НАЗВИ ЇЖІ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ В ПІВДЕННИХ УЖАНСЬКО-ЛАТОРИЦЬКИХ УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ур Людвиг Людвигович

УДК 811.511.141’ 282. 2
У 68

НАЗВИ ЇЖІ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ В ПІВДЕННИХ УЖАНСЬКО-ЛАТОРИЦЬКИХ УГОРСЬКИХ
ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Спеціальність 10.02.09 фінноугорські та
самодійські мови (угорська мова)

Науковий керівник доктор
філологічних наук, професор
Лизанець Петро Миколайович

Ужгород 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...........................4
ВСТУП ...................................... .........................................................................6
РОЗДІЛ 1. ЗАКАРПАТСЬКІ УГОРСЬКІ НАЗВИ ЇЖІ Й КУХОННОГО НА-
ЧИННЯ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.13
РОЗДІЛ 2. НАЗВИ ЇЖІ, НАПОЇВ ТА КУХОННОГО НАЧИННЯ У ПІВДЕН-
НИХ УЖАНСЬКО-ЛАТОРИЦЬКИХ УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗА-
КАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СЕМАНТИЧНИЙ І КУЛЬТУРОЛОГІЧ-
НИЙ АСПЕКТИ........................................................................................ 29
2.1. Назви їжі та напоїв. 29
2.1.1. Лексика, пов’язана з випіканням хліба.................................................... 29
2.1.2. Назви супів, приправ та напоїв................................................................. 47
2.1.3. Назви других страв......................................................................................63
2.1.4. Лексика, пов’язана з м’ясом та стравами з м’яса ....................................71
2.1.5. Лексика, пов’язана з молоком, молочними продуктами та стравами
з молока ...................................................................................................... 84
2.1.6. Назви тістечок, печива .............................................................................. 88
2.1.7. Лексика, пов’язана з приготуванням повидла .........................................91
2.1.8. Лексика, пов’язана з консервацією їжі......................................................94
2.1.9. Лексика, пов’язана з квашенням капусти...............................................100
2.2. Назви кухонного начиння.........................102
2.2.1. Назви посуду..............................................................................................102
2.2.2. Назви для позначення іншого кухонного начиння ...............................110
РОЗДІЛ 3. НАЗВИ ЇЖІ, НАПОЇВ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ:
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ, СЛОВОТВІРНИЙ АСПЕКТИ ТА ЯВИЩЕ
СИНОНІМІЇ...125
3.1. Етимологічний аспект.............................................................................. 125
3.1.1. Власне угорські слова.............................................................................. 125
3.1.2. Іншомовні слова........................................................................................128
3.2. Словотвірний аспект.................................................................................136
3.3. Явище синонімії.140
ВИСНОВКИ ........................................................................................................144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................153
ДОДАТКИ............................................................................................................165
ДОДАТОК А УГОРСЬКОУКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК НАЗВ ЇЖІ, НА-
ПОЇВ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ................................................................ 166
ДОДАТОК Б ЛЕКСИЧНІ ПАРАЛЕЛІЗМИ У СИСТЕМІ НАЗВ ЇЖІ, НА-
ПОЇВ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ.................................................................183

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. Список умовних скорочень та використаних джерел
Lizanec I. Lizanec P.M. Magyar-ukrán nyelvi kapcsolatok. A kárpátontúli
ukrán nyelvjárások anyaga alapján. Uzshorod, 1970.
Лизанец II. Лизанец П.Н. Венгерские заимствования в украинских го-
ворах Закарпатья. Венгерско-украинские межъязыковые
связи. Будапешт : Издательство академии наук Венгрии,
1976.
KMNyA I. Lizanec P.N. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza (Ат-
лас угорських говорів Закарпаття). I. k. Budapest, 1992.
KMNyA II. Lizanec P.N. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza (Ат-
лас угорських говорів Закарпаття). II. k. Ungvár, 1996.
MNy Magyar Nyelv (Угорська мова). Журнал видається з 1905 року.
MTsz Szinnyei József. Magyar tájszótár I-II. (Угорський діалектний
словник). Budapest, 18931901.
Nyr Magyar Nyelvőr (Мовний страж). Журнал видається з 1872 року.
