ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ У МОВЛЕННІ УГОРЦІВ м. БЕРЕГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кидибиц Наталія Йосипівна

УДК 8.11.511.141’373.21
K-38

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ У МОВЛЕННІ УГОРЦІВ м. БЕРЕГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Спеціальність 10.02.09 фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова)

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор
Лизанець Петро Миколайович

Ужгород 2004

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ............................................................................ 4
ВСТУП.................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІ- ДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ НАРОДУ
1.1. З історії дослідження географічних назв на території Угорської Республіки.................................................................................. 19
1.2. З історії дослідження угорських географічних назв на Закарпатті....................................................................................... 37
РОЗДІЛ 2 ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ У МОВЛЕННІ УГОРЦІВ м. БЕРЕГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ........................... 42
2.1. Географічні назви за межами міста та його околиць.................... 42
2.2. Географічні назви в межах міста та його околиць........................ 90
2.2.1. Назви об’єктів та споруд............................................................. 90
2.2.2. Сади, парки і більші двори........................................................ 123
2.2.3. Частини міста.............................................................................. 125
РОЗДІЛ 3 КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ ........ 127
3.1. Класифікація географічних назв за їх походженням................... 127
3.2. Cловотвірна класифікація географічних назв............................. 135
3.3. Класифікація географічних назв за їх функцією та мотивацією. 140
ВИСНОВКИ........................................................................................ 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................. 154
ДОДАТКИ........................................................................................... 169
Додаток А
Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць в алфавітному порядку.............................................................................. 170
Kартa схема К1 топоніми у межах м. Берегова та його околиць........ 180
Kартaсхема К2 топоніми за межами м. Берегова та його околиць .... 181
Iсторичнa картa К3 м. Берегова та його околиць з 1805 р................... 182
Додаток Б
Назви вулиць та площ............................................................................... 183
Додаток В
Минуле Берегова у фотознімках............................................................... 206
Будівлі сучасного Берегова....................................................................... 210

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ:
ал. аланська
анг. англійська
болг. болгарська
вул. вулиця
ВТССУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Головний редактор: В.Т. Бусел. Київ Ірпінь: Перун, 2003. 1400 с.
грец. грецька
ґр. угор. м. на ґрунті угорської мови
дав.-австр. австрійська
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: В 4 т. / Гол. ред. О.С. Мельничук Київ, 1982. Т. 1: Наукова думка. 631 с.
зап. слів запозичені слова
і. іранська
іт. італійська
к. кальки
{К1} Kартaсхема, де топоніми у межах м. Берегова та його околиць.
{К2} Kартaсхема, де топоніми за межами м. Берегова та його околиць.
[К3] Iсторичнa картa м. Берегова та його околиць з 1805 р.
[K4] Карты земельных участков кадастрального округа с. Булчу /Буча/ за 1865 г.
[K5] Карты земельных участков кадастрального округа г. Берегово за 1866 г.
[K6] Карты земельных участков кадастрального округа г. Берегово за 1912 г.
[K7] Карты земельных участков кадастрального округа с. Булчу /Буча/ за 1912 г.
[K8] Карты земельных участков жителей г. Берегово за 1863 г.
[K9] Карты земельных участков жителей г. Берегово за 1866 г.
[K10] Карты земельных участков жителей г. Берегово за 1912 г.
[K11] Карты земельных участков жителей с. Булчу /Буча/ за 1912 г.
лат. латинська
міжн. міжнародні слова
невід. невідомі слова
нім. німецька
ономат. слов. ономатопічні слова
п. слово похідне слово
перс. перська
пер. онов. угор. м. період оновлення угорської мови
пдс. південнослов’янська
пнс. північнослов’янська
пох. походження
р. російська
сл. слов’янська
спір. спірний
старотур. старотурецька
схв сербсько-хорватська
тур. турецька
урал. уральська
Фасмер Этимологический словарь русского языка: В 4 т. / Ред. М. Фас- мер (перевод с немецького и дополненія О.Н. Трубачeва) Москва, 1964. Т. 1: Прогресс. 562 с.; 1967. Т. 2: Прогресс. 671 с.
фін.-уг. фінно-угорська
чув. чувашська

***

ÉKsz Magyar értelmező kéziszótár. / Szerk.: Juhász JózsefSzőke István O. Nagy GáborKovalovszky Miklós. I. kötet. Budapest, 1992. 1809 o.; II. kötet. Budapest, 1992. 809 1550 o.
FNESZ Kiss Lajos. Földrajzi nevek etimológiai szótára I. kötet. Pest, 1851. 351 o.; II. kötet. Pest, 1851. 285 o.
L Lehoczky Tivadar. Beregvármegye monográphiája. I. kötet. Ungvár, 1881. 472 o.; II. kötet. Ungvár, 1881. 497 o.; III. kötet. Ungvár, 1881. 859 o.
Somogy Somogy megye földrajzi nevei. / Tudományos irányító: Végh József. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1974. 1174 o.
Szolnok Szolnok megye földrajzi nevei. / Szerk.: Balogh Lajos és Ördög Ferenc. Jászberény, 1986. 284 o.
TESz A magyar nyelv történeti-etimológiai szótára IIV. / Főszerk.: Benkő Loránd. Bp.: Akadémiai Kiadó, I. kötet. 1967. 1142 o.; II. kötet. 1970. 1111 o.; III. kötet. 1976. 1230 o.

