови комунікантами в актах спілкування. Ці умови включають комунікативну мету співрозмовників, час і місце мовленнєвого акту, компетенцію знань комунікантів, їхні соціальні статуси, психологічні й біологічні особливості, правила та конвенції мовленнєвої поведінки, що існують у тому чи тому колективі, тощо [141, с. 268].
Об'єктом дослідження лінгвістичної прагматики є повсякденна мова. Нові ідеї, що спочатку розробляли філософи В. Вітгенштейн, П. Ф. Стросон, Г. П. Грайc, Дж. Остін, Дж. Сьорль, слугували виникненню теорії прагматичного значення і теорії мовленнєвих актів. Власне теорію мовленнєвих актів сформовано в лінгвістичній філософії під впливом концепції "мовних ігор" В. Вітгенштейна, а її основи закладено англійським логіком Дж. Остіном. Саме Дж. Остіну належить відома теза про те, що за допомогою слів ми не тільки описуємо реальність, а й творимо її. Звернувши увагу на деякі недооцінені можливості мови, учений указав на те, що наші висловлювання створюють певні умовні, конвенційні дії, які мають наслідки для мовця. Такі висловлювання отримали назву "перформативи", наприклад, оголошую (війну), запрошую (на весілля), клянуся (бути вірним батьківщині), дозволяю (продовжити термін відпустки), звільняю (з посади), рекомендую (прочитати книгу) [240, с. 15–135] тощо.
Відкриття явища перформативності, визначення й виділення перформативних дієслів і висловлювань, представлених у межах теорії мовленнєвих актів в окреме самостійне дослідження, традиційно пов'язують з іменем Дж. Остіна. Однак, на думку О. В. Бондарка [142, с. 97], пріоритет у цьому питанні належить польському лінгвісту Е. Кошмідеру, котрий назвав це явище "коінціденцією" [1929] і розглядав його на матеріалі різних мов, передусім слов’янських і німецької, вивчаючи видо-часові відношення у висловлюваннях на зразок: "Прошу / попрошу квитки". Створюючи аспектологічну концепцію і розробляючи методи дослідження коінциденції, як одного з них учений пропонував здійснювати виявлення й перевірку аспектологічних смислів за допомогою питання "Що це ти робиш?". Така тривіальна процедура дозволила встановити можливість суміщення одного зі значень теперішнього часу й одного зі значень доконаного виду дієслова, а саме внутрішньої завершеності дії, своєчасної "перфективності". Виявилося, що висловлювання на зразок "попрошу до столу, зізнаюся..., дозволю собі..." у польській мові не є відповіддю на поставлене питання, а передають значення того самого теперішнього, коли "вимова висловлювання і є цією дією. Тут і має місце коінциденція слова і дії" [42, s. 274]. У межах прагматичного підходу до вивчення мови об'єктом є вже не тільки лінгвальні, а й екстралінгвальні параметри мовленнєвих дій, котрі представлені як засоби соціального впливу на співрозмовника. Процес спілкування мовця й адресата, їхні соціальні статуси, умови спілкування, ситуативний контекст, мовленнєва поведінка розширюють коло наукових інтересів лінгвістичної науки.
У подальшому лінгвісти, досліджуючи цю проблематику, описують структурні й семантичні особливості перформативних висловлювань, їхні прагматичні характеристики, засоби вираження перформативності в різних мовах. Особливо поширені такі дослідження на матеріалі англійської, німецької, французької, російської мови (див.: Austin 1962; Searle 1962, 1971, 1977; Habermas 1971, 1987; Fraser 1974, 1975; Wunderlich 1976; Бенвеніст 1974; Ross 1970; Sadock 1974; Mc Cawley 1974; Katz 1977; Lanigan 1977; Boguslavski 1978; Petofi, Kauser 1978; Leech 1980; Burkhardt 1986; Brandt, Rosengren, Zimmermann 1989; Graumann 1989; Bratman 1990; Croft 1994; Kasher 1994; Bach 1997; Müller 2003; Апресян 1986, 1995; Арутюнова 1988; Формановська 1987, 1998; Гловинська 1993; Почепцов 1981; Романов 1987, 1988, 1997, 2002; Романова 2000; та ін.).
У вітчизняному мовознавстві категорія перформативності вперше привернула увагу Г. Г. Почепцова, який схарактеризував перформативні висловлювання в загальнолінгвістичному плані (1982, 1983); німецькі мовленнєві акти з перформативними висловлюваннями в комунікативному аспекті проаналізувала Т. В. Терещенко (2001); у дисертаційній роботі Ю. Г. Твердохліба описано семантичні параметри функціонування перформативних речень в українській мові (2004); Л. Р. Турик зробила спробу описати українські перформативні лексеми (2004); І. А. Косик висунула ідею пошуку українських перформативів серед службових частин мови (2004); Н. Ф. Баландіна порушила питання лексикографічного опису перформативів у чеській та українській мовах (2007), а Ф. С. Бацевич розширив поняття перформативності, аналізуючи висловлювання-вигуки (2008).
Незважаючи на те, що досліджено низку проблем з перформативної тематики, є питання, які потребують глибшого висвітлення.
Актуальність дослідження лінгво-прагматичних та структурно-функціональних параметрів перформативних актів мовлення зумовлена вагомим інтересом сучасних гуманітарних наук до мови в процесі її реалізації; одним з ключових компонентів цього процесу є актомовленнєва репрезентація перформативності в українській мові, що полягає в комплексному описі перформативних висловлювань, їхніх формальних модифікацій у межах інтенційних груп, комунікативно-прагматичних і функціональних особливостей, що залежать від контексту, намірів мовця, статусів співрозмовників тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з виконанням наукової теми "Когнітивно-комунікативні та лінгвокультурологічні параметри дослідження мовних одиниць" у Запорізькому національному університеті (код державної реєстрації 0113U00807).
Метою дисертації є встановлення лінгво-прагматичних та структурно-функціональних параметрів перформативних актів українського мовлення, окреслення системних зв'язків між ними і на цій основі – подання їх цілісного опису.
Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
- з'ясувати лінгвальний статус категорії перформативності й уточнити поняття "перформативне дієслово", "перформатив", "перформативне речення", "перформативне висловлювання", "перформативний акт";
- виокремити і дослідити групи українських перформативних актів за ілокутивною спрямованістю;
- представити типову й нетипові структурно-семантичні перформативні моделі в українській мові;
- визначити повну та модифіковані синтаксичні структури перформативного речення;
- розширити зв'язок перформативного мовленнєвого акту з ілокуцією та комунікативною функцією.
Об'єктом вивчення є перформативні мовленнєві акти української мови, предметом – їхні лінгво-прагматичні та структурно-функціональні параметри.
Джерельну базу дослідження складає картотека перформативних актів, зібраних із художніх творів відомих українських письменників ХІХ – ХХ ст., що становить її переважну більшість. Крім того, частину матеріалу взято із офіційно-ділових паперів, а також повсякденного мовлення людей. Загалом картотека налічує понад 10000 одиниць.
