НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Дєрке Магдалина Жигмондiвна

УДК 811.51.141`282.2

НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ

Спеціальність 10.02.09. фінноугорські та самодійські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Лизанець Петро Миколайович,
доктор філологічних наук, професор

Ужгород 2002

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................................................................................................................... 5
ВСТУП ..................................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1. НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ
ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................................................. 19
РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ НАЗВ ОДЯГУ В
УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ ............................................................................................. 31

2.1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу ............................................................................... 32
2.1.1. Назви головних уборів ................................................................................................. 32
2.1.2. Назви спіднього одягу ................................................................................................. 33
2.1.3. Назви верхнього одягу ................................................................................................. 33

2.2. Назви чоловічого одягу ................................................................................................. 36
2.2.1. Назви головних уборів ................................................................................................. 36
2.2.2. Назви спіднього одягу ................................................................................................. 36
2.2.3. Назви верхнього одягу ..................................................................................................................... 37

2.3. Назви жіночого одягу ................................................................................................. 38
2.3.1. Назви головних уборів ................................................................................................. 38
2.3.2. Назви спіднього одягу ................................................................................................. 38
2.3.3. Назви верхнього одягу ................................................................................................. 39

2.4. Назви одягу дітей . ................................................................................... 42
2.5. Назви одягу нареченої та нареченого ................................................................................... 43
2.6. Назви одягу померлих ................................................................................... 43
2.7. Назви дій, пов’язаних з одяганням ................................................................................... 44
2.8. Назви тканин ................................................................................... 45
2.9. Назви прикрас на одязі ................................................................................... 46
2.10. Назви кольорів тканин ................................................................................... 49

РОЗДІЛ 3. НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ: ХРОНОЛОГІЧНА, АРЕАЛЬНА, ЧАСТОТНА СТАТИГРАФІЯ ............................................................................................. 52

3.1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу ............................................................................... 52
3.2. Назви чоловічого одягу ............................................................................... 57
3.2.1. Назви головних уборів ............................................................................................. 57
3.2.2. Назви спіднього одягу ............................................................................................. 62
3.2.3. Назви верхнього одягу ............................................................................................. 67

3.3. Назви жіночого одягу ................................................................................................. 78
3.3.1. Назви головних уборів ................................................................................................. 78
3.3.2. Назви спіднього одягу ................................................................................................. 82
3.3.3. Назви верхнього одягу ................................................................................................. 87

РОЗДІЛ 4. НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ
З ПОГЛЯДУ ЇХ ПОХОДЖЕННЯ ТА ТВОРЕННЯ ................................................................................................. 97

4.1. Власне угорські назви ........................................................................................................... 97
4.1.1. Давньоугорські слова ......... 97
4.1.2. Слова, утворені після осілого життя угорських племен на території Карпатської низовини (XXV ст.) . . . . . . . . . . . . . . . 99
4.1.3. Слова, утворені у період XVXVIII ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .99
4.1.4. Угорські слова, утворені після XVIII ХІХ ст. . . . . . . . . . . . 100
4.2. Іншомовні слова (запозичення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
4.2.1. Слов’янські запозичення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
4.2.2. Німецькі запозичення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
4.2.3. Тюркські запозичення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
4.2.4. Французькі запозичення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
4.2.5. Англійські запозичення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .116
4.2.6. Лексеми, утворені від власних назв відомих людей . . . . . . . . .116
4.2.7. Назви одягу, утворені від топонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118
4.2.8. Європеїзми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120
4.2.9. Лексеми невизначеного походження . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 121