ВСТУП
Актуальність теми. Вітчизняна наука уже досягла у вирішенні проб- лематики топонімів значних успіхів, особливо на протязі останніх двох де- сятиліть. Тут можна назвати праці Д.Г. Бучка, В.О. Горпинича, О.Ю. Кар- пенка, В.В. Лободи та інших дослідників. Проте ряд складних топонімічних завдань, пов’язаних із збором та інтерпретацією власних географічних назв, аналізом їх семантики і структури, розвитку і функціонування, як відзначає О.Ю. Карпенко, все ще чекають свого поглиблення та ґрунтовного вив- чення.
Географічні назви містять багату інформацію про життя народу, його історію, передусім історію його мови, матеріальної і духовної культури. Особ- ливої ваги набувають такі дослідження для ареалів, які протягом багатьох століть перебували у відриві від ареалу материкового. Отже, вважаємо акту- альним завданням сучасного мовознавства вивчення угорськомовних топоні- мів на Закарпатті, яке протягом століть знаходилося у складі Угорщини, а з 1919 по 1938 рр. Чехословаччини, а з 1938 по 1944 р. знову Угорщини, з 1945 року України. Ці топоніми є важливими не тільки для історії україн- ської та угорської, але й для слов’янських і неслов’янських мов, бо в них відбите багаторічне контактування різних мов (діалектів) на цій території. Тому не дивно, що дослідження топонімів Закарпаття є цікавим як для лінг- вістів, так і для істориків, археологів, етнографів, антропологів, які займа- ються питаннями етногенезу, давніми міграційними процесами тощо.
Особливо актуальним вважаємо дослідження топонімів у мовленні угор- ців м. Берегова та його околиць зараз, коли з середини ХХ ст. у зв’язку з об’єд- нанням приватних земельних ділянок у державну власність колгоспи, рад- госпи чимало назв зникло. Зараз ці землі знову приватизовуються і призабу- ті назви відроджуються, тому наше завдання не допустити, щоб вони відійш- ли у забуття. Крім того, міграційні процеси, різномовне оточення, в якому знаходиться населення угорської національності цієї території, сприяло ви- тісненню після 1945 року ряду старих географічних назв і появи нових (укра- їнських чи російських). Незважаючи на актуальність цієї теми, угорськомов ними топонімами на Закарпатті до останнього часу конкретно і компактно ніхто не займався.
Зібрані нами угорські топоніми м. Берегова та його околиць досліджу-ємо у тісному взаємозв’язку з українським, російським та іншомовним топо-німічним матеріалом. Всебічне дослідження цих топонімів дасть цінний ма- теріал для вивчення міжмовних (міждіалектних) контактів на цій території, оскільки зараз до м. Берегова офіційно приєднано села Ордов та Буча.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викона- на дисертаційна робота тісно пов’язана з комплексною темою кафедри угор- ської філології Ужгородського національного університету Комплексне лексико-семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу” та держбюджетною темою Центру гунгарології УжНУ Мовна взаємодія у полі- етнічному соціумі на Закарпатті” (ДБ 529 № 0103U001703).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне досліджен- ня топонімів у мовленні м. Берегова та його околиць в етимологічному та сло- вотвірному аспектах, адже ці топоніми сформувалися у поліетнічному соціу- мі, що пояснюється тисячолітнім співжиттям різних народів на цій території та паралельним використанням одних і тих же географічних назв у декількох мовах.
Проблематика дослідження зумовлює вирішення таких завдань:
зібрати, зґрупувати й дослідити топоніми у мовленні угорців м. Берего- ва і його околиць, проаналізувати їх у тісному взаємозв’язку з українськими та іншомовними топонімами на цій території;
розглянути географічні назви в контексті слов’янських і неслов’янських мов, визначивши їх спільні і специфічні риси;
дослідити ті зміни, що відбулися у формах географічних назв під впли-
вом іншомовного оточення, у першу чергу українського;
визначити територіальну диференціацію проаналізованих топонімів у досліджуваному регіоні;
визначити репертуар географічних назв;
охарактеризувати запозичення в складі досліджуваних топонімів і визна-чити обсяг і склад традиційних географічних назв.
Об’єктом дослідження обрано угорськомовні топоніми у мовленні угор- ців м. Берегова та його околиць, які зберігають значну кількість архаїчних рис на різних мовних рівнях. Саме цей регіон, що є своєрідним перехрестям слов’янських і неслов’янських (українська, румунська) мов і культур, харак- теризується віковими мовними взаємозв’язками і взаємовпливами, що є дуже вдячною базою для етнолінгвістичних студій.
Предметом дослідження є народні географічні назви, якими користу-ється населення угорської національності Берегівщини, включаючи і ті, що виникли від власних імен.