Методологічне підґрунтя дослідження формують положення й висновки вітчизняних та зарубіжних науковців у галузі функціонального синтаксису Г. О. Золотової, І. Р. Вихованця, А. П. Загнітка; теорії комунікації – В. В. Богданова, І. П. Сусова, Г. Г. Почепцова; прагмалінгвістики – Н. Д. Арутюнової, О. В. Падучевої, Ю. Д. Апресяна, Ф. С. Бацевича, Н. Ф.Баландіної; теорії мовленнєвих актів і теорії перформативності – Дж. Остіна, Дж. Сьорля, А. Вежбицької, М. Я. Гловинської, Г. Г. Почепцова, Ю. Д. Апресяна, В. В. Богданова; дослідження Г.П. Грайса стосовно семантико-прагматичних засад мовленнєвого спілкування.
Методи, використані у дослідженні, визначають його мету та завдання. Основним обрано описово-аналітичний метод, за допомогою якого проведено спостереження за функціонуванням перформативних актів у мовленні; використано й інші методи: структурно-семантичний (для аналізу семантичних значень лексичних одиниць, які потенційно слугують вербальним засобом типового перформативного акту або його модифікованого варіанту); метод трансформації (задля можливості розширити чи скоротити висловлювання виявити різноманітні закономірності його функціонування); метод дистрибутивного аналізу, що поєднується з методикою інтенційного та контекстуального аналізу (з метою уточнення перформативної інтенції та виявлення особливостей функціонування обраного перформатива в контексті мовленнєвої ситуації).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на матеріалі української мови проведено комплексний аналіз лінгво-прагматичних і структурно-функціональних особливостей класичних і некласичних перформативних актів мовлення: представлено інтенційні групи українських перформативних актів та їхні різновиди в межах кожної групи, визначено мовні засоби, за допомогою яких побудовано некласичні перформативні моделі українських актів, виявлено синтаксичні одиниці, за допомогою яких акти реалізують в мовленні. Проаналізований матеріал дав змогу всебічно висвітлити прагматичні ознаки перформативних актів, завдяки чому схарактеризовано пресупозиційні умови їх успішного функціонування, з'ясовано залежність комунікативних функцій від семантики дієслівного предиката, його формальної репрезентації та найближчого вербального контексту: розкрито вплив поширювачів інтенсифікувальної та конкретизувальної природи на функціональний потенціал перформативного висловлювання.
Теоретичне значення роботи полягає в розширенні учення про перформативність у межах теорії мовленнєвих актів; виявленні основних лінгвальних та функціонально-прагматичних характеристик українських дієслів мовлення як перформативів, окресленні впливу мовних та позамовних чиників на функціонування досліджуваних одиниць у висловлюванні. Результати роботи доповнять положення лінгвістичної прагматики, сприятимуть подальшому осмисленню природи і структури категорії перформативності в загальнолінгвістичному плані.
Практичне значення роботи визначене можливістю застосування її основних положень та висновків для створення нових описів в галузі комунікативної лінгвістики української мови, для написання підручників, навчальних посібників із прагматики, функціонального синтаксису, міжкультурної комунікації; у лексикографічній практиці для вдокладнення реєстрів значень слів; у вишівській практиці викладання курсів лінгвістичної прагматики, комунікативної лінгвістики; під час написання дипломних і магістерських робіт із відповідної тематики. Результати дослідження прислужаться також у шкільній практиці для формування комунікативної та соціальної компетенції учнів.
Апробацію результатів дослідження здійснено на 8 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Граматичні читання – V" (Донецьк, 2009), Міжнародній науковій конференції "Іноземна філологія у ХХІ столітті" (Запоріжжя, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Журналістика, філологія та медіаосвіта" (Полтава, 2009), IV університетській науково-практичній конференції "Молода наука – 2011" (Запоріжжя, 2011), Міжнародній науковій конференції "Х Гоголівські читання" (Полтава, 2011), ІІІ Международном Крымском лингвистическом конгрессе "Язык и мир" (Ялта, 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Українське мовознавство: теоретичні та прикладні проблеми" (Кіровоград, 2011), Міжнародній науковій конференції "Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри" (Кривий Ріг, 2011).
Публікації. Основні положення і результати відображено у 9 публікаціях автора, 7 з яких у фахових виданнях України, 1 – у зарубіжному виданні. Усі праці одноосібні.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 339 позицій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з яких 205 сторінок основного тексту.
У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження перформативності" схарактеризовано засади теорії перформативності, прагматичні особливості перформативного акту, його складників. Представлено типологічні характеристики перформативів, а також уточнено поняття перформативного акту, перформативного висловлювання, перформативного речення, перформативного дієслова, перформатива.
У другому розділі "Структурно-семантичні особливості перформативних актів мовлення" виокремлено семантичні групи перформативних актів української мови з різними видами інтенцій: комісивною, екзерситивною, бехабітивною, вердиктивною. Окреслено умови успішності цих актів, представлено перформативні дієслова та повна реченнєва форма їхньої реалізації.
У третьому розділі "Функціонально-прагматичні особливості перформативних актів мовлення" репрезентовано типові й нетипові варіанти перформативних актів, а також синтаксичні конструкції, за допомогою яких вони представлені в мовленні. Схарактеризовано вплив прагматичних чинників на функціональний потенціал перформативних актів залежно від контексту.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Перформативними є особливі акти мовлення, під час вимови яких здійснюється названа дія в прагматичних координатах спілкування "я – ти – тут – тепер". Адресант, використовуючи мовні засоби, формує висловлювання, що включає його комунікативний намір. Залежно від мети спілкування, ситуації, мовець використовує той чи той перформативний акт мовлення для досягнення своїх цілей.
Перформативне дієслово – це дієвідмінюване дієслово мовлення у формі першої особи теперішнього часу недоконаного виду дійсного способу, що виконує функцію предиката в перформативному реченні. Перформативом є дієслово мовлення (типова перформативна форма) або сполучення дієслова й інфінітива, або іменник, або вигук, або коротка форма прикметника тощо (нетипова перформативна форма). Перформативне речення містить у своєму складі перформатив, який в реальній ситуації експлікує ілокутивну функцію висловлювання. Перформативне висловлювання – це речення, висловлене з певною метою. Перформативний мовленнєвий акт – основна одиниця спілкування, яка фонетично, лексично, граматично правильно побудована і є актом виголошення адресантом певного висловлювання, що має пропозиційний зміст й ілокутивну функцію.
2. Перформативні акти в українській мові поділяють на такі групи:
а) комісивні перформативні акти мовлення, що включають підгрупи з перформативними мовленнєвими актами з інтенцією обіцянки (з перформативними дієсловами обіцяю, клянуся, присягаюся, божуся, запевняю, завіряю, зобов'язуюся, закладаюся, зарікаюся); з інтенцією гарантії (з перформативними дієсловами гарантую, ручаюся, поручаюся) та полісемантичні перформативні акти в контексті комісивної інтенції (з перформативними дієсловами підтверджую, заявляю, оголошую, наміряюся, планую);
б) екзерситивні перформативні акти мовлення, що включають підгрупи з перформативними мовленнєвими актами з інтенцією прохання (з перформативними дієсловами прошу, благаю, молю, заклинаю, запрошую), з інтенцією поради (з перформативними дієсловами раджу, рекомендую, пропоную, застерігаю, попереджаю, настановляю, совітую, відраджую), з інтенцією наказу (з перформативними дієсловами наказую, велю, повеліваю, вимагаю, зобов'язую, наполягаю, призначаю, звільняю, забороняю, дозволяю, санкціоную, благословляю), з інтенцією оголошення (з перформативними дієсловами оголошую, заявляю, проголошую, виголошую, оповіщаю), з інтенцією підтвердження (з перформативними дієсловами підтверджую, визнаю, засвідчую, доручаю, довіряю, заповідаю, одказую, відписую, називаю, зізнаюся, признаюся);
в) бехабітивні перформативні акти мовлення, що включають підгрупи з інтенцією подяки (з перформативним дієсловом дякую), з інтенцією вибачення (з перформативним дієсловом перепрошую), з інтенцією побажання (з перформативними дієсловами бажаю, зичу, благословляю), з інтенцією поздоровлення (з перформативними дієсловами поздоровляю, вітаю, віншую), з інтенцією співчуття (з перформативним дієсловом співчуваю), з інтенцією вітання (з перформативним дієсловом вітаю), з інтенцією прощання (нетипові перформативні форми прощай/те, до побачення);
г) вердиктивні перформативні акти мовлення, що включають підгрупи з власне вердиктивною інтенцією (з перформативними дієсловами обвинувачую, інкриміную, засуджую, присуджую, ухвалюю, постановляю, апелюю, оскаржую, опротестовую), з інтенцією оцінки (з перформативними дієсловами оцінюю, (не) схвалюю).