SzamSz Csűry Bálint. Szamosháti szótár I-II. (Словник території Со-
мошгат) Budapest, 19351936.
TESz A magyar nyelv történeti-etimológiai szótára IIV. (Історико-
етимологічний словник угорської мови). (Főszerk. Benkő
Loránd). Budapest : Akadémiai Kiadó, 19671984.
ÚMTsz Új Magyar Tájszótár I-III. (Новий угорський діалектологічний
словник). Budapest: Akadémiai Kiadó, 19791992.

2. Список умовних скорочень загальних назв
англ. англійська
б.а. баваро-австрійська
болг. болгарська
вн. верхньонімецька
двн. давньоверхньонімецька
див. дивись
дтур. давньотурецька
ір. іранська
іт. італійська
нім. німецька
н. п. населений пункт
н. пп. населені пункти
лат. латинська
літ. літературна форма
пох. походження
пор. порівняй
півд. сл. південно-слов'янська
рос. російська
рум. румунська
сл. слов'янські
слн. словенська
слц. словацька
схв. сербохорватська
тур. турецька
уг. угорська
угор. угорський період
укр. українська
укр. діал. українське діалектне слово
урал. уральський період
ф.-у. фінно-угорський період
ч. чеська

ВСТУП

Уже з середини XVIII століття чимало дослідників проявляли великий інтерес до угорських говорів: Ференц Фолуді (Faludi Ferenc), Лео Мар’яфі Сайц (Máriafy Szaicz Leó), Давид Боровті Сабов (Baróti Szabó Dávid) та інші. У цей час основна увага зосереджувалася на дослідженні лексики, яка спри- яла збагаченню літературної мови, але глибший її аналіз розпочався лише з початку XIX століття, коли на території Угорщини з’являються перші нау- кові описи діалектів.
Системне вивчення угорських говорів Закарпаття розпочалося лише з другої половини XX століття з відкриттям кафедри угорської філології на фі- лологічному факультеті Ужгородського державного університету.
Актуальність теми. Угорські говори Закарпаття досліджувалися ба- гатьма науковцями: Іштван Чоподі (Csapodi István), Балінт Чюрі (Csűry Bálint), Ґержон Ендреї (Endrei Gerzson), Бийла Ґечер (Gecser Béla), Петро Ли- занець (Lizanec Péter), Шандор Фодов (Fodó Sándor), Магдалина Дєрке (Györ- ke Magdolna), Котолін Горват (Horváth Katalin), Іштван Ковтюк (Kótyuk István), Імре Зийкань (Zékány Imre), Котолін Мокань (Mokány Katalin), Шан- дор Мокань (Mokány Sándor), Янош Нодь (Nagy János), Лойош Нийма (Néma Lajos), Янош Пердук (Perduk János), Мігай Ускої (Uszkay Mihály) та інші. Проте назви їжі й кухонного начиння компактно у різних аспектах у дисер- тації розглядаються вперше. Для дослідження цієї лексики ми обрали півден-ні ужансько-латорицькі угорські говірки Закарпатської області, які виділені проф. Лизанцем П.М. в одну із трьох основних груп при класифікації угор- ських говорів Закарпаття [KMNyA III, карта 1215].
Лексика, пов’язана з назвами їжі й кухонного начиння, є вкрай важли- вою, бо чітко відображає повсякденне життя населення, його культуру. В ре- зультаті зростання життєвого рівня населення цей пласт лексики швидко змінюється, багато назв зникає, й досліджувані нами говірки поступово втра- чають свої архаїчні риси, яких в інших угорських говорах на території Угор- щини уже не знаходимо.
У повсякденному житті людини першорядну роль відіграє харчування, тому дослідження назв їжі й кухонного начиння має важливе значення не тільки для мовознавчої науки, а й для етнографії, історії й культури населен- ня. Незважаючи на важливість цієї проблеми, вона досліджена ще недостат- ньо. На сьогодні найбільшу увагу цьому питанню приділив П.М. Лизанець, який опублікував з даної теми ряд статей і помістив 64 лексичні та 12 семан- тичних карт у першому томі „Атласу угорських говорів Закарпаття”. Безпе- речно, перш за все автора цікавила територія поширення назв їжі та кухонно- го начиння, але він не вдавався до її детального мовного та етнографічного аналізу.
