НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТУРІС ІНГРІД ЮРІЇВНА

УДК 811.511.141’282(477.87):81’373.613=112

НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність: 10.02.09 ─ фінно-угорські та самодійські мови
(угорська мова)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник доктор філологічних наук,
професор Лизанець Петро Миколайович

Ужгород 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......4
ВСТУП .........8
РОЗДІЛ 1. НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ .......17
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .......28
РОЗДІЛ 2. ПРОНИКНЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УГОРСЬКІ
ГОВІРКИ ЗАКАРПАТТЯ ТА ЇХ АДАПТАЦІЯ 31
2.1. Основні шляхи проникнення 34
2.2. Час проникнення 39
2.3. Тематична класифікація ....43 2.4. Фонетичне засвоєння .....52
2.5. Морфологічна адаптація ...66
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .......71
РОЗДІЛ 3. НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ..74
3.1. Хата, різні господарські приміщення, їх складові частини, меблі,
оздоба кімнат та інші домашні речі ...77
3.2. Тканини, одяг та прикраси на одягу .....91
3.3. Особиста гігієна та косметика ...99
3.4. Виготовлення взуття та його елементів .101
3.5. Кухонне начиння та піч ....103
3.6. Продукти, їжа та її приготування ....110
3.7. Кондитерські вироби та їх приготування ...118
3.8. Напої та їх приготування .121
3.9. Особливості людей і назви дій, що є неодмінною приналежністю людини ..123
3.10. Шляхи сполучення. Транспорт. Засоби зв’язку .127
3.11. Сільське господарство ..134
3.12. Народна метрологія ..137
3.13. Тютюнництво ....139
3.14. Виробничо-професійна лексика ..140
3.15. Торгівля. Фінанси .....144
3.16. Суспільно-політична лексика ..148
3.17. Школа, навчання, канцелярські прилади ...151
3.18. Спорт та різні ігри ....153
3.19. Військова справа ...156
3.20. Медицина ...160
3.21. Обряди, вірування та звичаї .....162
3.22. Музика, пісні, танці ..164
3.23. Рослинний світ та кольори ...166
3.24. Тваринний світ ..171
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 .173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........187
ДОДАТОК A. Атлас лексичних німецьких запозичень та їх відповідників в угорських говірках Закарпатської області ...203
А.1. Список населених пунктів за нумерацією ............................................................231
А.2. Алфавітний список населених пунктів .................................................................232
А.3. Індекс німецьких запозичень..............................................................................233

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. Список умовних скорочень використаних джерел

Ганудель І Ганудель З.Т. Лінгвістичний атлас українських говорів східної
Словачини: Назви страв, посуду і кухонного начиння / З.Т. Ганудель. Пряшів: Видавництво Пряшівського державного університету, 1981. Т. І. 212 с.
Лизанец ІІ Лизанец П.Н. Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья. Венгерско-украинские межъязыковые контакты / под ред. В.В. Жукова. Будапешт: Академия наук Венгрии, 1976. 682 с.
Лизанець ІІІ Лизанець П.М. Атлас лексичних мадяризмів та їх відповідників в українських говорах Закарпатської області УРСР / под ред. С.І. Ков- тюка. Ужгород: Радянське Закарпаття, 1976. 325 с.
ТСУМ Український тлумачний словник / [авт.-уклад. В.Т. Бусель]. Київ: Ірпінь, 2003. 1426 с.
EWD Etimologisches Wörterbuch des Deutschen in I III Bd. (Німецький ети-
мологічний словник у 3-х томах) / Pfeifer Wolfgang (Hrsg.). Berlin: Akademie Verlag, 1989. Bd. I. S. 1621, Bd. II. S. 6231345, Bd. III. S. 13482993.
HWBF Handwörterbuch von Bayerisch-Franken. (Баварсько-франкський діалектологічний словник) / [Wagner Eberhard, Klepsch Alfred (Hrsg.)]. Bamberg: Verlag Fränkischer Tag, 2007. 640 S.
KMNyA Lizanec P. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza I. (Атлас венгерских говоров Закарпатья Т. І.) / szerk. Horváth Katalin. Budapest: Akadémiai Kiadó, I k. 1992 884 old., II k. Ungvár: PoliPrint KFT, 1996. 952 old., III k. UngvárDebrecen: Ethnika, 2003. 827 old.
Lizanec І Lizanec P.M. Magyar ukrán nyelvi kapcsolatok. A kárpátontúli ukrán nyelvjárások anyaga alapján (Угорсько українські міжмовні контакти. На матеріалі українських говорів Закарпаття) / szerk. Horváth Katalin. Ungvár: Zákárpátska oblászná drukárnyá, 1970. 430 old.
TESz A Magyar nyelv történeti etimológiai szótára IIV. (Історико етимологічний словник угорської мови Т. ІIV) / [főszerk. Benkő Loránd]. Budapest: Akadémiai Kiadó, 19671984. I k. 1142 old., IІ k. 1112 old., ІІІ k. 1230 old.