Матеріал та джерельна база дослідження. В основу дослідження ляг-ли топоніми, зібрані у польових умовах та архівах Берегова та Ужгорода За- карпатської області, а також рукописних фондах Будапешта. Використано іс- торичні карти м. Берегова та його околиць. Картотека фактичного матеріа- лу, описаного в дисертації, становить 528 топонімів, і близько 1200 їх фоне- тичних та морфологічних варіантів. Використана значна кількість діалектних та спеціальних словників і географічних карт.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі основними є описовий та порівняльно-історичний методи. Останній використано при встановленні дже- рел чужомовних запозичень. Для виявлення походження топонімів аналіз про- водився в семантико-етимологічному аспекті. Визначено поширення топоні- мів у мовленні угорців м. Берегова та його околиць. Широко використано іс- торичні та етимологічні словники для з’ясування першої фіксації того чи іншого топоніма в угорських писемних пам’ятках та його походження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що наша ди- сертація є першим монографічним описом угорських та іншомовних топоні- мів м. Берегова та його околиць. Проаналізовано фонетичні та морфологічні варіанти географічних назв не тільки в етимологічному, але й словотвірному аспектах. Встановлено, що зібрані нами топоніми є давніми, важливими з точ- ки зору етимології і містять у собі значну інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію, взаємозв’язки з іншими угорськими гово- рами та говорами сусідніх мов. Виявлено помітну кількість нових топонімів, що виникли під впливом української чи російської мов. Є серед топонімів чи- мало вузьколокальних і оригінальних лексикосемантичних утворень. Упер- ше введено в науковий обіг ряд географічних назв, які досі не були відомі лінгвістам. Значна частина угорськомовних географічних назв успадкована з фінно-угорського та давньоугорського періодів, але є також багато утворень на власне угорському ґрунті.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження вже знайшли широке використання у науково-дослідній роботі та навчаль- ному процесі на угорському відділенні Ужгородського національного універ- ситету. Так, наприклад, для студентів ІІІ-го курсу читається дисципліна Угорська топонімія” та спецкурс Топонімія як наука”. Результати і фактич- ний матеріал дисертації можуть використовуватися у роботі над укладан- ням загальноукраїнського та загальноугорського діалектних, регіональних та спеціальних етнолінгвістичних словників. Основні положення дисертаційної роботи доповнять зміст курсів з історії угорської мови, української та слов’ян- ської лексикології в цілому.
Матеріали, положення, висновки, викладені в дисертації, використову- ються аспірантами кафедри угорської філології та української мови УжНУ, молодими науковцями при написанні дисертацій. Результати досліджень ви- користовуються і науковцями Угорщини, про що свідчать їхні покликання на опубліковані статті з досліджуваного питання. Виявлені в процесі роботи географічні назви, що побутують на досліджуваній нами території, можуть стати допоміжним матеріалом при упорядкуванні української та угорської наукової топонімічної номенклатури. Проведене дослідження допоможе пов- ніше охарактеризувати структуру українського та угорського топонімічного простору і з’ясувати системні зв’язки між окремими його рівнями.
Особистий внесок здобувача полягає у зборі значного, топонімічного матеріалу досліджуваного регіону і його опрацюванні у порівняльно-історич- ному, етимологічному, словотвірному аспектах. Робота виконана дисертантом самостійно й одноосібно. Наукових праць, виконаних з теми дисертації у спів- авторстві, немає. Пропонована робота є, по суті, першим компактним моно- графічним дослідженням географічних назв у мовленні угорців м. Берегова та його околиць.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорю- валися на засіданні кафедри угорської філології Ужгородського національ- ного університету. Крім того, основні положення і результати повідомлялись на міжнародних та наукових конференціях Гунгарологічні дослідження на початку ХХІ століття” (Ужгород, 2002), Взаємодія мов та літератур в поліет- нічному соціумі” (Ужгород, 2003) та підсумкових наукових конференціях про- фесорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород, 20022004).
Результати дисертації відображено у 6-и наукових статтях, опубліко- ваних у фаховому науковому виданні Acta Hungarica” загальним обсягом понад 3 друкованих аркуші.
Структура і обсяг дисертації. Обсяг основної частини дисертації 153 сторінок, повний обсяг роботи 211 сторінок. Крім вступу, дослідження міс- тить три розділи: 1. Географічні назви як об’єкт дослідження історії та куль- тури народу; 2. Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць; 3. Класифікація географічних назв; Висновки; Список використаної літератури та додатки, що включають Kарту схему К1 топоніми у межах м. Берегова та його околиць, Kартусхему К2 топоніми за межами м. Бе- регова та його околиць, Iсторичну карту К3 м. Берегова та його околиць з 1805 р, Cписок вулиць і площ, Минуле Берегова у фотознімках, Будівлі су- часного Берегова. До роботи додаються шість діаграм.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У нашому довкіллі кожна більша чи менша частина території, місцина, річка або водойма має окрему назву. Зі згадуванням цих назв населення посилається на певні частини населеного пункту або його околиць. Такі то- поніми виникали так, що колишнє населення території, про яку мовиться, зі взяттям до уваги географічного характеру, господарського стану якої-не- будь події місцевого характеру або іншого моменту, творило певну власну назву, характерну з огляду на географічні особливості місця, або таку, що фіксує якунебудь місцеву подію.
Географічні назви містять багату інформацію про життя народу, його історію, передусім про історію його мови, матеріальної і духовної культури. Особливо актуальним є дослідження угорськомовних топонімів на Закар- патті. Вивчення цих географічних назв є дуже важливим не тільки для істо- рії української та угорської мов, але й для слов’янських і неслов’янських мов, бо у них віддзеркалено багаторічне контактування різних мов (діа- лектів) на цій території. Зібрані нами угорські топоніми м. Берегова та його околиць досліджуються у дисертаційній роботі у тісному взаємозв’язку з українським, російським та іншомовним топонімічним матеріалом, що дає змогу всебічно дослідити міжмовні (міждіалектні) контакти на цій території.