3. Перформатив має типову і нетипові форми вираження. Типову форму мають усі перформативні акти, окрім акту прощання. Нетиповими є інші перформативні форми, утворені від канонічної типової.
Нетипової форми перформативні акти набувають за рахунок різноманітних мовних засобів. Комісивні акти переважно вживають в типовій перформативні формі. Залежно від ситуації інколи вони набувають модифікованих форм. Нетипову форму актів обіцянки, присяги, заклáду утворено за допомогою аналітичних сполучень, акти клятви, завірення, поручительства – за допомогою категорії модальності (модальних слів). Нетипову форму актів зобов'язання утворюють через субстантивацію перформативного дієслова. Акти запевнення і гарантії модифікують, надаючи висловлюванню семантики модальності або за допомогою аналітичних утворень (поєднання особових дієслів та інфінітива для запевнень), або через субстантивацію перформативного дієслова (для гарантій).
Нетипова форма перформативних екзерситивних актів має трансформації: акти прохання модифікують завдяки використанню у висловлюваннях семантики модальності або перетворюють в аналітичні конструкції, або використовують форму майбутнього часу. Акти благання, мольби, заклинання не мають нетипової форми, бо увиразнені більшою ілокутивною силою порівняно з проханням. Акти запрошення передають за допомогою категорії модальності та пасивних конструкцій.
Словесне оформлення типового перформативного акту поради трансформується в нетипову форму за рахунок модальної семантики у висловлюванні, форми доконаного виду канонічного перформатива, перетворення перформативного дієслова в іменник або вживання із запереченням (при цьому акти не втрачають прямої інтенції). Нетипові форми актів рекомендації і пропозиції утворюють через трансформацію дієслова в субстантив, вони набувають модальних форм та форм пасивних конструкцій. Нетипові застереження і попередження містять модальні слова.
Акти накази, хоч і є категоричними, проте трапляються в нетипових формах. Зокрема, канонічні перформативи з інтенцією наказу та вимоги залежно від контексту набувають субстантивованої форми, акти вимоги вживають з використанням форми майбутнього часу у вигляді аналітичної конструкції з допоміжним дієсловом. Акти призначення / звільнення (на / з посади) не модифікують, проте висловлювання із семантикою призначення в іншому контексті набувають пасивних форм вираження. Канонічні форми актів заборони передбачають вживання пасивних конструкцій, акти дозволу втілені в безособових формах дієслова та в аналітичних конструкціях. Нетипові акти оголошення утворюють за допомогою пасивних, модальних та субстантивованих форм. Акти підтвердження, доручення, зізнання вживають з модальними словами, акти заповіту переважно не передбачають нетипових форм.
Бехабітивні перформативні акти мовлення також мають модифікації. Акти подяки набувають модальних, субстантивованих форм та передають за допомогою аналітичних сполук. Нетипова форма вибачень утворена за допомогою імператива. Акти побажання мають модальні, номіналізовані форми, а також функціонують із запереченням, поздоровлення трансформують завдяки категорії модальності, співчуття – завдяки субстантивації. Нетипові вітання утворюють за допомогою форми майбутнього часу, субстантивації перформативного дієслова, прощання виражені переважно в імперативній формі.
Вердиктивні перформативні акти мовлення мають нетипову форму вираження. Акти обвинувачення і присудження передають за допомогою пасивних форм, акти постанови і ухвали не передбачають нетипових форм, акти апеляції і акти оцінки передають через аналітичні утворення.
4. Перформативні акти мовлення втілені в синтаксичних конструкціях. Повною формою для передачі всіх комісивних актів слугує форма складнопідрядного речення з підрядною з'ясувальною частиною. Оскільки мовлення передбачає економію зусиль, то повна форма набуває різних модифікацій: усі комісивні акти передають безсполучниковим складним реченням та простим реченням. Деякі комісиви мають інші синтаксичні форми: багатокомпонентне речення, у якому перформативна частина може бути як головною, так і однією з підрядних (акти обіцянки, присяги, запевнення, завірення, зобов'язання, зарікання), парцельована конструкція (акти клятви, присяги, зарікання).
Перформативні екзерситивні акти мають повну і модифіковані синтаксичні конструкції. Усі екзерситиви мають форму складнопідрядного речення, простого речення. Через безсполучникове складне речення передають усі екзерситивні акти, окрім запрошення, рекомендації, призначення / звільнення, заборони, доручення. У багатокомпонентних реченнях утілені акти прохання, поради, рекомендації, пропозиції, застереження, наказу, вимоги, призначення, заповіту, оголошення, дозволу, визнання. У парцельованих конструкціях втілені акти поради, рекомендації, пропозиції, попередження, доручення.
Бехабітивні перформативні мовленнєві акти також реалізовані в різних синтаксичних конструкціях: усі бехабітиви мають форму складнопідрядного речення, окрім актів вітання і прощання, які представлені тільки формою простого речення. Форма простого речення передбачена і в усіх інших бехабітивах. Через безсполучникове складне речення передають усі бехабітиви, окрім побажання і співчуття. Акти побажання трапляються в багатокомпонентних реченнях, акти подяки – в парцельованих конструкціях.
Усі вердиктивні перформативні акти мовлення втілені у формах складнопідрядного і простого речення. Акти засудження, постанови і ухвали, а також схвалення реалізовані в безсполучниковому складному реченні. Акти оцінки і схвалення трапляються в багатокомпонентних реченнях, акти оцінки – в парцельованих конструкціях.
5. З метою увиразнення тієї чи тієї інтенції або конкретизації особи в перформативних актах вживають модифікатори. Переважно всі перформативи – комісиви, екзерситиви, бехабітиви, вердиктиви – мають конкретизатори й інтенсифікатори, тобто мовні засоби, що сприяють посиленню перформативної дії чи увиразненню певного об'екта висловлювання. Для посилення перформативної дії використовують інтенсифікатори, представлені прикметниками, прислівниками, вигуками, частками, словами-темпоративами, демінутивами, повторами перформативної дії, іншими словосполученнями, вставними реченнями тощо. Серед комісивних актів лише акти заклáду не передбачають інтенсифікації. Серед екзерситивів акти накази (власне накази, заборони, вимоги) майже не вживані з інтенсифікаторами, вони мають однотипні поширювачі (категорично, рішуче, з усією відповідальністю), що зумовлено переважним їхнім функціонуванням в офіційному мовленні. Акти призначення і звільнення (на / з посади) не потребують інтенсифікації. Нечасто допускають інтенсивність дії акти дозволу, доручення, заповіту, називання, обвинувачення, що залежить від контексту.