2. Список умовних скорочень

англ. англійське;
б.-а. баварсько-австрійське;
гов. говіркове;
діал. діалектне;
ін. інше;
іт. італійське;
лат. латинське;
літ. літературне;
н. п. населений пункт;
н. пп. населені пункти;
нім. німецьке;
пор. порівняно;
пох. походить;
рос. російське;
рум. румунське;
сб.-хв. сербсько-хорватське;
сл. слов’янське;
слвц. словацьке;
ср.-нім. середньонімецьке;
угор. угорське;
укр. українське;
фр. французьке;
чеськ. чеське;
id. те саме.
3. Список умовних скорочень граматичних категорій

дієприкм. дієприкметник;
дієсл. дієслово;
ім. іменник;
інф. інфінітив;
мн. множина;
одн. однина;
парт. партицип;
суф. суфікс.

4. Фонетична транскрипція

За основу транскрипції „Атласу лексичних німецьких запозичень та їх відповідників в угорських говірках Закарпатської області” взято алфавіт угорської літературної мови з такими доповненнями:

Голосні
# короткий іллабіальний голосний а (вимовляють його головним чином у
Великій Доброні та Ракошині: (k#nn# ‘бідон для жира’, sop# ‘сарай’).
ó‘, ő™, é закриті дифтонги, де перший елемент більш напружений.
†#, ™ő, é відкриті дифтонги, де другий елемент більш напружений.

Приголосні
У системі приголосних немає особливих змін, пишемо їх так, як вимовляємо. Угорським африкатам c, cs, dz, dzs у міжнародній науковій траскрипції відповідають ts, tſ, dz, dzs. Приголосним sz, s, zs, ty, gy, ny s, ſ, ×, t’, d’, n’. Буквосполучення ly у досліджувальних говірках вимовляється як j (kvártéj < kvártély ‘квартира’).
g проривний приголосний ґ.
За основу транскрипції німецьких голосних та приголосних взято алфавіт німецької літературної мови з такими доповненнями:

Голосні
[ā] a, [ē] e, [ī] ie, [ō] o, [ū] u, [e] редукована e.

Приголосні
У системі приголосних немає особливих змін, пишемо їх так, як вимовляємо. Особливі приголосні: [χ] ch, [pf] f, [ŋ] ng, [ſ] sch, [tſ] tsch, [ts] z, [×] sh, zh.
Німецьким дифтонгам e, a; a‘; e‘, ä‘ у міжнародній науковій транскрипції відповідають ае, ао, ³ø.