У ході аналізу зібраного нами топонімічного матеріалу ми змогли вия- вити певні характерні особливості. Зміна історичних епох особливо чітко відображається у змінах географічних назв внутрішньої території населе- ного пункту. Це характерно для назв площ та вулиць. Наприклад: Második Rákóczi Ferenc tér Vásártér площа Маршала Ворошилова площа 40-ї річниці Жовтневої революції, у наші дні знову одержала свою історичну назву Második Rákóczi Ferenc tér.
Значна частина назв у околицях та в межах населеного пункту являє со- бою такі мовні утворення, яким властива при їх виникненні образність, що є характерною щодо місця, про яке йде мова, й нині. Назва випливає з харак- теру місцевості або якої-небудь її географічної особливості Kis-erdő ‘малий ліс’, Kis-mező ‘мале поле’, Kerek-hegy ‘кругла гора’ тощо.
У географічних назв також частими є полісемія та омонімія, хоча це не дуже спантеличує людину, бо їй невідомо так багато географічних місцин з однаковою назвою, як і людей з однаковим йменням. Розрізнювальні озна- чення географічних назв не завжди слугують викоріненню однаковості назв, а часто сприяють диференціації якої-небудь географічної єдності. Так, на- приклад, Nagy- és a Kis-mező (Нодь- та Кіш мезив) ‘велике та мале поле’ не є назвами двох різних полів, а одного й того ж самого поля, тільки його вищої та нижньої частини.
У назвах можна віднайти залишки давніх часів. Пам’ять про населені людьми місця зберігають топоніми, в яких останнім компонентом є -falva (село): Dávidfalva ‘Давідфолво’, -háza (хата): Mácsháza ‘Мачгаза’. Обширна, багатошарова сутність топонімічного матеріалу дає можливість віддзер- калити ці характерні чинники з різних позицій.
Досліджувані нами угорськомовні географічні назви м. Берегова та його околиць зберігають значну кількість архаїчних рис на різних мовних рівнях. Саме цей регіон, що є своєрідним перехрестям слов’янських і не- слов’янських (угорська, румунська) мов і культур характеризується вікови- ми взаємозв’язками і взаємовпливами, що є дуже вдячною базою для етно- лінгвістичних студій.
Картотека фактичного матеріалу, описаного в дисертації, становить 528 топонімів і близько 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів. Пере- важна більшість топонімів є давніми, важливими з точки зору їх етимології, способів творення та за їх функцією і мотивацією. Вони містять у собі знач- ну інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію, взаємозв’язки з іншими угорськими говорами та говорами сусідніх мов (ук- раїнської, словацької, румунської). Виявлено чималу кількість нових топо- німів, що виникли під впливом української чи російської мов. Є серед топо- німів чимало вузьколокальних і оригінальних лексикосемантичних утво- рень. Уперше введено в науковий обіг ряд географічних назв, які досі не були відомі лінгвістам.
У дисертації подана детальна характеристика географічних назв в ме- жах м. Берегова та його околиць і за межами міста та його околиць у вигля- ді словникових статей.
Класифікація географічних назв подається за походженням, творенням та за функцією і мотивацією. Складові елементи складних і складених геог- рафічних назв здебільшого мають різне походження. На цій підставі розме- жовуємо:
1. Власне угорські назви.................................................................... 68%
2. Топоніми іншомовного походження ............................................ 32%
Першу групу утворюють одночленні та дво-, або багаточленні власні угорські назви (давня спадщина з уральської епохи, угорського періоду, фінно-угорського періоду, топоніми, що виникли на ґрунті угорської мови, топоніми, які виникли в період оновлення угорської мови). Найбільша час- тина цих назв 82 % топоніми, що виникли на ґрунті угорської мови. Менша частина топонімів 1% давня спадщина з уральської епохи.
Друга підгрупа це топоніми іншомовного походження. Тут ми розріз- няємо 5 менших підгруп, серед яких:
Топоніми слов’янського походження................................................ 44%
Найменшу частину, 3% утворюють слова іранського походження.
Третою є змішана група, складові елементи якої мають різне похо- дження. У межах цього розрізняємо 17 менших підгруп: цікаво, що й тут переважну більшість становлять топоніми, утворені зі словами від фінно-угорського періоду.
Одне слово фінно-угорського походження, а друге старотурецького походження:.................................................................. 18%
Одне слово фінно-угорського періоду, а друге слов’янского похо- дження 14%
Близько половини географічних назв на сьогодні уже зниклі, переважна частина яких взята нами з різного періоду географічних карт та архівних матеріалів, а окремі з них зібрано від інформаторів найстаршого покоління, які уже не фіксуються у розмовній мові старшого, середнього і тим більше молодшого покоління: Fogás ‘хватка’; Kalmar ‘колмор’; Kis-Viski ‘малі хатки’; Langaj-tó ‘озеро лонґой’. Переважна більшість цих назв виникла в угорському середовищі і належить до слів угорського походження.