У дисертаційній роботі намагаємося зібрати і всебічно дослідити цей пласт лексики у лексико-семантичному, лінгвогеографічному, етимологічно-му, словотвірному аспектах і таким чином зберегти для наступних поколінь дуже важливі назви цієї тематичної групи, частина з яких уже вийшла з ужитку, архаїзувалася. Актуальність обраної теми полягає ще й у тому, що на матеріалі назв їжі й кухонного начиння ми змогли зробити важливі висновки і щодо інтерференції діалектів у Карпатському ареалі. При описі мовного матеріалу використовуємо і етнографічні дані.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер- таційна робота повністю відповідає науковій проблематиці кафедри угор-ської філології Ужгородського національного університету „Інтерференція мов і діалектів Карпатського регіону. Мовна взаємодія у поліетнічному соці- умі” та реалізації загальноукраїнської наукової проблеми розбудови держав- ності України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є всебічне досліджен-
ня назв їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угор- ських говірках Закарпатської області в описовому, лексико-семантичному, словотвірному, етимологічному, лінгвогеографічному та етнокультурному аспектах.
Для досягнення цієї мети ставимо такі завдання:
зібрати діалектну лексику, пов’язану з харчуванням та кухонним на-
чинням на території південних ужансько-латорицьких угорських го-
вірок Закарпатської області;
дати лексико-етимологічний опис цих лексем та запропонувати іх нові
уточнення;
визначити основні способи і засоби номінації у зазначеній тематичній
групі лексики;
виявити нові значення лексем, зібраних на досліджуваній території;
охарактеризувати лексичні засвоєння та запозичення в досліджуваній
лексичній групі;
простежити взаємозв’язок досліджуваних лексем з лексемами інших
угорських та неугорських говорів Закарпаття, в першу чергу з україн-
ськими;
дати етнокультурний опис лексем досліджуваної лексичної групи;
здійснити картографування окремих угорських карпатських назв їжі й
кухонного начиння.
Об’єктом дослідження є лексика південних ужансько-латорицьких угорських говірок Закарпатської області.
Предметом дослідження є назви їжі, напоїв та кухонного начиння.
Матеріал дослідження. Основою дисертації є матеріал, 203 реалій, що включають близько 1000 лексем та їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраний нами на досліджуваній території протягом 1998-2002 рр. за укла- деною програмою-питальником. При написанні дисертації ми використали
лексичні й семантичні матеріали угорських лінгвістичних атласів, з угор- ських етимологічних, історичних та діалектних словників, а також матеріали українських діалектних словників та лінгвістичних атласів.
Джерельна база дослідження. Угорське населення Закарпаття прожи- ває у тісних контактах з українцями, словаками, румунами більш ніж тися- чу років, що не могло не залишити слід і в лексиці, адже такі взаємовпливи на рівні лексики і семантики сприяли взаємному збагаченню матеріальної і духовної культури цих народів.
Незважаючи на те, що кожна нація, народність має свої специфічні назви їжі, напоїв, печива та кухонного начиння, свої особливості харчування, пов’язані з культурою та традиціями певного народу, угорці, проживаючи на території Закарпатської області і тісно контактуючи з населенням різних національностей українцями, словаками, румунами та ін., запозичивши де- які назви їжі та кухонного начиння, утворили свій особливий колорит, вартий дослідження.
Матеріал для роботи ми збирали у двох районах Закарпатської області: Мукачівському і в Ужгородському районах. На досліджуваній території най- цикавиші говори знайшли у н.пп.: 1Тісошоломон, 2Ратівци, 3Тісоаґтелек, 4Великі Геївці, 5Мала Добронь, 6Ракошино, 7Чонґор.
У дисертації ми користувалися транскрипцією, розробленою профе- сором П.М. Лизанцем для „Атласу угорських говорів Закарпаття”. Нижче подаємо ті позначення, які використано в дисертації:
ā довгий голосний a, лабіалізований голосний, низького піднесення, заднього ряду: szakājtó‘ 'корзина з рогожі круглої форми, в яку кладуть тісто для докисання'.