ВСТУП

Діалектологія, як невід’ємна частина лінгвістичної науки, безпосередньо пов’язана з мовними діалектами, говорами, говірками, які функціонують в одномовному середовищі або взаємодіють з діалектами інших мов у поліетнічних просторах, одним з яких є Закарпатська область. Тут проживають українці, угорці, румуни, нащадки давніх словацьких і німецьких поселенців, євреї, чехи, поляки і цигани. З другої половини XX ст. постійними мешканцями Закарпаття стали росіяни та інші представники народів колишнього Радянського Cоюзу.
Отож закономірно, що на сьогоднішній день значна увага приділена ареальній лінгвістиці, де наявні різні говірки, розмовна мова або літературна мова. Таким поліетнічним ареалом є Закарпатська область, зокрема її південно-західний регіон, де проживає більшість угорського населення. Завдяки інтеркультурній взаємодії національних меншин виникає ідея про інтеркультурну лінгвістику. Інтеркультурний вплив охоплює всі ланки діяльності місцевих угорців краю від рільництва, лісорубства і ремісництва до повсякденного життя.
Актуальність теми. Словниковий склад угорських говірок, пов’язаний з німецькими запозиченнями, є важливим, бо яскраво відображає життя населення, його культуру. Крім того, він є багатим, самобутнім та різноманітним. Це пояснюється тим, що угорська діалектна лексика формувалася віками під впливом не лише природних, культурних, соціально-економічних, а й історичних факторів. Наш край перебував під владою різних політичних та економічних систем [115,
с. 16].
Ряд публікацій відомих вчених свідчать про актуальність даної теми: на сучасній території Закарпаття окремих назв німецького походження у своїх дослідженнях торкалися: в угорських говірках К.І. Горват, П.М. Данканич,
М.Ж. Дєрке, І.В. Зийкань, П.М. Лизанець, Л.Л. Ур та ін.; в українських говірках
З.Т. Ганудель, О.М. Гвоздяк, Е.Д. Ґоца, Й.О. Дзендзелівський, С.І. Ковтюк,
Д.В. Костюк, Г.І. Меліка, І.В. Сабадош, В. Слимак та ін. Німецькі запозичення здебільшого в етнографічному, рідше в мовному аспектах були об’єктом наукового вивчення і в працях угорських лінгвістів: Bárczi Géza, Csillery Klára, Flórián Mária, Horváth Mária, Kisbán Eszter, Mollai Károly, Samu Imre, Újváry Zoltán та багатьох інших науковців. Так, наприклад, Карой Моллої у своїй монографії „Német-magyar nyelvi érintkezések a XVI. század végén” (Німецько-угорські мовні контакти кінця XVI ст.) аналізує німецькі запозичення в угорській літературній мові, вказуючи на їх першу фіксацію угорськими писемними пам’ятками. Серед німецьких запозичень він виділяє такі: bál ‘бал’, borbély ‘чоловічий перукар’, cövek ‘кілок, до якого прив’язують виноградну лозу’, erkély ‘балкон’, fánk ‘пончик’, farsang ‘м’ясниці’, gépely ‘робоча машина, яку тягли коні’ та ін. Ці спостереження є цінними для аналізу німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття. Однак більша частина проаналізованих лексем уже архаїзувалася.
Контакти між німецькими переселенцями і місцевим угорським населенням Закарпаття встановлювалися поступово. Німецька колонізація на Закарпатті розпочалася з XII ст., значно посилилася після відходу татар 1242-го року і з більшою чи меншою інтенсивністю продовжувалася аж до XIX ст. включно [22, с. 139], [124, с. 6869]. Головним чином запозичувалися німецькі назви із баварсько-австрійських та середньонімецьких говірок [89, с. 289290].
Дослідження лексики німецького походження серед угорців Закарпатської області є актуальним ще й з огляду на міграційні процеси: з кінця 80-х років ХХ ст. із Закарпаття відбувається масовий виїзд німців до Німеччини та інших країн Заходу і США. Разом з ними виїжджають” і німецькі назви, які містять інформацію не тільки про німецький етнос на Закарпатті, але й про цей регіон загалом.