РОЗДІЛ 5. ЯВИЩЕ СИНОНІМІЇ В СИСТЕМІ НАЗВ ОДЯГУ УГОРСЬКИХ ГОВОРІВ ЗАКАРПАТТЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
ДОДАТОК А УГОРСЬКОУКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
НАЗВ ОДЯГУ . . . 158
ДОДАТОК Б ЛІНГВІСТИЧНІ КАРТИ (лексичні та семантичні) 184
1. ЛЕКСИЧНІ КАРТИ 184
2. СЕМАНТИЧНІ КАРТИ .. 201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. Список умовних скорочень використаних джерел
Атлас І, ІІ — Lizanec P.N. A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlasza (Атлас угор­­ських говорів Закарпаття). I. k. Bu­da­pest, 1992; II. k. Ungvár, 1996.
ЛАЛМ — Лизанець П.М. Атлас лексичних мадяризмів та їх відповідників в ук­раїн­­ських говорах Закарпатської області УРСР. Ужгород, 1976.
Лиз ІІ. — Лизанец П.Н. Венгерские заимствования в украинских говорах За­­кар­патья. Будапешт: Издательство академии наук Венгрии, 1976.
Bakos, IdKSz. — Bakos József. Idegen szavak és kifejezések szótára (Словник ін­шо­­­­мовних слів та виразів). Budapest: Aka­démiai Kiadó, 1983.
Kniezsa, SzlJsz. —Kniezsa István. A magyar nyelv szláv jövevényszvai (Слов´ян­­ські запозичення в угорській мові). // I / 12. Budapest, 1955.
MNy. — Magyar Nyelv (Угорська мова). Журнал видається з 1905 року.
МNyA. — A magyar nyelvjárások atlasza. IVI. (Атлас угорських говорів). Bu­­dapest: Akadémiai Kiadó, 19681977.
MNyj. XIXIII. — Magyar Nyelvjárások (Угорські діалекти). Журнал ви­даєть­ся в Угорщині з 1951 року.
MTsz. — Szinnyei József. Magyar tájszótár. III. (Угорський діалектний слов­ник). Budapest, 18931901.
Nyr. — Magyar Nyelvőr (Мовний страж). Журнал видається з 1872 року.
OrmSz. — Kiss Géza Keresztes Kálmán. Ormánysági Szótár (Словник те­ри­то­рії Орманьшаґ). Budapest: Akadémiai Kiadó, 1952.
SzamSz. — Csűry Bálint. Szamosháti szótár. III, (Словник території Со­мош­гат) Budapest, 19351936.
SzegSz. — Bálint Sándor. Szegedi Szótár (Словник території Сеґед) Budapest, 1957.
SzófSz. — Bárczi Géza. Magyar szófejtő szótár (Угорський етимологічний слов­ник). Budapest, 1941.
TESz. — A magyar nyelv történetietimológiai szótára IIV. (Історично-ети­мо­ло­гічний словник угорської мови). (Főszerk. Benkő Lоránd). Bu­da­pest: Akadémiai Kiadó, 19671984.
ÚMTsz. — Új Magyar Tájszótár. IIII (Новий угорський діалектний слов­ник). Budapest: Akadémiai Kiadó, 19791992.

2. Список умовних скорочень загальних назв

англ. — англійська
болг. — болгарська
б.а. — бавароавстрійська
див. — дивись
ест. — естонська
іт. — італійська
нім. — німецька
н. п. — населений пункт
п. — польська
пор. — порівняй
рос. — російська
сл. — слов’янська
суф. — суфікс
схв. — сербохорватська
тс. — те саме
угор. угорська
укр. — українська
ф.у. — фінноугорська

ВСТУП

Лексика сучасної угорської мови, як і більшості мов, є досить стійкою і має надзвичайно розгалужену систему, що складається з багатьох підсистем, де перетинаються різні мікроструктури. Системний підхід до проблем слов­ни­ко­вого складу робить можливим опис всього лексичного ярусу мови.
Із змінами у суспільстві відбуваються зміни у мові, у говорах. З роз­вит­ком науки, техніки, з підвищенням матеріального і культурного рівня на­се­лення відбувається поступове стирання діалектних особливостей. Тому збір і опис говорів є одним із суттєвих завдань сучасного мо­во­зна­в­ства. Дос­лі­дження говорів має велике значення у вивченні не тільки історії мови, а й іс­то­рії народу.

Актуальність теми. Сучасні угорські говори Закарпаття зберігають у собі багато архаїчних рис, які не властиві іншим говорам угорської мови. Угорські говори Закарпаття вивчалися рядом дослідників (Балінт Чюрі, Ішт­ван Чо­по­ді, Бийла Тириш, Шому Імре, Лизанець П.М., Горват К.І., Ковтюк С.І., Зикань І.В., Ержийбет Капостої та ін.) Однак назви одягу і його складових частин компактно досліджуються у дисертації вперше.
Назви одягу один із важливих компонентів основного лексичного фон­ду мови. У той же час ці назви, як і сам одяг, підлягяють швидким змі­нам у залежності від моди, від розвитку матеріальної і духовної культури на­ро­ду, що пов’язано з ростом його життєвого рівня.
Отже, необхідно вивчати складні процеси і трансформації, які від­бу­вають­ся у цій семантикотематичній групі. Актуальність дисертації ви­зна­ча­ється ще й тим, що метод лінгвістичного картографування дозволив нам здій­снити внутрішнє членування і групування угорських говорів Закарпаття на базі досліджуваної лексикосемантичної групи. Для науки, таким чином, збе­ре­жеться значна кількість назв, які вже вийшли із активного вжитку. До­слід­­ження лексики і семантики на міжмовному рівні і в лінг­во­гео­гра­фіч­ному аспекті належить до однієї з найважливіших і актуальних проблем мо­во­знав­ч­ої науки кінця ХХ початку ХХІ ст. Вка­за­ні причини в ос­нов­но­му і обумо­вили вибір діалектної лексики (назв одягу) об’єктом нашого дослід­ження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­сер­та­ційна робота повністю відповідає науковій проблемі розбудови дер­жав­­нос­ті України, а також науковій проблематиці кафедри угорської фі­ло­ло­гії Уж­городського національного університету, зокрема дер­ж­бюд­жет­ній темі Лек­сикосемантичне дослідження мов (діалектів) Кар­пат­сько­го ареалу”.