Конкретизатори в перформативних актах використовують з метою уточнення особи мовця або особи адресата, або дії. Цього досягають за допомогою вживання звертань (у тому числі і з семантикою ласкавості або шанобливості) іменників, іменникових словосполучень. Дію конкретизують за рахунок прислівників, висловлювань-темпоративів, інших словосполучень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Allan K. Euphemism and Dysphemism. Language used as shield and weapon / K. Allan, K. Burridge. – Oxford : Univ. Press, 1991. – 245 p.
2. Austin J. L. How to do things with words / J. L. Austin. – Cambridge / Mass. : Harvard Univ. Press, 1962. – 166 p.
3. Bach K. Linguistic communication and Speech acts / K. Bach, R. Harnish. – Cambridge MA : MIT Press, 1979. – 112 p.
4. Bach K. Linguistic Communication and Speech Acts / K. Bach, R. Harnish. – L., Cambridge : MIT Press, 1980. – 327 p.
5. Bach K. Linguistic, communication and Speech acts / K. Bach, R. Harnish. – Cambridge (Mass.) : MIT press, 1980. – 352 p.
6. Bach K. The Semantics-Pragmatics Distinction : What It Is and Why It Matters / Bach K. // Pragmatik. Implikaturen und Sprechakte. – Opladen : Westdeutscher Verl., 1997. – S. 33–50.
7. Ballmer Th. Speech Act Classification : A Study in the Lexical Analysis of English Speech Activity Verbs / Th. Ballmer, W. Brennenstuhl. – Berlin : Springer, 1981. – 274 p.
8. Ballmer T.T. Context Change and its Consequences for a Theory of Natural Language / T.T. Ballmer // Possibilities and Limitations of Pragmatic. – Amsterdam, 1981. – P. 184–211.
9. Bosch P. Propositionen / P. Bosch // Nach-Chomskyssche Linguistik. Neuere Arbeiten von Berliner Linguisten. – B., N.Y. : de Gruyter, 1985. – S. 299–307.
10. Bosco F. M. The Fundamental Context Categories in Understanding Communicative Intention / F. M. Bosco, M. Bucciarelli, B. G. Bara // Jornal of Pragmatics. – 2004. – Vol. 36. – P. 467–488.
11. Brandt M. Satzmodus, Modalität und Performativität / M. Brandt, I. Rosengren, I. Zimmermann // Sprache und Pragmatik, 13. – Stocholm : Lund, 1989. – S. 1–45.
12. Bratman M. E. What is intention? / M. E. Bratman // Intention in Communication. – Cambridge, Mass., L. : MIT, 1990. – P. 388–400.
13. Brown P. Politeness – Some Universals in Language Usage / P. Brown, S. Levinson. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1987. – 345 p.
14. Burkhardt A. Soziale Akte, Sprechakte und Textillokutionen. A. Reinachs Rechtsphilosophie und die moderne Linguistik / A. Burkhardt. – Tübingen : Niemeyer, 1986. – 466 S.
15. Carston R. Linguistic Meaning, Communicated Meaning and Cognitive Pragmatics / R. Carston // Mind and Landuage. – 2002. – Vol. 17. – № 1 – 2. – P. 127–148.
16. Comrie B. Tense / B. Comrie. – Cambridge : Univ. Pres, 1986. – P. 3.
17. Cook G. The Discourse of Advertising / Cook G. – L., N.Y. : Routledge, 2006. – 256 p.
18. Croft W. Cognitive Linguistics / W. Croft, D.A. Cruse. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 2004. – XV, 356 p.
19. Croft W. Speech act classification, language typology and cognition / W. Croft // Foundations of speech act theory. – L., N.Y. : Routledge, 1994. – P. 460–477.
20. Culperer J. Historical sociopragmatics / J. Culperer // Historical pragmatics. – B., N.Y. : de Gruiter, 2010. – P. 69–96.
21. Dijk T. van. Communication racism / T. van Dijk. – L. : Sage, 1987. – 440 p.
22. Dijk T. van. Racism and the press / T. van Dijk. – L., NY. : Routledge, 1991. – 276 p.
23. Dijk T. van. Principles of critical discours analisys / T. van Dijk //Discourse & Society 4 (2). – L. : Sage, 1993. – P. 249–283.
24. Dijk T. van. Discourse as Structure and Process / T. van Dijk. – L. : Sage, 1997. – 368 p.
25. Fiehler R. Kommunikation und Emotion : theoretische und empirischeUntersuchungen zur Rolle von Emotionen in der verbalen Interaction / R. Fiehler. – B. : de Gruyter, 1990. – 365 S.
26. Fillmore Ch. Remarks on Contrastive Pragmatics / Ch. Fillmore // Contrastive Linguistics : Prospects and Problems. – B. : de Gruiter, 1984. – P. 119–142.
27. Flídrová H. Výzvové komunikáty / H. Flídrová // Sborník jazykovĕdných a literárnĕvĕdných prací. – Praha : Státní pedagogiské nakladatelství, 1981. – S. 5–22.
28. Fraser B. Hedged Performatives / B. Fraser // Syntax and Semantics. – Vol. 3 : Speech Acts. – N.Y. : Academic Press, 1975. – P. 187–210.
29. Gibbs R. W. Pragmatic factors in making and understanding promises / R. W. Gibbs, S. M. Delaney // Discourse Process, 1987. – № 10. – P. 107–126.
30. Goffman E. Interaction Ritual. Uber Verhalten in direkter Kommunikation / E. Goffman. – Frankfurt a M : Suhrkamp, 1971. – 291 s.
31. Graumann C. F. Discriminatory speech acts : A functional approach / C. F. Graumann, M. Wintermantel // D. Bar-Tal, C.F. Graumann, A. W. Kruglanski, W. Stoebe. Stereotypes and Prejudice : Changing Conceptions. – N.Y. : Springer, 1989. – S. 184–204.
32. Grepl M. Skladba češtiny / M. Grepl, P. Karlík. – Olomous : Votobia, 1998. – 503 s.
33. Habermas J. Erfolgs und Verständigungsorientierter Sprachgebrauch. Der Stellenwert perlokutionärer Effekte / J. Habermas // Theorie des kommunikativen Handlungsrationalität und gesellschaftliche Rationalisierung. – Fr. M. : Suhrkamp, 1987. – Bd. 1. – S. 385–397.
34. Habermas J. Theorie des kommunikativen Handelns / J. Habermas. – Frankfurt/Main : Suhrkamp, 1981. – 533 S.
35. Hindelang G. Auffordern. Die Untertypen des Auffordern und ihre sprachlichen Realisierungsformen / G. Hindelang. – Göppingen : Kuemmerle, 1978. – 572 s.
36. Hohhschild A. R. Emotion Work, Feeling Rules, and Social Strukture / A. R. Hohhschild // American Journal of Sociology. – 1975. – № 85/3. – P. 555–575.
37. Kasher A. Modular Speech act Theory / A. Kasher // Foundation of Speech Act Theory. – L., N.Y. : Routledge, 1994. – P. 312–322.