Поняття „мовні контакти” трактується дослідниками по-різному (Ш. Баллі,
И.А. Бодуен де Куртене, У. Вайнрайх, Ж. Вандрієс, Ю.А. Жлуктенко, Л.П. Крисин, П.М. Лизанець, А. Мейе, В.Ю. Розенцвейг, C.В. Семчинський, Ф.Ф. Фортунатов, Eimar Haugen, Wilfried Schabus, Hans Schottmann, Anton Schwob та ін.). Нам імпонує визначення професора П.М. Лизанця: „Мовний контакт як реальний і необхідний факт дійсності є суспільним процесом, що характеризує міжмовні стосунки, засновані на єдності індивідуальних мовних фактів та фактів екстралінгвістичного характеру” [Лизанец ІІ, с. 165]. З’ясуванню лексичних запозичень присвячено праці як українських, так і зарубіжних дослідників (В.В. Акуленко, Ґ. Барці, Л.А. Була- ховський, Л.П. Ефремов, Е.В. Кротевич, Г. Пауль, В. Пізані, Н.C. Родзевич та ін.), але щодо його визначення є різні погляди, хоча більшість мовознавців дотримується тієї думки, що лексичне запозичення це тривалий мовний процес, у результаті якого слова однієї мови поступово засвоюються системою іншої мови внаслідок мовних, економічних, політичних і культурних контактів різних народів.
У лінгвістичні літературі було зроблено ряд спроб дати класифікацію типів (видів) білінгвізму (двомовності). Однак виявилася велика розбіжність думок дослідників: одні вчені на перший план висували лінгвістичний, другі психологічний чи інші принципи. На нашу думку, в процесі вивчення двомовності необхідно тісно пов’язувати психологічний аспект дослідження з лінгвістичним.
Міжмовні (міждіалектні) контакти необхідно вивчати у невідривному зв’язку з історією народу, у нашому випадку угорців і німців, з урахуванням рівня їх суспільного розвитку, а також лінгвістичної специфіки взаємодіючих мов і наявності чи відсутності спорідненості між ними. Важливо простежити, чи знаходилися досліджувані мови протягом історичного періоду в якихось взаємозв’язках. У цьому зв’язку угорські і німецькі говірки Закарпаття не є спорідненими, вони типологічно різні, але перебувають у безпосередніх контактах між собою, починаючи з XІІ століття. Питання процесів етнічного змішування населення краю розглядалися і описувалися багатьма авторами: І.М. Гранчак, Bidermann Hermann, Lehoczky Tivadar, Ondrouch Vojtech, Stanglica Franz та ін. Це стосується й виникнення німецьких і інших поселень на території Закарпаття; матеріали з цих питань знаходимо в публікаціях різних авторів: Н.І. Головчак,
Г.В. Павленко, С.С. Штефуровський, Kozauer Nikolaus, Melika Georg та ін.
Отже, беручи до уваги недослідженість проблеми німецько-угорських міжмовних контактів і, зокрема, німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття, важливість і актуальність цього питання для з’ясування історії, матеріальної і духовної культури двох сусідніх народів на Закарпатті угорців та німців, ми поставили перед собою завдання дослідити угорсько-німецькі міжмовні контакти на діалектному рівні з широким застосуванням лінгвогеографічного аспекту і використанням даних писемних пам’яток за історичними словниками угорської та німецької мов.
У дисертаційній роботі всебічно досліджуємо німецькі запозичення в лексико-семантичному, фонетико-морфологічному, етимологічному, порівняльно-історичному, лінгвогеографічному та соціолінгвістичному аспектах, вважаючи за необхідне зберегти для наступних поколінь назви, запозичені з німецької мови (говірок), частина з яких уже вийшла з ужитку, тобто архаїзувалася.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов’язана з комплексною темою кафедри угорської філології Ужгородського національного університету „Комплексне лексико-семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу та держбюджетною темою Центру гунґарології УжНУ &bdq