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи є дослідження по­­бу­то­вої лексики і передусім докладний опис однієї з найбільших лек­сич­них груп назви одягу і його складових частин в угорських говорах За­­кар­пат­ської області як у теоретичному, так і в лінгвогеографічному плані. Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
визначити територію поширення лексем назв одягу;
запропонувати ряд нових уточнень щодо етимології слів;
виявити нові значення лексем, що зустрічаються в угорських го­во­рах Закарпаття;
окреслити шляхи поповнення лексем;
охарактеризувати запозичення в досліджуваній лексичній групі, звер­нувши основну увагу на лексеми, що утворені від власних імен;
визначити обсяг і склад традиційних елементів лексичних груп, що аналізуються;
виявити лексичні паралелізми серед найменувань, пояснити від­мінність між ними;
простежити взаємозв’язок лексем досліджуваної лексичної групи з іншими угорськими говорами і сусідніми україн­ськи­ми го­во­ра­ми.

Об’єктом дослідження є лексика угорських говорів Закарпаття.

Предметом дослідження є назви одягу та його частин.

Матеріал дослідження. В основу роботи ліг матеріал, зібраний на­ми у 36 населених пунктах Закарпатської області України, де компактно про­живає населення угорської національності, за винятком н. пп. Ра­ко­ши­но (Му­ка­чівський рн.) і Вишково (Хустський рн.), де поряд з угорцями про­­жи­­вають і українці, та в українських населених пунктах Кобилецька Поляна та Ділове (Рахівський рн.), де угорське населення проживає тільки ост­рів­ка­ми.
Матеріал збирався нами як активним, так і пасивним методом з до­по­мо­гою питальника, укладеного П. М. Лизанцем, та на основі до­дат­ко­во­го пи­таль­ника, укладеного нами. Цей питальник вміщує 320 питань, які сто­­су­ють­ся назв одягу та його частин.

Джерельна база дослідження. В основу роботи ліг матеріал, зібра­ний нами згідно з картоюсхемою, укла­деною професором Уж­го­род­ського на­ціо­наль­ного університету Ли­зан­цем П. М. в Атласі угорських го­­в­о­рів За­кар­пат­тя” [135].
Угорське населення Закарпаття протягом багатьох століть зна­хо­ди­лось у тісних економічних, політичних та культурних зв’язках з сусідніми на­­ро­да­ми: українцями, румунами, словаками та ін., що сприяло взає­м­но­му зба­га­ченню матеріальної й духовної культури цих народів. Ці кон­так­ти за­ли­ши­ли слід і в лексиці народів, які контактували.
Матеріал для кандидатської дисертації збирався нами у семи райо­нах За­кар­патської області, зокрема у Берегівському, Хустському, Тя­чів­сько­му, Уж­го­родському, Мукачівському, Виноградівському, Рахівському в 36 на­се­ле­них пунктах.
Нижче подаємо список населених пунктів, у яких зібрано матеріал, за дво­ма критеріями: 1) за нумерацію та 2) за ал­фа­ві­том. Після україн­ської назви у дужках подаємо угорську назву на­се­ле­них пунктів.