Наступним критерієм, за яким ми класифікували топоніми, є словотвір- ний . Тут ми розмежували: 1. Топоніми, які утворені від загальних імен; 2. Топоніми, які утворені від власних імен. Всередині цих великих груп ви- діляємо і підгрупи. Дуже малу частину топонімічного матеріалу утворюють одночленні, прості слова. Більшу частину складають складні назви чи словосполучення.
Серед простих географічних назв виділяємо похідні слова, що утвори- лися за допомогою суфіксів -(о)s (Aranyos), -ás (Csigás), -(a)s (Darvas), -vény (Ereszvény).
Серед складних назв виділяємо двокомпонентні назви, які поділяємо на групи: 1) слова, що складаються з двох кореневих частин: Bányatelep, Bor- kút, Paptag, Vashíd, Zeneiskola та інші; 2) перше відмінюване слово, а друге кореневе: Pallósor, Vágóhíd; 3) перше кореневе слово, а друге відміню- ване: Kenderáztató, Köztemető, Rendőrség; 4) обидва слова похідні (відмі- нювані): Tórafüggő, Bikásjáró та трикомпонентні складні слова: Faraktár, Vasútállomás.
Серед словосполученнях виділяємо дво-, три- і чотирикомпонентні наз- ви: Akol-hegy, Fürdő kert, Nagy-sárok-hegy, Tölgyfába vésett kereszt.
Зібрані нами географічні назви досліджувалися і за мотивацією формування назв і за функцією. Тут географічні назви Берегова та його околиць поділяємо на дві великі групи: назви об’єктів та споруд, загальні (відапелятивні) географічні назви. До першої групи відносимо назви споруд, об’єктів, установ та громадських будівель 20%. Другу частину цього групування утворюють назви полів та нив, збір й систематизація яких є актуальним завданням. Лише незначна частина населення знає саму назву, дуже мало хто й зі старшої вікової групи пам’ятає про мотивацію виникнення назви й, можливо, пов’язану з цим історію. Для назв полів, які фігурують у топонімічному матеріалі, характерним є те, що переважна їх більшість обумовлені місцем розташуванням та розмірами. Це засвідчують й числові дані:
Згідно з теріторією їх розміщення.................................................. 21%
Згідно величиною та розмірами...................................................... 17 %
Усього 2 % назв полів складають назви хуторів та назви джерел та болотистих місцевостей.
Дисертаційна робота є першим монографічним описом угорських та ін- шомовних топонімів, зібраних нами у м. Берегові та його околицях. Географічні назви розглядаються у роботі як системні утворення лексикосемантичних груп з чіткою структурою, в основі якої лежать семантичні ознаки і співвідношення.
Усвідомлюючи те, що топонімічні назви (в тому числі і назви насе- лених пунктів) складалися історично і в них відбита історія і культура наро- ду, ми не залишили в дисертації поза увагою і це питання, використавши зібрані науковцями Центру гунгарології при Ужгородському національному університеті в архівах Берегова, Ужгорода, Будапешта фактичні матеріали, опрацювали їх і порівняли з тим назвами, які були за часів входження Закарпаття до складу Угорщини, Чехословаччини, України. Це дало досить цікаву картину і підставу нашим науковцям звернутися до Парламенту
України з проханням відновити історичні назви населених пунктів, які з політичних міркувань були замінені незрозумілими новими назвами. На сьогодні Парламентом України понад п’ятдесяти населеним пунктам по-вернено історичні назви. Це стало можливим тільки за роки незалежної України.
Фактичний матеріал, положення, висновки, викладені в дисертації, ши- роко використовуються студентами угорського відділення Ужгородського національного університету, аспірантами та молодими науковцями кафедри угорської філології, а також дослідниками Угорської Республіки. Опра- цьовані нами географічні назви можуть стати допоміжним матеріалом при упорядкуванні угорської та української наукової топонімічної номенкла- тури.
До дисертаційної роботи додаються додатки у вигляді словника всіх ге- ографічних назв у алфавітному порядку із номера цього топоніма на двох картахсхемах, які додаються. У кінці подаємо також назви вулиць і площ в альфавітному порядку.
Наше довкілля повільно, однак неперервно змінюється. Річки поли- шають набридлі їм старі русла, пустарі стають частинами села або міста, з давніх боліт, озерець людина добуває собі пшеницю, ліси й діброви з тріском валяться, щоб не постати більше ніколи. Назва пересохлого озерця, вирубаного лісу, забудованого місця ігор часто забувається, втрачається, зникає. Однак деякі з цих назв зостаються майже незмінними або такими, що переформовуються лише їх давня оболонка, зовнішня форма, вони ж після цього часто ще навіть століттями живуть позбавленим и змісту”, оманливим, нібито хвилюючим повним життям. Кожний наш топонім, як кожне людське творіння, народжується минущим, але живим, або в істо- ричному кипінні, забальзамованим зберігає пам’ять про хрещених батьків, що дали йому ймення, іноді про обставини свого виникнення або інші моменти.
Отож, якщо поглянемо на наше довкілля розуміючим, видючим оком, то можемо багато чому навчитися й виявити багато цікавого. Важливим зав- данням є саме вивчення цього цікавого, його закономірностей, адже інакше географічні назви, що містять й посилання на наше історичне минуле, загубляться в мороці забуття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антошин Н.С. Закарпатськая грамота 1404 года // Научные записки УжГУ Том ХІІІ. Ужгород, 1955. С. 6975.