38. Katz J. J. Propositional structure and Illocutionary Force. A study of the Contribution of Sentence Meaning to Speech Acts / J. J. Katz. – N.Y. : Crowell, 1977. – 249 p.
39. Kerbrat-Orecchioni C. Où en sont les actes de langage / C. Kerbrat-Orecchioni // L’information grammatical. – 1995. – № 66. – P. 5–12.
40. Kiefer F. On defining modality / F. Kiefer // Folia linguistica. – 1987. – XXI. – P. 67–94.
41. Kopytko R. From Cartesian Towards Non-Cartesian Pragmatics / R. Kopytko // Jornal of Pragmatics. – 2001. – Vol. 33. – P. 783–804.
42. Koschmieder E. Gesammelte Abhandlung zur Phonetik, Phonologie und Morphologie der slavischen / E. Koschmieder. – Neuried, 1979. – 434 s.
43. Koschmieder E. Zeitbezug und Sprache : Ein Beiträge zur Aspekt und Tempusfrage / E. Koschmieder. – Leipzig, 1929. – 86 s.
44. Kratzer A. Semantik der Rede. Kontexttheorie – Modalwörter – Konditionalsätze / A. Kratzer. – Königstein / Ts. : Scriptor, 1978. – 309 s.
45. Lanigan R. Speech Act Phenomenolgie / R. Lanigan. – The Hague : Mouton, 1977. – 137 p.
46. Leech J. Exploration in semantics and pragmatics / J. Leech. – Amsterdam : John Benjamins B.V., 1980. – 133 p.
47. Leech J. Principles of Pragmatics / J. Leech. – L., N.Y. : Longman, 1996. – 250 p.
48. Levinson S. Pragmatics / S. Levinson. – Cambridge : University Press, 1983. – 420 p.
49. Ličen M. Govorni čin direktiva I njihova jezička realizacija u nemačkom u srpskohrvatskom jeziku / M. Ličen ; Radovi institute za strane jezike I književnost. – Novi Sad, 1987. – 250 s.
50. Liedtke F. Grammatik der illocution. Über Sprechhandlungen und ihre Realisierungsformen im Deutschen / F. Liedtke. – Tübingen : Günter Narr, 1998. – 287 s.
51. Lyons J. Semantics / J. Lyons. – Cambridge : University Press, 1977. – Vol. 2 (XIV). – P. 374–377.
52. Marten-Cleef S. Gefühle ausdrücken. Die expressiven Sprechakte : Göppinger Arbeiten zur Germanistik. – Göppingen: Kümmerle Verlag, 1991. – 371 S.
53. Mc Cawley J. D. Remarks on the lexicography of performative verbs Text. / J. D. Mc Cawley // Proc. on the Texas conference on perfomatives, presuppositions and conversational implicatures. – Washington, 1974. – P. 13–25.
54. Müller B. L. Der Sprechackt als Satzbedeutung : Zur pragmatischen Grundform der natürlichen Sprache / B. L. Müller. – Bern : Lang, 2003. – 359 s.
55. Norrick N. R. Expressive Illocutionary Acts / N. R. Norrick // Jornal of Pragmatics. – № 2. – 1978. – Р. 227–291.
56. Novak I. Implicytne performatywy w ięzyku rosyjskim i ich rola w konwersacji / Izabela Nowak. – Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2000. – 135 s.
57. Paul H. Prinzipien der Sprachgeschichte / H. Paul/ – 1880. [Русск. изд. : Пауль Г. Принципы истории языка / Г. Пауль. – М. : ИИЯ, 1960. – 500 с.]
58. Perret D. Les verbs "pouvoir" et "vouloir" dans les énonsens de proposition / D. Perret // Langue française. – № 21. – 1974. – P. 106–121.
59. Pisarek L. Речевые действия и их реализация в русском языке в сопоставлении с польским (экспрессивы) / L. Pisarek. – Wroclaw : Wydav. Uniw. Wroclawckego, 1995. – 173 c.
60. Preyer G. Kognitive Semantik – Sprechactsemanntik / G. Preyer // Intention – Bedeutung – Kommunikation. – Opladen : Westdeutscher Verl., 1997. – S. 74–138.
61. Recanati F. Les Énoncés Performatifs. Contribution à la Pragmatique / F. Recanati. – Paris: Editions de Minuit, 1981. – 289 p.
62. Récanati F. Les énoncés performatifs / F. Récanati. – Paris : Minuit, 1981. – 278 p.
63. Récanati F. Meaning and force / F. Récanati. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1987. – 278 p.
64. Roulet E. Un modèle et un instrument d'analyse de l'organisation du discours / Roulet E., Filliettaz L., Grobet A., Burger M. – Berne : Peter Lang, 2001. – 272 p.
65. Sander T. Expressive (Rede-)Handlungen / T. Sander // Divinatio. Studia culturologica series. – № 18. – 2003. – S. 7–34.
66. Schegloff E. A. Opening uo closing / E. A. Schegloff, H. Sacks // Semiotika. – 1973. – Vol. 8 – P. 289–327.
67. Schmidt W. Pragmatische Aspekte der Steuerung von Kommunikationsvorgänge / W. Schmidt, H. Harnisch // Textlinguistik 2. Beiträge der Pädagogischen Hochschule Dresden. – 1971. – S. 99–119.
68. Schmitt H. Zur Illokutionsanalyse monologischer Text / H. Schmitt. – Fr. / M. : Lang, 2000. – 302 s.
69. Searle J. A Taxonomy of Illocutionary Acts / J. Searle // Language, Mind und Knowledge. Minnesota Stadies in The Philosophy of Science. – Minneapolis : University of Minnesota Press, 1975. – Vol. VII. – S. 344–369.
70. Searle J. Expression and meaning : Studies in the theory of speech acts / J. Searle. – Cambridge, 1979. – Р. 30–57.
71. Searle J. R. Intentionalität und der Gebrauch der Sprache / J. R. Searle // Sprechakttheorie und Semantik. – Fr. / M. : Suhrkamp, 1979. – S. 149–174.
72. Searle J. R. Meaning, Communication and Representation / J. R. Searle // Philosophical Grounds of Rationality : Intentions, Categories and Ends. – Oxford : Clarendon, 1986. – P. 209–226.
73. Searle J. R. Speech Acts, Mind and Social Reality / J. R. Searle // Speech Acts, Mind and Social Reality. Discussions with John R. Searle. – Dordrecht : Kluwer, 2002. – P. 3 – 16.
74. Searle J. R. Speech Acts. An Essay in the Philosophy of Language / J. R. Searle. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1969. – 203 р.
75. Sosa Mayor I. Routineformeln im Spanischen und im Deutschen. Eine pragmalinguistische kontrastive Analyse / I. Sosa Mayor. – Wien : Präsensverlag, 2006. – 455 s.
76. Vanparys J. Categories and Complements of Illocutionary Verbs in aCognitive Perspektive / J. Vanparys. – Fr. / M. : Lang, 1996. – 249 s.
77. Vendler Z. Les performatives en perspectives / Z. Vendler // Languages. – Paris, 1970. – P. 73–90.
78. Weigand E. Sprache als Dialog. Sprechakttaxonomie und kommunikative Grammatik / E. Weigand – Tubingen : Niemayer, 1985. – 368 S.