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження мовних контактів є одним із важливих завдань лінгвістичної науки. Незважаючи на велику актуальність цієї проблеми, вона ще й до сьогодні як у теоретичному, так і в практичному плані мало вивчена. В окремих наукових працях, що з’явилися останнім часом і стосуються міжмовних контактів, йдеться насамперед про взаємодію літературних мов і поза увагою залишається міждіалектне контактування, яке краще розкриває історію контактуючих мов та матеріальну і духовну культуру їх носіїв.
Міжмовні контакти необхідно вивчати у невідривному зв’язку з історією народу, у нашому випадку угорців і німців, з урахуванням рівня їх суспільного розвитку, а також лінгвістичної специфіки взаємодіючих мов і наявності чи відсутності спорідненості між ними. Важливо простежити, чи знаходилися досліджувані мови протягом історичного періоду в якихось взаємозв’язках. У цьому відношенні угорські і німецькі говірки Закарпаття не є спорідненими, вони типологічно різні, але перебувають у безпосередніх контактах, починаючи з XII століття.
Наукове вивчення німецько-угорських міждіалектних контактів розпочалося тільки з середини XX століття з відкриттям Ужгородського державного університету. До цього часу дослідження велося тільки на рівні літературних мов. Перші наукові статті з міждіалектного контактування належать викладачам кафедри іноземних мов, а з 60-х років викладачам кафедри німецької філології (C.C. Ште-
фуровський, Й.Й. Шрамл, Г.І. Меліка, О.М. Гвоздяк та ін.).
Дослідження німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття розглядалося у таких аспектах: 1. Історія німецьких запозичень в угорській мові та її говірках. 2. Лексичні германізми в угорських говірках Закарпаття (розкриття їх семантики, території поширення, етимології, фіксації у писемними пам’ятках).
3. Лексичні германізми в угорських фольклорних записах, мовознавчих працях і словниках. 4. Лінгвогеографічне дослідження німецьких запозичень в угорських говірках Закарпаття.
Німецькі запозичення проникали в угорські говірки Закарпаття двома основними шляхами: усним та писемним. Близько 90% їх увійшло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом внаслідок тривалих і щоденних безпосередніх мовних, економічних і культурних стосунків німців і угорців на території Закарпаття. Це насамперед слова, пов’язані з побутом людей, шляхами сполучення, транспортом та засобами зв’язку, особливостями людей і назвами дій, що є неодмінною приналежністю людини, виробництвом, торгівлею та фінансами, сільським господарством, рослинним та тваринним світом, обрядами, віруваннями та звичаями, народною метрологією: blóder (broder), messzely (messel), pánt (pant), stafírung (stafiruηg), zeller (zelər) та ін. Писемним шляхом проникали німецькі запозичення через перекладну літературу, різні офіційні державні документи, школу, військову справу (10%): cél (zel), láger (lager), luft (luft), pech (pech), slussz (schluß) тощо. Ці лексеми використовуються угорцями дуже рідко, а деякі з них уже архаїзувалися, наприклад: cúg (zug) ‘протяг’, tarack (tarraß) ‘вид гармати’ та ін.
Лексика угорських говірок Закарпаття, пов’язана з назвами німецького походження, є важливою, бо яскраво відображає життя населення, його культуру. Крім того, вона є багатою, самобутньою та різноманітною. Основу досліджуваної лексики складають назви, що відзначаються стабільністю і протягом віків не зазнали суттєвих змін. Німецькі запозичення поповнюються трьома основними способами: в результаті словотворення (здебільшого це прикметникові та дієслівні форми) (46,8%): akkurátus ‘акуратний’, finanszíroz ‘фінансувати’, flangál ‘розгулювати’, trampli ‘косолапий’, trotli ‘безпомічний’, políroz ‘полірувати’; словоскладання (4,6%): eszcájg ‘столовий прибор’, firhang ‘занавіска’, früstök ‘сніданок’, hózentróger ‘підтяжки для штанів’, krumplinudli ‘продовгуваті галушки із вареної картоплі’, polgármester ‘бургомістр’, truzsák ‘солом’яний матрац для ліжка’ та переосмислення слів (1,2%): bakfis ‘підліток, drájfusz ‘тринога (для каструль, горщиків на відкритому вогні)’, dudlі ‘пустушка, соска’, suszterfánk ‘картопляні скибки, випечені на плиті’. Близько 41,6% німецьких запозичень при запозиченні угорськими говірками залишились структурно незмінними.
Переважна більшість давніх німецьких запозичень потрапила в угорські говірки із баварсько-австрійських (55,5%): bak (bock), borbély (barbir), erkély (erker), fánk (fōηkoχ), kamásli (kamaschen), kaszni (kastn), kassza (kassa), kredenc (kredenz), malter (malter), pakk (paсk), suszter (schuster), zsojtár (sechter) та середньонімецьких (45,5%): áncug (anzug), cúg (zug), féder (feder), fertály (virtel), fesztung (festuηg), hévér (heber), kabin (kabine), matrac (matra×), sódar (schoder), spicc (spitz), torony (torn).