2. Анучин Н.А. География Советского Закарпатья. Москва, 1956. 294 c.
3. Барсов Н.П. Очерки русской исторической географии. География На- чальной (Несторовой) летописи. Издание второе. Варшава: Вульна, 1885. 127 с.
4. Бескид Н.А. Kарпаторусская древность. Ужгород, 1925-1929. 162 с.
5. Брандт Р.Ф. Краткая сравнительная грамматика славянских языков. − Москва, 1915. 60 с.
6. Бучко Д.Т. Украинские топонимы на -івці, -инці. Львів: АКД., 1972.
7. Бучко Д.Т. Лексична база відапелятивних топонімів Покуття. Київ, 1991.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад і голов. ред. В.Т. Бусел Київ, Ірпинь: 2003. 1425 с.
9. Галас К.Й. Із топоніміки Закарпаття // Доповіді та повідомлення УжДУ. Серія історико-філологічна, вип І. Ужгород, 1957. С. 8183.
10. Галас К.Й. Про деякі назви населених пунктів Закарпаття // Наукові записки УжДУ Том ХХІV. Ужгород, 1957. С. 203206.
11. Галас К.Й. Кілька Закарпатських топонімів // Доповіді та повідом- лення УжДУ. Серія філологічна. Ужгород, 1958. № 2. С. 6264.
12. Галас К.Й. З топоніміки Закарпаття // Наукові записки УжДУ. Міжнарод- ний збірник (мовознавство), присвячений ІV Міжнародному з’їзду славістів. Том ХХХV. Ужгород, 1958. С. 56 81.
13. Галас К.Й. Про деякі особливості топонімів // Доповіді та повідом- лення УжДУ. Серія філологічна. Ужгород, 1960. № 5. С. 8994.
14. Галас К.И. Топонимика Закарпатской области. (Населённых пунк- тов): Автореферат диссертации на соискання учёной степени кандидата фи- лологических наук. Ужгород, 1960. 20 с.
15. Галас К.Й. З актуальних питань вивчення топонімії Карпат // Мате- ріали республіканської наукової конференції, присвяченої 50 річчю утворен- ня СРСР. Культура та побут населення Українських Карпат.” Ужгород, 1972. С 135137.
16. Галас К.Й. Тарка лексика, відбита в закарпатоукраїнській топонімії // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Ужгород, 1979. 110112.
17. Горпинич В.О. Відтопонімічні прикметники в українській мові. Київ, 1976.
18. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови ХІVXV ст. Київ, 1958. 298 с.
19. Дашкевич Я.Р. Становлення української етнографії Закарпаття на по- чатку ХІХ ст. // Матеріали республіканської наукової конференції. Культура і побут населення Українських Карпат.” Ужгород, 1973. С. 138146.
20. Этимологический словарь русского языка. / Ред. М. Фасмер (перевод с немецького и дополнения О.Н. Трубачёва) Москва, 1964. Т 1: Прог- ресс. 562 с.; 1967. Т 2: Прогресс. 671 с.
21. Етимологічний словник української мови. / Гол. ред. О.С. Мельничук Київ, 1982. Т 1: Наукова думка. 631 с.
22. Зикань Х.І. Географічні назви м. Ужгорода та його околиць. Дисер- тація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.09 Ужгород, 2002. 20 с.
23. Зикань Х.І. Топоніми Ужгорода. Ужгород, 2002. 39 с.
24. Зикань И. В. Топоним Salánk // Слов’яно-угорські міжмовні та літера-турні зв’язки. Ужгород, 1970. C. 132133.
25. Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. Київ, 1969.
26. Карпенко Ю.А. История этимологического метода в ответственной топонимике // Развитие методов топонимических исследований. Москва, 1970. С. 1014.
27. Карпенко О.Ю. Топонімія Буковини. Київ, 1972.
28. Кидибиц Н.Й. З історії дослідження угорських географічних назв на Закарпатті // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. Ужгород, 2004. С. 2024.
29. Кидибиц Н.Й. Класифікація географічних назв за мотивацією // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. Ужгород, 2004. С. 2428.
30. Кидибиц Н.Й. Класифікація географічних назв у мов­лен­ні угорців м. Бере­го­­ва та його околиць // Acta Hungarica 20022003, ХІІІ ХІV-ий рік видання. Ужгород, 2004. С. 2434.
31. Кидибиц Н.Й. Декілька із географічних назв у мов­лен­ні угорців за межа­ми м. Берегова та його околиць // Acta Hun­garica 20022003, ХІІІ ХІV-ий рік видання. Ужгород, 2004. С. 1423.
32. Корчинский Н. Романские лексические елементи в топонимике За- карпатской области УССР // Региональное совещание по молдавско-русско-украинским языковым, литературним и фольклорным заимствованиям. Тези- сы докладов. Кишинев, 1963. С. 4142.
33. Купчинський О.А. Двочленні географічні назви України на *je // Питання історії української мови. Київ, 1970. С. 121126.
34. Купчинский О. А. Украинские географические названия на -ичі ХІVХV вв. Одеса: АКД., 1974. С. 2430.
35. Лизанец П.Н. О венгерских заимствованиях в украинских говорах За- карпатья (На материале названий рельефа) // Вопросы финно-угорского язы- кознания, вып. IV. Ижевск, 1967. С. 123130.