# короткий іллабіальний голосний, низького піднесення, переднього ряду: s#jt 'сальтисон'.
#†, ó‘,ő›, é дифтонги закритого типу.
é дифтонг відкритого типу.
Методи дослідження. У дисертації використовуються діахронно-опи- совий та лінгвогеографічний методи, а також методи етимологічного та етно-культурного спостереження. У дисертаційній роботі залучений лексичний матеріал з інших слов’янських мов, зокрема української, де виявляється до- сить значний взаємовплив у назвах їжі й кухонного начиння. Для їх зістав-лення використовуємо порівняльно-історичний метод та проводимо аналіз у соціолінгвістичному аспекті.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисерта- ційна робота є першим монографічним описом угорської лексики, пов’язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпат- ської області. Встановлено, що досліджувана лексика є багатою і своєрідною, що пояснюється їх багатовіковим контактуванням з українськими та сло- вацькими говорами. Зібраний нами лексичний та семантичний матеріал міс- тить значну інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію та взаємозв’язки з іншими угорськими говорами, а також з говорами українськими, словацькими й румунськими. Значна частина лексем успадко- вана з фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському ґрунті та засвоєно чи запозичено з інших мов, і в першу чергу мов сусідів. Уперше введено в науковий обіг ряд назв, які досі були не відомі мовознавцям.
Пропонована дисертація є однією з перших спроб охарактеризувати змі- ни у лексичному складі досліджуваних говорів, у ній приділяється особлива увага словам-архаїзмам та новим найменуванням, що не фіксуються сьогодні як словниками угорської, так і словниками інших мов. У дисертації вперше досліджуються лексичні паралелізми у назвах їжі й кухонного начиння.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що мате- ріал, який ліг в основу дисертації, може бути використаний при викладанні спецкурсів та курсу угорської діалектології для студентів зі спеціальності угорська мова і література” УжНУ. Проаналізований у дисертаційній роботі матеріал з успіхом може бути використаний аспірантами та викладачами вузу при написанні їхніх наукових досліджень. Широко застосовуються матеріали наших досліджень і науковцями Угорщини. Зібраний нами фактичний мате- ріал використовується студентами при написанні курсових та дипломних ро- біт. Крім того, матеріали дисертації успішно використовуються при укла- данні „Словника угорських говорів Закарпаття”, над чим зараз активно пра- цюють науковці кафедри угорської філології Ужгородського національного університету.
Особистий внесок здобувача полягає у зборі, систематизації та аналізі назв їжі й кухонного начиння на території південних ужансько-латорицьких угорських говірок Закарпатської області. Хоч окремі дослідження з цієї теми є, але пропонована робота є по суті першим компактним дослідженням назв їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говір- ках Закарпатської області.
Апробація результатів дисертації. Роботу обговорено та схвалено на засіданні кафедри угорської філології Ужгородського національного універ-ситету. Положення й висновки дисертації апробовані у доповідях на між-народних наукових конференціях: „Лексико-семантичне дослідження діалек-тів Карпатського басейну” (Дебрецен, 2001), „Інтеретнічні зв’язки у Карпат-ському регіоні” (Дебрецен, 2002), „Взаємодія мов та літератур у поліет-нічному соціумі” (Ужгород, 2003), „Німецька мова у діалозі культур” (Уж-город, 2004). Також доповідалися на щорічних підсумкових наукових конфе- ренціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород, 20032004).
Публікації. З теми дисертації опубліковано сім наукових статей, загаль- ним обсягом 3 друк. арк. у фахових виданнях ВАК.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скоро- чень, вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (151 найме-нувань) та додатків. Обсяг основної частини дисертації 152, повний обсяг роботи 189 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У повсякденному житті людини першорядну роль відіграє харчування, тому дослідження назв їжі й кухонного начиння має важливе значення не тільки для мовознавчої науки, а й етнографії та взагалі для історії й культури населення. Незважаючи на важливість цієї проблеми, вона досліджена ще недостатньо. Ця лексика наявна здебільшого в етнографічних описах, хоча й привертала до себе увагу мовознавців.
У першому розділі розглядаємо основні наукові праці українських та угорських вчених, які торкаються питання назв їжі й кухонного начиння.