Досліджуючи назви німецького походження, ми приділяли велику увагу й явищу синонімії та лексичним паралелізмам. Поступово окремі германізми залишалися в мові угорського населення, хоча для їх позначення в угорців існували й свої традиційні назви, наприклад: bejgli tekercs ‘рулет з маком, повидлом або горіхами з дріжджового тіста’, bódé kutyaház ‘будка для собак’, cokli talapzat ‘цоколь’, cucli cumi ‘пустушка, соска’, gríz búzadara ‘манна крупа, каша’, komp hidas ‘пором’, kuplung tengelykapcsoló ‘зчеплення’, lavór mozsdó ‘тазик для вмивання’, rostély ablakrács ‘грати на вікнах’, spékel tûzdel ‘шпигувати’, spórol takarékoskodik ‘заощаджувати’, vinkli derékszög ‘кутомір’ та ін.
Запозичені угорськими говірками Закарпаття німецькі лексеми не завжди позначають нові поняття, а використовуються паралельно з традиційними угорськими чи іншомовними словами, які уже раніше виражали ці поняття, утворюючи, таким чином, синонімічний ряд чи лексичні паралелізми. Серед них виділяємо такі: 1) традиційні угорські назви (більш давні) із загальним значенням та лексичний германізм з конкретним, вужчим значенням: угор. літ. üveg та butélia (buttelle), угор. літ. mosdó та lavór (lavor), угор. літ. mulatozik та lumpol (lumpen), угор. літ. silány bor та lőre (lyre), угор. літ. ördög та krampusz (krampus), тощо; 2) до другого типу синонімічних пар належать германізми, із яких один є більш давнім запозиченням, а інший відносно новим: давнє lármáz(ik) (larmen) ‘лармувати’ нове randalíroz(ik) (randalieren) ‘бешкетувати’, давнє paszterhóc (posterholz) нове rigli (rigl), давнє sóder (schoder) нове sonka (schiηke), давнє sparhelt (sparherd) нове spór (spor) та ін.; 3) третю групу утворюють синонімічні пари, в яких одна назва є більш давньою і передається германізмом, а інша новішою і передається словом-неологізмом (з укр. чи рос. мов): давнє fánk (fōηkoχ) нове poncsiki, давнє gesztenye (kestene) нове kastán, давнє hering (heriηg) нове szelyotka, давнє kifli (kipfl) нове rogálik, давнє virsli (wirstl) нове szosziszki, давнє zsemlе (semel(e)) нове bulocska та ін.
Німецькі запозичення проникали в угорські говірки Закарпаття протягом різного періоду. Одні з них належать ще до періоду початкових безпосередніх контактів німецького та угорського населення Закарпаття (XIIXIII ст.), інші пізнішого періоду. Проникнення в угорські говірки Закарпаття німецьких запозичень відбувалося як безпосередньо: bejgli (bä‘gl), céh (zech), colstok (zollstock), csúzli (schusser), gépely (göpel), hering (heriηg), istráng (straηg), karmonádli (karbonade), kurbli (kurbl), lant (la‘t), lila (lila), must (must), pemzli (pemsl), piskóta (biskotte), prés (press), pucer (putzer), spor (spor), stafírung (stafiruηg), suszter (schuster), truzsák (strohsack), так і через посередництво інших говірок (румунських, словацьких, українських): bagázsi (bagasche), buksza (buchse), futrázs (futterrage), gázsi (gage), géz (gaze), kályha (kachle), kamilla (kamille), pelargónia (pelargonie) тощо. Проникнення німецьких запозичень в угорські говірки Закарпаття важко розподілити у хронологічному порядку. Хоча група лексем herceg (herzog), püspök (piskup) та інші належать ще до раннього періоду запозичення їх угорською мовою XIIXІІІ ст. (загалом біля 35% лексем), 40% запозичених з німецької мови (говірок) лексем потрапило в угорську говірку у період XІVXVII ст., важлива кількість їх піднялась до рівня розмовної мови угорського населення: áncug (anzug), curik (zuruk), а 25% слів у XVIIIXІX ст., це переважно слова-неологізми: aszpirin (aspirin), konnektor (konnektor), kriminális (kriminalisch), zokni (socke).
При визначенні давності запозичень у лінгвістичному плані бралися до уваги такі моменти: 1) дані історичної фонетики німецької та угорської мов; 2) семантико-історичний критерій; 3) дані як німецьких, так і угорських писемних пам’яток. У цьому плані досліджені нами німецькі запозичення можна поділити на такі періоди:
XIII ст. bárd, párkány, porkoláb, rőf, torony та ін.; XIV ст. bak, barna, cövek, fertály, früstök, gesztenye, hámor, kalmár, kohó, majorna, piskóta, polgár, soltész, zsemle, zsojtár та ін.; XV ст. böllér, céh, cél, farsang, fillér, hóhér, lant, létra, messzely, ostrom, pallér, pléh, tarack, vincellér, zománc та ін.; XVI ст. bánkli, borbély, cérna, cukor, csaplár, erkély, fukar, kanta, kaptár, komp, lőre, prés, saroglya, semling, trompf та ін.; XVII ст. bál, biliárd, dáma, dirigál, drót, flanell, firhang, korhely, lármázik, kugli, paróka, prém, sopa, strimfli, zeller та ін.; XVIII ст. adu, aktív, balkon, bakter, ferslóg, flóta, gáz, gríz, kapucni, láger, lajbi, malter, patron, staféta, stafírung та ін.; XIX ст. akkurátus, bagázsi, böröc, cement, cigaretta, cucli, harmonika, hecsedli, géz, nokedli, rámpa, simléder, stempli, tarkedli, virsli та ін.; XX ст. aszpirin, bejgli, cilinder, dózni, eternit, flitter, hokedli, konnektor, kurbli, slag, spulni, stósz, strand, sufni, zacc та ін.