79. Verschueren J. The pragmatic perspective / J. Verschueren // Handbook of Pragmatics. – Amsterdam, Philadelphia : BenJamins, 1995. – P. 1–19.
80. Wierzbicka А. Two Russian Speech Act Verb / Аnna Wierzbiska // Lexicography as a key to Conceptual and Cultural Analysis. Folia Slavica. Columbus, Ohio. – 1986. – Vol. 8. – № 1. – P. 205.
81. Wierzbicka A. English act verbs : A semantic dictionary / A. Wierzbicka. – Sydney : Academic Press, 1987. – 397 p.
82. Wunderlich D. Arbeitsbuch Semantik / D. Wunderlich. – Fr. / M. : Hain, 1991. – 368 p.
83. Wunderlich D. Die Rolle der Pragmatik in der Linguistik / D. Wunderlich // Der Deutschunterricht. – 1970. – Helf 22/4. – S. 5–41.
84. Wunderlich D. Methodological remarks on speech act theory / D. Wunderlich // Speech act theory and pragmatics. – Dordrecht : Reidel, 1980. – P. 291–312.
85. Wunderlich D. Studien zur Sprechakttheorie / D. Wunderlich. – Frankfurt a.M. : Suhrkamp, 1976. – 417 s.
86. Агасандова М. В. Односоставные побудительные инфинитивные предложения французского языка в прагматическом аспекте / М. В. Агасандова // Актуальные проблемы прагмалингвистики : Тезисы науч. конф. – Воронеж : Изд-во Воронежского университета, 1996. – 92 с.
87. Акишина А. А., Формановская Н.И. Русский речевой этикет : Пособие для студентов-иностранцев / А. А. Акишина, Н.И. Формановская. – М. : Русский язык, 1983. – 183 с.
88. Алекберова И. Э. Функционально-семантические характеристики приглашения в английском языке : дисс. … канд. филол. наук. : спец. 10.02.04 / Алекберова Инесса Эльдаровна. – Тверь, 2006. – 158 с.
89. Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. На материале английского языка : [Учеб. пособие] / О. В. Александрова. – М. : Высш. шк., 1984. – 211 с.
90. Андреева И. С. Повелительное наклонение и контекст при выражении побуждения в современном русском языке : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. : спец. 10.02.01 "Русский язык" / И. С. Андреева. – Л., 1971. – 18 с.
91. Андрющенко О. К. Прагматические особенности агитационной листовки в казахстанском предвыборном дискурсе : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. фил. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / О. К. Андрющенко. – Алматы, 2009. – 27 с.
92. Апресян Ю. Д. Глаголы моментального действия и перформативы в русском языке / Ю. Д. Апресян // Русский язык сегодня. Язык : система и ее функционирование. – М. : Наука, 1988. – С. 57–58.
93. Апресян Ю. Д. Избранные труды. В 2 т. / Ю. Д. Апресян. Том 2 : Интегральное описание языка и системная лексикография. – М. : Языки русской культуры, 1995. – 767 с.
94. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. – М. : Наука, 1974. – 367 с.
95. Апресян Ю. Д. Перформативы в грамматике и словаре / Ю. Д. Апресян // Известия АН СССР. – Серия лит. и яз. – Т. 45. – № 3. – 1986. – С. 208–222.
96. Апресян Ю. Д. Перформативы в грамматике и словаре // Интегральное описание языка и системная лексикография : избранные труды : статьи / Юрий Апресян. – М. : Школа "Языки русской культуры", 1995. – Т. 2. – 767 с.
97. Апресян Ю. Д. Толкование лексических значений как проблема теоретической семантики / Ю. Д. Апресян // Известия АН СССР, Серия литературы и языка, Т. XVIII, 1969. – № 1. – С. 11–21.
98. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл : логико-семантические проблемы / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, 2003. – 383 с.
99. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений : Оценка. Событие. Факт / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1988. – 341 с.
100. Архипенкова А. Ю. Выражение совета в английской и русской коммуникативной культурах : дисс. … канд. филол. наук. : спец. 10.02.20 / Архипенкова Анастасия Юрьевна. – М., 2006. – 193 с.
101. Астапенко Е. В. Функционирование высказываний запрета в американской лингвокультуре / Е. В. Астапенко // Тверской лингвистический меридиан. – Вып. 5. – Тверь, 2004. – С. 27–49.
102. Атаев А. Ж. Типы перформативных высказываний и формообразовательная парадигма перформативных глаголов / А. Ж. Атаев. – Ташкент, 1992. – Рук. деп. в ИНИОН РАН 10.02.1992 №46068. – 19 с.
103. Байрак Н. В. Особенности организации дискурса в ситуации приглашения в британской языковой культуре : дисс. … канд. филол. наук. : 10.02.04 / Байрак Наталья Викторовна. – Воронеж, 2006. – 215 с.
104. Балакай А. Г. Русский речевой этикет и принципы его лексикографического описания : дисс. … кандидата фил. наук : 10.02.01 / Балакай Анатолий Георгиевич. – Новокузнецк, 2002. – 345 с.
105. Балакай А. Г. Словарь русского речевого этикета : Формы доброжелательного обхождения : 6000 слов и выражений / А.Г. Балакай. – 2-е изд., испр., доп. – М. : АСТ-Пресс, 2001. – 672 с.
106. Баландіна Н. Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті : [Монографія] / Н. Ф. Баландіна. – Київ : АСМІ, 2002. – 332 с.
107. Баландіна Н. Ф. До проблеми опису етикетних перформативів у словниках (чесько-українські паралелі) / Н. Ф. Баландіна, М. І. Степаненко. – Eslavistica Complutense, 2007. – № 7. – р. 63–76.
108. Баландіна Н. Ф. Побажання в мові та мовленні (на матеріалі чеської мови) / Н. Ф. Баландіна // Мовознавство . – 2006. – № 2/3. – С. 137 – 146.
109. Баліцька М. З. Жанр мовлення прохання як об'єкт вивчення в іншомовній аудиторії / М. З. Баліцька // Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. – 2008. – Вип. 3. – С. 325–328.
110. Баліцька М. З. Роль адресанта в реалізації мовленнєвого жанру прохання / М. З. Баліцька // Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. – 2006. – Вип. 38. – Ч. ІІ. – С. 130–134.
111. Баранов А. Н. Структура диалогического текста : лексические показатели минимальных диалогов / А. Н. Баранов, Г. Е. Крейдлин // Вопросы языкознания. – 1992. – № 3. – С. 84–93.
112. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. – К. : Академія, 2004. – 342 с.
113. Бацевич Ф. С. Прагматичні перформативи : спроба обґрунтування комунікативного статусу / Ф. С. Бацевич // Мовознавство. – 2008. – № 1. – С. 31–37.
114. Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Л. Р. Безугла. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 332 с.
115. Безяева М. Г. Семантика коммуникативного уровня звучащего языка : Волеизъявление и выражение желания говорящего в русском диалоге / М. Г. Безяева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2002. – 752 с.
116. Белодед О. Р. Структурно-семантические и коммуникативно- прагматические особенности высказываний благодарности : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. : спец. 10.02.04 "Германские языки" / О. Р. Белодед. – К., 1990. – 25 с.
117. Бельский А. В. Побудительная речь / А. В. Бельский // Ученые записки 1-го МГПИИЯ. – М., 1953. – Т. 6. Сб. 4 : Экспериментальная фонетика и типология речи. – С. 81–148.