Населені пункти за нумерацією:

1. Шишлівці (Sislóc) Ужгородський район
2. Гомок (Homok) Ужгородський район
3. Шоломоново (Salamon) Ужгородський район
4. Ратівці (Nagyrát) Ужгородський район
5. Гелмец (Helmec) Ужгородський район
6. Саловка (Szalóka) Ужгородський район
7. Тисоаґтелек (Tiszaágtelek) Ужгородський район
8. Велика Добронь (Nagydobrony) Ужгородський район
9. Бовтрадь (Bótrágy) Берегівський район
10.Гетєн (Hetyen) Берегівський район
11.Ракошино (Beregrákos) Мукачівський район
12.Сернє (Szernye) Мукачівський район
13.Косонь (Kaszony) Берегівський район
14.Чонґор (Csongor) Мукачівський район
15.Рафайново (Rafajna) Берегівський район
16.Гать (Gát) Берегівський район
17.Мала Бийґань (Kisbégány) Берегівський район
18.Бадалово (Badaló) Берегівський район
19.Мужієво (Muzsaly) Берегівський район
20.Дерцен (Dercen) Мукачівський район
21.Береги (Nagybereg) Берегівський район
22.Вари (Vári) Берегівський район
23.Оросієво (Oroszi) Берегівський район
24. Перехрестя (Tiszakeresztúr,Keresztúr) Виноградівський район
25.Четфолво (Csetfalva) Берегівський район
26.Заболоття (Fertősalmás) Виноградівський район
27.Пийтерфолво (Péterfalva) Виноградівський район
28.Фанчиково (Fancsika) Виноградівський район
29.Шаланки (Salánk) Виноградівський район
30.Юлівці (Gyula) Виноградівський район
31.Теково (Tekeháza) Виноградівський район
32.Вишково (Visk) Хустський район
33.Округла (Kerekhegy) Тячівський район
34.Солотвино (Szlatina) Тячівський район
35.Кобилецька Поляна (Kabola Poljana) Рахівський район
36. Ділове (Terebes) Рахівський район

Берегівський район 12 н. п.
Виноградівський район 7 н. п.
Мукачівський район 4 н. п.
Рахівський район 2 н. п.
Тячівський район 2 н. п.
Ужгородський район 8 н. п.
Хустський район 1 н. п.

2. Населені пункти за алфавітом:
Бадалово (Badaló) 18 н. п.
Береги (Nagybereg) 21 н. п.
Бовтрадь (Bótrágy) 9 н. п.
Вари (Vári) 22 н. п.
Велика Добронь (Nagydobrony) 8 н. п.
Вишково (Visk) 32 н. п.
Гать (Gát) 16 н. п.
Гелмец (

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дослідження лексики угорських говорів Закарпаття є дуже актуаль­ним, о­скіль­ки вона зазнає впливу літературної мови, у результаті чого відбувається ні­веля­ція діалектних особливостей, у тому числі і на рівні лексики. Як за­свід­чує наукова література, тематична група назв одягу не опрацьована си­с­те­м­но у лінгвістичному аспекті. Ця лексика наявна здебільшого в етнографічних описах, хоча вже й привертала до себе увагу мо­во­знав­ців [24, 77, 119, 135 та інших].
Зібраний діалектний матеріал ми досліджували з лінгвістичної, лінг­во­гео­гра­фічної та етнографічної точок зору. В результаті аналізу діа­лект­ного ма­те­ріа­лу отримали такі висновки:
Основу назв одягу становлять номени, що є загальнонародними і нор­ма­тив­ни­ми в угорській літературній мові та інших угорських го­во­рах Угор­щи­ни (декотрі з них мають фонетичні відмінності): harisnya ’пан­чо­хи’, kabát ’паль­то’, szoknya ’спідниця’, kalap ’капелюх’, kö­tény, kötő ’фартух’.
У досліджуваній нами лексиці немало регіоналізмів, що в інших угор­сь­ких діалектах на території Угорщини відсутні, наприклад: fufájka, ku­fáj­ka ’фуфайка’, usánka ’вушанка’, májka ’майка’, kurtka ’куртка’, suba ’шуба’, pláscs ’плащ’, hálát ’халат’, plávki ’плавки’. Ці назви за­по­зи­че­ні з російської або з української мов, після 1945 року і поширені в угорських го­во­рах Закарпаття, здебільшого у мові молодшого покоління.