Серед німецьких лексичних запозичень в угорських говірках Закарпаття виділяємо 24 семантико-тематичні групи: 1) хата, різні господарські приміщення, їх складові частини, меблі, оздоба кімнат та інші домашні речі (13,3%): bódé, cokli, colstok, féder, firhang, gang, konnektor, kredenc, kukker, kvártély, pala, sámedli, spájz, sufláda, vinkli та ін.; 2) продукти, їжа та її приготування (7,9%): brózа, cvekedli, dinsztel, fasírt, früstök, gríz, kandiscukor, kremzli, krumpli, nokedli, pácol, paníroz, prézli, sódar, vekni та ін.; 3) тканини, одяг та прикраси на одягу (7,4%): áncug, barett, cérna, flanc, fuszekli, galand, gallér, hózentróger, kravátli, míder, pánt, rokolya, slafrok, stoff, strimfli та ін.; 4) шляхи сполучення, транспорт, засоби зв’язку (6,8%): akku, blinkel, böröc, fiáker, fuvar, glancol, kombi, komp, kuplung, kurír, lóré, pilóta, roller, saroglya, stég та ін.; 5) кухонне начиння та піч (5,8%): blóder, drájfusz, eszcájg, kályha, kándli, kanna, kasztrol, kohó, krigli, rosta, sáfó, sparhelt, vendély, zománc, zsojtár та ін.;
6) виробничо-професійна лексика (5,2%): bárd, bognár, böllér, csaplár, drót, firnisz, hévér, kasznár, kontár, masiniszta, pemzli, pucer, smirgli, tisler, tróger та ін.;
7) рослинний світ та кольори (5,2%): barna, futrázs, gesztenye, hecsedli, kaporna, karfiol, misling, muskátli, muskotály, nárcisz, okker, ribizli, ringló, türkiz, zeller та ін.;
8) військова справа (4,8%): blokád, civil, géppuska, gléda, káplár, kaszárnya, koffer, komisz, láger, marsruta, masíroz, ostrom, patron, pisztoly, tarack та ін.; 9) особливості людей і назви дій, що є неодмінною приналежністю людини (4,6%): akkurátus, bitang, blamál, fals, fukar, korhely, kretén, lármázik, lumpol, randalíroz, reszkíroz, smucig, svindler, trampli, trotli та ін.; 10) торгівля, фінанси (4,2%): bakter, bankrott, céh, fillér, finanszíroz, hantellér, kalmár, kontó, kufár, pech, portéka, tallér, saccol, seftel, spórol та ін.; 11) суспільно-політична лексика (3,8%): gróf, herceg, hóhér, hopmester, kriminális, kvázi, polgár, polgármester, slussz, soltész, spazíroz, spicli, stikli, trón та ін.; 12) сільське господарство (3,2%): cövek, curik, ferslóg, gábli, gépely, istráng, karacs, kaszni, láda, létra, pikiroz, ráspoly, silinga, spalir, spriccel та ін.; 13) школа, навчання, канцелярські прилади (3,2%): bakfis, cetli, cirkli, karton, kopíroz, krikszkraksz, kunszt, markíroz, pakundekli, papír, plajbász, radíroz, srég, suli, táska та ін.; 14) спорт та різні ігри (3,0%): adu, bak, biliárd, cél, csúzli, dáma, kugli, luftballon, lutri, muszkli, paklizik, spagát, stadion, strand, tromf та ін.; 15) особиста гігієна та косметика (2,8%): borbély, copf, dauer, kozmetika, mellírozott, mitesszer, parfüm, paróka, pedikûr, púder, rajbol, serbli, smink, tus та ін.; 16) кондитерські вироби та їх приготування (2,6%): bejgli, сukor, fánk, glazúr, keks, kifli, krém, kuglóf, linzer, kuglóf, perec, piskóta, puszedli, strudli та ін.; 17) тваринний світ (2,6%): bak, dresszíroz, fisér, gunár, hering, kaptár, pincsi, pudli, puma, semling, sintér, sprotni, stiglinc та ін.; 18) обряди, вірування та звичаї (2,4%): baptista, buksza, farsang, istáp, krampusz, prímás, püspök, slájer, slepp, stafírung, torony, zsoltár та ін.; 19) медицина (2,2%): aszpirin, bacilus, fásli, felcser, géz, jód, mikróba, sarlach, slajmol, tripper, vatta та ін.; 20) виготовлення взуття та його елементів (2,0%): bánkli, boxkrém, kalucsni, kamásli, kapli, spicc, suszter, szandál, zsinór та ін.; 21) музика, пісні, танці (2,0%): akkord, bál, dirigál, flóta, gisz, gitár, harmonika, lant, tánc, tangó та ін.; 22) напої та їх приготування (2,0%): konyak, likőr, limonádé, lőre, must, rámpás, slag, slukkol, snapsz, zacc та ін.; 23) народна метрологія (2,0%): fertály, font, gramm, kiló, laktor, messzely, rőf, stampedli, suh, tucat та ін.; 24) тютюн- ництво (1,0%): cigaretta, dózni, prés, trafik, zsacskó та ін.
Аналізуючи лексику німецького походження в угорських говірках Закарпаття за різними тематичними групами, ми помітили, що переважна більшість назв, запозичених з німецької мови, закріпилася в угорських говірках з ідентичним значенням. Значна їх частина ще й сьогодні входить до активного словникового складу не тільки найстаршого покоління, а й середнього та рідше і молодшого.