В основному розділі дисертаційної роботи подаються словникові статті
за такою структурою: назва (розмовна літературна форма), діалектні назви, значення лексеми, її походження, фіксація даної назви у цьому ж значенні в інших угорських говірках Закарпатської області та Угорщини, в українських говірках Закарпаття з покликанням на відповідні наукові праці.
Основу назв їжі й кухонного начиння становлять такі лексеми, які є загальнопоширеними і в інших угорських говорах Карпатського регіону та власне угорській літературній мові: cseresznye ¢черешня¢, csésze ¢чашка¢, hús ¢м’ясо¢, kenyér ¢хліб¢, leves ¢суп¢, szalonna ¢сало¢, tál ¢миска¢, zsír ¢жир¢ і т. д. Часто ці назви вживаються з фонетичними відмінноcтями: csésze csésze, csészé ¢чашка¢, szalonna sz#lonn# ¢сало¢, tál t#†l ¢миска¢ і т. д.
В ужанськолаторицьких угорських назвах їжі й кухонного начиння на явні і такі регіоналізми, які відсутні в угорських говорах Угорщини та угор- ській літературній мові: szkovorodka ¢сковорода¢, skvárka ¢шкварки¢, grecska ¢гречка¢, polenai víz 'мінеральна вода', buljon ¢курячий бульйон¢, szup 'суп зі свинини' і т. д.
Деякі з досліджуваних назв уже архаїзувалися. Наприклад: baket ¢бідон-
чик (для молока)¢, bróza ¢харчова сода¢, diner ¢бідончик (для молока)¢, findzsa
¢чашка¢, krajszon ¢сковорода¢, lecske ¢тісто у вигляді кубиків (для супу)¢, pe-mete ¢помело для вичищення печі¢, penészpor ¢саліціловий натр¢, pilis ¢окраєць хліба¢, rocska ¢дійниця¢ і т. д.
Назви їжі та кухонного начиння за походженням поділено на дві групи: власне угорські слова (77% від загальної кількості назв) та запозичення чи засвоєння з інших мов (23 % від загальної кількості назв).

І. Власне угорські слова поділяємо на такі підгрупи:
а) слова, успадковані з уральського періоду. Вони становлять 5 % від
загальної кількості власне угорських назв, серед яких можна виділи-
ти такі лексеми: élet ¢життя (в значенні пшениця)¢, fa 'дерево', hal
'риба', kígyó 'змія', láb 'нога', máj 'печінка', mos 'мити', süt 'смажити',
szem ¢зерно (око)¢, vas 'залізо', víz 'вода'. Ці лексеми у досліджуваних
говірках поширені і як компоненти складних назв їжі й кухонного
начиння. Наприклад: máj 'печінка' disznómáj, disznó‘máj, disznó‘-
m#†j 'печінка свині'; fa 'дерево' fakanál ¢дерев’яна ложка’; láb
'нога' vasláb ¢залізні ніжки (тринога)¢ і т. д.
б) слова з фінноугорського періоду. Ця група лексем становіть 6 %
від загальної кількості власне угорських назв. З фінноугорського
періоду успадковані такі лексеми: fül 'вухо', gyökér 'корінь', háj 'сви-
няче сало низького сорту', kés 'ніж', kéz 'рука', kő ¢камінь¢, lé ¢рідина
(суп)¢, mag ¢зерно¢, nagy ¢великий¢, rongy 'ганчірка', szúr 'колоти¢, vaj
'масло', vér 'кров' і т. д.
в) лексеми, успадковані від угорського періоду. Вони становлять 4 %
від загальної кількості власне угорських назв. До цієї групи належать
такі слова: aszal ¢висушити¢, haj ¢волос¢, hízik 'повнішає', mer ' черпа-
ти', nyúl 'заєць', szél 'край (для позначення реалії окраєць хліба)',
szőr 'волосся', tál 'миска', tűz 'вогонь' і т. д.
г)назви, утворені на власному угорському ґрунті. Назви, утворені
на власному угорському ґрунті, становлять 85% від загальної кіль-
кості власне угорських назв. До цієї групи ми можемо віднести такі
слова: béles 'пиріжки', burizs 'ячмінна крупа', hordó 'бочка', hurka 'лі-
вер', kapar 'гребти', lábos 'сковорода', leves 'суп', rétes 'рулет із листово-
го тіста', szarvas 'олень', tengeri 'кукурудза', tepertő 'шкварки', zacskó
'мішечок' і т. д.