36. Лизанец П.Н. Венгерские заинствования в украинских говорах Закар- патья. Будапешт: Изд. Академия Наук Венгрии, 1976. 683 с.
37. Лизанець П.М. Питання про відновлення історичних назв населених пунктів Закарпаття та принципи їх написання // Матеріали науково-практич- ної конференції. Ужгород, 1992. С. 364369.
38. Лісняк Н. І. Мікротопонімія західного Поділля // Автореферат диссер- тації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 Ужгород, 2004. 23 с.
39. Лобода В.В. Топонімія Дніпро Бузького межиріччя. Київ: Вища, 1976. 232 с.
40. Мурзаев Э. М. Очерки топонимики. Москва: Мысль, 1974. 382 с.
41. Никонов В.А. Краткий топонимический словарь. Москва, 1966. 359 c.
42. Німчук В. В. Про необхідність вивчення топоніміки у зв’язку з народ- ними говорами // Питання топоніміки та ономастики. Київ, 1962. С. 4553.
43. Німчук В.В. З історичної топонімії Закарпаття // Питання сучасної ономастики. Київ, 1976. С. 19 28.
44. Новейший русско украинский словарь. / Ред.: Л. Г.Савченко. Харьков: Прапор, 2002. 1135 с.
45. Петров А.Л. Пределы угрорусской речи в 1773 г. по официальным дан- ным. Материал для истории Угорской Руси, Том. VI. C. Пб., 1911. 337 с.
46. Попов Н.П. Об историческом методе в топонимических исследовани- ях // Развитие методов топонимических исследований. Москва: Наука, 1970. С. 27 29.
47. Поспелов Е.М. Географическая терминология в микротопонимии Восточных Карпат // Микротопонимия. Москва, 1967. С. 2527.
48. Соболевский А.И. Как давно русские живут в Карпaтах? // Живая ста- рина 1894. вып. 1. С. 526.
49. Стрипский Я. Г. Гдђ документы страшей истории Подкарпатской Ру- си? О межевыхъ названияхъ. Ужгород, 1924. 66 с.
50. Филевич И.П. Угорская Русь и связанные с нею вопрoсы и задачи русской исторической науки. Памяти Юрия Венелина. Варшава. 1894. 380 с.
51. Фодо Ш.Л. Славянские заимствования в географической терминоло- гии венгерских говоров района верхней Тисы // Ученые записки Тартусского государственного университета. Труды по русской и славянской филологии. ХIХ. Тарту, 1971. С. 87 96.
52. Цілуйко K.K. Топонімія Полтавщини як джерело історії краю // Полтавсько-Київський діалект основа української національної мови. Київ, 1952.
53. Черняковская Е.М. История разработки топонимических классифика- ций // Развитие методов топонимических исследований. Москва: Наука, 1970. С. 57 60.
¬ ¬ ¬
54. A magyar helyesírás szabályai. 11. kiadás, Bp.: Akadémiai kiadó, 1994. 428 о.
55. A magyar korona országainak helységnévtára. / Szerk.: Korberfy Mihály. Bp., 1877.
56. A magyar korona országainak helységnévtára. / Egybeállította és kiadta: Juhos János. Bp., 1882.
57. A magyar korona országainak helységnévtára. / Szerk.: dr. Jékelfalussy Jó- zsef. Bp., 1898.
58. A magyar nyelv történeti-etimológiai szótára IIV. / Főszerk.: Benkő Lo- ránd. Bp.: Akadémiai Kiadó, I. kötet. 1967. 1142 o.; II. kötet. 1970. 1111 o.; III. kötet. 1976. 1230 o.
59. A visszatért Felvidék adattára / Szerk.: Csatár István és Ölvedi János. Bp., 1939.
60. Ágoston Mihály. A földrajzi nevek írásmódja. Újvidék, 1984.
61. Bachát László. Földrajzi nevek és intézménynevek az ifjúsági nyelvben // Névtani Értesítő 5. sz., 1981. 3134. o.
62. Bakos Ferenc. Idegen szavak és kifejezések szótára. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1973. 927. о.
63. Balogh Lajos. A földrajzi köznevekről // Kiss Lajos emlékkönyv. / Szerk: Kozocsa Sándor. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1994. 159165.о.
64. Benkő Loránd. A Nyárádmente földrajzi nevei. Bp.: Magyar Nyelvtu- dományi Társaság, 1947.
65. Bereg vármegye (17821785). / Szerk.: Nagy Ferenc. Nyíregyháza, 1912.
66. Beregmegye ismertetője. / Szerk.: Réti Béla. Miskolc: Ludvig István könyvnyomda, 1940. 350. о.
67. Beregszászi Anikó. Magyar helynevek Kárpátalján a nyelvi tervezés tükré- ben // Az V. magyar névtudományi konferencia előadásai, II. kötet. / Szerk.: B. Ger- gely Piroska és Hajdú Mihály. Bp., 1997. 356361. o.