Статистичний аналіз матеріалу допомагає з’ясувати, які шари лексики угорських говірок були найбільш проникними для німецьких запозичень і яке кількісне співвідношення слів різних частин мови у складі германізмів. У цьому зв’язку, безперечно, перше місце посідають іменники (87,2%), значно менше дієслів (8,0%), прикметників (4,2%), прислівників (0,4%) та вигуків (0,2%). Числівників, займенників, сполучників та часток серед лексичних германізмів немає.
Загальна картина тематичної класифікації переконує, що німецька мова (її говірки) впливала на угорські говірки Закарпаття досить плідно тільки у кількісному відношенні, у якісному ж цей вплив незначний. Німецькі запозичення здебільшого поширені на території безпосереднього контактування німців та угорців Закарпаття, тобто у Мукачівському, Свалявському і частково Рахівському районах. Значна частина запозичень використовується зараз як слова-діалектизми та архаїзми. Після 1945 р. їх почали витісняти нові слова, здебільшого з угорської літературної мови та з української чи російської мов: cúg koznyák ‘протяг’, fánk poncsiki ‘пончик’, gesztenye kastán ‘каштан’, hering szelyotka ‘оселедець’, hokedli taburetka ‘табуретка’, kanna bidon ‘бідон 2530 л для молока’, koffer csomadán ‘чемодан’, pintér bodnár ‘боднар’, saroglya noszilki ‘носилки’, slafrok hálát ‘жіночий халат’, zsemle bulocska ‘булочка’ та ін.
Здебільшого вийшли з ужитку у мові молодшого покоління німецькі запозичення таких тематичних груп: „Виготовлення взуття та його елементів”, „Музика, пісні, танці”, „Напої та їх приготування”, „Народна метрологія”, „Тютюнництво”.
Німецька та угорська мови (їх говірки) належать до типологічно різних мовних систем, отже, у німецьких запозиченнях знаходимо звуки та звукосполучення, що не відповідають фонетичній системі угорської мови (говірок). Ступінь засвоєння звукової системи німецьких запозичень угорськими говірками Закарпаття залежить від таких основних умов: 1) яким шляхом (усним чи писемним) проникали німецькі запозичення в угорські говірки Закарпаття. Так, наприклад, засвоєння німецьких запозичень усним шляхом здійснюється на слух за акустичним враженням, причому основна увага звертається на те, щоб якомога максимально наблизити звучання (і морфологічні ознаки) германізмів до слів угорської мови. Такий шлях запозичення характеризується досить вільним поводженням із звучанням німецького запозичення, що полягає не тільки в закономірній заміні в ньому не властивих для угорської мови звуків і звукосполучень, але й більш-менш випадковим вставлянням і переставлянням звуків з метою полегшення його вимови. Безперечно, такої вільності немає у фонетичному засвоєнні тих німецьких запозичень, що проникли в угорські говірки Закарпаття писемним шляхом; 2) при фонетичному засвоєнні німецьких запозичень, слід враховувати, наскільки володіє індивід чи етнічна група, яка запозичила германізм, німецькою мовою. Чим вищий рівень знання німецької мови, тим менше запозичення піддаються фонетичним видозмінам, а це значить, що пристосування німецьких запозичень до фонетичних законів угорської мови знаходиться у зворотній пропорції із знанням і поширенням німецької мови серед носіїв угорської мови; 3) третьою основною умовою фонетичного засвоєння німецьких запозичень є врахування часу їх проникнення в угорську мову. Нові запозичення зазнають менших фонетичних видозмін, у них ще не відбулася субституція невластивих угорським говіркам голосних. У давніших запозиченнях субституція вже відбулася і вимова тих чи інших звуків чи звукосполучень значно віддалена від вимови їх у мові-джерелі. Це пояснюється майже повним засвоєнням запозиченого слова угорськими говірками Закарпаття (тобто відбувається цілковите пристосування запозичених слів до фонетичних норм рідної мови), а також дією відповідних фонетичних законів, властивих німецькій мові на певних історичних етапах її розвитку.
Не можна не враховувати також роль інших мов (румунської, словацької, української та ін.) при проникненні германізмів в угорські говірки Закарпаття. Мови-посередники досить часто адаптують ці запозичення до своїх фонетичних норм.
Морфологічна адаптація запозичених з німецької мови іменників полягає у втраті ними на ґрунті угорських говірок Закарпаття родів, типів відмін німецької мови і визначається двома основними факторами: 1) закінченням слова (кінцевий голосний чи приголосний) у мові-джерелі; 2) аналогією чи впливом найбільш характерних моделей словотвору і парадигм угорської мови.
За характером кінцевого звука у мові-джерелі всі німецькі запозичення, що проникли в угорські говірки Закарпаття, можна поділити на дві великі групи:
1. Слова, що закінчуються на голосний, наприклад: bróz-a,