Ба­га­то назв уже архаїзувалися, наприклад: viganó ’плаття (сукня)’, slafrog, slafrok ’спідниця, плаття (сукня); шлаф­рок’, kantus ’плаття (сукня)’, pendely ’широка спідниця’, fuszekli ’шкар­пет­ки’, strompádli ’гумки на панчохи’, strimfli ’панчохи’, rokolya ’спід­ниця’, cilinder ’циліндр’, bricsesznadrág ’штани-галіфе’, lóger, hó­zen­trá­ger ’підтяжка’, guba ’ворсисте пальто із сукна’, szerofán ’сарафан’, an­cúg ’чоловічий костюм’, surc ’фартух темного кольору’, kondorkendő, bon­gyor­kendő, bincsóskendő, túrоskendő ’наплечна ворсиста чорна хустка’, hásnyik, szattying ’тасьма для кальсон’, pruszlik ’приталений жи­лет в національному костюмі; жилет’, katrinca ’фартух, який над­яга­ють при розкачуванні тіста’.
Досліджувана нами лексика неоднорідна за походженням. За цим кри­те­рієм ми виділили такі групи:

а) Власне угорські назви. До цієї групи належать назви уралського періоду та фінноугорські номени: köt ’в’я­же’, öv ’пасок’, szíj ’ремінь’.
б) Назви, які утворені на угорськомовному ґрунті з допомогою власних сло­во­твор­чих засобів. Основна частина дериватів виникає суфіксальним спо­со­бом, поповнюються назви також значною кількістю складних та скла­де­них назв. Подекуди діалектна назва переходить у літературну мову: kel­me ’тканина’. Скорочення köpenу від köpönyeg ’плащ’, bugyogó, bugyi ’тру­си’ від bugyogó nadrág.
в) Іншомовні елементи. У найменуваннях одягу в угорських го­во­рах Закарпаття ви­ко­рис­то­ву­єть­ся багато запозичень. І це не див­но, адже мода на одяг, тканину, із якої він пошитий, весь час змінюється. Тому і відбувається взаємопроникнення ін­шо­мов­них слів з однієї мови в іншу. Угорська мова запозичувала слова у перщу чергу із тих мов з якими вона контактувала на протязі багатьох років:

· із слов’янських мов: szoknya ’спідниця’, kabát ’пальто, спідниця’, nadrág ’штани’;
· з німецької мови: gallér ’комір’, zokni, fuszekli ’шкарпетки’, zakó ’під­жак’, ancúg ’костюм’, simléder ’козпок’, kapucni ’капюшон’, ballon ’балон’, kantus ’спідниця (сукня)’, lajbi ’жилет’, pruszlik ’жилет’ та інші;
· із тюркських мов: bársony ’бархат’, zseb ’карман’, bő ’широкий’, köpönyeg ’плащ’, csuha ’ряса’, gyűrű ’обручка’, ködmön ’півпальто’ та інші;
· із французької мови: blúz ’блузка’, mandzsetta ’манжета’, azsúr ’ажур’, pelerin ’пелерина’, trikó ’майка’, delén ’легка барвиста хустка’ та інші;
· із італійської: jambó ’берет’, rece ’філе’, ternó(kendő) ’кустка’, maskara ’маскарадний костюм, неестетичний одяг’;
· із англійської: szvetter ’кофта’, dressz ’купальник; майка’, dzseki ’курт­ка’, lemberdzsek ’коротка куртка під пасок’, kardigán ’кардиган’ та інші;
· із латинської: kaláris ’намисто’, kurta ’короткий’, szilon ’силон’, gumi ’гумка’, reverenda ’ряса, сутана’ та інших;
· із румунської: katrinca ’фартух’;
· серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв лю­дей та від географічних назв: muszlin ’муслін’, sál ’шарф’, da­maszt ’дамаск’, pepita ’картатий’, garbó ’гольф’, batiszt ’батист’ і т.д.
Назви одягу в угорських говорах Закарпаття неоднорідні за струк­ту­рою, їх поділяємо на три групи: прості, складні, та складені:

1. Прості назви у свою чергу поділяються на прості непохідні та прості похідні.
а) Прості непохідні номени неоднорідні, серед них виділяємо
слова з ураль­ського та фінноугорського періоду: fon ’прясті’, ujj (ruhaujj) ’рукав’.
угорські назви: kalap ’капелюх’, gomb ’ґудзик’, ránc ’склад­ка; змор­ш­ка’
запозичення: sapka ’шапка’, slájer ’фата’, karton ’си­тець’.