118. Беляева Е. И. Модальность и прагматические аспекты директивных речевых актов в современном английском языке : дисс. докт. филол. наук. : 10.02.04 / Беляева Елена Ивановна – М., 1987. – 459 с.
119. Беляева Е. И. Грамматика и прагматика побуждения : Английский язык / Е. И. Беляева. – Воронеж : ВГУ, 1992. – 168 с.
120. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. – М. : Едиториал УРСС, 2002. – 448 с.
121. Бердникова А. Г. Речевой жанр благодарности : когнитивный и семантико-прагматический аспекты : дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Бердникова Анна Геннадьевна. – Новосибирск, 2005. – 224 с.
122. Бережан Л. В. Категорія спонукальності в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Л. В. Бережан. – Івано-Франківськ, 1997. – 16 с.
123. Бєлова А. Д. Поняття "стиль", "жанр", "дискурс" у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Вісник Київського нац. ун-ту імені Т. Шевченка. – Іноземна філологія. – 2002. – Вип. 32. – С. 11–14.
124. Бирюлин Л. А. Повелительные предложения: проблемы теории / Л. А. Бирюлин, В.С. Храковский // Типология императивных конструкций. – СПб. : Наука, 1992. – С. 5–50.
125. Бирюлин Л. А. Теоретические аспекты семантико-прагматического описания императивных высказываний в русском языке : автореф. дисс. докт. филол. наук. : 10.02.01 "Русский язык" / Л. А. Бирюлин. – СПб., 1992. – 41 с.
126. Бирюлин Л. А. Теоретические аспекты семантико-прагматического описания императивных высказываний в русском языке : дисс. докт. филол. наук. : 10.02.01 / Л. А. Бирюлин. – СПб., 1992. – 297 с.
127. Бирюлин Л. А. Семантика и прагматика русского императива / Л. А. Бирюлин. – Helsinki : Slavica Helsingiensia, 1994. – 229 с.
128. Білоус М. П. Подяка як елемент етикету наукового тексту / М. П. Білоус // Вісн. Львів. ун-ту. – 2004. – Вип. 34. – Чис. 2. – С. 381–384.
129. Богдан С. К. Мовний етикет українців : традиції і сучасність / С. К. Богдан. – К. : Рідна мова, 1998. – 475 с.
130. Богданов В. В. Речевое общение : прагматические и семантические аспекты / В. В. Богданов. – Л. : ЛГУ, 1990. – 86 с.
131. Богданов В. В. Деятельностный аспект семантики / В. В. Богданов // Прагматика и семантика синтаксических единиц : Сб. науч. трудов. – Калинин : Калининский гос. ун-т, 1984. – 158 с.
132. Богданов В. В. Иллокутивная сила высказывания и перформативный глагол / В. В. Богданов // Содержательные аспекты предложения и текста. – Калинин : КГУ, 1983. – С. 27 – 38.
133. Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты : [учеб. пособие] / В.В. Богданов. – Л. : ЛГУ, 1990. – 88 с.
134. Богданова Р. М. Побудительная речь. Проблемы типологии и интерпретации (на материале современного французского языка) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. : спец. 10.05.02 "Романские языки" / Р. М. Богданова. – М., 1999. – 20 с.
135. Богданова Р. М. Побудительная речь. Проблемы типологии и интерпретации (на материале современного французского языка) : дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. : спец. 10.05.02 "Романские языки" / Богданова Регина Михайловна. – М., 1999. – 227 с.
136. Богемова О. В. Структура речевой ситуации и выбор директивного высказывания (на материале французского языка) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. : спец. 10.05.02 "Романские языки" / О.В. Богемова. – СПб., 2002. – 18 с.
137. Бондарєва Н. О. Структурно-семантичні і комунікативно-прагматичні особливості висловлювань із концептом "порада" : автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Н. О. Бондарєва. – Київ, 2005. – 19 с.
138. Бондарко А. В. К анализу категориальных ситуаций в сфере модальности : императивные ситуации / А. В. Бондарко // Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. – Л. : Наука, 1990. – 263 с.
139. Бондарко А. В. К проблеме интенциональности в грамматике / А. В. Бондарко // Вопросы языкознания. – 1994. – № 2. – С. 29–42.
140. Бондарко А. В. Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1990. – 262 с.
141. Бондарко Л. В. Прикладное языкознание / Л. В. Бондарко, Л. А. Вербицкая. – СПб., 1996. – С. 268 – 275.
142. Бондарко А. В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии / А. В. Бондарко. – Спб., 1996. – 220 с.
143. Бондарко А. В. Теория значения в системе функциональной грамматики : На материале русского языка / А. В. Бондарко / Рос. академия наук. Ин-т лингвистических исследований. – М. : Языки славянской культуры, 2002. – 736 с.
144. Булыгина Т. В. Языковая концептуализация мира (на примере русской грамматики) / Т.В. Булыгина, Д. Н. Шмелев. – М. : Языки русской культуры, 1997. – 574 с.
145. Булыгина Т. В. О границах и содержании прагматики / Т. В. Булыгина // Изв. АН СССР. Серия литературы и языка. – 1981. – Т. 40. – С. 333–341.
146. Буренко Т. М. Когнітивно-прагматичні характеристики мовленнєвого акту вибачення в англомовному дискурсі XVI – XXI століть : дис. кандидата філол. наук : 10.02.04 / Буренко Тетяна Миколаївна. – Харків, 2009. – 208 с.
147. Вежбицка А. Речевые акты / Анна Вежбицка ; пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1985. – Вып. 16. – Лингвистическая прагматика. – С. 251–275.
148. Вежбицка А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицка. – М. : Русские словари, 1996. – 416 с.
149. Вежбицка А. Толкование эмоциональных концептов / А. Вежбицка // Язык. Культура. Познание. – М. : Русские словари, 1996. – С. 201–375.
150. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD). [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2009. – 1736 с. : іл.
151. Вендлер З. Иллокутивное самоубийство / З. Вендлер // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 16 : Лингвистическая прагматика : Сборник / Общ. ред. Е.В. Падучевой. – М. : Прогресс, 1985. – С. 238–250.
152. Верховская И. П. Видо-временные формы в английском сложноподчиненном предложении / И. П. Верховская. – М. : Высшая школа, 1980. – 112 с.
153. Винокурова О. С. Репертуар речевых жанров в прозе Л. Петрушевской как отражение культурного состояния общества / О. С. Винокурова // Культурно-речевая ситуация в современной России : вопросы теории и образовательных технологий. – Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 2000. – С. 43.
154. Войводич Д. О валентности перформативных глаголов в славянских языках / Д. Войводич // Зборник Матице српске за славистику свеска 56–57. – Београд : Технологиjе-издавашто-агенциjа JAHУС, 1999. – С. 71–94.
155. Войводич Д. О темпоральном характере пропозиции перформативных высказываний / Д. Войводич // Традиции и тенденции в современной грамматической науке. Под общ. ред. Г.А. Золотовой. Вып.12. – М. : МГУ, 2005. – С. 100–109.
156. Войводич Д. Функционально-семантическое поле перформативности в славянских языках / Д. Войводич // Zbornik Matice srpske za slavistiku. – Београд, 2003. – С. 45–77.