ІІ. Запозичення (засвоєння) з інших мов, серед яких виділяємо такі:
а) слов’янські запозичення. Вони становлять 46 % від загальної кількості усіх запозичень. В ужанськолаторицьких угорських говір-ках серед назв їжі й кухонного начиння поширені такі слов’янські запозичення: bödön 'бідон', gabona 'жито', gomba 'гриб', kacsa 'качка', kalács 'солодка булочка', karaj 'корейка', káposzta 'капуста', kolbász 'ковбаса', korpa 'крупа', kosár 'корзина', lepény 'коржик', mák 'мак', olaj 'олія', paprika 'перець', paszuly 'квасоля', pálinka 'горілка', pecsenye 'печеня', petruska 'петрушка', répa 'ріпа', rozs 'жито', szalonna 'сало', szilva 'слива', szkovorodka 'сковорода', tészta 'тісто', vodka 'горілка', zsír 'жир' і т. д.
б) тюркські запозичення. Вони становлять 16,5 % від загальної кількості усіх іншомовних слів, тобто другу за кількістю групу запозичень після слов’янізмів у назвах їжі й кухонного начиння в ужанськолаторицьких угорських говірках Закарпаття. Серед них виділяємо такі: alma 'яблуко', árpa 'ячмінь', bor 'вино', borsó 'горох', búza 'пшениця', dara 'грубе мливо', dió 'горіх', disznó 'свиня', findzsa 'чашка', gyümölcs 'фрукт', sajt 'cальтисон', túró 'сир (з молока корови)', tyúk 'курка' і т. д.

в) німецькі запозичення становлять 14,6 %, серед них в ужансько-
латорицьких угорських говірках можна назвати такі: kanna 'бідон',
karalábé 'кольрабі', karmonádli 'вирізка, корейка' krumpli 'картопля',
láda 'ящик', nokedli 'галушки-клецки, виготовлені на спеціальному
металічному пристрої з дірками', marha 'велика рогата худоба', sódar
'окіст', sonka 'окіст' і т. д.
г) латинські запозичення. Вони становлять 3,5 % від загальної кіль- кості усіх іншомовних слів. В досліджуваних говірках поширені такі латинські запозичення: angyal 'ангел' (складовий компонент angyal- bögyörő 'ангельські галушки; галушки продовгастої форми, виготов- лені з муки та вареної картоплі'), kamra 'окреме приміщення для збе- рігання продуктів', szálika 'амоній', tea 'чай', tégla 'цегла' (як ком- понент лексеми samottégla 'сорт цегли, з якої будували печі') і т. д.
д) лексеми невизначеного чи невідомого походження. Ця група лексем становить 13 % від загальної кількості усіх іншомовних слів. До цієї групи належать такі назви : derelye 'вареники', edény 'посудина', harcsa 'сом', hús 'м’ясо', körte 'груша', pacal 'нутрощі, сичур (свині)', puliszka 'мамалига', pacal 'нутрощі, сичур (свині)', üveg 'банка, пляшка, rocska 'дійниця', zsolytár 'дійниця' і т. д.
е) міжнародні слова становлять 2,7 % від загальної кількості усіх запозичень. До цієї групи відносимо такі лексеми: till 'тканинамарля' krém 'крем (для печива), limonádé 'лимонад', fácán 'фазан', kömény 'кмин' і т. д.
є) інші запозичення. Вони становлять 3,7 % від загальної кількості усіх іншомовних слів. Сюди відносимо слова з румунської мови, наприклад: palacsinta 'млинець', tokány 'мамалига'; лексеми з іта-лійської мови tányér 'тарілка', tálca 'піднос', запозичення від тран- сільванських сасів fánk 'пончик' і т. д.
Досліджувану лексику за словотвірною класифікацією поділяємо на
три групи: прості (48 %), складні (33 %) та складені (19 %) назви їжі та ку-хонного начиння.
1. Прості назви. Їх ми поділяємо на прості непохідні і прості похідні.