б) Прості похідні лексеми складаються з таких номенів:

утворені на базі угорської твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: ken+d+ő ’хустка’, mell+ény ’жилет’, csík+(o)s ’смугастий’;
утворені на базі іншомовної твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: kapucni (із нім.)+ s ’з капюшоном’, pánt (із нім.)+(o)s ’з тасьмою’, kocká (із сл.) + s ’кліт­час­тий’;
утворені на базі одного кореня за допомогою різних су­фік­сів: köt+ő köt+ény ’фартух’. Такі номени роз­різ­ня­ють­ся що­до семантики або стосовно частоти їх вживання у різних вер­с­т­вах на­се­лен­ня. Так, лексема kötő з фонетичними варіантами (kötő™, kötő) вжи­ваєть­ся частіше, а назва kötény спостерігається рідко, в ос­нов­но­му у мові молодшого покоління та інтелігенції. У парі назв hajt + ás та hajt + óka лексема hajtóka більш конкретна, означає ’ман­же­ти на штанах’, а слово hajtás має значення ’на спідниці, сук­ні’ та ін.

2. Складні назви становять значну за кількістю групу і серед них виділяємо такі підгрупи:

а) назви, де обидва компоненти — угорські назви: kézelő (kéz ’рука’+ elő ’пе­ред’) ’манжета’, fejkendő (fej ’голова’+ kendő ’хустка’) ’хустка на го­ло­ву’, bélésanyag (bélés ’підкладка’+ anyag ’матерія’) ’тканини для підкладки’.
б) назви, де один компонент угорська назва, а другий запозичення: alsókabát (alsó ’спід­ній’ (угор.)+ kabát ’пальто, спідниця’ (із сл.)); harisnyatartó (harisnya ’панчохи’ (із укр.)+ tartó ’держати’ (із угор.));
в) назви, де обидва компоненти іншомовні номени: fufájkalajbi (fufájka ’фуфайка’ (із рос.) + lajbi ’жилет’ (із нім.), kulikabát (kuli ’кулі’ (із нім.)+ kabát ’паль­то’ (із сл.).
У складних та складених назвах перший і другий компоненти можуть бути їх складовими елементами: fejrevaló ken­dő ’хустка’, díszzsebkendő ’хустка, що прикрашає нагрудну кишеньку’, fennálló­nyak ’стоячий комір’.

Частинами складних назв бувають:
а) прості слова: csizmanadrág ’галіфе’ (csizma + nadrág); micisapka ’шапка з ко­зир­ком’ mici + sapka, cájgruha ’робочий одяг’ cájg + ruha;
б) похідні слова: hálórekli ’нічна сорочка’ hál суф. -ó + rekli, alsókabát ’ниж­ня спідниця’ al суф. -só + kabát, nadrágtartó ’підтяжка’ nadrág + tart суф. ó.
У назвах одягу переважають складні назви, утворені на базі сло­вос­по­лу­чень з підрядним зв’язком, наприклад selyemruha ’шовкове плаття (сукня)’, ут­во­рень на базі словосполучень із сурядними зв’язком небагато, наприклад: ott­hon­ka ’халат без рукавів’.
3. Складені назви, найчастіше двокомпоненті, у яких означуваний ком­по­нент іменник, а означення виражається прикметником (часто діє­прик­мет­ни­ко­во­го походження): hétköznapló ruha сукня’. ’одяг для по­всяк­ден­но­го вжитку’, ünneplő ruha, vasárnapló ruha ’святковий одяг’.
Частина назв виникла в результаті переосмислення, шляхом метонімії: наз­ва тканини, з якого виготовлений одяг, перейшла на одяг: kartonruha ’плаття (сукня) із ситцю’, bársonyruha ’бархатне плаття (сукня), одяг’, flaneling ’фланелева сорочка’.
В угорських говорах Закарпаття велике значення мають назви ко­льо­рів одя­гу. Крім основних кольорів, поширені й такі: céklavö­rös ’буряковий’, füstszín ’колір диму’, barackvirágszín ’аб­ри­ко­со­вий’ та ін.
Люди старшого покоління носять здебільшого одяг чорного кольору, та­кий одяг переважає у повсякденному житті і під час жалоби. Люди се­ред­нь­ого віку ходять переважно в одязі темніших кольорів: barna ’коричневий’, kék ’синій’, szürke ’сірий’ та ін.
Помітним явищем у досліджуваних назвах є синонімія. В угорських го­во­рах Закарпаття для одного і того ж поняття нерідко ви­ко­рис­то­вується кіль­ка назв, які утворюють си­но­ні­міч­ний ряд. Наявність значної кількості назв для одного і того ж поняття поясняються у першу чергу лексичними за­по­зи­ченнями.
У складі назв одягу виділяємо синонімічні ряди. За ха­рак­те­ром компонентів цих рядів виділяємо:

1) синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження: éle vasalása ’складка’, fejfedő fejrevaló tökfedő ’головний убір’;
2) лексичні дублети, які складаються з угорського та запозиченого слів: pongyola hálát (із рос.)’халат’, köpeny pláscs (із рос.) ’плащ’ , mellény lajbi (із нім.)’жилет’;
3) синонімічні ряди, у яких компоненти іншомовного походження: strimfli (із нім.) harisnya (із укр.) ’панчохи’, zokni (із нім.) fuszekli (із нім.) ’шкар­петки’ та ін.
На основі спостережень за кількісним складом синонімічних рядів ми вста­но­ви­ли, що тут переважають двокомпонентні ряди. Синонімічних ря­дів з трьома і більше компонентами небагато, наприклад: kurtka dzseki ano­rák ’куртка’, sálkendő kiskeszkenő nyakbavaló kendő kisnyakbavaló ’хуст­ка, частіше картата, що носили на шиї’ і т. д.
Лексичні паралелі у назвах одягу здебільшого не є абсолютними синонімами, во­ни відображають певний відтінок у семантиці позначуваних понять або мають неоднакову частоту вживання. Отже, у складі синонімів дослід­жу­ва­них назв переважають лексикосемантичні, чи ідеографічні, та лексикости­ліс­тич­ні синоніми. Багато назв із цих синонімів вже архаїзувалися і майже не вживаються в угорських говорах Закарпаття: slájer ’фата’, kantus ’сукня’, ro­ko­lya ’спідниця’ та ін.
Лексика, пов’язана з одягом, в угорських говорах Закарпаття багата й різ­но­ма­ніта. Вона поповнюється трьома основними шляхами: у результаті мор­фо­ло­гіч­ного словотворення, пе­ре­ос­мис­лення слів, чи семантичної де­ри­ва­ції, і запозичення назв з ін­ших мов. Велика кількість запозичень у цій лек­си­чній групі пояс­нюється тим, що розповсюдженям моди у світі пе­ре­дають­ся і її ін­шомовні назви. У складі цієї лексики значну кількість скла­да­ють інтернаціоналізми. Наприклад, угор. zsabó, англ. jabot, нім. Ja­bot, фр. jabot, рос. жабо, укр. жабо; угор. kuli, англ. coolie, нім. Ku­li, фр. cooli ’кули’; угор. musz­lin, англ. muslin, нім. Musselin, фр. mousse­lin, рос. муслин, укр. муслін.
Для досліджуваної лексики характерний не тільки процес поповнення но­ви­ми номінативними одиницями, але тут спостерігається і зворотний процес — ста­рін­ня певної частини лексики у зв’язку з виходом з ужитку деяких видів одя­гу або появи нової назви на позначення якогось виду одягу. Наприклад, gu­ba ’ворсисте пальто із сукна’, pendely ’широка спідниця’ вийшли з мо­ди, для позначення шкарпеток поряд з лексемою fuszekli вживається і но­ва назва zoknі.
З розвитком науки і техніки, суспільних та міжнародноеко­но­мічних від­но­син розвиваються й нові технології, змінюється мода, з’яв­ля­ються й но­ві тканини. Якщо раніше одяг вироблявся здебільшого із сукна та до­мот­ка­но­го полотна, то сьогодні вибір тканини для пошиття модного і су­час­ного одягу набагато ширший та різноманітніший: до натуральних тканини долучилася велика кількість штучних тканин, видів хутра, шкіри тощо.
Кож­на нація, народність має свій специфічний одяг, свої особ­ли­вос­ті одягу, що пов’язані з культурою та тра­ди­ція­ми певного народу, однак угорці, проживаючи на території За­кар­паття і тісно контактуючи з населенням різних національностей — україн­цями, словаками, румунами та ін., запозичивши деякі елементи одягу, ут­во­ри­ли свій, особливий колорит, який вартий дослідження.
Як відомо, одяг у всіх народів відіграє величезнy роль, адже ж з ста­ро­дав­ніх часів й по сьогодні він уособлює народну культуру. Одяг — невід’єм­на складова частина життя кожної людини. Ось чому ми й обрали те­мою свого дослідження назви одягу, що використовуються угорським на­се­ленням Закарпаття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабий Ф. Й. Лексикосемантическая группа одеждаобувь в украин­ских говорах // Совещание по общеславянскому линг­вис­ти­чес­ко­му атласу. Москва, 1972. С. 8083.