157. Волкова Л. Г. Фатическая функция и синтаксические средства ее реализации : формальный, семантический, комуникативно-прагматический аспекты : дис. … кандидата фил. наук : 10.02.01 / Волкова Людмила Геннадьевна. – Томск, 1998. – 177 с.
158. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. – М. : Наука, 1985. – 227 с.
159. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. – 2-е изд., доп. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 280 с.
160. Вольф Е. А. Функциональная семантика оценки / Е. А. Вольф. – М. : URSS, 2006. – 261 с.
161. Воркачев С. Г. Речевые поступки и оценка моральных качеств личности : показатели безразличия в психологических отношениях / С. Г. Воркачев // Филологические науки. – 1993. – № 3. – С. 85–91.
162. Восканян Г. Р. Опыт анализа предложений, содержащих перформативы-обязательства (на материале современного английского языка) / Г. Р. Восканян // Проблемы синтаксиса словосочетания и предложения в современном английском языке. – Межвузовский сборник научных трудов. – Пятигорск : ПГПИИЯ, 1987. – С. 45–52.
163. Восканян Г. Р. Речеактовая номинация высказываний с глаголом SHALL при 2-ом и 3-ем лицах / Г. Р. Восканян // Вторичная номинация в современном английском языке. – Пятигорск : ПГПИИЯ, 1987. – С. 183–188.
164. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка : Синтаксис : В 2-х ч./ В. Г. Гак. – 2 изд. – М. : Изд-во "Высшая школа", 1986. – 220 с.
165. Гак В. Г. К проблеме сопоставительно-типологического анализа речевого акта и текста / В. Г. Гак // Сопоставительная лингвистика и обучение неродному языку : сб. ст. – М. : Наука, 1987. – С. 37–48.
166. Гак В. Г. Языковые преобразования / В. Г. Гак. – М. : Языки русской культуры, 1998. – 764 с.
167. Гашева О. В. Речевой акт обещания в современном французском и английском языках : семантико-прагматические и грамматические аспекты : дисс. … кандидата фил. наук : 10.02.20 / Гашева Ольга Викторовна. – Екатеринбург, 2007. – 25 с.
168. Гехтляр С. Я. Модальные значения реальности и побуждения а предложениях с независимым инфинитивом / С. Я. Гехтляр // Вопросы лексикологии и синтаксиса русского языка. – Смоленск : Смоленский ГПИ, 1975. – С. 53–60.
169. Гловинская М. Я. Семантика глаголов речи с точки зрения теории речевых актов / М. Я. Гловинская // Русский язык в его функционировании. Коммуникативно-прагматический аспект [под ред. Е.А. Земской, Д.Н. Шмелева]. – М. : Наука, 1993. – С. 158–218.
170. Гнатюк Л. Ввічливість і мовленнєвий етикет в умовах інтерперсональної комунікації. Прагматичний і функціонально-комунікативний аспекти / Л. Гнатюк // Наук. вісн. Херсонського держ. ун-ту. – Серія "Лінгвістика". – Вип. ІХ. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2009. – С. 213–20.
171. Головіна Н. Б. Фразеологізми зі значенням побажання в німецькій та українській мовах (лінгвокультурологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.01.17 "Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство" / Н. Б. Головіна. – К., 2007. – 23 с.
172. Гольдин В. Е. Речь и этикет / Е. В. Гольдин. – М. : Просвещение, 1983. – 109 с.
173. Гордон Д. Постулаты речевого общения / Д. Гордон, Дж. Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 16 : Лингвистическая прагматика : Сборник / Общ. ред. Е. В. Падучевой. – М. : Прогресс, 1985. – С. 276–302 с.
174. Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс ; пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1985. – Вып. 16 : Лингвистическая прагматика. – С. 217–237.
175. Гринишин М. М. Статусно фіксований мовленнєвий акт прохання (на матеріалі художньої прози Івана Франка) / М. М. Гринишин // Наукові праці : Науково-методичний журнал. – Т. 98. – Вип. 85. – Філологія. Мовознавство. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 9–13.
176. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию / В. Гумбольдт. – М. : Прогресс, 1984. – 397 с.
177. Гусаренко М. К. Дискурсивные разновидности, перлокутивная прагматика и пропозициональная характеристика речевых актов пожелания в современном русском языке : дис. … кандидата фил. наук : 10.02.01 / Гусаренко Марина Константиновна. – Ставрополь, 2005. – 196 с.
178. Давыденкова О. А. Вопрос как когнитивная основа реализации имплицитного воздействия английских предложений рекламно-инструктивного характера / О. А. Давыденкова // Композитная семантика : Материалы Третьей Междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике 18 – 20 сентября 2002 г. ; Отв. ред. Н.Н. Болдырев; редкол. : Е. С. Кубрякова, Е. М. Позднякова, В. Б. Гольдберг и др. : в 2-х ч. – Ч.1. – Тамбов : Изд-во ТГУ имени Г. Р. Державина, 2002. – 211 с.
179. Даскалюк О. Л. Семантико-граматична характеристика імператива сучасної української мови : автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / О. Л. Даскалюк. – Чернівці, 2006. – 20 с.
180. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк. – М. : БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 2000. – С. 23–24.
181. Дементьев В. В. Фатические и информативные коммуникативные замыслы и коммуникативные интенции : проблемы коммуникативной компетенции и типология речевых жанров / В. В. Дментьев // Жанры речи. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ "Колледж", 1999. – С. 34–44.
182. Демьянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века / В. З. Демьянков // Язык и наука конца 20 века. – М. : Институт языкознания РАН, 1995. – С. 239–320.
183. Депутатова Н. А. Стимулирующие реплики побудительной семантики в английском и русском речевом дискурсе : дисс. … канд. филол. наук. : 10.02.20 / Депутатова Наталья Анатольевна. – Казань, 2004. – 260 с.
184. Дмитровская М. А. Знание и мнение : образ мира, образ человека / М. А. Дмитровская // Логический анализ языка. Знание и мнение. – М. : Наука, 1988. – С. 6–18.
185. Дорошенко А. В. Побудительные речевые акты и их интерпретация в тексте (на материале английского языка) : дисс. … канд. филол. наук. : 10.02.04 / Дорошенко Анна Викторовна. – М., 1985. – 220 с.
186. Закутская Н. Г. Директивные речевые акты как средство характеристики психологических особенностей личности / Н. Г. Закутская // Социальная власть языка : Сб. науч. трудов. – Воронеж : ВГУ, 2001. – 270 с.
187. Земская Е. А. Русская разговорная речь : итоги и перспективы исследования / Е. А. Земская, Е. Н. Ширяев // Русистика сегодня. Язык : система и ее функционирование : сб. ст. – М. : Наука, 1988. – С. 121–156.
188. Золотова Г. А. О перспективах синтаксических исследований / Г. А. Золотова // Известия АН СССР : Серия лит. и языка. – Т. 46. – № 6. – 1986. – С. 500–514.
189. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард ; пер. с англ. А. Татлыбаева. – СПб. : Питер, 2002. – 460 с.
190. Изотов А. И. О семантическом картировании поля побудительности чешским и русским языками / А. И. Изотов // Язык. Сознание. Коммуникация. Вып. 4. – М. : Макс Прес, 1998. – С. 125.
191. Изотов А. И. Разрешение как побудительный речевой акт / А. И. Изотов // Язык, сознание, коммуникация : Сб. статей / Отв. ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. – М. : "Филология",