68. Beregvármegye (1782-1785). / Szerk.: Pók Judit. Nyíregyháza, 1999. 268 o.
69. Csanádi György. Régi beregszásziak. Beregszász, 2001. 151 о.
70. Csánki Dezső. Magyarország történelmi földrajza a Hunyadiak korában. Bp.: Magyar Tudományos Akadémia kiadója, 1890.
71. Deschmann Alajos. Kárpátalja műemlékei. Bp., 1990. 159. о.
72. Eckhardt Sándor. Franciamagyar szótár. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1996. 856 о.
73. Fábián Pál―Földi Ervin―Hőnyi Ede. A földrajzi nevek helyesírása. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1998. 125 о.
74. Fehértói Katalin. A középkori cigány helynevek és személynevek // Név- tani Értesítő 12., 1987. 5−18. o.
75. Fényes Elek. Magyarország geográphiai szótára. I. kötet. Pest, 1851. 351 o.; II. kötet. Pest, 1851. 285 o.
76. Gulácsy Lajos. A kárpátaljai református egyház. Ungvár, 1996. 104 о.
77. Györffy György. Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1996. 907 о.
78. Hajdú Mihály. Budapest utcaneveinek névtani vizsgálata. Bp.: Akadé- miai Kiadó, 1975. 52 о.
79. Hoffman István. A helynévrendszer változásai egy határrésszé vált telepü- lésen // MNyj. XXVI−XXVII, 1984-85. 108113. o.
80. Hoffmann István. Helynevek nyelvi elemzése. Debrecen, 1995.
81. Horváth KatalinLizanec PéterSzabó Erzsébet. Az ungvári járás 14 tele- pülésének helynevei. Bp., 1992.
82. Hőnyi Ede. Hogyan kerülnek a népi helymegjelölések és földrajzi nevek az államigazgatási térképekre // Nyelvtudományi Értekezések 70. sz., 1979. 349352. o.
83. Inczefi Géza. A települések belterületének földrajzi neveiről //Acta Acad Pud. Szegedin, 1966. 6973. o.
84. Inczefi Géza. Laza szerkezetű földrajzi nevek típusai és alaki kérdései // MNy. XIII. évfolyam 1. sz., 1967. 64−71. o.
85. Inczefi Géza. A névkövületté válás folyamata határneveinkben // Névtu- dományi előadások 70. sz., 1969. 5659. o.
86. Inczefi Géza. Földrajzi nevek névtudományi vizsgálata. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1970. 275 о.
87. J. Soltész Katalin. A tulajdonnév funkciója és jelentése. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1979. 269 o.
88. Jakab László. Máriapócs földrajzi nevei // MNyj. XII. Debrecen, 1966. 167173. o.
89. Kálmán Béla. Zala megye földrajzi nevei // MNyj. XII. Debrecen, 1969. 189195. o.
90. Kálmán Béla. A nevek világa. Bp.: Gondolat Kiadó, 1975. 223 о.
91. Kálnási Árpád. A községi és hivatalos névadás néhány jellemző vonásá- nak összevetése a víznevekben // MNyj. XXVI−XXVII, 1984-85. 97 103. o.
92. Kálnási Árpád. Szatmári helynévtípusok és történeti rétegződésük. Deb- recen, 1997.
93. Kázmér Miklós. Beszámoló Zala vármegyei keszthelyi járásban végzett földrajzi névgyűjtéséről // MNy. LXII, 1945. 139145. о.
94. Kázmér Miklós. Alsó-Szigetköz földrajzi nevei // HNyTK. 95. sz., 1957. 38. o.
95. Kázmér Miklós. A „falu” a magyar helynevekben XIIIXIX. század. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1970. 314 о.
96. Keresztény Balázs. Irodalmi barangolások a Kárpátok alján. UngvárBudapest, 1993. 280 о.
97. Kertész Manó. A magyar helynévadás történetéből // Nyr. 68. sz., 1939. 3339. o.
98. Király Lajos. Hivatalos névadó tevékenység hatása földrajzi neveink életére. // Név és társadalom. A III. magyar névtudományi konferencia előadásai. / Szerk.: Hajdú Mihály és Rácz Endre. Bp.: Magyar Nyelvtudományi Társaság, 1981. 146150. о.
99. Kiss Lajos. Régi földrajzi nevek régi térképek // Nyr. 106. sz., 1979. 477483. o.
100. Kiss Lajos. Székelyföldi víz- és helységnevek // Nyr. 103. sz., 1979. 468472. o.
101. Kiss Lajos. Szilágysági helynevek // Nyr. 105. sz., 1981. 97101. o.
102. Kiss Lajos. Fenőkővel kapcsolatos földrajzi nevek // Nyr. 108. sz., 1984. 236240. o.
103. Kiss Lajos. A magyar helységnevek a Keleti-Kárpátokon túl // Nyr. 111. sz., 1987. 215233. o.
104. Kiss Lajos. Földrajzinévmagyarázatok // MNy. 84 sz., 1988. 453460. o.
105. Kiss Lajos. Földrajzi nevek etimológiai szótára Bp.: Akadémiai Kiadó, 1988. 728 o.
106. Kiss Lajos. Magyarország földrajzi és társadalmi arculata az Árpád-korban // MNy. 84. sz., 1988. 129155. o.
107. Kiss Lajos. Középkori földrajzi nevek magyarázata // MNy. 86. sz., 1990. 161172. o.
108. Kiss Lajos. Víz-, hegy- és völgynevek a középkori Heves megyéből // MNy. 87. sz., 1991. 7377. o.
109.