2. Бабій Ф. Й. Назви одягу та взуття говірок Ровенщини з погляду по­ход­ження // Лексика української мови в її зв’язках з су­сід­ні­ми слов’янськими і неслов’янськими мовами. Ужгород, 1982. С. 7274.
3. Бабий Ф. Й. Бытовая лексика говоров среднего бассейна Горыни (наз­ва­ния одежды, обуви и головных уборов.): Автореферат канд. дисcертации. Ужгород, 1985. 24 с.
4. Войтів Г. В. Назва одягу в пам’ятках української мови ХІV XVIII. ст.: Автореферат кандидатської дисертації. Львів, 1995. 21 с.
5. Горват Е. И. Фонетическая система венгерских говоров Потисья За­кар­патской области УССР: Автореферат кандидатской дис­сер­тации. Тарту, 1977. 20 c.
6. Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних го­во­рів Закарпатської області УРСР. Лексика. ч. І. Ужгород, 1958; ч. ІІ. Уж­го­род, 1960; ч. ІІІ. Ужгород, 1993.
7. Дзендзелівський Й. О. Українськозахіднослов’янські лексичні па­ра­ле­лі. К.: Наук думка, 1969. 211 с.
8. Древняя одежда народов Восточной Европы. / Ред. Рабинович М.Г. Москва: Наука, 1986. 272 c.
9. Дьерке М.Ж. Основные стадии освоения венгерских заимс­тво­ваний украин­ски­ми говорами Закарпатья (Соавторы: Лизанец П.Н., Гор­ват Е.И.) // Исследование финно-угорских языков и ли­те­ратур в их взаимосвязах с языками и литературами на­ро­дов СССР: Тезисы докладов Всесоюзного научного со­ве­ща­ния фин­но-угроведов. Ужгород, 1977. С. 93-95.
10.Дьерке М. Ж. Славянизмы, связанные с названием одежды в вен­гер­ских говорах Ужгородского района Закарпатской области УССР // Вопросы финно-угороведениия: Тезисы докладов на XVI Всесоюзной конфе­рен­ции финноугроведов. Сык­тыв­кар, 1979. С. 101.
11.Дьерке М. Ж. Іншомовні запозичення назв одягу в угорських го­во­р­ах Уж­го­родського району: Тези доповідей науково-практичної кон­­ференції мо­ло­дих вчених і спеціалістів Закарпатської об­лас­ти. Ужгород, 1980. C. 51.
12.Дьерке М. Ж. Славянизмы в названиях женской одежды в вен­гер­ских говорах Закарпатья // Лексика української мови з її зв’яз­ках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мо­ва­ми: Тези до­по­відей. Ужгород, 1982. С. 126.
13. Дьерке М. Ж. Принципы картографирования названий одежды в вен­­гер­ских говорах Закарпатья // Материалы всесоюзного со­ве­ща­ния по диалектологии и истории языка. М., 1984. С. 144145.
14.Дьерке М. Ж. Лексические синонимы в названиях одежды в вен­гер­­ских говорах Закарпатской области УССР // VI Меж­ду­на­род­ный конгресс финноугроведов. Сыктывкар, 1985. C. 137.
15.Дьерке М. Ж. Названия одежды как источник исследования ма­те­риаль­­ной и духовной культуры венгерского населения За­кар­патья // Матеріали доповідей науково-практичної кон­фе­рен­ції. Уж­го­род, 1985. С. 101103.
16.Дьерке М. Ж. Названия одежды, образованные от собственных имён в венгерских говорах Закарпатской области УССР // XVII Все­­союз­ная финноугорская конференция. Устинов, 1987. C. 7273.
17.Дєрке М.Ж. Назви одягу в угорських говорах Закарпаття. Ужгород: Два кольори, 2002. 44 с.
18.Зикань И. В. Влияние венгерского языка на диалект румынского язы­­ка Закарпатья: Автореферат кандидатской диссертации. Тар­ту, 1964. 18 с.
19.Зикань И. В. Румынские заимствования в диалекте венгерского язы­­ка Тячевского рна Закарпатья: Тези доповідей до ХХ нау­ко­вої конференції. Ужгород, 1966.
20.Ковтюк С. И. Славянские заимствования в бытовой лексике вен­гер­ского говора Ужгородского рна: Тези доповідей до ХІХ нау­ко­вої конференції. Романогерманська та угорська фі­ло­ло­гія. Ужгород, 1965.
21.Ковтюк С. И. Украинизмы в венгерских говорах низовья р.Уж За­кар­пат­с