Прості непохідні назви: hal 'риба', kés 'ніж', máj 'печінка', rongy 'ган-
'чірка', tál 'миска' vaj 'масло', árpa 'ячмінь', bor 'вино', borsó 'горох', búzа
'пшениця', kanna 'бідон', krumpli 'картопля', sonka 'окіст' і т. д.
Прості похідні назви. Основна частина простих похідних лексем виникає суфіксальним способом, а саме:
від дієслівних основ: abárol- + -t 'відварений ', él- + -et 'життя, пшени- ця (як житниця людей)', fő + -z- + -(ö)tt 'варений', habar- + -t 'заправле- на молоком або сметаною та мукою', ránt + -(o)tt 'заправлений мукою' і т. д.
від іменникових основ: liszt + -(e)s 'з мукою', szél- + -e 'окраєць хліба',
far-+ -a 'окраєць хліба', káposztá- + -s 'з капустою', tésztá- + -s 'з тістою',
dará-+-s 'з крупою', máj-+ -(a)s 'з печінкою' lekvár-+-(o)s 'з повидлом',
hús- + -(o)s 'м’ясний' і т. д.
Серед цього шару лексики можна виділити назви похідні, утворені за допомогою словотворчих морфем, це суфіксація, префіксація та префіксація-суфіксація. Основна частина дериватів утворена суфіксальним способом. До
найпродуктивніших суфіксів, належать -s, -ka -t, -tt, напр.: dará-+ -s 'з крупою', káposztá- + -s 'з капустою', tésztá- + -s 'з тістом', lekvár-+-(o)s 'з повидлом', tál-+ -ka 'миска' , fő-+ z-+ -(ö)tt 'варений', habar- +-t 'заправлена з молоком або сметаною та мукою'. Деякі назви виникли префіксальним способом, напр.: meg-+-fő 'звариться', le-+-szűr 'проціджувати', fel-+-ver 'взбити'. Префіксальносуфіксальним способом виникли такі назви: meg- +
- só-+-z 'посолити', meg- + -fő- +-z 'зварити', meg-+-fő-+-tt 'зварений', fel-+-ver-+-t 'взбитий'.
Другим важливим способом творення назв їжі та кухонного начиння є також осново- і словоскладення. Тут виділяємо складні і складені назви.
2. Складні назви. Їх поділяємо на чотири підгрупи з урахуванням по- ходження їх складових компонентів:
обидва компоненти -угорські назви: tengerihaj 'листя качана кукурудзи',
від tengeri 'кукурудза' + haj 'волос', szénvonó 'кочерга з довгою ручкою'
від szén 'вугілля ' + von 'тягнути', ásványvíz 'мінеральна вода', від
ásvány 'мінерал' + víz 'вода' і т. д.
перший компонент угорська назва, а другий іншомовна : anyarozs
'ріжки', від anya 'мати' + сл. rozs 'жито'; tengericső 'качан кукурудзи'
від tengeri 'кукурудза' + півд.сл. cső 'качан'; tengericsuha 'кукурудзя-
не сухе листя' від tengeri 'кукурудза' + дтур. csuha 'сухе листя' і т. д.
перший компонент іншомовне запозичення, а другий угорська назва:
gyümölcslé ' фрукти, заправлені сметаною або молоком з мукою', від
дтур. gyümölcs 'фрукт' + lé ' рідина, суп'; borsóleves 'гороховий суп',
від дтур. borsó 'горох' + leves 'суп'; tyúkleves курячий бульйон' від дтур
tyúk 'курка' + leves 'суп' і т. д.
обидва компоненти іншомовні назви: gyékénykosár 'корзина з рогожі
круглої форми, в яку кладуть тісто для докисання', від дтур. gyé-
kény 'рогожа' + півд. сл. kosár 'корзина'; pucuhaluska 'галушки про-
довгастої форми, виготовлені з муки та вареної картоплі', від рум. pucu
'статевий орган хлопчика' + укр. haluska 'галушки' і т. д.

3. Складені назви. Серед них виділяємо такі підгрупи, з урахуванням походження їх складових частин:
обидва компоненти угорські слова: májas hurka 'ліверна ковбаса з
печінкою', véres